З маркетолога у DevOps: історія про світчинг, ковід та любов до Linux

💡 Усі статті, обговорення, новини про DevOps — в одному місці. Приєднуйтесь до DevOps спільноти!

Вітаю, мене звати Артем Бебик, я DevOps-інженер. Понад чотири роки тому я перейшов на поточний фах з маркетингу — і жодного разу не пошкодував.

Чому? Як? Let’s find out.

До маркетингу

Ще з дитинства я несамовито любив комп’ютери, насамперед за відеоігри, до яких приохотився ще дошколям на Dendi. Відтак комп’ютерну грамотність набував природним чином (ламаючи свій комп’ютер).

Щоправда, все одно тяжів до «гуманітарних» хобі: штудіював мови, зачитувався книжками, пописував своє. Деякий час підлітком грав на барабанах у місцевих гуртах екстремального жанру, але згодом віддався головній пристрасті молодості — літературі.

В офіційному житті це відбилося в тому, що вчився в школі з поглибленим вивченням іноземних мов, а закінчив університет за спеціальністю «переклад».

Маркетинг

Як юнак, котрий кохався в красному письменстві і активно виступав на літературниках по всій Україні, я вважав, що професійна робота з текстом має посприяти моєму літературному росту.

Wrong!

Робота копірайтером, яким я почав працювати невдовзі після випуску з універу, не тільки не посприяла, а радше заважала. Бо, умовно кажучи, задіювала той же центр мозку, що й красне письменство, перетягуючи ковдру на себе — на комерційні тексти з геть іншими законами, цілями, стилістикою.

Відтак копірайтинг мені зробився наче скалка в... мозку.

Як відомо, розвʼязати таку пролетарську проблему можна двома способами: полюбити роботу, на якій безутішно працюєш, або змінити її на роботу, яка подобається. Деякий час я чесно пробував перший варіант і навіть мав у цьому деякі успіхи.

А саме. Керуючись принципом fake it ‘til you make it, з копірайтера розвинувся в маркетолога загалом. Щоб, по-перше, менше писати осоружних мені комерційних текстів, по-друге, заробляти більше.

Зусилля далися взнаки, і як Marketing Specialist я почувався набагато комфортніше. Ба більше, деякі технічні аспекти маркетингу, як-от SEO, мені навіть сподобалися. Вважаю, це був перший дзвіночок, що технічне — моє.

Кульмінацією цієї кар’єри стало те, що у 2019 завів блоґ про маркетинг українською, з великим запалом пишучи повчальні статті. Осібний інтерес у мене викликало формувати українську термінологію по SEO, котру, як мені здається, я більш-менш виробив за кілька статей.

Старався, звісно, використовувати весь свій маркетинговий досвід. І це дало результати — деякі вебсторінки вийшли у топ Google за певними релевантними запитами. За це мене навіть були запросили поділитися досвідом про свій блоґ і бачення маркетингу на інтерв’ю.

Втім, попри те, що робота маркетологом вже не відчувалася як каторга, хотілося такої діяльності, щоб влаштовувала сповна.

Технічна обізнаність

Маркетолог-гуманітарій — і в DevOps’и? Як так?

Не все так однозначно.

Перші спроби системно вчити код я робив ще 2016 року. Я тоді переїхав до Львова, почав працювати в класичній аутсорс IT-компанії і вирішив повчити код, щоб краще розуміти, чим займаються мої колеги. А може й собі написати якусь цікаву аплікацію.

Подивившись безоплатний курс Java для Android, я розібрався з принципами програмування, виявив, що це не rocket science і назагал доволі цікаво. Водночас через мої експерименти з кодом злетіла ліцензійна Windows 7 на старому лептопі — 10-ку він ледве витягував, і я спробував Ubuntu.

Не зважаючи на масові байки про недружність Linux до користувачів, мені операційна система дуже зайшла — передусім свободою наконфігурувати те, що хочеш. Гадаю, це був переломний момент для того, щоб надалі я перейшов у tech. Linux зробився невід’ємною частиною мого побуту, хоча я тоді ще не здогадувався, наскільки комерційно вигідним це може бути.

Однак я здогадувався, наскільки комерційно вигідним може бути робота девелопера — і епізодично вивчав то Ruby, то JavaScript, пробуючи час від часу проходити співбесіди на trainee. Безрезультатно.

Втім, оглядаючись на ті кодерські вправи, усвідомлюю, що вони теж без сумніву доклали добрий шмат до моєї технічної обізнаності, що потому знадобилося вже в роботі девопсом.

Ковід-рятівник

Ковід спричинив ремоут, а ремоут значно розвʼязав руки. Мене звільнили з логістичної контори, де я був єдиним маркетологом, а також загалом людиною, котра дечого тямила в ІТ і, маючи доступ до хостингу, по суті адмінила їхній корпоративний сайт.

Поникавшись туди-сюди, порозсилавши резюме в різні місця на маркетолога, я також надибав запрошення на інтернатуру DevOps у компанії SoftServe. На той момент мені було не цілком зрозуміло, що то за фах, але побачивши у вимогах свій любий Linux і дослідивши тему, я припустив, що це, мабуть, мені сподобається — і подався туди.

При цьому так склалося, що живучи у Львові, я подався на курс в Івано-Франківську (де, як припускаю, і конкурс був менший). Завдяки пандемії він проводився у віддаленому режимі — і такі фінти стали цілком можливими.

На курс мене взяли без пересторог, ще й похвалили, що маю багато репозиторіїв на GitHub (на замітку людям, які шукають першу роботу в ІТ). Сама інтернатура виявилася не складною, однак багато технологій треба було вивчати мимохідь — і я отримав від цього величезне інтелектуальне задоволення.

Завдяки ремоуту я також міг поєднувати інтернатуру з роботою маркетолога, тому з голоду помирати не довелося.

Перша робота DevOps і подальший шлях

Коли отримав першу роботу DevOps, почувався приблизно так

Перші співбесіди від SoftServe пішли ще на другому з трьох модулі інтернатури (один модуль ≈ один місяць). Я пройшов першу ж співбесіду і мене найняли на випробувальний період як trainee. Я став DevOps-інженером 2020 року у віці 30.

Одразу зауважу, що хоч я розхвалюю Linux і це база, DevOps не лише про це. Власне, зовсім не про це, а про Development Operations. Як відомо, це взагалі не спеціальність, а методологія. І вже так історично склалося, що хмарних SysAdmin’ів називають DevOps.

Так ось, суть цієї методології варто знати. Не кажу — зубрити абощо. Але всотати її фібрами своєї душі, щоб і не тямити, як воно може бути інакше — так.

По-друге, додається весь той стек, з яким працюють розробники. Звісно, девопсам зазвичай не потрібно лазити в код аплікації руками, але знати, так би мовити, низову, інфраструктурну частину сервісу — доконечно.

По-третє, DevOps-інженер — це людина-оркестр і спеціалізацій багато. Хмарні інженери, мережеві інженери, SRE, CICD інженери (автоматизатори), TestOps’и, MLOps’и, тисячі їх.

SoftServe я покинув за рік, шукаючи себе на проєктах з новими технологіями і рівнями ЗП, за кілька років мав змогу з’ясувати те і се. Наразі спеціалізуюся на Amazon Web Services. На початку року здав сертифікацію по ньому. Також працюю з Big Data сервісами — доволі нішева річ, так званий DataOps.

На Лінкедині можна докладніше все роздивитися.

Що мені допомогло опанувати DevOps

Відрефлектувавши свій шлях, можу виділити кілька аспектів.

Живий інтерес до вільного ПЗ

Пане Столман, де б я був, якби не ви!

Отже, я щоденно користувався в побуті вільним ПЗ протягом кількох років. Можна сказати, це певний lifestyle, навіть субкультура (Unix Porn) — Linux пропонує стільки свободи, що ажно хочеться засунути в нього руки по лікоть і правити, правити, правити...

Ще з часів мого нубства на Ubuntu я розбирався зі способами покращити й ушляхетнити систему, шарудів конфігами та писав скрипти. А коли перейшов на серйозніші дистриб’юції (спершу Debian, потім Arch, яким користуюсь досі) — то мій ricing і tinkering досягли апогею.

Таким чином, хобі розкрило мені таїнства червонооких людей, що до них доєднався і сам. Я зробився poweruser’ом, кохався в advanced-налаштуваннях і автоматизації, зрештою без проблем міг підняти собі сайт на Nginx’і чи скомпілювати ядро.

За такий стан речей значною мірою варто дякувати Free Software Foundation — саме завдяки їхній філософії існують програми з відкритим кодом, за якими ми можемо безоплатно навчатися і обмінюватися досвідом.

Я особисто підтримую FSF щомісячним внеском. Якщо надумаєте робити те саме: робіть.

Користуюсь досі, BTW. Щоправда, свій період unixporn я вже переріс

Pet-проєкти

Я люблю вивчати «руками». Коли мене зацікавлює котрась технологія, то зразу лізу все ламати створюю пет-проєкт.

Не дивно, що маю на GitHub звалище невеликих проєктів з мішаниною мов і технологій. Наприклад:

• Rust crate, який визначає час за місячним календарем.
• CLI-програмка для роботи з рунами Старшого Футарку (Haskell).
• IaaC, щоб задеплоїти Gopher hole в AWS (Terraform).

Беріть з мене приклад, не соромтеся дооформлювати свої навіть простенькі проєкти до публічного рівня — ментори це точно оцінять.

Клуби за інтересами

Люди — соціальні звірята. Спілкуватися про свої захоплення не тільки втішає, а й може принести багато корисного. Що тут скажеш — обмін реальним досвідом безцінний.

Я віддаю перевагу невимушеному спілкуванню, тому в основному спілкувався і спілкуюся про ІТ на тематичних розділах іміджборд (наприклад, /g/ на 4chan), на reddit, а також на IRC-каналах Libera.

З UAнету можу відзначити такі ресурси, як Український форум програмістів «Replace» і Український Linux Форум. Левова частина комунікації, особливо про грошові й карʼєрні теми, також припадала й на DOU.

Знання англійської

Неочевидний для мене пункт, бо самі розумієте. Але озираючись, бачу — так, мені значно посприяв принцип English-first. Я не мусив споживати second-hand з Рунету, а варився в мовному середовищі оригіналу ІТ, з відповідними матеріалами, спільнотами, реаліями.

По-друге, що вже значно очевидніше, англійська — значна фора, коли влаштовуєтеся на першу і не-першу роботу. Якщо ви виходите з маркетингу, то скоріш за все англійська — ваша головна перевага. Кричіть про неї всюди, хизуйтеся зворотами, рухайте тазом. А якщо ні...

Незнання мови обмежує вас в освіті, кар’єрі, культурі ІТ. Якщо ваша англійська все ще не близька до fluent, задумайтеся про upgrade вже зараз.

Попасти в правильний час у правильне місце

Зазвичай автори в подібних статтях випускають з уваги такий фундаментальний аспект, як удача. Дарма, що це часто той наріжний камінь, без котрого картина буде геть неповна.

Як ви могли помітити, я почав працювати девопсом, коли для цього існували конкретні чудові умови: золотий злет ІТ під час пандемії, тренд на DevOps, а звідси брак і великий попит на мало зрозумілих народу DevOps-інженерів (наприклад, на курсах SoftServe був недобір).

Те, що я зайшов у tech — навички; а от те, що мені так легко було зайти у tech — удача. Іноді треба просто дочекатись свого зоряного часу.

Успіхів!