Як «обережна» Велика Британія «зняла усі гальма» і тепер повністю виступає за розвиток ШІ
У 2025 році Велика Британія оголосила про план масштабних інвестицій у ШІ-сектор. Ще у 2023 вона була одна із лідерів «обережного курсу» та ініціатором дискусій щодо надто швидкого розвитку ШІ-технологій.
Тепер же уряд більше зосереджений на тому, як отримати прибуток від ШІ. Слова «безпека», «екзистенційний» і «загроза» лунають з вуст політків або рідко, або зовсім ніколи.
«Індустрії ШІ потрібен уряд, який буде на її боці, уряд, що не стоятиме осторонь і не дозволить можливостям вислизнути з наших рук. У світі жорсткої конкуренції ми не можемо стояти осторонь. Ми повинні діяти швидко, щоб виграти глобальні перегони», — заявив прем’єр-міністр Кір Стармер.
Що означає «План змін»
У «Плані зміні» зазначено, що уряд зобов’язується інвестувати в ШІ. Вкладати будуть не абстрактні величини — вже відомі конкретні суми.
В приватні технологічні компанії пообіцяли вкласти 14 мільярдів фунтів стерлінгів (17 мільярдів доларів США) та створити 13 250 робочих місць для досягнення цих цілей.
Окрім (ще не отриманих ніким) грошей, уряд вже призначив Келхем першою «зоною зростання ШІ». Тобто там будуть розташовані дата-центри та дослідницькі зони — уся інфраструктура географічно буде тяготіти саме до графства Оксфордшир.
Також є обіцянки, які навіть виглядають трохи фантастичними: так, політики пообіцяли збільшення обчислювальних потужностей державного сектору у 20 разів і розробку нового суперкомп’ютера. Важливий момент — на порядок зросте саме держсектор.
Також буде створено Національну бібліотеку даних — вона буде використовуватись для розробки ШІ та буде створена нова Рада з енергетики, яка буде орієнтуватись саме на енергетичні потреби ШІ.
Це (бюрократично) магічні цифри, але висновок можна зробити такий — ШІ-сектор у Великій Британії має всебічну підтримку держави. До речі, нещодавно було опубліковане дослідження: шукали фактори, які допомогли ШІ-проектам досягти успіху. Дослідники зазначили — підтримка із самого верху (від ради директорів або СЕО) була одним із найважливіших факторів. І так, програму розвитку ШІ для уряду розробляв венчурний капіталіст Метт Кліффорд — він також консультував минулий уряд Британії.
Що у приватному секторі
Скажімо коротко: в Англії все гарно, але в Америці значно краще. У Британії немає очевидних техногігантів — на кшталт Apple, Microsoft, Google. Ми не кажемо про технологічні переваги, але комерційні — очевидні. А де інвестиції, там і прогрес.
Втім, варто зазначити, що DeepMind — проєкт Google який розробляє Gemini почався саме у Британії. Додатково, уряд зазначає, що американські компанії, наприклад, Anthropic і Cohere, вже відкрили офіси у Великій Британії і готові підтримати її плани.
«Політичний двіж»
Стармер, який став прем’єр-міністром Британії минулого року, має непрості стосунки з новообраним президентом США Дональдом Трампом.
Також Стармер перебуває у напруженій війні слів з одним із головних союзників Трампа — Ілоном Маском. Маск знов пише в інтернеті — там він всіляко критикує Стармера та навіть доходить до звинувачень на кшталт «співучасті в зґвалтуванні Британії».
Думайте самі, що це усе значить, автор не кандидат геополітних наук...
...але глобальна політика щось останнім часом має тенденцію втручатися у наше життя частіше, ніж хотілося б.
Питання до читачів
Що думаєте щодо такого радикального підходу: коли Британія «зняла усі гальма» з розвитку ШІ та вирішила сама (спробувати) очолити глобальну ШІ-хвилю?
Бо одна справа, коли розвитком ШІ займається маленький стартап (хехе), інше — ціла країна. Вочевидь, це частина геополітичних перегонів між країнами — але які наслідки відчуємо ми, звичайні смертні, від такої радикальної доктрини?
Пишіть, будемо ділитися думками, ось.
Немає коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів