Чи є сенс поступати за кордон?

UPD. Мабуть, я погане задав питання. Мене цікавить саме чи варто в цей університет / на цю програму AI / і чи покидати в такому разі КПІ? Питання, чи варто їхати за кордон для мене очевидне.

Зараз навчаюсь на на першому курсі ІПЗ 121 на ФІОТ, в КПІ. До цього ще закінчив Bootcamp курси веб програмування (JS, купа фреймворків на нього, React). Рік в 10 класі попрацював в одній компанії верстальщиком на WordPress, але мені потім не вистачало часу на підготовку до НМТ, тому покинув роботу, плюс верстальщик то не так вже й мене цікавить. Навчання в університеті мені подобається. Викладачі є дуже хороші і досить не дуже, але найважливіше для мене в плані університету, що я постійно концентруюсь в цій сфері і менше відволікаюсь на неважливі речі (повністю сам я б не зміг вчитися, мені треба певні границі, і когось, хто мене б направляв).

Так от, я подав заявку на вступ в Johannes Kepler University на спеціальність Artificial Intelegence. Там навчання англійською, є можливість навчатися з літнього семестру, і зі слів людей, які там вчились, знаю що там багато дуже теоретичної математики і трохи пайтону (перші курси). Англійська на рівні С1, німецька А2 (в 11 класі сам почав вчити).

Спершу, я взагалі не планував поступати в український ВНЗ, але як для страховки все ж поступив. Мені сподобалось настільки, що тепер не знаю, чи варто їхати за кордон. Мені ще 17, так що час маю.

Цікаво почути думки людей щодо того, чи є сенс поступати на саме спеціальність Artificial Intelegence, оскільки я ніколи до цього про це навіть не думав (Спеціальність Computer Science в JKU на німецькій В2, тому я не зможу). Це наче відноситься до Computer Science, але туди радять поступати вже на магістра, коли маєш вже базові знання з CompSci. Поступати туди на бакалавра мені здаєтсья ризиково. З іншої сторони я маю можливість навчатися і там і в КПІ (оскільки навчання в КПІ в ФІОТ повністю дистанційне). Сподіваюсь почути ваші думки щодо такої непростої ситуації.

— залишатись в КПІ?

— покинути КПІ в вчитись в JKU?

— спробувати вчитись паралельно і в КПі, і в JKU?

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

27 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Єдине, про що я пошкодував, коли переїхав за кордон, це те, що не зробив це раніше.

Якщо перед тобою в принципі стоїть таке питання — звалюй. Вернутись завжди зможеш, а от виїхати — ні.

Переїзд в іншу країну просто бомбезно розвиває особистість, якщо правильно ним скористатись. Тому навіть якщо хочеш вернутись «розвивати Україну» краще це робити поживши «там».

Також ти зрозумієш що саме в Україні дно і варто покращувати, а що навпаки класно в порівнянні з Європою і що треба зберігати.
Розвинений світ не настільки розвинений наскільки його малюють люди які там ніколи не жили, але також має суттєві переваги в порівнянні з Україною (які особисто для мене зазвичай компенсують його недоліки).

Здається, я не дуже добре поставив питання. Я в першу чергу робив цей пост, бо не впевнений, наскільки хороше рішення поступати в саме цей університет (JKU). Я прекрасно розумію, і навіть підтримую думку, що молодим людям краще їхати за кордон, бо *вставте сюди 100+ причин*.
А їхати вчитися за кордон я планував ще до війни, просто воно все дуже співпало. Мене цікавить саме чи варто на Artificial Intellegence як на бакалвра.

Розвинений світ не настільки розвинений наскільки його малюють люди які там ніколи не жили, але також має суттєві переваги в порівнянні з Україною (які особисто для мене зазвичай компенсують його недоліки).

Ну це я розумію, навіть за останній рік зрозумів, що Україна не така вже й бідна і нещасна, як її часто змальовують. Є речі, заради яких багато людей з Європи/США/Азії б сюди інвестували, преїжджали і розвивали. Але окрім війни є багато речей які цьому заважають. Якби ж то їх змінити.. (в першу чергу я говорю про законодавчу систему, неефективний апарат управління, і застарілу Конституцію як корінь всіх проблем в Україні)

Что бы начать ценить свободу — её нужно сначала потерять.
Однозначно советую оставаться в Украине, ощутить на себе всю потужность ограничений, если не понравится — тогда уедешь (или выйдешь через леса).
Ещё обязательно не забывай, что молодого специалиста без опыта бронировать никто не будет, так что будь готов работать удаленно и пользоваться доставкой еды, потому что прогулка до магазина может затянуться на 2-3 недели (возможно дольше, тут уже от президента США зависит).

Валити звідси нахєр поки не пізно. Бо потім пожалієш.

покинути КПІ в вчитись в JKU

Як казав вовк із відомого мультфільму: «Бог в помощь!»

Если не поступишь за кордоном, тогда станешь патриотом.

Мені ще 17, так що час маю.

Єдине що тебе має хвилювати на даний момент — як зберігти життя і нерви. В в тебе залишились для цього буквально дні. Не знаю як справи в твоїх старших знайомих, а в моїх — перманентний депрес через те, що кілобакси не радують, а кожен вихід із дому — це сафарі шоу, де ти не впевнений чи повернешся додому.
З іншого боку, якщо ти готовий захищати Батьківщину зі зброєю в руках, то за це тільки повага.

Мені сподобалось настільки, що тепер не знаю, чи варто їхати за кордон.

Хех, думки вільної людини, де виїзд за кордон — це питання вибору і бажання, а не недосяжна омріяна привілея.

Незнаю, чи роблю я правильно, що довіряю державі. Але принаймні моє життя і мій психологічний стан від цього значно кращий. Я граю за її правилами, і очікую від неї симетричних дій. Поки що, так все і відбувається.

якщо ти готовий захищати Батьківщину зі зброєю в руках, то за це тільки повага

Я готовий присвятити їй багато часу, зусиль і вкладень, як мінімум тому, що в України є більше нереалізованого потенціалу ніж будь де інше. Але перед цим я хочу ще себе реалізувати, так що на фронт після 18 не піду. Найбільш банальний приклад: хто принесе більше користі, штурмовик, чи спеціаліст з розробки ШІ? Відповідь смішна і очевидна.

Тільки от чи є в держави час, щоб дочекатись поки я таким стану? Напевно ні. Її теж можна зрозуміти.

Поки що, так все і відбувається.

Поки що ви дитина і ваша відповідальність — обмежена. Ключове «поки що».

Але перед цим я хочу ще себе реалізувати

Дуже скоро ваші бажання будуть мати мало значення бо на вас є плани.

хто принесе більше користі, штурмовик, чи спеціаліст з розробки ШІ? Відповідь смішна і очевидна.

Звісно штурмовик. На всяких спеціалістів — конкурс. І не серед талановитих спеціалістів, а серед блатних. А ось в окопі сидіти — людей не вистачає.

Незнаю, чи роблю я правильно, що довіряю державі

Довіряти державі краще з-за кордону.

хто принесе більше користі, штурмовик, чи спеціаліст з розробки ШІ?

Дивлячись, хто запитує. Але, очевидно, у 90% відповідь буде «штурмовик».

Дивлячись, хто запитує. Але, очевидно, у 90% відповідь буде «штурмовик».

Ну от через так речі всі й бояться армії. Хоча мене завжди дивувало, ті люди, які приймають.. скажем так.. вигідні для себе рішення, невже вони не здогадуються, що якщо все зробити демократичніше, по правилах, то вигоду можна отримати тоді ще більшу?

Типу, я чекаю на появу людини, яка додумається, що якщо програмістів/інженерів мобілізувати на розробку військових технологій, то можливо навіть скоро штурмовики й не знадобляться. Як мініму не в таких кількостях. Фінансування УкрОборонПрому ж наче ж є, є навіть надлишок (європейські країни інвестують активно), є великий простір для експериментів. Я б і сам був не проти так служити своїй країні. Як от наприклад розробники Сталкеру зробили кумулятивний сняряд з донаведенням, і камерою зпереду.

Щось мені підказує, що тут знов діло не в бізнесменах, а совковій законодавчій системі?

Програмістів і інженерів вже давно мобілізують на розробку військових технологій, і в наших Сил Оборони насправді з цим все значно краще ніж багато хто собі уявляє (звісно завжди хочеться краще).

Але ви в реальному світі, росія не дасть вам 3-4 рочки комфортно створювати роботів та ШІ, а потім піти і «всєх бамбіть». Хтось має фізично відбивати штурми на мотоциклах і буханках, поки це все робиться, і достатньо бажаючих сюди знайти важко, якщо взагалі можливо.

Ви наївна людина, подивимося на вашу думку через 10-15 років

Ну от через так речі всі й бояться армії.

Я б сказав, що основна причина страху перед армією, це те, що твоїм життям розпоряджається якийсь чувак, якому по*** на тебе, на твоє життя і здоровʼя, який може послати тебе на вірну смерть, і йому за це нічого не буде (або ще й орден дадуть). І ти з цим зробити нічого не можеш.

Не так страшно загинути у бою, страшно загинути, бо якийсь підар не хоче доповідати наверх, що ситуація критична, а він свою дупу прикриває.

Тобі ще 17, послухай старших бо потім може бути пізно і сумно.

Незнаю, чи роблю я правильно, що довіряю державі.

Неправильно. Переконався на своєму досвіді на жаль. Тепер я не людина, а просто «капітал», «карандашик» і т.п.

Я готовий присвятити їй багато часу, зусиль і вкладень, як мінімум тому, що в України є більше нереалізованого потенціалу ніж будь де інше

Це безперечно так, але станом на сьогодні, навіть реалізація цього потенціалу заблокована, і не просто заблокована, а ми в ситуації коли наступив дедлок в реальному житті. Дуже багато контрагентів, які зацікавлені в нескінченній війні.
І тільки ми ще не зрозуміли наскільки це згубно для нас самих.

Що стосується топіку, то в Україну ти завжди зможеш повернутися, питання тільки чи захочеш.

Дуже багато контрагентів, які зацікавлені в нескінченній війні.

Це як казати в 39-ому, знаходячись в Польші, що дуже багато хто зацікавлений в

нескінченній війні.

Рашка зацікавлена? Так
Влада в Україні зацікавлена? Так
Західні «партнери» зацікавлені? Так
Простий Микола, якого пхають в бус, зацікавлений? Ні

Влада в Україні зацікавлена? Так

Влада в Польші була зацікавлена?

Дуже. Приїхала недорога кваліфікована робоча сила. Поляки то в Англію повтікали на заробітки

Поки що, так все і відбувається

Це майже дословно про індичку Талеба: «... Уявіть індичку, яку годують щодня. Кожне годування зміцнює віру птаха в те, що норма життя — це коли тебе щодня годують приязні представники роду людського („з турботою про вас“, сказав би політик). Увечері в середу, напередодні Дня подяки, з нашою індичкою станеться дещо несподіване»

Так, але одразу орієнтуйся на літні стажування в компаніях. Шукай ці стажування, щоб після завершення університету вже був релевантний досвід.

Підписатись на коментарі