Пет-проєкти, медійність, нетворк. Як це допомогло мені отримати другий офер в ІТ
Всім привіт. Мене звати Роман Повзик. Понад три роки працюю в продуктовій аналітиці з мобільними іграми.
У вільний час останні 2,5 року я допомагаю початківцям в аналітиці даних підвищувати шанси на отримання оферу. Деякі з менторських сесій та тестових співбесід викладаю на своєму YouTube-каналі, щоб бути корисним більшій кількості людей. І заразом масштабувати свої зусилля як ментора.

Позитивні новини, які зазвичай роблять мій день
Впродовж такої активності, бачачи кейси початківців, яким вдалося отримати офер, зрозумів, що в пошуку роботи ключовими є три «бустери»: пет-проєкти, нетворк та медійність.
Саме про ці компоненти для підвищення шансів постійно розповідаю під час сесій. Але одна справа — говорити, а інша — доводити власним прикладом.
У листопаді я отримав офер як продуктовий аналітик від геймдев-компанії Burny Games. Це не перша моя робота в ІТ, адже до цього 3,5 роки працював на такій же посаді у Bini Games. Але перший для мене перехід між ІТ-компаніями, що теж цікавий досвід.
Шлях до цього оферу і базувався на пет-проєкті, нетворку та медійності. Оскільки свого часу я детально розповідав про підходи, які допомогли світчнутися в аналітику даних, то вирішив поділитися своєю історією й цього разу. Сподіваюся, цей досвід буде корисним не тільки початківцям, але й людям з досвідом.
Концепт «Мене звільнять наступного тижня»
Зазвичай закінчення мого робочого дня не означає, що я закриваю ноутбук і більше не думаю про аналітику. Останні 10 років робочого досвіду я маю концепцію, яка мені дуже подобається, хоч і звучить трішки параноїдально: «Мене звільнять наступного тижня».
Уявимо ситуацію. Понеділок, ваш HR-менеджер ставить несподіваний мітинг, де з’ясовується, що вас звільняють: за два тижні, місяць чи взагалі від завтра. Що робитимете? Чи маєте актуальне резюме, портфоліо, перелік рекрутерів, яким напишете про готовність спілкуватися? І чи давно перевіряли актуальність своїх навичок на ринку?
Ця потенційна ситуація, незалежно від роботи, мотивує мене бути активним поза межами компанії: писати статті на професійні теми, брати участь у подкастах чи конференціях, менторити початківців, розвивати нетворк з аналітиками та рекрутерами.
Інколи у розмові зі знайомими чи спеціалістами з досвідом чую, що достатньо бути хорошим фахівцем, щоб знайти своє місце у наступній компанії. Але спеціалістів багато. На djinni нині 371 аналітик даних з досвідом від 2 до 5 років, тобто в межах категорії middle, куди я відношу і себе. Якщо ці люди не били байдики, то потрібні навички та володіння інструментами у них є. Як виділитися серед цих майже чотирьох сотень?

Графік за спеціальністю Data Analyst у розрізі досвіду роботи, створений на основі даних користувачів Djinni (автор — Олена Руденко)
Тут на допомогу і прийдуть «бустери», про які говорив вище.
«Що у тебе за пет-проєкт?»
Про пет-проєкти або passion project зазвичай частіше говорять у контексті перших кроків в ІТ. Адже для початківця це можливість прокачати навички й довести потенційній майбутній компанії, що він володіє потрібними інструментами. Детальніше про пет-проєкти для аналітика-початківця свого часу писав тут і розповідав у войсчаті DOU тут.
Але спеціалістам з досвідом наявність passion project також стане у пригоді, щоб виділитися на ринку.
Останні два з лишком роки мій головний пет-проєкт — менторство початківців. Ця активність почалася як можливість допомогти кільком охочим, але триває й досі, подарувавши мені знайомства з десятками вже чинних аналітиків.
Влітку минулого року я отримав пропозицію від платформи TheWays, де менторю, провести інтенсив для початківців в аналітиці. Це мали бути чотири лекції, що містили б питання, які я обговорюю на сесіях. За основу взяв 120 запитів, з якими приходили менті, і розбив їх на блоки: основи професії, ресурси для прокачки навичок, що робити до подач на вакансії та поки кандидатуру розглядають.

Один з найпозитивніших моментів інтенсиву для мене:
круглик з підтримкою від співзасновниці TheWays Нати Єленевич та її кота Фагота за пів години до першої лекції
Інтенсив пройшов успішно й подарував знайомства з понад 85 початківцями, з якими й досі ділюся навчальними планами на вихідні та питаю про їхні найближчі освітні цілі. А розповідаю я про цей інтенсив, бо саме новина про нього допомогла мені отримати нову роботу.
Медійність як змога масштабувати себе
Я переконаний, що ІТ-спеціаліст, який має навіть кілька місяців досвіду, повинен ділитися ним і напрацьовувати медійність. Хоча знаю випадки серед моїх менті, коли навіть люди без досвіду з допомогою якісних постів у LinkedIn привертали увагу рекрутерів і отримували запрошення на прескрін-інтерв’ю.
Не буду зупинятися на теорії. Детальніше про те, чому і як ІТ-фахівцю можна використовувати медійність, розповідаю у цій статті на DOU та двох подкастах: «Кейс TheWays» та «Bini Podcast».
Подкаст «Кейс TheWays», де говорили про медійність для ІТ-спеціаліста:
У моєму випадку саме LinkedIn-пост про інтенсив привернув увагу мого колишнього колеги, нині CPO Burny Games Дениса Дідковського. Ми хоч і були знайомі по роботі, але безпосередньо з ним я не працював. Проте свого часу він рекомендував мене як ментора своїй подрузі: ми мали з нею зустріч питань-відповідей щодо аналітики даних. Допис, як пізніше зізнався Денис, став тригером трішки згодом написати мені, щоб поцікавитися справами й запросити на «онлайн-каву».
У процесі спілкування виявилося, що мені цікаво було б спробувати для себе виклик поза геймдевом для дітей. А оскільки у Burny Games була відповідна вакансія, то вирішили почати з тестового завдання.
Паралельно з розглядом моєї кандидатури вийшов аналітичний подкаст, де хост, Analytics Engineer Adante Consulting Нікіта Тимошенко, говорив зі мною про продуктову аналітику. Наймаючий менеджер на той час перевіряв моє тестове і мав дати відповідь щодо наступного етапу. Хоч це і не пов’язані речі, але я впевнений, що можливість послухати подкаст (а він його слухав) про мої підходи до роботи та аналітики теж допомогла в ухваленні позитивного рішення.
Подкаст Нікіти Тимошенка про продуктову аналітику зі мною:
Тестові завдання з відеопоясненням — майбутній стандарт
Окремо зупинюся на тестовому завданні. Один з ключових підходів, які раджу і сам використовую — зробити відеозапис з поясненням роботи. Ідею взяв з двох джерел: спочатку побачив це як умову тестового на бекендера в djinni, а потім почув таку ж пораду від Сергія Ковтуна у подкасті «Кейс TheWays».
Презентація результатів — важлива навичка для аналітика даних. Мої дослідження та інсайти мало вартують, якщо я не можу просто й доступно пояснити їх команді. Тому відеозапис тестового — змога показати ваш рівень комунікації.

Якщо надсилати виконане тестове — то з відеопоясненням до нього
Кілька місяців тому я пробував сили в одній ізраїльській геймдев-компанії. Оферу не отримав, але на етапі захисту тестового потенційний тимлід був вражений, що я надіслав йому два десятихвилинні відео з поясненнями своїх рішень.
«Вперше тебе бачу, але таке враження, що ми вже знайомі», — приємно було почути від нього на співбесіді.

Мій відеозапис з поясненням тестового
Я використовую для цього сервіс StreamYard, але підходить будь-який інструмент, з допомогою якого можете записати екран та себе поруч. Доки це ще не стало стандартом, відеозапис тестового — гарна можливість виділитися серед інших. Чим я користуюся і раджу брати до арсеналу менті.
Нетворк як відкладений у часі підсилювач можливостей
Я люблю нарощувати знайомства в ІТ-спільноті. Це схоже на азартну гру: ти ніколи не знаєш, хто саме з твоїх контактів допоможе у майбутньому. Тому, за можливості, варто їм допомагати та підтримувати.
Наприклад, маю правило: якщо мені сподобався чийсь контент (стаття, відео, лекція), я спробую знайти автора й подякувати. Один з таких конектів стався у березні
Доповідь Аліни на Games Gathering Lviv, з якої й зав’язалося наше знайомство:
Вісім місяців потому Аліна проводила зі мною співбесіду. Оскільки ми були в контакті на LinkedIn, то за кілька тижнів до інтерв’ю вона теж бачила анонс мого інтенсиву для початківців в аналітиці, доступ до якого навіть купила подрузі. Тож уже зі старту я мав хороші позиції.

Рівно вісім місяців між повідомленнями від першого контакту до запрошення на співбесіду
Краса віддачі від нетворку в тому, що це неможливо прорахувати наперед. Тому тут варто бути щирим. Я не писав Аліні у березні з думкою, що вона колись буде моїм інтерв’юером. Просто захотілося подякувати людині за цікаву доповідь.
Вивчення контенту про компанію та її продукт — моя «домашка»
Якщо розумію, що матиму співбесіду з представниками певної компанії — наступні кілька вечорів шукаю весь доступний контент про неї. У першу чергу, подкасти топ-менеджменту та спеціалістів, лекції з конференцій. У другу — статті, блоги та інформація з сайту й офіційних соцмереж. Тут є хитрість: цитування з відео чи аудіо говорить про більшу зацікавленість, ніж цитування з тексту, який можна пробігти очима.
Наприклад, в рамках підготовки до співбесід я переглядав виступи своїх теперішніх колег — Producer Романа Герасименка та Lead Animator/Integrator Ярослава Рубанова на DOU Meetups і ще один виступ Ярослава на Games Gathering Lviv. Також читав статті «бьорнівців» на DOU: тут і тут.
Розповідь колеги Романа Герасименка на GameDev DOU Meetup, яку я використовував у підготовці до співбесід:
Порада вивчати інформацію про компанію перед співбесідою банальна. Але при цьому на тих співбесідах, де я був, коли починаю розповідати, що вже знаю про компанію, рекрутери позитивно дивуються. З цього роблю висновок, що це мало хто робить з такою деталізацією.
Окрім вивчення інформації про компанію, важливо спробувати і її продукт, якщо це не коштує дуже дорого. У випадку з Burny Games я грав у дві їхні ключові гри — Colorwood Sort та Playdoku. Це допомогло і бути підготовленішим на співбесідах, і надихнутися перед тестовим. На інтерв’ю в аналітичному подкасті з Нікітою Тимошенко ми говорили, що колись ознайомлення з продуктами — це була змога виділитися. На мою думку, нині прийти на співбесіду без розуміння, що ця компанія робить і як виглядає продукт, над покращенням якого можливо працюватимеш — непрофесійно. Особливо, якщо він доступний у кілька кліків, як це є з мобільними іграми.
Дослідження інтерв’юерів — завдання із зірочкою
Але не лише компанію та продукт варто прискіпливо вивчати перед співбесідою. Не меншої уваги потребують і ті, хто її проводитиме — інтерв’юери.
Співбесіда має певну інформаційну асиметрію: інтерв’юер уже щось про вас знає, міг прочитати резюме та LinkedIn-сторінку, але натомість ви як кандидат маєте набагато менше даних. Та все ж це можна виправити.
Як тільки я дізнаюся, хто буде проводити зі мною співбесіду, то роблю дослідження про цю людину. Спершу це перегляд LinkedIn-сторінки, але набагато важливіше: статті чи дописи у соцмережах, виступи на конференціях, мітапах чи подкастах. Там часто можна почути її переконання, до яких варто апелювати й цитувати під час співбесіди.
Один з найкращих кейсів такого підходу стався у червні
Подкаст з Олександром Мацюком, який відкрив мені шлях до генезійської продуктової школи:
Уже на співбесіді я почав з деталі, що ми обоє — ментори на TheWays. На той час на платформі було лише 60 експертів, а не 268, як нині. Тож у нас було дещо спільне, чого бракувало більшості кандидатів. Навіть його питання стосувалися мене вже як ментора. Наприклад, що б я порадив його сестрі, якби вона йшла в аналітику даних? І хоч я не використав і 10% того, що дізнався про шлях та досвід Олександра, це дослідження допомогло мені краще пройти співбесіду — і отримати бажане місце на програмі.
А ось приклад такої підготовки до співбесід в Burny Games цієї осені:
1. До першої зустрічі з CPO Денисом Дідковським я не готувався, оскільки це мав бути зідзвон, щоб поговорити про справи одне одного.
2. Перед співбесідою з Head of Talent Acquisition Аліною Мудрою я переглянув її виступ на Games Gathering та англомовний подкаст про прозорість у рекрутингу. Останній дав мені розуміння цінностей майбутньої співрозмовниці: любити, що робиш, бути чесним, постійно прокачувати навички у своїй сфері.
3. Перед співбесідою з СЕО Анатолієм Генісом я переглядав його інтерв’ю для Youtube-каналу «Точка G», яке вийшло менш ніж за тиждень до того. Це дуже допомогло: йому не потрібно було розповідати про себе на початку розмови. Натомість ми ефективніше використали відведену годину, говорячи про мої очікування від співпраці та улюблені книги.
Інтерв’ю, яке зекономило зусилля Анатолію і дало мені більше часу розповісти про себе:
4. У випадку зі своєю майбутньою тимлідеркою Наталією Гуммель я знайшов акаунт на Goodreads. І хоч ця характеристика не стосується професії, переглянувши список прочитаного я зрозумів, що на любові до романів Стівена Кінга та Макса Кідрука ми знайдемо спільну мову.
Чому я про це розповідаю
Розкладаючи на частини кейс свого шляху до другого оферу, я розумію, що тут багато моєї специфіки. Я люблю медійність, допомагати початківцям та знайомитися з людьми. Тому вкладаю у це частину вільного часу. При цьому уявлення не маю, які саме з цих зусиль принесуть результат. Мені подобається сам процес активностей.
Але все ж хотів показати на своєму прикладі, як робота з пет-проєктами, медіа та нетворком допомагає будувати кар’єру та отримувати цікаві можливості. Навіть у випадках, коли активно їх не шукаєш.
Якщо під час прочитання тексту виникли питання, які ви не готові задати у коментарях (бо може побачити нинішній роботодавець), то напишіть мені в LinkedIn. А якщо щось з цих порад допоможе у майбутньому на шляху до оферу — теж радий буду почути про це та порадіти за вас.
Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.

18 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів