Привіт, спільното!)
будь ласка, спробуйте позитивну клавіатуру! Вона проста зручна і унікальна. Дайте їй шанс, можливо, це саме те що ви шукали!
Чому програмісту соромно не знати нутрощі ПК? Тобто якщо програміст не вміє відстібнути шлейф чи процесор, то це сприймається з огидою. Поділіться своєю думкою
Вобще ещё с
під час відключень електрики розкривали вбиті батареї ноутбуків, а там як подаруночки половина ціленьких робочих 18650 акумуляторів
колись на системнику була кнопка турбо, вже її нема. були джампера на материнці з делителями напруги, можна було їх перемикати за власним розсудом
а шо, ні цікаво що там та як воно пеацює?
а нащо, ми звикли що проц працьовитий працює, кулер реве, а мамка-плата ще не вмерла і не вмре)
а нащо, ми звикли що проц працьовитий працює, кулер реве, а мамка-плата ще не вмерла і не вмре)
Ну так і було до 13 покоління корів. Зараз проц може працювати, а може і нє, материнка тепер впливає на «ПОТУЖНІСТЬ trademark» компа, а ще вони стали дорожче і гірше, ну відеокарти там зрозуміло, коштує багато, тепла виділяє багато, толку мало бо 4090 не тягне черговий сосалік на ультрах в 4к, бо анріал 5 гавно.
Різноманітність не значить що когось заставляють юзати найостанніші геймерські залізяки. Комусь нп достатньо міні-pc без шумних старих вентиляторів і в якому замість магніто-механіки стоїть nvme планка (в результаті тихо і немає чому гудіти вночі), вже навіть не кажучи про співвідношення енергоспоживання-продуктивність в порівнянні зі старою шумною залізякою яка була.
а куди, дисководів нема, і слота в корпусі для нього тож нема.
заначки бувають різні, нп бутиль віскі і раніш в дисковод не поміщався
то до коробочки приклеїти по кутах неодимові магнитики і всередину прикріпити до вільної стінки системника)
у однієї людини кожа на руках товста, а в другої тонка, то ж піймати розряд конденсатора заплутаною в проводах рукою по різному сприймається мабуть
Програмісту варто знати 18 мов програмування та розв’язати LeetCode Top 150, щоб опанувати різні парадигми, покращити алгоритмічне мислення та бути конкурентоспроможним на ринку. 🚀
Програмісту треба вміти це все використовувати в реальних проектах, а не просто знати. Бо як справа доходить до реальних задач — одразу настає якась амнезія та деменція. Невміння прорахувати наслідки своїх рішень є окремою темою.
18 мов не потрібно, а от від топ 150 задачок на літкоді буде тільки краще.
від 150 задачок на літкоді, ти будеш знати тільки як вирішувати задачки на літкоді. Це як з фізикою, я вмію вирішувати задачки з фізики, але змоделювати атомну бомбу я не зможу.
Питання на співбесіді:
— «Розкажіть, що таке архітектура Фон Неймана?»
— «Шо прастітє?»
Історія вигадана
Serhii Kosyi
foot soldier/former software developer
в eBogholderen.dk and Revisor1.dk
27.02.2025 09:33
З огидою сприймається в тому випадку, коли пальці веєром і хвіст як в павліна, а хард поміняти смальцю не вистачає.
З огидою сприймається в тому випадку, коли пальці веєром і хвіст як в павліна, а хард поміняти смальцю не вистачає.
а если, скажем, это признанный (пусть и заносчивый) спец по, скажем ИИ или алгоритмам сжатия данных — но вот реально не может поменять хард — отвертки вот эти, шлейфы (а у м2 шлейфа нету)
зы кстати, забавная история. когда в последний раз мне ставили второй винт в ноут — то даже ремонтник не сразу нашел куда его пихать. А он — неплохой ремонтник.
значит плохой был ремонтник.
значит плохой был ремонтник.
Чойто «плохой»? Нормальный.
Моделей ноутов много, все ты знать не можешь, с некоторыми приходится чуть позаморачиваться.
Дивлячись у яких роках це було. Зараз +/- все стандартне якщо не брати зовсім якусь дику екзотику (наврядчи у тебе такий)
А ось колись експерементували І з вбудованими струменевими принтерами ноути були і чого тільки не робили. Я на MacBook 2010 року якби не інтернет фіг би допер що оперативка там вставляється за рамкою біля батареї
Дивлячись у яких роках це було. Зараз +/- все стандартне якщо не брати зовсім якусь дику екзотику (наврядчи у тебе такий)
ну так оно стандартно и было.
под «не сразу нашел» имелось в виду что пришлось осмотреть плату, а не сразу тыкать отверткой
Хотя я вот лично бы даже и искать не стал- на виду разъема нету — всё, несем на станцию обслуживания, пусть там разбираются
а лучше и сразу нести, заодно почистят/помоют.
от наприклад 2 великих кулера в системнику буває входят в резонанс і системник починає не тільки гудіти а ще й труситись, що робить? як вставить віброгаситель?
Невже така примітивна інженерна задача викликає стільки проблем? Підозрюю, що кулери дешманські та не мають належного центрування. Тому вони не в резонанс входять, який би їх розвалив до біса, а просто синхронно вібрують (система буде намагатися синхронізуватися в коливаннях). Тому рішення просте — купити нормальні високоякісні кулери, старі викинути на смітник. Ніякі віброгасники не допоможуть, бо вони не прибирають основну причину вібрації.
у меня был промышленный ПК типа одного из таких en.wikipedia.org/wiki/Industrial_PC сборка вообще ни в какое сравнение с десктопным розеточным ширпотребом и офисным дерьмом с жужжащими кулерами, их вообще не было слышно, настолько качественно сделано было
Ціна там була відповідна... Але воно того варто, як на мене.
от наприклад 2 великих кулера в системнику буває входят в резонанс і системник починає не тільки гудіти а ще й труситись, що робить? як вставить віброгаситель?
Вызвать инженера по техобслуживанию. Это его задача.
а поки інженер визиває таксі і дивиться свій гороскоп чи не дорога дальняя його чекає і казенні чоботи, то визиватель інженера може попити смузі)
а поки інженер визиває таксі і дивиться свій гороскоп чи не дорога дальняя його чекає і казенні чоботи, то визиватель інженера може попити смузі)
если кто-то из моих подчиненных полезет «чинить кулер в сервере» вместо того чтобы вызвать техника -я лично надаю ему по рукам слесарной линейкой.
ок, сервер і персональний комп’ютер різні як мінімум за ціною
ок, сервер і персональний комп’ютер різні як мінімум за ціною
если кто-то из моих подчиненных полезет «чинить кулер в рабочем компьютере» вместо того чтобы вызвать техника -я лично надаю ему по рукам слесарной линейкой.
Поправил
ок. думаю, якщо рядовий вміє розбирати автомат то добре, а якщо лізе до заряджаючого механізму танка, то не знаю. хоча коли відповідальна людина в слушний час, за критичних обставин.
ок. думаю, якщо рядовий вміє розбирати автомат то добре
в какочй части работы с ПК/ноутом «поменять кулер» эквивалентно «разобрать и почистить автомат»?
если правильно помню уход за оружием это прямая обязанность и умение стрелка
в какой части «уход за технической частью вычислительной техники» есть «прямая обязанность програмиста»?
Залізні потрошки — знати не повинен. А ось фізику — так — gist.github.com/jboner/2841832
На ринку кандидата, особливо в часи тотального аутстаффу чи аутсорсу — можна й не знати ті «внутряки» й тд. Завчи «усі методи класу Object» та паттерни на памʼять — й пройдеш майже будь-яку співбесіду в Україні.
На ринку работодавця, коли вакансій дуже мало, конкуренція вкрай висока — вимоги до кандидата підіймаються суттєво.
Для того, щоб відрізнити тих, хто завчив, та тих, хто знає «більш широко за межами стандартного API» — знання як працюють системи під капотом будуть перевагою. Як і вміння вирішувати ті самі задачки з літкоду.
Бо тут вже конкуруєш з топовими спеціалістами (тими, хто знає системи та вміє літкод).
Для повседневной работы это не нужно вообще от слова абсолютно. Но знать надо :)
Serhii Kosyi
foot soldier/former software developer
в eBogholderen.dk and Revisor1.dk
25.02.2025 11:01
І лікарі такі є, яким анатомія і фізіологія не потрібні. Запам’ятав, що при соплях виписувати каплі в ніс, а як болить живіт, то відправляти до хірурга.
Але я намагаюсь таких лікарів обходити десятою дорогою.
тю. а чим тоді соплі лікувати? гарячою картоплею? оО
Serhii Kosyi
foot soldier/former software developer
в eBogholderen.dk and Revisor1.dk
25.02.2025 11:34
Думаю, тут не зовсім те місце, щоб обговорювати колір соплів і методи лікування :-)
а чим тоді соплі лікувати?
лікувати соплі — соплі мають бути здорові
І лікарі такі є, яким анатомія і фізіологія не потрібні
Демагогия
Ві сравниваете специалиста, чья задача заключается в обслуживании и ремонте механизма — врача — и пользователя механизма — програмиста.
Ну, краплі якщо із носу тече, сорбент якщо із дупи тече, не жерти на ніч, не палити та не пити... Це усі елементарні інструкції до організму які має знати кожна людина.
Так само і з компами — це твій робочий інструмент. Щось про нього та повинен знати.
так, вважаю що має знати, причому не тільки залізо, а ще й хоча би приблизно як працює операційна система. інакше це не программіст, а тупий бидлокодер.
так, вважаю що має знати, причому не тільки залізо, а ще й хоча би приблизно як працює операційна система. інакше це не программіст, а тупий бидлокодер.
Если взять, к примеру, питон — то надо знать как какая именно ОС работает?
Или тот же мускул — нужно какую ОС знать?
Или тот же мускул — нужно какую ОС знать?
якщо сильно вумний (не ви, а уявний програміст) і не дотримуєшся конвенцій, то можна напоротися на особливості файлової системи. РегістроЗалежність для прикладу.
Блондинке в автошколе задают вопрос:
— Как работает двигатель?
— Можно своими словами?
— Конечно!
— Вжжжж, ввжжж, вжжж.
Блондинке в автошколе задают вопрос:
варум бы и найн? 99% современных водителей не владеют 99% знаний о двигателей их машин, только основное — «надо делать ТО на СТО и следить за лампочками на доске»
Этого хватает
Звісно, програміст не повинен замінювати термопасту, паяти роз’єми, перепрошивати біос, розбирати ноутбук чи підбирати деталі до ПК — це все задачі окремих IT-спеціальностей. Але він повинен знати будову ПК, уявляти хоча б в загальному як все працює і впливає одне на одне. Кожен водій повинен знати будову машини хоча б поверхнево, адже це допомагає ще професійніше їздити, то чим тут програміст відрізняється?
Звісно, хтось скаже: «Я тут тільки кнопочки у вебі двигаю, то нащо мені знати про регістри процесора?» А от тобі і не треба, бо ти і не програміст!
Важливість розуміння заліза чи низькорівневих функцій настає тоді, коли треба оптимізувати код або коли ви пишите для специфічних завдань, наприклад, робота з мультимедіа чи утиліта для мережі.
Важливість розуміння заліза чи низькорівневих функцій настає тоді, коли треба оптимізувати код
К примеру — как знание железа, прерываний етк — поможет в оптимизации СКЛ запроса?
Ну или при оптимизации по сути любой современной задачи, не связанной с драйверами?
А от тобі і не треба, бо ти і не програміст!
якщо, наприклад, це буде людина «зараз навть в телефоні 256гб памяті», то для неї може виявитися сюрпризом, що це не ті 256гб котрі їй треба. Ті ж самі full scan та index seek — теж про залізо. Ну тобто можна, звісно, запам’ятати, що фулскан це завжди погано а індекс це завжди харашо, але навряд чи людина з таким рівнем знань буде професійним оптимізатором запитів.
Звісно, програміст не повинен замінювати термопасту, паяти роз’єми, перепрошивати біос, розбирати ноутбук чи підбирати деталі до ПК — це все задачі окремих IT-спеціальностей. Але він повинен знати будову ПК, уявляти хоча б в загальному як все працює і впливає одне на одне. Кожен водій повинен знати будову машини хоча б поверхнево, адже це допомагає ще професійніше їздити, то чим тут програміст відрізняється?
Звісно, хтось скаже: «Я тут тільки кнопочки у вебі двигаю, то нащо мені знати про регістри процесора?» А от тобі і не треба, бо ти і не програміст!
Важливість розуміння заліза чи низькорівневих функцій настає тоді, коли треба оптимізувати код або коли ви пишите для специфічних завдань, наприклад, робота з мультимедіа чи утиліта для мережі.
К примеру — как знание железа, прерываний етк — поможет в оптимизации СКЛ запроса?
Ну или при оптимизации по сути любой современной задачи, не связанной с драйверами?
де тут шлейфи?
я думаю, что вы прекрасно поняли о чем я. Знание про 256гб — это поверхностные знания архитектуры компа. Весь же топик напомню про
Тобто якщо програміст не вміє відстібнути шлейф чи процесор, то це сприймається з огидою
программисту (особенно прикладного софта) больше условных квадратиков: вот тут память, вот тут процессор, а тут дисковый накопитель, необходимости особой знать нет.
якщо ви не зрозуміли про що я, то чом я маю зрозумівати ваші недоречні питання?
Є конкретна гілка коментів, в ній є конкретне запитання про бд. При чому тут шлейфи?
upd. знання про 256гб це не «поверхневі знання архітектури», це очевидне незнання архітектури.
ладно, конкретная ветка:
К примеру — как знание железа, прерываний етк — поможет в оптимизации СКЛ запроса?
как это поможет?
див вищ.
мені не лінь продублювати свій комент, якби ми були десь в іншому треді тощо. Але ж він буквально трохи вище в цій гілці, тож пліз прокрутіть трохи вище і прочитайте.
я видел его. но я не считаю, что он отвечает на этот вопрос.
знання про 256гб це не «поверхневі знання архітектури», це очевидне незнання архітектури.
Чо, простите? :)
с каких это пор количественна характеристика ресурса — это «знание архитектуры»?
Знание архитектуры — это знание особенной доступа памяти в colorari bus II, а не вот єто всё
в моїх коментах оце «даже в мойому телефоні є 256гб памяті» — це про те, що людина дупля не отбиває не бачить різниці між озу та пзу.
А знати цю різницю було би непогано.
а про колорарі бус2 — цю вимогу це ви осьо щойно придумали.
В обговореннях такого нема.
а про колорарі бус2 — цю вимогу це ви осьо щойно придумали.
В обговореннях такого нема.
в обговорення было «надо знать архитектуру — иначе не програмист!»
просто скажите что вы не знаете что такое CBusII и почему умение с ней работать критично для нормального программиста
в обговорення было «надо знать архитектуру — иначе не програмист!»
Щоб зменшити кількість різночитань продублюю ланцюжок цитат
Знание про 256гб — это поверхностные знания архитектуры компа
знання про 256гб це не «поверхневі знання архітектури», це очевидне незнання архітектури
отут очевидно (в усякому разі очевидно мені) що «архітектура» тут вживаєстья в простому побутовому значенні на рівні «цепеу-озу-пезеу-шина-буфєра». слово «архітектура» взагалі з’явилося тут майже спонтанно, в одній спрощеній фразі і у відповіді на цю конкретну спрощену фразу.
Тому не треба чваниться (ц) своїм знанням кольорової (чи яка там вона) шини і прикопуватися до окремих вирваних з контексту слів без примітки, що тут прикопалися до окремого вирваного з контексту слова.
Тому не треба чваниться (ц) своїм знанням кольорової (чи яка там вона) шини і
Отрадно видеть что ві понимаете всю тупость віражения «не знаешь шлейфа — не програмист» :)
Вот ві — не програмист, ві даже не знаете что єто за шина (а она — замечательная,кстати), какие е’ особенности — и ві никогда не сможете писать ПО для неё (кстати, поэтому она и умерла — человек, который писал поддержку многопроцессорности для линуха — он тоже был не до конца програмистом и никогда не видел эту шину вживую, поэтому не сумел обеспечить её поддержку, и нам пришлось выкинуть крутейший сервер. Это кстати о том что «опенсор и этнузазисты сделают, а кровавй ынтырпрайз — нет!». У энтузазиста банально не было доступа к железу)
А знати цю різницю було би непогано.
Зачем?
Ві, простите, много видели серверов/пк с «256гб пзу»? А умеете с ним работать?
прощаю. доїбаця до конкретної цифри ваш стіль.
пояснюю — якщо людина не бачить різниці між ром і рам, то скільки б на сервері не було тої рам — людина не буде брати її до уваги, бо «ну у нас же два екзабайти памяті, фатить щоб все в память загрузить» (бо десь чув що таблиці в пам’яті це швидко)
скажите что вы не знаете что такое CBusII и почему умение с ней работать критично для нормального программиста
не знаю. Але як те, що я чогось не знаю, нівелює те, що ви цю вимогу з потолка висосали?
пояснюю — якщо людина не бачить різниці між ром і рам
Окей, вопрос:в чем разница между работаой с ром и рам в рамках, скажем, .Net приложения?
парой фраз, кратенько
я, уви, не дотнеччик, але
якщо система, припустимо, прозоро використовує своп на диск і дозволяє використовувати віртуальну пам’ять, то різниця цілком може бути. Меморі-онлі дані апріорі не можуть вважатися надійними і таке інше.
Ба, зараз навіть запис на диск може виявитися не таким вже й записом, бо буфери і кеші фс.
я, уви, не дотнеччик, але
Всё что вы рассказали не имеет отношения к РОМ,
Меморі-онлі дані апріорі не можуть вважатися надійними і таке інше.
например в онйлан играх при сохранении данных сражения — всё только в памяти и всех это устраивает.
Ба, зараз навіть запис на диск може виявитися не таким вже й записом, бо буфери і кеші фс.
прекрасно
Вы же програмист? расскажите мне об особенностях запис дискового кэша на диск в случае сбоя питания используя энергию свободного выбега пластин.
только в памяти и всех это устраивает
згоден, вжив слово «надійний» з одного боку занадто узагальнено, а з іншого мав на увазі тільки зберігання. Признаю.
запис дискового кэша на диск в случае сбоя питания используя энергию свободного выбега пластин.
а там навіть таке було? прикольно, не знав.
а там навіть таке було? прикольно, не знав.
но ві при єтом считаете програмистом себя, а не меня? :)
Біло, т.к. кєширование біло многоуровневое — ОС — контроллер — диск, и не всем можно біло управлять
кроме того, за счет переупорядочивания операций ввода-вівода во WAL протоколе наступала полная жопа.
но ві при єтом считаете програмистом себя, а не меня? :)
тиц пліз. мєня оскорбляют такіє намьокі.
тиц пліз. мєня оскорбляют такіє намьокі.
Я хотел бы уточнить — вас что именно оскорбляет? когда вас называют «програмистом» или «не програмистом»?
Я обычно обижаюсь на «програмиста» (вы бы меня еще уборщиком назвали.хотя убирать я, конечно, тоже умею).
А вас? :)
нє, то что я кого то считаю а кого то не считаю. я всех считаю, а некоторых даже отдельно записиваю!1
нє, то что я кого то считаю а кого то не считаю. я всех считаю, а некоторых даже отдельно записиваю!1
Меня вічеркните, позязя!
вы с файловой системой работали когда-нибудь? или с апи для персистент сторейджа. надо же понимать что там время доступа порядка на два выше чем к оперативке и на три чем к кешу. вот об этом речь. а то щас набеоут любители модных реактивных архитектур, которые при этом любят всё сохранять в базу например, не зная где она... и потом пользователь жмёт кнопку и втыкает в экран пока это чудо приложение «думает» :)
вы с файловой системой работали когда-нибудь?
Нет, откуда? Да и зачем мне это?
или с апи для персистент сторейджа. надо же понимать что там время доступа порядка на два выше чем к оперативке и на три чем к кешу.
И что мне это даст, как человеку, который работает с БД?
надо же понимать что там время доступа порядка на два выше чем к оперативке и на три чем к кешу.
До кеша якого рівня? L0, L1, L2 чи L3? Кеша CPU чи HDD наприклад?
Але як те, що я чогось не знаю, нівелює те, що ви цю вимогу з потолка висосали?
Ві требуете «уметь в шлейфі!» — я говорю — а ві то хоть в шині умеете? ві так круто рассказіваете про ром, рам, туда сюда... ві УМЕЕЕТЕ в то что рассказіваете?
не дуже. у мене, власне, були тільки стокові bontrager і з ними було досить просто.
не дуже. у мене, власне, були тільки стокові bontrager і з ними було досить просто.
Это что-то велосипедное?
простой вопрос: как соотносястся РОМ и изолента?
Ізолєнтою заклєювалося віконечко на РФ5 після програмування, щоб сонечко біти не гріло. Чи щось таке, давно це було.
ві так круто рассказіваете про ром, рам, туда сюда..
тиц пліз де я про них розповідаю, а не просто згадую?
Ну тобто можна, звісно, запам’ятати, що фулскан це завжди погано а індекс це завжди харашо,
Вы ошибаетесь.
что и требовалось доказать.
навряд чи людина з таким рівнем знань буде професійним оптимізатором запитів
Без бодай загальних знань про те, як воно реалізовано в залізі, тільки й лишитьяс що запам’ятати «оце харашо а оце погано».
Колись стежив за розробкою FirebirdSQL, то там цілком писали, які запити повільно працюють через малий L2 кеш, і як розробники це оптимізували, а базокодери оптимізували запити.
Колись стежив за розробкою FirebirdSQL, то там цілком писали, які запити повільно працюють через малий L2 кеш, і як розробники це оптимізували, а базокодери оптимізували запити.
Не спорю. Тогда и там єто могло біть актуально
но давайте біть искренними — НАМ и ТУТ — єто не актуально.
Хотя я не буду спорить — знания лишними не бівают. С моей точки зрения. Єто полезно.
Хотя бі для общего кругозора.
для себе особисто... з практики... поступово дійшов до таких висновків:
1) на рівні шкільної програми ІТ бажано знати...
мені просто цікаво... а для професійних айтівців мабуть соромно не знати (сучасну) шкільну програму 🤔
(а там зараз база — і про залізо, і пайтон і т.д....)
2) на рівні «узяти викрутку, розібрати (раз на півроку) ноутбук... замінити там якийсь модуль» — це я можу......
але от паяти мені не подобається... 🤔
можу щось припаяти, але це буде довго, неакуратно... уникаю таких завдань...
за минулі десятиріччя ІТ-продукція стала масовою, доступною і... дуже-дуже-дуже різноманітною...
як писав Сократ десь в інтернеті:
«я знаю, що нічого не знаю... але інші і цього не знають...» 🤔
**************
цікаво, що відбувається, коли приходить розуміння, що всього знати неможливо? 🤔
пригадалося... Насім Талеб «Чорний лебідь»...
він народився у Лівані... почалася війна... емігрував до США... маючи освіту, і деякий стартовий капітал, почав грати на Нью-Йоркській фондовій біржі...
через деякий час зрозумів:
у середовищі, яке раніше раніше здавалося ... чимось захмарним.. спільнотою найрозумніших, найуспішніших людей... насправді «ніхто нічого не знає».........
Так мені теж училка у школі коли сказав що хочу стати програмістом сказала що там усі прям круті математики, а ти ніфіга не знаєш. З тих пір усі вихідні займався із крутим репетитором, перечитав купу книжок, нарішав купу задач, грався із простими числами на крутому як на мене рівні. Коли прийшов в IT сказав собі «Та що за нах»
Коли прийшов в IT сказав собі «Та що за нах»
ойти оно большое. Вы просто зашли не в ту дверь
ІМХО, в роботі пригодилась не стільки сама база матану функану дифів і тп, скільки та «деформація свідомості» до яких ці дисципліни приводять
Програмісту — ні. Інженеру — між «дуже бажано» до «обов’язково».
Це самий тупий пост який я бачив на цьому форумі для тіпа айтівців. Так ось. Колись в хороші часи розвитку, людина яка мала свій ATX. Мала свою книжечку до своєї мат.плати і вивчала її дуже добре, потім залазила в Bios і могла додати до потужності компа 20%. А зараз я бачу тут повні дебіли щось розказують про Мак. Тотальний даунгрейд.
А зараз я бачу тут повні дебіли щось розказують про Мак. Тотальний даунгрейд.
не слишком ли много пафоса для человека, которій никогда не паял коаксиал?
Токову петлю ірпс не паяв — не мужик
не делал телеантену из диска для ес/см ЄВМ — не програмист!
Не запускав їх замість фрісбі не cloud інженер
Колись в хороші часи
розвитку
Це коли ІТшник це було тотожне лоху в брудному светрі зі зарплатою як в продавця телефонів?)
Для кого ці часи були хороші? Для бодішопних бариг які платити людині 100$ а брали за неї 2500?
Коли там дядька Джобс пост-пк еру анонсував? В 2010 коли вийшов айпад, так ось вона настала, тобі не треба знати і тим паче мати у власності гробіну, яка жере 2 кіловати електроенергії дома. Для більшості є смартфон, для тих кому ще потрібен комп’ютер є ноутбуки, все інше для користувачів непотрібно.
Якщо в мене є вибір на чьому працювати, я виберу workstation, а телефоны то від лукавого. Колись казали вчи мат.часть.
А я не виберу, бо гігантський пк, це дорого, ненадійно, неякісно, і для нього нема ні місця, ні електрики.
Та, кожному своє. Пост про айтівця і знання ПК всеодно тупий.
2 Кіловата то навіть із 4090 не буде жерти не неси маячню. електрики він не особливо більше ноута жере за рахунок тих самих технологій по зниженню частот та напруги. хоча як би ж ти знав що в середині то можеб і не ніс таку маячню.
400 ват інтеловський проц на 24 ядра, 900 ват відеокарта уже 1300, а ще память, материнка ще якісь доп карти, диски, і накапає 1700 ват, округляємо до 2х кіловат.
4090Ti макс 600 ват жере, і це пікове навантаження, тобто це не постійно так. Процесор 400 ват це вообще бред.
А я не виберу, бо гігантський пк, це дорого, ненадійно, неякісно,
Отнюдь (и нет, я не набрался красивых слов и не решил кичиться ими)
Ноут с технической точки зрения — это полная жопа компромиссов
тебе нужно в мааааахонькую коробочку запихнуть это всё -и чтобы оно было быстрое, мало жрало, долго работало, не перегревалось, было устойчиво к перегрузкам, мало весило, не царапалось, было приятное на вид..... и при этом стоило не как самолёт и было более-менее ремонтопригодным. тут на каждом шагу компромиссы.
вот с десктопом — другое дело. Ограничения на размеры, вес, потребление, нагрев, виброустойчивость и так далее — значительно более мягкие, можно за небольшой прайс напихать чего угодно какой угодно мощности.
ноут саме уйобіщний девайс що може бути він і не мобільний, не тримається легко в руці, не покладеш в карман, і не норм монік з великим єкраном і комофртним робочим місцем, не пограєш в ігри, і дохне дуже швидко...
З іншого боку на столі займає мінімум місця і завжди можно взяти з собою, коли треба кудись поїхати, і ладно можно забити на роботу, але ж на тому ж дейлі треба показатися що ти тут поруч і працюєш з повною віддачею.
Подорожі то так, не спорю, тому робочий комп то в принципі ноут як не крути, бо в дорогу десктоп не візмеш. Я свій робочий лише як переносний десктоп юзаю.
Не знаю що таке шлейф.
Працюю техлідом вже багато років)
Оце копирсання в нутрощах це від бідності, сам таким займався як в школі вчився.
А так купив мак і не паришся.
Мак лайно!
Працював на віндовсі і лінуксі.
Після кількох років на маку вже точно не вернусь.
Тут не так операційна система (яка все одно має кучу плюсів для дева), як сам ноут macbook pro.
Якщо є кращий аналог за ті самі гроші то радий почути
(яка все одно має кучу плюсів для дева
Я вот тут на скуль сервере девелоплю, на студии, для скуль сервере
какие плюсы?
відсутність віндовса
у нас вся команди .net core на маки перейшли як їм дали відразу :)
відсутність віндовса
у нас вся команди .net core на маки перейшли як їм дали відразу :)
прекрасно! Но под маком нет ни скуля (он только под виндой и линухом), ни ССМС — он только под виндой
какие для меня в этом плюсы, как для дева?
Докер? Я більшість речей попереносив у докер та клауд коннект, на робочому ноуті лише всякі іде\єдітори. Ну і лідом зараз навіть гіт не юзаю (хоча він на всих платформах), все через ажур девопс роблю.
Докер?
Можно. А еще лучше — линух, под линухом — докер, под докерм — мак, под маком — (б***ь, забіл, как там біла кл’вая виртуалка), под ней — винда — а там уже скуль, студия, ссмс!
мне нравится мак по разнім причинам (одна из них — на не’ можно поставить винду и нормально работать), мне просто не очень нравятся віражения «мак — єто лучшее что есть для девелоперов!» — причем под девелоперам понимают или вебовских формошл’пов или питонистов.
А остальніе тут так — пописять вішли.
ну правильно, зачем самому заливать омыватель в авто, ведь есть же специальные мужики на сто, которые зальют его, это ж копаться в авто, поднимать капот
ну правильно, зачем самому заливать омыватель в авто, ведь есть же специальные мужики на сто, которые зальют его, это ж копаться в авто, поднимать капот
Насправді дуже хороший приклад.
Заливати омивач це як машину заправляти, тобто процес розрахований на користувача. Тобто типу ноут заряджати.
А от заміна масла, рідин — це якраз як ритись в тих нутрощах компа, заміна пасти, чи що там ще.
Я це роблю тільки на СТО, ще й авторизованому)
Але знову, від бідності можна і самому масло міняти)
ну правильно, зачем самому заливать омыватель в авто, ведь есть же специальные мужики на сто, которые зальют его, это ж копаться в авто, поднимать капот
залить омыватель = протереть экран/тачпад. Это можно самому
шлейф/вентилятор=маслов/грм. Это можно и самому, конечно. но на СТО быстрее, проще, надёжнее.
я не знаю чи можна один процессор замінити на інший, і які там є сокети, але мені то ніяк не заважає програмувати
Як ти програмуєш чи дебажиш машину не знаючи що вона таке?
Людина в розробці має знати як комп’ютер побудован для того, щоб
не робити дурниць.
ну роскажіть як формошльопу знадобиться знання як всунути висунути планку ram ?
коли формошльопу кажуть «твій реакт жере пам’ять як не в себе», а він відповідає «та зараз пам’ять навіть на телефоні 128гб, пам’яті фатить»
І правий на 200%, всі ресурси твого пристрою, це ресурси виключно для моєї програми, всьо, питання закрито.
Як ти програмуєш чи дебажиш машину не знаючи що вона таке?
как за нефиг делать
зачем мне уметь намазывать термопасту, разводить водяное охлаждение или смазывать кулеры для того чтобы мочь в ффт?
Та не потрібно вміти намазувати пасту і розбирати ноутбук! Але потрібно розуміти які функції виконують процесор, оператива чи звукова карта, чому жорсткий диск повільніше оперативки, які пристрої бувають і як працює операційна система (хоча б загальні речі). Без теорії що ви програмувати будете, не розуміючи як воно працює?
Як-як? Забіндять 2000 записів в дропдауні та будуть гнати що то все через баги в енгуларі. Ну а що, на дев енві з 20 записами нормально ж працювало! До речі це не вигадка, а ноун ішью на одному з проектів де довелось мені працювати.
Як-як? Забіндять 2000 записів в дропдауні та будуть гнати що то все через баги в енгуларі. Ну а що, на дев енві з 20 записами нормально ж працювало! До речі це не вигадка, а ноун ішью на одному з проектів де довелось мені працювати.
Что интересно — понимание того «почему ОЗУ бістрее харда», «что такое шина памяти/шина данніх» и т.д. — вот нихера не помогает в решении данной ситуации.
И даже знание семи уровней оси — тут в куй никому не впилось
Та не потрібно вміти намазувати пасту і розбирати ноутбук
В исходном сообщении біло
Тобто якщо програміст не вміє відстібнути шлейф чи процесор,
чому жорсткий диск повільніше оперативки,
Ві можете мне внятно пояснить что такое partition alignment, без гугля?
И как правильно вібирать размер страйпа для рейда?
(и что такое вообще страйп и рейд?)
Без теорії що ви програмувати будете, не розуміючи як воно працює?
Если єто не драйвера — то практически что угодно. Из прикладного ПО — 95%.
Из системного — 70%
От страйпи не знаю що таке, але рейд був
але рейд був0-ка
Почему не 1?
Погодь то я мать вже забув який із них для чого, той що паралелив операції до диску, а не дублював, тобто для шивдкості, а не для бекапу\надійності. Можливо і одиничка.
Погодь то я мать вже забув який із них для чого, той що паралелив операції до диску, а не дублював, тобто для шивдкості, а не для бекапу\надійності. Можливо і одиничка.
ну так в зеркале чтение в 2 раза бістрее, т.к. ті читаешь с разніх дисков паралельно
запись на страйпе бістрее, да, т.к. ті пишешь на два диска паралельно
зі б***ь, я уже и сам подзабіл что там как біло для какого паттерна лучше....
зі б***ь, я уже и сам подзабіл что там как біло для какого паттерна лучше....
Є проста мнемоніка:
У назві «RAID 0» — нуль — це те, що ти отримаєш, коли крашнеться один із вінтів
Тобто
RAID 0 — прискорює і читання, і запис, бо пише в паралель на різні диски
RAID 1 — дублює дані і прискорює читання, бо можна читати одночасно з різних копій
формально, страйп — он не рейд ©
надо пойти освежить (зачем-то) знания.
Может и протоколы испытаний найду старые
0 читтаня також прискорює, памятаю ганяв тести та банально на перекидуванні фільмів видавало під 180 МБ коли стандартний диск видавав 90 МБ. Головне було робити аппаратний рейд якщо чіпсет підтримував, бо програмний проц жрав і толку було мало на домашніх пісюках таке робити.
это при сериал рид потока
а вот при рандоме небольших кусков — там могут быть косяки, т.к.если страйп у тебя неудачный, то ты всё равно ограничен иопсами
Ну рандом то завжди біль для ХДД бо перемикання голівки зчитувача між секторами займає десь 10 мс що дуже багато. В принципі запуск программ, вінди помітно прискорився тоді після переходу на 0 рейд.
Опа, так виявляється, все таки в роботі заліза шарите? Ой, як нєвдобна палучилась! А казали, що вам не треба шарити, що і так можна бути «спєцом». А виявляється, що ніфіга! Навіть якщо ти просто працюєш з базами даних, все рівно знання заліза дозволяє краще розбиратись в питаннях, краще налаштовувати і ефективніше працювати. Тільки не треба зараз йорнічати про шлейфи.
Опа, так виявляється, все таки в роботі заліза шарите?
Нет, не шарю.
А казали, що вам не треба шарити, що і так можна бути «спєцом».
Нет, не нужно.
А виявляється, що ніфіга!
Фига.
Навіть якщо ти просто працюєш з базами даних,
, все рівно знання заліза дозволяє краще розбиратись в питаннях, краще налаштовувати і ефективніше працювати.
Вот вам консоль GCP, настраивайте мне железо, би май гест
Поиграйтесь с размером страйпа, с чередованием, подберите оптимальное количество дисков в рейде...
Ну якщо говорити про вміня замінити проц та шлейф як в оригіналі теми, то робота дейвайсів на низькому рівні то зовсім інше. До того ж знати як працють стораджі та інші девайси для персістан лайер не значить знати як працюють цпу чи тим паче жпу і знов таки ніякого відношення до вміння збирати пк та подібне.
Представляю как вламіваюсь в гугловій датацентр с отверткой и требованием «допустить меня к серверу, мне туда надо пару планок оперативки докинуть и еще один винт пристегнуть»
Когда біло так получить финансовий аппрув біло сильно легче. Еще припоминаю как на пару с админом сидели в серверной и настраивали CentOS с новим сервером под Oracle в которий добавили пару планок ОЗУ. Холодно блин — но весело. Сечас по несколько месяцев переговоров может біть чтобі по подах виртуалках добавли ресурсов или на S3/Claude Storage/Azure Storage — место виделили і т.д. Тогда разово нашли $100 и вопрос решен. Теперь блин оно уже и в месяц может стоить $100. Хотя конечно — удобства свои есть, сам софт как минимум. Вот реально три месяца назаз в связи с абгрейдом на 2 мегабайта віскачили с максимальним имаджем по лямбде, надо на S3 заливать имадж по документации. В отказ и не в какую — ибо цена вопроса. Как не старнно железяки стоят дешевле чем SAS. Примерно год назад, 3 месяца перегворов — в калуд скопировать долбаний CSV тестовий файл, просто крон скрипт которій копировать будет — все карауд. На одном проекте полтора года скандалов где автотестеров конкретно менеджент чуть до нервного сріва довели, дико пресовали ежидневно, пока не решили долбаній вопрос с тем что на поде 2 G памяти — а надо 6. Все тормозило и виновати біли авто- тестировшики, которіе костітляли фреймверк вставля таймауті между тестами. При етом всем две планки по 16 GB обойдуться в магазине $73, там спалено біло денег на решение єтих всех вопросов с хардом в тисячи раз больше именно из за SAS как модели. Софт класний спору нет, но все время стоит вопрос цені.
Как не старнно железяки стоят дешевле чем SAS.
Трёхлетняя аренда (именно на три года вперёд, одним платежом) по ценам амазона стоит (стоило, сравнивал лет 5 назад) почти ровно столько же сколько такой же лично выделенный сервер в ДЦ (куда ты не ходишь сам, но можешь просить что угодно сделать с ним). А on-demand стоит в ≈2 раза больше.
За S3 их цена включает в себя резерв, какой-то скрытый у них RAID (точнее, его сетевой эквивалент на очень распределённой FS) с горячей заменой.
Так что цена не безумна. Другой вопрос, что чаще девопы, программисты и прочие испортят данные в базе или снесут базу целиком, чем диск с ней грохнется:) своей головы на плечах это всё не отменяет.
Ну и то, что очень легко запросить ресурсов в разы больше, чем надо, уйти в долг и удивляться, за что это должен амазону ровно столько, сколько стоит запланированный BMW:) А амазон очень любит этому способствовать. (Другие хостеры не настолько стремятся купить твою душу.)
Может, потому начальство очень неохотно расширяет на нём ресурсы. А может, таки из-за резиновости просто нашло возможность пожадничать себе же в ущерб. Это уже как обычно.
Теоретический минимум для программиста
C++, стандарт, Comeau, 1TBS, Страустрап/D&E/Джосаттис/Вандервуд, Дьюхэрст/Мейерс/Саттер, RAII/copy-and-swap/exception-safety, правило пяти, Александреску/Абрахамс-Гуртовой, type erasure, CRTP, NVI, SFINAE, Koenig lookup, Duff’s device, Boost, Сик-Ламсдейн/Карлссон, TR on C++ performance, тест Степанова, forwarding problem/move semantics, SPECS
Компиляторы, особенности реализации стандарта, ограничения реализации, интринсики, отличия стандартных библиотек (контейнеры, rand), ABI, реализация виртуальных функций, виртуального наследования, исключений, RTTI, switch, указателей на функции и методы; оптимизации, copy elision (RVO, NRVO), sizeof на различных платформах, дефайны компилятора и среды, __declspec, ключи компилятора, empty-base optimization, статическая и динамическая линковка, манглинг, распределенная компиляция, precompiled header, single compilation unit, (strict) aliasing/restrict, inline/_forceinline, volatile
Мультитредность, обедающие философы, deadlock/livelock/race condition/starvation, атомарность, lock инструкции процессора, memory model/barrier/ordering, CAS или LL/SC, wait/lock/obstruction-free, ABA problem, написание lock-free контейнеров, spin-lock, TLS/per-thread data, закон Амдала, OpenMP, MPI, map-reduce, critical section/mutex/semaphore/condition variable, WaitForSingleObject/WaitForMultipleObjects, green thread/coroutine, pthreads, future/deferred/promise, модель акторов
Язык ассемблера, Зубков/Хайд/Дреппер/Касперски/Фог/Абраш, x86, FPU/MMX/SSEn/AVX, AT&T и Intel-синтаксис, masm32, макросы, стек, куча/менеджеры кучи, соглашения вызова, hex-коды, машинное представление данных, IEEE754, little/big endian, SIMD, аппаратные исключения, прерывания, виртуальная память, реверсинг, срыв стека и кучи, return oriented programming, alphanumeric shellcode, L1/L2/RAM/page fault и их тайминг, язык ассемблера ARM
Аппаратное обеспечение, Хоровиц-Хилл/Титце-Шенк/От физики к Си от panchul, полупроводниковая электроника/спинтроника/фотоника, транзистор, триггер, схемотехника, микрокод, технология создания процессоров, logic synthesis, static timing analysis, FPGA, Verilog/VHDL/SystemC, SISAL, Arduino, устройства памяти (ROM → EEPROM, RAM, SSD, HDD, DVD), RISC/CISC, Flynn’s taxonomy ([SM]I[SM]D), принстонский и гарвардский подход, архитектуры процессоров, архитектуры x86, VID/PID
Процессоры, конвейеризация, hyper-threading, out-of-order execution, спекулятивное исполнение, static/dynamic branch prediction, префетчинг, множественный ассоциативный кэш, кэш-линия/кэш-промах, такты, кольца защиты, память в мультипроцессорных системах (SMP/NUMA), тайминг памяти
Дискретная математика, K2, теорема Поста, схемы, конечные автоматы (ДКА и НДКА), автомат Калашникова, клеточные автоматы
Вычислимость, машина Тьюринга, нормальные алгоритмы Маркова, машина Поста, диофантовы уравнения Матиясевича, лямбда-функции Черча, частично рекурсивные функции Клини, комбинаторное программирование Шейнфинкеля, Brainfuck, эквивалентность тьюринговых трясин, проблема останова и самоприменимости, счетность множества вычислимых функций, RAM-машина, алгоритм Тарского, SAT/SMT-солверы, теория формальных систем
Языки программирования, грамматики, иерархия Хомского, теорема Майхилла-Нероуда, лемма о накачке и лемма Огдена, алгебра Клини, НДКА → ДКА, алгоритмически неразрешимые задачи в формальных языках, Драгонбук, Фридл, регекспы и их сложность, PCRE, БНФ, Boost.Spirit + Karma + Qi/Ragel, LL, LR/SLR/LALR/GLR, PEG/packrat, yacc/bison/flex/antlr, статический анализ кода, компиляция/декомпиляция/обфускация/деобфускация, Clang/LLVM/XMLVM/Emscripten, GCCXML, OpenC++, построение виртуальных машин, JiT/AoT/GC, DSL/DSEL
Алгоритмы и комбинаторная оптимизация, Кормен/Скиена/Седжвик/Кнут/Ахо-Хопкрофт-Ульман/Пападимитриу/Шрайвер-Голдберг/Препарата-Шеймос/e-maxx.ru, структуры данных, алгоритмы, сложность, символика Ландау, теорема Акра-Баззи, time-space tradeoff, классы сложности, NP-полные задачи, КМП, графы и деревья, потоки в сетях, матрица Кирхгофа, деревья поиска (особенно RB-дерево и B-дерево), occlusion detection, куча, хэш-таблицы и идеальный хэш, сети Петри, алгоритм русского крестьянина, метод Карацубы и матричное умножение Винограда-Штрассена, сортировки, жадные алгоритмы и матроиды, динамическое программирование, линейное программирование, diff-алгоритмы, рандомизированные алгоритмы и алгоритмы нечеткого поиска, псевдослучайные числа, нечеткая логика
Численные методы, дихотомия/метод Ньютона, интер- и экстраполяция, сплайны, метод Гаусса/Якоби/Зейделя, QR и LU-декомпозиция, SVD, МНК, методы Рунге-Кутты, метод Адамса, формулы Ньютона-Котеса, метод Ритца, метод Бубнова-Галеркина, метод конечных разностей/элементов, FFT/STFT, сходимость и устойчивость
Машинное обучение, Рассел-Норвиг/Bishop, подходы к моделированию AI, переобучение/кроссвалидация, байесовские сети, нейросети, сети Кохонена, Restricted Boltzmann machine, градиентный спуск/hill climbing, стохастическая оптимизация (метод Монте-Карло, метод отжига, генетические алгоритмы, муравьиные алгоритмы), SVM, gradient boosting, кластерный анализ, метод главных компонент, LSH, обучение с подкреплением, MDP, information retrieval/data mining/natural language processing, машинное зрение, Szeliski, OpenCV, image processing, OCR, фильтры Собеля, каскад Хаара, Viola-Jones framework, SURF, введение в психофизиологию зрения, IPython/pandas/scikit-learn
Теория информации, сжатие, Хаффман, RLE, BWT, LZ, коды коррекции ошибок, сжатие с потерями (изображения, аудио, видео), информационная энтропия, формула Шеннона, сложность Колмогорова
Криптография, Шнайер/Ященко, Принцип Керкгоффса, симметричная (DES, AES), асимметричная (RSA), качество ГПСЧ, алгоритм Диффи-Хеллмана, эллиптические кривые, хэширование (MD5, SHA, CRCn), DHT, криптостойкость, криптоатаки (атака гроссмейстера), WEP/WPA/WPA2 и атаки на них, цифровая подпись и сертификаты, PKI, HTTPS/SSL, доказательство с нулевым разглашением, пороговая схема
Математика, Кнут-Грэхем-Паташник/Зорич/Винберг, Spivak/Dummit-Foote, матан, линал, комплан, функан, диффгем, теория чисел, дифуры/интуры/урчпы/вариационное исчисление/оптимальное управление, производящие функции, ряды, комбинаторика, теорвер/матстат/слупы/теория массового обслуживания, цепи Маркова, интегральные преобразования (Фурье, Лаплас, вейвлет), NZQRCHOS, матпакеты (Mathematica, Maple)
Физика, правила Кирхгофа, закон Джоуля-Ленца, комплексное сопротивление, скорость и частота света, уравнения Максвелла, лагранжиан и гамильтониан
Химия, стехиометрия, химия кремния
Архитектура и стиль кода, Макконнелл/Фаулер/Лебланк/Гамма/Александреску-Саттер/Буч, защитное программирование, паттерны, SOLID/GRASP/KISS DRY SPOT/YAGNI, UML, OOP (Smalltalk), OOD/OOA, метрики кода
Методологии разработки, Waterfall/RUP/Agile/Scrum/Kanban/XP, TDD/BDD, CASE
Тестирование, юнит-тесты, функциональное, нагрузочное, интеграционное тестирование, тестирование UI
Инструментальные средства разработки, IDE, IntelliSense, отладчики (VS/Olly/WinDbg/kdb/gdb) и трейсеры (strace/ltrace), DWARF debug information format, дизассемблеры и декомпиляторы (IDA/HexRays/Reflector), системы контроля версий (SVN, GIT), merge/branch/trunk, системы именования файлов и бранчей, continuous integration, ant, code coverage, статический анализ (lint, cppcheck), динамический анализ (valgrind, фаззинг), верификация и валидация ПО (Frama-C, RAISE (RSL), Coq), профайлинг, багтрекеры, документирование кода, системы сборки (CMake), пакетные менеджеры (NuGet)
Фреймворки, Qt, moc и метаинформация, концепция слот-сигнал, Саммерфилд-Бланшет/Шлее, PoCo, промышленные библиотеки: GMP, i18n, lapack, fftw, pcre
Операционные системы, Silberschatz/Рихтер/Соломон-Руссинович/Робачевский/Вахалия/Стивенс/Love/Linux Kernel Internals, менеджер памяти, менеджер кучи и ее устройство (LAL/LFH/slab), менеджер устройств, менеджер процессов, context switch, реальный и защищенный режим, исполнимые файлы (PE/ELF/Mach), объекты ядра, отладочные механизмы (strace/ptrace/dtrace/pydbg, Debug API) и минидампы, bash, сетевой стек и высокопроизводительные сервера, netgraph, CR0, IPC, оконная подсистема, система безопасности: ACE/ACL и права доступа, технологии виртуализации, RTOS (QNX), программирование драйверов, IRQL, IRP, файловые системы, BigTable, NDIS/miniport/FS drivers/filter driver, Mm-, Io-, Ldr-функции, DKOM и руткиты, GDT/IDT/SDT, ядра Windows/Linux/BSD, POSIX
Компонентно-ориентированные модели, Роджерсон/Таварес, COM/OLE/ActiveX/COM+/DCOM RPC, ATL, апартменты, моникеры, MIDL, XPCOM, CORBA, TAO,
Сеть, Стивенс, OSI model/Internet model, Ethernet, TCP/IP, TCP window, алгоритм Нейгла, сокеты, Protocol buffers/Thrift/Avro/ASN.1, AMQP, ICMP, роутинг/BGP/OSPF, ARP, атака Митника, syn flood, HTTP/FTP, P2P/DHT, DHCP, SMB/NBNS, IRC/XMPP, POP3/SMTP/ESMTP/IMAP, DNS, WiFi/WiMax/GSM/CDMA/EDGE/Bluetooth/GPS, ACE, Wireshark
Графика и GPGPU, алгоритм Брезенхема, цветовые модели, трассировка лучей vs полигональная графика, OpenGL/GLSL/Open Inventor, DirectX/DirectShow/DirectAudio/HLSL, stencil/depth/alpha-test, графический конвейер в DirectX 11, шейдеры, модели освещения (Фонг), пропускная способность, fillrate, OpenCL/CUDA/AMP, ландшафты, лоды, тени, deferred shading, текстурирование и фильтрация, антиалиасинг, HDR, tone mapping, virtual/augmented reality
Форматы, XML/XSLT/XPath/XMLStarlet/DOM/SAX, RTF/ODF, JSON/BSON/bencode, YAML, JPEG/PNG/WebP, AVI/MPEG/RIFF/WAV/MP3/OGG/WebM, SVG, Unicode, кодировки однобайтные/UTF-8/UTF-16/UCS-2/UTF-32, проблемы длины и сравнения Unicode-строк
Базы данных, Грубер/Дейт, ANSI SQL, T-SQL, ODBC, MySQL/PostgreSQL/MS SQL/BDB/SQLite/Sphinx, хранимые процедуры, триггеры, алгебра Кодда/А, Tutorial D, нормальные формы, оптимизация и выполнение запросов, структуры данных индексов, транзакции и ACID, CAP-теорема Брюера, NoSQL, key-value storage, шардинг, ORM (C++ ODB), ERD, OLAP, семантическая сеть, triplestore, RDF/Turtle, SPARQL, OWL, Semanticscience Integrated Ontology, reasoner, DBpedia
Прикладное программирование, C#/F#, Шилдт/Троелсен/Рихтер, генерики, yield, linq/plinq, рефлексия, AST, WCF, WinForms/WPF/Silverlight, AOP, фреймворки логгирования, .NET assembly, Scala, Хорстманн/Одерски, pattern matching, макросы/квазицитаты
Квантовые вычисления, алгоритм Шора, квантовая криптография
Функциональное программирование, Haskell/Ocaml/Scheme/Alice или Oz, SICP/TaPL/YAHT/Purely Functional Data Structures/Харрисон-Филд, HOF (map/fold/filter), система типов Хиндли-Милнера, монады, тайпклассы, АТД, dependent types, ленивость/энергичность, логическое программирование (Prolog или Mercury), конкурентное программирование (Erlang или Oz)
Веб-программирование и скриптовые языки, Фланаган/Zend PHP5 Certification Course + Study Guide, Apache/nginx, CGI/FastCGI, PHP/Zend Framework/ReactPHP/Zend Engine/Doctrine или Propel/CodeIgniter или Symphony или Yii, Python/Django/Twisted, Ruby/RoR, ASP.NET MVC, JavaScript/jQuery/React/Google Closure/ExtJS/node.js, ООП в JavaScript, HTML5, CSS3/табличная и блочная верстка, RSS, canvas/WebGL, Ajax/WebSockets, вопросы безопасности (XSS, SQL injection, CSRF), highload, C10k problem, SWIG
Проектирование GUI и представление информации, Раскин/Тафти, юзабилити, основы дизайна и типографики, закон Фиттса, основы верстки, LaTeX
Все перечисленные требования уже устарели, лет на
1. Не всі. Алгоритми застаріли? Чи може JavaScript? Чи хімія помінялася?
2. Хтось не може в гумор.
Є те що треба, є те що ні. Намішано все до купи.
Версія для вас:
Теоретический минимум для программиста
Юмор
Лол, напевно оті всі джаваскріпти так будуть виглядати через 20 років)
Далеко не полный список.
і такі ж розумні програмісти, що ви до тої йцукен-розкладки так долипли? вона же не за послідовністю частоти вживання, ШІ сказав що йцукен 0.
не паяли молоточки на ацпу — не програмісти
о, до сих пір пам’ятаю цей звук, коли воно друкувало таку лінію :)
===============================================================
Вищесказане кожен школяр повинен знати.
А програмісту треба як мінімум розбиратися в тому, що дають на першому-другому курсі бакалаврату з Computer Science чи Software Engineering (дотичне до цих предметів). Це не тільки дуже цікаво, але і досить корисна база, яка згодиться у майбутньому.
А що там дають? Релігієзнавство, хімію і філософію народів африки?
Вища математика, схемотехніка (щось примітивне збирали навіть), фізика, дискретна математика, теорія імовірності, алгоритмізація (всі базові алгоритми рівня сортування і трошки вище були), які-не-які бази даних, веб, ООП, числові методи, базові алгоритми шифрування тощо. Наче як нормальний список на звичайному факультеті в
Із «непотрібних предметів» цього періоду я пам’ятаю тільки психологію, де викладачку звали Амінет Сардарова чи якось так і вона, сорі за обєктивізацію, дуже скажемо так чіпляла погляд молодого студента, не зважаючи за вік за 30.
А загалом так, все як ти сказав. Тільки у нас на ФІОТі КПІ були ще викладачі, які працювали в галузі. Оце був самий самородок, я завдяки деяким потім знайшов роботу прямо на 3му курсі і уже у більш пізньому віці.
Це на магістратурі зазвичай така шняга)
насправді це все просто така тиха розслабляюча музичка, щоб потім вжарити в студента фултайм
розум програміста — це як дрель, а свердло — це критичне мислення.
досліди показали, що кувертійцукен вбиває це свердло.
Чи має знати backend розробник тонкощі реалізації протоколу TCP/IP? Можна спускатися на рівень глибше до стандартної теорії квантової механіки,при цьому для комфортної роботи тобі зазвичай треба один крок вглибину від того рівня, де ти працюєш.
А відстібнути професор... З віком пальці втрачають моторику для дрібних операцій.
А відстібнути професор...
а від чого його відстібати? оО
у мене до нього тільки дроти підходять. Від екрану і розетки. і ще інтернет
Смотря какие тонкости.
Например такие знать стоит. ru.m.wikipedia.org/wiki/Алгоритм_Нейгла
Ех, золоті часи. Коли два іф-елса можна було повноправно назвати «алгоритмом» :)
Кстати да, подобный подход ещё позволяет значительно повысить перфоманс при работе с базой данных. Если плевать не по одному запросу на инсерт или апдейт, а сразу группой.
На практиці — між тими хто знає і знає, різниця доволі велика (і не обов’язково в отримання формальної освіти справа).
Чим вирізняється хороша программа від поганої? З точки зору менеджменту та бізнесу, зазвичай хороша зроблена на позавчора і ще із доплатою зі сторони виконавців, погана — за яку довелось заплатити і чекати доки зроблять, тобто знизити норми прибутку. З точки зору інженерної справи — хороша виконує усі вимоги до системи автоматизації на поточному програмно-апрарвтному комплексі.
І коли стоїть, наприклад, питання оптимізувати — то коли людина не в курсі як працює сіть та протоколи, може навіть відпрофайлитись зуміти, та не видасть методів вирішення проблеми. Про архітектуру рішень, навіть не йдеться. Не знання матчасті — це зазвичай костилі з велосипедами, разом із провалом строків та бюджетів і повною лажою із кількістю багів більшою за кількість рядків коду на виході. Так воно вже влаштовано.
Якщо розробник не знає деталей ПК, наводить на думку, що саме ІТ не є одним з основних інтересів у його житті. Тому з ним немає сенсу обговорювати нові інструменти чи ідеї
на каком уровне надо знать? ну я знаю, что есть процессор, память и дисковые накопители.
за материнками, сокетами и тд перестал пытаться уследить еще лет 20 назад. Компьютеры были сборные.
последние 17 лет сижу только на ноутах.
вопрос, что мне надо знатьпро внутрянку компьютера кроме того, что там есть проц с памятью. (утрируя конечно)
от і всьо. З вами немає сенсу обговорювати нові інструменти налаштувань лгбт підсвідки водянки чи ідею як встановити озу з модними дизайнерськими радіаторами (і підсвідкою звісно)
ну про NUMA є сенс знати, про VT-x, IOMMU, DMA, IRQ, MSI якщо це інтел. як пасту на радіатор мазати може і не треба, але що до чого і як воно працює ще є сенс розуміти
нахиба все выше перечисленное условному фронтендеру? или даже ДБА.
или даже ДБА.
Раньше кстати біло нужно, чтобы правильно набивать корпуса, правильно разводить контроллеры по каналам и так далее
на sql saturday даже біли огромные доклады на
Сейчас же нужно уметь правильно выставлять галки и параметры в панели управления гугля или авс — что тоже, кстати, полезно знать и уметь.
щоб коли якийсь екзампл чергового фреймворку у докері розгортає не казав, що це у нього «віртуальна машина»
Перестав робити кулер у ноутбуці. Зняв клавіатуру і поставив зверху другий кулер. Живлення від usb порту зробив. Погуглив які провода куди ведуть та під’єднав.
Це запросто, а ось щодо комунікабєльності та інших софт скілл... Такого добра немає у мене — не завезли при народженні.
О, ще згадав. Не було монітора до БК 0010, під’єднав до відеовходу кольорового телевізору. Тоді гуглів не було, були книжки «сам собі телемайстер» у бібліотеці
В мене кум постійно хвалився, що не знає асемблера, і принципово не хоче знати.
Тому писав на Дельфі і VHDL.
Візміть якусь книжку чи курс на ютубі про базові компоненти та що там для чого, на фоні програмування то просто конструктор. я в житті не паяв, але ось недавно замінив кулер та іще декілька розйомів\коннекторів на вже трохи старому ноутбуці, от просто жаба задавила платити та і нвіть просто чекати 2 чи 3 дні поки там майстер знайде потрібні компоненти та час щоб це зробити, в додаток не хотілось давати пароль до системи чи віддавати не зашифрований диск.
колись працював у магазині копмлектух і там був рем відділ, там бувало сміялись із фоток на ноутах що залишали на ремонт.
до програмування коли працював у цьому самому магазині комплектух я трохи займався розгоном, патчив там усілякі біоси на мамці та відеократі щоб націдити балів в синтетичних тестах.
комп не ноут то взагалі розбирате ізі і там усюди захись від дурака і зазвичай правильний спосіб є єдини вірним черз форм факто детайлей та розємів. ноути бувають значно складніші у розбиранні не тільки завдяки дрочоним гвинтам а іще тим щом іноді буває тре зняти клаву і тільки потім ти зомжеш розлочити корпус, або взагалі розпаяні RAM чи SSD\NVME.
Розуміння компонентів як мін дасть тобі розуміння що там всередні та змогу не купувати не потрібне.
Спостереження. Всі лікарі знають структуру органу що лікують. І перш ніж лікувати роблять його аналізи. Виключення — психологи та психіатри. (В цій країні ще антибіотики без проб виписують)
Програміст -він як психолог, тільки не мізки програмує
психіатри
Нормальні психіатри також беруть аналізи, при чому всі від мазка зі сраки до томографій, бо дурка діло тонке, може він кончений не тому що шиз, а того що в нього пухлина в мозку задіває якийсь відділ, який відповідає за дурку, або він просто укуриш, і перед лікуванням тре на наркоту перевірити, мож його в рехаб треба, а не до психіатра.
Та і психологи нормальні теж. Але не аналізи, а вербальні спостереження. Норм психологи вони майже як девопси: якщо людина (сервіс) каже, що потрібна допомога (є алерт), то вони спочатку спілкуються із людиною (сервісом) на тему що не так (які промітеус метрики зашкалюють). Далі воно або очевидно його починити, або запит клієнта (алерт) переадресується до психіатрів (девелоперів), які вже будуть брати аналізи (дебажити), та лікувати медикаментозно (чинити баги), якщо є така потреба.
Це психотерапевти, психологи цим взагалі не займаються. Їх робота — маркетинг, HR, найбільше сімейні консультації, різні служби знайомств а-ля тіндер і тому подібне. В нас від СРСР конкретна плутанина, через ідеологічну комуністичну заборону психотерапії як псевдонауки комуністами, фахівців — що цим усеодно займались повально називали психологами (насправді бо дисидентів саджали до дурки із не існуючими діагнозами, позаяк посадити скажімо ідейного марксиста який вимагає виконувати конституцію та закони СРСР було дуже дивно, тому ще Феллікс Дзержинский придумав метод тюремної дурки куди саджали меншовиків і СР-в). Те що до терапії допускають не лікарів — це взагалі повний ... туди же де зеленка, що є канцерогеном, гірчичники і т.д.
В результаті маємо докторів Пі та Спартака Субботу.
В США і ЄС ліцензію психотерапевта отримати конкретно складно, і постійна перевірка кваліфікації в тому числі екзамен із етики що півроку. За склонніння до сексу пацієнток — що творив пан Суббота, там не тільки ліцензію відберуть на завжди, та підозрюю буде конкретний строк за харасмент і мільйонні компенсації відсудять.
Ни один человек в мире не знает как именно, на 100%, устроен современный процессор, так как даже сотрудники TSMC и Intel знают только свой кусок работы, при этом он часто под NDA.
Ну того хоча б для вибудови професіонального особистого профілю (тобто... єєє... щоб НЕ стати випадково посміховиськом... і НЕ стати мемом для своїх колег :)
я наприклад, до сих пір бачу цю сцену з далеких років, як Олег Б. заходить в кімнату... кладе руку на external zip drive і каже з повагою «ну ось ти який... зовнішний МОДЕМ...здоровий...мабуть швидкий»
колись я дізнався, що в процесорі є південний міст і южний. це стало для мене важливим відкриттям, для розуміння оптимізації.
на материнській платі*
південний та північний, немає слова южний в укр мові, доречи южний та південний це одне і те саме, взагалі північного якщо не помиляюсь дефакто вже давно немає бо його задач\контроллери як він мав мігрували вже в процесор. оптимізації ви не будете робити з цим в 99.9999 випадках. взгалі робота із залізом компа то більш про дравери та низькорівневе програмування, що дуже рідко зараз попадається в нашому айті.
Парубку варто знати, а от одруженому програмісту не так вже і важливо.
Вибачайте звичайно панове програмісти, але концептуально нутрощі ПК повинен знати навіть 3дшник, щоб знати на чому рендерити — на CPU чи GPU. Продвинутий 3дшник навіть зможе під’єднати SLI на двох своїх відеокартах,щоб пришвидшити калькуляцію.Тому так, якщо не хочете сприйматися як жінка, що водить машину тільки на автоматі, залізьте у комп та поковиряйтесь трохи.
SLI вже давно помер, тепер у Nvidia NVLink, та і ніхто його для користувацьких ГПУ не юзає, це більше для серверних
Мені програмування подобається саме тим, що тут все віртуальне, що навіть якщо ти десь прям капітально накосячив, то у 99% випадків Ctrl+Z чи рестарт Docker контейнера виправить ситуацію. Або перевстановлення ОС. У матеріальному світі у мене є певний страх щось фізично зламати своїми кривими руками, а це вже не відкотиш назад до попередньої працюючої версії. Тому теоретично я знаю як влаштовані і взаємодіють нутрощі ПК, але психологічно мені комфортніше віддати комп/ноут у сервіс, якщо там почалися хардверні проблеми. Максимум можу планку RAM докинути у вільний слот.
Главное на git в мастер это не заливай.
Всі хто не маже запаяти BGA або зробити ребол — не справжні програмісти
Ну або хочаб праску поремонтувати чи розетку. Тижпрограміст! ©
або налаштувати телевізор) nastroyka-smart-tv-odessa.ua.market/...rt-TV-samostoyatelno.html
Тобто якщо програміст не вміє відстібнути шлейф чи процесор, то це сприймається з огидою.
Тому що це як тест на інтелект, он як для даунів дають завдання де треба фігурку в відповідний отвір запхати.
та чого, нормальний тест
www.youtube.com/watch?v=Nz8ssH7LiB0
бувають люди, які заклеюють вентиляційні решітки до кулерів, щоб таргани не лізни чи щоб менше чути гудіння кулера.
мій дядько купив новеньку тойоту, сказав що там під капотом вже мало що самому можна зробити
Нічого там складного не має в будові ПК. Я розбирав і ПК і ноутбук. Це потрібно знати хоча б для модифікації апаратної частини.
нафига? хороший ноут стоит 1.5К дол максимум. продал старый, купил новый и не паришься.
нафига? хороший ноут стоит 1.5К дол максимум. продал старый, купил новый и не паришься.
для чого продавати старий? просто викинь у смітник )
просто викинь у смітник )
Нерациональная трата ресурсов
тот ноут, который тебе уже не подходит для рабочих задач — вполне подойдет школьнику, домохозяйке, етк
собственно так и делаю. отдаю обычно сыну или родителям по очереди.
Розбирав ноути ще коли був студентом, без інтернету і необхідних інструментів, якщо є бажанння то багато людей це зможуть зробити, але не бачу сенсу це вивчати без потреби, зараз я б не став цим займатися
Чи має програміст знати нутрощі ПК?
А нафіга, гроби під столом залишились тільки у бухгалтерш, а в ноутбуках все припаяне.
Ну я вважаю що якісь базові знання з побудови та архітектури залізяки мати треба. Хоча-б тому, щоб не гадати, чого це оптимізація коду не спрацювала і швидкість читання з БД що лежить на флешці менше, ніж на SSD ;)
До того-ж не вважаю надзнаннями та професійними навиками вміння відкрутити гвинтик чи відстібнути шлейф. Чи там замінити картрідж.
Хоча і не вважаю, що все треба завжди робити самому.
Лютий крінж та говнарство з боку роботодавця вимагати від програміста міняти картріджи чи нутрощі компів. Бо це має робити той, у кого це в посадових обовʼязках.
З іншого боку, коли людина каже, що не може виправити вілку від адаптера чи від лампи — бо там жеж аж 3 провода — ну, таке. Чи поміняти оперативку в своєму ноуті — як на мене, якщо людина здатня зрозуміти, як працює якийсь фреймворк і розуміти синтаксис мови — то зрозуміти специфікацію до планки оперативки та відрізнити один розʼєм від іншого — не надскладна задача. Тобто, нормально якщо людина не хоче — бо простіше попросити чи заплатити, або треба мати спеціалізований інструмент, як то паяльна станція, наприклад. який використовується раз на кілька рокі, це дійсно не доречно. Але «не розумію і не можу розібратися» — ну, таке, тут більше про розумові здібності.
Коротше, як на мене, інженер має бути здатен це все робити, або, принаймні, здатен розібратися і зробити, якщо вже припече. Але чи то доречно в конкретному випадку — вирішує кожен сам.
З іншого боку, вимагати щось від людини, що не прописано в договорі — не можна. Або переглядаємо договір.
відстібнути шлейф чи процесор
це рівень знати, що булки не ростуть на деревах.
Працював у сервісному центрі. Просто не уявляєш скільки девайсів із порватими шлейфами чи зламаними гніздами до них народ приносить. Та що тут — я декілька разів цим грішив. Тому із шлейфами треба вміти
Питання із серії «чи потрібно водію знати будову авто». В теорії — ну так, не потрібно.
Але. От влітку я працював-працював, і зрозумів що ноут почав дико тупити. Якраз блекаути, в квартирі жарко. Очевидно — перегрівається, треба чистити
Сценарій А: я віддаю ноут на якийсь сервіс (очевидно, в робочий день), і кажу на роботі «сорян, мене два дні не буде, мені треба ноут почистити»
Сценарій Б: на обідній перерві я скидаю кришку, вичищаю «валянок» з кулерів, продуваю все, збираю обратно, і працюю далі
Мені другий сценарій виглядає більш професійно. А вам?
Мені другий сценарій виглядає більш професійно. А вам?
Це треба працювати на власному залізі, бо якщо воно не твоє а належить компанії, то хто тобі дозволить там руками лазити (привіт гарантія)
Ну як на мене, все-ж таки водій повинен знати хоча-б загальну побудову автівки та технічні специфікації на ту, якою керує. Лагодити двигун — то вже таке.
Щодо пилу — ну ось, наприклад. я свої ноути чищу самостійно. але якщо-б був робочий — не чистив би, бо в мене алергія на пил і чухатись потім до вечора (або прати одяг чи може у мене на вечір плани і бажання йти на зустріч з кимось з плямами на одязі ...) - я манав. Як і таскати на роботу перчатки та нормальний пилосмок для цього. Тобто це залежить від. Але загалом — так. Невміння вирішити задачу виглядає непрофесійно, а ось небажання з якихось причин — цілком нормально.
Ну як на мене, все-ж таки водій повинен знати хоча-б загальну побудову автівки та технічні специфікації на ту, якою керує
Це ніби вимоги автошколи як мінімум. А для водіїв професіоналів С класс та вище, є ще обов’язковим. Коли навчали програмуванню в універі, принаймні мене — було декілька курсів зі схемотехніки, арехітектури компьютерів, операційних системи і мови ассемблеру, сіті та мережі.
Вміти самостійно обслужити, зібрати розібрати і т.п. обладнання — це насправді набагато простіше і не вимагає знань облаштування. Шоби поставити процессор на материнку і накласти термопасту між охолоджувальним пристроєм і процессором не дуже то треба знати — що таке північний міст наприклад, трохи інші вимоги.
Так само для формошлепрества на React якихось фундаментальних знанть дісно не треба, але скажімо сіті та мережі протоколи TCP, HTTP, захист інформації, було би не зайвим. Так само як і наприклад дизайн. Тобто спеціліст яке це знає, безумовно робить кращій Frontend за того який цього не знає. Наприклад робить якийсь Server Side Messaged замість костилів і велосипедов із таймерами, або робить якусь комунікацію через Web Sockets і т.п.
BTW Із стажування джуніорів, більшість їх проблем якраз і налаштуванні і настройки середи (а насрпавді і сініорів теж просто вони здатні самостійно розібратись).
чи потрібно водію знати будову авто
В нормальному суспільстві де твоя тачка це 300 баксів в місяць за тойоту камрі яку ти міняєш кожні три роки не треба знати як влаштована машина, все що тобі треба знати, що туди треба лити і номер телефона евакуатора. Але роблячи поправку на наші реалії третього світу, де пассатік 2011 року, це ж майже нова тачка, і хронічну некомпетентність наших любих сервісів, то ти вимушений знати своє відро досконало, як мінімум, щоб тебе не кидали на гроші, і не міняли фільтр зі зніманням підрамника, а якщо не дай бог в тебе італійська чи французська машина яку робили «інженери, а не маркетологи trademark», ти будеш всі гайки сам крутити.
Коли їздив на жигулях, знав. А на тойоті знаю тільки телефон мого менеджера з офіційного сервісу
програміст працює без запасного ноута? Запасний ноут з готовим робочим середовищем це занадто хороша річ, щоб від неї відмовлятись
Робочий ноут прислала компанія, і policy забороняє ставити робочий проект та софт на інші машини. Я ще не чув про компанії які відправляли б «запасний» ноут розробникам. Ні разу не чув, не впевнений що таке взагалі буває
вау, оце рівень профессіоналізму
???
маєте приклад компаній які присилають співробітникам по 2 топові макбуки? Щоб один працював, а другий лежав як «запасний». Я навіть в гуглі про таке не чув
если ноут от галеры, то он меняется по тикету в саппорт, мой рекорд через полдня, отвез в офис, воткнули ссд со старого ноута в новый и все. Ну или посидеть пока почтой приедит новый, по полисям нельзя ж работать на левом ноуте)
Повинен хочаб відрізняти плоску і хрестову викрутку :))
нещодавно користувався викруткою на батарейці, зі змінними бітами ще простіше)
В компах ще попробуй знайди де плоска викрутка знадобиться) Хіба десь якусь защолку піддіти
Я бачив людей які намагалися все розкрутити однією викруткою. Для них було відкриттям що викрутки різні бувають :)
Жарти жартами, а відрізняти хоча б дві різні найпопулярніші хрестові викрутки це таки корисно. Особливо якщо це вартісне обладнання.
Один зірваний шліц за материнці за 1к$ і пацієнт по запаху відрізнятиме ph від pz
> це сприймається з огидою
Не треба так
Особисто в мене не вистачає впевненості для багатьох дій. Коли збирав комп’ютер для себе то не вийшло притиснути роз’єм живлення на материнській платі, в сервісному центрі допомогли
Коли збирав комп’ютер для себе то не вийшло притиснути роз’єм живлення на материнській платі, в сервісному центрі допомогли
Там справді стрьом, треба просто текстоліт ззаду підтримувати щоб не прогинався сильно.
Мабуть тому, що коли ти вчишся у ВНЗ та ще й у епоху вінди 3.11, а може ще й у школі, то знаймство починається з апаратної частини. А коли ти йдеш у гоіт чи шаГ щоб вай-тівай-ті, то мабуть там того нема?
Програмісти не завжди і зовнішньо справляються, наприклад, з лаптопом, який при буті видає сирий EFI Shell.
Хоча з іншого боку, якщо по полісі залізом і перевстановкою ОС має займатися ІТ-відділ компанії, то принаймні на роботі ці навики справді лишні, особисто, максимум користі що мав, це вміння розпізнати що почав сипатися диск і встигнути зааплоадити всі цінні конфіги і результати роботи.
Свої десктопи збираю і підтримую сам.
Лаптоп — краще віддам спецу, сам тільки вимагаю конкретні характеристики. Але теоретично все знаю, що там.
І ось для того, щоб знати, що на що впливає, треба хоча б базове розуміння.
А ще тонер в принтері замінити.
Свого часу я замінив сам прінтер. На такий, у якому різнокольорові чорнила подаються по трубочках. Ну щоб тонер не міняти більше ніколи.
тепер ти знаєш як відмочувати голову коли засохне...
BTW Цікаво хто останній раз це сам робив, а не носив картридж на заправку до фірми із обладнанням ?
А хто останній раз взагалі комп відкривав?
Ось я нещодавно хотів акум на макбуці замінити. Подивився відео та вирішив віддати професіоналам. А я у цей час краще відпочину.
А який мак? Ще не дивився на М-лінійку, але в «старих» інтеловських процедура заміни батареї буде така: відкрутив гвинти по колу, зняв кришку. Відкрутив два болтика, скинув шлейф живлення. Відкрутив ще декілька, дістав батарею, поставив нову, зібрав в зворотньому порядку.
З труднощів — потрібно купляти малеееееееенькі торкси і яблучний pentalobe.
Старий, 2020 рік. Там ще треба відклеїти старий акумулятор за допомогою розчинника та ниток.
O_o прикол, не знав про таке. Маю Macbook Pro 2019 — то батарею просто знімав, вона не була приклеєна. Може з часом якісь «покращення» додали
Ось приклад: youtu.be/MZ1lhB3TsRI?t=177
Вобще ещё с
Это пока лапти не начались в массовом использовании. Сейчас настольник есть дай бог чтобы у 1/20 от всех.
А в лаптоп влезть ничего не сломав — это уже нужен уровень посерьёзнее. И чем дальше, тем хуже. Когда его надо целиком раскидать, чтобы добраться до диска или памяти — а таких моделей сейчас чуть ли не больше половины, бо производителю так удобнее — нуегонах.
чтобы добраться до диска или памяти
Так вони зазвичай прямо під кришкою стоять. Це що за модель, де добратись до памʼяті «нуєгонах»?
А в лаптоп влезть ничего не сломав
А нащо туди лізти?
Памяти добавить, диск поменять.
Так і бачу програміста, який вдів свої рожеві панчохи і вушка, взяв паяльник і почав в казенному макбуку в максимальній комплектації допаювати йому пам’ять.
Я всегда мечтал чтобы компьютером можно было пользоваться так же легко как телефоном, моя мечта сбылась — я уже не могу разобраться как пользоваться моим новым телефоном — Бйорн Страуструп
Если господам айтивцям и это сложно
А еще мі может полі міть и картриджи заправлять. но не будем
це скінчилося, всьо.
atx блок живлення + isa|pci|agp + ide|sata в минулому.
Зараз маємо:
— модульні бж з пропрієтарними роз’ємами на стороні бж.
— відеокарти роз’єми на стороні відеокарти змінюються щопокоління
— комбінація pci + m.2 може принести сюрпризи.
— двосторонні мамки
— лгбт підсвітка.
— озу. це ж ненормально, коли щоб зробити 3200 для планок, котрі заявленя як 3200 треба гратися з хмп профілями.
— хдмі 1.4, 1.4б, 2.0, дісплейпорт, паверделівері, тандерболт, окулінк, етц.
Та воно ніколи не було ізі якщо влазити в ті дебрі щоб тюнити/отримати те що маректологи заявили. Хоча мабуть ось тут ми і вийшли навіщо треба розбиратись із залізом — не купувати гігабайти від маркетологів а вміти почитати документацію та спецефікацію, що в принципі є робтою будь якого інженера.
Роблять щоб мати профіт, «мог» то sideeffect (за рідкими виключеннями коли була така ціль), як у випадку компів так і телефонів.
Краще булоб якби більш програмерів розбиралися в нюансах як нп мережа працює (чи хоч би underlying os).
Вобще ещё с80-х годов прошлого века компьютерная индустрия работает над тем, чтобы собрать-разобрать компьютер мог специалист с интеллектом ёжика.
Индустрия не над этим работает.
это тебе не штурмовая винтовка с нормативами на неполную разборку/сборку
в случае с ноутами так вообще ремонтопригодность (читай — простота разборки) на 195м месте стоит.
Може і ні, але що він робить в цій професії, якщо йому то не цікаво))) Але і такі персонажі присутні вайті.
Тут подумав що навіть якби свого часу не працював адміном і не збирав компи із завʼязаними очима всеодно довелось би навчитись якщо вдома є комп.
Сам працюю виключно на маках (MacBook та Mac mini) із часів першого свого a1181 late 2009 тому еволюцію вінди і десктопів сильно пропустив.
А от малий любить десктопи і стім. На плойці майже не грає
Тому от на вихідних минулих термопасту та термопрокладки на відеокарті міняв, місяць тому вчергове вінду переставляв.
Послуги зі сторони прекрасно знаєте які — 99% тупий розводняк, про це журналісти купу сюжетів зняли. Тому це єдиний варіант.
Це про відповідальність за майно компанії. Якщо я, відстьобуючи чи пристьобуючи шлейфа, погну штирьки конекторів то відповідальність моя. Тому я краще покличу на допомогу залізячника. Бо досвіду у нього більше.
Нема досвіду — не лізь, бо 100% щось погнеш
згадую часи, коли в конторах були стаціонарні компи. фірма надавала із своїм забезпеченням софтом, інетом і підтримкою.
Так. То були часи, коли фірма амортизувала обладнання через покупців софта. А тепер — через самих програмістів? Це як? А програміст включає у свою бажану зарплатню амортизацію свого ноутбука. Якось так.
Можу розібрати, додати оперативну пам’ять і почистити від пилу — все. Якщо потрібно більше, то або здам в ремонт, або куплю новий, або ж спробую відремонтувати сам — залежить від мого бажання та наявних грошей.
У мене немає досвіду самостійного ремонту техніки, бо я бережно до неї ставлюся. Але якщо знадобиться навчитися ремонтувати для роботи, то купуватиму старі ноутбуки й експериментуватиму з ними.
нещодавно розбирав 3dпринтер, то з
і взагалі закручувати-розкручувати, думаю, треба поетапно-частково, послідовно діючи з кожним гвитиком, в білому халаті і з фотофіксацією.
можна в рукавичці.
Пару тижнів тому додавав оперативну пам’ять. Поки вибирав, яку саме хочу, й замовляв, у рекомендаціях YouTube постійно з’являлися розбори ноутбуків. Десь із десяток таких відео переглянув, і в частині з них був акцент на те, що гвинти будуть різного розміру, тож до цього був готовий.
У кожному ноутбуці був один гвинт, який відкручувався найважче: в першому фарба стерлася, і він перестав викручуватися, в іншому теж була якась проблема з гвинтом.
Так оперативную память лучше всего старую продать, и купить полностью новые одинаковые планки с большим объёмом, это самый беспроблемный вариант. Иначе могут быть конфликты, даже если всё совпадает по таймингам.
В комплект мого 3д принтера ще поклали три гвинтика додатково....щоб такі як ти спати не могли спокійно і думали куди б їх закрутити хДДД
гвинтики я люблю) а от пістони і защелки потребують додаткового часу-уваги
а, якщо програміст цікавиться будовою-структурою своєї свідомості-розума, то це сприймається насторожено
Іноді якийсь черговий клон тіктока підсовує такі відео і це в цілому цікаво. А так моє оточення давно вже змирилося.
програміст працює розумово, гадаю, він має знати будову цього, так званого, розуму.
інакше це може бути просто імітація роботи, часом навіть кропітка і виснажлива
наприклад, чи може ложне_его отримувати сигнали від нативної сварупи? чи це сигнали параматми
чатжпт пише:
Швидше за все, ні. Ложне его функціонує в матеріальній реальності та сприймає інформацію через спотворену призму тілесної свідомості. Сигнали від справжньої сварупи стають доступними, коли людина очищується через практику бгакті, що послаблює вплив аханкари.
Eugene Nuribekov
Anton Katrus
Oleksandr Shvets
Valentyn K
Олександр Шпак
Bot Bot
Andrii Skrypnyk
Oleksii Kovalov
юнит тест
Andrey Rogovsky
Oleksandr Romanov
sergius-catiline
Олександр Мощенко
igor shaula
Микола Сидоренко
Makcuk nporpamicta
Witness
Roman Pavlyuk
Andrii
Юра
Bohdan Shtepan
Святослав Конощук
Просто Анон
Святослав Конощук
Просто Анон
Artem Bondarenko
Emma Orlova
Олександр Кваско
Микола Сидоренко
Oleksii Kovalov
Vic
Міністерство єдності Простору-Часу
Qaraimam
Emma Orlova
Олександр Мощенко
Bohdan B
Dmytro Hovdia
Andrii Sevastianov
Eugene Nuribekov
Mykola
Олег Дорожко
Georgia Satellites
Roman Pavlyuk
Bot Bot
Б Артюшенко
Yegor Chumakov
Eduard Voloshyn
Igor Belousov
Volodymyr Lashko
Kateryna Frolova
Nikita Solonko
Oleksandr Viter
VS
Oleh Zhyntychka
Азаза Заазааз
Mykola Gatilov
Іван Пащенко
Melnyczenko Mel
Konstantin Strukov
Mykola Gatilov
Ярослав Пастушенко
Andrei Boiko
Ivan P
Andrii Simakov
Serhii Tyshchenko
Valentin Nechayev
Володимир Обрізан
Олег Дорожко
Dmytro
Slavik Savko
Ярослав Характерник
Dmytro
Найкращі коментарі пропустити