Як хобі допомагають нам у професійному житті

💡 Усі статті, обговорення, новини про тестування — в одному місці. Приєднуйтесь до QA спільноти!

Привіт! Мене звати Галина, я QA Lead в Itera. Нещодавно прочитала статтю на DOU про те, як можна поєднувати тестування та викладання танців. Хто не читав, тут лінка — Танці і Тестування — чи можна їх поєднати? Ця історія змусила мене задуматися, адже я вже давно помітила наскільки різноманітні та креативні хобі є в IT-спільноті.

Досліджуючи хобі своїх колег, ви майже напевно знайдете спортсменів, художників або музикантів. Хтось малює картини, які потім стають частиною художніх виставок; інші займаються бігом, перетворюючи це захоплення на участь у тріатлонах. Є й ті, хто співає чи грає на музичних інструментах, створюючи потім музичні гурти прямо у своїх компаніях. Це не лише цікаво, а й надихає, адже такі захоплення дозволяють проявляти творчість і можуть напряму впливати на професійне життя.

Мені теж є чим поділитися! Я просто обожнюю hand-made речі та захоплююсь різними видами рукоділля: шиттям, вишиванням, в’язанням гачком і спицями. Ба більше просто в’язати руками. І таке можливе! Більшість із того що створюю я дарую рідним, друзям, колегам або виставляю на аукціони. Наприклад, кілька в’язаних мною сумок я передала на аукціон, організований у нашій компанії, а зібрані кошти пішли на донат.

Тож для мене це більше ніж просто хобі — це своєрідна медитація, яка допомагає знаходити натхнення та зберігати баланс.

У нашій компанії ми організовуємо смарттоки, де презентуємо технічні доповіді, ділимося досвідом тестування на проєктах, розповідаємо про тули, які використовуєм при тестуванні а також ділимося челенджами, з якими стикаємося. Окрім цього ми проводимо і воркшопи, присвячені нашим захопленням. На початку цього року я розповідала про своє хобі і була приємно здивована, коли з’ясувалося, що серед колег є багато прихильників рукоділля. Ми згадували дитинство, наші уроки праці в школі та ділилися своїми handmade-проєктами. Дехто навіть вирішив відновити своє давнє захоплення після цього воркшопу!

«А як рукоділля може допомогати в тестуванні?» — спитаєте ви.

І справді, на перший погляд рукоділля та тестування здаються зовсім різними. Але якщо придивитися уважніше, спільного у них чимало:

  • Планування — перед початком вишивання або в’язання потрібно спланувати всі деталі, підібрати матеріали й інструменти. У тестуванні це нагадує створення тест стратегії.
  • Процес — у вишиванні чи шитті важливо слідувати схемі або викрійці, так само як у тестуванні важливо дотримуватися тест плану.
  • Уважність — пропущена петля або хрестик може зіпсувати весь малюнок. Це розвиває увагу до деталей, яка є важливою для пошуку прихованих багів.
  • Терпіння — великі візерунки чи складні дизайни потребують годин копіткої роботи, як і регресійне тестування складних систем.
  • Виправляти помилки — якщо помітили невідповідність, доведеться розпустити кілька рядків і зробити все правильно. Це дуже нагадує фіксинг багів.

Для мене рукоділля приносить не лише задоволення, а й напряму впливає на професійний розвиток.

  • Розвиток аналітичного мислення — планування складного узору чи візерунка схоже на створення тестового плану: обдумуєш кожен крок і враховуєш можливі проблеми.
  • Стресостійкість (я вважаю, це найважливішим бенефітом!) — Доведено, що в’язання крючком має заспокійливий ефект! Тож рекомендую пов’язати після дня повного дедлайнів та ретестінг багів.
  • Тренування уваги — робота з дрібними деталями допомагає розвинути здатність концентруватися, що є незамінною навичкою для аналізу великих і складних проєктів.
  • Креативність — творчі заняття надихають на нестандартні рішення у роботі. Наприклад, пошук причин складного бага може нагадувати «розплутування клубка». 😉

Рукоділля — це моє джерело натхнення. У моменти коли мозок перевантажений, я беру до рук гачок чи спиці. Це допомагає переключитися, освіжити думки й навіть знайти несподівані ідеї для вирішення робочих задач.

Як на мене, хобі є не лише способом відпочити, а й можливістю вдосконалювати свої професійні навички. До того ж, хобі сприяє налагодженню міцніших зв’язків із колегами: ми можемо обмінюватись захопленнями, ділитися досвідом, обговорювати ідеї, ба навіть організовувати спільні клуби. І не важливо якого роду хобі. Важливо насолоджуватись тим, що тобі реально подобається і в роботі, і в житті. Важливо знайти свій work-life balance.

А яке хобі маєте ви? Чи помічали як це впливає на вашу роботу? Поділіться своїми історіями — мені дуже цікаво дізнатися про ваші захоплення!😊

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Зі своїх скромних хобі можу виділити:
1) Гра в футбол як класний спосіб попрацювати над своїм кардіо та дати трохи навантаження на м’язи. Для мене особисто футбол зараз (та в принципі і завжди) дає можливість змінити фокус на кілька годин і переключитися з якихось проблем, які завжди в голові на щось просте, зрозуміле і в той же час захопливе та азартне. По суті в усіх ІТ-компаніях, де я працював, я грав з колегами в футбол, не завжди просто було знайти збалансові команди, але це був реально класний варіант для неформального спілкування з колегами. З ковідом та війною таких можливостей все менше через різні об’єктивні причини, але, на щастя, вже біля 10 років ми регулярно (двічі на тиждень) граємо постійним колективом в ЖК, де я живу. Практично за весь цей час у нас була тільки пауза на півтора місяці (з 24 лютого по початок квітня 2022), весь інший час ми граємо при будь-якій погоді на вулиці.
2) Шахи. Колись в дитинстві я доволі непогано грав в шахи, приймав участь в районних та обласних змаганнях, але потім наші шляхи з шахами розійшлись. І років 5 тому назад на одній зустрічі з друзями дитинства ми згадали про шахи і я програв кілька партій своєму другу (який теж непогано грав, але я грав раніше краще за нього). Бажаючи довести, що це були викликано виключно алкогольними ефектами, наступного дня я зіграв з ним кілька партій на онлайн ресурсі і всі виграв. І це було початком відновлення моїх стосунків з шахами. Lichess and chess.com зі мною вже кілька років і я постійно граю та слідкую за новинами в шаховому світі.

P.S. До речі, моя дружина теж почала в’язати спицями і знаходить в цьому можливість для заспокоєння та відключення від зовнішнього світу (побічний ефект — всі члени сім’ї забезпечені теплими шкарпетками/шапками/шарфами//светрами). При цьому всі мотки ниток, які дуже часто бувають плутані-переплутані, даються мені на дослідження та виправлення і тоді вже я можу відключитися на кілька годин від будь-яких зовнішніх подразників :)

Хоббі, які допомагають мені:

1) Speedcoding змагання на сайті codingame — це коли тебе і ще 4 людей кидає у спеціальну онлайн кімнату, вам дається 15 хвилин часу; завдання, для вирішення якого треба написати код; і готові автотести, які перевірять, чи рішення вірне. Задача — написати працююче рішення якомога швидше і вкластися у ліміт 15 хвилин.

Колись був час, що я настільки сильно задротив (вибачте, іншого слова просто не підібрати), що деякі задачі вирішував за 40-50 секунд (прочитати умову, написати код, прогнати автотести — все це за 40-50 секунд). В середньому вкладався у 3-6 хвилин, рідко траплялися справді складні задачі, на які треба було витратити більше 10 хвилин.

Головний профіт — мене взагалі не лякають live coding interview. Коли на якусь задачу дають цілих 30-45 хвилин, я думаю «капець, та це ж вагон часу!» Інший приємний бенефіт — коли треба щось дуже швидко пофіксити в робочих тасках, навіть якщо прямо в процесі код рев’ю чи тестування, з розшареним екраном — це не лякає, не вганяє у ступор і швидко виконується.

2) Го, шахи — дуже класно розвивають абстрактне мислення та «оперативну пам’ять мозку». Здатність тримати в голові купу взаємопов’заної інформації/об’єктів та приймати рішення на основі цих зв’язків — дуже допомагає і під час написання коду, і під час проектування архітектури чи поринання у новий проєкт чи код рев’ю чужого коду і розуміння того, що там людина наробила.

3) Lego (особливо Lego Technic) — навичка конструювати складні системи з вже готових блоків — це практично те саме, що й, наприклад, розробка бекенду чи фронтенду за допомогою якогось фреймворку з купою готових компонентів. Замість того, щоб винаходити велосипед — розбираєшся з тим, що вже існує і використовуєш для власних цілей/поставлених задач.

4) Тріатлон (біг, плавання, велосипед) — чудово допомагає розгрузити голову, або навпаки — під час фізичної активності подумати над задачею, якщо вона не дає спокою у позаробочий час (нечасто, але іноді трапляється).

Цікаві хоббі! Різноманітність зашкалює! Дякую, що поділилися.
На рахунок speedcoding ніколи не чула. Цікаво, як та що за 15 хв можна встигнути заімплементити ще й покрити автотестами командою... це ж треба час на розподілення задач. Закортіло потестити такі рішення ;)
Лего, це круто! З дітьми регулярно перескладуєм різні схеми динозаврів, машинок, майнкрафт платформ. Всі деталі лежать в одній великій шухляді. Розділити нереально, все рівно з часом все перемішується. Іноді ще той квест знайти необхідну деталь :)
Го, шахи не грала. Лише класичні шахи з татом в дитинстві. Зацікавило!
А от спортсменам тріатлоністам мій щирий уклін! Моє найбільше досягнення в бігу 10 км, і то лише завдяки колегам.

Підписатись на коментарі