Мій логістичний шлях до IT

💡 Усі статті, обговорення, новини про тестування — в одному місці. Приєднуйтесь до QA спільноти!

Якщо вас не будять о третій ночі, бо фура застрягла на кордоні, то ви, напевно, не логіст. Так, я був логістом доволі довгий період свого життя і, якщо раптом закортить послухати цікавих історій — питайте. Але, про все по порядку. Зараз, пропрацювавши деякий час в ІТ, можу розповісти «як дійти до життя такого», які труднощі-складнощі вже були та на що очікую. Вйо до деталей!
Я мав доволі багато друзів і знайомих, які перейшли в айті задовго до мене. «Успішний успіх», «Невисокий поріг входу та позитивний досвід» — таке чув неодноразово і, звісно, такі речі сприймалися з іронією, але раз у раз зароджувалася думка, «може спробувати?..» Маю зазначити, те, що в ІТ однозначно мені цікавіше, легше і перспективніше — то є факт!

Отже, працював я логістом спочатку в одній компанії, потім в іншій і після п’яти років зрозумів, що мені достатньо пригод та адреналіну. На останньому місці роботи, при розмові з HR-ом уточнив, куди рости далі і що для цього робити. Відповідь, як-то кажуть «убила»: «далі нема куди, все, тут твоя стеля»)
Тому очевидно, що треба було йти далі від цієї «стелі».
З усіх айтішних професій відразу спала на думку роль тестувальника. Позитивні відгуки близьких і друзів вселяли надію. До цього пробував свої сили у програмуванні: потикав трошки Python і Java, але зрозумів, що не моє. Тому вирішив піти більш знайомим шляхом, а як виникне бажання, то перекваліфікуватися.
Спойлер: легко не було, як мінімум тому що «не можна просто взяти і увійти в IT».

Коли зрозумів куди хочу рухатись, знайшов у гуглі і записавсь на курси. Трохи менше півроку навчання — пройдено. Попереду найцікавіше — знайти роботу...

Близько півроку пошуку, 10+ співбесід, декілька тестових завдань і, нарешті, перший оффер на позицію парт-тайм! Ще півроку і, нарешті, пропозиція повного робочого дня в цій же компанії! У ретроспективі розумію, що шлях непростий, але він того вартував.

Якщо хантять — будьте егоїстом!
Не встиг я пропрацювати року, як раптово прилетіла перша пропозиція ззовні. Були змішані відчуття: приємно, звісно, що мене помітили, але й люди в поточній команді вже перестали бути чужими. Але після деяких роздумів вирішив спробувати свої сили та працював додатково після основної роботи. З керівником на основній роботі був чесним і не приховував факту «зовнішнього» оферу.

Трохи згодом зрозумів, що мене не так цікавить інший проєкт і залишився працювати у вибраній компанії, про що в жодному разі не жалкую. Варто пробувати, щоб не жалкувати, але слухати свої внутрішні відчуття й амбіції росту. Будьте здоровим егоїстами, але чесними. Якщо ви ставите себе на перше місце в таких важливих штуках, як відчуття себе на своєму місці, кайфа від роботи — то це однозначно впливає на результат роботи.

Звичайно, не без вигорання.
Не така приємна тема, але не менш важлива, якщо говорити чесно про роботу, і не тільки IT. Маю власний рецепт перезавантаження — підняття на Говерлу. А ще краще — двічі за день (сталося випадково). Після цього вигорання як рукою знімає, тільки ноги гудять. А якщо серйозно, то варто відстежувати тривожні дзвіночки. Коли відчуваєте, що робота, яка раніше подобалася, перестала приносити задоволення і стала важкою ношею, дайте собі час на відновлення. Навіть декілька днів перезавантаження здатні повернути вам вас самих.

Поради новачкам і світчерам
1)Будьте готові до синдрому самозванця. Сумніваються всі, і це нормально! З часом і досвідом це відчуття мине (ну, хоча б буде не таким сильним точно). Просто робіть старанно свою роботу і не знецінюйте навіть маленькі досягнення.

2)Якщо застрягли й не знаєте, як далі розвиватись у професії, то попросіть поради. Я часом запитую тімліда, що б мені було корисно вивчати. Зважаючи на потреби проєкту, вам дадуть напрямок для росту.

3) Системи й люди неідеальні. Помилки будуть: і ви, і колеги їх робитимете. ̶S̶h̶i̶t̶ Bug happens. Ну і чорт з ним, не зупиняйтесь і йдіть далі. Місце в айті є: шукайте і знайдете!