Як виглядала IT-індустрія, коли ви тільки починали?

Нещодавно на Reddit було опубліковано допис, де автор ділиться своїми думками про те, що IT-індустрія дуже змінилася з моменту, як він почав в ній працювати.

«Коли я почав кодити в 14 для розваги, це було по іншому. Зараз це все про те, щоб копіювати пости на Medium із рішеннями, які навіть не працюють, тому що ніхто не тестує те, що вони копіюють, або ж це все генерований штучним інтелектом контент, який очевидно не працює.

Більшість контенту, який я зараз бачу, — це чат-боти зі штучним інтелектом, які заявляють, що вони швидші за оригінали, що можна використовувати кілька ШІ одночасно, або щось таке. Навіть Тео (власник Discord-спільноти „typesafe cult“ Тео) піддався цьому дурному хайпу навколо ШІ.

Чому так? Ця індустрія все більше віддаляється від створення дійсно корисних речей і все більше перетворюється на вигадування нових слів для клікабельності.»

В коментарях користувачі почали активне обговорення з цієї теми:

«Я вже давно в цій індустрії, і одна з головних відмінностей тепер у порівнянні з тим, що було 15 років тому, полягає в тому, що 90% проблем вже фундаментально вирішені.»


«Я думаю, що кількість якісного продукту залишилася тією ж, але загальний обсяг продукції зріс, і велика частина з неї — це або шахрайство, або щось схоже на „подарунок“».

А як виглядала IT-індустрія, коли ви тільки починали? Як вона змінилась? Ці зміни були в кращу чи гіршу сторону? Чи, можливо, все лишилось незмінним?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Памятаю часи коли за долар давали 62 копійки, кому трохи не повезло то 15 років, кому дуже не повезло то давали найвищу міру.

комсомолка сдала государству 100 марок которые она нашла в штанах известного активиста борьбы за мир проживавшего с официальным визитом в ссср в гостинице «интурист»

Коли долар був по 138600 карбованців.

PHP, який вже тоді помирав, був 3-ої версії )))

Коли долар був по 8.

піздно )) по 5

А ще була така тема коли Укртелеком переводив таксофоны на картки, щось провтикали- Можна було використовувати муляж картки з латуні та користуватись таксофоном безкоштовно.працювало декілька місяців

Картки ВОЛЗ колбек — кращий подарунок

ІТ починалося з інтернет-кафе. Хто пам’ятає легендарну точку у Львові на Дудаєва 12?
Що там тільки не робили і рубалися в ігри, качали порнушку на дискетки, чатилися на форумах, качали наукові статті з arxiv, дехто умудрявся кодити. Вони здавалося ніколи не зачинялися, там ще така діваха шикарна на рецепшині була.

ІТ починалося з інтернет-кафе.

І тільки справжні динозаври знають що ще до Інтернету існувало ФІДО і Прулевка.

у мене була фідонода, навіть дві, але до цього були ббскі і перший конект у типу міжнародну мережу відбувся по Укрпак по x.25 , пишеш там у терміналі пада dial nasa і починає вилазити красива напис аскіартом NASA і таємничий login:
перший swift в Україні працював як раз по х.25

З FIDO не вдалося розібратися, але розібрався з qemm386 та himem.sys

Коли я починав — це був дуже цікавий час. Тоді комп’ютери і взагалі ІТ почало відкриватися бізнесу і звичайним людям. Як раз тільки що вийшла Windows 95, якою вже могли користуватися не тільки ІТ-задроти, а прості люди які ніколи у житті не бачили консолі. Усе більше людей відкривали для себе Інтернет.
Відповідно і бізнес збагнув переваги ІТ — тому роботи для програмістів було багато. Тим більше що до цього програмісти — це були більше вчені, які ходили на ОЦ у білих халатах, ніж комерційні робітники. Тому першими в Україні комерційними програмістами ставали студенти!
Замовлення тоді були переважно двох типів:
1) сайт — візитка або ще + магазин (кожен бізнес хотів мати сайт аби продавати через Інтернет).
2) автоматизація бізнесу — ще до 1С спочатку усе рахували в Екселі, а коли його вже не вистачало — замовляли самописну автоматизацію (писали таке на Делфі).
Якщо подивитися програми на касах деяких українських супермаркетів — досі можна побачити знайомі іконки з Делфі.
ІТ компаній спочатку не було — були «самопальні» контори де студенти збиралися у когось на хаті і робили замовлення. Іноді — по черзі: один лягає спати, інший сідає за комп і далі педалить. Найбільш успішними були контори де у когось були родичі у США, які і шукали замовлення і пересилали гроші.
З часом постали питання легалізації таких ІТ-банд. Дехто оформляв якесь своє ООО, а дехто просто приєднувався під «дах» контори родичів. А це були 90ті і «дах» треба було мати міцний!
Ось, наприклад, одна з перших харківських ІТ компаній — МІІК:

Види діяльності
Основний:
51.70.0 Інші види оптової торгівлі (основний)
Інші:
52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту
60.24.1 Діяльність автомобільного вантажного транспорту
72.20.0 Створення програмного забезпечення

Згодом коли розробка програм почала приносити достатній дохід з’явилася вже «чисто ІТшна» фірма Validio (2005 рік).
Як змінилася індустрія за 20 років:
1) Повний цикл.
У минулому замовниками був переважно бізнес, не пов’язаний с ІТ. Приходив замовник і казав: зробить мені сайт щоб через нього продавати мій товар. Або: мені потрібна база і програма для комори і логістики.
Тому проєкт тоді починався зі знайомства з бізнесом замовнику, розуміння що саме йому потрібне ну і далі написання специфікації і усе далі по вотерфолу.
Оплата від замовника переважно була після успішного завершення. Якщо проєкт був довгий то іноді вдавалося вмовити замовника на частину оплати наперед — або було чим платити зарплатню. Але усе одно ризики лежали на ІТ компанії: зарплату треба було платити регулярно — а чи заплатить замовник і скільки — це вже у майбутньому. Деякі замовники ще хотіли доробок — переробок нахаляву і тягнули з оплатою.
Згодом приходили більш великі замовники яким потрібна була розробка і підтримка на роки — тому такі платили кожен місяць за проект фіксовану суму.
Найбільшим проєктом «повного циклу» на моїй пам’яті був великий європейський магазин канцтоварів. На той час він був мабуть як «пів-Амазона» — цілком розроблений з нуля у Харкові і уся підтримка продакшина також була там.
2) Якість.
ІТ тоді вийшло з науки — де програми мали розраховувати складні моделі і тому не дозволяли помилок. Отже не тільки «інженерна школа» програмістів — а QA також була на висоті. Тим більше що QA це були так само продвинуті ІТ-задроти які мали навички налаштовувати і адмініструвати свої тест-сервери. Манки — тостерів тоді просто не було — бо у ІТ компанію не брали того, хто не міг хоч би сам засетапити Вінду (я деякі навіть Linux).
Розробка йшла строго по вотерфолу, усе написане тестувалося багато разів: спочатку самим девелопером, потім QA перед мержем в сорс-контрол, потім QA на тест серверах, потім ще перед релізом на стейдж і потім ще у день релізу вже на проді.
Більшість QA були ще частково адмінами і девопсами (самі сетапили енвайроменти) і писали скрипти для усякого автомейшина та регресії. Continous Integration і усякі Дженкінси з’явилися пізніше.
3) Інновації.
На той час ще не існувало старих легасі ентерпрайзів — їх як раз тільки починали писати! Оскільки у командах були переважно студенти цікаві до ІТ технологій — то гучні суперечки біля дошки були розповсюдженим явищем. Замовник не знав нічого — отже якою мовою писати, які бібліотеки використовувати, яка архітектура підійде більше — усе це вирішувала команда розробників. Тому проєкти були дуже різні — як по технологіям так і по архітектурі. Ще у 2000 роках я бачив архітектуру, яку зараз можна було назвати мікросервісами. А тоді це звалося SOA (service-oriented architecture) та COM+ компоненти. І поруч був взагалі 2-tier проєкт, де процедури у базі віддавали XML прямо на клієнта і там робилася XSLT трансформація.
«Формошльопства» тоді було не багато: кожен проєкт вирішував питання UI по-своєму. Тим більше не було двох схожих проєктів які роблять «по шаблону», як сайти-візитки.
Підсумок: не буду казати за продуктові компанії — мені не пощастило там працювати. А от «сервісні» компанії за 20 років від розробки «під ключ» перейшли до «галерного» аутсорса, де платять не за результат і якість — а за «гепа-години». Відповідно замість ІТ-інженерів (які вміють повний цикл розробки) тут переважно «манкі-кодери» та «манкі-тостери», які просто закривають тасочки які їм накидали.

В печері жив та за мамонтами бігав

Зараз це все про те, щоб копіювати пости на Medium із рішеннями, які навіть не працюють, тому що ніхто не тестує те, що вони копіюють, або ж це все генерований штучним інтелектом контент, який очевидно не працює.

Тобто у нього в продакшн попадає непрацюючий код чи код який навіть не компілюється? Тут треба гнати не АІ, не медіум, а кодера, ревьювера, тім ліда, менеджерів які налаштували такий пайплайн що позволяє в продакшн попасти очевидному непрацюючому коду.

Відповідальність несуть люди, а не інструменти. Якщо мені сказали приготовити сирники, а я дістав книгу рецептів Клопотенко і своїми кривими руками зробив несмачні деруни, чи означає це що Клопотенко говно, чи що Гордон Рамзі говно, чи що книги взагалі говно?

PS Не путати з багами, баги це коли ти ломаєш працюючий код, а комітити непрацюючий код це інше, який по-хорошому як мінімум нескомпілиться, чи тести не пройде, чи функціональне ревью не пройде.

Meta.ua — ще коли Марк ходив у школу а google.ua — був сайт знайомств

Памятаю час, коли уся ІТ індустрія принаймні у Львові починалась та закінчувалась в залі компютерних ігор в РОКСІ або ХОТКУ на Атарі, ZX Spectrum, іноді Радіо 86Р або щось подібне на базі Z80 Zilog. Хтось просиджував батьківське бабло, кому батьки не давали йшов гопати лохів на краківський чи привокзальний чи Левандівку. Я купив свій перший ZX Spectrum відразу у вересні 1991 року на першому курсі електроніки у львівському політеху. І не скажу як заробив гроші. Але тоді тусовка компутерщіків була геть інікша — ентузіасти, мрійники, про якесь бабло ніхто і не мріяв, аби тато-мама були спокійні шо з батярами не звязався. Усі читали Лема, Желязни, Бредбері

То скажи як заробив?)

Та нема чим хвалитись, багато говорити але мало слухати, вагони з мішками цементна вантажив

Ну і не той випадок коли розповісти нема що) ...типу в батьків грошики брав і просажував.

Починав в 2008 на 3 курсі універу, перша зп — близько 150 баксів — неймовірні гроші для мене. Вперше поміняв роботу в 2011, пам’ятаю тоді всім були потрібні виключно тех скіли: розуміння фреймворків/рантайму, навіть академічні знання мало кого цікавили.
Якщо говорити про наші локальні тренди, то пам’ятаю що в один момент всі почали говорити про ФААНГи, потім — про свої доморощені стартапи, ну і про трактор говорили мабуть завжди :) Десь з 2015 року(можливо раніше )індустрія почала залучати значно більше нетехнічних спеціальностей.
Якщо говорити про індустрію в цілому — то як на мене з 2008 до 2018 вона фактично не мінялась, хіба що зросла насиченість рішень на ринку, ну і мінялись тренди декілька разів: дуже гучним був реліз node.js, nosql бази даних, поступовий ріст фронтенд фреймворків, Ruby, Rust, micro services, багато іншого. Але ці всі тренди фактично були про створення фреймворків під окремі сегменти індустрії.
Дуже сильно на індустрію вплинув ковід — це була якась лихоманка вливання бабла, а потім AI/LLMs — які фактично створили новий ринок

Колись у сфері IT було набагато менше тих, хто прагнув легкої наживи. Галузь здавалася більш професійною, і справжній айтішник глибоко розумівся на техніці, а не просто повторював «мені сказали, що Apple — це найкраще».

Я вирішив увійти в ІТ ще під час навчання у школі. Паралельно з уроками встановлював Windows сусідам у своєму районі, тоді як більшість моїх ровесників хотіли стати економістами бухгалтерами, алконавтами або коллаборантами. Зарплати в ІТ дійсно були вищими місцями, хоча й знайти роботу було складніше, бо наявність робочих місць обмежувалась доволі високим рівнем, необхідних знайомств та підходящим місцем проживання.
Але це все була сфера для гіків, які по-справжньому захоплювалися технікою і могли, у більшості, зібрати собі робочу станцію буквально на колінці.
Я почав у ці речі приблизно з п’ятого класу, коли вперше спробував «ПОИСК». (це не гуглити по російському, примітка для вайтишників)

Потім був університет: у моїй групі — 90 осіб, серед яких лише дві дівчини, причому обидві «шарили», а не очікували приходу квот та величезних зарплат задарма. Потому я потрапив на свій перший завод, працював у відділі АСУТП, і відтоді все закрутилося й пішло далі.

Було тепліше, більш лампово. Наступні покоління все похерили.

Коли я вступив в універ в 2001 на CS, то айтішечка існувала в банках, інститутах і небагатьох компаніях. Мобільні оператори тільки з’являлися, були комп’ ютерні клуби, були бухгалтерії на підприємствах. На той час не було ніякого фльору в айтішечці, чисто робота «в конторі, сраним інженером». І йшли туди або справжні фанати, або ті, хто не пройшов на ФізМат в КПІ. Я навіть приблизно не розумів, що я буду робити, коли отримаю диплом. Зарплати були звичайні інженерні. Я, ще будучи студентом, підробляв за 150 баксів верстальником. Чуваки зі старших курсів вже мали 300-400 справжніми програмістами, це приблизно 2005 рік. Ще в 2008 році дружина, працюючи в туристичному агенстві, заробляляла більше за мене. Майже всі працювали «в чорну», без жодних документів і податків, все на чесному слові. ЗП в конвертах. Реально, бакси в звичайних поштових конвертах. Багато контор просто знімали квартири в жилих будинках і робили там «офіси».
Або от ще, наприклад, момент: вже рік 2007, і чувак приїжджає в офіс на новенькому Сеат Ібіца, приносить пляшку шампанського, ходить по кабінетах і пригощає колег. Ну, типу «обмиває» машину. Тобто ще в 2007 році купити машину, працючи айті, це все ще було «вау!», біля того ж офіса парковка ніколи не була повною, і були на ній і Славута, і Жигулі, і Дачія Логан, рагульна така, сама перша, реально без понтів. А вже за декілька років все змінилося, і місця на парковці не залишалося для тих, хто довго спав.
О, ще: в 2010му всі працювали на звичайних ПК, не лептопах. Щоб комусь дістався лептоп, треба було мати підвішений язик і їздити у відрядження до замовників. Більшість працювало під Віндовс, хто був продвинутіше, ставив собі якийсь Лінукс. Весь віндовий софт був крякнутий, розшарений в спеціальній мережевій папочці адміном. Перший день на роботі — поставити крякнуту Вінду, на неї такий же крякнутий IDE. Ніхто не парився з ліцензіями, совість також нікого не мучила. Більшість комунікації — в безкоштовному Скайп, всі акаунти свої власні, жодного втручання компанії в переписку. Хоча іноді замовники жалілися головному на когось із менеджерів або розробників. Англійська була поганенькою навіть у найкращих, запросто могли сказати щось таке, що для західних коллег вже могло звучати грубо або й образливо. Замовники іноді приїжджали до нас, платили за гулянки в ресторанах, пересуватися виключно на таксі.
ЗІ: Все, що я описав, це Київ з 2001, коли я став студентом, і до 2014, коли я поїхав з України.

На той час не було ніякого фльору в айтішечці

та був нормально було ))

Ще в 2008 році дружина, працюючи в туристичному агенстві, заробляляла більше за мене. Майже всі працювали «в чорну», без жодних документів і податків, все на чесному слові. ЗП в конвертах. Реально, бакси в звичайних поштових конвертах.

імхо у 8-му рокі вже було щось 50/50 тобто «конверти» були прямо у заводській бухгалтерії но з іншого боку і «ухилянти на фоп» уже не були чимось у діковінку

... якщо я правильно пригадую це уже якраз рокі коли Баба Юля на місці прем’єра уже поставила перше питання «а не пора лі щипать гусєй вайтішніків позбавивши їх працювати на фоп»

за машини так було таке )) начальнік супер відділу мав таурег (ще старий тобто тоді ще старий уже був новий) ходили всім відділом дивитися навіть дали усім пощупать посидіть у середині було реально вражаюче машина реально понятно якісь цілі куди рухатись чого прагнути ))

... я тоді фабію хотів якраз нову «квадратну» і ще хюндай акцент луччє на дизелі

зараз думаю мабуть пощастило що у 8-му році якраз криза і якраз не купив бо мабуть їздив би на тім акценті ще досі

і місця на парковці не залишалося для тих, хто довго спав.

імхо вже до 12-го 14-го по києві вже постала реальна проблема трафіку на комюті тож виїзджати або раніше (не дуже сильно вже норм) або пізніше (досить сильно пізніше) мало цілком робочий сенс при тім припаркуватися як на моїй пам’яті ті роки було якраз не прямо щоби супер задача

на моїй памяті то є точно тривало до 16-го року коли я вже їздить перестав якщо я не плутаю бо мені здається я ще трохи їздив чи то 18-го чи якось так не помню уже

в 2010му всі працювали на звичайних ПК, не лептопах.

у 19-му всі працювали на пк не лептопах я знаю )) вірус усі підкосив коли стало зовсім питання «роботи з дому як фактор»

ЗЫ: до речі у американців та ізраільтян такого пієтєту до пк чи лаптоп майже не було тобто так прямо знати чи буде лаптоп чи пк не було відомо і не було вагомо як то грубо 50/50 міг бути пк міг бути лаптоп бо вони всьо дно були «промислового масштабу» як то dell ibm закуплені масовкою що лаптопи що пк

... останні разом з моніторами і мишками так само dell ibm hp you name it у мене ще досі є десь якихось «конторських мишок» а може то мені здається бо нашо ж вони мені були від компа да?

Весь віндовий софт був крякнутий, розшарений в спеціальній мережевій папочці адміном.

імхо то було вже для тих контор які на квартирах були )) великі промислові що там «20-ка доу» чи як то вони вже всі сиділи на офіціалі

на неї такий же крякнутий IDE.

з іде було якось всігда заморочено складніше але здається що конкретно на вінді вже з 10-ї версії тобто vs2010 вже існувала безкоштовна (умовно) express версія яка була нібито таки «сіра» (тільки для навчання та для особистого користування) но спасала уже здорово

інший інструментарій всьо дно був уже офіційний принаймні особисто я крякнутих ms sql та oracle ні коли не бачив

Англійська була поганенькою навіть у найкращих

гм ну тут так я вже знаю особистий досвід нема розповсюджувати тож «єто другоє» було такі «єто моє було» ))

запросто могли сказати щось таке, що для західних коллег вже могло звучати грубо або й образливо.

з мого досвіду зараз так само ні чого не змінилося )) от прямо зовсім що я навіть думаю що то як принцип (ну я на справді знаю бо я вивчав питання «шозана окремо взятої 1/6 часті суші» но то вже геть інша історія)

і до 2014, коли я поїхав з України.

імхо принципово з 14-го до певно початку 20-го воно не змінилося потім ковід став і потім я вже перестав відслідковувати бо втратив і джерела та й наказу не було

імхо у 8-му рокі вже було щось 50/50 тобто «конверти» були прямо у заводській бухгалтерії но з іншого боку і «ухилянти на фоп» уже не були чимось у діковінку

я відкрив ФОП у 2007 щоб отримувати долари по американському контракту. мені ще акти робили з тисненими печатками і їх возив противний жіночці у приват, де вона вимагала то тиснення штрихувати олівцем, щоб на ксерокопії акту було видно печатку. без печатки акт був недійсним і долари не віддавали на рахунок.

як зараз згадую, їздив я тоді на новенькому білому внедорожнику і біля офісу вже було проблемою встати

без печатки акт був недійсним і долари не віддавали на рахунок.

на жаль я не можу вспомнить а записів у мене мабуть нема таких але печатку я якось так ловко встиг проскочить я помню рівно до моменту коли я писав «б.п.» на відповідних усіх підписах фоп ))

як зараз згадую, їздив я тоді на новенькому білому внедорожнику і біля офісу вже було проблемою встати

а ніт я тоді машину ще не купив я купив чи то 9-го року чи то 10-го і усього лише гольф такий він в Родінє і остався досі ще ))

і біля офісу вже було проблемою встати

імхо як я пам’ятаю мені якось усі ті рокі удавалося «проскочити» цей момент якось більш менш «цивільно» без якихось таких саме «великих пригод з парковками»

як то у мене навіть у кіно було «своє місце» у «батерфляї» на койкого була вже власна парковка платна звісно але воно того вартувало у тому сенсі що можно було спокійно поїхати в кіно з машиною як то з роботи

Що зараз що тоді, за 1000$ можна купити нормальний комп

я почав купувати «свої робочі» компи певно з 18-го тож звідки можу відслідковувати тож тоді добрий робочий thinkpad (досі ось в роботі) я брав за $800 за нормальний робочий конфіг (досі робочий)

... зараз я останнє дивився (бо дедлайн ось уже скоро вінді 10 капець) і виявив як thinkpad такі як були вже не роблять які thinkpad e4xx а роблять з такого щоб мені не протівно було уже лише thinkpad t які канєшно норм но і стоять норм точно більше штуки баксів

що до просто компа визнаю зараз уже не певен бо «нормальний» мабуть рахую уже інше і у штуку опять же ж мабуть не поміститься як рахувати усе гуртом + монітор + клава + мишка

... як то ось новий mac mini 4 (забув що «4» ти ба там щось було буква якась здається) коштує $600 за одразу пристойний конфіг але ж до нього треба ще монітор і клаву і мишку і разом вони точно дорожче будуть (ну ок я так думаю)

але з інтересу зараз гляну скільки мінімальний (порівняний конфіг) мак десктоп стоє... ага забув слово «аймак» )) карочі мінімальний аймак M4 16GB Unified Memory 256GB Storage стоє $1,299.00 у комплекті що відповідно тож є більше за $1000

За 1к можна взяти Макбук Ейр в мінімалці. Це не нормальний комп ні разу.

коли я починав, айті індустрія виглядала дуже зайчаточно, була сфера АСУ де був застарілий совок і молодь пробувала заскакувати бо там були грошенята, були невеличкі компанії-кооперативи які вирішували конкретні задачі по харду та софту, типу АОНів, сігналок, мікрокомпів, бухобліку, бази знань типу законодавства чи медичні довідники електронні тощо. Якщо реально дивитися на речі сьогодні, то нічого не змінилося — задача айті знаходити нові ніші та автоматизувати їх щоб отримувати конкурентну перевагу для бізнесу і продавать цю перевагу як саас або як рішення.

VBA це найкраще що було для ’ войті в ойті’

Вчили в інституті мову програмування ’Сі ’- цілий семестр- тільки по конспектах, без компьютера

Треба було на 3,5 дискеті возити оновлення ПЗ по клієнтам. Бувало дискети не читалися, тому брали 3-4 копії. А потім на дисках CD-ROM. Бували ситуації коли в дорозі по 8-10 годин щоби поставити оновлення за півгодини

ПК «Спеціаліст» з 64кб ОЗУ і касети в якості HDD! BASIC і дампи машиних кодів в журналі «Моделіст-конструктор»

Підписатись на коментарі