Криза середнього віку. Як подолати?

Шановне доу панство, є наступне питання: як справлятися (якщо взагалі варто) з кризою середнього віку? Дано: гребу на галері, близько 5 років тому став вайтішником, зараз майже 35 років, одружений вже більше 10 років. Часто виникають думки, що хочеться щось змінити в житті, життя якесь ніби пісне. Подорожі, навчання, іноді спорт — все це трохи скрашує буття, але все одно відчувається, як то кажуть,суєта суєт марнота марнот.

Чи були у вас схожі відчуття, як ви з тим справлялись?

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Это ещё не среднего, а детского возраста.

Також проходив через щось схоже. Зараз мені 40 рочків. Почалось десь в 36-37. Якщо коротко про те, що допомогло в порядку приорітету:
1) обов«язково 8 годин сну — прибрати наслідки мого апное, зменшити кількість кави, стабілізувати режим сну, прибрати алкоголь. Сон це основа для всього іншого. Без нормального сну дуже важко в принципі щось хотіти чи добиватись. Відсутніть номрального сну сильно знижує запаси сили волі, можливіть контролю імпульсів, здатність концентруватись, думати, та вчитись. В нашій професії, це критично
2) налагодити харчування — на деякі продукти або їх комбінації мій мозок реагує депресивно. Визначився після року моніторингу власних почуттів після прийняття їжі
3) прибрати алкоголь взагалі — з віком мій мозок почав реагувати на алкоголь дуже депресивно, причому ефект триває декілька днів навіть після досить невеликої кількості алкоголю. Відмова від алкоголю з часом повертає оте дитяче задоволення від життя. Також вживання алкоголю руйнує нормальний сон. Людина спить, проте це більше схоже на анестезію, ніж на здоровий сон, так як нормальний цикл фаз сну руйнується
4) спорт — якщо часу не вистачає, то достаньо кардіо, будь якого ігрового спорту (аби без травм), прогулянок кожний день
5) пропрацювати екзестинційні питання, типу «навіщо я живу»?. Десь після плюс-мінус 35 років рівень дофаміну (гормону, що відповідає за мотивацію) природньо падає. Відповідно, те що мотивувало та «вставляло» раніше просто перестає працювати. Це викликає кризу ідентичності і перегляд сенсу життя. Це нормально, але потребує уваги. Можна через психолога, можна через тематичні книжки. Взагалі сучасний нігілізм є дуже поширеним світоглядом, який буквально лізе звідусіль. В тому числі і через нього успішні і багаті люди деколи виходять з балконів хайрайзів без видимих причин. Потрібно преглянути, або продумати та поставити собі ціль життя. Працює як компас, що дозволяє сконцентруватись на тому, що дійсно важливо і ігнорувати усе інше, на скільки це реально
6) Cognitive-behavioral therapy (CBT) або її варіанти — використовую як self-service терапію через journaling — записую свої емоції і думки, що їх викликають для подальшого аналізу. Суть саме в записуванні, бо треба підібрати влучні слова для опису того, що з тобою відбувається. Окрім того, десь колись я вичитав теорію, що ігнорування емоційних спогадів (в основному негативних) заставляє людський мозок програвати їх все частіше і частіше з більшою силою. Типу це частина механізму виживиння, коли на важливі речі (речі, що викликають сильні емоції) потрібно звертати увагу. Тут CBT допомагає зняти прес оцих думок/спогадів які періодично просто з"являються в голові в досить непідходящі моменти. Також емоції часто працюють як індекс в людській пям"яті. Під час CBT (стараюсь виділяти певний час кожний день, якщо є потреба) в мене виходить через емоцію загаді дуже давні травматичні дитячі спогади, і обдумати їх раціанально, з точки зору дорослої людини, та зробити висновки або сприймати як урок. Таким чином я проаналізував і прибрав дуже багато всякого, що сиділо в мені досить давно. Після декількох років, я цей підхід використовую більше для аналізу власної поведінки та прийнятих рішень з метої їх покращення. Поки працює чудово, якщо мені потрібно змінити власні імпульси та поведінку на глибокому рівні.

Пишіть, якщо потрібні рекомендації по якомусь з пунктів.

З віком міняється біохімія мозку. Тобто всі твої реакції в минулому — це банальний викид ендорфінів чи ще чогось подібного. Якщо ти їш мандаринку і дикого щастя як в дитинстві нема, то це не тому що «торт не той», а тому що мозок став виробляти на порядок менше нейромедіаторів. Це стосується всього. Наприклад колега звонить і кличе в сауну в 2:00, де він замовив 3 дівчат і сам не справляється. В 20 років ти би побіг кілометрів 5-10 до тої сауни, в 40 тобі влом виганяти машину з гаражу чи йти до парковки і кудись їхати.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Так як ви вже неочікувано оживили тему і бачу, що вже пройшов без місяця один рік — пишу апдейт:
Кризу вдалось подолати, як то кажуть: покращення вже сьогодні. Що допомогло:
— Час; бездіяльність — також дія. Не робити дурниць, коли попаяло, а краще почекати.
— Розставити пріоритети, зрозуміти що в житті для тебе важливо. Не гнатись за тимчасовим, а берегти справжні почуття.
— Осів довгостроково на одному місці, подорожі — це добре, але має бути в міру.
— Спорт: кожен день займаюсь йогою, хайкінгом/ходьбою зранку і бажано ввечері, силовими вправами. Покращує самопочуття і загальний стан.
— Правильне харчування і нормальний сон. Загалом завжди його притримувався, додатково зменшив споживання алкоголю. Тепер Холостяка раз на тиждень дивлюсь тільки з чипсами, без пива)
— Зрозумів, які елементарні речі/активності приносять мені задоволення і регулярно їх роблю. Типу смачно поїсти, випити кави в тиші (а не залити в себе під час дебагу), попаритись в сауні, прогулятись в лісі і т.д.
— Пригрів вуличного кота у себе зробив йому утеплену будку, кормлю і тіскаю)) Важливий момент: кіт гуляє на вулиці, до мене на балкон у будку він залазе спати і істи. Насправді, там іще й інші коти заходять, тож суцільна кототерапія
— Перестав тривожитись за майбутнє. Перестав стресувати із-за роботи, відпустив ситуацію, роблю все спокійно й без нервів, усіх грошей не заробиш, всі баги не пофіксиш. Проживаю кожен день усвідомлено.
Якось так, якщо щось згадаю — допишу
Всім дякую за поради й цікаві холівари в коментах🙂

«Кто понял жизнь тот больше не спешит...» переклад звісно від оригіналу далекий, але краще мати такий ніж ніякого (старші європейці наприклад малознайомі взагалі, про молодих і мови нема), один з текстів зі шкільних років, який я, як людина з відразою до філології навіяної методами її викладання (і яку потім в зрілому віці чимало часу зайняло виправити) вважаю «вкравшим частинку моєї душі» ))

Чекати років так зо 10, щоб дізнатись що таке криза середнього віку ;)

Завести себе таксу
И как только начинаешь думать что «ну и что такого, справляюсь же!» — завести вторую.

Не борюсь з нею. Намагаюся більш відпочити,виспатися і буде як буде.

Та це п**ц. Неможливо далі жити без якоїсь мети більш високого порядку, бо думки про сенс усього цього двіжа не дають спати і дихати. Частково тягну на морально-вольових заради доньки — криза кризою, а мій обов’язок дати їй класне життя. Частково рятуюсь улюбленою роботою у громадському секторі, яка реально і позитивно впливає на життя інших людей. Але саме страшне, що все одно починаєш задавати це довбане питання далі — ну а нафіга позитивно впливати на життя інших людей, якщо їхнє життя також не має сенсу? Я цілком впевнена, що далі буде гірше :) Закохатися мабуть поможе, але на якийсь час, ну а сім’ю куди подіти? Я ж їх люблю. Думаю, релігійним людям простіше. Бо не працює це рівняння без бога, вищої мети, чогось, що більше за тебе — від оцих унилих пояснень про зниження дофаміну тільки ще більше хочеться вийти у вікно. Людина не може жити без сенсу. Кароч, we’re fucked!

ну а нафіга позитивно впливати на життя інших людей, якщо їхнє життя також не має сенсу?

вам сюди мабуть %)
en.wikipedia.org/...​ki/Categorical_imperative

він теж задавався таким питанням і дійшов висновку, що окрім вольового вибору внутрішньо вільної людини нема ніякого способу серйозно аргументувати навіщо бути тим, що в східних традиціях є рівнем боддхісатв %)
але це для тих, хто створений вільним, або став ним, хто шукає бути залежним від будь-чого/кого не прийме таку філософію (не оцінюю і не засуджую, біологічно ніякої повної вільності бути не може і «хитання біологічного фундаменту» змінить свідомість будь-якої живої істоти)

Да-да, життєрадісний щасливчик Кант, прямо хочеться жити його життям :) Але нема іншого способу, згодна. Альтернатива — віра, але в мене немає схильності, я не можу бути віруючою, хоча можливо і хотіла б, тому сенс треба знаходити самим. Але як же це складно.

саме так, — лише абсолют, а не імперативні різновиди примочок

______________
людина може абстрагуватись від усього крім абсолюту
дехто в абсолютне вносить неабсолютне але ж... але ж ми-то в курсі що воно не

прямо хочеться жити його життям

ги-ги

вольового вибору внутрішньо вільної людини

vs

створений вільним

vs

біологічно ніякої повної вільності бути не може

угу, я навмисно написав саме як написав, розгортати в широку дискусію тут неформат, тим більше всі ці тези неможливо вивчати інструментом скажімо «знаходячимся під диктатурою виключающого або (XOR)»

іншими словами — я хотів донести складнішу думку ніж виражену прямими денотаціями ужитих слів, причому не намагаючись затвердити свою правоту над всіми іншими опініями, а радше просто дати якісь кути погляду

ну а нафіга позитивно впливати на життя інших людей, якщо їхнє життя також не має сенсу?

можна завести кота або кілька котів! існування пухнастих важливе — турбота про кота позитивно впливає на карму та надає сенс життю)

в мене двоє :) теж врятованих, залюблених і тд. Коли геть погано, я фантазую що в наступному житті перетворюсь на одного з них. І ще вони знижують тиск, що дуже актуально у віці КСВ.

За котів респект!
А ще — щодо сенсу життя: я песиміст і вірю в реінкарнацію — тобто якщо ми в цьому житті не виконаємо якийсь таємний квест/власну місію то нас після смерті відправлять на переродження, а там знову починати з 0 цю кляту метушню: народження, дитячий садочок, тупа середня школа, можливо навчання у вузі або армія і тільки десь з 25-30 років особистість наскирдує собі щось для комфортного життя і все одно більшу частину життя працювати треба((
Тому краще триматися за нинішнє життя і, по можливості, працювати менше і більше насолоджуватися/відпочивати — дивитися серіали, читати цікаві книжки, гратися, подорожувати..

"Тому шо треба не всякой хуйньой заніматься, а жити інтєрєсно: читати книжки, бути шпіоном, дресірувать любіму обізяну і ходить в оперу з красівими тьолками, получать удовольствіє."©Лесь Подерв’янський

я песиміст і вірю в реінкарнацію

там ще між реінкарнаціями усіляка хєрня трапляється, час тече не як у нас і взагалі неприємно, тому ну його нафіх займатися хуйнею, коли є можливість

жити інтєрєсно: читати книжки, бути шпіоном, дресірувать любіму обізяну і ходить в оперу з красівими тьолками, получать удовольствіє.

О і в нас кицюня, взяли дорослою з притулку, тому хз скільки їй років, але буде як буде))
Хотіли ще б одного кота, але як виявилось у неї вірус типу імнодефіциту, і з іншими котиками не можна. Так наче зараз все ок, але може бути схильна дуже до хвороб і іншим котам передавати цей вірус, який у всіх може проявитись по різному. Тому буде сама або колись собаку ще візьмемо, але вже не на зйомну квартиру надіюсь))
Я вже не уявляю без неї життя, трохи шкоднічає, але і настрій піднімає у сірі будні. Тому в кого нема кота — беріть кота! 😁
Ну або собачку і бажано з притулку, зараз стільки бідось)

ты же женщина, твой смысл, он в детях. вот и все. мужчине тут конечно тяжелее.

Ага, «вот и все»))), це так не працює) В мене двоє дітей, яких я люблю, якщо що))

Тщеславный человек — раб желаний своих. Он делает карьеру, а любая карьера описывается известным в социологии принципом Питера. Человек жаждет все новых и новых должностей, пока не достигает уровня своей некомпетентности. Любая карьера заканчивается разочарованием. Поэтому тщеславный человек не может быть счастливым.

А чого тут взагалі протиставлення кар’єра (матеріальні здобутки) — діти. Ні карєра, ні матеріальні статки, ні діти, ні кохана людина (да і будь-яка людина) не можуть бути сенсом життя — це просто гарантовано призведе до розчарування та вигорання рано чи пізно. Так що обом статям і чоловікам і жінкам однаково важко в знаходженні сенсу))), не перебувайте в ілюзіях.

Ось тільки патріархальних стереотипів нам у 21 сторіччі не вистачало — далеко не всі жінки прагнуть народжувати і не всі чоловіки воліють збудувати будинок/маєток, очолити своє плем’я/вим’я та передати це все спадкоємцям)

это не патриархальный стереотип, а истина

это не патриархальный стереотип, а истина

ще скажіть що це аксіома.. аксіома Ескобара ;-)

ШІ, як третейський суддя, — з вами не згоден:

>чи справді сенс життя жінки в дітях?

Ні, сенс життя жінки не обмежується лише народженням та вихованням дітей.
Це застаріле уявлення, яке не відображає різноманіття сучасних поглядів і можливостей.
Сенс життя є індивідуальним для кожної людини і визначається її власними цінностями, бажаннями та виборами, незалежно від статі. Жінки, як і чоловіки, можуть знаходити своє призначення у:

Материнстві: для багатьох жінок материнство є важливим і повноцінним аспектом їхнього життя, що приносить велику радість та сенс.
Професійній самореалізації: побудова успішної кар’єри, наукова діяльність, мистецтво, лідерство та інші професійні шляхи можуть бути джерелом глибокого задоволення та мети.
Особистісному розвитку: самопізнання, постійне навчання, подорожі, хобі та духовний розвиток є значущими складовими повноцінного життя.
Соціальному внеску: активна участь у житті суспільства, благодійність, волонтерство та допомога іншим також можуть бути основним сенсом життя.
Стосунках: побудова міцних партнерських, сімейних та дружніх стосунків, любов і підтримка близьких людей.

Суспільство все більше визнає, що жінки мають право обирати свій шлях і визначати власні цілі без зовнішнього тиску чи засудження. Примус до єдиного «правильного» шляху (лише материнства) ігнорує індивідуальність жінки як особистості. Кожна жінка сама вирішує, що робить її життя змістовним і щасливим.

духовний розвиток

завжди цікавило — а що це таке і чим міряти прогрес (чи регрес)

Мабуть, точніше буде щось типу «пізнавання себе»

чим міряти прогрес (чи регрес)

мабуть надійніше за все порівнювати себе нинішнього з колишнім собою.

для проф. спортсменів це взагалі easy — вони постійно роблять фізичні вправи, міряють різні показники і вчасно бачать коли перебуває на пику форми, а коли вже почав «виходити в тираж», як в анекдоті:

Старий джигіт вирішив повихвалятися — лізе на коня, не потрапляє ногою в стремено, падає, встає і журиться:
— Ех, молодий був — джигіт був! Старий став — лайно став.
Оглядається, бачить, що ніхто на нього не дивиться, додає:
— А кому я брешу! молодий був — теж лайно був!

кар’єрно/матеріально — теж досить прозоро: якщо зря-платня зростає (або хоча б не знижується), з поправкою на інфляцію та економічний стан у світі — прогрес

з духовно-моральним розвитком — складніше, але є надійна прикмета: подивитись на іншу людину яка робить щось не кримінальне, але таке що ти сам не став, не міг або не хотів би робити: хобіхорсинг, ворожіння на таро, перебування в ЄС під час повномасштабної війни ;-) тощо і заміряти власний емоційний відгук на те: нерозуміння, огида, ворожість чи «та хай собі, аби ж у ліфті не дзюрив»)
і якщо людина, як стара бабка, з обуренням дивиться на оточуючих (які йому ніхто і до зарплати в нього не позичали) і бурчить: жінки народжуйте, чоловіки — одружуйтесь, працюйте, воюйте (потрібне підкреслити) і від невідповідності реальної картини світу внутрішнім переконанням потужно підгоряє — значить, щось з ним не так — мабуть духовно та (а)морально закостенів)

Це про демократичні країни, скоріш.
Я можу помилятися, але людина, котра постійно кудись їде подорожувати/ влаштовує духовні практики десь ітд, в мене викликає тривожність. Відчуття, що ця людина не може зупинитися і радіти моменту. Умовно, дзен — це не зараз, це потім.

ідчуття, що ця людина не може зупинитися і радіти моменту

Як казав класик «мало кто может это делать»

Згадалося чомусь:
«Що я залишу в спадок? Навесні. Вишневий квіт. Улітку- спів зозулі. І золото кленове восени» ( Рьокан)

людина, котра постійно кудись їде подорожувати/ влаштовує духовні практики десь ітд, в мене викликає тривожність

о, в мене теж! якщо це 1)українець 2)чоловік 3)віком >22 та <60 то, хоч і розумію що це не моя справа, але тривожно думаю: як він може вільно подорожувати? якісь документи собі намутив чи що?)

А що там в нього по духовних практиках?

Як заповідав мудрий Григорій Сковорода: «Світ ловив мене та не спіймав» — це наш духовний орієнтир!

А що там в нього по духовних практиках?

досягнув стану Будди і тепер вміє в телепортацію )

досягнув стану Будди і тепер вміє в телепортацію )

якось так)
youtu.be/WNSsVJZmdhE?t=282

Хотілось щось процитувати із Карлсона, але зараз це скоріше недоречно. Тому, хай вже буде Будда)

Хотілось щось процитувати із Карлсона, але зараз це скоріше недоречно.

Я процитую ;-)

«Малюк і Карлсон спокійно сиділи біля каміна у будиночку на даху. Їм було дуже добре та затишно. Карлсон швидко злітав на вулицю Хетерге і купив там яблук.
— Я за них чесно віддав п’ять ере, — сказав він Малюку. — Не хочу, щоб мене запідозрили у крадіжці. Адже я найчесніший у світі!
— Хіба ці яблука коштують лише п’ять ере?
— Бачиш, я не міг спитати їхню ціну, — пояснив Карлсон, — бо продавчиня саме пішла пити каву.»

«Круто ти все роздерибанив, наче Міндіч і Цукерман із грошима народу України!» — здивувався Малюк.

res.cloudinary.com/...​/wep74omph6d1cpvqrstm.jpg

— Я за них чесно віддав п’ять ере, — сказав він Малюку. — Не хочу, щоб мене запідозрили у крадіжці. Адже я найчесніший у світі! Єслі чєсна жалка дєнєг. Але я їм все пояснив: два ере вони повинні відкотити на нашу сейшельску компанію... Або це, або ми забираємо у них статус постачальника яблук енергоатома, всіх їхніх працівників *** мобілізують і вапщє їм тоді звєздєц

Скажу непопулярну думку- їх мають знайти і заарештувати. Тому, ще буде виход пана Малюка і не тільки, думаю.

Професійній самореалізації

Карьерные потуги женщины сравнить с материнством, это конечно хм сильно.

Особистісному розвитку

Ну в эпоху потребления все любят саморазвиваться до бесконечности, правда идут по странному пути. Арстотель учился 20 лет в академии Платона, а сейчас саморазвитие, это чтение и просмотр всякой дичи, инфоцыганство и прочий бред.

Соціальному внеску: активна участь у житті суспільства, благодійність, волонтерство та допомога іншим також можуть бути основним сенсом життя.

Это плюс, но это можно и нужно совмещать и с карьерой и с отцовством-материнством

Стосунках: побудова міцних партнерських, сімейних та дружніх стосунків, любов і підтримка близьких людей.

Семейные отношения без ребенка возможны, но это не тот уровенб, что и с ребенком. Конечно, есть хорошие отношение без детей, но хорошие отношения и ребенок, это другой уровень

Суспільство все більше визнає, що жінки мають право обирати свій шлях і визначати власні цілі без зовнішнього тиску чи засудження

и для этого левая повестка промывает мозни современным женщинам. ага.

Карьерные потуги женщины сравнить с материнством, это конечно хм сильно.

Ну за часів СРСР нас вчили, що кар’єрні потуги чоловіків ніщо у порівнянні з будівництвом комунізма — і де той совок?

а сейчас саморазвитие, это чтение и просмотр всякой дичи, инфоцыганство и прочий бред.

Тут кожен обирає для себе. В мене лежить hdd з безкоштовно викачаною бібліотекою вагою в 500 Gb, 675 922 книжки! — років 40 тому про таке навіть мріяти не могли, а зараз хоч обсаморозвивайся)) Дайте людям «вудку» а там хай роблять що хочуть — хуч ламають, хуч рибку ловлять, головне що тепер майже безкоштовна «вудка» є у всіх)

но это можно и нужно совмещать и с карьерой и с отцовством-материнством

Кому «нужно»? Примус ні до чого доброго нікого ще не довів.

Семейные отношения без ребенка возможны, но это не тот уровенб, что и с ребенком.

Дитина це дорого, народжувати дитину у країні де йде війна — м’яко кажучи необачно. Людей у світі 8+ млрд — ми точно не вимремо у найближчі сторіччя, можна не перейматися..

и для этого левая повестка промывает мозни современным женщинам

Сучасній людині намагаються промити мозок всі — ліві, праві, рекламщики, влада, церков..
Хай жінки вже роблять що хочуть, їх тисячоліттями гнобили. Ще років 10-20 і робототехніка видасть все що треба для щастя — штучні матки для виношування дітей, робо-слуг і секс-ботів під керуваннями ШІ і обидва гендера нарешті відпочинуть один від одного :-)

якшо думаєш шо зможеш пробитися в сео гугла — час почати рухатися. якшо ні то час почати насолоджуватся не найгіршим в цьому світі життям айтішника; радіти успахам доньки. посадиіи дерево. навчитися смажити стецки до будь якої обсмажки без секундоміра

А чого має бути якийсь сенс у життя ? Який сенс у планети, сонячної системи чи галактики ? Ніякого. Просто у обізяни зявився великий мозок і вона почала сама собі його трахати якимось сенсом. Спочатку придумали релігію, потім релігією став прогрес.

ніхто не сказав, що неодмінно має бути, але без нього тоскно.

Просто у обізяни зявився великий мозок і вона почала сама собі його трахати якимось сенсом.

просто без сенсу воно сумує, йому потрібно щось напридумувати, заплутати, нагородити там такого, щоб якось лігітимувати важливість свого існування, хоча у більності єдине, що він завжди добре робить — це трахає сам себе.

Можна прожити ще 30 років і тоді не буде кризи середнього віку — буде криза літнього віку.

З віком міняється біохімія мозку. Тобто всі твої реакції в минулому — це банальний викид ендорфінів чи ще чогось подібного. Якщо ти їш мандаринку і дикого щастя як в дитинстві нема, то це не тому що «торт не той», а тому що мозок став виробляти на порядок менше нейромедіаторів. Це стосується всього. Наприклад колега звонить і кличе в сауну в 2:00, де він замовив 3 дівчат і сам не справляється. В 20 років ти би побіг кілометрів 5-10 до тої сауни, в 40 тобі влом виганяти машину з гаражу чи йти до парковки і кудись їхати.

а тому що мозок став виробляти на порядок менше нейромедіаторів.

Для цього вже давно придумали ліки, які або уповільнюють зворотній захват або зменшують їх розпад:)

Ну, ну ... транквілізатори і ноотропи ? проблема в тому, що після декількох доз чогось типу екстазі можна отримати повну зупинку вироблення дофаміну
Можна якусь статтю? тільки не казки «біохакерів»

Та ні, просто антидепресанти:)

Молодая девушка спокойно вылечивает такой кризисс.
Спорт, девушка молодая и все пройдет.

А почему ты думаешь что он девушку заинтересует?

Ну как же, все же девушки мечтают про нелысого галерного синьйора💪

якщо сироїд багатий то так, гроші зара все рішають

Тут як з порадою завести дітей: може допомогти, а може поглибити кризу ще більше xD

Молодая девушка — самый простой выход, но боюсь жена будет против)

можно ей не говорить. или она может и понять, если любит мужчину и ему это поможет.

или она может и понять, если любит мужчину и ему это поможет.

але взамін вона заведе молодого хлопця :)

Работа ИТишника крайне скучна. Может спешить, можно не спешить — в реальности ничего не меняется, просто таски закрываешь в джира. Вопрос чего ты хочешь от жизни? Может тебе надо на месяц в лес в какой-то хижине зашиться? Главное понять — что для тебя самого важно

якщо вам скучно працювати раджу змінити професію
це не жарт
бо на роботі ми проводимо третину життя принаймні

Мне работать в принципе скучно, но это требование современного мира — ты работаешь а за это получаешь блага

Ну вот я вообще очень люблю программировать, а работать программистом крайне скучно тк процессы/организация/культуры и остальная хрень

ммм... я не мозгоправ але я знаю шо красоту можна знайти навіть у багнюці :)

Два смузі цьому добродію, краще і не скажеш!

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

при всій спамовості цього повідомлення, є якась, резонуюча з темою, символічність в ньому

а шо було? реклама віскаріка? респект!

ні, — т̶р̶а̶в̶и̶ ліцензійних ключів активації по 100-200грн

CBD ? воно легальне та в КЛО по 1000 грн бачив...
може й допоможе від кризи
повинне давати апетит, гарний сон та спокій...

какой может біть кризис среднего возраста, если єкспортний медоф классик стоит 5 баксов за литр?

У нас теж типу середній вік, але дитина 3.3 роки — не сумно, не пісно, і взагалі ніколи думати про якісь кризи, крім кризи трьохрічок :D думаєш про 100500 речей починаючи від чим накормити чи де знайти теплі сапоги — закінчуючи тим, в яку школу віддати

Звучить максимально унило) Але я дуже сподіваюсь, що після народження дитини виникають певні почуття(не тільки у жінок, а і у чоловіків) і такі справи стають цікавими!

Та ні, не унило зовсім, то танцюєш, то співаєш, то малюєш, то діда мороза шукаєш, то татові спать не даєм, якщо для вас ці буденні веселощі це «унило» то схоже що для вас дійсно все унило. Так можна і про дайвінг сказати «боже як унило, це просто лізеш в воду дивишся на рибок? я вже бачив рибу, навіть їв».

Причому в паралель з вихованням дитини ми за ці 3 роки встигли багато чого зробити в плані карʼєри, заробітку і донатів. Хіба що подорожі ми зараз зупинили: в мене рука не піднімається летіти в Мексику за $6500 коли я знаю що можна задонатити.

Виглядає, що ви дуже щаслива родина, ви молодець!

Всяке буває, але якщо я була би стабільно подавлена більше місяця — я би просила у лікаря (невропатолога) таблетки. Мені колись виписували, так класно, ходиш як наркоман на позитиві. Вони там шось з серотоніном роблять. Але це було в ситуаціях на кшталт «помер близький родич, треба якось за допомогою препаратів пережити пару місяців, потім само відпустить» — тимчасова допомога. Від тривожності ще є.

ви «серотоніном» краще не бавтесь, бо може БАР розвитись

в мене рука не піднімається летіти в Мексику за $6500 коли я знаю що можна задонатити.

А без дитини можна було б за 1500-2000к )

на палатки на Донузлав на 21 день, з дитиною чи без, усі расходи їжа та пиво :) оце я б ні на яки Є-Балі не поміняв...

Просто в теорії, до 35 років, людина вже реалізовує всі свої власні базові потреби наприклад, житло-тачка) і хотєлки (наприклад, подорожі) і далі стає сумно просто тому що багато чого що ти хотів — ти вже отримав, а далі що? А далі рекомендують розширювати горизонт і починати займатися не своїми особистимм проблемами а більш широкими: проблемами родини, суспільства, колектива, ЗСУ, etc (див. спіральна динаміка)

Просто в теорії, до 35 років, людина вже реалізовує всі свої власні базові потреби наприклад, житло-тачка)

Ключове слово базові, но хто ж зупиняється на базових? )

Все-таки хочеться вілу на Балі чи Дуабях, а не однушку на Позняках, якусь теслу плейд чи ауді за 200к а не Пріуса. І так у всьому.

Просто в теорії, до 35 років, людина вже реалізовує всі свої власні базові потреби наприклад, житло-тачка) і хотєлки (наприклад, подорожі) і далі стає сумно просто тому що багато чого що ти хотів — ти вже отримав, а далі що?

Це в якій теорії, теорії невеликої зажратої частини світу останні 50 років?

це у фантазіях молодих джунів
я у 40 років втратив усе що напрацьовував 13 років
життя не розплануеш

Это скорее свидетельствует об отсутствии финансовой грамотности, чем о безполезности планирования.

P.S. Полное отсутствия даже базовой фин грамотности проблема большинства «рожденных в ссср», сам такой был: если бы я в 20лет обладал финансовыми знаниями которыми владею в 50, то сейчас был бы мультимиллионером.

як я люблю телепітів з доу...
тобі шось каже слово «саша стоматолог» ?
якщо ні то ходи мимо...

з грамотністю в мене все ок, я поклав долар на депозит, да декілька років там наросло так, що можна було 10 років на фрілансі «відпочивати»

зараз вже треба пахати :)

з грамотністю в мене все ок, я поклав долар на депозит

"Все ок з фін грамотністю" це майже антонім для «поклав все в доларах на депозит» :)

я на депозиті заробив що хотів, яки претензії?
чи ти краще заробив? скіко? розкажи, не соромся

просто за часи депозита у доларах гривня в 3 рази впала :)

ставка по долару була 7%, по гривні 16%, але ризик...

тільки не впарюй мені тут про гру на біржі та інше лайно, мені таки авантюри не заходять

А в чем тогда заключалось «потерял всё»?

P.S Проблема не в депозите как таковом, а в нарушении главного правила финансовой безопасности которое гласит «диверсифицируй свои активы».

тільки не впарюй мені тут про гру на біржі та інше лайно, мені таки авантюри не заходять

Ну на бирже не обязательно «играть», большинство просто пассивно инвестируют по схеме buy&hold и всё, при этом в зависимости от выбранных продуктов риски могут быть даже меньшими чем в случае банковского депозита.

а для тебе «усе» то лише гроші? ти щаслива людина!

А ты работал не за деньги? 13 лет зарплату получал бартером?

я у 40 років втратив усе що напрацьовував 13 років

ти я бачу або придурюєшся або виборець Зе...

ще й не взмозі вивчити мову

А ты работал не за деньги? 13 лет зарплату получал бартером?

Нам однажды заплатили щебнем и песком.
Эшелон щебня и эшелон песка.

сейчас был бы мультимиллионером? ахахахах

я навіть не буду приводити пословицю
сам розуміеш

Цікавими ні, а от необхідними так))

дитина 3.3 роки — не сумно, не пісно

насолоджуйтесь поки є можливість, діти виростають дуже швидко

напишу трохи контроверсійну річ, але так мені здається, принаймні зараз

що власне вже відбулося — окрім речей переважно біологічного грунту (зміни в функціонуванню, фокусі, ефективності неймовірно складних взаємодіючих мереж) на вищих рівнях відбулася консолідація і агрегація накопичених скажімо знань, про світ і себе

і ultima sumae — глибоке (ок, суттєво глибше ніж до цього) зрозуміння крайньої обмеженості часу існування свого я і того, що нічого з цим зробити неможливо

далі два сценарії активних дій, кому що більше пасує до типу особистості
— відволікти себе від жаху проживання цього зрозуміння
— прийняття цього активно, є дослідження, що ті, хто можуть це зробити трохи виграють ніж інші, але не те, щоб фундаментально, ефект важливіший для переживаючих не тільки кризу ментальну, але і фізіологічну (важка хвороба, травми і тп)

так чи інакше, обидва сценарії будуть виконуватися довго, нехай будуть місяці для орієнтування
тобто як процес який привів до ситуації не можна пройти навмисно і швидко, так і вихід з нього відбудеться сам, лікування переключкою на інше є паліативним, щоб дочекатися глибинного _прийняття_ цієї нової, страшної диспозиції

ну і практичний кут, знову-таки в залежності від типу особистості
— планування часу який є і допасування до фізіологічних можливостей (люди західньої культури часто так роблять, освічені звісно)
— просто «щось робити», від дрібних хобі, до ризиків типу альпінізму чи мотоциклів і до нової родини, фундаментальної зміни стилю життя і тд

є і інші сценарії — «вічні» рок-зірки з сивими яйцями (не ті, які це роблять бо вони повинні власне грати свою музику поки можуть, це на радість людям і є ок) а «тусовка», тобто спроби неприйняття аж до самої смерті, ескапізм недорослішаючих (не засуджую, констатую і може заздрю трохи);
або активний пошук смерті не дочикуючись дряхління (наприклад як отой відомий йог, втікач з радянського круізера, Слава, не пам’ятаю нажаль прізвища) і роблячи якусь справу, що творить осмислення саме в голові роблячого

от таке от імхо

отой відомий йог, втікач з радянського круізера, Слава, не пам’ятаю нажаль прізвища

а чого ти думаєш, що він смерті шукав? він же доплив таки і помер через багато років у Ізраїлі. потонув — так, але то був нещасний випадок на роботі

я читав його спогади і на підставі них дійшов висновку, що він добре усвідомлював ризики цієї професії і йшов очікуючи (ну і просто логічно очікувати, що ризики з віком ростуть нелінійно)

загалом — це важко пояснити, просто інтуітівне розуміння контурів іншої особистості, які не вербалізуються в денотаціях але коннотуються в тому, що особа пише в спогадах

Погоджуюсь про успідомлення наближення невідворотньої смерті. Це може бити по загальній мотивації хоч щось робити для себе. Типу, а навіщо, якщо всеодно помру. Напевне тому люди в старшому віці часто переносять фокус на інших (рідних і не дуже) людей.
Я всетаки думаю, що вікові гормональні зміни тут частково винні. По собі пам"ятаю, що в молодшому віці все ніби розумієш, але відносишся зовсім по іншому.
Також ще з"являється відчуття, що тіло старіє і далі буде тільки гірше. Це також досить сильний демотиватор. Але то для 40+ (чи ближче до 50) років більш актуально.
Може щось порекомендуєте почитати в контексті вашого повідомлення?

вікові гормональні зміни тут частково винні

звісно це діючий фактор, і не тільки вікові а й перекоси в харчуванні, режимі, хвороби і тп, феномен свідомості емерджує на якихось вищих рівнях але взаємодія біологічних мереж на нижчих є підставою, тобто деякі зміни там впливають і тут сумнівів нема

в мене досить непогана память на свої відчуття, дрібні детали і тп, тому перечитавши вже в зрілому віці тони літератури на тему біології і медицини я зрозумів дуже бегато незрозумілого в своїх молодших фазах і сумнівів щодо впливу біології на феномени психіки в мене нема %) але не все можна на неї списати, наприклад релігійний досвід і інші споріднені феномени не витікають з настільки низьких рівнів, вони можуть бути зруйновани чи змінити форму під впливом, але біохімічного способу відчуття «єдності з усім» («атман є брахманом» і інші спроби описати подібне за допомогою кодификації в натуральній мови) ми не знайшли поки що і імхо не знайдемо, воно емерджує в такий формі вже на рівнях вище біохімічних

почитати в контексті

ох, це питання ще складніше ніж те, яке в топіку
я для себе просто читаю тонни в режимі чередування «фокус на якійсь темі» — «відпустити мозок у вільний пошук» і так постійно майже, іноді роблячи коротку паузу, коли відчуваю потребу трохи відновити креативну енергію, форсувати нема сенсу і спішити теж нема куди, кінцевий результат 1.1x прочитаних книг замість 1x значення не має, але процес має бути гармонійним

щодо тем, то я читаю/слухаю научпоп-наукову-текстбуки з біології-медицини-фізики як один кластер, арт-історія арту-історія розвитку як другий, еволюція і все що навколо як третій і в четвертий мабуть потраплять всі речі які просто впали на око (будь що, наприклад як Саклери труїли американців опіатами і куди це привело, як сучасним європейцям повидумували новодєл «традицій», шведську систему «жити на вулиці» і тд і тп)
в моєму способі читання плюсом є постійний процес «перемішування блоків» завдяки якому бувають інсайти в зрозуміння чогось одного, завдяки «структурній аналогії» яка раптом прилетіла з іншого місця
але я добре розумію, що такий спосіб не кожному підійде і тому я б просто радив регулярно виходячий добрий научпоп англійською на теми фізики і біології як фундамент системи персональних знань і генератор безлічі доріжок для подальших пошуків того, що зацікавило, а куди вони приведуть то вже інша справа %)

Чувак вже вступив в батальон Монако. А з переводами зараз важко...

Та договірняк скоро, толку туди вриватись..

що б криза пройшла

Також проходив через щось схоже. Зараз мені 40 рочків. Почалось десь в 36-37. Якщо коротко про те, що допомогло в порядку приорітету:
1) обов«язково 8 годин сну — прибрати наслідки мого апное, зменшити кількість кави, стабілізувати режим сну, прибрати алкоголь. Сон це основа для всього іншого. Без нормального сну дуже важко в принципі щось хотіти чи добиватись. Відсутніть номрального сну сильно знижує запаси сили волі, можливіть контролю імпульсів, здатність концентруватись, думати, та вчитись. В нашій професії, це критично
2) налагодити харчування — на деякі продукти або їх комбінації мій мозок реагує депресивно. Визначився після року моніторингу власних почуттів після прийняття їжі
3) прибрати алкоголь взагалі — з віком мій мозок почав реагувати на алкоголь дуже депресивно, причому ефект триває декілька днів навіть після досить невеликої кількості алкоголю. Відмова від алкоголю з часом повертає оте дитяче задоволення від життя. Також вживання алкоголю руйнує нормальний сон. Людина спить, проте це більше схоже на анестезію, ніж на здоровий сон, так як нормальний цикл фаз сну руйнується
4) спорт — якщо часу не вистачає, то достаньо кардіо, будь якого ігрового спорту (аби без травм), прогулянок кожний день
5) пропрацювати екзестинційні питання, типу «навіщо я живу»?. Десь після плюс-мінус 35 років рівень дофаміну (гормону, що відповідає за мотивацію) природньо падає. Відповідно, те що мотивувало та «вставляло» раніше просто перестає працювати. Це викликає кризу ідентичності і перегляд сенсу життя. Це нормально, але потребує уваги. Можна через психолога, можна через тематичні книжки. Взагалі сучасний нігілізм є дуже поширеним світоглядом, який буквально лізе звідусіль. В тому числі і через нього успішні і багаті люди деколи виходять з балконів хайрайзів без видимих причин. Потрібно преглянути, або продумати та поставити собі ціль життя. Працює як компас, що дозволяє сконцентруватись на тому, що дійсно важливо і ігнорувати усе інше, на скільки це реально
6) Cognitive-behavioral therapy (CBT) або її варіанти — використовую як self-service терапію через journaling — записую свої емоції і думки, що їх викликають для подальшого аналізу. Суть саме в записуванні, бо треба підібрати влучні слова для опису того, що з тобою відбувається. Окрім того, десь колись я вичитав теорію, що ігнорування емоційних спогадів (в основному негативних) заставляє людський мозок програвати їх все частіше і частіше з більшою силою. Типу це частина механізму виживиння, коли на важливі речі (речі, що викликають сильні емоції) потрібно звертати увагу. Тут CBT допомагає зняти прес оцих думок/спогадів які періодично просто з"являються в голові в досить непідходящі моменти. Також емоції часто працюють як індекс в людській пям"яті. Під час CBT (стараюсь виділяти певний час кожний день, якщо є потреба) в мене виходить через емоцію загаді дуже давні травматичні дитячі спогади, і обдумати їх раціанально, з точки зору дорослої людини, та зробити висновки або сприймати як урок. Таким чином я проаналізував і прибрав дуже багато всякого, що сиділо в мені досить давно. Після декількох років, я цей підхід використовую більше для аналізу власної поведінки та прийнятих рішень з метої їх покращення. Поки працює чудово, якщо мені потрібно змінити власні імпульси та поведінку на глибокому рівні.

Пишіть, якщо потрібні рекомендації по якомусь з пунктів.

можна через тематичні
книжки.

Можете порадити 1 яка найбільше сподобалась?

Я прочитав багато книжок з психології і різного роду self-help в пошуку вирішення проблеми за останні роки. Важко вказати щось одне.
Якщо конкретно про пошук сенсу життя, то з останнього, що спадає на пам«ять є декілька книжок, бо вони адресують різні питання (в довільному порядку):
1) a.co/d/j8qNTl4 «The 7 Habits of Highly Effective People» — не потрібно читати усю книгу, але там є пара секцій які адресують пошук сенсу та цілі. Мені сподобалась аналогія, коли людина може супер ефективно і швидко рухатись вперед, але всеодно закінчити не там де хотілось, бо рухалась в не вірному напрямку (не дослівно)
2) a.co/d/1LNPZMh «Man’s Search for Meaning» — саме на тему пошуку сенсу життя. Must read я б сказав.
3) a.co/d/fwjo8O1 «When Bad Things Happen to Good People» — про питання моралі і справедливості. Трохи релігійне, але я переоцінив роль релігії в житті людей (хоч так і залишився агностиком)

Також послухаю інші рекомендації. Мій to-read list росте швидше ніж я встигаю його прочитати. Треба також вибирати.

Десь після плюс-мінус 35 років рівень дофаміну (гормону, що відповідає за мотивацію) природньо падає. Відповідно, те що мотивувало та «вставляло» раніше просто перестає працювати.

Він не падає, просто організм до нього звикає і потребує більшої дози. Саме тому психологи рекомендують уникати дешевого дофаміну типу порнушки, інстаграма (де народ годинами може відосіки листати).

Ну а так да, ті, у кого все є в ранньому віці, діти мажорів, ті хто і бабло рано заробили, потім страждають від цього. Покупка яхти вставляє їм менше, ніж покупка телефону ксяомі якомусь пацанчику в селі який нічого крім корів в своєму житті не бачив.

Сплю з машинкою для подачі повітря. Також запланована операція по розширенню носових каналів. Ще скинув багато зайвих кг.

а як ти діагностував апноє? які симптоми? що побудило до докторів піти і перевіритись?

Дружина скаржилась через сильне хропіння з періодичною зупинкою дихання. Діагностував в Канаді. Є спеціальний лікар, який дає апарат з яким спиш одну ніч. Апарат показує скільки зупинок дихання за ту ніч сталось. В мене було більш 20, що дуже не ок.
Після початку використтаня машинки кількість зупинок ніби біля нуля. Ну і я відчутно краще себе почуваю в принципі.

машинка таке собі рішення, треба щось long term solution )

зараз усі хелс-прогами діагностують
в мене «самсунь хелс» записало мій храп, я поржав :)

ну храп != апноє

половина людей хропить

воно наче там запис аналізує...

Ще скинув багато зайвих кг.

Я після цього взагалі хропіти перестав.
ІМХО нормальна вага пофіксає проблему для переважної більшості без всяких машин

Нормальна вага вирішує безліч проблем зі здоров’ям

В моєму випадку апное стало каталізатором набору ваги. Коли почався нормальний сон, скинути вигу стало в декілька разів легше.

То что с вами происходит, это следтсвие многих лет принебрежения собой:
— плохая диета
— плохой сон
— принебрежения своих потребностей
— оствтие регулярного спорта
— отствие нормального отдыха
— не хождение к психологу (или любой другой способ, что бы решать проблемы которые мучают вас)
и тд и тп

У меня тоже самое и пытаюсь как-то вылезти из этого. с помощью внеднрения привычек. как бы год делать каждый день зарядку по 30 мин и вы уже здорвый физически, худой, нет болей в спине и тп

И так по каждому пункту

Мне самому супер тяжело это все, но надо как-то делать это все мелкими шагами, добавляя привычки, ибо понимаю, что чем раньше начну — тем больше времени в жизни у меня будет более качественным.

По перечисленным пунктам актуально пожалуй только «отсутствие нормального отдыха» и «не хождение к психологу». Ну и то, стараюсь отдыхать, обязательно гулять после работы. Хотя в целом, дополнительный отпуск однозначно не помешал бы.
С психологом сложнее — звучит логично, но у меня есть стойкое убеждение(так воспитали наверное), что надо идти к психологу по серьезным вопросам а не по такой фигне)

Психолог — это про поговорить самому с собой. Он помогает задавать себе правильные вопросы, может оно как раз то что вам надо) Серьезное — это уже психиатр и таблетки =)

мне тоже почти 35, и примерно те же проблемы) завтра иду к очередному психологу, посмотрим выйдет ли

но лично в моем случае, у меня из тех пунктов — 0, и чувство что если бы делал большую половину — то проблем с каким-то «кризисом» вообще не было бы.

Купуй мотоцикл, авторитетна порада.
І про кризу ніколи буде думати.
Нова величезна тусовка, цілий новий світ і соціум, 100500 чатів.
Поїздки на кар’єри покупатись, на шашлики.
Поїздки в гори, або гівна місити.
На любий смак розваги.
Потусить на мажорці з «пацанами» або біля «колеса».
Розкластись десь на повороті, новий хірург в контактах. Відчуваеш себе живим.
Повірте знаю про що говорю.
Дуже раджу ))

Звучить захопливо!
Але якось дуже маскулінно, підозрюю що мені, як затятому інтроверту буде доволі складно влитися в таку двіжуху)

Повірте інтровертів повно, їм то не мішає ))

Звучить . Так. Я з веліка впав ключицю зламав. З мота навіть страшно уявити.

Розкластись десь на повороті, новий хірург в контактах. Відчуваеш себе живим.

Якщо повезе.
Або стаєш інвалідом.

В мене кілька знайомих з мотоциклами, один вбився, один інвалід, один через пів року почав ходити. І не знаю жодного який б вбився на машині.
ІМХО мотоцикл це дуже небезпечно)

Так небезпечно.

Але тільки після його покупки відчув що нарешті почав жити по справжньому.

Це дуже індивідуально, воно тебе або торкне прям з першої поїздки або це просто не твоє.

Ну і новий прошарок знайомств відкривається, що для екстравагантного екстраверта просто життєво необхідно ))

Купи козу. Як замахаэшся, продай козу.

А у вашій дружини теж такий стан, чи тільки у вас? Я в тому сенсі, якщо у обох так ,то це сімейний кризис.
Може, просто відпочити один від одного треба. Або брати нові цілі разом.

Ні, тільки у мене, дружина навпаки намагається допомогти, тож скоріше це персонально моя криза.
Але буває, що дійсно треба відпочити один від одного, але згідно досвіду, я після такого відпочинку вже не дуже хочу назад(

Деякі пари, коли багато років разом, просто живуть на 2 квартири. Дають собі умовно півроку,рік.Не розлучаються в обумовлений строк.Чи це працює? Для когось — так, для інших — це початок нового життя.
В любому випадку я вам бажаю подолати цю ситуацію.

Деякі пари, коли багато років разом, просто живуть на 2 квартири. Дають собі умовно півроку,рік

З моєю пам’яттю я б її забув за рік=)

Та ні, в тебе ж діти).Це назавжди комунікація.

«Неприснім» життя роблять протилежна стать і захоплююча пристрасть ))
Судячи з вашого поста пристрасті до роботи в вас І не було, якщо до 30 в IT не сувалися, а стосунки з протилежною статтю що поряд — приїлися.
Працюйте над стосунками і дивиться на інші галузі! (зміна партнера допоможе ненадовго, від себе не втечеш).

Працюйте над стосунками

ТС, не слухай цю пораду. Немає сенсу триматися за стосунки, які тривалий час не приносять задоволення. Якщо якось і можна описати те, що людям приносить задоволення — це постійний пошук нових стимулів (а не користування старими відомими)

А якщо стосунки с самим собою задоволення не приносять? )) Бо криза середнього віку це воно і є 😄

То хай шукає нові стимули, і все налагодиться.

«Стимул (лат. stimulus .....) — у Стародавньому Римі загострена ліска або палиця, якими підганяли рогату худобу.»
(ц) uk.wikipedia.org/...​и підганяли рогату худобу.

І шо.jpg

Ти дійсно думав, що хтось цього не знав?

Так наше ледачо розум й треба погоняти як худобу

Любому нормальному чоловіку(ну добре, не прямо всім, але більшості) хочеться нову жінку, пристрасті і всього такого, а той хто каже протилежне — лукавить)
Але якщо думати стратегічно, то дійсно треба берегти відносини і над ними працювати. Це звісно шлях складний, але більш правильний.
З приводу роботи, дійсно — айтішка не моя робота-мрія, але вона мені більш подобається, чим ні. Думаю змінити проект на інший, бо засидівся на теперішньому.

Дружину ви також обирали по принципу ’більше подобається чим ні’? Може проблема в тому, що ви не можете визначити свої потреби і бажання? Ось над цим працювати точно не завадить.

От тут я з вами не згоден, порівнюєте непорівнюване: стосунки та роботу) До айті 10 років працював у іншій сфері, але набридло+ перспектив не було. А от IT — мені 5 років назад дуже подобалося, але зараз вже просто звик.
Якщо честно, чи багато людей 30+ зараз кайфують від своєї роботи? По моїм спостереженням — не дуже

Рад що я в тому меньшинстві, що кайфує.
Цікавитись почав десь у 1-2 класі, спершу іграшки, потім щось ковиряти, писати, налаштовувати.
Досі цікаво.

Я кайфую у 50. Не набридло. Вдало вибрав.

Навіщо долати кризу? Насолоджуйся. Життя дуже коротке.

в чому власне проблема?

життя якесь ніби пісне.

рилі?
з якій країні автор перебуває ?

Виїхав з України нащодавно, бо там я взагалі ледь й#бу не дав!

Виїхав з України нащодавно

Ну так чого ти сумуєш?
Житло є? Якшо нема то маєш ціль.
Діти є? Нема. Хочеш? От і маєш ціль. ІМХО це найбільш залежить від часу, бо біологічний годинник (особливо жіночий) йде.

Сядь, подумай чим ти хочеш гордитись за 5-10 років. Напиши це на листочку.
Я таке в 25 робив, ціла радарна діаграма була. Щось типу такого paullaherty.com/...​ds/2014/11/life-wheel.png
Тупо виписуєш галузі звідти, і що через Х років ти б хотів по кожній. Оці wish maps туди ж (дехто роздруковує і клеє на борду, можна і онлайн в гугл таблицю).
Якщо маєш норм освіту або тобі заходить ботанити то підходь до цього академічно, читай книжки, взнай про гормони, як вони працюють. Про вигоряння є куча наукових відео. Філософія, релігія, медитація чи сучасне mindfulness, як їжа впливає на мозок (типу посидіти на всяких середземноморських/кето/carnivore дієтах).
Я ще гроші люблю, от тупо люблю їх збирати. Тому мені цікаво про інвестиції вчити, нерухомість, на біржі купляти окремі акції.

І цікаво вчити щось цікаве, і нудно не буде бо буде ріст. А якщо є ріст то є і щастя (принаймі для мене так було).

В тебе тільки 5 років досвіду, вирости до техліда, піди сіньором на прямий контракт, возьми ще один фултайм (не кидаючи поточну роботу).

Ну і це форум, тепер чат гпт більше користі дасть ніж тут строчити.

З твоїх коментів виглядає що дружина в тебе адекватна, тому якщо підготуєш список що хочеш то з нею зашарь. Якщо будуть спільні цілі то це вже 99% успіху шлюбу.

Виїхав з України нащодавно, бо там я взагалі ледь й#бу не дав!

переїзди самі по собі можуть провокувати погіршення психічного стану, а в тебе він вже раніше був м’яко кажучи не дуже, а потім зверху ще жахнули переїздом. я до того, що ти поставив собі діагноз — криза середнього віку. а з чого ти взяв, що це вона? може в тебе депресія від усіх подій, що сталися за останні роки.

в мене була депресія як наслідок затяжного стресу та декількох переїздів упродовж короткого проміжку часу і потім я кілька років жила з відчуттям — нічого не радує, нема сил, суєта суєт. думки, що це криза середнього віку теж були, але психотерапевт постановив діагноз саме депресія, а криза середнього віку прийшла пізніше і відчувалася (точніше відчувається) вона інакше. тут тобі написали багато правильних речей, але діагноз поставити може скоріш за все таки спеціаліст і якщо це депресія, то її краще і швидше лікувати медикаментами (через 2 тижні стає легше і життя знову починає відчуватись нормально).

Це цікава думка, з такої сторони ще не дивився на ситуацію. Останнім часом багато переїздів було, можливо це дало такий ефект

А як виїхав якщо не секрет ?

По інвалідності через кризу середнього віку)

Тут на доу одна добра людина поділилась контактами. А далі невеликий тріп з Одеси і на свободу)

І скільки зараз коштує путівка на Мальдіви?

До підняття цін встиг за одну зп сіньйора

криза не від нудьги
ти просто усвідомлюєш що ти старіеш і попереду «нічого цікавового»
але це оманка!, попереду усе найцікавіше бо в тебе вже є досвід!

моя криза була десь у 2007, я нарешті став великим начальником з купою плюшек :)
але відчуття було наче — а шо далі??? усе тлєн©

я купив червоний сеат леон 2л (краща в керуванні машина у своєму сегменті) та поїхав з зовсім незнайомими людьми у Крим на 21 день «на палатки» на Донузлав, вивчати віндсерфінг... 21 день катання та «жорстокої сливи» і життя знову почалось одразу... :)

як казав мій шеф — «треба регулярно чистити підкорочку» ©
я не рекламую алкоголізм, якщо що

Miata is always the answer

О, ви вже цілих п’ять років як приєдналися до IT-еліти, і життя здається... прісним? Ну, вітаю в клубі тих, хто думав, що досяг вершини, але замість панорамного виду побачив лише стелю своєї квартири.

Криза середнього віку? Це як баг у коді твого життя, який з’являється тоді, коли ти думаєш, що нарешті все відлагодив. І як справжній IT-шник, ти, звісно, хочеш знайти швидкий фікс. Але, боюся, тут тобі не допоможе банальний перезапуск системи.

Ваші спроби скрасити «суєту суєт» подорожами та навчанням — це як намагатися приклеїти банан до тріщини в стіні, щоб її замаскувати. Спорт? Ну, це хоч якось відволікає від думки про неминучість старіння, поки ти не потягнеш спину, намагаючись повторити подвиги своєї молодості.

Чи були схожі відчуття? О, так. Це як прокинутися вранці і зрозуміти, що кава закінчилася, а є тільки розчинна. Життя ніби йде, але смаку немає.

Як справлялися? Ну, варіантів маса:

Купіть собі мотоцикл. Це класика жанру. Шкіряні штани, вітер у волоссі (якщо ще є), відчуття свободи... поки не згадаєте про болі в спині та необхідність платити за паркування.

Знайдіть собі молоде хобі. Наприклад, стрибки з парашутом або скелелазіння. Відчуття близькості до смерті чудово проганяє нудьгу.

Почніть колекціонувати щось абсолютно безглузде. Наприклад, старі калькулятори або гудзики. Принаймні, буде про що поговорити з психіатром.

Зробіть ремонт. Ніщо так не оновлює відчуття життя, як хаос, пил і додаткові витрати.

Або просто прийміть це. Зрештою, «суєта суєт» — це не тільки ваші особисті відчуття, а й досить давня філософська концепція. Може, ви просто досягли глибини розуміння буття? Або просто втомилися.

Головне — не робіть дурниць. Ну, або робіть їх з розумом і з хорошим почуттям гумору. Бо криза середнього віку — це як поганий жарт, який чомусь всі розуміють. Успіхів вам у цій захоплюючій подорожі вглиб себе! І не забудьте оновити резюме, про всяк випадок.

Дякую за змістовний коментар, добре сказано!

Дякую за змістовний коментар, добре сказано!

Ахахаа. Цей персонаж видає трешові затюнені відповіді, згенеровані ШІ, отримує плюси і ловить з цього лулзи ))

Сказал «персонаж» со сгенерированой фоткой. Восстание машин, которое мы заслужили.

Відповідь може й згенерована, але непогана) ЧатЖІпіті нас всіх замінить!! Нашого скрам мастера так точно вже можна на мороз виставляти

зі всім згоден але зі спортом краще не педалювати одразу
можна шось зламати ... хоча тоді й криза мине бо будуть гірші проблеми
перевірено :)

Купіть собі мотоцикл. Це

варіант швидко вмерти молодим

Спокійне життя це теж розкіш, багато хто вам може позаздрити.
Люди по різному справляються з цим хтось купує мотоцикл, хтось твіттер, хтось починає війну.

Чи були у вас схожі відчуття

Так, тільки мені 28=)

Подорожі, навчання, іноді спорт — все це трохи скрашує буття, але все одно відчувається, як то кажуть,суєта суєт марнота марнот.

Так, мене в будь якому хоббі на декілька місяців вистачає=)

як ви з тим справлялись?

Ніяк, антидепресанти трохи вирівнюють нейромедіаторний фон, але я їх пью через ПА а не через депресію.

В моєму випадку причина, як я думаю, в тому що я не там і не з тим фінансово-матеріальним забезпеченням як я бачив себе 10 років тому) + Багато не здійсненого, я навіть за межі України за життя не виїзжав, то ковід то війна. Та й «день сурка» в концтаборі трохи підливає. Думаю можна якось з психологом пропрацювати це і радіти тому що є, але мені якось ліньки=)

а може є шо здійснено не запланованого? життя це не бухгалтерія

Розумію, тримайся бро!
Про день бабака ти точно сказав — це реально на психіку давить

А які ти хобі пробував, що тобі не зайшли?

Літав на FPV(ще до війни), грав на електрогітарі, ганяв по трейлам на MTB, грався з різною електронікою + програмування всяких STMок. В планах було купити парамотор і політати але війна внесла корективи=)

шо гітару відібрали? я собі купив корт100 та маршал коде25 , зараз орагазмую!

Завів дітей.
Прогалина закрилась сама собою.

Попити 1000-2000 одиниць вітаміну Д щодня
Перевірити гормонний профайл (тестостерон, гспг)
Добавити спорту в життя якщо немає (кардіо, зал)

Міняй роботу. Або дружину.

або купи мотоцикл
да ви троль

Ну доля правди тут є. Бувають жінки, які вимотують усі нерви і «кризи середнього віку» саме через нудьгу з такими не буде. Кожен раз якісь нові приколи)

Бувають жінки, які вимотують усі нерви і «кризи середнього віку» саме через нудьгу з такими не буде. Кожен раз якісь нові приколи)

Навпаки, це підсилює кризу.

до речі, якщо почитати біографії відомих, багатих, успішних людей то майже всі вони розлучалися.

багатих, успішних людей

Аби ж то таким бути)

небагатi та не дуже успiшнi теж

Точно, поділ майна статки неслабо так зменшує

Средний возраст подупал однако.

Подорожі, навчання, іноді спорт — все це трохи скрашує буття, але все одно відчувається, як то кажуть,суєта суєт марнота марнот.

Все тлен ©

у тс было

зараз майже 35 років

не дотерпел

так, та цифра, коли все розумієшь.

Я навіть думаю що саме тому було обрано саме 42 =)

та ні, у кожного своя цифра
то у Адамса мабуть 42

лол
так це все в ломці підлітковій очевидно
просто люди «втягуються» в життя й забувають про це. до певного часу

Ми всі помремо, і помруть ті, хто знав нас, і ті, хто знали тих, хто знав нас, і так далі. Тож звичайно, марнота марнот. І шо?© В цьому ж і суть, ти можеш наповнити час свого існування будь чим.

Так и есть. Объясни ТСу что х@&ней страдать времени нет.

ти можеш бути ким завгодно © Дензл Вашингтон

Правильный и продуктивный путь — начать заниматься своим личным делом, тем что тебе будет гореть в сердце.

Это может потом стать полноценным бизнесом и твоим вторым источником дохода.

На пути к этому будет множество проблем, скучать не придётся.

Что именно это будет — ты сам должен почувствовать и верить только себе, идти к этой своей цели, даже если остальные будут говорить что это бред.

це нормально, але не робіть класичних дурниць
(коханка, мотоцикл, тайланд)

потерпіть та все пройде
«от добра добра не ищут»

(коханка, мотоцикл, тайланд)

що з цього погане?

якщо твоя сім’я для тебе пустий звук — уперед
людина наче одружена та напевно має дітей у 35 років?

Ну коханка ладно ще, а от чим тобі мот чи Тай не такі?))

на моті можна вбитись
а на таї можна по пьяні з ледібоем піти

на моті можна вбитись

можна вбитись і на лісапеді якщо мозок відсутній)

а на таї можна по пьяні з ледібоем піти

бухай менше і така проблема відпаде)

«вбитись» можна і маючи мізки бо ти не один на дорозі
прикладів купа
мова про ймовірність

нахера тоді туди їхати якщо не бухати

в тебе тільки два можливих стейта? в гівно або тверезий як скло?
співчуваю))

Нафіга взагалі кудись їздити якщо головна радість в житті це бухати? можна і в себе в квартирі бухати.

«вбитись» можна і маючи мізки бо ти не один на дорозі

тоді не виходь з хати, бо ти не один на вулиці))

то вже попайка
тим паче й у хату може прилетіти

В Тайланді відпочивав колись, дуже файно. Я ті мопеди на прокат боюсь брати — бо бачив наглядний приклад коли людина конкретно покалічилась! Та й ледібої — то не моє пальто, я більше полюбляю пляж та хайкінг)

а на таї можна по пьяні з ледібоем піти

А минусы где?)

власне, також думаю що пройде рано чи пізно.
Тому терплю, і дурниць поки не роблю)

Часто виникають думки, що хочеться щось змінити в житті, життя якесь ніби пісне.

Заведи кількох дітей, і часу на дурні думки не буде

Думаю про дітей, але виникає питання — чи не стане ще гірше? Діти — це звісно добре, але хз — всі знайомі з дітьми якісь максимально незадоволені. Хоча це все індивідуально

Стане гірше. Не треба заводити дітей, щоб покращити своє життя. Воно не так працює.

Думаю про дітей, але виникає питання — чи не стане ще гірше?

Тоді стане не до твоїх поточних проблем.
Тобі нудно бо життя йде а серйозного росту немає. А росту вже й не буде, бо і так досягнуто багато.
Ну і це природній розвиток особистості і сім’ї, від покривань своїх потреб до покривань потреб дітей.

всі знайомі з дітьми якісь максимально незадоволені.

То в тебе знайомі ± твого віку, то 27-37. Тоді діти ще малі, а з малими дітьми важко.
Поговорити з людьми 45+, особливо з тими хто без дітей і вже розуміють що і не буде

Ну справедливости ради, не думаю что много людей 45+ готовы открыто признать что сожалеют о решении заделать детей, даже если такие мысли есть

Як і обернене. Бачив в інстаграмі інтерв’ю на вулиці у 38-дівчини без сім’ї, спочатку така вся позивитивна, як кайфово бути самій, скільки країн побачила, що краще без відносин ніж поганими відносинами, а потім під кінець, задали питаннях про що вона жалкує чи яку пораду дала б собі 20-літній, і тут її накрило, розридалася. Явно в молодості відшила парочку нормальних хлопців які стали гарними сім’янинами, ради швидких відносин з рокерами і бунтарями.

Дивився американські відоси, де в літніх людей на вулиці питали щодо помилок в житті. Багато хто казав «не заводити дітей». В той же час не було таких, хто сказав, що завести дітей було помилкою

Мужикам легше, у них э бекап варіант типу Тайланда чи Філіппін, завжди в 60 може поїхати і знайти собі 40-літню тайку чи філіппінку яка родить йому дітей, а якщо є бабло і дивився за собою, то і 25-30-літню. Якщо багато бабла, то 25-30-літню українку А вот жінка вже в 40 нікому непотрібна, хіба що 50-60-літньому мужику з дорослими дітьми.

завжди в 60 може поїхати і знайти собі 40-літню тайку чи філіппінку яка родить йому дітей, а якщо є бабло і дивився за собою, то і 25-30-літню

ахахах)) есть видос, жаль что на немецком. там немецкий дедка поехал в африканскую страну и привез себе оттуда 25 летнюю сочную девку, ну и родила она ему. дедок небогатый, обычный пенсионер. и вот сидит он и бухтит, что ппц как тяжело, что он не ожидал, ребенок бегает, а она ещё и работать не хочет. а потом спросили у нее и она такая — ха-ха, ну да, у нас разный менталитет, но я стараюсь и видно, что она довольна, глаза светятся, подождет до паспорта, подаст на развод и разведед деда на его пенсию

Навіть якщо так і буде, все-одно краще ніж з 50-літньою німецькою бабкою жити. А дєд поїде і нову привезе.

А дєд поїде і нову привезе.

після першої спроби пенсії не вистачить не те щоб на привезти, а навіть на білет до аеропорта, бо аліменти на екс-дружину що не вміє працювати та неповнолітніх дітей — це много

тому більшість живуть з 50 річними бабками і навіть не думають у іншому напрямку. а якщо хочеться помацати молоду цицьку, то йдуть тихесенько у публічний будинок разврату. тут навіть були спроби щоб за це страхова платила, але ні, страхова платить тільки за інвалідів, а пенсіонер 50 річний — то не інвалід

та залиште вже того німецького пенсіонера в спокою, ми про ІТвців говоримо, хто вже в 50 буде на пенсії з мільйонами в стоках чи крипті, зможе хоч кожен рік філіппінку міняти )

зможе хоч кожен рік філіппінку міняти )

раз на рік міняти одне «нічого не знаю, нічого не розумію, дай грошей мій господин» на інше — це звичайно дуже цікаво для криптомільйонера айтівця 50 років

Ти навіть ніколи не була на Філіппінах і нічого не знаєш. У них англійська друга мова, прекрасно на ній розмовляють. Вони по-дефолту виховуються сімейно-орієнтовані з патріархатом. Їм в кайф «служити господину» (як ти кажеш), готовити, доглядати за ним, вести домогосподарство. Но, вони очікують що він буде закривати фінансові питання сім’ї і дітей, що нормально. До того ж, їх фінансові запити куди менше європейок.

І да, краще симпатична 25-літня, стройненька філіппінка, ніж зморщена, безформена 45-літня українка з целюлітом.

Пане трамп, скільки у вас вже тих філіпінок?

а що потрібно бувати на філіппінах щоб знати про проблеми інтеграції іноземців і що через рік іноземка яка займається кастрюлями навіть зі знанням мови це все ще «нічого не знаю, нічого не розумію»? а якщо ще й таке

Їм в кайф «служити господину» (як ти кажеш), готовити, доглядати за ним, вести домогосподарство. Но, вони очікують що він буде закривати фінансові питання сім’ї і дітей,

то вона і через 10 років буде у порівнянні з місцевими целюлітними як полупокер — без друзів, зв’язків, досягнень, роботи, місцевої освіти, бо всі інтереси крутяться коло кастрюль, пилососа та статевого органа господина

До того ж, їх фінансові запити куди менше європейок

криптомільйонер жлоб

краще симпатична 25-літня, стройненька філіппінка, ніж зморщена, безформена 45-літня українка з целюлітом.

краще дружина з PhD з юриспруденції та своєю консалтинговою фірмою до якої філіпінка приходить прибратися через день і отримає за це зарплатню грошима

то вона і через 10 років буде у порівнянні з місцевими целюлітними як полупокер — без друзів, зв’язків, досягнень, роботи, місцевої освіти, бо всі інтереси крутяться коло кастрюль, пилососа та статевого органа господина

А мінуси будуть? ©

А мінуси будуть? ©

кому і кобила нєвєста ©

краще дружина з PhD з юриспруденції та своєю консалтинговою фірмою до якої філіпінка приходить прибратися через день і отримає за це зарплатню грошима

Це кому краще? дружині з PhD? Вона ж то в курсі що її чоловік траххає якраз цю філіппінку поки вона консалтить в своїй фірмі? )

Краще рядом з собою мати молоду, симпатичну, стройняшку, з ніжною шкірою но без освіти, ніж старух рухлядь з зайвими 20 кілограмами но PhD. Я достатньо заробляю щоб моя дівчина не працювала, і уж точно щоб ні у кого не прибиралась. Хай ублажняє мене а не менеджерів на роботі.

А у мамки, я бачу, знову підгорає, що мужики чіти використовують. Вона то думала що мужики у неї під каблуком, а виявляється вона їм нафіг не всралася, міняють її PhD на молоденьке, екзотичне тіло.

Це кому краще?

спитав Трамп і далі розповів, що йому більш подобається мати temporary подругу, яка не працює та без освіти, щось типа прикраса для дивану, аніж дружину з PhD🤷‍♀️

ми всє за тєбя очєнь ради і дєржим кулакі

Вона ж то в курсі що її чоловік траххає якраз цю філіппінку поки вона консалтить в своїй фірмі? )

як то кажуть — та і слава богу ) Трамп, ти реально нічого не розумієш про життя у довгому шлюбі ))

Вона то думала що мужики у неї під каблуком, а виявляється вона їм нафіг не всралася, міняють її PhD на молоденьке, екзотичне тіло.

десь заплакала 25 річна філіпінка, бо PhD не дозволяє патріархальне виховання, а тіло вже через 10 років поміняють на молоде

Мені, як повноцінному самореалізованому чоловіку, від дівчини вимагається:
1. Симпатична
2. Стройна
3. Молода
4. В міру розумна, не PhD, но і не тупа як курка
5. Щоб вміла і любила доглядати і ублажняти, ну там супчика зварила і в постіль принесла коли у тебе температура, чи холодне смузі зробила коли ти за компом від спеки помираєш, і по своїй ініціативі а не тому що ти попросив
6. Без корони на голові, без понтів, не лінива, щоб могла підтримувати порядок в хаті
7. Щоб не виносила мозг

Що із цього всього ти можеш дати? )
Нах мені твій PhD чи твоя консалтингова фірма без хоча б половини пунктів із списку? Я що, альфонс якийсь?

Що із цього всього ти можеш дати? )
Нах мені твій PhD чи твоя консалтингова фірма без хоча б половини пунктів із списку?

оце так поворот
трамп у своїх фантазіях такий окуєнний, що навіть мама не вистояла перед такою харизмою і мріє віддати йому свою консалтингову фірму, а він такий — ти що таке робиш?! мені це не потрібно! я не альфонс! мені потрібно по списку 1,2,3 і плюс смузі

зав’язуй жерти мухомори чи що ти там робиш, що визиває такі галюцінації

ну тобто нічого не можеш дати крім зморщенної пісі і трахання мозгів бо ти «все знаєш і експерт у всіх питаннях» помножене на PhD

ти «все знаєш і експерт у всіх питаннях»

новий поворот

трамп переплутав маму з собою і забув, що це він все знає і експерт у всьому — у вихованні дітей, заробленою мільйонів, інвестуванні, у питаннях здоров’я, у медицині і навіть знає що можна стати хірургом за допомогою chatgpt

ну тобто нічого не можеш дати крім зморщенної пісі

десь заплакала 25 річна філіпінка, що поїде до трампа, коли йому виповниться 60

мамка як завжди коли закінчуються аргументи, починає галюцинувати і приписувати комусь слова, які він не говорив

мамка як завжди коли закінчуються аргументи

та нема кому аргументувати. бо тиждень тому ти тут на повному серйозі розповідав, що хірургом може будь хто стати, медсестру готують 1 рік, щоб стати лікарем достатньо chatgpt, а учора тобі приглючилось, що я пропоную тобі свою консалтингову фірму і ти верещиш вже другий день, що ти цього не хочеш, а хочеш смузі, і ще чомусь накатав цілий список якою повинна бути дівчина, щоб їй було дозволено потриматися за твого старіючого прутня

я не знаю навіщо ти тут це пишеш, але в принципі цікаво спостерігати. і я сподіваюсь, що це ще не дно і ти почнеш на доу постити аналізи свого легендарного тестостерону та звіти про шкіру філіпінки

десь заплакала 25 річна філіпінка, що поїде до трампа, коли йому виповниться 60

До того часу стара стане, треба з дитсадочку вибирати та вирощувати

треба з дитсадочку вибирати та вирощувати

DIY
хтось вирощує органік цибульку для салату шоб без хімії, хтось філіпінку щоб на старості було куди прутня приткнути і відчути себе молодим

це і є криза середнього віку, чи спроба втекти від неминучого

навпаки, Трамп поїде розвіювати міфи

навпаки, Трамп поїде розвіювати міфи

головне, щоб не забував на доу писати про свої успіхи, бо Пєніє, астролога, гонщика на бмв (забула як його звати) та Ножаєва ми вже втратили

По факту йому ніхто не дасть ні філіпінка ні українка :DD

По факту йому ніхто не дасть ні філіпінка ні українка :DD

він за сексом регулярно на доу заходить — позайобувати то своїми галюцінаціями, то якоюсь кринжатіною

година сексу з дівчиной модельної зовнішності у нас коштує сто доларів, для середнього сироїда це копійки

вибір величезний, конкуренція величезна

тож секс зараз є проблемою тільки для ідіотів-алєней...

Звучит как служанка с дополнительной функцией оказания сексуальных услуг.

тобто твоя дружина не прибирає, не нянчить дітей, не готує їсти, не працює? які у неї сімейні обов’язки? тебе надихати? Чи коли твоя дружина прибирає чи нянчить дітей, то це зразкова дружина, а коли у когось іншого так — служанку собі знайшов!

Якщо дружина сама прибирає, нянчить дітей, готує їсти, при цьому ще й працює і достатньо заробляє, то навіщо їй чоловік?) Які у вас сімейні обовʼязки, чим ви будете приваблювати таку жінку?

А прочитати всю гілку а не останній коментар слабо? )

Мені не треба щоб вона працювала, я сам забезпечу сім’ю. Но вона тоді має взяти на себе домашні обов’язки. Я не кажу що вона має цілими днями туалет драяти як деякі тут собі вже надумали, клінінг раз в тиждень це буде робити, но підтримувати дім в чистоті буде на її плечах, в тому числі організація клінінга.

Звісно якщо буде працювати, захоче бути самостійною, тоді обов’язки пополам поділимо.

Прочитала, але глибоко не аналізувала, вибачайте. Особливо сподобався список вимог, але так, про роботу там, наче, нічого не було xD
Здоровий шлюб — це про партнерство, в першу чергу. Це про людину поряд, яка зрозуміє, вислухає і підтримає. Людину, з якою маєш максимальний рівень довіри. Людину, до якої хочеться повертатися з роботи і не тільки. Людину, з якою можна разом замутити щось незвичайне, і вона не буде дивитись на тебе, як на божевільного. Тому, коли пишуть щось типу «нащо мені дружина, яка не готує мені зранку», чи «нащо мені дружина, яка не миє регулярно підлогу», мені і справді дивно — нащо: адже можна накупити купу девайсів чи віддати певні речі на аутсорс (як той же клінінг чи приготування їжі). Це буде явно оптимальніше, ніж мати поряд з собою когось, хто потенційно таки буде періодично щось вимагати (читай «виносити мозок»), а потім перестане бути «молодою» і, потенційно, «стройною», через що доведеться міняти її на іншу (що, знову ж таки, зайві проблеми).

А навіщо їй брати на себе якісь обов’язки?
Пошук безкоштовної служниці — це якраз таки прерогатива бідних чоловіків. Багаті мають утриманок, яким дають гроші просто так, за красу і молодість. Їм не потрібно щоб вона мила унітаз чи варила борщі, в них для цього є окремі навчені люди. Їм треба щоб вона була гарною, мала манікюр-педікюр і красивий одяг, який буде вигулювати поряд з ним. А ше їздила на гарній машинці.
А от бідний завжди шукає робітницю, яка за скромну пайку буде йому борщі варити, драяти унітаз та виховувати дітей. Бо йому самому потрібна підтримка, він шукає робочі руки в родину, поки на зміні заробляє копійочку.
Власне, ваш список вимог якраз видає вас як чоловіка з невеликими статками. Якому світить або випускниця пту з дуже невисоким інтелектом, або права рука.
Вологі фантазії про філіппінок — то для людей з країн першого світу, в яких зп хоча б штук 10 і привабливий паспорт. Суміваюсь, що у вас це все є. Філіппіни не настільки бідна країна, щоб молода і красива жінка звідти мріяла про українського айтішника. Вона поїде до якогось німця чи амера, але точно не до вас.
Щось мені підказує, що ви б і сам з задоволенням поїхали до якогось німця чи амера, заплигнули в ліжко за невеликий прайс) Якщо ви так оцінюєте інших людей, то певно і сам мрієте бути учасником цих товарних відносин.

Нет высшего смысла, чем служение людям. А когда эти люди — самый лучший мужчина и дети от него, то как можно сравнить это с бесплатной служанкой?

Донні, це вже можна робити разом: готувати, виховувати дітей ітд).Брати дружину як функцію не найкраще рішення. Плюс, накопиться втома один від одного, бо що це за життя, де жінка наче обслуговуючий персонал? Вам самому все це набридне.

Брати дружину як функцію не найкраще рішення.
де жінка наче обслуговуючий персонал

Ну це товариш DK собі так додумав. Я ніколи такого не писав. Я за поділ обов’язків, і кожен має приносити щось в сім’ю. Якщо я забезпечую сім’ю фінансово, вона значить має займатися домогосподарством. Но це не означає що вона за свої гроші ніколи не буде нічого купувати чи ніколи не буде працювати. Так же це не означає що я ніколи не буду готувати чи ніколи не буду допомагати по дому.

А не так як Мамка програміста рахує що якщо у неї PhD, то все, мужики мають кланятися у її ног і добиватися її, не дивлячись на все інше. І полихає від того, що когось приваблює молоде, стройне тіло, а не її мозг.

Я за поділ обов’язків, і кожен має приносити щось в сім’ю. Якщо я забезпечую сім’ю фінансово, вона значить має займатися домогосподарством.

В переважній більшості (всіх?) країнах жінка може з тобою розвестись, і ти будеш зобов’язаний її утримувати поки вона не почне заробляти. Якщо ще й діти будуть, то вона їх забере, знайде собі 25ти річного філіпінця а ти будеш оплачувати їм життя поки діти не виростуть)

Це я до того що класно собі уявляти купівлю рабині, але тепер цього немає. І якщо жінка біля тебе лишається тільки через гроші то це питання часу коли вона зрозуміє що лоха можна розвести, отруїти чи ще щось)

І якщо жінка біля тебе лишається тільки через гроші то це питання часу коли вона зрозуміє

та зразу вони усе розуміють
розуміє, що продає себе як товар і це перше що вона зробить — усе можливе, щоб перестати бути товаром

огидна тема, це десь поруч з торгівлею людьми, тільки людина від бідності продає себе сама, а інша людина цим користується. але трамп любить такі теми — то про секс с 13 річними половозрілими (головне щоб цицьки були і у нього встав), то купити собі на старості літ людину, щоб вона дітей йому народила.

Мамка програміста рахує що якщо у неї PhD, то все, мужики мають кланятися у її ног і добиватися її

знову галюцинуєш? це ти рахуєш, а не я.

я всього навсього тобі натякнула, що ідея купити філіпінку, щоб вона народила дітей коли тобі стукне 60 — це таки крінж і що об’єктивно краще мати дружину рівного партнера (для айтишніка наприклад це може бути дружина з PhD), а не рабиню.

але тебе щось підглючило і ти вже другий день верещиш тут про мій PhD, целюліт, консалтингову фірму і мужиків, що кланяются ))

Так а чому ти не хочеш жінку+/- з такою освітою, менталітетом, вихованням, як сам? Це ж куди цікавіше по життю. Можеш забезпечувати, вона може при цьому теж працювати, але вам хоча б будет про що поговорити поза робочий час.
Я не знаю, чи це жарт з філіппінкою, але, умовно, ти можеш просто не дожити до 60 років, да і в цьому віці зачати дітей теж вже виклик:)

ти хочеш шоб я ще дома про оракл з дружиною балакав???

ага, ясно, то ти тут на нас відриваєшся з тим ораклом...

Нащо тобі балакати з його дружиною про оракл?)

а про що з розумною людиною ще розмовляти? ахаха

Та про багато чого).Наука, філософія, політологія ітд. Оракл- це ж дуже обмежено. І окрім колег мало з ким побалакаєш.У мене колись був випадок в житті, показовий. Прийшла в компанію знайомих,а там кандидати наук тощо.Всі розуміються в філософії, філології. Гуманітарії. Намагалася їм щось розповісти з генетиці, хімії. Що вони не розуміються в цьому, що я в Сократах, Аристотелях:) Взяла книжки по філософії , почала читати. Бо, на жаль, курс в університеті взагалі мало, що дав. Не знаю, чи пригодяться ці тепер знання, але я задоволена.

та я шуткував

звісно кому той оракл потрібен окрім таких пенсів як я

але я можу годинами розмовляти про віндсерфінг, лижі або гру на гитарі

Зрозуміла, дякую. Меседж був в тому, що світ різноманітний і круто, коли виходиш з власної бульбашці).
До речі, ви в Україні чи закордоном на лижах катаєтесь/каталися?

зараз не катаюсь бо ...

але сподіваюсь узимку всеж відкрити сезон на Буковелі

я фанат карвінгу (спортивна техніка дуже непроста в освоєнні, але віндсерфінг складніший та дорожчий :))

катаюсь там де траси гарні...

їздив у Доломіти, Альпи, Татри, і тп... але найчастіше звісно Буковель (курорт кращий за багато «європейських», це моя «професійна» думка)

якщо перефразувати Ніцше то «без спорту життя було б помилкою»

Некогда, нужно ещё на врача выучиися за два года, сразу после очередного миллиона в биткоине

Конечно моя жена выполняет какие-то семейные обязанности, как собственно и я. Просто из твоего списка критериев и вообще того что ты писал в теме вырисовывается следующая картина:
Он 60-летний богатый самовлюбленный нарцисс которому от женщины нужны секс, функции многофункциональной прислуги и полное послушание.
Она 25-летняя бедная не особо разумная девушка, без собственных амбиций и целей в жизни, которая ради богатой жизни и надежды что он не долго протянет, готова ублажать старикашку.

Картина, если честно, довольно печальная и скучная, всё таки большинство мне кажется ищет себе равноправного партнера с которым интересно идти по жизни, а не доминирования и отношений «господин-служанка».

Як правило, у симпатичних, молодих, стройних, розумних жінок і так є вже чоловіки. Тут питання більш в тому, нащо ви їй? Якщо лише чз гроші, то тут вже теж буде вибір серед чоловіків.Я до того веду, що фактор лише грошей не завжди працює.

це точно про філіпінок? а не про уявну подругу

Молоді й симпатичні — це топ, але і на мілфу знайдеться поціновувач)

Доречі, жінки теж більше люблять красиве тіло — я ще не бачила жінку, яка не нуждається в грошах, і сказала б «ех, так хочеться старперчика» 🤣 Хто нуждається — ясно, не перебирають, бо голод не тітка (чи дядько). Добре, що є благородні люди що допомагають нуждающімся 🤣

Жінки то може й люблять, але за моїми спостереженнями: у кожного пересічного шрека є жінка, а жінок самотніх наче більше)

Вони точно самотні, чи хтось регулярно ходить в гості з вінішком подивитися нетфлікс 🤣 ви ж свічку не тримаєте. Бо є такі «самотні» що заміжні нєрвно курять в сторонці

Вони то може й ходять(скоріше за все так і є) на netflix and chill але ж хочуть заміж))

якщо вона сама ідеал то може шось про моє «пузо» вякнути, але я маю гарний зір :)

тож не треба мірятись «тілом» бо жінки тут апріорі у програшу, в них вік на лиці одразу видно десь після 30

про пласки сідниці я вже мовчу

Німеччина взагалі специфічна країна. У мене склалося враження, що громадяни Німеччини тільки на пенсії можуть якось пожити, там філіпінку привезти)

що громадяни Німеччини тільки на пенсії можуть якось пожити, там філіпінку привезти)

може десь у селах ще є таке чи серед пенсіонерів, що ментально залишились десь у 2000х, а так мода на поштових наречених тут вже давно пройшла

в 60 може поїхати і знайти собі 40-літню тайку чи філіппінку яка родить йому
дітей

Це якщо в нього і тої філіпінки дуже хороша генетика і вони вели здоровий спосіб життя.
Ймовірність відхилень у дитини якщо матері до 26 в десятки разів менша ніж після 26.
А після 40 завагітніти майже нереально.

Для чоловіків це в меншій мірі, але все одно різниця в десятки раз для тих хто менше і більше 50 років

А після 40 завагітніти майже нереально.

после 50 уже
в 45 забеременеть ещё очень даже можно, выносить сложно

но все равно 40 — это поздновато, особенно если первый ребенок и для мужчин тоже. не факт, что человек привыкший жить для себя, будет в восторге от пришельца ))

завжди в 60 може поїхати і знайти собі 40-літню тайку чи філіппінку яка родить йому дітей

Так себе план, дети это не игрушка — это большая ответственность которую должен быть готов нести минимум лет 20, а главное должен иметь силы и здоровье на это. — Для 60-го летнего мужика это слишком оптимистичное планирование.

Та забей, он же «itвець», елитный подвид человека. Айтивцы как известно живут как минимум до 120 лет, потому что постоянно читают медицинские исследования. Осталось только получить наконец-то одобрение мамы, которая не считает его успешным мачо меном))

Написав 30-літній жиробас який вже набув хронічних проблем, а ще через 5 років почне приймати статіни і таблетки від тиску? Не всі ж такі як ти )

В сучасному світі, з сучасними технологіями і медициною, щоб не дожити хоча б до 80 це треба або мати дуже погану генетику, або самому гробити своє здоров’я.

дети это не игрушка

ну как я поняла дети для него это просто как ачивка, что он размножился. типа надо, но неприятно это все и лучше отодвинуть на потом.

сдать сперму в спермобанк было бы сильно проще, но про это надо тоже в молодости думать. сперма 40ка летнего стартпера уже не катируется, даже если он криптомильйонер и айтишник

Він залишить дитині все своє бабло і майно в країні першого світу. Це набагато важливіше в сучасному світі ніж «батьківська любов».

До того ж, хоронити себе в 60 років це дно. Якщо у мужика в 60 років таке здоров’я що хоча б до 70 не дотягне то він навряд чи навіть фізично зможе дітей зачати.

Якийсь безмежний ідіотизм залишати свої кошти одній людині, щоб вона жила не заробленим. Якщо у мене таки залишаться мільйони в 85+, організую фонд та премію ) а дитятко хай свою дорогу торує.

Дивлячись як виховуєш. Якщо ти соплі витираєш, у всьому потикаєш, даєш дитину на виховання тіктоку, якщо дитина командує в сім’ї, то так і буде, пробухає твоє бабло а коли закінчиться — випилиться.

організую фонд та премію )

Щоб інші дяді розпили )
І з чого ти взяв, що чужі розпорядяться краще?

Власне, в цьому ж і суть.

Одразу видно людину, у якої немає дітей))))

Він залишить дитині все своє бабло і майно в країні першого світу.

ну не все
ще ж є філіпінка чи декілька філіпінок

Мужикам легше, у них э бекап варіант типу Тайланда чи Філіппін

Чол, це ж тільки для американців/європейців. Сумніваюсь, що українцю це доступно.

жінка вже в 40 нікому непотрібна

Думаю, що фігня. За будь якою жінкою черга стоятиме.

это они ещё не сказали о сожалении, что замужем/женаты. просто про такое не говорят, потому что есть риск дома по рогам получить

а так очень много людей жалеют (и это не чери пик видосы), что вообще у них супруг/супруга есть. и не потому что там объективно говнюк рядом, а просто у соседа всегда трава зеленее и конечно же все сложилось бы иначе если б место было свободно.

поэтому слушать людей про их сожаления — это часто тот ещё цирк

В той же час не було таких, хто сказав, що завести дітей було помилкою

Може вони встигли вже про них забути та пробачити?

Також кажуть Любіть онуків, вони помстяться вашим дітям

Я про дітей думаю філософськи: їх треба заводити, бо треба. І жінкам вони точно більш потрібні чим чоловікам. Чоловік зазвичай терпить, хоча декому подобається схоже. Тому треба буде «заводити». В принципі, при правильному підході мабудь можна якось до них звикнути)

якщо появиться дитина, то з таким настроєм твоя криза середнього віку переросте у депресію

Кому треба. Шо це за філософія

Як кому, дружині звісно! А я дружину люблю, тому не можу її залишити без такого щастя(

В той же час не було таких, хто сказав, що завести дітей було помилкою

так це, пардон, їх зректися треба щоб так вважати. хоча б

тому для не непристойних людей діти(постфактум) — це не помилка/непомилка(досягнення) а — даність

Ну справедливости ради, не думаю что много людей 45+ готовы открыто признать что сожалеют

Корпоратив, 0.3 40°, і признають все=)

зараз майже 35 років

Це кінець перехідного віку, який почався в 12 років коли волосся на яйцях почало рости.

Ну на рахунок перехідного віку це ти щось загнув, ще років 5-10 і офіційно стаєш старпером)

Схожих відчуттів не було, навпаки, якби моє життя було хоч трохи скучнішим, я би тільки зрадів. Але з такими запитами варто іти до мозгоправа. Кажу правду, без іронії.

Тут навряд чи хтось буде годинами розбиратися у твоїх стосунках з близькими, ситуацією на роботі, власними переживаннями і т.д. А щоб щось конкретно тобі порадити, то треба мати цю інформацію. На ДОУ хіба що тобі скажуть знайти якесь хобі чи поміняти жінку :)

мобілізуйся. і не тільки криза мине , але ще й стимул до життя появиться.

сходи нах,

і не тільки криза мине , але ще й стимул до життя появиться.

Нє, ну ви не перегибайте, я не настільки відчайдушний.

Взяти ектендед лів та влаштуватись наприклад водієм трамваю , а за рік повернутись в ІТ. Симптоми депресії як рукою зніме.

Саме цікаве, що до вайтішки мав роботу геть не скучну — купа спілкування з людьми, подорожі. Але то було пекло для інтроверта — хотілось собі сидіти за компом подалі від усього того)

Бійся своїх бажань вони можуть здійснитись

життя проходить між скучно і страшно... 🤔

Это ещё не среднего, а детского возраста.

Здається, що це неминуче з віком. Тому що змінити щось в житті- це довго, а адаптуємось до змін ми швидко.

Підписатись на коментарі