Пет-проєкти, медійність, нетворк. Як це допомогло мені отримати другий офер в ІТ
Всім привіт. Мене звати Роман Повзик. Понад три роки працюю в продуктовій аналітиці з мобільними іграми.
У вільний час останні 2,5 року я допомагаю початківцям в аналітиці даних підвищувати шанси на отримання оферу. Деякі з менторських сесій та тестових співбесід викладаю на своєму YouTube-каналі, щоб бути корисним більшій кількості людей. І заразом масштабувати свої зусилля як ментора.
Позитивні новини, які зазвичай роблять мій день
Впродовж такої активності, бачачи кейси початківців, яким вдалося отримати офер, зрозумів, що в пошуку роботи ключовими є три «бустери»: пет-проєкти, нетворк та медійність.
Саме про ці компоненти для підвищення шансів постійно розповідаю під час сесій. Але одна справа — говорити, а інша — доводити власним прикладом.
У листопаді я отримав офер як продуктовий аналітик від геймдев-компанії Burny Games. Це не перша моя робота в ІТ, адже до цього 3,5 роки працював на такій же посаді у Bini Games. Але перший для мене перехід між ІТ-компаніями, що теж цікавий досвід.
Шлях до цього оферу і базувався на пет-проєкті, нетворку та медійності. Оскільки свого часу я детально розповідав про підходи, які допомогли світчнутися в аналітику даних, то вирішив поділитися своєю історією й цього разу. Сподіваюся, цей досвід буде корисним не тільки початківцям, але й людям з досвідом.
Концепт «Мене звільнять наступного тижня»
Зазвичай закінчення мого робочого дня не означає, що я закриваю ноутбук і більше не думаю про аналітику. Останні 10 років робочого досвіду я маю концепцію, яка мені дуже подобається, хоч і звучить трішки параноїдально: «Мене звільнять наступного тижня».
Уявимо ситуацію. Понеділок, ваш HR-менеджер ставить несподіваний мітинг, де з’ясовується, що вас звільняють: за два тижні, місяць чи взагалі від завтра. Що робитимете? Чи маєте актуальне резюме, портфоліо, перелік рекрутерів, яким напишете про готовність спілкуватися? І чи давно перевіряли актуальність своїх навичок на ринку?
Ця потенційна ситуація, незалежно від роботи, мотивує мене бути активним поза межами компанії: писати статті на професійні теми, брати участь у подкастах чи конференціях, менторити початківців, розвивати нетворк з аналітиками та рекрутерами.
Інколи у розмові зі знайомими чи спеціалістами з досвідом чую, що достатньо бути хорошим фахівцем, щоб знайти своє місце у наступній компанії. Але спеціалістів багато. На djinni нині 371 аналітик даних з досвідом від 2 до 5 років, тобто в межах категорії middle, куди я відношу і себе. Якщо ці люди не били байдики, то потрібні навички та володіння інструментами у них є. Як виділитися серед цих майже чотирьох сотень?
Графік за спеціальністю Data Analyst у розрізі досвіду роботи, створений на основі даних користувачів Djinni (автор — Олена Руденко)
Тут на допомогу і прийдуть «бустери», про які говорив вище.
«Що у тебе за пет-проєкт?»
Про пет-проєкти або passion project зазвичай частіше говорять у контексті перших кроків в ІТ. Адже для початківця це можливість прокачати навички й довести потенційній майбутній компанії, що він володіє потрібними інструментами. Детальніше про пет-проєкти для аналітика-початківця свого часу писав тут і розповідав у войсчаті DOU тут.
Але спеціалістам з досвідом наявність passion project також стане у пригоді, щоб виділитися на ринку.
Останні два з лишком роки мій головний пет-проєкт — менторство початківців. Ця активність почалася як можливість допомогти кільком охочим, але триває й досі, подарувавши мені знайомства з десятками вже чинних аналітиків.
Влітку минулого року я отримав пропозицію від платформи TheWays, де менторю, провести інтенсив для початківців в аналітиці. Це мали бути чотири лекції, що містили б питання, які я обговорюю на сесіях. За основу взяв 120 запитів, з якими приходили менті, і розбив їх на блоки: основи професії, ресурси для прокачки навичок, що робити до подач на вакансії та поки кандидатуру розглядають.
Один з найпозитивніших моментів інтенсиву для мене:
круглик з підтримкою від співзасновниці TheWays Нати Єленевич та її кота Фагота за пів години до першої лекції
Інтенсив пройшов успішно й подарував знайомства з понад 85 початківцями, з якими й досі ділюся навчальними планами на вихідні та питаю про їхні найближчі освітні цілі. А розповідаю я про цей інтенсив, бо саме новина про нього допомогла мені отримати нову роботу.
Медійність як змога масштабувати себе
Я переконаний, що ІТ-спеціаліст, який має навіть кілька місяців досвіду, повинен ділитися ним і напрацьовувати медійність. Хоча знаю випадки серед моїх менті, коли навіть люди без досвіду з допомогою якісних постів у LinkedIn привертали увагу рекрутерів і отримували запрошення на прескрін-інтерв’ю.
Не буду зупинятися на теорії. Детальніше про те, чому і як ІТ-фахівцю можна використовувати медійність, розповідаю у цій статті на DOU та двох подкастах: «Кейс TheWays» та «Bini Podcast».
Подкаст «Кейс TheWays», де говорили про медійність для ІТ-спеціаліста:
У моєму випадку саме LinkedIn-пост про інтенсив привернув увагу мого колишнього колеги, нині CPO Burny Games Дениса Дідковського. Ми хоч і були знайомі по роботі, але безпосередньо з ним я не працював. Проте свого часу він рекомендував мене як ментора своїй подрузі: ми мали з нею зустріч питань-відповідей щодо аналітики даних. Допис, як пізніше зізнався Денис, став тригером трішки згодом написати мені, щоб поцікавитися справами й запросити на «онлайн-каву».
У процесі спілкування виявилося, що мені цікаво було б спробувати для себе виклик поза геймдевом для дітей. А оскільки у Burny Games була відповідна вакансія, то вирішили почати з тестового завдання.
Паралельно з розглядом моєї кандидатури вийшов аналітичний подкаст, де хост, Analytics Engineer Adante Consulting Нікіта Тимошенко, говорив зі мною про продуктову аналітику. Наймаючий менеджер на той час перевіряв моє тестове і мав дати відповідь щодо наступного етапу. Хоч це і не пов’язані речі, але я впевнений, що можливість послухати подкаст (а він його слухав) про мої підходи до роботи та аналітики теж допомогла в ухваленні позитивного рішення.
Подкаст Нікіти Тимошенка про продуктову аналітику зі мною:
Тестові завдання з відеопоясненням — майбутній стандарт
Окремо зупинюся на тестовому завданні. Один з ключових підходів, які раджу і сам використовую — зробити відеозапис з поясненням роботи. Ідею взяв з двох джерел: спочатку побачив це як умову тестового на бекендера в djinni, а потім почув таку ж пораду від Сергія Ковтуна у подкасті «Кейс TheWays».
Презентація результатів — важлива навичка для аналітика даних. Мої дослідження та інсайти мало вартують, якщо я не можу просто й доступно пояснити їх команді. Тому відеозапис тестового — змога показати ваш рівень комунікації.
Якщо надсилати виконане тестове — то з відеопоясненням до нього
Кілька місяців тому я пробував сили в одній ізраїльській геймдев-компанії. Оферу не отримав, але на етапі захисту тестового потенційний тимлід був вражений, що я надіслав йому два десятихвилинні відео з поясненнями своїх рішень.
«Вперше тебе бачу, але таке враження, що ми вже знайомі», — приємно було почути від нього на співбесіді.
Мій відеозапис з поясненням тестового
Я використовую для цього сервіс StreamYard, але підходить будь-який інструмент, з допомогою якого можете записати екран та себе поруч. Доки це ще не стало стандартом, відеозапис тестового — гарна можливість виділитися серед інших. Чим я користуюся і раджу брати до арсеналу менті.
Нетворк як відкладений у часі підсилювач можливостей
Я люблю нарощувати знайомства в ІТ-спільноті. Це схоже на азартну гру: ти ніколи не знаєш, хто саме з твоїх контактів допоможе у майбутньому. Тому, за можливості, варто їм допомагати та підтримувати.
Наприклад, маю правило: якщо мені сподобався чийсь контент (стаття, відео, лекція), я спробую знайти автора й подякувати. Один з таких конектів стався у березні
Доповідь Аліни на Games Gathering Lviv, з якої й зав’язалося наше знайомство:
Вісім місяців потому Аліна проводила зі мною співбесіду. Оскільки ми були в контакті на LinkedIn, то за кілька тижнів до інтерв’ю вона теж бачила анонс мого інтенсиву для початківців в аналітиці, доступ до якого навіть купила подрузі. Тож уже зі старту я мав хороші позиції.
Рівно вісім місяців між повідомленнями від першого контакту до запрошення на співбесіду
Краса віддачі від нетворку в тому, що це неможливо прорахувати наперед. Тому тут варто бути щирим. Я не писав Аліні у березні з думкою, що вона колись буде моїм інтерв’юером. Просто захотілося подякувати людині за цікаву доповідь.
Вивчення контенту про компанію та її продукт — моя «домашка»
Якщо розумію, що матиму співбесіду з представниками певної компанії — наступні кілька вечорів шукаю весь доступний контент про неї. У першу чергу, подкасти топ-менеджменту та спеціалістів, лекції з конференцій. У другу — статті, блоги та інформація з сайту й офіційних соцмереж. Тут є хитрість: цитування з відео чи аудіо говорить про більшу зацікавленість, ніж цитування з тексту, який можна пробігти очима.
Наприклад, в рамках підготовки до співбесід я переглядав виступи своїх теперішніх колег — Producer Романа Герасименка та Lead Animator/Integrator Ярослава Рубанова на DOU Meetups і ще один виступ Ярослава на Games Gathering Lviv. Також читав статті «бьорнівців» на DOU: тут і тут.
Розповідь колеги Романа Герасименка на GameDev DOU Meetup, яку я використовував у підготовці до співбесід:
Порада вивчати інформацію про компанію перед співбесідою банальна. Але при цьому на тих співбесідах, де я був, коли починаю розповідати, що вже знаю про компанію, рекрутери позитивно дивуються. З цього роблю висновок, що це мало хто робить з такою деталізацією.
Окрім вивчення інформації про компанію, важливо спробувати і її продукт, якщо це не коштує дуже дорого. У випадку з Burny Games я грав у дві їхні ключові гри — Colorwood Sort та Playdoku. Це допомогло і бути підготовленішим на співбесідах, і надихнутися перед тестовим. На інтерв’ю в аналітичному подкасті з Нікітою Тимошенко ми говорили, що колись ознайомлення з продуктами — це була змога виділитися. На мою думку, нині прийти на співбесіду без розуміння, що ця компанія робить і як виглядає продукт, над покращенням якого можливо працюватимеш — непрофесійно. Особливо, якщо він доступний у кілька кліків, як це є з мобільними іграми.
Дослідження інтерв’юерів — завдання із зірочкою
Але не лише компанію та продукт варто прискіпливо вивчати перед співбесідою. Не меншої уваги потребують і ті, хто її проводитиме — інтерв’юери.
Співбесіда має певну інформаційну асиметрію: інтерв’юер уже щось про вас знає, міг прочитати резюме та LinkedIn-сторінку, але натомість ви як кандидат маєте набагато менше даних. Та все ж це можна виправити.
Як тільки я дізнаюся, хто буде проводити зі мною співбесіду, то роблю дослідження про цю людину. Спершу це перегляд LinkedIn-сторінки, але набагато важливіше: статті чи дописи у соцмережах, виступи на конференціях, мітапах чи подкастах. Там часто можна почути її переконання, до яких варто апелювати й цитувати під час співбесіди.
Один з найкращих кейсів такого підходу стався у червні
Подкаст з Олександром Мацюком, який відкрив мені шлях до генезійської продуктової школи:
Уже на співбесіді я почав з деталі, що ми обоє — ментори на TheWays. На той час на платформі було лише 60 експертів, а не 268, як нині. Тож у нас було дещо спільне, чого бракувало більшості кандидатів. Навіть його питання стосувалися мене вже як ментора. Наприклад, що б я порадив його сестрі, якби вона йшла в аналітику даних? І хоч я не використав і 10% того, що дізнався про шлях та досвід Олександра, це дослідження допомогло мені краще пройти співбесіду — і отримати бажане місце на програмі.
А ось приклад такої підготовки до співбесід в Burny Games цієї осені:
1. До першої зустрічі з CPO Денисом Дідковським я не готувався, оскільки це мав бути зідзвон, щоб поговорити про справи одне одного.
2. Перед співбесідою з Head of Talent Acquisition Аліною Мудрою я переглянув її виступ на Games Gathering та англомовний подкаст про прозорість у рекрутингу. Останній дав мені розуміння цінностей майбутньої співрозмовниці: любити, що робиш, бути чесним, постійно прокачувати навички у своїй сфері.
3. Перед співбесідою з СЕО Анатолієм Генісом я переглядав його інтерв’ю для Youtube-каналу «Точка G», яке вийшло менш ніж за тиждень до того. Це дуже допомогло: йому не потрібно було розповідати про себе на початку розмови. Натомість ми ефективніше використали відведену годину, говорячи про мої очікування від співпраці та улюблені книги.
Інтерв’ю, яке зекономило зусилля Анатолію і дало мені більше часу розповісти про себе:
4. У випадку зі своєю майбутньою тимлідеркою Наталією Гуммель я знайшов акаунт на Goodreads. І хоч ця характеристика не стосується професії, переглянувши список прочитаного я зрозумів, що на любові до романів Стівена Кінга та Макса Кідрука ми знайдемо спільну мову.
Чому я про це розповідаю
Розкладаючи на частини кейс свого шляху до другого оферу, я розумію, що тут багато моєї специфіки. Я люблю медійність, допомагати початківцям та знайомитися з людьми. Тому вкладаю у це частину вільного часу. При цьому уявлення не маю, які саме з цих зусиль принесуть результат. Мені подобається сам процес активностей.
Але все ж хотів показати на своєму прикладі, як робота з пет-проєктами, медіа та нетворком допомагає будувати кар’єру та отримувати цікаві можливості. Навіть у випадках, коли активно їх не шукаєш.
Якщо під час прочитання тексту виникли питання, які ви не готові задати у коментарях (бо може побачити нинішній роботодавець), то напишіть мені в LinkedIn. А якщо щось з цих порад допоможе у майбутньому на шляху до оферу — теж радий буду почути про це та порадіти за вас.
18 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів