Перетворити проблему на стартап, або Як ми зробили платформу для платного трансферу файлів
Всім привіт. Ми, Андрій Злобін та Андрій Склярук, фаундери стартапу Makeit.io. Наша історія починається з компанії Spotless Agency, в якій Андрій Злобін є власником, а я, Андрій Склярук — менеджером з впровадження IT-рішень.
Spotless Agency понад 10 років успішно займається віртуальним встановленням меблів на американський ринок. На цей час в компанії працює понад 35 осіб, і, як у багатьох подібних компаніях, у нас є багато внутрішніх процесів, для управління якими доводиться використовувати різні рішення типу Asana, Trello і так далі.
У компанії суворо розділені відділи, кожен з яких використовує ту систему управління і ведення проєктів, яка більше підходить для їхніх завдань. І на цьому, напевно, можна було б закінчувати нашу розповідь про успішну компанію, яка розвивається. Але, як і в багатьох проєктах, у нашому була одна «ахіллесова п’ята» — це своєчасна оплата клієнтом виконаних робіт.
Усвідомлення проблеми — перший крок до її вирішення
Компанія понад 10 років на ринку і користується великою «трастовістю» у клієнтів, а отже, ми максимально їм довіряємо. Найчастіше наші клієнти — це шановані рієлтори Нью Йорка, дуже зайняті люди.
Раніше наша компанія працювала за простою системою. Клієнт поштою зв’язується з менеджером, робить замовлення, менеджер передає його в роботу дизайнеру. Дизайнер виконує свою роботу і відправляє готові зображення менеджеру. Далі менеджер відправляє готову роботу клієнту на «апрув». І якщо клієнта все влаштовує і немає жодних правок, йому надсилають інвойс, який він має оплатити.
На цьому все. Клієнт отримав фінальний продукт, компанія — оплату, й всі задоволені.
Але... Як ми говорили раніше, наші клієнти — дуже зайняті люди! І дуже часто після отримання свого замовлення оплату вони відкладають у довгий ящик. Або просто фізично забувають її зробити.
Наші доблесні менеджери періодично культурно нагадують замовникам, що вони, як і раніше, не оплатили виконану роботу. Клієнти не відмовляються, виправдовуючи свій вчинок тим, що дуже зайняті. Перепрошують й обіцяють оплатити найближчим часом. І подібна тяганина може тривати місяцями. У той час як компанія повинна вчасно платити зарплати співробітникам, оплачувати офіс і в ідеалі заробляти сама.
Цей вид клієнтів — тільки перша така категорія. Також на ринку «real estate» існує плинність кадрів з компанії в компанію. І часто буває, що роботу ми виконуємо для клієнта, який працює в одній компанії, а коли настає час її оплачувати, він переходить працювати в іншу. Змінює пошту й таким чином робота залишається не оплаченою «навіки».
Є ще багато видів клієнтів, у яких бувають проблеми з оплатою, крім просто недобросовісних людей, які пропадають після отримання роботи.
Проаналізувавши цю болючу історію, провівши розрахунки збитків за роки роботи, ми просто жахнулися кількості грошей, яку недоотримали. І перед нами постало гостре питання — як тепер після багатьох років співпраці з клієнтами на довірі змінити структуру роботи так, щоб не відштовхнути їх?
Варіант роботи за передоплатою нам не підходив. Варіант просто захищати картинки вотермарками вручну, і після оплати — передавати вихідні коди, нам здався дуже незграбним. Та й через велику кількість проєктів довелося б кардинально розширити штат «колекторів», які б займалися випрошуванням грошей у клієнта.
І в цій частині плавно підходимо до того, як було ухвалено рішення «пиляти» свій софт для управління платежами від клієнтів.
Початок розробки прототипу
Можливо, люди, які читатимуть цю статтю, почнуть «холіварити». Мовляв, на ринку купа рішень, і чому ви не використовували «те» або «те». Так ось, повірте нам на слово, ми перелопатили всі (!) варіанти, що були на ринку. І нам не підійшло хоча б частково жодне з цих рішень.
Перша частина робіт почалася з детального ТЗ, над яким ми працювали удвох. Паралельно робився прототип з усіма потрібними модулями. Відверто кажучи, в той час працювали багато, складно, але максимально цікаво. До цього досвід у написанні ТЗ і прототипів у нас уже був.
Через три-чотири місяці постійних обговорень, розкладів і десятка прототипів, роботи над чітко поставленим завданням були завершені.
У нас на руках був готовий прототип із поясненнями, детальне ТЗ і +100 до мотивації скоріше почати його реалізовувати. Як і всі не дуже досвідчені стартапери, ми мали максимальне бажання «вилизувати» його до ідеального стану і не пропустити жодного модуля, який, можливо, міг би бути нам корисним.
На той час всередині нашої компанії не було постійних розробників, нас обслуговувала компанія-підрядник. І коли з’являлись завдання, вони їх оперативно виконували. Нас це цілком влаштовувало.
Для цього проєкту в нас було багато обговорень щодо того, чи збирати свій штат розробників, чи також шукати проєктного підрядника. У підсумку було ухвалено рішення — для бази проєкту шукати підрядника, а надалі підшукувати штат для його розширення.
На той момент проєкт був складною ERP-системою з величезною кількістю модулів, які були заточені виключно під нашу компанію.
Далі почали обирати підрядника і консультуватися за ціною й стеком технологій. Пропозицій було досить багато, від моноліту на Java до мікросервісів на Node. За ціною у всіх було плюс-мінус однаково — близько 100 тисяч доларів.
Перегляд концепції на B2B
Справа йшла до Нового Року, і на одній із робочих зустрічей, детально переглянувши всі «талмуди» наших праць, ми ухвалили кардинальне рішення. Подумали, що наш продукт дуже вузько спрямований і заточений тільки для нашої компанії.
Але якщо ми зіткнулися з подібною проблемою, найімовірніше, це актуально для багатьох інших людей, які займалися створенням цифрового контенту. Вирішили максимально скоротити кількість модулів і відкрити наше рішення для всіх охочих.
Далі був процес визначення тільки тих модулів, які можуть бути актуальні для всіх користувачів. Близько місяця у нас зайняло перероблення прототипу до мінімально робочого продукту. У підсумку наше ПЗ являло собою щось на кшталт сервісу зберігання даних, за які під час надсилання замовнику можна отримати оплату безпосередньо на свій під’єднаний платіжний рахунок.
Процес розробки
Після ретельного відбору команди підрядника і визначення стека, на якому проєкт буде реалізовано, ми нарешті почали довгоочікуваний процес реалізації нашої ідеї. Оскільки проєкт являв собою MVP, вирішили, що на першому етапі не так важливо, що буде під капотом. Пріоритетною є швидкість розробки. На той час вже й так сильно затягнули із запуском.
Компанія, яку ми обрали як підрядника, спеціалізувалася на розробці бекенда на Laravel. На фронті вирішили писати на React, оскільки ми планували поступово додавати нові модулі й для нас була важлива продуктивність. Він ідеально підходив зі своєю парадигмою перевикористання компонентів і virtual DOM, що дозволило б уникнути перемальовування всього інтерфейсу. Сам проєкт на AWS.
Ми запустилися
У підсумку Makeit.io — це вебплатформа для платного трансферу файлів.
Як вона працює:
- Автор контенту реєструється на Makeit.io і підключає зручну йому платіжну систему. Наразі це Stripe або Paypal.
- Далі він завантажує контент у систему й визначає ціну. Це можна зробити як для кожного із файлів трансферу, так і для всього проєкту (трансферу) загалом.
- Відправлення трансферу потрібному одержувачу. Відправлення можна робити як прямою лінкою, так і вказавши в трансфері адресу одержувача.
- Клієнт, отримавши трансфер зручним йому способом, може детально ознайомитися з його вмістом, захищеним ватермаркою й урізаним у якості.
- Потім, якщо одержувача все влаштовує, він може буквально в кілька кліків оплатити роботу зручним для нього способом, і отримати можливість завантажити вихідні файли трансферу.
- Після оплати кошти моментально надходять на прямий рахунок автора, без будь-яких затримок і комісій.
У цьому матеріалі ми описали тільки основні функції нашого проєкту, не зачіпаючи всілякі зручні плюшки, яких там чимало. Якщо є бажання дізнатися про проєкт більш детально, ви можете перейти за адресою Makeit.io й ознайомитися з усіма аспектами нашого продукту.
Монетизація та розвиток
На сьогодні Makeit.io є повністю безплатним. Ми активно використовуємо його всередині нашої компанії й можемо сміливо сказати, що розробка проєкту повністю окупилася. Також на сервісі понад 500 активних реєстрацій. Його використовують 2 невеликі компанії та наразі ведуться переговори про постійну співпрацю з однією великою, яку на даному етапі не можемо назвати. Але із задоволенням поділимося тією інформацією в наступному розділі нашої історії.
Наразі розглядаємо кілька моделей монетизації. Та незалежно від обраної фінансової моделі, для всіх українських авторів цифрового контенту Makeit.io залишиться назавжди безплатним.
Підсумуємо
Робота над сервісом Makeit.io виявилася для нас дуже захопливим випробуванням. Пройшовши його, ми отримали те, що від самого початку планували, а саме — постійну та стабільну оплату за сумлінно виконану роботу.
Крім зручного сервісу, ми також здобули величезний досвід, а ще багато чого переосмислили в наших робочих процесах.
12 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів