Як я друкую 3D-замовлення для ЗСУ і що для цього потрібно

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до Defence tech спільноти!

Мене звати Валентин Полонуєр, я керую командою TechOps в компанії HOSTiQ. У вільний від роботи час — друкар для війська. У колонці розповім про те, як долучитись до спільноти, що потрібно для старту, які моменти варто знати та скільки грошей потребує вклад у такий формат допомоги армії.

Знайомство з волонтерами та початок співпраці

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я, як і мільйони українців, кинувся допомагати армії. Постійно донатив усі наявні гроші, волонтерив, але було відчуття, що роблю недостатньо. Якось зустрів колегу, який розповів, що має 3D-принтер, друкує різні замовлення для захисників, і вже хоче купувати другий. Я зацікавився.

За його порадою зареєструвався на сайті «Друк Армія». Волонтерська спільнота українців друкує різноманітні деталі на 3D-принтерах, аби економити ресурси для більш важливих потреб. Наразі спільнота налічує майже 8 тисяч людей. Кожен з них має від 1 до 15 принтерів, і друкує вироби на замовлення громадських організацій та штабів збройних сил.

За два тижні я пройшов онлайн-курс з друкарства в школі «Друк Армія». На сайті в особистому кабінеті, який постійно оновлюється, є докладні інструкції з налаштувань принтерів, форум для обміну досвідом. А також куратори, з якими можна проконсультуватися, якщо є питання. Там же розміщені замовлення, які потрібно друкувати.

Серед виробів спільноти: конектори для Starlink, стартові платформи та скиди для дронів, адаптери, навіть ракети з гранатами, які потім військові «начиняють» вибухівкою.

Я почав глибше вивчати тему — насправді нічого складного немає: купив принтер, взяв завдання, отримав 3D-файл для друку, готові вироби відправив куратору. Кожне замовлення має дедлайн, до якого його потрібно виконати. Стартувати можна з нескладних замовлень. Після друку перших деталей отримуєш коментарі від куратора, і починаєш працювати на постійній основі.

На що звернути увагу в процесі друку

Незабаром буде рік, як займаюся друкарством. За цей час вдосконалив свої навички, а також помітив деякі особливості, про які варто знати.

Як обрати принтер

Прогрес на місці не стоїть, тому раджу тим, кому цікава тема друкарства, поговорити про моделі принтерів з кураторами «Друк Армія». Вони в курсі й щодо цінової політики, й щодо останніх новинок на ринку принтерів.

У школі є окремий розділ, першу модель принтера мені там і порадили. Наразі вже маю три машини: два — Ender 3 V3 SE та один — Bambu Lab. Техніка стоїть вдома — виділив під неї частину кімнати.

Два принтери Creality Ender 3 V3 SE та OrangePi, яка ними керує

Два принтери перевів на Klipper. Це кастомна прошивка з відкритим вихідним кодом для 3D-принтера, яка поєднує в собі можливості Raspberry Pi й материнської плати машини. Завдяки цьому принтери працюють на підвищених швидкостях з більшою точністю та контролем.

Принтер розуміє просту мову: прогріти сопло до 200 градусів, перевести сопло з позиції Х до позиції Y, при цьому видавлювати пластик з певною швидкістю. Щоб принтер зрозумів команди, треба перетворити 3D-модель на рухи принтерної головки. Для цього використовується формат gcode (хто працював з CNC-станками, в курсі). ПЗ для перетворення 3D-моделі в опис рухів і дій принтера в gcode-форматі називається слайсером, бо «нарізає» модель. Приклади такого ПЗ — Orca Slicer, Cura тощо.

Перший час я постійно «танцював» біля принтерів, тому що запускав кожну деталь окремо або не міг вгадати з кількістю деталей в партії. Доводилось часто знімати поверхню, скидати з неї у ящик те, що надрукував, та ставити усе наново — перезапускати друк на наступну партію. Згодом навчився робити так, щоб вгадувати за часом, і друк йшов увесь мій робочий день без зупинок. Відтоді я можу спокійно займатись своїми справами. Знаю час завершення процесу увечері — йду до принтерів, знімаю надруковане, перевіряю, що пластику на ніч вдосталь. Якщо ні, ставлю нову кілограмову котушку, запускаю партію. Потім те саме зранку.

На дорогих принтерах вже встановлена можливість з’єднання зі смартфоном чи комп’ютером. Наприклад, мій дуже швидкий Bamboo Lab має опцію сповіщень — повідомляє про кожну помилку, і вивчати додатково нічого не треба. Якщо мова про дешевші принтери, особливо китайські, вони небагато «скажуть» про те, що саме з ними не так. Важко знайти проблему, особливо коли ти перевів принтер на кастомну прошивку, яка ще менше розповідатиме про проблеми.

Тому тут варто подумати, де зекономити: на першому принтері чи на своїх нервах потім. Проте до усього можна «прикрутити» індивідуальні налаштування, щоб не сидіти як черговий біля принтерів під час друку.

Знаю людей, які мають понад п’ять принтерів, встановили їх в окреме приміщення — гараж. Приходять туди раз на день, забирають готові вироби, запускають наступний друк. У таких випадках сповіщення теж дуже виручають, тому що є певні ризики втрати виробу. Якщо надрукована тільки половина деталі та закінчився пластик, потрібно якомога швидше замінити котушку.

У принтерів є своя властивість: коли напівнадрукована деталь довго стоїть на столі, навіть на такому, що постійно підігрівається, вона рано чи пізно відклеюється від поверхні та продовжити друк вже неможливо. Буває і таке: навіть якщо деталь не відклеїлася від столу, і ви поставили новий пластик та друк продовжується, адгезія між шарами на місці поєднання погана. Деталь розвалиться на дві з ідеальним зрізом, як у фільмах про самураїв. Тому плюс від сповіщень принтера на телефон та можливість швидкого доступу до своїх принтерів точно є.

Як обрати пластик

Пластикова нитка товщиною 1,75 мм нагрівається до 190-230 градусів (PLA), 210-250 градусів (PETG), і ще гарячіше для інших пластиків. Розплавляється та нашаровується. Найпоширенішим шаром у висоту 0,2 мм формується деталь. Висота і ширина налаштовуються за вказівками від куратора. Відповідно, що більше висота шару, то швидше друкується деталь, тому що друкголівці треба зробити менше шарів, і менше «порожніх» рухів.

Процес друку, перший шар

Я працюю з нетоксичним пластиком, яким можна друкувати на відкритому принтері. Починав з PLA — це кукурудзяний крохмаль, біодеградабельний пластик. Вважається пластиком для початківців. Якщо хочеться друкувати швидко, але вироби недовговічні та нетривкі до більш екстремальної погоди та температур — наприклад, ті ж скиди для дронів, для цього підійде пластик PLA.

Наразі здебільшого вже працюю з PETG — з ним друк повільніший, проте деталі виходять міцніші. Це майже інженерний пластик. Більшість замовлень від військових саме на ньому.

Для «екзотичних замовлень», коли потрібні дуже гнучкі вироби, підійде TPU-пластик. Якщо потрібно, щоб частина виробу проводила струм, то є TPU Conductive варіанти (пластики на основі TPU із вмістом вуглецевих нанотрубок, що володіє опором 10^2-10^4 Ом·см). Якщо потрібно, щоб деталь світилася, є флюоресцентні пластики. Звичайно, це все вказано в деталях завдання на друк.

Зверніть увагу, що деякі з видів пластику при друці та нагріванні будуть видавати токсичні пари. Тому треба уважно дивитись характеристики матеріалу перед тим, як взяти замовлення, а також мати закритий принтер для таких випадків.

Я купую 30 кг пластику на місяць. Замовляю нову партію одразу, як розпаковую останню котушку на 3 кг. Приблизно за два-три дні Новою Поштою надходить моє замовлення від українських виробників. «Друк Армія» надає промокоди зі знижками для тих, хто друкує для них постійно. Також спільнота збирає донати для закупівлі пластику. Його безплатно надають «великим» друкарям, які мають понад 10 принтерів.

Запакована котушка філаменту на 3 к

Додатково треба враховувати колір пластику. Зазвичай на вироби для військових підходить хакі, проте можуть бути інші запити в умовах замовлення. Наприклад, для одного з боків корпусу ліхтариків потрібен світлий колір пластику, або навіть прозорий. Це пов’язано з тим, що всередину потім додають світлодіод, і світло має проходити назовні. Відповідно таке замовлення на сайті «Друк Армії» варто брати, якщо в наявності є потрібний колір. Додам, що усі замовлення доволі детально розписані, тому варто просто уважно читати умови.

Раджу додруковувати наявний пластик повністю, а потім завантажувати інший, щоб це не стало проблемою. Річ у тому, що нова партія пластику може потребувати нових налаштувань та калібрувань принтера. Якщо бачу, що в мене будуть залишки, то роблю не 50 замовлених деталей, а більше. Або можу надрукувати щось для себе, наприклад, зробив на залишках підставку під відеокарту. Ще один варіант — зберегти старий пластик на ті часи, коли залишки врятують друк нового замовлення.

Окрему увагу треба приділяти зберіганню пластику — він вбирає в себе вологу. Візуально це неможливо виявити, проте, коли почнеться друк, якість виробів буде низькою. Якщо така прикрість сталася, пластик треба сушити. Для цього є спеціальні сушарки, або можна пошукати лайфхаки на кшталт сушіння у духовці тощо. У «Друк Армії» є ціла пачка пояснень, як сушити пластик.

Сушилка для пластикового філаменту

Безпека, результати та витрати

У цій справі є своя специфіка, тому варто зважати на різні безпекові моменти: як для виробів, так і для себе.

  • Додрукувати деталь після зупинки принтера, як вже казав, не завжди вийде, тому потрібно забезпечити безперебійність на випадок блекауту — користуйтесь UPS, EcoFlow, або чимось схожим.
  • Якщо замовлення передбачає друк токсичним пластиком, необхідно мати добре провітрюване приміщення або принтер з закритим корпусом та витягом.
  • Під час друку не варто лізти руками до головки принтера, яка розплавляє пластик — вона нагрівається від 180 до 250 градусів, можна отримати опіки. Також не забувайте, що принтер — це тупа залізяка, яка рухається під час друку. Є ризик зіпсувати деталь та отримати перетиснутий або зламаний палець.
  • Обов’язково мати поруч вогнегасник, якщо принтери підключені до джерела безперебійного живлення із зовнішніми батареями.

Після друку я відправляю спаковане замовлення кураторам. Вони його перевіряють і, якщо не «бракують», передають військовим їхнє замовлення на фронт.

Вище радив уважно читати умови замовлення на сайті, тому що бувають різні ситуації. Наприклад, можна надрукувати партію виробів 50 штук, а потім побачити, що деталь має бути з додатковими шарами зверху. Усі виготовлені вироби на 0,6 мм менші, тому можуть не підійти під конкретні запити військових. Тут лишається тільки два варіанти: питати куратора, чи підійде все ж таки недороблений з неуважності виріб або викинути усю партію у сміттєвий бак. Перероблення пластику — складна і не дуже поширена в Україні практика. Є лише кілька компаній, які це роблять. Брак — шкода екології та додатковий час і витрати на відправлення для перероблення.

За місяць я використовую близько 26 кілограмів пластику. 25 йде на корисні для наших захисників вироби, залишок враховує брак та урізки. За весь час надрукував 165 кілограмів виробів — розрахунок можна побачити в особистому кабінеті на сайті. Останнє моє замовлення — 69 скидів під дрони.

З часом друку буває по-різному: якщо деталь простенька, як, наприклад, корпус для ліхтарика — принтер друкує швидко. Якщо складніша, скажімо, з різьбою, то робота йде повільніше — надрукувати різьбу треба так, щоб вона не збилась. Орієнтовно по часу в середньому йде від 20 хвилин на щось просте та до кількох годин на складну деталь. Відповідно, на партію може піти доба постійного друку.

Перший принтер придбав за 8 тисяч гривень. Вартість пластику за кілограм — від 250 до 500 грн, залежно від пластику та постачальника. 1200-1500 грн — це за 3 кг котушки. 30 кг — це 6 котушок, на місяць виходить 7200-9000 грн. Мій останній рахунок на місяць був 7650 грн без знижок.

Один принтер тягне максимум 50-60 Ватт під час друку та 350 Ватт під час прогріву. Три мої принтери беруть близько 200 Ватт під час друку, кіловат під час прогріву. Фактичні короткочасові (кілька секунд) піки можуть досягати 1.5 кіловата. Стільки ж «тягне» бойлер чи пральна машина.

Наостанок

Загалом мені досить цікава справа друкарства — я бачу, як зароджується цей ринок в Україні. Знаю, що друкують вже навіть будинки, також знаходив моделі для друку домашнього маленького токарного станка на моїх принтерах.

Проте поки маємо максимально вкладатись у боротьбу з ворогом. Тому впевнений, що, зважаючи на всі обставини, принтер має стояти в кожній хаті. Надзвичайні відчуття, коли надрукував на принтері скид чи гранату, і потім бачиш на відео, як вона летить по окупантах — це сильно мотивує. Настане мирний час — знайдемо, що друкувати: нам ще відбудовувати країну після перемоги.

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному10
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

>я керую командою TechOps в компанії HOSTiQ. У вільний від роботи час — друкар для війська.

тобто ви усе робите за власні кошти, обладнання/матеріали?

Вітаю. Чи є потреба у моделлерах для створення/редагування 3д моделей для друку?
Або це не актуально?

Це краще питати напряму у кураторів друкармії або винюа хаб

Я працюю з нетоксичним пластиком

Еще прошло слишком мало времени с начала массовой 3д печати не в промышленности, чтобы была статистика безопасности 3д печати.

Любой пластик при нагреве выделяет также микрочастицы в воздух

У школі є окремий розділ, першу модель принтера мені там і порадили. Наразі вже маю три машини: два — Ender 3 V3 SE

Лучше брать нормальный принтер с металлическим основание, к которому крепятся вертикальные направляющие. У этого принтера основание пластиковое — не долговечное при масштабных нагрузках.

Також друкую з зими 2023. В мене кастомний Flying Bear Ghost 6. Також клiпер поставив i сопло замiнив на вулкан що дозволило збiльшити швидкiсть друку.
Забув головне сказати — нашi виробинки пластику це добре, але не берiть пластик з Броварiв, то не пластик а якесь болото, не просто так вiн самий дешевший на ринку, бо беруть тiльки новачки якi ще не знають про нього. А якщо брати в iнших по знижцi для Друкармiї то вийде те ж саме по цiнi.

Нещодавно купила 3D принтер для того, щоб доєднатись. Але поки що нуб
Приємно побачити тут цю статтю 🩵

по чатікам ДА і тамошнім задачам можна навчитись з нуля душе швидко, так шо все буде ок

Дякую за ваш внесок у спільне діло та чудову статтю.

Я хоч і не військовий (хоча якщо встановити кулемет на інв. візок то може і згожусь) але маю потребу у 2х деталях які можна надрукувати на 3д принтері.
Підкажіть де можна знайти людей які надрукують (за оплату, не шукаю благодійність) ось цю — модель. Ліву та праву частини, але з бортом всередені як на цьому — фото.

Буду дуже вдячний за контакти.

я хочу окремо зазначити про безпечність пластиків. Немає безпечних пластиків. На всіх наших ресурсах є багато однотипної інформації, що PLA — кукурудза, дуже безпечна, нічого не виділяється.
У мене принтери стояли в кімнаті, ніби й нічого, але дружина своїм нюхом внюхувала неприємні запахи, відмінні від смаженої кукурудзи. Опісля я пошукав інформацію на іноземних сайтах і дійшов висновку, що PLA хоч і має менш шкідливий вплив, але викиди небезпечних сполук всеодно присутні, бо сам пластик не робиться виключно з молочної кислоти, яку видобувають із кукурудзи, а добавляють туди ще масу всяких добавок. Крім того, не варто забувати про тверді частинки, які виділяються при друці.

Тому найкраще, щоб принтер працював в окремій кімнаті, яку потрібно досить часто провітрювати і проводити вологе прибирання. Ставити в спальні, на кухні, в кімнатах, де часто перебувають люди — не краща ідея

До речі, саме PLA має чітко виражений неприємний запах. У PETG такого запаху немає.

помимо прочего на сопле иногда налипают остатки пластика при печати. Они там часто перегреваются выше рекомендованных температур — там уже и петг может начать «подгорать» и выделяет неприятные вещи.

Дякую друже, гарна стаття! сам друкую вже понад пів року!
Хотів би додати ще про шум. У мене, наприклад, p1s і стоїть в тій самій кімнаті, де працюю. І він дуже гучний та шумний, бо він швидкий. Тому у кого є можливість, я б виносив такі принтери в інші кімнати. А от батькові купив a1 mini, він повільніший і тому не такий гучний(теж для Друкармії) . Я б саме мінік рекомендував людям, як перший принтер, особливо у кого він буде стояти в тому самому приміщенні, де живете/працюєте! Разом до перемоги!

Напишіть будь ласка, що вам заважає придбати 3D принтер і почати друкувати для нашої перемоги?

принтер придбав, але друкую поки що виключно як хоббі. причина — квартира супер маленька, і друкувати в промислових масштабах — тупо ніде. постійно таскаю принтер з кімнати в кімнату, залежно від того де знахожусь (бо він таки шумний, і запах трохи є)

Ну якщо в квартирі є кімнати, це вже непогано :) Бачив люди в тумбочки ховають принтаки.

Часто можно сделать принтер тише, включив для драйверов TMC технологию stealthchop, но от этого может упасть точность печати. Решается игрой с масштабированием, чтобы попасть в допуски состыковки деталей.

Один з варіантів — це ставити друкувати наніч в кімнатах де ви не живете (кухня, ванна, комора, балкон якщо теплий, якщо балкон холодний ставити в теплі дні року)

Вночi можна i не друкувати. За 14-15 годин на добу також непоганий вклад.

Я так 1.5 роки друкував, знiмав малосiмейку — кiмната невелика — робочий стiл, поряд принтер, i тут же спальня. На нiч не вмикав, чисто за добовI 14-15 годин також норм виходить. Промисловi масштаби це коли комерцiйний друк — там чим бiльше принтерiв тим краще, дедлайни i т.д. В Друкармiї також є дедлайни, але можна вибирати менш терміновi замовлення i вибирати кiлькiсть — взяв модельку — надрукував одну деталь, пiдлаштував, прикинув скiльки по часу вийде — i друкуєш собi без поспiху.

Не підкажете, можна якось відкрити Благодійну організацію, чи Благодійний фонд на себе, внести кошти на рахунок організації і потім повернути ПДВ за придбаний принтер?
Логіка, якщо я бажаю допомогти державі — то хай мені поверне податки затрачені на організацію цієї допомоги

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

а як тобі платять — 15р за кожен комент окремо, чи ти на окладі?

Ну по тому шо я бачив то його слова мають сенс

в контексті 15 рублєй мають.

В контексті чогось конструктивного — не мають.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

це коли такі як ви ті гулаги і влаштовуватимуть?

Вибачають не хотів переходити на особистості але ви трішки відірвані від реальності.
Про гулаги я повністю серйозно, тільки назвуть якось потужно, потипу «оздоровчо трудове місце незламності».

Ці висновки зроблені мною на основі моїх суб’єктивних оцінок того що бачив і тих з ким говорив

моїх суб’єктивних оцінок того що бачив і тих з ким говорив

кількома коментами нижче пану азаза я вже сказав про бульбашку. Ми всі викривлено сприймаємо загальний інформаційний фон, тому раджу критично ставитися і до власних суб’єктивних оцінок.
Якщо ж конструктивніше, то поясню і я свою позицію.

Не підкажете, можна якось відкрити Благодійну організацію, чи Благодійний фонд на с...
Забудь, держава не зацікавлена ні в твоїй допомозі, ні в перемозі, у нашої держави інші пріорітети, вони зайняті важливою справою, поставити рекорд в грі «а гірше вже точно не буде».

1. влада ≠ держава. Держава це і я і ви. І коли якийсь мутний чєлік каже «держава не зацікавлене в перемозі», то єдине, чого варті ці слова — 15 рублєй від товаріщя майора.
2. навіть влада зацікавлена в перемозі. Вона може бути рукожопою і не змогти вибудувати механізми стимулювання чи взаємодії з громадянами, але писати «його слова мають сенс» про «влада не зацікавлена в перемозі» = + 15р
3. купа як великих фондів так і фондів помєнбше зареєстровані благодійними організаціями і користуються відповідними привілеями. Тому вкидати «забудь» людині, котра задала конктетне питання = +15р.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

це судження «держава = я і ви» хибне, з різних планів

зроз.

Пропаганда марксизму як частини радянського устрою заборонена кримінальним кодексом. А ти видав прям такий червоний слоган. Прям і бачиш як це написано на книжці «Сьезд КПASSASS номер 1488»

зроз.

А ти видав прям такий червоний слоган.

тиц, пліз. щоб я не палився надалі

телемарафон дивитись перестань, вийди на вулицю, траву потрогай, з людьми поспілкуйся. Я звичайно розумію, коли 73% найрозумніших і найкращих починаєш тикати їх в те що вони наобирали, то на тебе одразу накидують ярлик порохобота, хотя порохоботи такі самі дебіли, іпсошніка, 15 рубльового, але факти нікуди не діваються, проросійську зелену владу обрали 73%, а 15 рубльовий я. Цікаво виходить.

о, то пан свідок телемарафону. Ви хотітє поговоріть об етом?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

от знаєш — в моєму оточенні немає жодної людини, котра би дивилася той марафон бодай наскоками. А як послухати всьопропальщиків — то марафон кожен перший дивиться. Так може у них бульбашка?

Мене досі турбує питання — чому ніхто не засвоює лиття? Так, багато гемору з формами, але ж швидкість та якість виробів набагато краща. Коли робиш прототип — 3Д друк це супер, а коли треба тисячі виробів (як хвостовики, наприклад) — чому не лити?

Лиття це дорого, при чому не важливо, що ти будеш лити, пластик, композити, метал. Принтер це 300 доларів за станок і 500 гривень за пачку пластику. А лиття це одразу 10к вийми та поклади на бушку, плюс потрібне приміщення, індустріальне приміщення, з вентиляціями, з площею щоб розмістити станки і тп. Ти можеш в гаражі лити якийсь свинець чи алюміній, але ти не вийдеш таким способом на масштаби 3д друку. Та і в те місце і головне вимоги по електриці яке займає один термопласт, можна запхати штук 20 принтерів.

Суть 3д принтеру що на ньому можна друкувати багато різного, для однотипних деталей є інші більш швидші способи, але так, юзати 3д принтер простіше ніж налагодити процес для того самого лиття

Просто один термопласт, це приблуда яка в габаритах 2 на 3 метри і в висоту десь 1.7, це гіганстський станок, як токарник розміром, на балконі таке не поставиш, в гаражах також, бо цей станок позбавить світла весь гаражний кооператив. Тобі до нього в комплекті цех потрібен і набір персоналу на зарплату, який буде цим ділом займатись, тож серійні однотипні деталі легше на нормальний завод віддати, ніж свій городити, який тобі не окупиться ніколи.

Ну воєнна машина у фінансовому плані ніколи не окупається, але якщо є якась критична деталь яка юзається багато і допомагає війську то є сенс зробити якусь малу лінію

Я, звичайно, досить далекий від промислового розуміння теми, але маю приклад з дитинства — у 90-х та на початку 2000-х були досить популярні збірні моделі літаків та танчиків, виготовлені в країнах колишнього СРСР ледь не в кустарних умовах відливкою під низьким тиском. Якість, звичайно, програвала заводам (типу Донецького заводу іграшок, не кажучи про всякі Ревели та Хасегави), але все одно була досить непоганою. І наскільки мені відомо, тираж таких модельок міг складати кілька тисяч або навіть сотень штук — не думаю, що їх виробництво вимагало дуже дорогого обладнання, тим більше це було б нерентабельно в лихі 90-ті.

Ну кустарні 90-ті це поняття розтяжиме, ці гаражні майстри скоріше за все розтаскували обладнання заводське, якось його колхозили під споживчу мережу і щось робили. Тут просто все впирається в гроші, ми можемо робити в гаражі, з гівна і палок, але людей треба багато, а за їжу вони не будуть працювати, і отримуємо гівно яке в два рази дорожче за заводське, або ми вкладаємось в технічку і нам треба всього дві людини, одна працює за станком з 8 до 20, друга з 20 до 8 і отримуємо серійний продукт, але там на якийсь відсоток дорожче за серйний продукт зі спецпідприємства який займається цим масово.

Що означає не засвоює? В ДрукАрмія є група людей які займаються литтям термопластом. Ціна виробу в 2 рази дешевше ніж 3Д друк. Найбільш популярні вироби вже робляться з термопласту. Але не все можна перевести на термопласт, деякі вироби досить складні, і форму зробити складно і дорого

напевно, погано турбує, бо є варіанти лиття і люди цим займаються, в тому числі, певні активісти ДА. Це питання постійно піднімається (більше року точно). Часто тими, хто тільки починає цікавитися 3д друком.

Не всі деталі можна відлити так, як це потрібно з конструктивної точки зору.
Також є моделі, які ще не пройшли повну апробацію в бойових умовах і постійно вносяться корективи — тут 3д принтер має перевагу у швидкості відтворення необхідних правок.
Деякі деталі не потребують такої масовості, щоб для них виготовляти форми і запускати у серію для лиття.

очевидно, для держави це менш пріоритетне, ніж нагодувати ікрою і вином пінгвінів десь в Антарктиці,
а приватним особам проблематично зібрати потрібну суму для запуску лінії десь в захищеному бункері

Мене досі турбує питання — чому ніхто не засвоює лиття?

Наверное, США, Германия и т д так бы и делали на гос уровне.

Помимо прочего это еще и экономно в плане затрат электричества, потому что не надо постоянно греть печатный стол при долгой печати.

Тому що засвоюють.
Найбільш популярні і сталі моделі, які можна лити — ллють. Збирають гроші на пресформу і фігачать.

Досить піарити Ender 3 V3 SE, скільки вже людей повелися на це лайно (я теж).

Я тут скоріше згоден — набагато краще зараз брати BambuLab A1 Mini за майже ту саму ціну, буде набагато кращій досвід. Просто я коли брав ці два ендери, всі рекомендували саме їх, а BambuLab A1 Mini тільки вийшов на ринок.

Якраз взяли A1 Mini сину на Новий рік, тільки освоюємо 3Д-друк. Може, з часом і з нас якась користь буде :))

Колись почув таку фразу, хочеш займатись 3д-принтером — бери Ender, Creatlity etc, хочеш займатись 3Д-друком — бери бамбулаб. Але за іронією долі у самого на другому місяці в P1S полетіла плата, що керує сенсорами. Довго мучився, шукав проблему, потім чекав на ту плату, десь аж за місяць прийшла і все стало ок.

Зараз маю 2 P1S думаю про третій :)

бери Ender, Creatlity etc, хочеш займатись 3Д-друком — бери бамбулаб. 

100%. Як почитаю якими танцями з бубном треба займатися з Creality, то дивлюся на свій Bambulab і сльози щастя навертаються. З коробки зібрав, включив, і вже кілограмів 5 пластику надрукував. Якщо ставити висоту шару 0.08 — то якість взагалі просто шикарна, наче відлите а не друковане

набагато краще зараз брати BambuLab A1 Mini

У него платформа греется только до 80*.

Если понадобится печать более серьезными пластиками, а не пла/петг, то уже будут проблемы.

та нормальне лайно, у мене 2 надрукачили під 400 кг пластику

Де купуєте пластик і куди діваєте потім котушки?

Багато виробників приймають котушки. Я здавав за 8 грн за одну — плата символічна, я більше це робив для економії ресурсів.

Досить довго друкував для ДрукАрмії, все майже так як описано у статті)
Бували замовлення прям дуже заморочливі, наприклад, колби для запальничок, мали бути повністю герметичні, це була та ще морока)
Якщо Ви початківець та думаєте який принтер брати — Creality, звісно, народний, але якщо є бажання не паритись та танцювати навколо нього є варіанти бамбулабівські (норм описано в інструкції на сайті друкармії).
Умовно, бюджет 200 баксів — Mini, він прям суперовий для такої ціни, переплата від креаліті не дуже велика виходить. Далі вже всякі P1 і т.п.

Дяка!

Стаття дуже крута!
Хочу доповнити своїм, поки що невдалим досвідом.
Я Ender 3 V3 SE колись, вже доволі давно придбав, теж з цілю друкувати для ДрукАрмії.
Перші друки тестових модельок в мене відносно виходили, то от на чомусь більш наближеному до реальності у мене виникли проблеми з якістю друку, які я нажаль своїми силами вирішити не зміг.
Також я не зробив достатньо рісерчу і мав лише стоковий білий філамент, який був в комплекті з прінтером. А друкувати їм не можна бо колір не підходить.
А потім я переїхав на іншу квартиру, і безпечного місця де принтер може працювати в мене немає.
Так і стоїть на підлозі припадає пилом.

Гадаю можно його задонатити в ДрукАрмію

Можна навіть продати друкарям, базова група для новачків відкрита для майже усіх здається.
Люди у ферму спокійно можуть взяти

Підписатись на коментарі