Як штучний інтелект доб’є і воскресить вищу освіту

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Всім привіт. Я Саша Каленюк. Останні десять років я працюю на компанію Materialise, де ми разом з командою алоритмістів робимо найкращі в світі алгоритми для підготовки моделей до 3Д-друку. А ще півроку тому я приєднався до кафедри Цифрових технологій в енергетиці, що в КПІ, де між викладанням і написанням наукових статей, виношую депресивно-маніакальні думки щодо майбутнього університету. Не конкретно нашого, а взагалі, університету як інституції.

Цими думками я би хотів поділитися з вами, а заодно і закликати до діалогу. Але почну з довгого прологу і аналізу літератури. Вибачте, мабуть це профдеформація.

Пролог

Більш ніж двадцять років тому Джеймс Шуровікі написав дещо контроверсійну книжку, яка називається «Мудрість натовпів». Книжку він почав з опису сільського ярмарку, а точніше однієї конкретної ярмаркової розваги. Всім бажаючим пропонувалося вгадати вагу бика, якого вивели на привселюдний огляд. Той, хто називав найближчу до правди цифру, забирав приз.

Через те, що більшість людей не бикологи за фахом і не бикознавці за покликанням, оцінки розбіглися дуже сильно. Від неймовірно малих до неправдоподібно високих. Втім, як зазначив Шуроківі, середня оцінка, взята як сума всіх оцінок поділена на кількість учасників, виявилась надзвичайно близькою до дійсності.

Власне, книга, як можна здогадатися із назви, і присвячена феномену колективного інтелекту. Явища, яке полягає в тому, що похибка багатьох суджень має схильність до самокомпенсації. Якщо вага бика, скажімо, складає сімсот кілограмів, то на кожного, хто скаже чотириста, у достатньо великій виборці знайдеться хтось, хто скаже тисяча, і їх помилки самознищаться.

Шуровікі знаходить багато прикладів такого колективного інтелекту. Часто неочевидних і непередбачуваних. Втім, як зазначено в самій книзі, а не тільки у її критиків, навіть в найкращому випадку, колективний інтелект працює краще за приблизно 99% окремих учасників. Приблизно 1% експертів стабільно «переграють» колективний інтелект у своїй окремій вузькій області експертизи.

Я згадав цю книжку, написану, зазначте, у 2004 році, тобто задовго до штучно-інтелектуальної відлиги, коли побачив статтю із назвою «The current state of artificial intelligence generative language models is more creative than humans on divergent thinking tasks». В статті йдеться про те, що великі лінгвістичні моделі, і GPT-4 зокрема «переграють» 99% людей у креативних задачах. Стоп, але це також означає, що 1% «переграє» GPT-4. Десь я таке вже чув, подумалось.

А як, власне, працює GPT-4? Книголюбам можу порекомендувати книгу Стефена Вольфрама «What Is ChatGPT Doing ... and Why Does It Work?». Книгоненависникам — статтю того ж автора з такою ж назвою. А зовсім нетерплячим, пояснення одним реченням:

ChatGPT працює підбираючи одне за одним слова, які найбільш вірогідно продовжують запит і недописану відповідь.

Ну гаразд. А звідки він знає, які слова найбільш вірогідні? Та власне із даних, на яких він натренований. А звідки беруться дані? Здебільшого з відкритих джерел. З бібліотек, сайтів типу StackOverflow, Quora, або Reddit та з іншого інтернету. Тобто люди генерують дані, а ChatGPT робить математику, яка генерує найбільш вірогідну відповідь на кожне конкретне питання.

Тобто, якщо на секундочку замислитись, це та сама розвага з биком, тільки більш високотехнологічна. Дані поступають від людей, а за рахунок того, що помилки в даних самокомпенсується, відповідь, яку генерує чат, точніша за ту, що дали б 99% тих самих людей, які надають дані.

Але 99% це ж не 100%. Один процент людей «переграє» як колективний інтелект так і штучний, але у своїй спеціалізації, у своїй зоні експертизи. Якщо повернутися до статті про креативні задачі, то варто зазначити, що весь креативний клас на планеті земля, від авторів жіночих романів до освітлювачів у цирку — це 50 мільйонів людей. Тобто як раз біля одного процента від працездатного населення.

Замкнене коло кваліфікації

Отже, для того, щоб робити щось таке, що не може робити ШІ, треба опинитися в одному проценті. Втім, не все так погано. Якщо хтось хоче стати юристом, лікарем, або програмістом, йому не треба ставати кращім із ста юристів, лікарів, чи програмістів. Достатньо стати кращим із ста людей взагалі, але кращим саме у юриспруденції, медицині, чи програмуванні. Це складно, але реалістично. Завжди було. В цьому плані, ШІ нічого не змінює.

А от що змінюється, так це спосіб, у який люди традиційно покращують свої навички і здобувають нові знання. Не зміниться коли-не-коли, а вже фактично змінилося. Десять років тому, хоча навіть і сто років тому, найкращим способом покращити свої професійні навички у інтелектуальній професії, включаючи програмування, була практика. Молодий спеціаліст приходить в контору і робить типову роботу для молодого спеціаліста — щось таке, що не потребує досвіду чи особливої кваліфікації, але дозволяє заробити цей самий досвід і згодом перейти до більш наукомісткої і творчої роботи.

Тепер таку роботу для початківців робить як раз ШІ.

Якщо ШІ робить щось краще, або принаймні точно швидше, за неспеціаліста, то який сенс платити неспеціалісту? Щоб він став спеціалістом? Попав в один процент? Бізнесу це не цікаво. Бізнесу цікаво, щоб робота була зроблена доброякісно і вчасно. І робить її людина чи машина — неважливо.

Зрештою, і в програмуванні дуже мало людей пишуть в машинному коді чи асемблері, більшість використовує компілятори. Це дешево і швидко. Точно так і ШІ робить вирішення простих проблем швидким і дешевим. Але не дуже допомагає із проблемами складними, для яких потрібна така кваліфікація, яка виходить за межі колективного інтелекту. А щоб здобути таку кваліфікацію, треба довго і усвідомлено розв’язувати проблеми прості. Просто замкнене коло якесь.

Розрив кола

На щастя, люди придумали, як розірвати це коло задовго до того, як воно себе проявило. Прості задачі, які у бізнесі дешево розв’яже ШІ, треба розв’язувати у окремому середовищі відокремленому від бізнесу, і називається це середовище — університет.

Ні для кого не секрет, що наразі вища освіта потерпає від ШІ. Навіщо старатися, робити якісь лаби, ергеери, курсові, якщо справжні знання здобуваються на практиці, а роботу в університеті можна швидко і дешево земулювати, і отримати свій диплом. Який, до-речі, теж не дуже допомагає в кар’єрі бо... всі переконані, що справжні знання здобуваються на практиці.

От тільки більше не здобуваються. Нескладно подивитися статистику найму і побачити, що джуніорські позиції вже передувають у помітному дефіциті. Бо поки ми тут пишемо-читаємо про світле майбутнє, ШІ доїдає роботу для джуніорів у бізнесі, а бізнес не дуже зацікавлений у навчанні заради навчання. Бізнес потребує готових спеціалістів, які працюють краще за ШІ.

Що, насправді, хороша новина для вищої освіти. Просто не тієї, яка у нас є наразі. За браком низькокваліфікованої інтелектуальної роботи у бізнесі, саме університет стає найочевиднішим способом, через який можна попасти в один процент, який «переграє» ШІ. От тільки університет треба теж хорошенько реформувати. Цій інституції тисяча років і створювалась вона не для того, щоб готувати конкурентів штучному чи колективному інтелекту.

Висновки?

Як саме треба реформувати вищу освіту, щоб університет знов став гідним і престижним середовищем для здобуття навичок і знань, — не те питання, на яке я можу дати відповідь. Все що я можу зазначити, це те, що для його поточної форми, штучний інтелект — це виклик, який ще більше знецінює диплом і зрештою призведе до його остаточної девалюації. Але разом з тим, саме штучний інтелект створює історично унікальний ґрунт для розквіту вищої освіти, бо він з’їдає освітню функцію і спроможність у бізнесу, а кваліфіковані кадри треба звідкись брати.

Мабуть, університету як інституції на даному історичному етапі дійсно пора вмерти і воскреснути. Як саме? Не знаю. Можливо, за відповідями на це питання варто звернутися до інтелекту колективного?

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Вот один із лікарів за якими слідкую, із нового покоління лікарів у яких горять очі, яких пре від професії, які займаються самоосвітою, дружать з інтернетом, слідкують за останнім дослідженнями і випробуваннями, слідкують за іноземними колегами.

Так він коротко про якість і актуальність освіти навіть в медичній сфері:
youtu.be/RaOGLpDTD0c?t=1485

А закінчував, на хвилинку, Вітебський медичний (він білорус якщо що, щоб не подумали що вата), який судя по гуглу найкращий в Білорусії.

Вот один із лікарів за якими слідкую
який судя по гуглу найкращий в Білорусії.

Ось, москалику, ти і спалився :)

триндить як дише. «нулєвой вапщє проста нулєвой» — ну бляха, може він вийшов нулєвим, тому йому і «понадобілось дастаточно многа врємєні чтоби самоабразоваццо».

Мой канал — это сочетание высшего медицинского образования и любви к физической культуре на протяжении 15 лет.
качок — кєтодієтчик, за жизнь совєтчик.

По ділу, як завжди, не має що сказати.

Зробив висновок про людини, не знаючи людини, лише тому, що його точка зору про медичну освіту зі сторони медика який закінчував мед, не співпадає з твоєю точкою зору про медичну освіту, зі сторони ІТшника, який закінчував точно не мед. Ну не абсурд?

по ділу? ну дивися — людина категорично безапеляційно заявляє, що випускник медвузу — «абсорютно нулєвой». Такого просто не може бути.
І одне це говорить нам (мені), що це просто ютубер і ставитися до нього треба як до будь-якого рандомного ютубера, а не як до лікаря (скільки би він там себе не називав «доком»)

по ділу? ну дивися — людина категорично безапеляційно заявляє, що випускник медвузу — «абсорютно нулєвой». Такого просто не може бути.

Треба дивитися в контексті всіх відео, у нього точка зору на багато топіків змінилася з часів універа, після самоосвіти і після особистої практики, кейсів які він особисто спостерігав.

І взагалі, дуже багато нових, більш досконалих досліджень, перекривають результати старих, на результатах яких в основному учать в меді, тому що 50-60літням викладачам не до інтернету, не до англійської і ні до пабмеду. Тому хоч мед і дає якісь основи, як алгоритми і структури даних в комп’ютерній інженерії, але гарних спеціалістів не готує, ними стають, як в інженерії, як скрізь.

І одне це говорить нам (мені), що це просто ютубер і ставитися до нього треба як до будь-якого рандомного ютубера, а не як до лікаря (скільки би він там себе не називав «доком»)

Ну він як би завідувачем районної лікарні став до 30. Зараз йому щось 37, всім би мужикам так виглядати в 37, не говорячи вже лікарям. Про лікаря, як спеціаліста, в першу чергу говорить здоров’я, аналізи і вигляд його особистого тіла. А якщо йому насрати на себе, то яке йому буде діло до тебе?

Вот із українських
www.youtube.com/watch?v=k4f7dEfolbQ

Не особо слідкую так як він більше для аудиторії 50+, но інколи ютюб цікаві відео підкидає. Також знаходиться в інфополі, ресьорчить антіейджинг, слідкує за всіма новими дослідженнями і іноземними колегами. В свої 50+ бігає в темпі 4:30-5:00 з середнім пульсом 120-125. У того же Ковальова такий пульс при сидінні за компом від збудження що черговий мютекс добавив. Таким врачам ми довіряємо.

Про лікаря, як спеціаліста, в першу чергу говорить здоров’я, аналізи і вигляд його особистого тіла

з цим би я поспорив.
про лікаря в першу чергу говорять здоров’я, аналізи, успішність лікування його пацієнтів. А аж ніяк не те, скільки аналізів він собі призначив і скільки жме від груді.
Моєму батьку, оно, пів легені відріза́в лікар, котрий смалив як паровоз. І це не був лікар, якому пофіг на пацієнтів.

завідувачем районної лікарні став до 30

завідувач лікарні — це адміністративна посада.

Я геть не кажу, що сабжевий ютубер, там, поганий лікар чи ще щось — я у нього не лікувався. Але коли людина заявляє те, та що був тиц, то інакше як балаболом я його не назву. Балабол-ютубер. Це не погано і не добре, просто таких ютуберів, імхо, треба і сприймати як ютуберів, а не лікарів.

Моєму батьку, оно, пів легені відріза́в лікар, котрий смалив як паровоз. І це не був лікар, якому пофіг на пацієнтів.

Це швидше виключення ніж правило. Ну і тільки інший лікар може оцінити його роботу. Може там достатньо було четвертину відрізати. Може взагалі можна було не допустити.

Я тобі своїх кілька історій можу розказати.

Бабця, пів року ходила до районних лікарів з болем в очах. Щось там капали, і нічого толком не робили. Потім був такий приступ болей, що повезли в обласну лікарню. Гостра глаукома, операція, в результаті зараз на половину сліпа. Обласні лікарі кажуть: а де ви раніше були? Де-де, лікувалася у районних лікарів, у яких немає часу на ютюб, і на якісь там дослідження, і взагалі треба думати як картошку вибирати.

У тітки 5 років проблема з нервом в нозі. Ледве заставили піти до лікарів (до обласних відразу щоб з районними не ризикувати), поставили діагноз (чатгпт, до речі, такий же діагноз поставив), назначили спочатку якісь масажі, потім електростимуляцію (чатгпт також назначив для початку). Невролог, не змогла нерв на узі знайти. І що ти думаєш? Пішла гуглити? може спитала у чатгпт? Ні, достала підручник і почала читати, лол. 2024 рік (був 2024). Ось він, ось рівень підготовки сучасного меда. Ось вам прогресивність лікарів.

Після кількох безуспішних сеансів, поїхали до іншого лікаря, також не змогла нерв знайти. І що думаєш? «Ну зазвичай при такому діагнозі ми ставимо електроди сюди, ну і вам сюди поставимо». Звісно і тут нічого не помогло.

Чатгпт (на основі діагнозу, історії лікуванні і результатів) рекомендує оперативне втрачання з гарними прогнозами на реабілітацію, но жоден невролог до яких зверталася не запропонував, лише масажі рекомендують, які не допомагають. Тому що або срати на пацієнта, або не мають відповідної компетенції. Бачать жінку 60 років, і думають: «ну чого ти прийшла, скільки тобі жити залишилось? у нас в 65-70 помирають, нащо тобі та нога».

Вже знайшов гарного невролога у Львові, молодий, прогресивний, має багато гарних відгуків, але вже сама тітка після безуспішного лікування не хоче їхати, думає що їй нічого не допоможе і це до кінця життя.

Це швидше виключення ніж правило.

щоб так казати ми мусимо мати якісь статистичні дані. В моєму прикладі хірург торакального відділення курив явно не сам. І загалом я чув не раз і не два про такі «сапожнік без сапог» ситуації.

Гостра глаукома, операція, в результаті зараз на половину сліпа

Коли я востаннє гуглив, то тиск в очах можна було лиш медикаментозно стримувати (ті самі краплі) а хірургія застосовувалася вже в гострих випадках. І про гарантоване лікування, вроді, ніхто не розповідав. Тому вживання словосполучення «в результаті» може бути не дуже доречним — дуже вірогідно, що глаукома призвела би до втрати зору в будь якому випадку, хоч з втручанням хоч без нього. але може за останній час щось значно покращилося.

Чатгпт (на основі діагнозу, історії лікуванні і результатів) рекомендує оперативне втрачання з гарними прогнозами на реабілітацію

ахаха. Ну слухай. Глянь, як це виглядає для мене:
— пішли до лікаря. Він не знайшов, але дістав підручник і став дивитися. Fuuuuu!
— запитали чатЖпт. Він гарними словами щось розказав (без доказів і навіть без можливості признати своє незнання — вони такого не вміють) — God bless AI!
шкіряний чєловєк признає своє незнання і йде шукати в довірені джерела (я вам обіщяю, що за останні сто років нерв своє місце не змінив). А чат жепете просто навалює те, що ти не можеш перевірити спираючись на факти та джерела, які ти не можеш перевірити.

Бачать жінку 60 років, і думають: «ну чого ти прийшла, скільки тобі жити залишилось? у нас в 65-70 помирають, нащо тобі та нога»

або у жінки є проблеми з серцем, або ще багато причин, включно з лінню. Але! все ще можна знайти «молодого прогресивного лікаря у львові». А як чат жепете порадить ногу відрізати, то де альтернативних думок шукатимеш?

В моєму прикладі хірург торакального відділення курив явно не сам. І загалом я чув не раз і не два про такі «сапожнік без сапог» ситуації.

Ну я не кажу що спожнік не може бути без сапог. Но все-таки, коли буду вибирати, в першу чергу буду дивитися на тих, хто в сапогах, і при інших рівних виберу того, хто в сапогах.

Коли я востаннє гуглив, то тиск в очах можна було лиш медикаментозно стримувати (ті самі краплі) а хірургія застосовувалася вже в гострих випадках. І про гарантоване лікування, вроді, ніхто не розповідав. Тому вживання словосполучення «в результаті» може бути не дуже доречним — дуже вірогідно, що глаукома призвела би до втрати зору в будь якому випадку, хоч з втручанням хоч без нього. але може за останній час щось значно покращилося.

Якби районі лікарі діагностували глаукому, і капали каплі для зниження тиску а не якісь там звичайні зволожуючі каплі чи каплі для профілактики, то гострій стадії і втраті зору можна було б запобігти.

Ну слухай. Глянь, як це виглядає для мене:
— пішли до лікаря. Він не знайшов, але дістав підручник і став дивитися. Fuuuuu!
— запитали чатЖпт. Він гарними словами щось розказав (без доказів і навіть без можливості признати своє незнання — вони такого не вміють) — God bless AI!
шкіряний чєловєк признає своє незнання і йде шукати в довірені джерела (я вам обіщяю, що за останні сто років нерв своє місце не змінив). А чат жепете просто навалює те, що ти не можеш перевірити спираючись на факти та джерела, які ти не можеш перевірити.

Да бог з тим, що вона не знала.

Мій посил в тому, що коли є інтернет, гугл, чатгптп, листати щось в книжці непонятно якого року — в 2024 році це дічь. І не треба казати що книжці вона довіряє більше ніж умовному чатгпт. Чатгпт знає цю книжку, знає 500 інших книжок написаних після цієї книжки, знає останні дослідження, чатгпт вміє гуглити і робить це краще за людей.

Просто вона далека від сучасних технологій, а раз далека, значить відстала. As simple as that.

Ти же коли не знаєш якусь команду в гіт, ти же не біжиш на Петровку книгу по гіту купувати. Ти у чатгпт спитаєш, в крайньому випадку у гугла. Но чомусь рахуєш, що лікарі мають в книгу втикати. Абсурд.

Мій посил в тому, що коли є інтернет, гугл, чатгптп, листати щось в книжці непонятно якого року — в 2024 році це дічь.

книжка — це те, де є автор, корректори, рецензенти, тираж.
А що є в «гуглі, чат жеперте»? офігітєльні історії про огірок і простату? надійна книга все ще довірене джерело, на відміну від цих електронних одноденок.
Так, багато книг застарівають (наприклад в астрономії за чверть століття прямо багато що змінилося), але, кажуж, нерв стопудово знаходиться там же, де й був з моменту винаходу гутенберга, а серце можна знайти навіть користуючись якимось древнім анатомічним атласом.

коли є інтернет, гугл, чатгптп, листати щось в книжці непонятно якого року — в 2024 році це дічь.

якраз дічь це питати в чатжпт щось, що складно перевірити і має високу ціну помилки. як тільки складність питання починає переростати хеловорд, то він починає періодично видавати повну фігню. і добре, якщо ця фігня просто не скомпілюється, а якщо в результаті людина помре чи калікою стане? хто буде нести відповідальність? чатжпт?

Рука-ліццо дональде, до сих пір на руснявіх блогерах сидиш, жесть. Що далі? Крипто інвестори із хуєсосінська? аує-коіни? :-))))

Тобто коментар ти навіть не осилив, тільки по лінку клікнув і все

Як саме треба реформувати вищу освіту, щоб університет знов став гідним і престижним середовищем для здобуття навичок і знань, — не те питання, на яке я можу дати відповідь.

Більшість авторитетних університетів просто заборонять використання ChatGPT або подібного під час тестів чи іспитів саме тому, що вони зацікавлені в збереженні свого імені. Це насправді вже відбувається. Ви можете навчитися за допомогою ChatGPT або навіть використовувати його для виконання певної роботи, але він не може замінити їхній диплом, інакше він стане марним.

Не совсем, просто когда вы пишете онлайн тест, там время идет, и нельзя выходить мышкой за окно с тестами, а так запрета уж такого сильного у нас нет.

x.com/...​tatus/1880353827771076947

Чувак на кухні з допомогою чатгпт побудував термоядерний реактор. Каже найважчим було знайти і доставити компоненти. І да, чувак немає відповідної освіти, каже просто багато часу тут провів: fusor.net.

Де там ті, хто доказували що без універу неможливо стати інженером, вчителем, лікарем, що тільки в універі можна отримати потрібні знання, прокачати критичне мислення і вміння роботи з інформацією, без чого неможливе будь-яке навчання? Де ви всі? Ваш вихід.

Також, до мікрофона запрошуються свідки «ші, чатгпт фуфло, бреше, помиляється, без нього швидше». Хтось реактори будує, а хтось спробував і видалив, бо неіснуючий метод в скрипті на кілька сот строчок коду використав.

ось він я. Ну шо я скажу — твій аргумент дуже пот сильний. дійсно, занафіга вчитися. Адже ось він — приклад. Цілий один людина з семи мільйардів щось зробив. Зробив, правда, на дилетанському рівні, без фундаментального підгрунття, але ж зробив. Так що все, закриваємо школи інститути універи, адже цього вихлопу — один на мільйард — цілком достатньо для задоволення всих потреб суспільства.

1 на млрд. зробив це не означає що 1 на млрд. може зробити
1 на млрд. знайшов мотивацію зробити, так само як 1 на млрд. в майнкрафті якусь фігню побудував за 1000 годин, но це не означає що інші не можуть, просто інші не хочуть тратити 1000 годин на це

Якби вийшов якийсь мільярдер і сказав: «мільйон всім хто побудує термо-ядерний реактор у себе на кухні», тисячі людей з цим справляться.

а зачим тоді разом зі словом «освіта» часто вживають слова «доступна» і «масова»?
може тому, що навіть після слів «мільйон всім...» отих тисяч самодєлкіних буде недостатньо?
Я не думаю, що хтось колись спорив з тим, що самоосвіта можлива. Але розвинена індустрія стала можливою лише після появи масової освіти.

... сказав: "мільйон всім хто ...

Конкурс на здобуття премії було оголошено 13 вересня 2007 ... У січні 2018 року, позаяк стало зрозуміло, що жодна із команд не здатна виконати ні одну з умов конкурсу до дедлайну (31 березня 2018 року), організатори конкурсу вирішили його не продовжувати

Якби вийшов якийсь мільярдер і сказав: «мільйон всім хто побудує термо-ядерний реактор у себе на кухні», тисячі людей з цим справляться.

Ліл, ну ви хоч трохи поцікавтесь тим про що говорите.
Мобільні ядерні реактори (ті що можуть виробляти енергію) — це дуже гаряча тема років 5-10, останні 2-3 роки під ці проекти дають великі бабки, але є нюанс — треба хоч якось показати життєздатність проекту (здатність виробляти, а не витрачати енергію)

Рівень твоєї аргументації, і з цим прикладом — вказує що тобі чатгпт не допоміг

Ти навів типовий аргумент блондинки:
Тобі кажуть:
чоловіки вищі за жінок
ти відповідаєш
брехня! я знаю дві пари де вона вища за нього!

Але, ти пішов ще далі.
Ти навів сам, і не помітив:

каже просто багато часу ... провів

Що ставить питання:
А якби він стільки ж часу провів — отримуючи відповідну освіту?
Якби стільки ж часу провів планомірно вивчаючи, опановуючи науки що йому до вподоби?

Чувак ... побудував термоядерний реактор

Рилі? Всі що займаються термоядерним синтезом — кусають лікті від свеї тупості, і просять до своїх команд?
Виявляється, можна ж на кухні побудувати, не витрачаючи міліонів доларів.

Далі, про самого чувака, а він з якої сім’ї, яке в нього було оточеня?
Бо частенько виявляється він не в лісі народився, і жив не в сім’ї єгеря на Алясці.

Хтось реактори будує, а хтось спробував

...Проект разрабатывается с середины 1980-х годов, сооружение планировалось закончить в 2016 году. Строительство началось в 2010 году; летом 2020 года началась сборка реактора. Срок окончания постройки запланирован на 2035 год.
...
в ноябре 2015 года срок окончания постройки ITER сдвинули ещё на 6 лет (от ранее запланированного 2019) к 2025 году, а предполагаемая сумма расходов выросла до 19 млрд евро
Международный экспериментальный термоядерный реактор

Хан, Дэвид, также известный как «Радиоактивный бойскаут»
Известный учёный-экспериментатор в области ядерной физики Альберт Гиорсо, проанализировав опыты Хана, в своей статье писал, что Хану, на его беду, не к кому было обратиться, чтобы его идеи опровергли. Двигаясь же в правильном направлении, талантливый парень, возможно, был бы на пути к более реалистичной карьере учёного. Физик считал, что экспериментатор осознавал глубокую неправильность своих действий, но всё же при этом неверно истолковывал суть происходившего, считая, что его мечта о модели реактора сбудется. В действительности же всё, что он создал — умеренную радиационную опасность

Чувак на кухні з допомогою чатгпт побудував термоядерний реактор
Де там ті, хто доказували що без універу неможливо стати інженером

А він став інженером? Він спроектував чи побудував (виконав збірку)?

А тепер про

прокачати критичне мислення і вміння роботи з інформацією

Вам видали диплом? Якщо так, то ось це проблема яку треба вирішувати.
Далі промти до чатгпт (з вас 20 шекелів за прост + 50 за табличку)
1) Ast as a physicist
2) What is the difference between nuclear fusor and nuclear reactor?
Там багато тексту, але ось табличка:

| **Aspect** | **Nuclear Fusor** | **Nuclear Reactor** |
|---------------------------|-------------------------------------|---------------------------------------|
| **Process** | Nuclear fusion | Nuclear fission |
| **Energy Output** | Net energy loss (currently) | Net energy gain |
| **Purpose** | Research, neutron production | Energy generation, isotope production |
| **Fuel** | Light isotopes (deuterium, tritium)| Heavy isotopes (uranium, plutonium) |
| **Size** | Small, compact | Large and complex |
| **Safety** | Minimal radioactive byproducts | Produces radioactive waste |

А він став інженером? Він спроектував чи побудував (виконав збірку)?

да, він лего купив і зібрав, ага

да, він лего купив і зібрав, ага

він зібрав нафік нікому не потрібну іграшку.
як купа початківців пише нафік нікому не потрібні «Hello world» та «хрестики нолики»

Де там ті, хто доказували що без універу неможливо стати інженером, вчителем, лікарем, що тільки в універі можна отримати потрібні знання, прокачати критичне мислення і вміння роботи з інформацією, без чого неможливе будь-яке навчання? Де ви всі? Ваш вихід.

олди на місці )) якщо ви вважаєте інженером людину, яка здатна щось зібрати по інструкції на ютубі чи від чатжпт... у мене для вас погані новини.

Ага, а ІТ це з використанням бібліотечок і фреймворків зібрати програму по інструкціям в гуглах і доках.

ну формально і hello world по інструкції з youtube це вже IT ))

з використанням бібліотечок і фреймворків зібрати програму по інструкціям в гуглах і доках

інженерія може так виглядати, але вона такою не є. це як в анекдоті про «один нюанс». збирання з готових кусків по доках це якраз не проблема — всі так роблять, але від інженера очікується розуміння того що він робить. простими словами, я можу поставити інженеру питання: «чому ти отак зробив?» і отримати у відповідь не «хз», або «так чат-бот сказав», а цілком конкретне: «я взяв цей фреймворк/бібліотеку/плагін, бо він має можливості/переваги (1),(2),(3), які нам будуть дуже важливі для проекту, недоліки (4),(5),(6), але на цьому проекті це нам ніяк не завадить, а от що може вилізти боком, то це (7),(8),(9), але на (7) я нагуглив патч, який це пофіксить, (8) підхачу руками, а (9) хз, але на початкових етапах не проблема, а потім зарішаєм». так, проект буде збиратися з готових блоків по інструкціях, але інженер — це людина яка знає що і для чого вона робить на проекті. і від такої людини можна очікувати, що у випадку непередбачуваних проблем чи прорахунків, вона зможе прийняти зважене рішення як виходити з ситуації.

Чим це відрізняється принципово від попитати порад на форумах 10-20 років тому?

Тим більше такої маргінальщини чи відвертої псевдонауки вистачало у всі часи:
jlnlabs.online.fr/cfr/index.htm
Більше того, раніше збирати вічні двигуни чи ще чимось нетрадійно-науковим було значно веселіше угорати, першим збираючи граблі або свідомо вкидаючи ніби-то працюючі результати і троллячи цим публіку, знаю з власного досвіду, це зараз на кожну ідею гугл видасть аргументоване спростування.

Ну приблизно те саме тільки швидше.

Суть не в тому, суть в тому, що в сучасному світі при сучасних можливостях (Інтернет, гугл, чатгпт, реддіт, ютюб, онлайн курси від топоих універв світу), не треба універ закінчувати щоб получити потрібні знання. А то деякі тут з піною в роті доказують що без універу ніяк, що без універу тільки ІТшником можна стати тому що для ІТ багато мозгів не треба і це набагато простіше ніж медицина, інженерія, педагогія, електроніка і багато інших професій.

Це не бінарний поріг, треба, чи не треба універ для певної діяльності.

Щось скопіювати готове з вдесятеро більшими затратами відносно ідеальних можна і без освіти і розрахунків, роблячи інтуїтивно. Вдвічі гірше ідеального потребує розрахунків по готовим формулам чи в готових калькуляторах для даного випадку, грубо кажучи, знання арифметики. Вписатися в десятки відсотків потребує знання процесів у тому з чим працюєш і вміння складати прості формули самостійно для аналізу часткових випадків, на рівні засвоєної шкільної програми. На одиниці відсотків треба вже вміти будувати моделі з застосуванням університетської математики, за оптимізації в долі відсотків вже треба робити рісерч на PhD і займатися цим роками.

І подібна прогресія спостерігається скрізь, хоч у порівнянні підняти вордпрес на шареді проти зробити свій гугл, хоч у зробити паровоз проти сучасного електропоїзда.

Щоб

стати інженером, вчителем, лікарем

треба багато практики «в полі» під час навчання, щоб розуміти, що і навіщо вивчається

Тільки проблема коли вуз цієї практики не дає від слова зовсім.

Таке теж є.
Але частіше там, де це непрофільна для університету спеціальність,або вчорашнє ПТУ, але «зате взяли з мінімальними балами».
Ще бувають випадки коли вступивши на умовного «вчителя інформатики» очікують, що програма буде як на «інженера програмного забезпечення» в умовних УКУ/КНУ/КПІ

Я вступив на Атомну енергетику і практика єдина яка була це лаба у Шеві. В коледжі навпаки ліпше було, сам бачив.

Часто буває ідеш на інженера програмного забезпечення, в навчають тебе на викладача вузу по прикладній математиці.

Тільки проблема коли вуз цієї практики не дає від слова зовсім.

Ви правильно використали словосполучення «проблема коли». Коли щось не працює — це проблема. Але для чого ви це написали? Щоб показати існування випадків? Так це буде аргументом лише коли хтось стверджував, що «__всі__ ВНЗ дають практику». Такого твердження ніхто не робить.

Повертаючись до ІТ програм топових універів, то там і залучають практикуючих спеціалістів, і підправляють програми під актуальні процеси і потреби, і дають можливість долучитися до розробки тих чи інших продакшен речей.
Інша історія, що це цікаво десь 5-10% потоку.

Я вступив на Атомну енергетику

Про цю спеціальність я ніх не знаю, але ви «вдало зайшли».
1) Яку практику ви б очікували для вашої спеціальності?
2) Те що тут видав чатГПТ dou.ua/...​rums/topic/51976/#2925931 правда чи містить помилки? Якщо є помилки, то які і чому це помилки?

1) Якби це по дурному не звучало, але ту яку я бачив у коледжах де розбирали ті чи інші агрегати, бо ти умовно вчишся на інженера який керує агрегатами і тобі просто насипають теорію після школи, а приходить птушник який крутив це в руках і він має ліпшу базу чим я. З цим мабуть вся біда що спеціальність занадто возвеличиди(не заслужено). Якраз коли я випускався у 2020 зробили нормальні комп’ютерні моделі (доступу до них звісно дуже обмеж
ений, але хоча б щось). В КПІ дуже багато для програмістів зробили саме Бєлка і Lampa, але вони це якось робли всупереч учбових програм, де основе це вишка, фізика, креслення від руки і старі мови програмування типу Pascal(код для розв’язання задач із вишки).
2) Чесно це дуже спрощено. Але й промпт дуже слабкий. Чат гпт виконав мінімальну задачу, все ж Гугл описав би краще.

Проблема не у вищій освіті як такій, а у стереотипах суспільства, що лише з вищою освітою можна знайти нормальну роботу і добре жити. Ті часи вже минули давним давно, років 30+ назад, якщо не більше. По-справжньому вища освіта потрібна лише топ-10% найрозумніших людей серед молодого покоління — інженери, які отримають фундаментальні знання і на основі попереднього досвіду людства створять щось реально круте і може навіть революційно нове. Філологи, що будуть створювати крутезні твори. Дизайнери та архітектори, які реально будуть рухати сферу дизайну і архітектури вперед.

Решта bottom-90% людей не мають достатніх потужностей мозку для того, щоб по-перше увібрати в голову всі знання які дають університетські спеціальності, а по-друге — на основі отриманих знань синтезувати щось нове. Для оцих 90%, які потім будуть працювати на звичайних роботах, цілком достатньо 3-6-12-місячних курсів з опанування якоїсь не дуже складної професії чи напрямку роботи і цього їм вистачить до пенсії чи навіть до кінця життя.

Не дивлячись на те, що з усіх щілин нам намагаються донести, що всі люди рівні, але насправді це не так — у всіх різні можливості, у тому числі й інтелектуальні. Тож на мій погляд, для покращення вищої освіти краще було б зосередитися на тому, щоб випускати менше спеціалістів, але більш високої якості, аніж намагатися всіх-привсіх загнати у цей цирк з конями і підлаштовувати швидкість руху під найповільнішу конячку.

Тож на мій погляд, для покращення вищої освіти краще було б зосередитися на тому, щоб випускати менше спеціалістів, але більш високої якості

Як стратег не тактик я це говорив ще багато років тому.
Тут проблема в тому, як це забезпечити. Що буде з міністром освіти, який вийде і скаже «Ми в 5+ разів скорочуємо набір у виші, залишивши те саме фінансування»? Ще цікавіше де знайти додаткові кошти на те щоб всім іншим забезпечити освіту в умовних ПТУ?
А ще є перехідні умови.

Що буде з міністром освіти, який вийде і скаже «Ми в 5+ разів скорочуємо набір у виші, залишивши те саме фінансування»?

(виділено мною)
а про те «те саме фінансування» звідки? Ну і міністр — не виборна посада, тому умовний міністр може собі дозволити робити непопулярні кроки. А тут це навіть назвати «непопулярним» не вдасться, бо — чесно — кого з міщан (окрім колективу вузів і абітури) хвилює кількість внзів?

а про те «те саме фінансування» звідки?
кількість внзів?

Бо зараз виші живуть фактично з кількості студентів. Якщо зменшити в рази фінансування — це означатиме зменшення викладацького складу в рази. Викладачів, які зараз перевантажені і відносно низькооплачувані.

Питання не кількості ВНЗ, а доходу конкретного ВНЗ. Тобто теоретично можна зменшити фінансування за рахунок закриття ВНЗ, але тут цікаве питання як обирати тих кого залишити.
За рейтингами треба лишати СумДУ та закривати усілякі КПІ/КНУ.

UPD.
Тут важливий момент:
Основні доходи йдуть з кількості студентів.
Але ЗП викладачів — це не єдина стаття витрат. Тому якщо не закривати виш повністю, а реструктуризувати (звільняти частину викладачів), це не зменшить витрати на корпуси, общаги і тд. Тому реальні витрати навряд чи вдасться зменшити пропорційно кількості студентів

а, зрозумів, дякую.
Бо я прочитав як «у п’ять разів скорочуємо вузи». Був неуважний, сприйняв через призму власного бачення.

Жаль так наша влада не думає і роздає бюджетні кошти на непотрібні гранти для непотрібних спеціальностей і збільшує бюджетні місця

щось мені в цій генералізації крауд-віздому поза (імхо) дуже обмежені ситуації де він дійсно працює не подобалося, ніяк не міг наздогнати думку, а тут з іншого місця прийшла неочікувана підказка

власне загальні вибори і триумф популізму в останні десятиліття ставить під сумнів ідею вибору кращого за стохастичний, якщо його робить непідготовлений до розуміння контексту крауд, навіть викреслюючи маніпулятивні техніки

Канеман у своїй останній книжці (про шум, варта серйозної уваги, кому цікаво звісно) розібравши в деталях нюанси прийняття оптимальних рішень прямо пише — рішення прийняте достатньо широким пулом експертів буде кращим ніж більшим краудом, але непідготовлених
і власне тут нічого нового, люди користуються цим методом управляючи великими організаціями вже кілька десятиліть, принаймні в організаціях з довгостроковими стратегіями дій..

характерно. ШІ замість вчителів панство вважає за зле. А скрипти замість держслужбовців — підтримує.

А в чому принципова різниця? І ті і другі на держбюджеті, хазяїн той самий, тощо. Вчитель вчить? Так і однією функцією будь-якої держслужби є вчити, розяснювати тощо.

характерно. ШІ замість вчителів панство вважає за зле. А скрипти замість держслужбовців — підтримує.

Впевнені? Часто позитивне/негативне відношення до обох ідей співпадає в рамках 1 людини.

все ж між ші і скриптом є принципова відмінність. Скрипт це завчасно продуманий алгоритм. А логіка ші захована. А у навчанні, імхо, важливо, щоб вчитель сам розумів свої слова і міг пояснити щось незрозуміле.

Бо навіть найтупіший скрипт виконує свої задачі краще, за типового українського чиновника, а головне швидше, і йому за це не треба платити.

Вчитель вчить? Так і однією функцією будь-якої держслужби є вчити, розяснювати тощо.

тоді пропоную замінити всіх програмістів на семикласників. у них теж є функція програмувати, навіть спеціально відведений для цього урок «інформатика».

Стефена Вольфрама

Стівена Вольфрама. І його книга дуже так собі екскурс в світ мовних моделей.

У нас на 122-ой, хлопцы, без ШИ сейчас некуда, особенно когда свет отключали, бо нужно было за 3 часа, сделать то что раньше делал три дня и больше, а мои навыки программирования еще оставляют желать лучшего.

часто жалкую що не вшановував своїх викладачів належно

Що означає належно вшановувати?

І вшановувати за що? Лише одиниці з них робили свою роботу, у яких це дійсно було призвання і які получали кайф від того, що вдалося донести матеріал. Я з сходу можу тільки вчителя Історії України згадати, може якщо трохи подумаю, може ще 1-2 викладача згадаю за 6 років в універі.

Всім іншим, срати на тебе і на свій предмет. Не роблять нічого щоб зацікавити, розпалити вогонь в очах, цікаво об’яснити складний матеріал з реальними, прикладними прикладами, адаптувати свій предмет до реального життя. Не роблять нічого щоб хоч трохи відступити від застарілої програми чи щоб цю програму змінити. Да що там відступити, вони самі далі своєї програми, яка не змінювалася 20 років, не знають. І якщо в США у тебе є вибір, ти сам вибираєш які курси відвідувати, з якою програмою і яким викладачем (тобто ліниві викладачі чи неактуальні курси відпадуть самі собою), і в інтересах університету запрошувати топових викладачів і робити актуальні курси, то в Україні у тебе вибору немає — жуй що дають.

А потім приходять тут на доу, і кажуть що так має бути, що ти, студент, сам маєш шукати матеріал і вчитися і що це не обов’язки викладача. Нах він тоді взагалі треба? Які тоді його обов’язки? Список літератури тобі видати? Конспект тобі надиктувати? )

А потім приходять тут на доу, і кажуть що так має бути, що ти, студент, сам маєш шукати матеріал і вчитися і що це не обов’язки викладача.

Так гарний викладач не може розповісти все-все. Якраз у середній і вищій школах одна з задач гарного викладача стимулювати самостійне навчання. Викладач іноземної фізично не може дати достатню кількість практики, викладач літератури фізично не прочитає за відведені години книжку. Ну бо, камон, ти вже студент, пора ставати дорослим і самостійним.
Але підтримаю те, що часто — а може й дуже часто — фраза про «самостійно вчитися» є просто відмазкою для лінивих викладачів або фуфлової програми.

То може основна робота викладача це пояснювати недовивчене студентам, але це вже якусь фантастику розповідаю. Це не наш шлях.

як добре, що хоч хтось знає, де наш шлях. </sarcasm>

Викладач іноземної фізично не може дати достатню кількість практики

І не треба, но викладач іноземної може граматику об’ясняти простою мовою, мені на очі кілька книжок/ютюберів попадалися коли я прозрівав: «ну йоп твою мать, чому в школі так не об’ясняли?». І так майже по всім предметам. Також, викладач іноземної може цікаві топіки придумувати для обговорень, а не «лондон із зе кепітал оф грейт брітен».

А деякі прийдуть тут потім на доу і скажуть: «гиги, учиться по ютюберу який педагогічний не закінчував». Да бл*ть, тому що ютюбер вміє пояснити, а вчитель після 5 років педагогічного і 20 років практики — ні. Бо задача викладача «стимулювати самому вчитися а не навчати і пояснювати».

викладач літератури фізично не прочитає за відведені години книжку.

Так, но він може дати на читання і обговорення Гарі Поттера (є урізані спрощені версії якщо що) а не Тома Сойєра, якогось Марсіаніна а не Му-Му Тургєнєва, Кінга а не Толстого, щось, що дітям було б самим цікаво читати, а не через рвотний рефлекс. А вчити віршики на пам’ять? Це що за анархізм? Яка ціль? Розвивати пам’ять? Так це не задача літератури, плюс є набагато цікавіші методи. Стільки і так обмеженого часу, який можна було використати продуктивніше, йде в трубу.

І не треба казати що у вчителя зв’язані руки, у нього програма яку він повинен виконувати. Коли учень виходить читати віршик, а іншій на перші парті великим шрифтом йому показує той самий віршик, і він тупо читає, а вчитель робить вид що не помічає і ставить 5 — він тут про програму, яка вимагає знання віршика, чомусь не сильно переживає. Да ніхто і не перевіряє слідує вчитель програмі чи ні.

так справа в тім, що «цікавий ютубер» — це той, котрому вдалося пробитися з тисяч унилих нецікавих. Я тобі гарантую, що є вчителі не менш цікаві. Просто їх мало (як і ютуберів, доречі). Як і програмістів, доречі.
гарррі поттера? о да, я теж коли був дитиною бухтів, що на літературах читають щось нецікаве і навіть на позакласне читання задають таке ж нецікаве. І я й зараз думаю, що багато тої літератури вже застаріла. Але якщо все так просто — «та просто читайте цікаве, а нецікаве не читайте» — то чом це ніхто не зробив? Для тесту пропоную просто придумати, яку книжку дати уявному сьомому класу. Гаріпотер? так купа людей не любить фентезі. Щось з сучасного СайФай? так НФ в середньому люблять ще менше. Детективи? Щось униле контемпоральне? От і виходить, що перевірений часом том соєр не такий вже й поганий. Я, до речі, буквально пару місяців тому його переслухав і мені норм.

Ну, тому я і кажу що традиційна освіта з 100500 викладачами відстала. Достатньо кількох хороших викладачів і масштабувати їх за рахунок технологій. Вплоть до того щоб в тому ж класі проектор поставити і хай слухають одного, толкового вчителя. І трудовика в класі поставити, який слідкував би за порядком щоб народ слухав. Знайти 100500 трудовиків і кілька толкових викладачів набагато легше, ніж знайти 100500 викладачів, а знайти 100500 толкових викладачів взагалі нереально.

Також, програму треба адаптувати до сучасних реалій. А маючи кілька толкових вчителів по кожній дисципліні, це буде зробити набагато легше ніж переучувати на нову програму 100500 викладачів чи шукати 100500 викладачів на нову, актуальну дисципліну.

телебачення в ефірі вже століття. Зачатки онлайн уроків були увесь цей час, але чомусь не злетіло. Причому не злетіло не тільки в совку, а ніде — всюди реальні вчителі з м’яса. Бо тільки вони можуть підкорегувати курс, відповісти на питання, навести влучний в даному конкретному місці приклад. Вчителі дають інтерактив, забезпечують (в усякому разі мали б) зворотній зв’язок.

Ну, тому я і кажу що традиційна освіта з 100500 викладачами відстала. Достатньо кількох хороших викладачів і масштабувати їх за рахунок технологій.

Сучасних технологій вже давно достатньо, було би бажання, а його не видно. А вчити немотивованих студентів таке собі задоволення. От і виникає ситуація, коли студент відкладає навчання до сессії, тобто інтенсивно навчається один місяць з року.

ну от візьмемо сферичну школу облцентру і громаднуську восьмирічку. Рівень знань буде хоч трохи, але відрізнятися. Викладач старших класів цю різницю може знівелювати. Кілька хороших онлайн викладачів зі словами «вас багато а я один» читатимуть середній по лікарні курс, де задні стануть ще заднішими, а самі умні розслабляться і стануть глупішими.
Так, підходи до навчання треба модернізувати, так, якісь вводні лекції можна дивитися в записі, а лекції роздавати в електронці, натомість збільшити кількість лаб.
Але оце «давайте просто замінимо викладачів на наглядачів, а лекції хай читає якийсь інфлюєнцер» (цитата вигадана мною) це щось з, вибачаюсь, офісу простих рішень.

Ні, просто доведеться на мороз викинути добрих 2-3% населення які задіяні в освіті. Плюс школа завжди використовувалася не так для знань, як для підготовки гвинтиків в систему, особливо в диктаторських чи соціалістичних країнах.

Іншими словами, ніхто просто не пробував по тим чи іншим причинам

Іншими словами, ніхто просто не пробував по тим чи іншим причинам

Ага ага. ніхто не пробував, а я, такий, самий вумний.
Ніт.
Якщо до цього додумалася одна людина, то з майже стовідсотковою вірогідністю про це вже думало багато інших. А може навіть і тестувало. В тій же австралії були уроки по радіо. В тому ж союзі були уроки по тєлєку. Приватні онлайншколи дуже були би раді економити на вчителях.
Ан нєт. Ні у кого поки не взлетіло, а навіть навпаки — чим більше живих вчителів, тим кращою вважається онлайн школа (імхо)

Це вже є давно і працює — онлайн курси. Тобто єдине що з вищої освіти треба залишити це екзамени. Якщо людина їх проходить — получає диплом. Не проходить — не получає. Де людина получала знання, скільки часу це зайняло — нікого не має хвилювати. Навіть в медицині, якщо він вчився по ютюбу, а не 6 років в меді, но він проходить всі тести і екзамени — він має получити корочку як всі і бути допущеним до інтернатури як всі.

Це вже є давно і працює — онлайн курси.

Не працює. Не працює навіть для сформованих особистостей з чіткою мотивацією та здібностями, бо все одно будуть завтики, частину може навіть закриє ШІ, але на якомусь етапі треба буде підключати людину, що буде зможе пояснити по іншому.

Де людина получала знання, скільки часу це зайняло — нікого не має хвилювати.

Оце правда. Людей має хвилювати «за чиї бабки?». Якщо студент оплачує сам навчання і здачу екзаменів — то хай як хоче так і вчиться, хоч 40 років навчається.
Але коли держава або благодійник виділяють гроші за ваше навчання, то вони хочуть бути впевнені, що це окупиться. А не як в 19 сторіччі, «дітки» до 30-40 років «навчались» в універах, щоб отримувати утримання.

Навіть в медицині, якщо він вчився по ютюбу, а не 6 років в меді, но він проходить всі тести і екзамени — він має получити корочку

Невже в школі у вас не було зубрил? Людей, котрі працьовито зубрять все, але половини не розуміють? Тож нафіг нафіг таких лікарів/авіабудівельників/електриків.

Нє, я цілком усвідомлюю, що це крайнощі і насправді і з живими вчителями зубрили отримують свої червоні дипломи і не всі предмети в принципі вимагають якогось глибокого розуміння. І я протистою не скільки тезі «ШІ може вчити», скільки тезі «ШІ достатньо щоб навчити, шкіряні мішки переоцінені»

Це вже є давно і працює — онлайн курси

статистика, різна, вказує що максимальний успіх, тобто доходять до кінця і здають успішно тести — 30%
а зазвичай десь 10%

тобто — ніфіга вони не працюють, ті онлайн курси :)

Іншими словами, ніхто просто не пробував по тим чи іншим причинам

Это полностью изменит образование [Veritasium]
youtu.be/...​0AtLA?si=JqAxsynzJuhqCgtE

А якщо коротенько
То головний секрет в освітньому процесі — це то що відбувається в голові студента.
А відбувається там корисне тоді, коли студент — працює, вджобує.
Ми знаємо тільки те що — зробили самі, власною головою чи руками.

Скільки б і як гарно хтось щось не розповідав — поки учень не зробить 5, 10, 105 тупих вправ — ніфіга він нічому не навчився, він забуде це все

Плюс школа завжди використовувалася не так для знань, як для підготовки гвинтиків в систему,

Більшість дітей без примусу, тиску, маніпуляції — ніфіга вчити не будуть.
Більшість це — 99.9%

Якщо б діти мали можливість вимкнути оте нудіння батьків, чи вчителів — то зробили б те миттєво.

Що вони і роблять, на дистанціойному навчанні.

Щоб зрозуміти що без тиску, примусу — мультиками та казочками дитину нічому не навчиш, — треба просто трохі повчити чужих дітей.

Так, дитину можна загнати в стрес, і теж тоді нічому вона не навчиться.
Але «чатгпт» якого можна вимкнути, якщо він «напрягає» — вчителем не стане ніколи.

А вчитель яким чином заставляє? Домашню роботу задає і потім оцінку ставить? З цим і АІ справиться. Вот тільки на відміну від вчителя, він буде безпристрасний.

А вчитель яким чином заставляє?

Педагогіка — то чимала наука.
Але AI не зможе нею зкористатись, по повній, допоки до нього буде відношення не як до людини, а як до комп’ютерної програми.

З цим і АІ справиться

Як і з домшньою роботою :)

Вот тільки на відміну від вчителя, він буде безпристрасний.

з чого б це? якщо в нього будуть закладені етичні норми:
всі рівні, всі талоновиті, і ти дурник, невизнаний поки геній з альтернативним мисленням, теж — то як він буде безпристрасний :)

а буде вимагати — так батьки скаргу напишуть, що ваш AI — фошист, гітлер, вимагаємо компенсації за зруйновану психіку дитини!

І не треба, но викладач іноземної ... І так майже по всім предметам.

Ну давайте ще про ОБЖД (чи як воно там) поговоримо.
Ми на сайті типу ІТ спільноти. Давайте говорити про профільні предмети.

Також, викладач іноземної може цікаві топіки придумувати для обговорень

Знову ж показує ваше нерозуміння ситуації. В групі 20-30 людей з абсолютно різним рівнем мову. Задача викладача забезпечити певний рівень доступний всім. Бо цікаво було б почути ваші скарги, що ви не вивчили іноземну, бо 5 студентів з викладачем дуже активно обговорювали різницю книги та серіалу «Гра престолів», а ви не лише не встигали за обговоренням, а ще й не читали книги.
До речі, які теми для обговорень ви порадите, щоб вони були цікаві 30-и людям?

Так, но він може дати на читання і обговорення Гарі Поттера (є урізані спрощені версії якщо що) а не Тома Сойєра,

Чому Гаррі Поттер цікавіший за Тома Соєра? Я от обирав, що почитати англійською, то Том Соєр був у списку (по факту купив пару книг про Шерлока), Гаррі Поттера навіть не розглядав і не розглядаю.
Бонусне питання:
А як ви забезпечите доступність матеріалів? В університетській бібліотеці має бути ця книга (бо за законом ви не можете змусити студента щось купувати). Марк Твен може там бути, бо типу класика. А Поттеріану у нас універи теж закупають?

Ну давайте ще про ОБЖД (чи як воно там) поговоримо.
Ми на сайті типу ІТ спільноти. Давайте говорити про профільні предмети.

Ми живемо в реальному світі а не в в світі рожевих поні. А в реальному світі, половина предметів непрофільні, половина із профільних неактуальні, а половина із актуальних дуже поверхові і фокусуються на непотрібних розділах.

Наприклад на тій же криптографії, замість того щоб розказувати про різні алгоритми шифрування і хешування, про їх слабкі і сильні сторони, де які використовувати, робити якісь практичні задачі з використанням ширфування і хешування, ми пів року розбирали як працює якийсь МD5 і на папері пробували щось шифрувати/дешифрувати примінячюи 100500 математичних операцій. І да, курс криптографії був семест, а ОБЖД — 2 семестра.

Чи на комп’ютерних мережах, замість того щоб розказувати про різні протоколи, як працюють роутери, маршритузатори, як їх використовувати, як оптимізувати мережі, типи мереж, стандарти вайфай, чим відрізняються і як працюють, писати якісь прикладні програми Р2Р, клієнт-сервер, тощо, ми на папері ТСР пакети розшифровували і рахували маски для айпішніків. Також було 2 семестра, і ОБЖД 2 семестра.

де які використовувати, робити якісь практичні задачі з використанням ширфування і хешування, ми пів року розбирали як працює якийсь МD5

так тут, імхо, і є різниця між бурсою і інститутом. Бурсак має вміти використовувати 100500 методів, а от інженер має розуміти, як ці методи працюють. Які алгоритми в основі і все таке.
Те саме з масками — бурсаку достатньо знати, що «маска мережі має бути однакова», а інженер має знати занафіга вона треба і як воно працює.

Хто тобі це сказав? Ми тут всі софтваре інженери. Хоч раз пригодилися знання шифрування? Доводилось розробляти свої алгоритми чи допилювати існуючі? Знання як працює МД5 тобі хоч раз допомогли? Чи знання як маску підбирати? Ну да, адмніам і девопсам це треба знати, а вот софтваре інженерам?

По факту, багато з того що треба було — не викладали. Багато з того що викладали — не пригодилося.

так може проблема не в тому, що «в інститутах дають непотрібні знання», а в тому, що більшості не потрібні ті інститути? відучилися би в технарях або й пту і це було би чесніше.
Ан нєт — всі пруться в універ, а потім жаліються, що їм там дають базу, замість актуальних фреймворків.

Ан нєт — всі пруться в універ, а потім жаліються, що їм там дають базу, замість актуальних фреймворків.

Я десь жаліюся що мені не розказали які є бібліотеки для шифрування на пітоні? Навіщо перекручувати і додумувати?

а я десь таке казав (що конкретно дональд трамп жаліється)? навіщо ображатися на вигадані образи.

Ан нєт — всі пруться в універ, а потім жаліються, що їм там дають базу, замість актуальних фреймворків.

Тут ви не праві. На мене жалілись, що я викладав (засунув 1-2 лекції) «спрінг, який нікому не потрібен», а студенти очікували «що курс (ООП) буде науковим»

згоден. Розмахувати квантором не варто.
Я утрирував, бо в цій гілці є, в тому числі, згадки про непотрібні знання, які ніколи не пригождаються.

Та й у вас жалілися в процесі навчання. Там завжди жаліються.
А на доу жаліються вже після навчання на те, що «не згодилося і було вже тоді застаріле»

Та й у вас жалілися в процесі навчання. Там завжди жаліються.
А на доу жаліються вже після навчання на те, що «не згодилося і було вже тоді застаріле»

Ну жалілись вони вже після того як зрозуміли, що анулювання роботи за списування буде як прописано в РСО і зіскочити не вийде, і після того як вони не здавали весь семестр лаби і потім «їм не пішли на зустріч» і не прийняли якимось чином 250+ лаб за 6 пар.
Просто у них та сама проблема, що і у більшості критиків освіти:
Вони не отримали того що хотіли. Чому це сталось?
Бо вони не докладали зусиль (в тому числі банально запитати те що їх цікавило у викладача) під час навчання? — Звісно ні, вони ж відповідальні і незатуркані. Тоді виходить, що це викладачі погані, не роблять нічого, не змогли знайти клучик до серця конкретного студента (кожного з потоку на 50-100 чоловік).
В останнє читач повірить легше, бо чи не у кожного був приклад викладача, який безвідповідально, тим паче, що не треба визнавати свої пройоби.

Одна з вагомих причин у мене як мінімум я очікував реально багато практики і вважав свою спеціальність більш практичною, ніж просто засипанням теорією, а єдину практику вбив коронавірус. Так у 17 років я не походив по вузах, але треба було вступати, бо як так маючи золоту медаль і не в інститут.

Одна з вагомих причин у мене як мінімум я очікував реально багато практики і вважав свою спеціальність більш практичною

Тут 2 проблеми:
1) Система освіти не дає реалістичних очікувань і не стимулює абітурієнта до свідомого вибору. Я пішов на прикладну математику (20 років тому) і офігів від кількості програмування та усіляких шифраторів/дешифраторів/РС-трігерів.
2) ВУЗ реально мають проблему з практичною частиною.
2.1) Ну немає ресурсів (в том числі і часу працівників вишу), щоб нормально підняти і дати доступа до локального хадуп кластера.
2.2) Для забезпечення практики треба х2 викладачів мінімум. В одному курсі я рахував на прийом лаби було щось 4хв. Знову ж за рахунок навантаження у тих викладачів для яких універ — основна робота, не дуже багато часу на суттєве покращення практичної частини, бо банально нова тема на лекції має кращий РОІ ніж перероблена лаба.
2.3) Тут вже більш ситуативно, але студенти були незадоволені наявність Спрінг, Докер та інших інструментів в курсах. Банальну лабу з міграціє БД, робили тупо через автогенерацію ОРМ, навіть після того як я пояснив людині для чого саме ті вимоги, що в лабі. (Викладач практики прийняла лабу, бо там і так 80+% потоку ніх не робили)

а от інженер має розуміти, як ці методи працюють. Які алгоритми в основі і все таке.

В університеті можуть викладати _дещо_ застаріле (не радикально!), але давати гарну теоретичну базу, після якої здогнати самому до актуального рівня не буде проблем.

В «бурсі» можуть виключити частину теоретичної підготовки, але мають викладати актуальне на саме зараз і виключати некорисне.

А ось варіант, коли покроково самі обчислюють md5, не придатний для обох варіантів навчання. Нічого воно тому «інженеру» не дасть ні в якому варіанті.

Скоріш за все це була просто сінекура для старого викладача, в якого мізки задубіли і він вже не вміє нічого, а виганяти не можуть або не хочуть.

замість того щоб розказувати про різні алгоритми шифрування і хешування, про їх слабкі і сильні сторони, ...
(1)розбирали як працює якийсь МD5
(2)і на папері пробували щось шифрувати/дешифрувати примінячюи 100500 математичних операцій

Тобто 15-18 лекцій і 8-17 практик вам розповідили про 1 алгоритс хешування? І ви приміняли 100500 матоперацій без того, щоб вам розповіли чому саме їх в певному порядку?
Мені цікаво як викладача це розтягнув на такий час.
Ось курс з ФТІ (це лише симетричне) mmis.ipt.kpi.ua/...​метрична криптографія.pdf
Ви впевнені, що вам не оте все розповідали?

як працюють роутери, маршритузатори ... ми на папері ТСР пакети розшифровували і рахували маски для айпішніків. Також було 2 семестра,

Знову ж 2 семестри — це 30-36 лекцій і 16-36 плактик/лаб.
До речі, а в чому різниця між роутером та маршрутизатором?

Тобто 15-18 лекцій і 8-17 практик вам розповідили про 1 алгоритс хешування?

Якщо відвідувати десь одну лекцію із 10, а практику здавати усю за раз наприкінці семестру, це цілком можливо.

ми пів року розбирали як працює якийсь МD5 і на папері пробували щось шифрувати/дешифрувати примінячюи 100500 математичних операцій.

Жах. Де це було і нащо?

Чому Гаррі Поттер цікавіший за Тома Соєра?

Просто більше матеріалу, різноманітніше. Є що обговорювати майже для кожного.

А як ви забезпечите доступність матеріалів?

І ще можна фанфіки використовувати. Їх реально міліони, включаючи високоякісні і обʼємні. І мова сучасна, а не як у Марка Твена, Агати Крісті або тих 100500 класиків, що дебільна мафія «авторських прав» дозволила відкрити і не встигла закрити знову.

а ви не лише не встигали за обговоренням

Ну це вже питання сегментації груп. Стандартного підходу на зразок beginner / intermediate / upper intermediate і т.п. — досить, щоб рівень був у всіх схожий.
Ну і вчитель має контролювати, щоб брали участь хоча б ¾.

Ну це вже питання сегментації груп.

Якщо відкинути тих хто не прочитав книгу, то так. А тепер питання — де бабки на цю сегментацію?

І ще можна фанфіки використовувати.

Відкидаємо питання наявності методичного матеріалу (точніше його відсутності і необхідності пидготувати, а це робочий час). Уявляєте бугурт студентів, коли їх на курсі англійської зобов’яжуть читати фанфік (аматорський за визначенням текст невідомого автора незрозумілої якості)? З таким же успіхом можна пости на ФБ зобов’язати читати

Не роблять нічого щоб зацікавити, розпалити вогонь в очах

А цим мають займатись викладачі в університеті?
Але я вас розумію.
Я був отим викладачем, що викликав цитата «відразу до предмету» (на стільки, що вони забили на профільний курс бази даних), вже на 3 лекції були присутні окрім мене лише 2 людини — 1 студент і викладач практики (можливо це було пов’язано з тим, що більшість матеріалів була надані на початку семестру).
Я розповідав якісь непотрібні речі, наприклад докер. Кому той докер взагалі потрібен?
Я настільки демотивував студентів, що вони не здавали лабораторні весь семестр іншому викладачу. Напевне видраза до мене була настільки сильна, що вони вирішили довести ситуацію до того, що мали б здавати мені (а не викладачу практики).

До речі, просто на майбутнє, а як ви рекомендуєте розпалювати «вогонь в очах», якщо студенти просто не ходять на пари? Обдзвонювати батьків?

Не роблять нічого щоб хоч трохи відступити від застарілої програми чи щоб цю програму змінити.

Питання до вас та до «Підтримали: Mykhailo SorokinІван МалярPaul Loyanich»
Ви ж в курсі, що чи не на всіх ІТ кафедрах КПІ є хоча б 1 викладач з індустрії?
В реальності якщо «програма» навіть не має крутих назв предметів, то наповнення курсів часто оновлюється в міру можливостей. На курсах по архітектурі ПЗ для викладачів універів, які влаштовувала одна з топ-5 контор теж було 20-30 чоловік (при тому, що реклами по факту контора не робила), вони ж туди прийшли явно не для того щоб актуалізувати своє розуміння предмету.

І якщо в США у тебе є вибір, ти сам вибираєш які курси відвідувати, з якою програмою і яким викладачем (тобто ліниві викладачі чи неактуальні курси відпадуть самі собою), і в інтересах університету запрошувати топових викладачів і робити актуальні курси, то в Україні у тебе вибору немає — жуй що дають.

Оце демонструє повне нерозуміння вами того, що відбувається.
1) Універи вже давно не «запрошують кращих», там освіта часто тримається на аджанктах — дешевих викладачах яких легко замінити.
2) Студентів заманюють не якістю знань, а прикольними кампусами та «експіріенсом». Тому адмін частина розростається, а якість викладання падає.
3) В Штатах студент платить за освіту, це стримує його від обиру простих курсів, замість якісних. В Україні по факту освіта безкоштовна або коштує дуже мало порівняно з витратами часу на навчання і ризиком провалити предмет.
4) Як виявилось багато курсів штатівських універах мають 2 шкали оцінювання «звичайну» і «просунуту», об’єм роботи на цих шкалах суттєво різний, але кількість балів не відрізняється. Тобто ви обираєте «просунуту», іпошите і отримуєте 70/100, я обираю «звичайну» і отримую 80/100, на виході ви маєте гіршу оцінку в дипломі ніж я, але доклали більше зусиль. Сподіваюсь не треба пояснювати, що «звичайна програма» — це по факту спрошена, а «просунута» — це та яка була в оригіналі, просто не всі тягнули, але треба щоб люди енролились на курс, бо це бабло.

Як (3) і (4) не протирічать одне одному?

3 — гроші
4 — оцінювання.
Тепле і синє не протирічать одне іншому.

3 — вартість абонементу у спортзал однакова для всіх
4 — а біцуха буде у того — хто потів. сам. піт вчителя не конвертується у біцуху учня. і рівень платні за абонемент — теж, не конвертується.
але зал дає грамоти за відвідування всім хто регулярно ходив.

наприклад, це означає, записати в зошиті чи записнику його фіо. а не питати сусіда, коли щось хотів спитати у викладача

Стаття — класне інтро до серії з них про важливі зміни в освіті 🙃💪

Він вб’є освіту ще на рівні середньої школи.
Нащо самостійно щось вирішувати, якщо можна згодувати завдання ШІ?
Звичайно, є школи, з невеликою кількістю учнів і в класах і висококласними вчителями. Але навчання в таких школах навіть не кожний ІТ-фахівець потягне.

Більшість шкіл в топ-20 рейтингах НМТ з фізики та математики не приватні, тому не зовсім зрозуміло, навіщо платити за приватні школи.

топ 20 це максимум пів сотні шкіл, якщо на одному місці може бути кілька. На всю країну. Яка вірогідність забезпечити своєму чаду викладання предмету на рівні одної з цих шкіл?
Я не про протиствалення приватного і громадського, а про використання цього прикладу.

Для досвіченого розробника ПЗ вірогідність забезпечити своїй дитині викладання предмету на рівні достатньому для вступу до фізико-математичного ліцею з топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики настільки ж висока, як і ймовірність досягти рівня заробітної плати настільки високого, щоб мати змогу заплатити за навчання своїх дітей в дорогій приватній школі.

тобто вчити самому чи винаймати репериторів? І чим тоді це відрізняється від приватної школи?
Я ж абсолютно не проти того, що у звичайних школах є розумні толкові вчителі, як і у приватній можуть бути відбувайли.
Я про сам аргумент «в топ20 багато державних тому за приватні платити не треба» — як на мене він аргументує тільки те, що розумні вчителі є у всих заклада, не тільки в приватних. Але зважаючи на кількістне співвідношення державних і приватних цей аргуменнт нічого не скаже про доступність якісної школи тут і зараз.

тобто вчити самому чи винаймати репериторів?

Ні, придбати або винайняти житло в радіусі 800 метрів від ліцею з топ-20 рейтингу НМТ з фізики та математики.

чим тоді це відрізняється від приватної школи?

Ціною, більш ніж в 30 разів (якщо житло купити, а не орендувати — тоді це житло можна зарахувати у свій net worth).

а. Ну теж варіант. хоча, знов таки, це підійде для одного окремо узятого випадку, але не є вирішенням ситуації вцілому.

Якщо йдеться про тих, хто може собі дозволити дорогу приватну школу, виглядає якраз як вирішення ситуації в цілому.

мені здається що у фразі

Звичайно, є школи, з невеликою кількістю учнів і в класах і висококласними вчителями. Але навчання в таких школах навіть не кожний ІТ-фахівець потягне.

мова якраз таки не про айтішників. А про те, що окремі заклади можуть собі дозволити невеликі класи і більш індивідуальнне навчання для нівелювання ліні учнів, але це дорого навіть для значної частини айтішників. ТОбто тут вони тільки як приклад страти з непоганим доходом.

Так, я теж зрозумів ідею таким чином. Моя точка зору полягає в тому, що нівелювати лінь за допомогою менших класів не вдасться. Потрібно помістити дитину в клас із працьовитми талановитими дітьми, і дитина братиме приклад з дітей, разом з якими навчається. На мою думку, дорогі приватні навчальні заклади не можуть мати в своїх класах більший процент талановитих та працьовитих дітей, ніж мають класи фізико-математичних ліцеїв з топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики, оскільки ліцеї з цією метою проводять відбір — екзамени. А оскількість батьків, які фінансово можуть дозволити своїм дітям навчання в комунальних фізико-математичних ліцеях, більше, ніж батьків, які можуть дозволити своїм дітям навчання в дорогих приватних школах, то і вибір серед працьовитих талановитих дітей у комунальних ліцеїв ширший, тобто екзамени можна робити складнішими і зараховувати більший процент талановитих і працьовитих дітей.
Тож підсумовуючи, організувати дитині здобуття якісної освіти дійсно непросто, адже фізико-математичних ліцеїв у топ-20 рейтингів НМТ з фізики та математики на всю країну не більше сорока, та основна складність лежить не в площині фінансів, оскільки абсолютна більшість цих ліцеїв комунальні, а не приватні.

Більшість шкіл в топ-20 рейтингах НМТ з фізики та математики не приватні, тому не зовсім зрозуміло, навіщо платити за приватні школи.

А ви впевнені, що там немає «фонду» куди батьки дають «добровільні внески» і з якого вчителям платять «премії»? Але звісно школа не приватна

Моя донька якраз навчається в п’ятому класі в ліцеї, що входить до топ-20 рейтингу НМТ як з математики, так і з фізики. Розмір тих добровільних внесків за весь рік виходить більш ніж втричі менший ніж місячна плата за навчання у приватній школі розташованій за кілька хвилин пішки від дверей мого помешкання. Але та приватна школа навіть до топ-100 рейтингу НМТ з математики не входить, тож як казали у відомій рекламі пралього порошку, навіщо платити більше? Так, я міг би дозволити собі навчати обох своїх дітей у тій приватній школі, та сенсу в цьому не бачу.

більш ніж втричі менший ніж місячна плата за навчання у приватній школі

Тобто ви все ж платите, просто поки в вашій школі не зрозуміла, що у них є можливості росту х3 :)

Так не в х3 а в х30 же :)

Він вб’є освіту ще на рівні середньої школи.

Він знищить освіту в тому вигляді, в якому вона існує на пострадянському просторі.
Зараз учні проводять у школі 6-7 годин щодня. Після цього їм ще дають домашні завдання на 2-4 години + домашнє завдання на всі вихідні. На літо — обов’язкове читання графоманів-«класиків» з подальшими творами на тему «що мав на увазі автор?», і в доковідні часи — 2-3 тижня «відпрацювання» на літніх каникулах, коли ти як безкоштовна раб-сила працюеш на теріторії школи або за її межами.

В умовах ковідної та воєнної реальності не було придумано нічого кращого, ніж зменшити якість і тривалість уроків (навіть онлайн) та ще більше перенести на домашні завдання.

Це було неактуально ще 25 років тому, коли я навчався у школі. Зараз це тим більше втратило сенс.

В умовах ковідної та воєнної реальності не було придумано нічого кращого, ніж зменшити якість і тривалість уроків (навіть онлайн) та ще більше перенести на домашні завдання.

А є якесь просте рішення цієї проблеми?
Школи фінансуються з бюджетів громад, але дуже часто людям все одно, що і як відбувається на рівні громади.

А є якесь просте рішення цієї проблеми?

Вам до офісу простих рішень!
www.facebook.com/simple.org.ua

Він вб’є освіту ще на рівні середньої школи.

Не вб’є. В Іспанії, наприклад, рік тому заборонили використання мобільних телефонів в школах і зараз ця міра показала серйозний ріст успішності серед учнів, а також покращення психологічного стану дітей.

В українських же реаліях чатгпт — це остання проблема, про яку варто перейматись. Ні радянська, ні тим більше наша освіта ніколи не була конкурентною, тому в першу чергу варто зайнятись реформуванням самого освітнього процесу, а не думати про якісь ефімерні штуковини.

Ні радянська, ні тим більше наша освіта ніколи не була конкурентною,

Ви методологію того на що посилаєтесь дивились?
Там про науку, а не про освіту. Совкова освіта була націлена на прикладних спеціалістів, правильніше напевне буде сказати на трейнінг, а не на едюкейшн.
Шкільна освіта в совку була непогана, в основному через 2 фактори:
1) вона була скомужіджена з німецької
2) суспільне сприйняття як необхідності освіти так і ролі учителя.
Але десь з 70-х (може у дещо раніше) все пішло на спад. З активізацією ринкових відносин ще більше.

тому в першу чергу варто зайнятись реформуванням самого освітнього процесу

Справді цікаво почути, що саме ви пропонуєте? Як можна покращити освітній процес в школі (універи — окрема історія)?

Ви методологію того на що посилаєтесь дивились?
Там про науку, а не про освіту.

Більшість наших навчальних закладів позиціонують себе саме як освітньо-навчально-дослідницькі центри. Якщо ви візьмете будь-який український вищий навчальний заклад і переглянете його структуру, то побачите, що він складається, як з освітніх, так і наукових підрозділів. НаУКМА, наприклад. Це уже не згадуючи те, що в освітніх підрозділах працюють вчорашні студенти наукових факультетів. Ще згадаю таку просту банальність, що педагогіка — це також наука.

Справді цікаво почути, що саме ви пропонуєте? Як можна покращити освітній процес в школі (універи — окрема історія)?

Я уже мав з вами дискусію на цю тему 1.5 місяці тому тут.

Більшість наших навчальних закладів позиціонують себе саме як освітньо-навчально-дослідницькі центри.

І що? Ну позиціонують.
Як це змінює той факт, що посилання надане вами не про освітню складову?

Я уже мав з вами дискусію на цю тему 1.5 місяці тому тут.

Ой-йой, кридитна система в школі, нятнєнько, є фантазії, а що робити, то «Не подобається? Їдь в сусіднє село»

І що? Ну позиціонують.
Як це змінює той факт, що посилання надане вами не про освітню складову?

Ну, тобто я привів факти в підтвердження своїх слів, а у відповідь оце мямляння?

Ой-йой, кридитна система в школі, нятнєнько, є фантазії, а що робити, то «Не подобається? Їдь в сусіднє село»

Мямляння дубль два. По суті щось скажете?

Ну, тобто я привів факти в підтвердження своїх слів, а у відповідь оце мямляння?

Ви не привели факти, а привели мямляння про позиціонування.
Ще раз: ви висунули твердження, що серендя освіта не конкурентна. Тягар доведення на вашій стороні.

Мямляння дубль два. По суті щось скажете?

По суті, вам варто не продукувати Мямляння, а спробувати подумати і навести реальні аргументи про середню освіту, а не посилання на дискусію про вищу освіту де була 1 ідея про серелю і та на рівні «стратег не тактик»

Ви не привели факти, а привели мямляння про позиціонування.
Ще раз: ви висунули твердження, що серендя освіта не конкурентна. Тягар доведення на вашій стороні.

Я привів самі що не є конкретні факти з методологією дослідження. Буквально розписані чорними літерами на білому фоні. Якщо у вас є проблеми з сприйняттям інформації, то рекомендую звернутися до спеціаліста.

Наступне, мова в статті саме про вищу освіту. Це буквально написано в заголовку. Тому тягар доведення, як і уважного читання, тільки на вашій стороні.

По суті, вам варто не продукувати Мямляння, а спробувати подумати і навести реальні аргументи про середню освіту, а не посилання на дискусію про вищу освіту де була 1 ідея про серелю і та на рівні «стратег не тактик»

Я вже привів аргументацію з реальними прикладами працюючої системи в десятках розвинутих країн. Приклади актуальні, як для вищої освіти, про що йде мова в статті, так і для шкільної. Я повторюсь, якщо у вас є проблема зі сприйняттям інформації, то вам варто не мямляти на форумі в інтернеті, а негайно звернутися до спеціаліста.

Я привів самі що не є конкретні факти з методологією дослідження

Скильки тут про освіту? 5-15%?
Ranking indicator Weight
Global research reputation 12.5%
Regional research reputation 12.5%
Publications 10%
Books 2.5%
Conferences 2.5%
Normalized citation impact 10%
Total citations 7.5%
Number of publications that are among the 10% most cited 12.5%
Percentage of total publications that are among the 10% most cited 10%
International collaboration — relative to country 5%
International collaboration 5%
Number of highly cited papers that are among the top 1% most cited in their respective field 5%
Percentage of total publications that are among the top 1% most highly cited papers 5%

Я вже привів аргументацію з реальними прикладами працюючої системи в десятках розвинутих країн. Приклади актуальні, як для вищої освіти, про що йде мова в статті, так і для шкільної.

Шкільна і вища освіта принципово відрізняються. Про десятки — це теж маніпуляція, що розбивається про той факт, що в в більшості країн різні системи освіти. Але про це ви не думаєет, а просто накидаєте про “мямляти”.
Не маєте аргументації, то так і напишіть

TL/DR Універи все ще потрібні.

Так я зміг побачити академічне середовище і зі сторони студента і зі сторони викладача, думаю, що можу трохи написати про це.

1. Університет як місце для навчання вчитися й вирішення складних проблем
Університети — це не просто «фабрики дипломів». Вони мають формувати мислення, здатність вчитися самостійно та розв’язувати реальні завдання. ШІ вже знімає більшу частину простої, «механічної» роботи, тож студенти можуть швидше рухатися до складніших викликів. Натомість їм треба розвивати глибокі знання, критичне мислення та вчитися ставити нетривіальні питання, на які ШІ поки що не дасть готової відповіді або цю відповідь треба від нього «вибивати» різними техніками промптингу та додатковими підходами.

2. Нетворкінг і «ліга плюща»
Здобуття корисних контактів та формування спільноти — ще одна важлива функція університету. Чому люди прагнуть до «ліги плюща» чи до топових вишів світу? Бо крім знань вони отримують оточення, де є потенційні партнери, ментори, інвестори, майбутні колеги по стартапах тощо. Зв’язки часом можуть важити більше за формальні знання, а ШІ не замінить людської мережі довіри й взаємодопомоги.

3. Проєктне навчання для розвитку управлінських і креативних навичок
Коли ШІ бере на себе рутину, люди можуть сконцентруватися на тому, що машини роблять погано: об’єднанні різних завдань у єдиний проєкт, керуванні командою, уточненні вимог і пошуку нестандартних рішень. Тому логічно робити акцент на реальних проєктах замість абстрактних лабораторних, аби студенти ставали «режисерами» процесу, а не просто виконавцями.
Наприклад:
— Хакатони та групові курсові.
— Міждисциплінарні проєкти (коли об’єднуються різні факультети — технічні, гуманітарні, економічні — для створення чогось нового).
Тут виклик для універів інтегруватися з бізнесом аби отримувати такі реальні проекти, нехай і не комерційні але наближені до таких.

4. Оптимізація рутини за допомогою ШІ
Користь ШІ в тому, що він знімає нудні задачі й допомагає швидше перевіряти гіпотези.
Головне — розвивати здатність бачити загальну картину та ставити питання, а не сліпо покладатися на ШІ.

Ну вот, про що я і писав

Університети — це не просто «фабрики дипломів». Вони мають формувати мислення, здатність вчитися самостійно та розв’язувати реальні завдання.

Я думав університет має давати знання, а тут ось як. Нафіг мені університет щоб самостійно вчитися? Самостійно вчитися я можу і без університету.

2. Нетворкінг і «ліга плюща»

Це єдина користь яку я, простий хлопець з села, получив від універу в Києві на початку 2000-х. Але, тоді не було Інтернету, не було купи спільнот онлайн по будь-яким топікам, було в мільйон раз важче знайти однодумців, особливо якщо ти жив в селі. Короче зараз універ, це далеко не самий швидкий і ефективний спосіб побудувати нетворкінг.

Наприклад:
— Хакатони та групові курсові.
— Міждисциплінарні проєкти (коли об’єднуються різні факультети — технічні, гуманітарні, економічні — для створення чогось нового).
Тут виклик для універів інтегруватися з бізнесом аби отримувати такі реальні проекти, нехай і не комерційні але наближені до таких.

Ось якраз за межами універів, в приватному секторі, цього всього є навалом, а в універах — немає. Лише в деяких топових американських. А про українські взагалі смішно.

Бляха, як згадаю як робилися курсачі і дипломні, про лабораторки взагалі мовчу. Всіх, хто хотів випендритись, зробити щось реально корисне, цікаве, практичне, преподи били по рукам, впарювали нудні, академічні теми від яких блювати хотілося, тому що це єдине що вони знали, тому що в минулих роках студенти це робили і у прєпода є досвід таких робіт.

Я все-одно проштовхнув свою тему на диплом, навіть довелося прєпода змінити, потратив реально кілька місяців часу на розробку, і знаєш що? Всім пофіг. Ні у кого не було ніяких питань, рекомендацій, зауважень по технічній частині, но ось форматування, оформлення... кілька раз довелося перероблювати по картинки не так підписані, шрифт не такий, відступ 1 см. замість 1.5 см. Під час захисту також, всі прєподи сиділи з відкритими очима і не знали які питання задавати так як тупо не розуміли про що диплом, так як він виходить за рамки їх вузької, застарілої, академічної компетенції. І таких як я були одиниці, всі інші за 2 тижні просто переробляли дипломи з минулих років, яких в КПІшній мережі було дофіга, і получали свої 5-ки /заліки, так як... всім насрати. Про які реальні, практичні задачі ти говориш? Про яку інтеграцію з бізнесом ти говориш? які нафіг хакатони?

І це було в 2008-2010 роках, коли ІТ вже становилось і не було якоюсь диковинкою. Так що не треба говорити що «зараз все інакше». Хіба що в гіршу сторону, тоді повірю.

Ти мабуть живеш в якомусь видуманому світі з рожевими поні )

Я як КПІшник підтверджую . Практики на бакалаврі не було, дипрук був старим і то була повна єресь. Я працюю по спеціальності і 97% того що нам викладали мені не потрібне. А от практики я так і не отримав. Щодо додаткових знайомств, то погоджуюся, але треба не ходити на пари, а зразу знайти ці місця (у КПІ це Бєлка і Lampa, для інших Гугл в допомогу). Найбільша користь навчання це уникнення мобілізації.

Я думав університет має давати знання, а тут ось як. Нафіг мені університет щоб самостійно вчитися? Самостійно вчитися я можу і без університету.

Ні, ти не правий.
Здобувати конкретну інформацію, факти ти маєш самостійно і пофіг чи це буде з підручника чи з індуса на ютубі. Препод( в ідеальному світі до якого ми прагнемо ) має лише бути твоїм консультантом, рекомендувати перевірені джерела, створити і направляти тебе по «дорожній карті» того чи іншого курсу, пояснювати незрозумілі моменти.
Читати лекції з листочка і конспектування цього це архаїзм який має відійти в минуле, коли люди не мали доступу до інформації і препод дійсно був чи не єдиним джерелом знань.

В мене був схожий досвід з тим, що ти описав, коли я навчався в КПІ на бакалавраті й магістратурі. Цей універ дійсно багато в чому демотивує.
Скажу тільки, що академічне середовище важливе і ті хто справді навчаються і шукають, ті знаходять.
В КПІ важко. Від більшості преподів мотивації 0, підтримки 0, а від частини ще й користі −1. Але віриш чи ні, ситуація навіть тут змінюється.

Препод( в ідеальному світі до якого ми прагнемо ) має лише бути твоїм консультантом, рекомендувати перевірені джерела, створити і направляти тебе по «дорожній карті» того чи іншого курсу, пояснювати незрозумілі моменти.

З чим із цього не справиться безкоштовний чатгпт? Яка перевага препода?

Це все було корисним років 20 назад. Зараз, коли є Інтернет, гугл, чатгпт, купу безкоштовних і не сильно дорогих курсів від топових університетів і вчителів світу, цінність вузу для більшості спеціальностей прямує до нуля.

Якщо говорити про ідеальний вуз в ідеальному світі (виключення непотрібних дисциплін, вчителі-наставники, максимум практики, інтеграція з бізнесом і вирішення практичних задач реального світу), то ми прийдемо до стажування в умовному гуглі якщо говорити в контексті ІТ.

З чим із цього не справиться безкоштовний чатгпт? Яка перевага препода?

Велика перевага препода, що він може задавати питання, зрозуміти, що саме ти не розумієш, та спробувати пояснити по-різному, придумати приклади. ChatGPT буде тобі пояснювати взагалі по взагалям, лити воду, повторювати десять разів, а інколи може й взагалі збрехати.

До того ж є відчуття, що його знання неглибокі, тобто зробити інтро в тему він може, а глибше... Здається краще по книжкам.

Також преподи різні. Хтось може зацікавити предметом, інший має оригінальний погляд, який відрізняється від інших. ChatGPT як середній по лікарні. У мене відчуття, що це як по справочнику вчитися.

по методичкам для лаб, бо в довіднику все одно доведеться щось самостійно шукати. А як заміна методичок — де стисло описано те, як зробити конкретну просту роботу — сучасні ші досить непогані.

Тільки у них 99% йде на конспект і лиш один на реальні відповіді студента і то десь на перерві, бо часу немає. На основне питання а для чого нам це треба: в майбутньому знадобиться. Пройшло 8 років майбутнє ти де?) А щодо вибору теж ще той сюр: серед десятка різних історій вибирай яку хочеш, все одно отримаєш просто предмет Історія і це єдине в чому був твій вибір

От чесно, не хочу написати щось таке, що тебе образить чи просто здатись токсичним.

З чим із цього не справиться безкоштовний чатгпт?

Твої слова свідчать, що ти вкрай поверхнево розумієш як працює генеративний ШІ та як працює академічне середовище, що треба для навчання і як пожднати це все разом.
Тут стільки всього пояснювати, що я просто побажаю тобі гарного дня, просто скажу, що ти не правий, але вступати в подальшу суперечку не буду.

> ШІ вже знімає більшу частину простої, «механічної» роботи, тож студенти можуть швидше рухатися до складніших викликів.
Я пам’ятаю як в університеті для отримання заліку з психології потрібно було показати конспект робіт психологів та філософів. Потрібно було виконати конспект ручкою в зошиті. Для студентів всіх технічних спеціальностей (де на лекціях говорять про автоматизацію) це було досить дивно

Гггг було таке колись, крінжатіна.
Фіксалось це тим, що 3-4 конспекти носив весь потік по черзі або навіть показувались ліві конспекти з інших предметів, головне без картинок.

і викладач не ставив підпис на котрійсь зі сторінок?

Ізі, ця сторінка просто виривалася або розгиналися скоби якими скріплювався зошит, виймався листок і потім, після перевірки, вставлявся назад.

Згадав, що ще були принтери які буквально писали рукописним текстом чорнилами або спеціальним олівцем, але це для мажорів. Звичайні студіки на таких принтерах хіба креслення замовляли.

з кожною перевіркою ставало на листок менше, або ж з’являвся новий вставлений переписаний листок.
Конспект Тесея )

Існували ще спадкові конспекти з попередніх років)

1. З мого досвіду, більшість бакалаврів/магістрів з парою років досвіду, котрі приходять на співбесіди, не в змозі написати притомний код на чистій java/js. Про які складні проблеми може йти мова?
2. Надцять років тому можливо, зараз дуже сумнівно як на мене
3. В рамках універу знову ж таки дуже сумнівна штука
4. Не знаю що у вас за рутина, але в моїй роботі ШІ рідко щось прискорює. А джуни/мідли які пишуть з допомогою ШІ так взагалі вибішують гівнокодом і повільніше розвиваються

вибішують гівнокодом і повільніше розвиваються

дозволю собі висловити сумніви. Бо: 1) продукціон-реді ШІ з’явився досить недавно і нормальна статистика навряд чи набралася, 2) ці ж самі джуни до ШІ копіпастили код зі стековерфлоу.

більшість бакалаврів/магістрів з парою років досвіду, котрі приходять на співбесіди, не в змозі написати притомний код на чистій java/js

емм. хіба у нас ще лишилися не-бакалаври/магістри?

4. Оптимізація рутини за допомогою ШІ

Які саме предмети ви викладаєте? І на яких вони курсах/роках навчання?
Наведіть приклади рутини, яку можна оптимізувати.

Головне — розвивати здатність бачити загальну картину та ставити питання, а не сліпо покладатися на ШІ.

Абсолютно згоден. Як ви пропонуєте це досягнути, за умови, що студент має доступ до цих інструментів від самого початку і не має необхідності використовувати альтернативні?

Цікавий кейс — підготовка снайперів в американській армії:
На початку тренувань вони не використовують допоміжні засоби, як то балістичні калькулятори, під час підготовки є етапи коли вимагають працювали лише з оптикою. Одна з задач — це дати курсанту розуміння того, які проблеми вирішують оті всі додаткові пристрої.

Все що я можу зазначити, це те, що для його поточної форми, штучний інтелект — це виклик, який ще більше знецінює диплом і зрештою призведе до його остаточної девалюації

Ви ж викладаєте, то маєте бути в курсі процесів. ШІ — це найменша проблема. Системна проблема — універам не вигідно відраховувати тих хто не навчається; бонус — за рахунок демографії зараз поступають всі хто хоче або не здатен відмовити батькам. Ще ситуація погіршує школа, яка практично втратила здатність до виховання, як результат на бакалавраті студенти на тому ж рівні, що років 10-20 тому були в 9-11 класі (скоріше 9). А ще у нас є законодавство, яке сконцентроване на правах студентів, а не на їх обов’язках.

ШІ можна «побороти» досить просто:
— серйозне реальне покарання за недоброчесність;
— довіра до викладача або скоріше якогось органа в універі, що може на основі оціночного судження визнати роботу плагіатом або генерованим ШІ текстом.

Цю проблему доволі просто вирішити так само як зі школами в селах. Просто закрити і скоротити державне замовлення. А влада навпаки робить гранти для контактників.

Цю проблему доволі просто вирішити так само як зі школами в селах.

А ви знаєте які результати того «вирішення»?

Для вчителів шкіл і самих сіл все плачевно. А для дітей ніхто точних вимірювань по якості наданої їм освіти не проводив (суб’єктивно було багато недоліків у сільських школах). Повертаючись до вищої освіти, народ так і преться далі на юристів , економістів і маркетологів, і добре якби за свій за рахунок а так за рахунок податків (контрактна форма не має повної ціни (маю на увазі та сума яку зараз сплачують занижена), недавно ще гранти придумали для контрактників, і це я мовчу про й так величезну кількість бюджетних місць які йдуть за вступниками. Держава каже по спеціальності ніхто не працює і витрачає на те ж саме шалені кошти. Вибачте, але ми бідна країна і треба приймати такі рішення.

А для дітей ніхто точних вимірювань по якості наданої їм освіти не проводив

минулий же рік пройшов під гаслом «обговорюємо пісу».

А для дітей ніхто точних вимірювань по якості наданої їм освіти не проводив

А все що треба — це подивитись на результати ЗНО/НМТ з поправкою на поблажки в часи війни та пандемії.
Те що я бачив, фактично просто збільшили кількість дітей на 1 вчителя, як результат у вчителя менше часу на роботу з учнем, результат гірша якість. Те саме буде і з універами (основна стаття доходу яких все ще кількість випускників)

для дітей ніхто точних вимірювань по якості наданої їм освіти не проводив

Як це ніхто не проводив, можна ж рейтинги НМТ з фізики та математики за 2024 рік подивитися.

Ще ситуація погіршує школа, яка практично втратила здатність до виховання

А ця здатність була? Пам’ятаю свою школу і як гопота знущалася над слабшими. Вчителі і класний керівник робили вигляд, що нічого не коїться.

А ця здатність була? Пам’ятаю свою школу і як гопота знущалася над слабшими. Вчителі і класний керівник робили вигляд, що нічого не коїться.

Була. Булінг, бездіяльність вчителів — це окрема довга тема.
Порівнюючи «довб***бів» та реакцію студентських колективів на них в час коли я навчався і зараз — різниця велика. Зараз студенти схильніші до поведінки «зграї» (не знаю як по іншому описати), менш самостійні, менш зрілі. Саме цікаве, що схожі оцінки я чув від викладачів з зовсім далеких в контексті системи освіти від нас країн (Штати та Нідерланди)

Булінг, бездіяльність вчителів — це окрема довга тема.

Звісно, бо це тема виховання ))

Зараз студенти схильніші до поведінки «зграї»

Звідки інфа? Ви спілкуєтеся з багатьма студентами, що можете давати таке обширне оцінювання?
Я, наприклад, зі студентами спілкуюся та працюю, і усі, з ким спілкуюся — дуже самостійні, умні і ініциативні.

Звідки інфа? Ви спілкуєтеся з багатьма студентами, що можете давати таке обширне оцінювання?

Десь 4 роки. І ще на кілька років більше з «вчорашніми студентами». А ще я спілкувався з різними викладачами і чув їх оцінку.

Власне, який вихід ви хочете отримати з цієї розмови?

Власне, який вихід ви хочете отримати з цієї розмови?

Мабудь, ваше визнання, що ваша цитата:

Зараз студенти схильніші до поведінки «зграї» (не знаю як по іншому описати), менш самостійні, менш зрілі

гіперузагальнена і невірна,

так само як і цитата:

Ще ситуація погіршує школа, яка практично втратила здатність до виховання

бо неможливо втратити те, чого не було ніколи.

гіперузагальнена і невірна,
бо неможливо втратити те, чого не було ніколи.

Зверніться до тих студентів, нехай пояснять чому це у вас не вийде зробити, через наведення обмежених контрприкладів

Зверніться до тих студентів, нехай пояснять чому це у вас не вийде зробити, через наведення обмежених контрприкладів

Контрприклади достатні для вашіх прикладів (або їх відсутністю?).
Пропоную завершувати цю розмову, бо ні до чого вона не веде далі.

Контрприклади достатні для вашіх прикладів (або їх відсутністю?).
Пропоную завершувати цю розмову, бо ні до чого вона не веде далі.

Слів засчітан :)
Не ясно для чого було починати розмову. А до «умних студентів» все ж зверніться, може хоч трохи навчать вас аргументації.

за рахунок демографії зараз поступають всі хто хоче або не здатен відмовити батькам

Як на мене довгострокові рішення:

1) відв’язати фінансування навчального закладу від кількості учнів. 40 учнів в групі чи 2 — фінансування те саме. Але для цього потрібно розуміння+бажання «на горі».

2) децентралізація (тоді батьки переїздитимуть туди де місцева «гора» більш притомна) — на разі маєму зворотню, доцентрову, тенденцію.

Ні для кого не секрет, що наразі вища освіта потерпає від ШІ. Навіщо старатися, робити якісь лаби, ергеери, курсові, якщо справжні знання здобуваються на практиці, а роботу в університеті можна швидко і дешево земулювати, і отримати свій диплом. Який, до-речі, теж не дуже допомагає в кар’єрі бо... всі переконані, що справжні знання здобуваються на практиці.

Типун тобі на язик таке говорити. Всі ж знають (по крайній мірі експерти тут на доу) що в універ люди йдуть за:
1. Фундаментальними знаннями, матаном, бо без матана навіть сторінки на реакті не зробиш
2. За вмінням шукати інформацію і працювати з нею (бо тільки в універі це учать, а без універа ти все, пропаща людина, не зможеш сам працювати з інформацією)
3. За критичним мисленням (також, лише в універі даються ці секретні знання)
4. За цінними конспектами. Вот знадобиться тобі якісь знання, а ти згадаєш що в універі ти це проходив. І замість того, щоб погуглити, чи спитати у чатгпт, ти полізеш на горище, знайдеш потрібний конспект, перечитаєш і згадаєш. Шах і мат.

І да, 4ий пункт реально одна людина на ДОУ тут на повному серйозі приводила. Але, на щастя, лише одна. І ще один товариш в оффлайні колись приводив. А ось пункти 1-3 частенько тут згадують.

4. За цінними конспектами

А я б пару-трійку коспектів своїх з 1995-96 року передивився б зараз, бо раптом виявилося, що та штука, якою нас годували — тепер називається data science і непогано оплачується.

От ви бачити що ШІ витісняє джунів ну ок. Але невже ви думаєте що він і далі буде на такому рівні? По моєму він вже в лабараторіях куди на більш серйозному рівні. І кожен рік відсоток тих хто переграє ШІ буде падати.

А от цього ніхто незнає. Ну логічно припускають що ШІ зможе робити будь яку роботу краще за людину. Як зараз калькулятор рахує швидше за людину, чи програма грає краще за людину в шахмати так само буде програма краще думати за людину. Чи отримає ШІ свідомість і свободу волі ми незнаємо. (Втім навіть по людині є сумніви от Сапольскі писав). Не думаю що знищенням людства. Як варіант люди вибиратимуть симуляції де вони нічого не пам’ятатимуть і де можливість чогось досягнути і буде цікаво. Можливо ми навіть у ній живемо). Загрузка свідомості і розширення можливостей проблему не вирішує бо все рівно конкуренції не буде, любі знання можна буде отримати прямо в мозок.

Як зараз калькулятор рахує швидше за людину

в этом самая большая проблема
калькулятор на ввод 2+2 всегда даст ответ 4
AI может дать 3, может дать 5, может написать «курица»
я постоянно ловлю самые грубые ошибки в самых бесхитростных запросах на которые есть однозначные ответы
кто-то правда готов использовать ответы AI как ответы эксперта в областях, в которых ты ни хрена не смыслишь? уровень корректности тут такой, что страшно не то, чтобы разрешить управлять атомной электростанцией, а даже управление тостером на кухне...

це тому що ШІ в багатому що дитина 3-4 років, дуже розумна але тим не менше із проблемами. Но таких глюків поступово стає менше.

вот ты, например, бухгалтер в 80-е годы
ты готов в работе использовать калькулятор, который врет в каждом 10-м вычислении?

якраз бухгалтерія, імхо, всю історію вчилася боротися з тим, що десь може бути (майже 100% буде) помилка. Тож все ще можна побудувати процес, котрий набагато пришвидшить розрахунки і вчасно виявлятиме помилки.

Ну мене чи вас ніхто і питати не буде. Порівняйте із комп’ютерами у 90тих. Була ще хрень яка постійно зависала, інтернет був жахливий по швидкості Багато не розуміли для чого то і навіщо.
Чи перші автомобілі. Теж часто ламалися і доставляли масу проблем. Багато теж думали що коні незамінні у перевезенні вантажів і пасажирів.

Порівняйте із комп’ютерами у 90тих. Була ще хрень яка постійно зависала

зумер рассказывает как оно было жить в 90-х... это просто до слез ))

Декан фізичного факультету приходить до ректора зі сметою на нове обладнання. Ректор читає, зітхає і каже:
— У вас же фізика! Чому так дорого? Ось у математиків усе просто: папір, олівець і гумка.
Потім трохи подумав, та додав:
— А ще краще у філософів — їм навіть гумка не потрібна!

Підписатись на коментарі