Чи шкодить ШІ навичкам критичного мислення

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Карнегі-Меллон та Microsoft провели спільне дослідження: з’ясувалося, що чим більше люди користуються ШІ, тим більше страждають їх здібності до критичного мислення.

Основна проблема, як зазначили дослідники така: ШІ позбавляє людину від механічних задач та рутини (що наче і є ціль автоматизації). Але, через це зникає регулярна практика виносити судження.

Так, атрофуються когнітивні навички, і коли все-таки виникає необхідність критично оцінити щось замість ШІ, людина опиняється непідготовленою.

«Дивно, але хоча ШІ може підвищити ефективність, він також може знижувати рівень критичного мислення, особливо в рутинних або низькоризикових завданнях, де користувачі просто покладаються на ШІ, що викликає занепокоєння щодо довгострокової залежності та зниження здатності до самостійного розв’язання проблем», — пишуть дослідники у своїй роботі.

За результатами тестів, відбувається зміщення когнітивних зусиль: працівники переходять від виконання завдань до їхнього нагляду. Люди швидко переходять у «автопілотний режим», коли повинні лише наглядати за автоматизованою системою, часто пропускаючи помилки.

Додатково: Дослідницька група опитала 319 працівників — людей, які розв’язують проблеми в рамках своєї роботи. У результаті дослідники отримали понад 900 прикладів використання ШІ на робочому місці.

Також дослідження показало, що використання генеративного ШІ знижує креативність: автори починали створювати «менш різноманітні результати для одного й того ж завдання» — ті, хто покладався виключно на власні когнітивні здібності. показували різноманітніші результати.

Також цікаво, що це дослідження від Microsoft, яке нещодавно інвестувала 12 мільярдів доларів на проєкт Stargate, присвячений розвитку ШІ та OpenAI. У той же самий час гендиректор Microsoft заявляє, що ШІ не приносить «реальну економічну цінність».

Це дослідження, заяви гендиректора Наделли та паралельні інвестиції у ШІ — уособлення виразу «змішані сигнали».

Окремо від дослідження варто зазначити побоювання численних людей щодо «гену Альфа». Якщо ШІ впливає так сильно на дорослих людей, то молоде покоління, яке буде рости разом із ШІ, навіть не здобуде навички критичного мислення — тут навіть мова не іде про якусь атрофію.

А як відчули вплив ШІ ви? Бо у автора, наприклад мізки «плавляться» — нейронки дуже прискорюють «інформаційну швидкість», і через декілька годин взаємодії, відчуття такі, наче дивишся дитячий ютуб (який сам по собі перенасичений) та ще й на швидкості х3. Це, так думаю, вже наступна стадія після втрати критичного мислення — перенасичення інформацією.

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

AI більше як генератор ідей які можуть бути розширені.

Хмм.. тобто креативна складова це AI (генерація ідей), а допоміжна некреативна частина — люди.
Або ж простіше — люди замість машин, а АІ це новий h̶o̶m̶o̶ AI sapiens.

Цікавий погляд! Але, мабуть, варто дивитися на це як на симбіоз, а не заміну. AI допомагає генерувати ідеї, але саме люди надають їм сенс, глибину і емоційний контекст.

В початковому варіанті АІ був як генератор ідей, а зараз став як помічник(тулза) в генерації — це трохи різні речі.
Відносно «сенс, глибина, ...» - зі сторони це виглядає як оспівування згенерованної ідеї.

Нажаль деякі вчені теж хайпують. В той час інші вчені інженері та робочі роблять от таке www.youtube.com/watch?v=h9Z4oGN89MU

Думали у правильному напрямку, але висновок, як на мене, помилковий.
ШІ не шкодить критичному мисленню в цілому, а лише знижує необхідний рівень компетенції людей у певних аспектах діяльності. Для прикладу: водіям перших автомобілів треба було хоча б на певному рівні вміти його ремонтувати і технічно обслуговувати. Зараз багато водіїв умовної Тесли навіть не знають, чи є в їх машині двигун, тому що ця інформація їм не дуже і потрібна. Вони стали від цього дурнішими? Ні. Але необхідний рівень знань для керування автомобілем значно знизився.

Аналогічно з ШІ. Якщо він може виконувати частину роботи дизайнера, то, очевидно, дизайнери будуть його використовувати, щоб не витрачати зайвий час. Але якщо вони будуть повноцінно аналізувати і корегувати відповіді/результати роботи ШІ, це не знизить рівень критичного мислення, а просто позбавить від рутини.
Дизайнери (письменники/розробники/маркетологи...) не втратять свої професійні навички, якщо будуть сприймати відповідь ШІ як початковий шаблон або відправну точку для роздумів.
У той же час працівнии, які повністю покладаються на ШІ, фактично шкодять бізнесу і це є гарним маркером того, що на їх місце треба найняти більш відповідальних спеціалістів.
Без сумнівів, зараз вистачає людей, які сприймають відповіді ШІ як остаточну істину, але це ознака звичайної ліні і початкової відсутності критичного мислення, а не результатом взаємодії з мовними моделями.

Приклад вже з власного досвіду: після прочитання складної нон-фікшн книги я не міг сформулювати своє остаточне ставлення до речей, які в ній обговорювалися. Розумів тільки те, що з думкою автора згоден далеко не повністю. Спробував обговорити це з ШІ, виклав йому свої погляди і сумніви. ШІ надав гарно обгрунтовану відповідь, з якої я, тим не менш, був категорично не згоден. У нас почалася невелика дискусія, завдяки якій я зміг зрозуміти, що саме мене турбувало у поглядах автора. Моя думка була протилежною тій, яку викладав ШІ. Тим не менш, завдяки йому я зміг швидше зрозуміти власні переконання.
Через використання ШІ моя здатність критично мислити не знизилася, а скоріше навіть зросла — з’явилася необхідність аналізувати додаткове джерело інформації.

ШІ у тому вигляді, в якому він є зараз, позитивно впливає як на робочі процеси, так і на рівень критичного мислення (принаймні точно, не сприяє його зниженню) і дозволяє сконцентруватися на інтелектуальній складовій, прибираючі рутину. Що буде з появою більш просунутих версій ШІ або навіть AGI побачимо, коли вони з’являться.

Якщо підвести висновок: те, як кожна конкретна людина використовує ШІ є гарним маркером початкового рівня її критичного мислення і відповідального ставлення до роботи. Якщо після тривалої взаємодії з ШІ у користувача знизився рівень креативності, це не є ознакою початкової високої здатності до критичного мислення.

Конечно да, любое делегирование мыслительных процессов не влияет позитивно на мозг, а если постоянно это делать то из-за отсутствия кровоснабжения умирают нейроны и появляется всё меньше новых нейронных связей в некоторых полях мозга.

а если постоянно это делать то из-за отсутствия кровоснабжения умирают нейроны

А можна будь ласка посилання на авторитетний ресурс з цього питання?:) Цікавить саме відсутність кровопостачання при відсутності/зменшенні мозкової діяльності:)

uk.wikipedia.org/wiki/Деменція обидва типу — судинна та артофічні дименції пов’язані з поганим притоком крові і нестатком кисню. Буває змішані типи коли атрофія пов’язана і проблемами із судинами.
Були досліди, що наприклад відеоігри, шахи та інша нервова активність сприяє роботі як нервової системи так і кровотоку і попреджує дименцію. Усе як із м’язами та суглобами та іншими системами організму.
Але щодо ШІ, думаю данні дослідів потрібно перевіряти. Так само як із появою калькуляторів, або компьютрів як таких — кількість розумової роботи яке виконує людство не зменшилась, а навпаки багатократно збільшилось. Люди за допомогою нового інструменту стали зачно ефективніші в інтелектуальній праці, і стали братись за набагато складніші задачі. Хоча так — на Місяць ми більше не літаємо, але не тому що неможемо — а тому що це не має практичного сенсу при наявності дуже великої кілткості практичних комічних задач. МКС функціонує в космосі із постійним знаходженням на ній людей з 1998, до того був попередник Мір 1986–2000 і Мір сама по собі розвиток ситем Салют. Перша салют запущена в 19 квітня 1971 року. Розвинені системи супутників, які увійшили в загальне життя — супутниковий з’вязок та інтернет з покритям усієї планети і декількома системами. Супутникові системи навігації — GPS, Glonas, та Galileo який ще не розгорнуто. Супутникові системи для синоптиків, та системи типу Gismeteo які покращіли якість прогнозів погоди до 99.8%. Космічні телескопи Hubble Space Telescope та наслідник James Webb Space Telescope — які надали можливість знайти у всесвіті чорну диру і почати фундаменталіьні фізичні досліди, з ціллю вирішення енергетичної проблеми людства. До цього моменту — усе це було лише теоріями фзиків теоретиків, зокрема Альберта Енштейна, та наявність обь’єкта в глибокому космосі знайдене за допомогою космічного телескопа — достатня підства для дослідів та над масштабних інвестицій.
ШІ як інструменти які підсилють можливість людького мозку до інтелектуальної діяльності, дозволить людям братись за ще більше масштабні задачі і значучі виклики. В нас досі є :невиліковні захворювання, генетичні захворювання, голод в деяких частинах світу, небезпеки пандемій. Далі екологічні проблеми : зокрема глобальне потепління, токсичні вихлопні гази, звалища і т.д. Ще — зростаюча необхідність в енергії і її нестаток, необхідність дослідів всесвіту та процессів в ньому в усії сенсах щоби зрозуміти як використовувати енергію та процесси яка навкло нас всюду. Соціальні та політичні катаклізми : війни, революції, відносини нерівноціного обміну та подекуди навіть і досі ще пряме рабство, на бротьбу із яким прямо пішло ООН і т.д. Так що тут я більше схиляюсь до Ілона Маска — ШІ нам потрібен, зараз просто його ще мало він не такий розвинутий як нам треба.

Космічні телескопи Hubble Space Telescope та наслідник James Webb Space Telescope — які надали можливість знайти у всесвіті чорну диру і почати фундаменталіьні фізичні досліди, з ціллю вирішення енергетичної проблеми людства.

Там відносно спейс телескопів ШІ щось збойнув:
The first object discovered widely accepted as a black hole is known as Cygnus X-1, a discovery made by Paul Murdin and Louise Webster in 1971. (Hubble was launched in 1990, Webb — in 2021)

Потім — вирішення енергетичної проблеми за допомогою фізичних дослідів які якось пов’язані з чорними дирами — це як? (бо можна ж прочитати то як створити чорну диру поближче до Сонця чи Землі)

Ну не знаю.
Критичного мислення позбавляє перегляд телемарафону чи твітів Трампа та Маска , а не ШІ
Якщо задача проста типу написати шаблонний мок то даю приклад, кажу що зробити і воно робить. Іноді тести сипляться через помилки в моках, тоді сам дебажу і виправляю
Це такі стосунки вчителя і учня. Я делегую рутинні задачі учню і контролюю процес, виправляю помилки
Інша сторона моїх відносин із ШІ це пошук творчіх рішень. Іноді бачу якусь хрінь що у мене немає ідей, описую проблему і дивлюсь що надасть. Іноді дає тривіальну фігню, іноді щось цікаве. Моя задача обирати і перевіряти рішення

Обидва кейси це творчі процеси. Навіть перший який без ШІ звичайна рутина у варіанті з ШІ випливає у творчість.
Другий кейс теж ШІ перетворює на більш творчій процес адже тобі потрібно правильно сформувати проблему та перевіряти чужі рішення.

Іноді бачу якусь хрінь що у мене немає ідей, описую проблему і дивлюсь що надасть.

Тобто машина (АІ) виконує креативну частину.

Моя задача обирати і перевіряти рішення.

Чимось нагадує калькулятор — перевіряти рішення.

Ось що сам AI відповів на це. Якщо коротко, то It depends on...

«Штучний інтелект (ШІ) сам по собі не шкодить навичкам критичного мислення, але те, як люди його використовують, може мати як позитивний, так і негативний вплив.

Давайте розберемо це питання.
З одного боку, ШІ може підтримувати критичне мислення. Він здатен швидко обробляти великі обсяги даних, надавати факти, альтернативні погляди та допомагати виявляти закономірності, які людина могла б пропустити. Наприклад, ШІ може бути інструментом для перевірки інформації, допомагаючи відрізняти правду від дезінформації, якщо його правильно застосовувати. Це може стимулювати користувачів ставити запитання, аналізувати та оцінювати інформацію.
З іншого боку, надмірна залежність від ШІ може послабити критичне мислення. Якщо люди починають бездумно покладатися на відповіді ШІ, не перевіряючи їх і не обмірковуючи самостійно, це може призвести до інтелектуальної пасивності. Наприклад, коли студенти використовують ШІ для написання есе чи вирішення задач без власного аналізу, вони втрачають можливість розвивати навички логічного мислення та аргументації. Крім того, алгоритми ШІ можуть бути упередженими або надавати спрощені відповіді, що іноді заважає глибокому осмисленню складних тем.
На мою думку, ключовим є баланс. ШІ — це інструмент, а не заміна людського розуму. Якщо використовувати його як помічника для пошуку інформації чи натхнення, але при цьому самостійно оцінювати, аналізувати та робити висновки, то навички критичного мислення не постраждають, а навіть можуть зміцнитися. Проблема виникає, коли люди „вимикають“ власний розум і повністю делегують мислення машині.»

Підписатись на коментарі