Старт кар’єри в IT: як знайти роботу в молодому віці

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!


Привіт, друзі!

Мене звати Дмитро, мені 17 років, і я на старті свого шляху у світі веб-розробки. Наразі моя велика ціль — стати повноцінним Full-stack розробником, але зараз концентруюся на Frontend.

У цій публікації хочу поділитися своїм досвідом, викликами, з якими стикаюся, і, звісно, буду вдячний за ваші поради чи пропозиції. Мені здається, такий відвертий діалог може бути корисним як для мене, так і для інших молодих спеціалістів, які тільки починають свій шлях у IT.

Як усе почалося

Як це часто буває, все почалося з цікавої ідеї.
Спершу я експериментував із основами HTML і CSS, намагаючись створити щось мінімально функціональне. Потім настала черга JavaScript, фреймворків і навіть перших кроків у серверній розробці.

Мені завжди подобалася можливість втілювати власні задумки й бачити, як вони оживають у вигляді реальних веб-проєктів.

Протягом останнього року я активно навчався:

  • проходив курси на Coursera та CreatorIT Academy,
  • вивчав багато самостійно через документацію, онлайн-ресурси та відеоуроки.

Завдяки цьому зрозумів одну важливу річ: програмування — це не лише про код. Це ще й про вміння працювати в команді, вирішувати проблеми креативно й швидко адаптуватися до нових технологій.

Перші кроки

Щоб зробити реальний крок до своєї мрії, я пройшов двомісячне стажування в одній невеликій компанії. Це був надважливий етап для мене!

  • Я отримав перший досвід командної роботи.
  • Виконував невеликі задачі та отримував зворотний зв’язок від професійних розробників.
  • Почав краще розуміти особливості розробки у реальних умовах.

Хоча стажування не переросло у постійну роботу, воно дало мені неоціненний досвід і розуміння того, як працюють команди у веб-розробці.

Також я спробував свої сили на кількох співбесідах.
Чесно кажучи, це був виклик:

  • Технічні запитання іноді ставали справжнім мозковим штурмом.
  • Нетехнічні моменти, як-от упевненість у спілкуванні, показали, над чим ще варто працювати.

Проте кожен такий досвід допомагає мені вдосконалюватися і краще розуміти вимоги професії.

Чим займаюся зараз

На сьогоднішній день я:

  • займаюся створенням сайтів на замовлення
  • працюю над персональними пет-проєктами
  • ну і звісно пошук роботи

Це чудовий спосіб закріпити знання і переконатися, що мої навички приносять реальну користь клієнтам.

Один із ключових проєктів, над яким зараз працюю, — це власна освітня платформа.
Вона ще перебуває на стадії ранньої версії, але її реалізація вже дала мені чимало практики у вирішенні реальних технічних завдань.

Куди рухаюся далі?

Чітко розумію, що знайти свою першу офіційну роботу в IT без вагомого комерційного досвіду непросто. Але я впевнений: завдяки наполегливій праці, бажанню навчатися й підтримці спільноти це цілком можливо!

Зараз я шукаю компанію чи команду однодумців, яка готова дати шанс розвиватися молодому спеціалісту-початківцю.

Звернення до спільноти

Якщо ви можете поділитися порадами, на що варто звернути увагу при підготовці до співбесід чи побудові портфоліо, або маєте якісь пропозиції, буду дуже вдячний.

Можливо, ваші думки та досвід стануть корисними не лише для мене, а й для інших молодих розробників, які тільки починають свій шлях у цій сфері.

Дякую всім, хто дочитав до кінця й готовий підтримати! 😊

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Напиши Oleksii Kovalov в приватні повідомлення. Він наче експерт в тому, як легко без знань і досвіду в ІТ влаштуватися на роботу, що беруть відразу мало не в снійори навіть без знань мютексів.

До 30 років впринципі можеш не паритись про такі штуки як кар’єра, просто гуляй, вчись, чим хочеш займайся, здоровішим будеш. А то ці мамкині кар’єристи які зі шкалки ішачать на трьох роботах, а потім в 30 виглядяють гірше ніж мій дід після 60 років синьки, лисі, товсті, з проблемами серця, за пузом не видно навіть причиндала. А на виході все одно нічого не мають, в світі нічого не бачили. До 27 лазиш по різним навчальним закладам, за грошима там різні підробітки і тупо займаєшся собою.

До 27 лазиш по різним навчальним закладам, за грошима там різні підробітки і тупо займаєшся собою.

Це щоб потім створювати топіки як вкотитись в ІТ після 30?)

Поки молодий треба пахати, хіба що повезло народитись в сім’ї де гроші і зв’язки вже є.

Хай коні пашуть. Молодість для того щоб гуляти.

До 27 поздновато, порог в 25 самое то. К тому времени мозги становятся на место и понимаешь, чем хочешь заниматься.

Пахав усю молодість, мало гуляв — тепер шкодую) але хоч спортом займася й не облисів — тож ще не все втрачено

чого шкодувати? секс зара не проблема

До 30 років впринципі можеш не паритись про такі штуки як кар’єра, просто гуляй, вчись, чим хочеш займайся, здоровішим будеш

Сказав сінйор з зарпалтою 5к і сотнями тисяч доларів на рахунку студенту, який в іншій вкладці хрома шукає собі ноут на OLX за 500 доларів

До 27 лазиш по різним навчальним закладам, за грошима там різні підробітки і тупо займаєшся собою.

Ага, замість роботи в уютному офісі з кавою і печеньками, пропонуєш йому в мороз і жару в глово жрачку доставляти в загазованому Києві. Вот уж точно здоровіше буде )

Сказав сінйор з зарпалтою 5к і сотнями тисяч доларів на рахунку студенту, який в іншій вкладці хрома шукає собі ноут на OLX за 500 доларів

Ну більшість в Україні працюють за 500 баксів, і тут вже не важливо коли ти почав в 14, чи в 35, один фіг тобі більше не заплатять. А якщо не платять, нащо лишній раз працювати. В цій країні чим менше працюєш, тим краще живеш.

Річ не в тому. Як ти пропонуєш йому гуляти і розважатися без грошей? У бабушок пенсію клянчити?

В цій країні чим менше працюєш, тим краще
живеш.

Лол, це в якій країні?
В Україні нормально заробляють ті хто крутиться, працює.

То може в Німеччині так як ти пишеш

Ну всі були студентами, але не треба до 30 намагатись заробити те, що в цивілізованих країнах люди заробляють в 45, це нічого хорошо крім вигорання не принесе. От куди спішити? Нащо, щоб що?

Нащо, щоб що?

Щоб не бавитись в щурячі перегони з молодими коли тобі 40

Поки молодий треба багато вчитись і підвищувати свою кваліфікацію.
Вибирати роботу так щоб твій рівень швидко виріс з джуна до сініора.
Коли вже є хоч трохи досвіду шукати великий проект щоб зрозуміти як працюють декілька команд разом.
А коли доріс до сініора тоді вже можна шукати де краще платять.
Працювати треба не багато а якісно, щоб це було можливим спочатку треба багато вчитися.
Чим молодший тим легше вчитися.

сотнями тисяч доларів на рахунку

Фігасє як товсто. Більшість кодерків маленьку квартиру «на етапі котлована» в кредит бере в ЖК Навігатор/Патріотика (або взагалі за Києвом) років у 35.

Більшість кодерків маленьку квартиру «на етапі котлована» в кредит бере в ЖК Навігатор/Патріотика (або взагалі за Києвом) років у 35

Лол, пан з Німеччини чи Швейцарії?

10 років в ІТ звичайним галерним гребцем (з прицепом дружини і дітей) цілком достатньо щоб купити 3к квартиру на 80м2 і зробити ремонт, особливо якщо ще й на етапі котлована купляти.

Хоча якщо слідувати пораді нижче то може так і є=)

До 30 років впринципі можеш не паритись про такі штуки як кар’єра, просто гуляй

А потім їх ще й забудовник на долари кидає. Міняють назву жк, і продають по другому колу) Ну впринципі туди і дорога лохам, які замість того щоб купити собі землю під забудову, купляють неіснуючі квадратні метри.

Попасти на гроші можна всюди. У Львові серед сотень забудов за останні роки лише кілька зупинились будуватись. І то це такі ноунейм-компанії будували , де навіть не зовсім ясно хто власник або чим він ще займається. Гугл є, врешті лун юа є, можна знайти чи є дозволи на землю, на будівництво і чи вже хоч одна черга здана і коли здана — з затримками, бо будувалась в форматі піраміди (поки не продадуть ще щось нове, то не будують), чи будується одразу, коли продається. Перевірити чи є кримінальні справи у ключових осіб забудовника чи немає тощо. Багато нюансів. Але здається зараз легше, ніж 20 років тому, проаналізувати ситуацію і не попасти на гроші.
Зрештою на мою думку , то це дійсно гарна ідея брати на етапі будівництва, якщо плануєш життя тут. Хто купляв в 2018-2020, то вартість їхніх бетонометрів ще і виросла втричі на заході України (ціна стабільно росла ще до повномасштабного вторгнення).

Якщо ви можете поділитися порадами

Їдь за кордон, на сьогодні для українців унікальна можливість приїхати в умовну Німеччину (по безвізу) чи Британію(через спонсора), піти на навчання, мати доступ до ринку праці і безкоштовне житло, стипендію, соц виплати чи роботу поза ІТ на 1000+€

Після закінчення війни буде як раніше — треба буде спершу знайти роботу а тоді вже їхати. Для більшості сіньорів і нижче це вже дуже важко.

в цілому, хороша порада

можливо, краще не настільки переоцінені країни

можливо, краще не настільки переоцінені країни

Я писав ті де хороша соціалка.
Для студента 18 років це ще 5 років халяви/можливості вчитись за чужий рахунок

Це порада від того, хто сам не може виїхати і вважає, що інший теж хоче. Якщо ти там не жив, то і радити не треба. Там зовсім не рай ні в плані суспільства, ані в плані податків тощо. В Україні він — громадянин, а не нікому не потрібний біженець. Війна скінчиться і роботи буде багато.

Повернутися він завжди зможе. А ось виїхати, вже зовсім скоро — ні.

Це порада від того, хто сам не може виїхати і вважає, що інший теж хоче.

Мимо, шерлок.
З 22 року в Польщі, виїхав ще до вторгнення.

Там зовсім не рай ні в плані суспільства, ані в плані податків тощо

Порівняно з перспективами України це рай)
Замість ракет літають літаки, у 18 не відправлять героїчно стояти проти кабів, робота є завжди, електрика/опалення/вода є завжди, молодим (а це до 26-35 в залежності від країни) податкові пільги, пільгові кредити на нерухомість, соціальна допомога.
Навіть в Польщі податок на дохід до 26 років включно 0% (до суми ±2к$ в місяць).

Війна скінчиться і роботи буде багато

З мінімальною зарплатою у 150$ чи взагалі введуть "трудову мобілізацію"?=)
В мене на дітей просто так дають по 200$, і це було і до війни так всім іноземцям які працюють.

Не думаю що буде сильно масштабна трудова мобілізація.
Ще з пів року потримають кордони закритими щоб по повертались сімʼї тих, хто не зміг обжитись за кордоном (такі будуть).
Також звісно треба провести демобілізацію і когось мобілізувати щоб охороняти лінію розмежування. Але там вже люди будуть не так відчайдушно тікати від бусів бо не буде активних бойових дій + чіткі терміни служби і соціалочка після.
А щодо великої відбудови то на мобілізованих бабла сильно не попилиш на відміну від комерційних підрядників. Тому навряд чи

Не думаю що буде сильно масштабна трудова мобілізація.
Ще з пів року потримають кордони закритими щоб по повертались сімʼї
провести демобілізацію
охороняти лінію розмежування
люди будуть не так відчайдушно тікати від бусів
великої відбудови

Ще через рік в Україну почнуть надходити інвестиції, розпочнеться будівництво високотехнологічних виробництв. SpaceX, AMD і NVidia перемістять в Україну свої виробничі потужності. Світовий фінансовий центр переміститься з Wall-Street до бізнес-центру «Парус».

Це все за умови звісно припинення бойових дій. А думаю цей момент рано чи пізно настане
Ну а те що не зміниться це критика аргументованої відповіді у стилі Philip Pristupa на dou

Я знав, що мій коментар визве саме таку реакцію, особливо про мобілізацію. Польща — це не показник. Але навіть там — ти громадянин третього сорту. Про Британію навіть не пиши, ти там не жив і не стикався з усім їхнім лайном. Жити лише для того, щоб сплачувати податки, на які утримуються біженці — таке собі задоволення. Платити скажену оренду за жахливе житло або жити десь на висілках в такому оточенні, що навіть в фільмах-жахах не бачив.
А твої слова про 200$ на дітей видають в тобі пристосуванця-опортуніста. А що як завтра в Польщі війна, куди побіжиш далі?

Раджу виключити раша тудей і подивитись у вікно

в мене є знайомі (не айті), які мали схожий досвід у Британії, повернулися і більше туди ніколи не хочуть повертатись

Про Британію навіть не пиши, ти там не жив і не стикався з усім їхнім
лайном

Знову мимо, я там жив=)
Попрацюй над своїм сприйняттям світу, а ти то робиш суттєві припущення на пустому місці.

Жити лише для того, щоб сплачувати податки, на які утримуються біженці — таке собі задоволення. Платити скажену оренду за жахливе житло

Ти мій комент хоч читав перед тим як відповідати?
Автор і буде тим біженцем, йому і житло оплатять, і навчання.
А з британською освітою в умовний софтсерв завжди вийде легко попасти.

А твої слова про 200$ на дітей видають в тобі пристосуванця-опортуніста

Знову тупі припущення)
Я сіньор+ вже багато років, і моя фраза про 200$ була про порівняння мінімальної ЗП в Україні яка менша за дитячу виплату в Польщі.

А що як завтра в Польщі війна, куди побіжиш далі?

Хз, напевно в Іспанію. Мені пляжі Мальорки подобаються. Або Маямі якщо вийде до того продати нерухомість в Польщі, може в Аргентину.

Ну і якщо завтра в Польщі буде війна, то швидше за все ти будеш в перших рядах примусово мобілізованих росією)

Але навіть там — ти громадянин третього сорту

Це коментати не буду, бо адміністрація забанить. Скажу тільки що бусифікацію я не підтримую, як і будь які інші незаконні дії відносно громадян «першого» сорту

Але навіть там — ти громадянин третього сорту

Сортність — вона не зовні, вона всередині.

але юридично є таке «поняття»

В мене на дітей просто так дають по 200$, і це було і до війни так всім іноземцям які працюють.

ви ж розумієте шо це не зовсім ок коли так відбувається? Ці гроші беруть з податків, які платять звичайні німці/поляки etc. Чим далі, тим сільніше розквітають праві сили і люді яки за них голосують, які це все будут різати, включаючи мігрантські полісі. Соціалка у Германії/Європі — зло.

Тому Європа і програє конкуренцію США і тому ж Китаю і стагнує, бо дуже неефективна
Тому я би це не виносив у плюси Європи імхо

ви ж розумієте шо це не зовсім ок коли так відбувається? Ці гроші беруть з податків, які платять звичайні німці/поляки etc.

Ви ж розумієте що це ОК коли так відбувається.
Ці гроші це інвестиція в майбутній human resource.
Навіть в Україні є виплати при народженні дитини.

а не нікому не потрібний біженець

З роками приходить розуміння що чим менше ти комусь потрібний (особливо державі у якості піхотного мʼяса) то краще
А самореалізація через виконання чужих потреб за похвалу вкрай диструктивна штука.
Сам тільки к рокам 30ти з того виліз. І то відчуваю що не до кінця

Тобто в Україні чоловіки — це лише гарматне м’ясо? Більше нічого немає?

Тобто так.
Я не можу виїхати з міста, влаштуватись на нормальну роботу. Я рік не бачив батьків Бо державі не потрібно щоб я працював та платив податки. Державі потрібно мене мобілізувати

Тобто в Україні чоловіки — це лише гарматне м’ясо? Більше нічого немає?

Ну коли в мене були суди, суддя так і сказала: «він чоловік і повинен працювати, служити і платити».

В пост-ряданських країнах у більшості випадків держава це не різновид самоорганізації суспільства, а механизм примусу. І в напрямку суспільства це проявляється дуже чітко: захисні механізми працюють погано або не працюють зовсім, механізми примусу працюють надмірно.

В Україні він — громадянин

А що це значить на практиці? Вибори на паузі, держпосади на паузі, бо без актуального ВОД спершу настане мобілізація, закордонний паспорт в межах самої України має силу рівну нулю. Реально цікаво, чим відсутність громадянства може бути гірше.

Ну всього навсього іде 10 років. Не вічно же.

Після того, як до мене приїзжали біженці з родичів у 2014 і дільничний поліцейський приносив повістку в 2015, щось не віриться.

що інший теж хоче

Ти не хочеш? Ти сам — військовозобовʼязаний чи жінка/маєш броню/не пригодний для війни чи військовий?

Там зовсім не рай ні в плані суспільства, ані в плані податків тощо

То все не проблеми, а особливості

В Україні він — громадянин

В громадянина є не тільки права, а й зобовʼязання.

а не нікому не потрібний біженець

Це залежить від тебе. Якщо ти нікому непотрібний, то ти ніде нікому непотрібний.

Війна скінчиться і роботи буде багато.

Скінчиться — повернеться

Я маю право виїзду і виїжджав до Британії, але повернувся і вибрав жити тут.

Тоді питань немає. Також знаю декілька дівчат, які повернулись. Коли не маєш ризикувати власним життям з окопу, то воно сприймається по іншому

Виїжджав — чоловічий рід.

Я не ставив це під сумнів. Лише припустив, що ви виїжджали легально. Що означає не маєте воювати на законних підставах.

Так то да, людина з освітою в Лондоні і досвідом роботи в продукті на місці після війни от точно не зможе конкурувати в Україні з місцевими сіньорами

Спочатку треба ту освіту здобути, а потім ще стати тим міфічним сіньйором.

Спочатку треба ту освіту здобути, а потім ще стати тим міфічним сіньйором.

І в якій країні зараз легше це зробити?

В Україні він — громадянин

До 18 років тільки...

В твоєму віці не так важливі курси, пет проєкти та досвід, як академічна освіта. Хіба не краще було б піти в університет на одну з ІТ спеціальностей?

Так, забув вказати,що я навчаюсь на IT спеціальність)

Чесно це переоцінено. Без курсів і практики ти ніхто , хоч буде у тебе червоний диплом.

Якщо я бачу в резюме якусь помийку типу шаг чи мейт, то це для мене індикатор що девелопер не вміє самостійно навчатись і я такого ніколи собі в команду не візьму.

Не треба так категорично, людині може просто було складно самостійно нащупати точку входу.
Пройшли часи, коли в девелопери йшли прям ентузіасти, які самі цим горять і самі знають з чого починати і куди рухатися.
Для людини курси могли бути поштовхом, а далі вже «розправила крила». Як мінімум варто поспілкуватися хоча б 15 хвилин, це просто викупити на співбесіді.

Навіть якщо це було під час навчання в школі? І після цього був хороший університет?

Якщо навчатись в бурсі, то так. Я кажу про нормальні університети. Здобувати теоретичні знання, а практику проходити в рамках навчальної програми. Якщо хочеш клепати сайти, то можна і курси, мова йде про щось глибше і сильніше, ніж просто кодити.

Я кажу про нормальні університети. Здобувати теоретичні знання,

Дискретна математика, потрійні інтеграли і методи сортування вже нікому не потрібні.
Ще рятує середовище, але очевидно де кращі перспективи після стажування в умовному гуглі чи мастеркард vs епам.
Ще й толкові на заході йдуть у фінанси, медицину, тому в інженери і вибитись легше

Щодо математики ви дещо погарячкували

Тобі особисто не потрібні знання з математики, 200$ на дітей — ось що важливо.

Ото вас зацепило, що десь допомога навіть не своїм громадянам краще, ніж тут допомога держави пенсіонерам, і хтось вважає це за перевагу.

Тобі особисто не потрібні знання з математики

Ну диплом по математиці знадобився — зробив по ньому блу кард) ще стипендія була 750 грн, це тоді було 140-200$. А так то потрачений даром час.

200$ на дітей — ось що важливо.

Ото тебе трігерить на соціалку. Що ж буде якщо я напишу що в Німеччині платять 450€ на дитину і 500€ дорослого?=)

Мене звати Дмитро, мені 17 років
Куди рухаюся далі?

Підписатись на коментарі