З якими маловідомими мовами програмування ви працювали?

Python, Java, JavaScript чи C++: ми впевнені, що всі чули про ці мови програмування, а більшість і працювала з ними. Вони здобули свою популярність не одразу, але вже є лідерами роками.

Джерело — Statistics and data

Ми на DOU теж вже писали про улюблені мови програмування айтівців у 2024 тут.

Але як щодо найменш популярних? Наприклад, до списку рідкісних мов програмування увійшли Groovy, Q, Erlang, Nim, IO, Racket і Lua.

Деякі з них не користуються попитом, адже є складними або незвичними для вивчення.

Давайте розглянемо декілька з них:

Nim — це мова, яка поєднує продуктивність C++ із простотою Python. Через свою новизну та невелику кількість бібліотек поки що не набула широкої популярності серед айтівців.

IO — мова програмування, побудована на принципах прототипно-орієнтованого підходу. Вона дає можливість створювати дуже гнучкі й динамічні системи. Не стала нішевою через обмежені можливості в реальних проєктах.

Q — спеціалізована мова, яка використовується разом із базою даних kdb+. Часто обирають для фінансових проєктів завдяки здатності обробляти великі обсяги даних із максимальною швидкістю. Має доволі складний синтаксис, тому є маловідомою для більшосіті програмістів.

Groovy — з’явилася як альтернатива Java, але втрачає свою популярність через появу більш сучасних інструментів, наприклад, Kotlin.

Ми впевнені, ви мали справу з маловідомими мовами програмування.

Поділіться, що за мова це була і чому ви вирішили використати її? Можливо це було для роботи або просто з цікавості.

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Purebasic — взагалі дуже недооцінена мова програмування (гібрид С та Basic). Класна як на мене.

С assembler’ом работал коммерчески;
С Lisp и Prolog — в КПИ.
С groovy тоже работал коммерчески и редким языком его не считаю: под него прям валом фреймворков, которые его поддерживают, а нативная поддержка json облегчает написание тестов прям раза в 2.

На одному з перших моїх місць роботи власник контори придумав свою мову програмування, і сам написав її транслятор. Потім вся контора (десятки людей) кілька років писали на тій мові і розвивали той транслятор. Було це років 25 тому і, можливо, навіть мало сенс, бо мова була заточена під веб-розробку, а ви можете собі уявити в якому стані тоді були інші мови для неї. Транслятор транслював код на тій мові в код на PHP (дуже примітивному на той час) і це дещо економило час у порівнянні з розробкою на чистому тогочасному PHP. Було приколько — писати комерційні проєкти на мові, якою у всьому світі користуються два десятки людей, а її розробник — твій бос :)

до списку рідкісних мов програмування увійшли Groovy, Q, Erlang, Nim, IO, Racket і Lua

На Groovy пишуться джоби для Jenkins, а на Lua — моди для World of Warcraft. І те, і друге — не рідкість.

додам свої 5 коп — з рідких/старих

FoxPro
Matlab
Mathematica
AWK

Считаю програмист не может считаться програмистом если не написал 2000 символов кода на brainfuck. Я вот написал около 5000, вот и думайте)

FoxPro

Foxbase/Foxpro не малоизвестные, они просто уже старые
во время Оно их знали использовали все
даже управление тоннеля под ламаншем было на фоксе
туда же dBase, но он таки пореже біл

Наведу цитату з інтерв’ю з моїм батьком:

Моя дипломна робота була великою програмою. На стародавній машині СМ 4 та мові Фортран-77. Я тоді ще на PL/I писав. Намагався на C, але у нас машина не дозволяла: вона C не розуміла.

Я с пл/1 на БП7 (?) перепедаливал для диплома расчет связности методом двудольніх графов.

Его не считают малоизвестным (особенно с учётом Elixir).

GPSS — general purpose simulation language, дуже прикольна штука.
І Prolog прикольний.

GPSS — general purpose simulation language, дуже прикольна штука.

точно! Совсем забіл про него
асушники с ним парились
а пролог не малоизвестній, просто редко используемій
знать то про него все знают, из вводной лекции про язіки

REXX — любов 90-х :)

Вважаю, що багато хто вживав InstallScript для InstallShield. В мене теж є такий досвід. Але вживали ми ліцензовану версію InstallShield в той час, коли більшість вживала неліцензійний софт.

FlagShip, це аналог кліппера під лінукс. Досить серйозна програма була на ньому написана, обслуговувала роботу фірми на 3к чоловік.

Хм. Відомим є Visual Basic (.NET). Якщо ж людина писала на тому Visual Basic, що був до нього, то це було ще в 90-их, бо він помер на початку нульових. Цілком собі рідкісна мова, як на тепер.

Ada реверсили, фортран реверсили, алгол — 60, ліспи різні, схема, Effiel, BCPL також реверсили, APL.

Чому це раптом маловідомі мови ? Це же не : Pixilang, Zig або Jancy про існування яких, напевно мало хто чув.

Ну Zig це вбивця С++, який не довбивав раст. Ще одна мемна мова, з фанатичним ком’юніті.

Чому вбивця ? Зроблений як альтернатива С. Тим не менше там не так вже і багато народу знає, що воно. Напевно запотребуваність альтернативі С в бізнесу нема великої потреби, нема нового типу ринку для якого потрібна мова краща за С. А от Python — було обрано для університетами свого часу для AI, от і є потреба.

У бізнесу взагалі немає якоїсь прям дикої потреби щось там вбивати.
От той же Python для AI насправді використовує дофіга усього що написано на тому ж C і навіть Fortran. Тобто ринок вітає тих хто не вбиває а доповнює ну або так не відкриває щось зовсім нове.
Rust той же добре ужився але не як вбивця C, там взагалі усе мимо вбивства C. Там web3 добре його прийняв, доречі завдяки полкадоту який фінансувався наче як урядом Німеччини.
Go сильно продвигали Google + непоганий приріст швидкодії веб сервісу на рівному місці із оптимальним порогом входу

Ну чому — немає? Дивлячись по ситуації.
Скажімо десь 20 років тому, Microsoft треба було здихатись конкурента в засобах розробки — Borland і той же Delphi вони реально вбили, кадровою атакою — переманили більш частину колективу до себе в штат. Щоправда власний Visual Basic теж вбили, «вбивцею» обох мов програмування став С#, хоча задумувався від початку він як клон та вбивця Java, та на той момент це було неможливо, бо Java була провідною технологією серверів Sun найкращого рішення на ринку середини кінця 90-х минулого сторіччя, по співвідношенню ціна якісь. Java успішно зайшла на Linux сервери а також ME, Applet і т.д. і витримала конкуренцію із C#. Тим не менше Borland збанкрутувала і перестала існувати, конкурента було прибрано з ринку. Sun програв ринок заліза, як в принципі і майже усі американські виробники майже будь чого (IBM, HP, Apple, Epson і т.д. закрили виробництво в США і перенесли його в Азію) і бізнес модель із фрішним софтом перестала працювати вже 2008, та корпорацію поглинула Oracle.
Зараз по Java — Google працює за допомогою Kotlin (що власне не поганий діалект типу TypeScript для JavaScript), через чисельні суди із Oracle.
Apple — реально «вбили» Objective C — Swift-ом, тільки там була внутрішня конкуренція в компанії, молоді менеджери і розробники прибирали стару гвардію з ведучих посад, зокрема і технологічною конкуренцією. Ходять слухи що була суттєва внутрішньо корпоративна війна між послідовниками Objective C та Swift, і перемогли другі масово відправивши перших на пенсію. Одним із головних аргументів в цілому було, що , Objective C це public domain — а Swift це інтелектуальна власність Apple.
При цьому усьому, у мов типу Zig доки немає особливої бізнес зацікавленості, як і скажімо D. Просто не має ведучого бізнесу, який потребує розвитку технології в якому міняють С, навіть на мову із зворотною сумісністю. З такими мовами як : C, C++ або Python та власне і Java (бо Kotlin діалект якому так само треба JVM та у’величезна кодова база з бібліотек і інфраструктури) корпорації віддають перевагу входу в усі управляючі структури на ведучі посади, які надають можливість приймати усі ключові рішення і еволюціонувати мови з середини під потреби свого бізнесу.

Ну із внутрішньою конкуренцією тут все зрозуміло. Якщо менеджмент переконає інвесторів перестати підтримувати один продукт і підтіримати другий вони так і зроблять
Delphi там багато факторів. Прийшла ера везу і по цій причині і Visual Basic вимер. .net так вижив бо дозволяв як десктоп так і веб
Але Delphi і .net це різні продукти бо Delphi це інструмент швидкої розробки і нічого подібного у .net немає. Visual Basic так конкурент
Але ось що цікаво — Visual Basic мертвий, а Delphi таки живий і розвивається. Вже під іншим брендом та в іншій конторі але добре себе почуває у своїй похудівшій через веб ніші RAD рішень

Скажімо десь 20 років тому, Microsoft треба було здихатись конкурента в засобах розробки — Borland і той же Delphi вони реально вбили, кадровою атакою — переманили більш частину колективу до себе в штат.

Ну... Borland ніколи не була конкурентом Microsoft, дуже різні вагові категорії. Так, на просторі колишнього exUSSR вона мала популярність, плюс трохи в Європі, але все ж таки у США домінував Visual Basic. Borland не збанкрутіла, просто вони почали робити ALM-застосунки (Application Lifecycle Management), почали на цьому робити набагато більше бабла, ніж на Delphi, й повністю перейшла туди та були поглинуті Micro Focus.

Для себя как-то начинал в Erlang, потом ReasonML и OCaml, неплохо так вышло разобраться в Elm (вообще очень зашел и как концепция и как перфомас-френдли фронтенд язык). А так, лично для меня самым странным оказался Perl

S7-SCL було трохи, але зовсім трохи. На одному заводі стояли сіменси.

VPASM — сам розробив, написав VM та компілятор. Написав кучу коду на цій мові — критичні ділянки коду для захисту від крякерів та кейгенів.

Q# бачу ніхто щось не грався

Колись трохи погрався. Але то ж все тільки на емуляторах поки що. Хоча останнім часом багато позитивних новин у цій сфері. Хто зна може через декілька років коли такі комп’ютери стануть більш доступними, це вистрелить не гірше ніж LLM зараз.

ST доволі відома, всі зі 151(174) спеціальності знають про неї, та і синтаксис схожий на паскаль, а це класика.

Basic, Pascal, Prolog, Objective-C

все ж таки Obj-C дуже відома мова — просто у вузьких колах ))

як не дивно, але ембеддерам зараз доводиться освоювати LUA. чому — хто в курсі, той в курсі

NodeMCU це далеко не весь ембедінг.
А lua більш поширена доречі в геймдеві ну і звісно через nginx у адмініструванні/девопсів

ELRS

на LUA ще начебто можливо скріпти в Redis писати

Та воно майже у будь що легко вбудовується
У мене є проект із вбудованим LUA на Go
Дуже зручна штука

У мене є проект із вбудованим LUA на Go

Цікаво — ця Lua там прилінкована сішна чи своя власна, портована під Go?

Те що юзав власна github.com/yuin/gopher-lua
Є і портовані сішні

Когда то очень давно работал на Smalltalk и CLIPS Было очень интересно

Q — це любов (чи не єдиний живий в індустрії нащадок APL)
Lua — до речі не така вже й малопоширена (станлартний скриптинг в багатьох системах, наприклад freeswitch або nginx). Саме цікаве там не сама мова (скрипти як скрипти) а чому вона вигникла — бо в Бразилії політика захисту ринку була така, що було складно купити софт, що розроблений не в Бразилії.

— TeX (не LaTeX, а отой олдскульний Кнутовий ТеХ)
— Wolfram Mathematica (більшість скриптів до 10 рядків, але мав справу і з великими)
— PostScript (пару картинок в дисер згенерив)
— J2ME (це рахується?)
— Електроніка МК-52 (це калькулятор, але якось там його система команд називається)

Електроніка МК-52 (це калькулятор, але якось там його система команд називається)

то ж фактично аналог асемблеру, ну точніше саме асемблер, але спрощений у порівнянні з асемблером для процесора PC

ну тоді сюди ще Matlab можно додати

Та і зараз працюю)
C/AL
AL

SAP ABAP
Microsoft Dynamics Business Central AL
TCL
Lisp
AVR Assembly :)

Зараз проект на MATLAB — хоча в списку нема, але в межах українського ІТ на маловідому, мабуть, згодиться
Причому з специфічного функціоналу там хіба 1 метод побудови графічного зображення об’єкту, все решта — робота з excel/xml-файлами і взаємодія з вебапп через GraphQL API — той самий приклад про мікроскоп і цвяхи

ух ти, а MATLAB вміє працювати з API по HTTP?
ніколи не знав про цю фічу

Ну... він дозволяє викликати so-файли, тому це не питання щось під’єднати. А так достатньо загальна мова.

Є базові методи:
webread — Read content from RESTful web service
webwrite — Write data to RESTful web service
websave — Save content from RESTful web service to file
+
weboptions — Specify parameters for RESTful web service
але це для дуже простого функціоналу, напр., без потреби зчитувати статус коди і т.п.
Інакше є ще matlab.net.http інтерфейс, з набором класів для складніших чи специфічніших потреб

В універі вивчав
Lisp
Prolog
Assembler

Wolfram Mathematica. Дала розуміння, що таке ФП і чому воно не є мейнстрімом.

Що значить працювали? Не по роботі, але для себе вивчав CoQ, Idris, Agda, Haskell, Ada, Prolog, Elm

M
Laser Basic
C—
C/AL
Clarion
Clipper
J#
PL/I
PowerBuilder
Pro*C
QuakeC
Некоторіе из них не то чтобі малоизестніе, но уже давно забітіе
но из просто забітіх можно еще с десяток-два вспомнить, наверное, начиная с ребуса и фокса, и заканчивая стони брук паскаль плюсом

Мабуть усі через нього пройшли. Точніше скоріш turbo pascal як стандартна мова для навчання інформатики у нульові

Ну не варто так принижувати його досягнення, є вирогідність що він народився десь під час евро 2012...

Якщо рахувати самописні Forth- або PostScript-подібні мови, то можна і їх додати у список.

Коли хотілось погратись із алгоритмом Дійкстри, який переводить звичний інфіксний запис у постфіксний і потім якось це виконати, то якраз такі мови і підходять для задачі.
До речі, одна з реалізацій алгоритму «для погратись» була на Бейсіку ПК-01 «Львів» (іншого не було під руками) — це типу як GW-Basic, але ще більше обмежений :)

Ну або треба було зліпити на коліні «простенький нестандартний шаблон» для друку на папері, а бібліотек (та інтернету) під рукою не було — це був 1999-2000 роки десь. Якраз підійшов варіант з примітивним інтерпретатором мови плюс півчасіка посидіти з лінійкою, переміряти всі відстані на папері, щоби потім внести у шаблон, який був якраз написаний на «стековій мові».

У Вас вийшло реалізувати алгоритм Дійкстри через ці дві мови? Якщо так, то можете трохи детальніше про це розказати?

Ні, алгоритм Дійкстри був реалізований на тому старому ПК-01 Бейсіку — це була програма, яка переводила звичний запис виразу у постфіксний типу Forth. А далі вже «інтерпретатор» виконував те, що йому напереводили.
На жаль, деталей не пам’ятаю, це було більше 25 років тому, десь на 1-2 курсі інституту.

На перщій роботі розширення до аплікації були написані на Forth.
Той стековий підхід я міг тільки читати, писати код майже нічого не виходило)))

Підписатись на коментарі