Як організувати цифрову «шафу» знань без стресу. Створюємо власну ефективну систему

Всім привіт! Мене звати Олег, я Head of Design в ORIL, радий вітати вас на цій сторінці!

Ця стаття — продовження моєї попередньої публікації про другий мозок: «Створюємо цифрову „шафу“ для мозку. Як перестати втрачати знання, використовуючи Obsidian». Якщо вам не вдалось її прочитати — дуже раджу, адже саме на її основі ми сьогодні й будемо рухатися далі.

Після першої частини залишилося багато невисвітлених деталей, а в коментарях з’явилося чимало запитань. Тож я спробую заглибитися в тему ще більше й розставити всі крапки над «і». Нумо пірнати!

Чому звичка важливіша за інструмент

У коментарях до попередньої статті багато хто ділився улюбленими тулами для організації знань, якими користуються інші, та чому саме ці інструменти їм найзручніші. І це круто! На одному Obsidian світ точно не зійшовся, адже вибір тулів величезний, і навчитись або дізнатись щось нове на досвіді інших — корисно.

І поки кожен(на) обирає те, що їм зручно і до душі, хочу звернути увагу на інший аспект цієї дискусії. Неважливо, використовуєте ви Notion, Evernote, Google Keep, Obsidian або блокнот — для забезпечення довгострокового успіху цього підходу важливо, чи маєте звичку систематично робити нотатки.

Ви впевнені, що після мітингу одразу запишете ключові думки й не забудете їх? Навряд. Думаєте, що щось не варто нотувати, оскільки воно досить очевидне? Знову навряд. Для вас в цьому моменті може так і є, проте завтра буде зовсім по-іншому. Напишіть декілька слів — і ви здивуєтеся, як це допоможе в майбутньому.

Так само як можна втратити дисципліну створення нотаток, можна й переборщити з їхньою кількістю, надмірною деталізацією та форматуванням. Кайф від оформлення свого «другого мозку» швидко зникає і може так само швидко змінитись на вигоряння, якщо поставити собі зависоку планку і намагатися консистентно підтримувати її довгий час. Звідси розчарування — та й зрештою «другий мозок» залишається занедбаним.

Цей процес перегукується з поняттям ‘Sustainable Productivity’, діаграму якого наводжу нижче:

Найкраща аналогія тут — з фізичними вправами: робіть це в міру, отримуйте задоволення від результату, і вибудовуйте на цьому натхненні дисципліну. Так само і з нотатками — коли цей процес стає корисною звичкою, він починає працювати на вас.

Опрацювання та вираження: в чому сила CODE

CODE — це алгоритм дій для ефективного зберігання та використання інформації, який Tiago Forte наводить у своїй книзі «Building a Second Brain». Давайте його розшифруємо:

Перші три частини цього акроніму доволі прості для розуміння:

• С — Capture — збирайте все, що вам цікаве або дивує вас.
• O — Organize — каталогізуйте, просто чи детально, як вам більше до душі. Про це ми поговоримо в наступному розділі.
• D — Distill — виокремлюйте головне, як у плані форматування нотаток для зручності знаходження інформації в майбутньому, так і в плані опрацювання думки «на бекграунді». Можливо, якась ідея перестане бути вам цікавою чи актуальною через місяць, і це — нормально.

І остання літера, яка є рушієм вашого «другого мозку»:

• E — Express — найбільш важлива частина всього CODE. Без цього кроку всі знання, що ви накопичили, залишаються «книгами на запиленій полиці» вашої особистої «шафи» знань. Натомість вони мають знаходити вихід у вашій роботі, хобі чи повсякденному житті.

Express — це про застосування своїх знань. Якщо вас цікавить якась тема, ви вже маєте багато досвіду в ній чи хочете здобути більше — створюйте не лише нові матеріали на основі своїх напрацювань в «другому мозку», а й щось нове на їх базі. Діліться цим з колегами, клієнтами, товаришами, близькими.

Що більше ви ділитесь, то більше фідбеку отримуєте (а це, своєю чергою, збагачує ваш «другий мозок» та змінює речі на краще), а також кайфу від проробленої роботи та натхнення рухатися далі. Приготувати страву за рецептом з першої сторінки Google і подати її гостям в сто разів цінніше, аніж мати в записнику рецепт, що ви взяли у бабусі, але за яким жодного разу не готували.

Наші нотатки — це лише інструмент для майбутніх нас. І лише від цих майбутніх версій нас залежить, чи вони виправдають нинішні очікування, використавши знання та реалізувавши наш потенціал, який ми зміцнюємо, або ж таки залишать їх припадати пилом на полиці своєї «шафи» знань.

Ієрархія та підходи до каталогізації

Я трішки згадував про метод PARA у минулій статті. Це, фактично, такий собі спосіб каталогізації наших нотаток на основі їхньої природи та актуальності.

У нас є:

1. Projects — нотатки, що мають ціль та дедлайн (проєкт на роботі, ТО машини).

2. Areas — нотатки про постійні активності без дедлайну (хатні справи, власні фінанси).

3. Resources — інтереси та цікаві теми (програмування, садівництво).

4. Archive — неактуальні/неактивні нотатки.

Цей підхід не обов’язково копіювати дослівно, але він точно може стати чудовою базою для створення власної структури.

Окей, з цим зрозуміло, тобто організовуємо все у теки? Коротка відповідь — так, це один із способів. Але гляньмо на інші варіанти. Ось кілька підходів, які мені відомі:

1. Теки — дуже звична структура для всіх. Проблеми з нею починаються тоді, коли нотатка стосується одразу двох або і більше тек.

2. Теги — антипод тек. Одну нотатку можна спокійно віднести до N тегів, проте теги не мають вбудованої ієрархії, поки ви не почнете створювати підтеги. А це може бути копіткою роботою, особливо якщо брати до уваги відстежування такої структури та всіх зв’язків.

3. Семантичне дерево — поєднання нотаток за допомогою зв’язків (посилань) як у Вікі. Obsidian — монстр в плані лінкування, його головною перевагою є присутність цього дерева/графу в системі. Це дозволяє відстежувати залежності візуально. Недоліком цього підходу є насамперед кількість роботи для його імплементації, а також затрата часу на пошук певної нотатки. На мою думку, це — дуже зручний підхід, що дозволяє по-новому дивитись на ваші нотатки, проте точно не самобутній. Він хороший в поєднанні з іншими.

Бонусний підхід: творчий хаос — все зі всім і підряд. Класно для швидкого нотування, проте коли діло доходить до відстежування та знаходження інформації — це жах. Якщо вам подобається такий підхід, то більше раджу тримати окрему теку/тeг для такої собі купи ідей та нагадувань погодувати кота.

І ось головне: ніхто не завадить вам мати теги у ваших нотатках, поєднувати нотатки семантичними зв’язками (лінкуванням) та мати це все в ієрархії тек. Проте що більше елементів організації ви включаєте, то більше роботи на вас чекає, коли ви створюватимете нові нотатки.

Моя думка і рекомендація — почати з простого та підвищувати складність організації свого «другого мозку» в міру його росту. І це окей, якщо старі нотатки не будуть мати тегів чи не відповідатимуть ієрархії тек, яку ви щойно ввели. Що доросліші ви стаєте, то більші «штани» вам потрібні для комфорту.

Більше про плагіни в Obsidian

Багато читачів попередньої статті зацікавились саме редактором Obsidian та його можливостям. Тож давайте зануримось трішки глибше й розберемося, що робить його справді унікальним.

Obsidian на ринку достатньо довго, аби ком’юніті почало писати та додавати до нього свої модулі/плагіни. Вони різняться від маленьких, косметичних змін до нових способів взаємодії з нотатками.

Тут я хочу розібрати трохи тих, які особисто мені сподобались, та які я протестував часом.

Важливо зауважити, що всі плагіни підтримуються лише спільнотою. Тому є шанс, що ваш улюблений плагін перестане апдейтитись, оскільки його автор втратив інтерес чи можливість підтримувати його.

1. Kanban

Дуже проста імплементація всім відомої дошки. Підтримує розмітку та посилання на ваші інші нотатки. Проводите дослідження? Створюйте картки за темою та лінкуйте їх до поки ще неіснуючих нотаток (тим самим їх створюючи), рухайтесь по своєму скоупу дослідження поступово, відмічаючи прогрес.

2. Advanced Slides

Дозволяє автоматично перетворювати вашу нотатку у презентацію. Дуже зручно для невеликих буденних демонстрацій команді, де не потрібно дотримуватись будь-якого візуального стилю. Але якщо вам це важливо — стилізувати презентацію теж можна.

3. Dataview

Згадував про нього у попередній статті. Цей плагін фактично дозволяє вам робити запити у своє сховище нотаток та вибірково витягувати дані. Наприклад, всі нотатки з тегом #back-end, посортовані за датою створення. Для використання цього плагіну потрібно знати Dataview Query Language (DQL; схожа до SQL) або ж JavaScript.

В Obsidian є величезна бібліотека плагінів, і згадані три — це лише приклад того, як вони можуть трансформувати ваше середовище. Якщо ви обрали або ж тестуєте Obsidian, закликаю вас переглянути бібліотеку плагінів. У вас є ідея для спрощення/покращення свого середовища? В Obsidian та його ком’юніті, ймовірно, є для цього все необхідне.

Дуже вдячний, що дочитали до кінця. Ви — круті!

Наостанок хочу знову наголосити, що ми не змагаємось у тому, в кого краща система організації знань. Ідея в тому, щоб знайти те, що саме працює для вас і на вас. Я лише намагаюсь показати вам можливості.

З мого досвіду можу сказати, що те, що я думав, буде працювати для мене, виявилося неефективним після близько місяця випробувань і видозмінилося у більш гнучку й неочікувану для мене структуру.

Експериментуйте та знаходьте своє!

Дякую за увагу і буду радий коментарям!