Як я отримала три офери за три тижні. Досвід Back-end-розробниці

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Привіт! Я — Саша, Back-end-розробниця в OBRIO, українській продуктовій IT-компанії з екосистеми Genesis. Свій шлях у професії я почала понад два роки тому як Full Stack Developer в Mate academy, куди мене захайрили прямо з курсів. Коли прийшов час рухатися далі, я була вже мідлом, але з реаліями пошуку роботи зіштовхнулася вперше. Також за цей час я зрозуміла, що бекенд-розробка мені ближча, тому другу роботу я шукала саме в цьому напрямі.

Робота в команді Mate academy, яка активно залучена у працевлаштування випускників, а також власний досвід дали мені чимало інсайтів, як зробити процес пошуку роботи ефективним та виділитися серед інших кандидатів. В результаті мені вдалося досягнути крутої конверсії: 60 подач, 6 процесингів, одне тестове, 3 офери.

У цій статті я розповім, як перетворила пошук роботи у повноцінний робочий день, чим мені допоміг бекграунд професійного спорту, які лайфхаки я використовувала, щоби привернути увагу рекрутерів, та які фейли зі мною траплялися. Також ділюся корисними інструментами, які допоможуть оптимізувати усі «ботлнеки» — зокрема писати персоналізовані супровідні листи, презентувати себе та відповідати на незручні питання.

Робота «знайти роботу»

Завдяки попередньому досвіду я знала, з якими типовими проблемами зіштовхуються чимало кандидатів, зокрема, джунів, при першому пошуку роботи. А саме:

1. Завищені очікування. Люди сподіваються швидко знайти роботу, а коли це не виходить, втрачають мотивацію.
2. Нерозуміння, з чого почати. Багато хто не знає, як підготувати CV, налаштувати профілі в соцмережах та правильно комунікувати з рекрутерами.
3. Самодискримінація. Часто кандидати не подаються, якщо у вакансії є хоч одна технологія, яку вони не знають, або їхній комерційний досвід менше за той, що у вимогах.

Пошук роботи — це системний процес, в якому важливо мати план і не втрачати мотивацію. Оскільки у Мейті мені запропонували приєднатись до їхньої команди ще на етапі завершення курсів, я не встигла відчути всі виклики ринку праці при пошуку роботи. Проте, як і будь-який інший досвід, цей можна здобути. А щоби «набити руку», треба пробувати. Це я і вирішила зробити.

До IT я будувала професійну спортивну кар’єру. Це дуже вплинуло на моє ставлення до роботи та життя загалом. Спорт прищепив дисципліну та вміння ставити цілі: щодня робити маленький крок, навіть якщо не дуже хочеться. Тому я налаштувалася на тривалий пошук і розробила план: складала список завдань, графік та вносила все в календар.

Підготовка до пошуку: виходимо на пік форми

У професійному спорті є поняття пікових змагань. Вони характеризуються максимальною конкуренцією, тому спортсмен має бути у своїй найкращій формі. А для цього потрібна спеціальна підготовка. У процесі пошуку роботи все починається з резюме. Останній тренд серед рекрутерів — мінімалістичне СV без фотографії з розписаними досягненнями та зонами відповідальності. Усі роботодавці люблять цифри та хочуть бачити, яку цінність ви їм принесете. Тому потрібно розповідати про свій досвід відповідно.

У своєму резюме я детально описала проєкт, за який відповідала (у ретеншн-команді ми впроваджували гейміфікацію), вказала, якими процесами керувала, які фічі реалізувала та які метрики вдалося покращити. Також описала інфраструктурні штуки, які мене драйвили.

Наступний етап — оформлення профілю LinkedIn. Це ваша візитівка на ринку праці. Я подбала, щоби він був повністю заповненим: навички, рекомендації від колег, референс-листи. Рекрутерам важливо показати, що ви реальна людина з професійними досягненнями та досвідом комунікації. Також була корисною Premium-функція для збільшення видимості та необмеженої комунікації з потенційними роботодавцями.

Це можна оптимізувати за допомогою платформи Careerflow.ai, що дає персоналізовані рекомендації, як покращити профіль LinkedIn та створює резюме за допомогою штучного інтелекту. Також вона аналізує ваші провідні навички, пише супровідні листи та відстежує прогрес пошуку роботи.

Супровідний лист і відеопрезентація

Про важливість супровідного листа, здавалося б, не писав тільки лінивий. Але в реальності дуже мало кандидатів використовують цей інструмент. А якщо і пишуть — то універсальне повідомлення для усіх подач.

Я планувала писати персоналізовані листи, щоби підкреслити свої сильні сторони та підживити цікавість роботодавця. Але у перший же день після декількох таких листів зрозуміла, що це не моя сильна сторона. Мені не подобалося, процес займав багато часу і виходило доволі «криво».

Щоби усунути цей «ботлнек» та спростити процес, я почала шукати тулзи та знайшла чудовий сервіс Cover Letter Copilot. Підписка у $20 була найкращою інвестицією за весь час пошуку. Супровідні листи, створені з його допомогою, виглядали професійно, були написані людською мовою та адаптовані під мій досвід й деталі конкретної вакансії.

Як написати якісний супровідний лист:

• Уникайте шаблонних фраз, пишіть так, щоби текст було приємно читати.
• Використовуйте шаблон, але адаптуйте його під кожну вакансію.
• Лист повинен відображати ваш досвід, навички та особистість.

До кавер-летера я також додавала коротке відео (1-1,5 хвилини), в якому презентувала себе. Для технічних спеціалістів це ультрарідкість, а значить — чудова можливість виділитися з-поміж сотень типових резюме. Важливо бути позитивним, усміхненим, жестикулювати. Для мене це було простіше, ніж супровідний лист: я написала легкий скрипт, зняла якихось 25 тисяч дублів — і готово :)

Менеджмент і стратегія подач

Зазвичай нові вакансії викладають на платформах двічі на день: о 9:00 та 15:00. Це праймтайм години, у які я намагалася подаватися, щоби бути серед перших кандидатів та збільшити шанси на процесинг. Також я налаштувала сповіщення про вакансії в LinkedIn з потрібними ключовими словами, щоб швидко реагувати на нові пропозиції.

Спершу я не фіксувала, куди подавалася, і думала, що це легко запам’ятати. Але подач ставало більше, тому я почала плутатися: чи подавалася на цю вакансію, чи відповідали мені, чи потрібно написати фолоу-ап? Тому вирішила систематизувати процес — створила таблицю подач. Там я фіксувала назву роботодавця, посилання на сайт і вакансію. Записувала всі домовленості: чи запросили на HR-скринінг, коли заплановано дзвінок тощо. Це допомогло володіти повною картиною пошуку роботи та контролювати процес. Також я аналізувала джерела вакансій, де найкраща конверсія та які ресурси більш ефективні.

Для такого менеджменту подач також є спеціальні інструменти, що дають змогу відстежувати етапи, на яких ви перебуваєте, та все впорядковувати. Наприклад, Job Tracker. Хоча моя таблиця не така автоматизована, вона виконувала свою роботу.

Отже, мій типовий день виглядав так:

• з 10:00 до 11:00 відгуки на вакансії;
• З 11:00 до 12:30 обробка пошти, соціальних мереж, листування з рекрутерами;
• з 12:30 до 16:00 робота над тестовими завданнями, навчання;
• з 16:00 до 17:00 подача на вакансії;
• після 17:00 перевірка та обробка пошти.

Такий графік допомагав уникати емоційної напруги та хаосу.

Фолоу-ап — один із найсильніших способів впливу на ситуацію, навіть коли це здається неможливим. Шукайте контакти рекрутера, тимліда, людей, які працюють в компанії на тій самій посаді, і пишіть, пишіть, пишіть. У мене та в багатьох моїх друзів це працювало безліч разів.

Тестовий забіг

Моїм фокусом у пошуку були мідл або мідл-сеньйор позиції у продуктових компаніях. Я шукала місце, де могла б відчути вплив своєї роботи на бізнес, спостерігати зміни та брати участь у прийнятті бізнес-рішень.

Щоби зняти стрес і подолати страх перед співбесідами, вирішила відгукнутися на декілька джунівських вакансій. Попри те, що питання були для мене легкими, на першій співбесіді я заїкалася від хвилювання. Після третього інтервʼю стало легше, була зрозуміла структура розмови — що питають, чого очікувати, як поводитися.

«Тестові забіги» допомогли розговоритися, але з ними була проблема: я не отримувала релевантного фідбеку для позицій свого рівня. Коли ти мідл, легко бути зіркою на джунівській співбесіді. Проте на першому ж технічному інтервʼю на мідлівську вакансію мене рознесли вщент.

Цей провал був дуже болючим, але саме він приніс найбільше користі. Я записала всі питання, де дала слабкі відповіді, попросила у компанії детальний фідбек, а потім опрацювала ці теми. Я шукала матеріали, читала статті, пройшла кілька коротких курсів на Udemy за модулями з безпеки, архітектури та інших тем. Головне — не падати духом і використовувати такі факапи як можливість прокачати свої слабкі сторони. Після кожної наступної співбесіди я продовжувала запитувати фідбек та підтягувати окремі теми.

Щоби потренуватися проходити співбесіди, можна сходити на декілька інтервʼю в компанії з низьким пріоритетом. Водночас для цього краще обирати той грейд, що відповідає вашим амбіціям.

Якщо на співбесіді не знаєш відповіді на питання, головне — не мовчати. Я завжди чесно відповідала, що не знаю, і робила припущення щодо правильної відповіді. Але в таких випадках гіпотеза має бути логічною і структурованою — важливо показати підхід до розв’язання проблеми, крок за кроком пояснюючи свій хід думок.

Наприклад, мені трапилося питання про оптимізацію продуктивності бази даних. Я знала про концепції шардингу чи партиціювання, але не мала практичного досвіду у таких завданнях. Тому почала просто розмірковувати вголос та пропонувати ідеї, як зменшити навантаження на бази даних. Якщо ти демонструєш, що вмієш мислити та пропонувати рішення, це створює позитивне враження. Співбесіда — це не лише про знання, але й про здатність розв’язувати проблеми та адаптуватися.

Як підготуватися до інтервʼю

Важливий поінт, про який часто забувають, — самопрезентація. За перші хвилини у рекрутера формується враження про вас як про професіонала, і це час «сяяти». Якось після однієї з перших співбесід я аналізувала свої відповіді й шкодувала, що не вдалося розповісти про одне з досягнень — мені просто не поставили відповідне питання. Тому я продумала короткий змістовний текст про свій досвід, ключові навички й взяла за правило на початку розмови завжди представляти себе. Щоразу за очима рекрутерів було видно, що цей метод працює.

Дослідження компанії — ще одне важливе завдання з підготовки. Воно демонструє зацікавленість кандидата, серйозність намірів та відповідальний підхід до вибору місця роботи. Це свідчить про те, що людина свідомо обирає компанію, а не просто подається куди завгодно.

Я вивчала сайти компаній, шукала інформацію про їхні продукти та загальні цінності. Зазвичай в описі вакансій вже є посилання на потрібні матеріали — компанії зацікавлені, щоби кандидати ознайомилися з їхньою культурою та принципами.

Також я обовʼязково тестила продукти компаній з мого списку, дивилася, як вони працюють. Це дає можливість краще підготуватися до співбесіди та запропонувати щось корисне: ідею для покращення чи зауваження. Аналітики можуть додатково дослідити ринок та конкурентів компанії, щоби краще зрозуміти її позицію.

На цьому ж етапі я фіксувала питання, щоби поставити їх на співбесіді. Наприклад:

• Розкажіть про компанію та команду?
• Які маєте очікування до спеціаліста на цю позицію?
• Як відбувається постановка задач та оцінка роботи співробітника?
• Які можливості професійного розвитку в середині компанії?
• Як виглядає онбординг на цю посаду?
• Які цінності та корпоративна культура у компанії?

Just smile and wave, folks. Як відповідати на незручні питання

Про сильні та слабкі сторони на співбесідах говорити ніхто не любить, проте це потрібно робити щиро. Називаючи свої сильні сторони, я намагалася їх обґрунтувати. Наприклад: говорячи про відповідальність, я поділилася кейсом, як взялася за складний проєкт, і попри численні виклики довела його до завершення. Щоби підкреслити аналітичне мислення, описувала ситуацію, коли я зіставляла дані з різних джерел, аналізувала їх і приходила до важливого висновку. Розповісти про здатність швидко навчатися можна через приклад, як опанувала нову технологію або сферу діяльності за короткий час.

Коли мене питали про слабкі сторони, я називала їх та додавала, як я над ними працюю. Наприклад, «я іноді занадто заглиблююсь у деталі, але зараз активно працюю над правильним розставлянням пріоритетів». Це демонструє самосвідомість і готовність до змін. Інший приклад — «мені складно відмовити колегам, через що іноді беру на себе надто багато завдань. Зараз я навчилася брати паузу на роздуми перед прийняттям рішення, щоб уникнути перевантаження».

Варто уникати кліше на кшталт «я — перфекціоніст», або ще гірше, казати, що у вас немає слабких сторін (краще вже кажіть, що ви — перфекціоніст). Говорити про недоліки — це нормально, адже це те, в чому ми можемо ставати кращими. Важливо показати, як ви працюєте над ними.

Якщо важко вигадати адекватні сильні та слабкі сторони, можна пройти тест HIGH5, який допомагає ідентифікувати їх та надає рекомендації для зростання. Це може бути шпаргалкою для відповіді на таке питання.

На співбесідах часто питають про конфліктні ситуації на попередній роботі — цим крихким льодом потрібно пройти дуже обережно. З одного боку коректно описати ситуацію, та водночас не ділитися негативом про попередню компанію/ліда/колег, адже це — величезний Red Flag для хайринг-менеджера. Краще не перекладати проблему на інших, а взяти за неї відповідальність, і завершити історію на позитиві.

Тестові завдання

Ставлення до тестових завдань — неоднозначне. Якщо мідли та сеньйори ще можуть сперечатися про їхню доцільність, то у джунів вибір невеликий. Найчастіше це обовʼязкова умова найму для них. Водночас це також можливість виділитися, компенсувати нестачу комерційного досвіду, а також показати свою проактивність.

Особисто я ставлюся до тестових вибірково — виконую найбільш цікаві та амбітні. Під час пошуку цієї роботи я виконала одне тестове, яке стосувалося взаємодії мікросервісів, що зберігають залежні дані. Зробила його максимально якісно і була задоволена результатом. Коли кандидат перевищує очікування, це показує, як він буде підходити до робочих завдань. Крім того, таку роботу можна показувати іншим роботодавцям, які пропонують менш цікаві завдання.

Висновки

Отже, в результаті за три тижні я досягла таких результатів: 60 подач, 6 процесингів, 1 тестове завдання та 3 офери. Вважаю, що крута конверсія вийшла завдяки таким факторам:

• повноцінний робочий день з пошуку вакансій, подачі та підготовки;
• готовність «бігти марафон» та чекати на офери, скільки знадобиться;
• оптимізація вузьких місць за допомогою спеціальних інструментів;
• постійний запит на фідбеки та покращення;
• пошук способів виділитися та підкреслити свої переваги — відеопрезентації, персоналізовані супровідні листи, якісні тестові тощо.

Отже, на мою думку, успіх у пошуку роботи залежить від послідовної, системної роботи та постійної оптимізації. Кожен фейл на співбесіді, кожна відмова — це не поразка, а можливість для зростання. Важливо зберігати позитивний настрій, бути наполегливим і готовим «бігти марафон», щоби знайти свою компанію. Бажаю всім успіхів!