Як я докотився до написання книжки. Неприємна історія розробника без роботи

Вітаю.

Редакція попросила розповісти, як я добомжувався до написання книжки. Історія не з приємних, тому в кого слабкі нерви — ліпше закрити вікна й хутко піти курити.

Що за книжка

Щось на зразок довідника з архітектурних патернів, котрий збирає різні їх назви з книжок та інтернету й класифікує всю цю кашу у 15-19 категорій відповідно до структурних діаграм та призначення патернів. Теорія є тут. Книжка англійською під безкоштовною ліцензією CC BY лежить на GitHub.

По ідеї, така класифікація дозволить:

• Легше сприймати патерни. Бо кожен з них лише трохи відрізняється від середнього в своїй групі — як похідні класи в ООП мають бути схожими на батьківський.
• Ітеруватися усіма відомими архітектурними патернами. Щоб проаналізувати властивості чи підходи, котрими вони вирішують певну проблему.
• Визначити зв’язки між патернами та можливі еволюції систем, коли змінюються умови їх існування.

Трохи такого аналізу вже є в книжці, але воно ресурсоємне, а я наразі не маю стільки часу.

Біографія

Отож українське ІТ вже в такій кризі, що будь-хто, хто хоч щось пише англійською, стає відомою персоною. І має автобіографуватися, щоб задовольнити редакцію.

Я — два роки як безробітній двічі світчер — з хімії в тестування і з тестування в програмування. З десятьма роками досвіду в наразі мертвому домені радіотелефонів. Наполовину С++, наполовину Embedded — але саме ці половини нікому не треба.

Попередні статті

Якщо не чіпати старі статті про проєкт, що я задизайнив, вів більше шести років і подав на онлайн-конфу з архітектури, котра виявилася про оформлення тексту патернів, то ця книжка почалася отак:

Після закінчення довгого проєкту, коли всі фічі доробили, а в прод це не пішло через дефіцит чіпів під час корони, перескочив з ліда на сіньора на +75% зп. Покрутився там з пів року та зрозумів, що відбувається фігня, і треба щось в житті міняти. І очевидно, що це щось — робота. На новорічні канікули 21/22 отримав останній шматок пазла про єдину систему координат для відображення будь-якої архітектури, і ночами почав писати статті, щоб порекламуватись і змінити роботу на щось більш цікаве.

Навіть встиг три з п’яти доробити й закинути на DOU, як сталася остання війна. Ну і який дурень під час війни міняє роботу — так усі казали. У результаті до кінця 2022 вигорів від нескінченного дебага та неможливості відпочити. Зрозумів, що або до дурки, або звільнятися. І звільнився.

За грудень 2022 домалював картинки до останніх двох статей циклу й також виклав їх на DOU. Але під час війни воно вже нікому не треба. Подумав, чим зайнятися — і почав перекладати ці статті англійською. Переклав, найняв редактора, почали обробляти статті напильником. В цей час було пару хороших пропозицій по роботі, але я у вигорілому стані не міг одночасно працювати й ковиряти статті. Попросив їх почекати, доки опублікуюся — і тут редактор теж залетів до депресії. Поки виходив — обидва варіанти роботи вже знайшли когось іншого. А потім хороших пропозицій не стало.

З позитивного — першу статтю англійською побачив редактор Медіум-каналу ITNEXT і запропонував пушити до них, що ми й зробли. Одразу тисячі переглядів! Бо вони є в соцмережах, а мої спроби когось залучити через LinkedIn, Hacker News та Reddit не були надто вдалими. Але фідбек майже нульовий — ніхто не каже, де проблеми. Окрім одного злого редітянина, що відкоментував за многобукф.

Спробував законектитися на Лінку та написати різним крутеликам — майже повний ігнор, що місцями переходить в сюр. Fellows з конференції Pattern Languages of Programs або не мають часу прочитати, або ігнорять статті про pattern language of architectural patterns. Фаулєр прямо на сайті коло свого мейла написав «Я не рев’ювлю статті, бо нема часу».

Марк Річардс законектився, сказав, що почитає й зник. За тиждень я йому знов написав — він відповів, що сподобалося, а на питання, що з цим далі робить, і чи можна його зшити у книжку — порадив поспілкуватися з колєгами (я безробітний), походити на конференції (під час війни та мобілізації) та писати статті для InfoQ.

Безробіття й депресія

З того всього я опинився в селі без роботи, грошей — бо усе донатив, доки раптом не зрозумів, що тепер не можу працювати, і зі статтями англійською, котрі десь лежать в інтернетах. Час від часу пробігали якісь вакансії, але в них зазвичай була нижча зарплата, ніж на минулій роботі. І сильно нижча за тих, котрі мене не дочекалися під час написання матеріалів. Ще й боявся знову влізти в нескінченний дебаг, повторне вигоряння й дурку.

Прикол в тому, що в депресії не можна відступати — тоді попередні зусилля та шанси закарбуються як втрачені, що підсилить депресію, бо вона живиться позитивним зворотнім зв’язком. Тому слідував і слідую зараз правилу не міняти роботу зі зниженням зарплатні. І якщо статті виявилися нікому не потрібними, то треба їх проапгрейдити.

Літо відкупався, на осінь вирішив податись до InfoQ. Для цього переписав першу статтю з нуля — а вони сказали, що приймають лише матеріал, пов’язаний з конкретними технологіями. А в мене гола теорія, котра нікого не цікавить. Результат: усі поради Марка Річардса були опробувані та пролетіли. І доведеться писати книжку, щоб не поглибити депресію. Бо інакше пропаде пів року роботи над статтями та десь $80K провтиканих доходів.

Написання книжки

Що є:

• Цикл з п’яти статей, котрий описує новий метод класифікації архітектурних патернів.
• Відсутність негативного фідбеку на нього — за винятком отого «моногобукф» на Реддіті. Себто, ніби без очевидних лаж, хоч я геть не розумівся на тому, що писав.

Що треба:

• Зробити книжку, котра змінить сприйняття архітектурних патернів.
• Розповсюдити її в ком’юніті.
• Знайти роботу, що:
  • дозволить надалі займатися книжками та конференціями;
  • убезпечить від звільнення та проблем під гаслом «нема незамінних людей»;
  • компенсує втрачений дохід за час написання книжки;
  • не призведе до повторного вигоряння.

Як це зробити:

• Хз.

Взяв статтю про моноліт, що її відхилили в InfoQ, і почав туди додавати інші патерни з минулого циклу статей. Потроху, бо ж депресія, працездатність ніяка. Частина патернів була неочевидна — вочевидь, минула класифікація пройшла не без помилок — а Марк Річардс казав, що для книжки маєш бути певен, що усе геть правильно. Тому пару разів дивився на ворота, як баран. Зрештою, втряслося воно в трохи інакшу класифікацію без спірних місць.

Далі треба розрулити щось з тим фідбеком, що це важко читати. Контрінтуїтивно, але редактор-американець погіршив сприйняття статей. Бо він прихильник Лавкрафта, а технічний матеріал має буть лаконічним. Але навіть без редактора там многобукф.

Колись читав «Розуміння коміксу» і оце виявилося воно — вкласти собі паралельне оповідання картинками, щоб читач міг листати книжку, продивляючись картинки. А коли щось впаде в око — зупинитися на ньому й перечитати текст навколо. Тому на діаграмах усюди підписи, як місцями і в Марка Річардса. Щоб написане в книзі можна було не читати взагалі.

Але це значить, що потрібні сотні картинок. А кожна з них затягує від пів години часу. Але ж я безробітний з депресією — тому зайвий час не є проблемою.

Далі місяці додавання шарів, як-то підрозділи про performance та relations, до кожного з 18 розділів, присвяченого групі патернів. Пишеш текст для кожного розділу з плейсхолдерами під картинки. Потім малюєш та перемальовуєш для усіх картинки. Бо коли робиш щось для останніх патернів, часто знаходиться помилка чи зміна, що зачіпає увесь матеріал. В результаті оновлюєш чи переписуєш те, що вже є. А кожна картинка дуже працеємна — тому вони робляться в останню чергу, щоб менше було змін.

В перемішку між цим робив та закидав на Medium статті на загальноархітектурні теми, котрі мали стати вступними розділами. А ще готували аудієнцію для книжки на цій платформі.

Був один цікавий мені момент, коли писав еволюції патернів, вже серед останніх шарів роботи над книжкою. Кілька еволюцій (змін архітектури під впливом різних чинників) призводили до систем з двома базами даних. Я під це не заводив окремого розділу, бо не чув про такий патерн. Коли цей результат мені трапився витретє — почухав потилицю та й пішов гуглити, як це зветься.

Виявилося, що воно — доволі відома річ з купою статей. А коли ще торхи подумав, то сюди ж класифікувалися ще пів десятка патернів, і вийшов повноцінний розділ. Себто, оця модель класифікації патернів не лише самоузгоджена, а ще й self-healing — і це додало ентузіазму. Бо на порожньому місці таке не росте, значить — там щось в ній є.

Засування розділів в глибини інтернетів

На початок осені 2024 основний контент було дороблено, але кожен розділ складався зі шматків, писаних протягом пів року в дещо різних стилях. Так само й з картинками.

Почав зранку кидати розділ на Medium в ITNEXT. Ввечері — редагувати текст наступного розділу, щоб він був схожим на розділ, а не на випадкові шматки відомо чого. А наступного дня — перемальовувати картинки, щоб на них не було занадто дрібного тексту і щоб в усій книзі використовувалася схожа нотація.

Кожну опубліковану статтю розсилав до архітектурного чатіка та в LinkedIn. Коли збиралося п’ять статей — на Reddit. В чатіку вилазили дискусії про те, що значить «моноліт» чи «пайплайн», замість розмов за реальні архітектури — що мені було дивно. Але, мабуть, це також щось із серії того, що в книжці немає яскравих помилок з системною архітектурою.

Ці дискусії призвели до нових шматків у перших розділах, що десь на два тижні затримало публікацію решти книжки. Та показали, де читачі бачать проблеми, і чому варто приділити увагу в аналітичних розділах в кінці книжки. До речі, саме ці аналітичні розділи підхопив індексер Гугла, і навіть Google News на Андроїді — тому дяка Максу з чату!

Промоушн

Тепер дивимося, що працює та не працює для статей на Medium:

• Промоушн через DOU — працює, десь до 1000 переглядів за тиждень-два. Але, певне, це не та англомовна аудиторія, для котрої ви пишете. Також мало хто аплодує чи фолловить.
• LinkedIn — майже нічого не приносить. Але є шанс зачепити когось крутого в тематичній групі, і він може запросити кудись чи порекомендувати друзям.
• Hacker News (YCombinator) — не працює.
• Reddit — працює десь як DOU. При цьому важливо, хто перший прочитав ваш пост. Бо там є такі, що даунвотять сходу, і потім пост люди не дуже дивляться. Як і на DOU, найкраще писати в п’ятницю десь під вечір.
• Telegram-чати — хтось почитає, але великого трафіку не буде. Проте може буть фідбек. А може — не буть.
• Medium — оце воно. Беріть собі канал (він там зветься «публікація») на зразок ITNEXT і пишіть статті для нього. Це працює, власники каналу промотять усюди, і приходять сотні читачів — залежно від контента.
• В додаткових налаштуваннях статті є секція з назвою та описом для SEO. Туди варто писати кастомний текст — бо за дефолтом там фігня. Тоді є шанс, що підчепить Гугл, це пару днів по 2-3 тисячі переглядів (десь порівну з пошуковика та з Google News на Андроїді). Але за тижень воно сходить нанівець.
• Medium-буст — якщо текст красивий, і йому великий % читачів аплодує та фолловить, платформа може його почати показувати усім підряд. Це приводить пару тисяч переглядів протягом дня, але багато з них — не ваші люди.

Мені здається, що корисно спочатку набрати матеріалу, а потім — щодня чи через день робити статті. Більше шансів, що читач побачить купу цікавого контенту та зафолловить.

Може буть корисним зробити окрему статтю як-то table of contents з крос-лінками на усі статті — і навпаки. Тоді читач може перейти на неї й побачити ще щось цікаве в списку. Цю статтю треба редагувати (додавати лінк), коли публікуєш щось нове в тему.

Знову ж, від Medium мало фідбеку. Дуже мало. Зазвичай просто дякують, ще й буває, що випадкові читачі.

Паблішер

Cтаном на сьогодні:

• Маннінг легко законектився на Лінку, за кілька робочих днів дійшли до перегляду книжки. Відмовили, бо відкрита ліцензія (не буде грошей з електронної версії), багато кольорових картинок (дорого друкувати) і тема не «how to».
• О’Рейлі відповів на мейл за кілька робочих днів і попросили заповнити здоровенний cover letter (book proposal). UPD: відмовили, бо матеріал перетинається з тим, що в них вже є в продажу.
• Аддісон-Веслі мейл проігнорував.

Summary

Куди ж без нього. Чомусь люди не люблять читати — а хочуть одразу самері.

Якщо треба написати книжку — робіть наступне:

1. Звільніться з роботи.
2. Переїдьте до села.
3. Задонатьте усі гроші, щоб не було можливості повернутися до звичного життя.
4. Зловіть депресію.
5. Почекайте кілька років.
6. PROFIT?
7. www.youtube.com/watch?v=5qb8fjqO2rs