Щоб зробити освіту доступнішою і зменшити стрес. Наш досвід розробки EdTech-продукту на основі відкритих даних

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Мене звати Антон Величко, я Co-founder & CEO платформи STUDINFO. Уже понад три роки я вивчаю ринок освіти та проблематику вступу до закладів вищої освіти (ЗВО) в Україні. Крім того, я є засновником освітнього проєкту «Щоденник Абітурієнта» — Telegram-каналу з аудиторією понад 15 тисяч підписників, який щороку допомагає майбутнім студентам знайти свій шлях до університетів. Цей досвід допоміг мені побачити, наскільки складним і виснажливим може бути процес вступу, та як сучасні технології здатні його спростити.

У цій статті я хочу розповісти про наш шлях створення продукту, заснованого на відкритих даних, та поділитися досвідом розробки MVP. Розглянемо, як відкриті дані змінюють вибір вищої освіти, які виклики постають перед розробниками EdTech-рішень, і як ми адаптували наш продукт до потреб користувачів. Ця історія буде корисною підприємцям, стартаперам, освітянам та всім, хто цікавиться покращенням процесу вступу до університетів або шукає натхнення для створення інноваційних рішень у цій сфері.

Від особистого досвіду до систематичного дослідження

Процес вступу до закладів вищої освіти для багатьох абітурієнтів в Україні є складним і стресовим. Головні причини цього: брак структурованої інформації, перевантаження вибором і відсутність зрозумілих та зручних інструментів для аналізу, що задовольняли б потреби вступників.

Моє зацікавлення проблемами вступу почалося ще до повномасштабного вторгнення, коли я вдруге став абітурієнтом, вступаючи на магістратуру. Пам’ятаючи складнощі, які я відчував під час вступу у 2016 році, вирішив дослідити, чи залишаються вони актуальними. Створив Google-форму з питаннями та розіслав у студентські чати НТУ «ХПІ». Більше 150 студентів надали відповіді, які підтвердили мою гіпотезу: труднощі, з якими я стикався, є поширеними для більшості вступників.

Прагнучи знайти рішення, я розпочав з невеликих кроків. Створив Telegram-канал «Щоденник Абітурієнта», де ділився новинами та порадами щодо вступу та допомагав абітурієнтам орієнтуватися у великому обсязі інформації. Паралельно з розробником Микитою, який зацікавився ідеєю «Аналітичного порталу університетів», ми створили Telegram-бот для надання базової інформації про університети та спеціальності.

Цей бот використовував відкриті дані з ЄДЕБО як джерело інформації. Проте після першого тестування стало зрозуміло, що формат телеграм-бота є недостатньо зручним для ефективного використання вступниками. Тому ми припинили розробку бота, але я продовжував активно працювати над каналом разом із моєю дівчиною.

Під час роботи над ним ми регулярно спілкувалися з аудиторією, проводили опитування серед підписників.

Згодом моє зацікавлення переросло в систематичну роботу. Я аналізував дані Міністерства освіти та науки України, вивчав популярність спеціальностей та статистику поданих заяв. Паралельно почав проводити глибинні інтерв’ю з абітурієнтами й студентами, щоб зрозуміти їхні головні болі під час вступу.

Особливо цінним виявився підхід з повторним опитуванням вступників після їхнього зарахування до університетів. Завдяки цьому вдалось отримати унікальний досвід: абітурієнти, рефлексуючи над своїм шляхом, могли чітко сформулювати, чого їм бракувало під час підготовки та вступу.

Вже коли почала збиратись нинішня команда STUDINFO, ми робили не лише первинні дослідження в Україні, а й вивчали закордонний досвід. Аналіз платформ, як-от CollegeVine і UCAS, показав, як використовуються алгоритми для оцінки шансів на вступ і персоналізовані рекомендації. Ми також досліджували українські аналоги — vstup.osvita.ua та abit-poisk.org.ua. Їхній функціонал, хоча й корисний, виглядає застарілим і не задовольняє сучасні потреби користувачів.

Цікаво, що під час досліджень нам допомогли й міжнародні звіти консалтингових компаній McKinsey та Deloitte. Звіти про цифровізацію освіти і поведінку покоління зумерів дали нам змогу краще зрозуміти та підтвердити власні дослідження про те, що абітурієнти потребують не просто інформації, а зручних і прозорих інструментів для ухвалення рішень.

Розробка MVP для платформи, яка допомагає абітурієнтам робити обґрунтований вибір місця вступу, стала результатом багатьох років досліджень та аналітики. Ми пройшли шлях від простих опитувань до детальних кастдевів, аналізу проблем користувачів і брейнштормів за фреймворком Bridges, щоб створити продукт, який відповідав би реальним потребам користувачів.

Коли команда зібрала достатньо даних про проблеми, з якими стикаються абітурієнти, стало очевидно: щоб створити ефективний продукт, потрібна чітка концепція. Ми знали, що продукт повинен бути не лише корисним, а й простим, зрозумілим та адаптованим до різних потреб. Саме тому для розробки концепції платформи за порадою нашого СТО Олександра ми вирішили використати фреймворк Bridges.

Чому Bridges

Bridges — це методологія, яка дозволяє структурувати ідеї, з’єднуючи наявні проблеми з можливими рішеннями через «міст» обґрунтованих концепцій. Її перевага — у систематизації думок і зосередженні на реальних потребах користувачів. Для нас це було критично важливим, адже головна мета полягала в тому, щоб створити платформу, яка справді розв’язує конкретні проблеми, а не просто надає інформацію.

Як ми працювали з фреймворком

У вересні 2023 року наша команда, яка тоді складалася з чотирьох людей (я, дизайнер Стас, розробник Олександр і декан інституту НТУ «ХПІ» Роман), організувала серію брейнштормів. Ми вже мали уявлення про основні болі абітурієнтів, зібрані під час кастдевів, і тепер потрібно було знайти ефективні рішення.

Процес роботи за Bridges складався з кількох етапів:

1. Визначення проблем. Чітко сформулювали основні проблеми, які потрібно вирішити: брак структурованої інформації, перевантаження вибором, відсутність інструментів для оцінки шансів на вступ і брак перевірених відгуків від студентів.
2. Ідентифікація «мостів». На цьому етапі обговорювали, як саме можна об’єднати складнощі та потенційні рішення. Наприклад, щоб розв’язати проблему нестачі структурованої інформації, придумали використовувати відкриті дані з ЄДЕБО, які можна агрегувати й візуалізувати для зручного доступу.
3. Формування рішень. Деталізували функціонал майбутньої платформи. Основні ідеї містили:
   • Інструмент для оцінки шансів на вступ на основі історичних даних.
   • Рекомендації університетів та спеціальностей на основі потреб та можливостей абітурієнта.
   • Зручний інтерфейс із прозорим доступом до всієї інформації в одному місці.

Результати мозкового штурму

Після чотирьох тривалих сесій вдалося сформулювати концепцію, яка стала основою для нашого MVP. Пріоритетом була інтеграція відкритих даних і створення інструменту, який допоможе абітурієнтам у найактивніший період вступної кампанії — після отримання балів за НМТ.

Під час мозкових штурмів ми також обговорювали ідеї, які пізніше були відкинуті або трансформовані. Наприклад, спочатку хотіли відображати шанс вступу у відсотках, але відмовилися від цієї ідеї на етапі тестувань MVP завдяки відгукам користувачів, а ще через складність обчислення точних показників і недостатність даних. Замість цього створили систему, яка була надійнішою та зрозумілішою для користувачів.

Виклики під час імплементації

Створення MVP було лише першим кроком на шляху до побудови повноцінної платформи для абітурієнтів. Проте під час реалізації ми зіткнулися з низкою викликів, які вплинули як на функціонал продукту, так і на стратегічний підхід до його розвитку.

Обмежений доступ до даних

Хоча відкриті дані стали основою платформи, ми швидко зрозуміли, що їх недостатньо для реалізації всього запланованого функціоналу. Інформація, доступна у відкритих джерелах, хоч і корисна, але має обмеження у форматі, деталізації та зручності роботи. Це ускладнило побудову точних алгоритмів для прогнозування шансів на вступ або створення повного профілю університетів і спеціальностей.

Для розв’язання цієї проблеми плануємо звʼязатися із ЄДЕБО, щоб отримати доступ до їхнього закритого API. Воно надає університетам і конкурентам, як-от vstup.osvita.ua, можливості, яких бракує нашій платформі. Інтеграція з таким API дасть змогу значно підвищити точність прогнозів. А поки що ми розробляємо функціонал, що покращує роботу сервісу без використання цього API.

Робота з користувацьким досвідом (UX)

MVP нашої платформи є закритим, тобто доступ до функціоналу мають лише зареєстровані користувачі. Такий підхід дає змогу зосередитися на основних можливостях та тестуванні ключових інструментів, однак ми помітили, що це суттєво обмежує потенційну аудиторію.

Зараз працюємо над новим підходом, який розширить функціонал та дозволить незареєстрованим користувачам отримувати доступ до частини даних — інформацію про університети, спеціальності або статистику вступу. Це зменшить бар’єри для знайомства з платформою, зберігаючи розширені можливості для зареєстрованих користувачів.

Цей перехід потребує змін у дизайні й архітектурі платформи. Ми вже майже завершили розробку нового UX-концепту, який враховує потреби обох типів користувачів — як зареєстрованих, так і незареєстрованих. Інтерфейс стане більш інтуїтивним, із чітким поділом доступного контенту залежно від рівня доступу.

Результати запуску MVP: чого ми досягли

Розробка MVP була лише початком нашого шляху, проте результати запуску підтвердили важливість та актуальність продукту для вступників. Успіх став можливим завдяки постійному вдосконаленню на основі досліджень, зворотному зв’язку від користувачів та ефективному використанню доступних ресурсів.

За перші два місяці після запуску ми досягли виняткових результатів:

• Понад 10 тисяч зареєстрованих користувачів, які активно взаємодіяли з платформою.
• 27 тисяч унікальних відвідувачів переглянули наш ресурс, а загальна кількість переглядів сторінок перевищила 299 тисяч.
• Середній час, проведений на платформі, становив понад 5 хвилин, що свідчить про високу зацікавленість користувачів у функціоналі.

Після запуску ми провели анкетування серед наших перших з них. Результати показали, що:

• 75% користувачів зазначили, що платформа допомогла їм розв’язати ключові завдання, пов’язані зі вступом.
• 65% опитаних готові рекомендувати платформу своїм друзям і знайомим.
• Середній рейтинг платформи становив 7,3 бали з 10.

Запуск платформи також привернув увагу інших гравців у сфері освіти:

• Ми отримали позитивний відгук від кількох шкіл підготовки до НМТ, які рекомендували нашу платформу своїм учням.
• Платформу згадували в ЗМІ, що підвищило її впізнаваність серед абітурієнтів та їх батьків.

Важливість відкритих даних

Відкриті дані є фундаментом для нашого продукту. Саме вони дають змогу не лише надавати користувачам релевантну та структуровану інформацію, а й створювати нові можливості для персоналізації та прогнозування. Платформа STUDINFO — ще один приклад того, як відкрита інформація може розв’язувати соціальні проблеми, робити освіту доступнішою та зменшувати стрес абітурієнтів.

Тестування платформи довело, що відкриті дані мають потенціал трансформувати освітню екосистему в Україні. Конкуренція серед платформ, які використовують ці дані, стимулює інновації, покращує якість послуг і створює нові можливості для студентів, університетів і суспільства загалом.

Завершальне слово

Наш досвід створення MVP показав, що відкриті дані мають величезний потенціал для покращення освіти. Платформа STUDINFO є лише початком шляху до того, щоб зробити вибір університету прозорішим, простішим і обґрунтованішим для кожного абітурієнта в Україні. Ми віримо, що такі рішення можуть змінити майбутнє освіти, а інновації в EdTech є важливим кроком до розвитку освітньої системи.

До речі, наразі ми шукаємо вмотивованих спеціалістів до нашої команди. Якщо вам відгукнувся підхід, описаний у статті, та продукт, над яким ми працюємо, пишіть мені на Telegram.

Ми завжди відкриті до співпраці з освітніми організаціями, університетами та технологічними компаніями, які прагнуть разом з нами створювати інноваційні рішення для української освіти. Віримо, що тільки об’єднавши зусилля, ми зможемо покращити доступ до якісної інформації та оптимізувати процеси вступу.