Принцип Парето при побудові кар’єрного шляху

Вітаю.

Зазначений у заголовку принцип стверджує, що 20% певних чинників приносять 80% результату.

З огляду на ваш життєвий досвід та з поправкою на стек які б «20%» речей ви б виділили як значущі у процесі становлення кар’єри розробника?

(Під «кар’єрою» давайте розуміти стабільну затребувану роботу + певні навички заощаджень, в ідеалі — на шляху до FIRE.)

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Англійська мова.
Людина з посередніми технічними навичками, але англійською С1 зможе набагато легше знайти роботу і більше заробляти, ніж крутий технічний спеціаліст з англійською А2. Звісно ми не порівнюємо джунів і сеньйорів, тут скоріше про порівняння «слабкий сеньйор, ледве вчорашній мідл, але з крутою англійською» vs «мега-крутий сеньйор, але який «бікукле лангуаге преціселі»

Англійська мова.
Людина з посередніми технічними навичками, але англійською С1 зможе набагато легше знайти роботу і більше заробляти, ніж крутий технічний спеціаліст з англійською А2.

Англійська може й буде десь 20% зусиль, але не дасть 80% результату.
І знову ж англійська — це скіл за замовчуванням зараз, це вже давно не ринкова перевага. Та і крутих технарів з нажче Б1 ще треба пошукати.

В темі підняті декілька паралельних тем які слабо пересікаються між собою.

Ставати спеціалістом — вчити теорію, постійно качати навички і потім застосовувати ці навички на практиці. В ідеалі, на всьому життєвому циклі проекту протягом багатьох років, починаючи від ідеї( ну або пресейлу ) і до етапу підтримки, коли девелопмент завершено, проект в продакшені і отримуєш баги і фідбеки від кінцевого юзера.

Рости і будувати кар’єру — агресивно і часто стрибати між конторами, кожен раз на позицію вище, «йти по головах», вимкнути емпатію і дивитись на людей виключно як на ресурс по досягненню цілей.

Гроші — звалити в Каліфорнію і працювати на багатообіцяючий стартап який одного дня продастся і отримаєш мільйон. Принаймні в доковідні часи цілком собі робоча схема була.
Або жити в дешевій локації, при цьому активно скирдувати в S&P500, а в 50 років знову ж таки отримати мільйон за рахунок активно ростущого ринку і складного відсотку.
Ось тут порахував скільки треба інвестувати щомісяця протягом 25, 20 або 10 років.
chatgpt.com/...​bc-800c-9f5c-8c1dbad403f1
Була собі робоча схема в дотрампівські часи, тепер ринок попердолило і я б не заклався, що ріст буде настільки інтенсивним.

В мене є знайомий, що вийшов в FIRE в 42 роки. Якщо хочете повторити його шлях, то треба:
— Поїхати працювати в фаанги
— Працювати там як скажений 20років
— Дуже круто вміти вести переговори про зарплату, щоб заробляти х2 від середнього програміста на таких же позиціях
— Робити хороший нетворкінг щоб були якісні знайомі
— Готово!
В нього були деякі перепони (діти, розлучення), якби не вони, то FIRE був би раніше. Я би не хотіла файер такою ціною (убити організм і особисте життя в хлам) та й взагалі я працювати люблю 🤣 А, ну ще є люди що вийшли в майже FIRE, заробивши на крипті.

live fast, fire young

— Працювати там як скажений 20років
(діти, розлучення),

а как так-то? он в офисном туалете детей делал что ли?

Ну то вже некультурно, обговорювати заочі хто де що робив. Я згадала: ще важливо НЕ літати на курорти (бо це витяжка грошей!) і не купувати нові машини.

Доречі, якщо друга половинка працює, а ти чілиш — це вже вважається FIRE чи ні? 🤣 Чи це не зовсім Freedom? А то я знаю ще одну схему 🤣

Доречі, якщо друга половинка працює, а ти чілиш — це вже вважається FIRE чи ні? 🤣 Чи це не зовсім Freedom? А то я знаю ще одну схему 🤣

Щось я не думаю, що йому підійде ваша «схема». Клятий патріархат!

В загальному випадку буде купа порад, що протирічать одна одній, бо для формування траєкторії та її оптимізації треба розуміти кінцеву точку.

в ідеалі — на шляху до FIRE.

Для такої кінцевої точки, ефективне буде стрибати по проектам, максимізувати ЗП та інвестувати те що не витрачаєш. Це взагалі не про кар’єру.

Для інших цілей будуть інші поради.

З огляду на ваш життєвий досвід та з поправкою на стек які б «20%» речей ви б виділили як значущі у процесі становлення кар’єри розробника

Фокусуватись не тільки на 20% а і на тому що ніби і не потрібне.

Наприклад більше вивчати про бізнес, як його будують, на що звертати увагу.
Тоді появляється розуміння return of investment, яке можна застосувати і для роботи.
Також такі «непотрібні» речі як медитація, здорове харчування, душевне здоров’я, сім’я, діти.

І після цього стає зрозуміло що важливо не так кінцева мета типу FIRE, позиція VP в Гуглі чи своя шлюпка.
А важливий є шлях і баланс, щоб шлях приносив задоволення вже сьогодні в не через 15 років.
І баланс має бути таким щоб ще могти те задоволення отримувати і через 15 років.

Немає часу та можливості довго писати з телефону , тому Ось холіврни тези (чатжпт)# Помилковість принципів Парето та їх некоректне застосування

Принцип Парето (також відомий як правило 80/20) часто використовується некоректно або поширюється на ситуації, де він недоречний. Ось основні проблеми з надмірним або неправильним застосуванням цього принципу:

1. **Надмірне узагальнення**. Хоча Парето спочатку виявив, що 80% землі в Італії належало 20% населення, перенесення цього точного співвідношення на всі сфери життя є необґрунтованим. Не всі розподіли підпорядковуються саме цьому співвідношенню.

2. **Ігнорування контексту**. Різні галузі та ситуації мають власні унікальні характеристики розподілу. Наприклад, у деяких системах розподіл може бути ближчим до 70/30 або 90/10, а не стандартних 80/20.

3. **Спрощення складних систем**. Принцип Парето представляє спрощену модель, яка не враховує багатьох факторів та взаємозв’язків у складних системах. Це може призвести до помилкових висновків і рішень.

4. **Ігнорування «довгого хвоста»**. Фокусуючись лише на «життєво важливих 20%», люди часто нехтують значенням решти 80%, які разом можуть бути не менш важливими, особливо в сучасній економіці.

5. **Самопідтверджуване пророцтво**. Коли менеджери зосереджуються лише на «ключових 20%» клієнтів або продуктів, решта 80% отримують менше уваги і ресурсів, що штучно підтверджує принцип.

6. **Статичний погляд на динамічні системи**. Розподіл ресурсів та результатів змінюється з часом. Те, що сьогодні становить «важливі 20%», завтра може втратити свою значущість.

7. **Замаскована раціоналізація нерівності**. У соціально-економічному контексті принцип Парето іноді використовується для виправдання нерівності, як ніби це «природний закон», а не результат соціальних та політичних рішень.

8. **Ігнорування причинно-наслідкових зв’язків**. Принцип описує розподіл, але не пояснює його причини. Застосування його без розуміння причинно-наслідкових зв’язків може призвести до помилкових висновків.

Принцип Парето має свою цінність як евристичний інструмент, але його часто перетворюють на універсальний закон, що призводить до спрощення складних явищ і потенційно шкідливих управлінських рішень.

І який сенс в тих полотнах тексту — типу заявка на конкурс мій к̶у̶н̶ф̶у̶ АІ крутіш ніж ваш?

Очікуються треди — форумні битви а-ля "-а мій ші сказав ааа, -а мій відповів ббб, -а мій заперечив ссс, ... ))

такого інформаційного шуму (іноді правда приправленого парочкою своїх речень і трохи edit) схоже з’являється доволі багато по форумам, хз для кого чи чого

Як сказав Ілон Маск, ChatGPT думає не сам а виражає ту думку яку в нього заклади його розробники із Сан Франциско. Як бачите там Карл Маркс та Фрідріх Енгельс, та ізраїльській кібуц — а не об’єктивна реальність.
На практиці в бізнесі принаймні Принцип Паретто дуже дієва штука. Зусилля треба концентрувати саме та тому, що приносить результати. Звісно для цього треба вимірювати потрібні результати і дивитись на фактори — а що же до них призводить, тобто які самі чинники є найвагомішими. Дуже сильно часто зовсім не те чого можна би було очікувати. При чому як свої так і чужі, бо попит народжує пропозицію.
Принципи кар’єри які принаймні я побачив.
Перше — це затребуваність ринком того що ви на ньому пропонуєте. Часто це банальна мода, сформована рекламою. На сьогодні моду формують Big Tech, тобто те що саме вони пропонують — надає бізнес результати, швидко. Саме так одні стають сініорами в 23 роки, інші не стають їми і в 50 років. Звісно йдеться не про скіли чи про рівень задач які покладуть на людину, йдеться про зарплатню.
Друге — вибудовування соціальних зв’язків, ти мені я тобі. Може бути і — «ходити із начальником на пиво» (та я би застеріг від того щоби взагалі працювати в колективі у такого типа начальника, це вже за досвідом — і подробиці у Стратоплан). Добрі бізнес пропозиції часто потрапляють по рекомендації.
Третє — вміння торгувати і торгуватись.
Четверте знання основ — психології, як конкретно вибудовувати комунікацію із окремими типами людей — з деякими людьми не треба ніякої взагалі вибудовувати, із ними треба ввічливо розходитись.

Удача. за достаточно много изменений в траектории карьеры, удача была всегад главным фактором.
Да. разные скилы тоже. И софт скилы важнее хард.
но они уже потом :)

Зазначений у заголовку принцип стверджує, що 20% певних чинників приносять 80% результату.
З огляду на ваш життєвий досвід та з поправкою на стек які б «20%» речей ви б виділили як значущі у процесі становлення кар’єри розробника?

Закон Парето нам пояснювали ще в старшій школі та в університеті. Говорили, що його розуміння є надзвичайно важливим.

Відповідно до цього принципу, результати не залежать від зусиль лінійно — ця залежність експоненціальна. Перші 80% докладених зусиль можуть майже не давати видимого ефекту, але потім результати починають стрімко зростати, навіть без додаткових зусиль. Щоб увійти в зону справжнього прориву, необхідно подолати те саме 80-відсоткове плато.

Цей принцип працює і в зворотному напрямку. Якщо не докладати зусиль, спочатку майже нічого не змінюється, але потім все починає руйнуватися швидко і безповоротно. Це ж стосується й здоров’я: 80% шкоди від шкідливих звичок і неправильного способу життя організм ще може компенсувати, але потім настає момент, коли він більше не витримує, і тоді все сиплеться одночасно.

Повертаючись до вашого запитання: значущими є всі 100% речей, які супроводжували людину в процесі її становлення.

res.cloudinary.com/...​/adjpwo8rskomgrzdbntr.png

Так, але... Я от згадую себе юного, коли вчив майже все, що на око потрапляло — а оглядаючись назад, бачу, що багато чого з того так і не знадобилося.
Хочете сказати, що це все одно потрібно було вчити?

Якщо просто прибрати те, чому навчалися раніше — ваші результати були б нижчі по експоненті.

Перші 80% докладених зусиль ...

якщо застосувати принцип Парето до вже обраних чинників — це теж має сенс (хоч і нічого не говорить відносно оптимальності самого вибору).

... значущими є всі 100% речей

Значущими так, але питання інше — відносно максимізації результатів з точки зору які саме компоненти краще обрати. Щось типу застосування принципу Парето для транспортної задачі «кар’єрний шлях», як і які чинники/компоненти правильно обрати. Що само по собі вже наступна задача по оптимізації.

Підписатись на коментарі