Рано чи пізно питання пенсії постає перед кожним із нас. Але було б чудово не чекати останнього моменту, а вийти на заслужений відпочинок ще до 40 років.
Спільното, розкажіть: як досягти фінансової свободи раніше? У що інвестувати, чим займатися, які стратегії працюють найкраще? Які помилки можуть завадити ранньому виходу на пенсію?
Скажу неочікувану думку, але я після 10 місяців сабатіклу, потупішав, збільшив свою залежність від соцмереж, трохи втратив впевненість в собі, та майже не завів нових соціальних контактів, на 8му місяці почав активно набирати вагу, погіршив сон, а підкінець взагалі знову почала просинатися моя дипресія.
Трохи прекондішену:
— 10 років в IT
— Є житло
— Живу не в Україні
— 30 років, одружений
— Є невеликий пасивний дохід
— Витрати 2-2.5к на двох людей
Виглядає ніби все ок, й можна через
Мої висновки: комфортна робота дійсно робить мене щасливішим, немає відчутної різниці скільки я заробляю 3к чи 6к коли є база (житло + пасивний дохід). На пенсію (FIRE) виходити страшно, бо не факт що воно буде вдало й продуктивно.
Те що я зараз хочу після 10місячної «пенсії», то це стабільна робота 4 дні в тиждень, зпшка в
Як вийти на пенсію до 40?
Стріляєш собі в коліно, ампутовують ногу, вуаля і ти — людина з інвалідністю яка отримує пенсію! Формально, умова виконана, але є нюанс.
P.S. досить плодити однотипні теми.
Для себе визначив, що буду працювати до деменції.
Стоп, тобто просрати молоді роки, батрачачи у три поти і живучи «на мівіні», щоб на старості літ отримувати якісь капітально пожовані інфляцією грошІ?
Класний план, «надьожний как швєйцарскіє часи»
1. Перестати дивитися серіали.
2. В час, який звільнився, навчитися швидко вирішувати складні задачі на літкоді.
3. Виграти грінкарту.
4. Перепливти Тису, полетіти до США.
5. Влаштуватися на роботу в компанію де розробникам ПЗ платять більше ніж 300к на рік.
6. Заробити за 1 рік на 3 роки життя.
7. 3 роки насолоджуватися відпочинком — грати в волейбола, вчитися робити акробатичні трюки, вивчати бойові мистецтва, вчитися гарно грати на гітарі.
8. Пройти кастинг на головну роль в марвелівський блокбастер щоб гонорару за один фільм вистачило на пенсію.
9. На пенсії буде багато вільного часу, і можна буде знову почати дивитися серіали.
Тут не обговорювали «Як вийти на пенсію до 40» якщо тобі вже за 40?
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Я вийшов на пенсію після продажі компанія, але через рік повернувся назад.
На пенсії не цікаво.
Можна подробиці? Могла б вийти цікава історія, наприклад:
«Працював в ІТ девелопером, потім вирішив зробити свою ІТ галеру, справи пішли угору — набрав ще людей і продався за мільйони доларів. Думав насолоджуватись життям — але лакшері життя швидко набридло. Тому купив задрипану ІТ компанію і два рази на тиждень приходжу сидіти в опенспейсі на проході біля туалета. Співробітники за це мене поважають і думають що їх бос „свій хлопець“. Але насправді я це роблю тільки аби відчути різницю між рабством і вільним життям яке дають гроші.»
Гуглиться по назві Augmented Pixels, en.wikipedia.org/wiki/Vitaliy_Goncharuk
То що реально пішов гребцем на галеру? Ностальгія за веслом?
Ідея трохи нагадала комедію Ларса фон Трієра «Найголовніший Бос»
www.imdb.com/title/tt0469754
А я не продав :)
Ти зараз десь на Каліфорнійщині?
на вікі пише ДіСійщина
Augmented Pixels жили в Пальо Альто, тому й питаю
Торгівля наркотиками. F, і особливо I — 50/50 як пощастить, а ось RE — гарантовано.
Купляй будинок кожен рік і здавай
це ж просто як 2+2
Так. Добре підмітив. Вирішимо ще й питання житла. Кожному квартирантові видам сертифікат, за отримані від нього гроші. Що буду сплачувати по цьому сертифікатові якійсь процент.
Я просто в шоці з цих тем
З розряду «якщо у вас виникло питання скільки коштує порш, то він вам не по кишені»
Проте... колись у всіх будуть порші. Ними можна буде зганяти на Місяць за лічені години.
На місяць тебе відправлять безкоштовно. Питання скоріше буде як заробити собі на квиток назад до 40
Ну і VR окуляри чи макове поле теж вихід:)
Це ескапізм. У майбутньому всім у реальності буде хотітися жити. Макові поля зростатимуть спочатку для ліків, а потім взагалі для краси рідного краю.
Може! Але не набагато гірше за їсти сухарі впахуючи щоб потім їсти сухарі без необхідності впахувати :D
Чорт, щось захотілося от мак посадити
сухарі ще непогана їжа, смачна, хоча і не дуже корисна
візіонери кажуть що через 10 років органи будуть друкувати на 3Д принтерах, хто доживе до того часу, тому повезе тим що зможе за які кошти пришивати що пожовкло і відпало
Пам’ятаю як ще до Ковіда була стаття що людство вже наблизилося до теоретичного безсмертя. Ще років
А потім неочікувано прийшла пандемія — і виявилося що уся медицина та наука не можуть врятувати хворих на ковід! Ні «штучні легені» не допамагають, ні якісь наноботи ... Навіть мільярдери і можновладці з персональними лікарнями не змогли врятуватися Ось вам і прогрес.
неочікувано прийшла пандемія — і виявилося що уся медицина
бо то не система Семашко,
років10-20 і вже можна буде тим чи іншим чином продовжувати життя
бункерного ж ніби то кладуть в холодильник то виймають,
бідон казав що йому 270 чи скільки там років
була стаття що людство вже наблизилося до теоретичного безсмертя
то візіонєрство і футурізм, наприклад сучасна распутінщіна в стили Aubrey de Grey (навіть траекторія і лук!) які серйозно не сприймаються дослідниками зі знаннями і досвідом (але популярні серед зараджених подібним кругів типу айті, мілітарі і тд — там де знань оцінити не вистачає, але просто не можеш пройти повз, бо конкуренти з подібною перевагою переможуть — саме тому їм і впарюють холодні термонуклеари і тп)
Чим довше житиме пророк, тим ширше, точніше, потужніше зможе він передбачити різні дива. За умови, що він буде стабільно налаштований на передбачення у конкретній предметній області.
Залишається лише додати, що досвідчені спеціалісти своєї справи — це і є справжні пророки, бо досвід відкриває і розвиває, надає, здібності до інтуітивного передбаченння.
Якщо крутити вертіти людьми/працівниками то отримаєте замість передбачення дулю.
1. Декрет про прибутки.
2. Декрет про роботу.
...
7. І хтось стає новим президентом України.
3. Декрет про житло.
...
8. І від Трампа втікають мексиканці до нас, захищати оце все.
Ну звісно ж!
Люди не повинні шукати роботу.
Работу людям повинні пропонувати.
Работу людям повинні пропонувати.
Должны уговаривать работать — человек не создан для работы !
Не все так однозначно)
Краще сформулювати так: «людина створена для роботи, як страус для польоту!»
Работу людям повинні пропонувати.
тільки не візіонерам — "візіонери не повинні працювати"© :-)
пруф: dou.ua/forums/topic/51405
Але там не багато вже пруфу, бо я видалив.
Тому ось чому візіонери не повинні працювати: бо вони шкоду робять.
Візіонер або десь на кормі возика підприємства рухається (якщо не чіпляється за нього, уповільнючи процеси) або навпаки. На щоглі щось видивляється у далині.
Обидва варіанти не є чимось своєчасним. Тому візіонер не самий найкращий робітник, якого було б слід запрошувати на підприємство заради банального рутинного успіху.
Але якщо вам потрібно знайти вихід, то тут вам потрібен саме цей типаж.
Знайде з будь-якого лабіринту.
Якщо там виходу нема — він його створить.
або посадить на міль або помилка вижившого
Хай звільняють. Чим раніше це станеться тим багатшими вони стануть.
Я знайшов для таких людей, як їм собі забезпечити безумовний базовий дохід. Я дуже сумніваюся, що держава може такий надати, тому вирахував схему, по якій така людина самостійно може собі його організувати.
Взагалі — самостійні розумники це єдине що врятує нашу цивілізацію.
Сучасному капіталізму не потрібні самостійні — бо як він тоді буде нав’язувати усілякий непотріб (непотрібні послуги, непотрібні товари)?
Сучасному капіталізму не потрібні розумні — див. пояснення вище.
Звісно, пенсія у таких людей замала для навіть бідного існування, але їм придется купити собі ще й крипту і торгувати нею з успіхом. Можливо навіть мою (все думаю чи не подивитися мені декілька тьюторіалів на ютюбе типу «як запрограмувати власну крипту»)
можу тебе розчарувати чисто математичним способом кривою Гауса нормального розподілу з 20% в квартилі притомних які за правилом Парето генерять 80% всіх благ, і це не тільки при капіталізмі, це універсальний розподіл в межах Всесвіту
теорія Мальтуса іде по жіночому статевому органі, так як розвиток технологій дозволяє забезпечити мінімальний базовий дохід всім і вся, а демографія стабілізується а потім піде на спад не тільки в золотому мільярді але в самій недорозвинутій Азії/Африці/Латамі/Окіянії, але трохи папізжє
а держава це така собі форма рекета, тіпа законна, а колись від Бога казали
Я помилився. Слід читати так: «Люди не повинні самі собі шукати роботу. Таке слід заборонити як незаконну діяльність. Роботу людям повинні пропонувати (і отримувати винагороду, якщо вдало обрали кандидата і той працевлаштувався)».
Як вийти на пенсію до 40?
Походу никак.
— К этому надо готовится задолго до 40
— В тот период когда надо начинать готовится ты еще не начал даже работать
— Экономика построена так что ты вынужден вкалывать до последнего [инфляция, кризисы, войны, жизненные ситуаци, семья-дети-родители etc]
Большинству не то что в 40, FIRE вообще не светит.
є такий запоребриковий канал на ютубі: на пенсию в 35
Я 80 года выпуска. То для школоты канал.
У шаурмячних продають так, щоб збільшити обсяг продажів: «вам середню чи велику?» Скільки отримав роялті той, хто придумав це?
Я пропоную Кока Колі збільшити обсяг її продажів за рахунок використання нашого DAO
Все обміркував. Давайте, ми, всі ті, хто хоче вийти на пенсію до 40, створимо власне DAO покупців розумників.
Монетизація: виробник, замість вкладати кошти у рекламу, спонсорує DAO, на таку суму, яку покупці розумники зможуть йому відшкодувати, купуючи тільки у нього, що буде доведено ними, коли вони сфотографують і зарєєструють на блокчейні чека — свідоцтво придбання.
Капіталізація такого DAO буде весь час зростати.
До речі, ще можна додати сюди той, алгоритм торгівлі, що я випробовую, бо начебто він досить прибутковий, щоб можна було його використовувати для додаткової підтримки такого DAO на поверхні бурхливого (волатильного) океану крипто бізнесу.
За ранней пенсией надо было в полицию идти работать.
Да, но, это не про финансовую свободу
На жаль вже те все прибрали. І в МО і в МВС. Хіба що статус убд дасть вам якісь пільги на тому рівні, що покращить ваше життя.
Але якщо це про кришування онліфансиш, то поліціянти чинять просто відчайдушний спротив легалізації порно))))
Українська deftech-компанія Skiftech отримала контракт від Армії США. Розроблятимуть тренувальні лазерні системи
Чи не можуть українці через організацію DAO залучитися до отримання майбутніх прибутків у цьому стартапі?
За вкладені кошти видавати їм токени.
Написати таке DAO на колінці можна за пів-години?
Наприклад, хтось захоче правом сили одібрати DAO
Він не зможе цього зробити бо DAO зможе запропонувати військам хтося не лише відступні що зникнуть через інфляцію, але й токени, що вічно зростатимуть у прибутковості (бо капіталізація весь час збільшуватиметься)
Децентралізоване володіння vs централізованого
У криптовалюті є такі DAO
Що це таке — це розподілена власність.
Купіть собі таких токенів. Але...
Якщо у DAO немає «залізного» обладнання, цехів, дата-центрів, не купуйте.
Якщо DAO не розподіляє прибутки між власниками токенів — не купуйте.
Якщо DAO не рівномірно розподіляє — не купуйте.
Якщо DAO не виготовляє щось настільки ж стале у пропозиції як фруктове желе — не купуйте.
Вам треба знайти якесь суперкласне DAO і всі гроші вкладати туди замість вкладання у економіку України.
Підтримувати економіку України наразі буде легше продаючи прибутки від токенів вашого DAO, а далі донати і все таке. Податки теж. Бо бажано легально — інакше пастка.
Якщо ціна на токени вашого DAO буде рости — продайте трохи, коли впаде — звісно відкупіть більше чим продали.
Я власне чекаю на появу якогось такого DAO щоб бути у змозі підтримувати економіку України кращим чином чим підтримую її зараз.
Знайдіть собі роботи у проект на якому кайфово працювати і не треба буде чекати пенсію,
для чого чекати до 40 щоб жити комфортно.
Відпочивати можно і коли працюєш, в нормальних кампаніях є відпустки та вихідні.
Це порада настільки ж очевидна, як твердження що бути молодим здоровим та багатим краще, ніж бути старим, хворим та бідним.
Засада тільки у тому, що на практиці цього важко досягти. Бути молодим + багатим можливо тільки якщо пощастить з батьками. Здоров’я також залежить від батьків, але так само маючи молодість + багатство спокуса загубити здоров’я дуже велика.
Отже робота на якій:
1) Треба займатися цікавими для себе темами, а не чим накажуть.
2) Нема перенавантажень, стресу, є вихідні і достатня відпустка.
3) Платять достатньо грошей.
Але на практиці поєднати можна тільки 2 з цих пунктів!
1+2 = Опенсорс
1+3 = Стартап
2+3 = Хороша ІТ компанія
Бути молодим + багатим можливо тільки якщо пощастить з батьками
Що ти несеш?
Знаю кілька людей які в 25 років заробляють в УА 3-5к, чи не багатство? Чи ти про замки і майбахи?
Знаю кілька людей які в 25 років заробляють в УА 3-5к, чи не багатство?
$5000 — це не багатство навіть по українським міркам. Це десь нижня границя середнього класу. А у Києві мабуть і не дотягує до середнього.
Нижче писали:
в усьому світі все підходить до сумми 6 міліонів долларів США.
Ти точно знаєш що таке середній клас?
$5000 — це не багатство навіть по українським міркам. Це десь нижня границя середнього класу
5к це як мінімум середина(в деяких країнах це верхня границя, а в деяких і нижня) середнього класу в Європі, не говорячи вже про Україну.
Ти точно знаєш що таке середній клас?
5к це як мінімум середина(в деяких країнах це верхня границя, а в деяких і нижня) середнього класу
в Європі
А ти знаєш?)
Середній клас це не ті хто має середню ЗП а ті хто можуть собі дозволити комфортне життя.
З вікіпедії
Сере́дній клас — група людей, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого кола матеріальних і соціальних потреб.
В США 10% населення належать до середнього класу.
Тобто це людина яка «живе в норм квартирі/будинку, їздить на норм машині, є можливість на кілька тиждніа поїхати на море».
Я думаю що в Європі для цього навіть менше грошей треба ніж в Україні.
Кредити дешеві, за 3% взяв іпотеку і живеш собі, виплачуючи собі додаток до пенсії.
Пенсія забезпечена державою.
Норм медицина безплатна.
Для дітей пільги, виплати.
В Україні це все коштує кучу грошей. Та ж нерухомість дешевша в
але в Україні з неіснуючим серкласом бомжів навіть у війну менше чим в жируючому піндостані із опупєнним серкласом
але в Україні з неіснуючим серкласом
Чому неіснуючим? Він є, ті ж айтішники, лікарі у великих містах, дрібні/середні бізнесмени, судді, керівні позиції.
Всіх хто можуть відкласти 25-100к$ в рік я б назвав середнім класом
В Україні зараз бомжі на вулиці довго не затримуються — існує спецільна служба соціальної підтримки, яка про них попіклується і забезпечить всім необхідним для продуктивної суспільно корисної діяльності.
В 25 років дохід 5к в Україні це таки багатство
це і в 35 років багатство і в 45.
Ну як сказати. Якщо сам живеш то мабуть так.
Ну 5 ти заробляєш, 5 дружина і вже нормально. В сучасному світі працювати повинні обидва.
в сучасному світі не тільки обидва, а і обидві, і обідвоє
Середній заробіток домогосоподарства в Україні 13000 доларів в рік, точніше 12434.18 доларів до податків і 9686.08 після вирахунку податків, це в родині, де працює двоє дорослих, і там 1 — 2 дитини. Оце во середній клас в Україні, якщо ти заробляєш більше 10 тисяч доларів в рік, то вже прям високий середній клас, а то і багатій. В Україні середній клас настільки бідний, що сім’я не може собі дозволити навіть купити авто взагалі навіть не авто середнього класу, просто бюджетку, самий дешевий автомобіль на ринку України китайський Cherry Tiggo 2 Pro це прям дно, нижче був би тільки ланос і лада каліна, гранта, самара якби вони досі вироблялися коштує 14 900, тобто за рік ти навіть брудними не можеш собі дозволити засіб пересування, навіть кредит на нього на
В Україні середній клас настільки бідний, що сім’я не може собі дозволити навіть купити авто взагалі
Виходить я якось не так розумію слово «середній». Я думав так: якась вчителька заробляє хай $3000 на рік. Якийсь «Волонтер на Lamborghini» купив собі за рік нове авто за $250 000. Середні виходить десь $125 000 — тобто не менше $10 000 на місяць. Далеко не кожний ІТшник так заробляє.
www.pravda.com.ua/...icles/2024/07/22/7466776
Я сумніваюсь, що бандоси і політики беруть участь в розрахунках середніх доходів.
Ну взагалі-то дискусія почалася з того, що:
$5000 на місяць — це не багатство навіть по українським міркам.
Було б дивно вважати що, скажімо $60 000 на рік це багатство, якщо існують тисячі людей, які володіють квартирами у Києві або навіть котеджами за мільйони доларів + машинами за 100К доларів. Враховуючи що аби заробити мільйон «багатому» українцю з $5000 на місяць треба 17 років (не рахуючи витрат).
Доречи:
«В Україні нарахували понад 3000 офіційних мільйонерів.»
Тобто навіть офіційно багатих людей не так вже і мало.
Це ти дивишся з іншого боку.
Є люди які не уявляють що таке дохід 1к баксів, і всі хто заробляють більше для них це боги.
І це більшість українців така.
Та зайди під будь який пост в тіктоку чи інсті типу «скільки коштує мій лук», чи «скільки я потратила на відпочинок у Буковелі». З коментів зрозумієш наскільки багаті айтішники з доходом 5к.
так реально ж багаті, людина яка на ціни в атб не дивиться, а бере те що хоче це вже багата людина. Про той же дохід в 1000 доларів, так який там відсоток 6% офіційно отримує, і до 10% якщо рахувати тих хто не платить податки, так це також мала кількість людей. Окей зараз статка трохи вище, бо є військові, які теоретично отримують більше 1000 доларів, що насправді неправда, не існує там ніяких 100000 гривень і тому подібного, там набагато менші доплати, і вони щей мають тимчасовий характер тобто коли буде якась мирна угода, то всі ці люди відваляться до своїх 21400 гривень.
під будь який пост в тіктоку чи інсті типу «скільки коштує мій лук»,
ну це специфіка інтернету, бо в інтернеті тобі попадає в основному тільки успєшний успєх, пакупаєм курси по криптє. І це негативне явище, бо це деморалізує людину, яка дивиться на 21 річного шкільніка який їздить на гєліку і робить те, що сказав йому папік, бо такі люди належать набагато старшим кабанчикам, для яких вони тупо інструмент заробітку, а людина якій 25 років працює на заводі, в офісі чи ще десь, впадає в депресуху, бо він тіпа вчився 6 років, щоб строгать гайки, а в інфополі одні цигани і шахраї з машинами, які коштують як країна в Африці. Цих шахраїв мало, але завдяки алгоритмам і маніпуляціям з аудиторією, у тебе цей шлак всюди. А люди ж вони не дуже то еволюціонують і тому ведуться на те що показують по зомбоящику(по телефону), і з’являються потім ці приколи, де пісюхи 17 річні, ой в тебе в 27 років немає власного житла, фу ніщєброд, як ти так живеш, у хлопця в 18 років має бути квартира, машина власний бізнес, даход в 15 доларів. Хоча, у неї апріорі не повинно бути таких думок, вона народилась в Україні в сім’ї алкаша і повії твій рівень це працювати в аврорі касиром і чекати поки помре бабка, щоб отримати хруща у спадок.
1к баксів, боги, не сміши мої капці, тут люба Галя з самого далекого села в Польщі штуцер в місяць як з куща
Знаю кілька людей які в 25 років заробляють в УА 3-5к, чи не багатство?
Ні, не багатство)
Скільки років така людина буде складати хоча б на 1к квартиру? 10 років?
Скільки років така людина буде складати хоча б на 1к квартиру? 10 років?
10 років тому на однушку-новобудову у передмісті Києва назбирав за рік
10 років це вже якийсь люкс сраний типу тар’ян тауерс))
Чи може зараз однушки вже від 100+К в Україні? Не слідкував за цінами останнім часом
Ну так, квадратний метр у Львові навіть у новобудовах — це 1.5к$ бетонна коробка, середня по якості забудова. Якісь 60 квадратів потягнуть 90к. А ще ремонт потягне мінімум половину вартості квартири в цих розрахунках. 100к — це мало. Хіба хруща купити, де хтось вмер, тоді так, буде значно дешевше. Тобто із зп 3-5к звісно не 10 років треба відкладати на однокімнатну, але на
Якісь 60 квадратів потягнуть 90к.
Це вже двокімнатна +/- нормальна вийде
Мова була за однушку, а це зазвичай
Але дійсно, ціни піднялися відчутно
Чи може зараз однушки вже від 100+К в Україні? Не слідкував за цінами останнім
часом
Не від 100к, але близько
dou.ua/...rums/topic/52138/#2938075
Недавно за 83к продав, і враховуючи вік житла (10+ років) і інші недоліки, то по якості не нижче середнього (якщо не дивитись на хрущі і т.п.)
хату в жилому стані в селі можна за 2К..3Куїв
це де таке? це буде якесь село на десять жителів десь нетрях (інакше сама земля коштуватиме дорожче) і"жилий стан" буде таки для ну геть невибагливих жильців.
і мангів там не буде, біда-біда
кому в тіятр ролслройсом, а якщо ні то бомжозлидні не обов"язково відписуватися на хфорумі ІТ ніщебродів, вам в Манаках та Куршавелях
спробуй знайти щось в житловому стані за
ну да там, одні руїни без життя,
я тобі маю щось шукати? найми ріелтора
нє, ти не маєш мені шось шукати. Ти маєш переглянути свою інформацію про мінімальний рівень цін. Ну тобто не «маєш» звісно.
ні, ти має переглянути свої уявлення, що таке ніщебродство
емм. я десь писав комент «та в селі можна бути ніщєбродом за
Чи як моє хибне уявлення про ніщєбродство намалює будинок в жилому стані за 3000 баксів?
Писалося, що у 2022 р. в Україні щоб закрити базові потреби достатньо було 20Куе всього, або пасивний дохід в межах $150у.е. зокрема. Але дехто тільки манги з"їдає на 480 грн і каже що ті всі метрики фігня. Дик, комусь і жємчуг мєлкий.
ну так навіть в 22 не було жилих хат по 3тищі.
Я ж не пишу про загальні базові потреби чи ще щось. Я кажу що ціни на жилі будинки трохи слєгка вищі. якщо 3 тищі — то це буде або дача, або хата, в якцій років двадцять вже ніхто не живе, або хата десь поряд з зоною бойових дій.
Та я розумію, що для тебе в хаті мають бути всі удобства як в городській квартирі, інакше вона не жила.
ну ладно. якщо гнилі крокви, пересохла підлога і «ну яму треба нову викопати, бо стара чогось обсипалася і ходити туди небезпечно» це для тебе жилий стан, який «задовільняє базові потреби», то хто я такий, щоб це оскаржувати.
Лишимося кожен при своїх)
однозначно завтра розвалиться в бойовій зоні в 100 км від Києва, ходити небезпечно, сральнік вкрали орки
www.olx.ua/...irska-oblast-IDWMumu.html
руїни під Любаром за 130кгрн
www.olx.ua/...tomirska-obl-IDX4zT4.html
обидва трохи більше 3 тис, але це — згоден — придирка.
та шо під києвом — не жила.
Ну тобтро приїхати і переночувати, чи жити «як на дачі» влітку можна, але це нежилий будинок. Дах теж може бути з проблемами — на першому фото видно що ребро, яке накриває оцинковка (я не знаю як називається цей конструктивний елемент) не пряме. тобто очінь может бить що там гниле дерево. Літня кухня без вікон, сарай перекошений.
Щоб цю хату привести до ладу на зиму треба ще пару тисяч витратити. А щоб вона покривала «базову потребу» не тимчасово, то і того більше.
Під любаром хата прикольніша. Вугол тріснутий, но то таке — дожити віку вистачить. приватизувати горо́д доведеться, двір виглядає трохи захаращеним.
Пропоную змінити формулювання «2-3кує» на «3-5кує» (бо дешевше трьох навіть ти не знайшов) і ніхто нє уйдьот обіженим.
(я теж зміню свою оцінку «мінімум п’ять, а краще шість» на «якщо пошукати, то можна знайти за три з копійками»)
нежила землянка за пізепе ІТ мідла
www.olx.ua/...yu-dlyankoyu-IDSmqxt.html
нема де базову потребу задовільнити
. в Україні щоб закрити базові потреби достатньо було 20Куе всього
В мене є знайомий який колись думав що відклавши 400к$ можна буде на пенсію вийти.
В нього зараз нерухомість майже 400к$ і ще 200к$ в стоках, то все одно гребе за двох.
Бо як тільки грошей стає набагато більше для комфортного життя то логічно переходити на наступний рівень — з України поїхати до Польщі чи Іспанії, з Польщі/Іспанії до Швейцарії чи в США/Канаду.
І думаєш вже не про то щоб «не здохнути з голоду», а про те щоб зробити сімейний бізнес на покоління, щоб дітям дати хорошу освіту а не щоб інженером з нуля починали.
може потрібно ставити цілі і коли досяг, потім насолоджуватися, а не райзбар постійно як Бубка, хоча кажуть що шлях самурая (Одісея) важливіше чим прибуття до порту
Не знаю чи щось відкрию тут але до якогось часу я от думав — поставив ціль і йди
З часом прийшло розуміння що став не став — від тебе власне залежить дуже мало
Українські айті-вершки чомусь не розуміють що вони нічим не відрізняються від китайця, якому пощастило працювати збираючи айфони. Підйом айті в останні три десятиліття — це хвиля що просто підіймає всі лодки. Нічиєї заслуги тут нема, і нічий айкю не має значення
Імовірність народження в Україні ігнорується. Кожен міг народитися десь у ефіжопіі з набагато більшою імовірністю і накачувати свій айкю не на літкоді а збираючи кокоси
Може 0.1% айті пролєтаріата і вийдуть на свій фаєр і кожному би хотілося б сказати що кожен сам всього досяг ставивши цілі замовчуючи просте «був у правильний час у правильному місці»
А 99.99% сприймуть це як рецепт для свого методу просрати життя в погоні за примарою, «запалюючи цілі» й щосили віддаючи зароблене у сполучених штатів піндосіі назад в економіку сполучених штатів піндосіі.
Хай це буде хіба пересторогою, що через 30 років світ буде абсолютно інший. І ніякий ексель не передбачить нічий фінансовий стан через 30 років.
Шлях самурая тільки й важливий, але не тре перегинати й просирати життя зараз заради шляху самурая
Свобода це в тч свобода від шляху самурая! Амінь )
Підйом айті в останні три десятиліття — це хвиля що просто підіймає всі лодки. Нічиєї заслуги тут нема, і нічий айкю не має
значення
Ага, і тому тільки
Успіх це завжди заслуга навіть коли здається що «просто повезло».
Тих хто без лодки хвиля не підніме а накриє)
З часом прийшло розуміння що став не став — від тебе власне залежить дуже
мало
Це ще б міг сказати якийсь німець, а враховуючи українську ситуацію від тебе залежить дуже багато
Ну суть не в тому що повезло чи не повезло і не в тому що заслуга. Собі кожен може малювати будь-які ілюзії й жити в них поки можливо
Я до того що чи це справді завдяки якимось цілям, що
Чи причини більш тонкі й прозаїчні.
Бо з мого класу десь
А я от наче всрався краще за всіх з мого класу чи принаймні так вважаю. Але чи це мої цілі? І чи мій вибір?
Чи це мій вибір що в батьків був калькулятор мк-61, який вони від мене ще й ховали бо сцука була недешева, що був у школі людський на той час компʼютер?
У багатьох не було. Які цілі вони могли собі поставити?
У гейтса в школі був один з найпередовіших компів того часу.
Чи міг мій чи твій тато стати гейтсом? Ні
Тут хіба можна дякувати, що якісь можливості були в житті і ти був досить сміливий щоб не пройти повз двері, а зайшов у них
Успіх це завжди заслуга навіть коли здається що «просто повезло».
Може й так, корисно гладити себе за успіхи. Але це не перетворити на рецепт.
Неможливо сказати — ось вкалуй будь ласка вдвічі більше, вкладайся в сп500 і вийдеш на пенсію до 40.
Це ілюзія, глобальна казочка щоб долари інвестувалися в фондовий ринок США а ти впахував більше заради примари через N років. Тебе дурять. Якби цей метод працював так топорно й це було справді можливо, поставивши якісь цілі, це робили б ще 500 років тому ;)
Будь-який «інвестор» що не має блумберг термінала — настільки далеко від інформації що це класична свиня яку годують на убой.
Bulls earn, bears earn, pigs are slaughtered
Те, що ти займаєшся саморефлексією і задаєш собі такі питання про власну автономність і піддаєш сумніву детермінізм у світі уже робить тебе розумнішим за відсотків
Інтелект — перш за все це уміння аналізувати навколишній світ і адаптуватися до змін, на мою думку.
Інтелект — перш за все це уміння аналізувати навколишній світ і адаптуватися до змін, на мою думку.
Це все від цього контрасту коли хтось рахує півкопійки через 20 років чи всерйоз обговорює що висрати манго в унітаз десь в трикімнатній в Швейцарії чимось принципово краще ніж посрати налисником у дірку над ямою яка десь за старою клунею
З такими друзями на пенсію в 40 не вийдеш, цкцкцк
Радій що сьогодні не спиш в курнику, і будеш найбагатшим у світі навіть без копійки
Рахуй по півкопійки, аби жити колись в квітучому саду, не помічаючи якусь ромашку біля дороги тут і зараз — будеш найбіднішим навіть з лямом на рахунку
Це все від цього контрасту коли хтось рахує півкопійки через 20 років чи всерйоз обговорює що висрати манго в унітаз десь в трикімнатній в Швейцарії
це дає відчуття контролю за майбутнім, заспокоює і дає надію. людина знає, що в світі в цілому небезпечно (бо війни, п****цоми, кризи, дональд трамп, etc), з іншого боку є люди, які серять манго у своїх квартирах у Швейцарії і здається, що то якісь інші люди, щось на кшталт біблійних янголів і з ними не може трапитись ніяких п****цом чи криз
А я от наче всрався краще за всіх з мого класу чи принаймні так вважаю. Але чи це мої цілі? І чи мій вибір?
залежить від того, що для тебе є то «я», яке поставило цілі і зробило вибір. бо у снах там теж є «я» і воно щось робить, щось там собі вирішує, але чи то дійсно «я», чи «я» просто дивиться мультік про себе?
Я воно такоє що не поймеш
Такої думки що свідомо людина робить дуже мало рішень, раціоналізує зато багато. Думати це блін затратний енергетично процес. А логіка — це дисципліна якої вчаться.
Тут вставка про сороканожку, яка почала думати як ноги переставляти й розучилась ходити
Ну а ланцюжок який? Ну раз плюнуть я от вивчив пітон десять років тому — а сьогодні заробляю 5к. Сам все зробив гг.
Ну і по топіку те саме легко сказати
от я не буду інтріговать більше, скажу як є правду матку — мені 41 і позаминулого року я вийшов на пенсію, а цього року нарешті зачепився в місці яке ми з дівчиною мріяли собі — один з маленьких грецьких островів
я скептик що це кожному під силу, але якщо ти %username% все таки хочеш ризикнути, просто підпишись на мій безкоштовний курс де я кристалізував свій шлях у 10 простих кроках що під силу кожному, — ти теж будеш пити мохіто без необхідності віддавати своє життя за копійки щоб дяді які тобі платять були ще багатшими ;)
Сподіваюсь «сарказм» писати не потрібно :)
Це ілюзія, глобальна казочка щоб долари інвестувалися в фондовий ринок США а ти впахував більше заради примари через N років
це робили б ще 500 років тому
Так це і роблять вже сотні років)
Найкращий варіант — це мати свій бізнес.
Акції це і є частка бізнесу, тому якщо нема бажання чи здібностей бути бізнесменом то це супер варіант.
Ну і в загальному, думати що від тебе нічого не залежить це може психологічно і комфортно, але чогось хтось стає успішним і без батьків, а хтось і з батьками середнього класу нічого не досягає.
Ти не зрозумів, я ж не кажу від тебе нічого не залежить
Але те що від тебе якось залежить, більшість перебільшує
Так це і роблять вже сотні років)
Ага, а погугли но для себе коли поняття LLC та пенсія взагалі зʼявилися ;)
JSC зʼявились раніше звісно але ж далеко не всім були доступні
хтось стає успішним і без батьків, а хтось і з батьками середнього класу нічого не досягає.
Це не рецепт і не правило, це винятки
А навпаки якраз працює — успішність дітей дуже добре корелює з статками батьків чи наприклад знайомством з пітером тілем ;)
думати що від тебе нічого не залежить це може психологічно і комфортно
Якраз навпаки — комфортно думати, що тобі все досяжно, досить тільки поставити ціль і вкалувати. Ти маєш ілюзію що контролюєш щось. В цьому суть. Бо тобі некомфортно визнати що тобі непідвладно майже нічого в радіусі далі витягнутої руки
Думати що як би ти не старався, тобі до і на пенсіі ще довго довго довго жити і за щось і десь жити доведеться, як би ти не вкалував і які б цілі не малював. Що завтра ти можеш десь покалічитись і боятися втратити роботу, бо в тебе якась іпотека чи оренда і два спиногриза, а жити наприклад на шиї у батьків чи в спільній оренді з кимось соціально осуджується і стає ударом по чсв — ось це некомфортно.
Думати шо у 80 ти залишишся без грошей — ось це некомфортно
І це тебе штовхає
Комфортно себе ти почуваєш коли в тебе є подушка на якийсь час. Вітаю. Але подушка на рік-два — вона так швидко закінчується
А потім прочитавши 100500 пасажів про те як вкалуючи 120 годин чи вкладаючи в сп500 який звісно завжди росте, ти можеш стати як Ілона Масківна, вийти на пенсію в 40, стати успішним успішним, встав своє — тобі стає комфортно знов, тобі дали рішення твого дискомфорту і в тебе є раціоналізація, чому ти маєш вкалувати задля такої високої мети і вкладуватись в стоки! І зупинитись — це означає повернутись в зону дискомфорту. Тому ти не зупинишся і пахатимеш. Вітаю тобі промили мізки:)
Ось це — правило, а те що хтось з грязі вибився в князі, поставивши собі якісь цілі — це виняток. Але це той виняток який гордо скаже — це тому що я ставив цілі й важко працював і правильно вкладав, тому всього досяг!
Де б ти був із своїми цілями якби горбачова не було? Заробляв би 120 рублєй й складав би на книжку в ощадбанк а не інвестував би. Якомусь батраку з якогось Китая єдиноможлива ціль — це нелегально звалити.
Люди перебільшують свою владу над власним життям, бо тільки так можна не здуріти. Але це не робить ілюзію реальнішою
хоча би вивчити англійську та навчитися програмувати,
з іншого боку «підняття лодок» привело до того, що навіть ніщеброд в хаті із сральником за сараєм живе набагато ліпше чим який дрібний шляхтич 150 років тому
Українські айті-вершки чомусь не розуміють що вони
хз. що вони розуміють, але є можливість зібрати який не який капітал, то чому б не скористатися нею
Ну скирдувати завжди гарна звичка )
Шлях самурая йо
Олександр,не там цікавитесь.Якщо когось серйозно цікавить дешева сільська нерухомість,то welcome to Facebook community "Будиночок в селі ".Там за 3000$ пропонували будинок з непоганим для України активом (горіховий сад)
хату в жилому стані в селі можна за 2К..3Куїв
В Італії взагалі за 1€
На то воно і село що ніхто там жити не хоче
Там наче ще додаткові забов’язання по реставрації зазвичай. Що вийде в десятки тисяч євро. Але мабуть все одно непогано, якщо є remote робота і влаштовує пенсіонерський ритм життя.
Десятки то ещё оптимистично. Там за тот 1 евро столетний сарай с разваливающимися стенами
Людям платять грошима, які не можна зберігати. Бо інфляція поглинає, навіть якщо на депозит покладеш. Це нечесно, бо люди платять, коли щось купують, так би мовити, грошима, які інфляціїї не підвладні. Бо відшкодування комусь капіталів і є захистом того доброго чоловіка від інфляції. Обладнання куплене у 1 році, коли всі тренди були досить ведмежі, та його поступове відшкодування за рахунок покупців на протязі 2,3,4 років коли цині на обладнання пішли вгору. Виглядає так, наче, власник обладнання купив його дешево, а продає маленькими частинками дорого. Та якось хитро продає! Не втрачає права власності на продане обладнання.
Мене б це не непокоїло, якби мені було що їсти, у що одягтися, і чим заплатити за електрику.
Або якби мені надали роботу, на якій я зміг би проявити свої найкращі якості — наприклад, мені немає рівних у переборі варіантів — adHoc тестуванні цікавого програмного забезпечення, наприклад компьютерних іграшок.
Людям платять грошима, які не можна зберігати.
Саме за це я не люблю гроші. Бо продаємо ми час свого життя, яке не повернути. А отримуємо гроші дуже швидко знецінюються.
Тобто треба або якимось чином міняти гроші на щось більш надійне, або продавати стільки часу аби тільки вистачало на життя зараз. На жаль обидва варіанти не мають простого рішення.
Тоді дивися — щоб вийти з нечесної економіки потрібно просто максимально ізолювати себе від неї, тобто, взяти з собою на війну відро горіхів і істи їх. І замість чая заварювати.
А коли переможемо, все одно їсти лише те, що у тебе виросло. Навіть добрива можна не купувати, а завести свиню.
Навіть якісь натуральний обмін робити як дуже треба буде аспірін. Гроші не використовувати для купівлі чогось що не тобою зроблене.
Тільки у цьому випадку не будеш обдурений, не будеш спонсорувати щось, що тобі ніколи не належатиме.
P.S.
Воду дощову збирати. Організм привчати до холоду і голоду.
А ще рухатися повільніше, бо зараз нечесна економіка з глузду з їхала намагаючись пришвидшити процеси обдурювання
Наприклад, брав ти печівко з коробки за 5 секунд, а тепер спробуй за 20 секунд теж саме. У чотири рази повільніше зроби щось.
Десь так і є. Я жив у часи коли старі радянські гроші вже нічого не коштували, а нові купони ще нічого не коштували. Тому зарплату на заводі видавали Мівіною — і це усім подобалося набагато більше грошей. Але Мівіна — це ласощі, а годувалася родина переважно картоплею з городів. Сам виростив — сам з’їв. Одяг перешивали зі старого. Дуже цінилися красиві радянські штори — з них шили плаття.
Пляшка самогону мала значно більшу купівельну спроможність ніж «купони».
Багатими родичами вважалися ті, яким вдалося влаштуватися працювати на ринок до «нового руського». Хазяїн, звичайно, був самодур ще той і поводився з людьми як з холопами — але платив бакси на які вже можна було щось купити.
Взагалі-то ідея грошей як раз і полягає у тому, аби платити холопам рівно стільки, аби їм ледве вистачало на життя. Тоді у них не буде іншої можливості ніж працювати усе життя.
У більшості українців не виникає питань про інвестиції чи FIRE — тільки як дожити до наступної зарплати. Це ІТ було винятком тому що платили бакси а не українські зарплати.
Ти розумієш, що СРСР найобував своїх громадян?
Амортизаційні відрахування що з громадян збирали, коли вони щось там купували собі, теж їм не відшкодовувалися. Але чому? Адже кожна копійка амортизаційного відрахування сплаченого громадянином то спонсорування розвитку СРСР!!!
Якщо хтось спонсорує це ж як облігація держ.займу — повинна була бути винагорода за це.
Ця інформаційна гілка не була включена до статистики. Не бачили дефицитів з-за того.
Зате звідкісь з’являлися з_а_й_в_і гроші. Привіт, корупціє.
Що робити з амортизаційними відрахуваннями (АВ) — це фундаментальна проблема економіки.
Бо ось вона і при комунизмі і при капіталізмі. А де зараз добре живуть? Там, де за АВ винагороджують громадян.
Обирати щось це теж важка праця. Обирають коли купують. Коли купують вносять АВ внески. Це не збіг.
Подумав тут — та це ж і є майбутній безумовний дохід громадян. Найпростіше його доведення. Купуєш у своєї країни — отримай за це проценти від її прибутків.
Ти розумієш, що СРСР найобував своїх громадян?
Формально не науобували — бо усе в СССР належало «народу». Отже коли людина працювала за копійки то вона «робила трудовий подвиг заради світлого майбутнього своїх дітей».
Просто потім усе «народне» поділили між собою окремі представники цього народу.
Зрозумій головне — більшість людей бідні тому що їх оббирають. Збирають з них гроші на «чудовий економічний устрій», а тоді «It`s gone»
Всі ті народні гроші добре працюють. Запредєльні проценти приносять.
А народ?
Народ не отримує за предоставлення грошей ані пенні.
Хочеш творога — заплати за молоко. Ок.
Молоко коштує ось стільки, я плачу, ціна стала. Молоко сировина. Дельти немає.
Хочеш творога — заплати за модернізацію обладнання ферми.
А ось тут є дельта між ціною сьгоднішною і ціною що буде у обладнання ферми через рік чи п’ять.
Бо обладнання ферми не сировина.
Де підписати петицію, що генераторів топіків на DOU замінили на штучний інтелект?
Такі примітивні теми вже не дивують, а навіть дратують.
Заходь на ленту — дивись технічні статті. Більшість з них написані за допомогою ШІ.
Треба мати власний бізнес, щоб наглядати за найманими працівниками. Треба рухатись, бо сталий стан то смерть та болячки
Так, файна порада для програміста-інтроверта — втомився від спілкування з кастомерами та робочої рутини 5×8? відкрий власну справу, щоб спілкуватися з найманими працівниками 7×12 :-)
Працювати на себе, наглядаючи за власним бізнесом та найманими працівниками. Це не про
Одночасно співчуваю й заздрю людям, які пишуть «а що робити без роботи», «я без роботи тупішаю». В світі є просто мільон хоббі й речей які в мільон раз цікавіше й навіть набагато інтелектуальніші ніж айтішка, але за які не платять. Й навіть окрім хоббі, коли я був в довгій відпусці в мене навички тільки зросли, бо я зміг нарешті покопатись в фреймворках й технологіях, на які не було часу або сил колупаючи код на роботі. Окей, подобається працювати в айті? Можна свою гру написати, можна доєднатись до розробки лінукса, та купа всього.
Я реально заздрю людям у яких сенс життя це робота на дядю.
Що «можна» я теж багато чого можу придумати. Тільки які в тебе результати після такої довгої відпустки? «Покопав фреймворки»? І що, виходити на пенсію в 40 заради цього?
Ну, він же і пише, що у відпустці вивчив щось нове, що стало для нього плюсом. Є просто люди, для яких айтішка — це все. Навіть відпуску вони проводять «ковиряючи» айтішку для себе, але на підсвідомому рівні сподіваються, що це колись знадобиться в роботі. Чи виходити на пенсію в 40 заради цього? Хз. Таких людей багато, значить, це нормально.
Але якщо людина має хоббі та цікавиться ще чимось, крім айті, в хвилини та години вільні від звичайної роботи, то у довгому сабатікалі така людина тільки примножить свої знання на навики. Нажаль, більшість людей не знає куди себе приткнути крім роботи, тому відпустка для них це або ковиряти ще один гівняний фреймворк, тиждень лежати на дивані дивитись дибільні серіали на нетфлікс або поїхати в село помогати мамі картошку садити.
Після певного віку картоплю садять уже тещі, якщо та дозволить
А на що ти витрачаєш свій вільний час і чим би зайнявся в 40 років на пенсії?
Цікаве питання. Мабуть, саме свій вільний час йде на самонавчання та на власні проекти. З народженням дитини деякі проекти відвалилися, бо вимагають ну дуже багато часу (IoT-проекти й тд). Уже
З іншої сторони, то хотів би запускати власні проекти. А потім, можливо, стати мікроінвестором та допомагати початківцям, як це робить Роб Уолінг з microconf. Хотів би працювати з розумними та цілеспрямованими людьми, щоб більше ніколи не братися за код (за 16 років уже нудить від нього).
Це у
Ви?
Зробити свій бізнес і вийти з операційки. І повторити. Як я
Операційна діяльність. Daily management
Галєрний бізнес мені ніколи не подобався, я туди пішов, бо хотів грошей. Хоча деякі проєкти були цікаві.
В дронах я зараз в R&D і стратегії. Норм пенсія після дурки
Мабуть це каторга, займатись тим, що не подобається.
Є трохи
Але результат того вартий
Трохи є
Тут справа в мертвих москалях, це наш KPI
Любий вправний фінансист вам скаже, що у нижче приведеній схемі, нарід просто постійно втрачає свій прибуток, який у нього міг би бути.
Чи не став би тоді нарід кращим з усіх боків? Як би не втрачав?
P.S.
Це ж про уникнення інфляції заощаджень, якщо хто не зрозумів...
Є ще один спосіб. Зробити всім як у Норвегії чи Арабських Еміратах...
Своє питання, звів до кількох речень.
Якщо нарід безпроцентно безстроково спонсорує виробників створювати економіку такою якою вона є (А вона є економною)
(А нарід відновлює обладнання виробників, даючи гроші на це — амортизація обладнання це частина ціни)
Якщо нарід відновлює обладнання, чого ним торгує не нарід? (на ведмежих бичих ринках)
Чого відновлене обладнання не стає народною власністю?
Тут немає вічного двигуна. Млін, у всесвіті немає вічних двигунів.
Так у війні треба перемогти тоді, сланцевого газу то розвідано дуже багато приблизно як в Норвегії.
А війна — країня форма конкуренції, і найскладніша форма діяльності людства. Яка вимагає діяти різними методами та швидко приймати необхідні зміни. Тобто як діяти методом грубої сили так і займатись інноваціями зі складними виробничими ланцюжками.
А так — от у Японії нема великої кількості корисних копалин, зате мало не усе інше є, і ще питання де краще в Дубаї або в Токіо.
Тут мені наснився, у ніч зі вчора на сьогодні, дуже дивний дуже поганий сон, і я рішив, що все у нас ок зараз і не треба нічого міняти, хай все буде так як воно є.
Всі ці економічні домовленості_нашарування вони теж чимось обумовлені і мають свої права на існування.
Жахіття на вулиці В’язова на ніч дивитись не вартує і марафони, а то загальні Фредді Крюгери та Володимири Путіни снитимуться.
Для себе визначив, що буду працювати до деменції.
потім теж будеш, просто не пам’ятатимеш ))
Про це вже навіть серіал зняли)
Severance
www.imdb.com/title/tt11280740
Керівництво компанії Lumon Industries придумало новий спосіб контролювати повсякденну діяльність своїх співробітників — «процедуру поділу», що відокремлює робочі спогади від звичайних.
А у Трампа краще? Байден хоча б просто дивно рухався і іноді заговарювався. А рижа мавпа навіть речення побудувати нормально не може і майже все, що вилітає з рота і в твіттері — нереальна дічь
Так це сучасний рівень політики в США. Традиційно коли американцям щось не подобається — вони на виборах голосують за конкуруючу політичну силу. Обрання саме Трампа президентом, два рази — це рівень провалу демократів. Спочатку Клінтон — яка каже I just like you! в одежі і прикрасах які коштують дородже за будинок де небудь в Арканзасі, її чоловік взагалі начудив — в деяких штатах це є кримінальним злочином і розлучення не було. (якби він не був президентом з недоторканістю, теж би сів в тюрму по законам Вашингтон DC)
Потім Джо Байден, з одного боку заслужений ветеран американскої політики, що навіть підписував з Громико СНВ. Та він явно здав через вік та можливо захворювання на COVID-19, інфляція та політична корупція і т.д. що було допущено як ним так і адміністрацією. Гаріс, Блінкін і ко мали би пітримата 82 річного шефа, бо блін йому 82 роки, але ні цього не відбулось.
Тому і обрали — скандальну телезікру. Хоча це 6 разів банкрут, навіть з казіно збанкрутував, ходок по шлендрам і т.д.
А після башатуватись? Досить стійкий тренд отримується:)
Якщо ви не знаєте як вийти на пенсію до 40 років, то вам це точно не потрібно. Ба більше, робота «на дядю» в такій людини, це єдине, що в неї є в її житті. Треба ставити питання — Як протриматися на роботі до 80 років?
дуже легко, до 65 працюєш, потім ідеш в університет викладачем і сидиш там до могили.
... ідеш в університет ВБИВАЄШ попередника і сидиш там до наступного, того хто прийде по тебе.
Залишитися повинен тільки один декан! :-)
Обратись президентом США станом на зараз :) Попередній був за 80 і наступний закінчить другий строк у 82, якщо нічого екстра ординарного не відбудеться.
То нам тре кучму вибрати, якщо вибрати в 2026, йому буде 87, і якраз старий буде сидіти до 92 якщо не помре, і залишим сша позаду.
Та він нас усіх «вибрав» вже, зі свитою в Монакко поїхав youtu.be/afSfjFcTHTc?t=851. А чо — досягнув фінаснової незалежності, щоправда за методом Get rich or die trying, але спрацювало. По факту ці люди досі мають дуже велику владу в країні і мало не за ними остаточне рішення по більшості питань. Рада багато в чому контролюється ними (коли перестали давати в конвертах, там в залі до 15 людей лишалось), вплив на адмінстрацію презеднта та уряд теж вирішальний. А вам — ТЦК, полігон 3 дні, лопата посадка. Така ідея.
P.S. А взагалі путлер дав тупняка заради копрпортивної солідарності, зроби він в Монакко те саме що в Лондоні — вже би отимав усе чого хотів. Тобто налажав по беспосередній своєї спеціальності, агента зовнішньої розвідки КДБ.
Головне питання навіщо? В чому сенс життя, в якому забезпечені базові потребі, але при цьому нема розвитку, реалізації свого потенціалу, самореалізації? Тим більше, що як раз в 40 років це ідеальний вік коли вже є і розуміння себе і своїх бажань і потреб, і сили і енергія на їх реалізацію.
Ви колись працювали на спокійній і ненапряжній роботі, з непоганою оплатою, але на якій не було жодного розвитку і челенджу для вас? Скільки таке можна витримати щоб не скатитися або в деградацію та/або повну апатію до життя?
Ви колись працювали на спокійній і ненапряжній роботі, з непоганою оплатою, але на якій не було жодного розвитку і челенджу для вас? Скільки таке можна витримати щоб не скатитися або в деградацію та/або повну апатію до життя?
Працював, але на жаль не так довго, як хотілося б. Витримати міг би до старості, на те вона і ненапряжна робота, що забирає мало сил і залишає їх для реалізації особистих — «не дядіних» проектів.
Скільки таке можна витримати щоб не скатитися або в деградацію та/або повну апатію до життя?
Дуже довго. Робота на дядю за зарплату як сенс життя — ознака лузера. Виключення бувають, але вони на то і виключення.
То 99% людей у світі лузери? Правда без них би ти не мав що їсти і у що одягнутись.(це як мінімум)
Я не впевнений, що 99% людей у світі працюють найманими працівниками. Подивись на країни південної і південно-східної Азії, скільки там малих бізнесів, де власники працюють на себе. Та і в Україні що мало таких, навіть не зважаючи на ссровське минуле?
То 99% людей у світі лузери
А 99% людей в світі свідомо роблять роботу сенсом свого життя? Не плутати з необхідністю працювати хоч десь щоб забезпечити виживання, бо іншого виходу нема.
Дивлячись яка зарплата. А то може і сам «дядя» який купив акції на фондовій біржі, навіть сам того не знаючи — бо то був його пенсійний фонд, що це зробив через хедж фонд — плакати на виході. Бо він ніби і хазяїн — а мільйони долларів на рік зарплат та премій отримують топ керівники, що
Відправ смс «Я не лузер» на короткий номер 3343 і отримай шанс вийти на пенсію в 40 років!
Головне питання навіщо?
Ну так якраз заради
розвитку, реалізації свого потенціалу, самореалізації
Ви колись працювали на спокійній і ненапряжній роботі, з непоганою оплатою
Так, бувало.
але на якій не було жодного розвитку і челенджу для вас?
Такого не бувало — бувало що замість того щоб скористатися можливостями для розвитку дивився серіали.
Тим більше, що як раз в 40 років це ідеальний вік коли вже є і розуміння себе і своїх бажань і потреб, і сили і енергія на їх реалізацію.
Саме так, тому якраз в 40 років і потрібна фінансова незалежність. А ще в 40 років зачасту є дружина та діти, яким також хотілося б приділяти час.
Скільки таке можна витримати щоб не скатитися або в деградацію та/або повну апатію до життя?
Скажемо так, перегляд серіалів можна назвати деградацією, але ця деградація у мене настала не через те, що можливостей для професійного розвитку в мене немає, а через те, що я цими можливостями не користуюся, тому не впевнений, чи маю я право відповідати на це питання, адже відповідати на нього мають ті, в кого на роботі можливостей для професійного розвитку немає.
Отже, повертаючись до відповіді на питання «навіщо?»
Щоб мати час і можливість реалізовувати свій потенціал у тому, в чому його цікаво реалізовувати, а не в тому, що приносить більше грошей — так, знаю, заробіток більшої кількості грошей це також може бути цікавим способом реалізовувати потенціал, такий собі спортивний інтерес, типу ну і що що он той дядько крутить подвійне сальто та від грудей жме 170кг, зате в мене грошей більше.
А ще в 40 років зачасту є дружина та діти, яким також хотілося б приділяти час
В першу чергу їм треба приділяти ГРОШІ, повірте мені )
Ну якщо у вас буде пенсія, якої вистачить на всю сімʼю, на допомогу дітям з навчанням та житлом — велкам
ну у людей самореалізація не тількі на роботі, тому можна спокійно усе життя на роботі курити бамбук, а самореалізовуватися у іншіх сферах. чи взагалі не реалізовуватись, бо необхідність самореалізації — це похідна сучасної епохи і не є чимось необхідним щоб почуватись себе добре.
чи взагалі не реалізовуватись, бо необхідність самореалізації
Такі люди наврядчи вийдуть на пенсію в 40. Ну вірніше як, є всякі військові чи вчителя, які буває виходять на пенсію до 45 за вислугу років. Але це такі приклади, які наврядчи когось вдохновлять досягати того ж самого.
В чому сенс життя, в якому забезпечені базові потребі, але при цьому нема розвитку, реалізації свого потенціалу, самореалізації?
У тому, що саме коли забезпечені базові потреби є час на реалізацію власних потреб і самореалізацію!
Хіба це не очевидно? Важко казати про самореалізацію коли приходиш додому виснажений після 8 годин роботи.
Ви колись намагалися поєднувати фулл-тайм роботу наприклад з навчанням у ВУЗі? Навіть коли ти молодий це дається ціною постійного недосипання.
Ви колись працювали на спокійній і ненапряжній роботі, з непоганою оплатою, але на якій не було жодного розвитку і челенджу для вас?
Більшу частину свого життя. Більше того: спілкування з родичами не з ІТ переконало мене що майже будь-яка робота, де платять ставку, саме така. Начальник слідкує аби люди відсижували робочі години, а робітники пристосовуються роби вигляд роботи і розтягувати таски. Бо якщо усе виконаєш швидко — не відпустять додому, а тільки дадуть ще роботи.
Скільки таке можна витримати щоб не скатитися або в деградацію та/або повну апатію до життя?
Я витримав 25 років. Ціною хронічної депресії і апатії до життя. Жив я тільки 2 тижні у відпустці та трохи на вихідних.
Головне питання навіщо?
Навіщо що саме? Продавати своє життя на нудній роботі? Це ж очевидно — аби забезпечити базові потреби. Чи навіщо виходити на пенсію у 40 років? Знову очевидно — аби мати можливість не витрачати левову долю життя на нікому не потрібну роботу.
Тим більше, що як раз в 40 років це ідеальний вік коли вже є і розуміння себе і своїх бажань і потреб, і сили і енергія на їх реалізацію.
Про що і мова! Якщо у 40 років мати пасивний дохід, який покриває житло, їжу та інші базові потреби то це робить людину вільною обирати чим вона сама хоче займатися. Не заради грошей — а заради щастя. Ну а далі у кожного різні мрії: може хтось мріяв квітки біля дома вирощувати — просто аби усім було красиво. Моя бабуся на пенсії робила саме це.
Але якщо є бажання працювати — знову ж ніхто не забороняє: можна писати свій стартап просто для задоволення, не поспішати і не боятися що він не злетить.
але при цьому нема розвитку, реалізації свого потенціалу, самореалізації
Так якраз на пенсії з’являється час для цього. А на роботі, здебільшого, ти гвинтик в механізмі часто працюючий на якомусь легасі проекті. Звісно якщо ти працюєш на грані прогресу, розробляєш якісь модні нові моделі чи тулзовини в опенаі від яких всі пісяють від здивування, чи розробляєш алгорим посатки марсоходу в спейсх, но таких одиниці.
Так якраз на пенсії з’являється час для цього.
Час з’являється, тільки мало хто його дійсно використовують. Картоплю вирощують в городі.
Інвестувати, головне не перед президентським строком Трампа )
Запізно. Тепер тільки чекати поки Трамп помре.
Нє, він же не самовбивця. Йому треба закінчити строк на високій ноті, тому зробить все щоб ринки при ньому були на хаях.
Уже два рази мало не пристрелили йго. А в минувший строк, довелось з рідного Нью Йорку і легендарного пентхауса в Trump Tower — переїхати в маєток в Маямі із величезним парканом. В свій пентхаус він виїжджав із чорного входу, бо там постійно був натовп який протестував і хотів йому набити морду, навіть секретна служба явно була налякана.
Щоправда Джо Байден, здав на посаді дуже сильно так, що тепер вже і в Нью Йорку була велика кількість людей, які підтримували Трампа відкрито — без кордонів поліціантів та приватної охорони із автоматичними гвинтівками. Як під час анти BLM майданів і не тільки на Брайтоні та Коніайленді, традиційно республіканському анклаві.
Ви помітьє це 78 літній чоловік, лише на три роки молодший за Байдена, він вже буває впадає і маразм на публіці і це видно.
Так це лідер команди, тому як його не стане — політика драматично усеодно не зміниться. Вік у нього вже досить поважний. Республіканцям треба облажатись на рівень не менше за адміністрацію Буша Молодшого.
Буш Молодший норм чєл на відміну від Старшого
Та може і так.
Та як міряти результати на його каденціью приходиться. 11 серпня, де навіть Кондоліза Райс мало не прямо каже, що воно відбулось тому що перезидент проігнорував репорт від ЦРУ який вона йому надала. Далі війна в Іраку і Афганістані одночасно — дві мусульмаснскі країни. Підвищення ОПЕК світових цін на нафту, фактично крах американскього автопрому, бо їм потикали навідміну в Євпропи та Японії де вводились усе більш суворі екологічні перестороги та вимоги до витрати палива автомобілями. Іпотечна криза яку теж профукала сама держава і з рештою світова фінансова криза 2008 року, яка і є джерелом гіганькосого держ боргу США, бо уряд прийняв на себе забов’язання Волл Стріт, а по суті громадян яким роздали кредити на житло яке їм не покишені, бо не стало і роботи через крах автопрому економічного локомотиву США.
Усе те що ми маємо зараз в кінцевому, по суті є наслідками каденції Буша Молодшого. Путін пішов проти США в Мюнхенскій промові, яка по факту розпочала другу холодну війну як колись промова Фултонска промова Уінстона Черчеля, вважається початком першої холодної війни (так само було більше тисячі локальних конфліктів із крупними війнами в : Кореї, Вьєтнами, Ефіопії-Сомалі, Фолклендських Отровах та Афганістані). До цієї промови — федерація сама прямувала і в ЄС і в НАТО, а стала одним із засновників Брікс, фактично конкурента группи Великої Сімки. Цей конкурент станом на зараз, економічно переважає Велику Сімку вже в 1.4 рази станом на 2025. Саме через це і є сучасна Велика Рецессія, та вже плітико-військова криза, це першопричина, і наслілідки ще нульових років.
З одного боку збіг обставин — з іношого, враховуючи попередню історію людства і причини та наслідки Першої Світової Війни, це закономірність. Закат Римскьої Імпрерії теж почався з правління імператора Тіберія.
Буш молодший нас хотів в НАТО брати, але стара сука меркєль не дала
Не взяли де юре тобто стаття 5 не росповсюджується, бо так Меркель і газогони і головне відмова Німеччини і ряду країн НАТО вторгатись в Ірак без 100% підстав, як то наявність зброї массового знищеня яка була заборонена Садаму Хусейну після Бурі в Пустелі і без мандату ООН!
Разом з тим де факто з відпраленням українських військ в Ірак ми були вже в НАТО. Постійні навчання тренування із усіма вже з того часу. Та те рішення — призвило до конфлікту на острові Тузла. Відправку військ було зроблено 31 липня
Неважливо абсолютно
Навіть якби меркель дала уявно добро, ми б у НАТО не були б ще все одно дуже довго
Нічого не змінилося б, нам би просто дали якесь ПДЧ років на стопітсот, думаєш це щось би змінило?
Може здаватись щось могло бути інакше, що може якби була ядерка, може якби то якби сьо, але правда в тому що раша готувалася десятиліттями, і напала би в будь-якому випадку, під будь-яким приводом який їм був би зручний
От уяви що у нас була б ядерна зброя, ордло теж «володіло» б ядерною зброєю, купленою в воєнторгє, захопленою в якомусь гаражі чи щось би інше видумали. Це було б в рази гірше, а не краще.
Ні, міняє усе інші речі. Зокрема модель розвитку та рівень організації. Скажімо в 509 році в місті Рим, городяни підняли революцію проти тирана царя — Тарквинія Гордого та встановили демократичну республіку (відрізняється від сучасної демократії, там прямо проголосили владу імучих громадян тобто голосували не усі). Встановили три гілки влади — виконавчу, законодавчу та судебну. Вастановили інститути і порядки. Ця політична ідея — запозичена з Древньої Греції, стала дуже привабливою для громадян і бажаючих отримати громадянство, що дала дуже векликий суспільний прогресс. Тобто одна із найбільших держав в історії людства, на ідеях якої зараз і базується уся цивилізація Європейського типу — пішла усього з єдиного, тоді ще задохлого міста в Італії.
Інша цивилізація яка дожила до сього дня (в Персидскій Затоці та Египті, рівно як і в Мексиці та Південній Америці та Африці, зараз ситуація не дуже) — пішла з ідеї інженера побудуваити ерегаційні дамби на ріці Хуанхе, щоби протидіяти розливу ріки і зменшити втрати при втраті посівів рису. Тобто одне село і ідея інженера — породило цілу імперію.
Ми не маємо привабливої моделі розвитку. Хоча колись давно — вона була в тому, що в місто Київ дружина запросила в тайні варягів під командуванням князя Олега, щоби заснувати державу і не платити данину Хазарському Каганату.
Те саме можна сказати про будь який бізнес в тому числі — приваблива ідея, от де основа.
Не зрозумів як підйом стародавнього Риму на протязі кількох століть стосується меркель і нападу Росії на Україну впродовж кількох років
Росія не напала би? Ти часом не забув що нам років пʼять треба було аби просто щоб перебити казочку що це взагалі Росія напала а не ти російськомовних ущімляєш?
Гібридний напад можна здійснити і на НАТО і на США, ніяка меркель не врятує
Ми не маємо привабливої моделі розвитку.
Та невже, це хто таке сказав? От жеж ця неприваблива країна. За всіх не розписуйся
Модель розвитку і ідея. ЄС та НАТО, для народу сильно краща ідея ніж — цар по різні боки кордону, якого не було більше 300 років, а є усьго 30. З іншого боку — життя на нафтобакси (або з продажу залізної руди чи продуктів первинної переробки як то сляби металу, які везуть до Італії, зерна, бурштину, лісу кругляку і т.д. і т.п.) еліт, це взагалі нічим не відрізняється від російської імперії, яку народ зніс зі зброєю коли йому урвався терпець, під більшовиські гасла.
Уся справа в ідеї — хтось пропонує абстрактне світле майбутнє з книжки філософа-економіста, а також землю селянам — фабрики робочим (що пряма матеріальна та інша вигода, наприклад можливість навчатись — що було доступно лише елітам), хтось пропонує смерть за тимчасовий уряд або гетьмана Скоропадсткого і т.п. за те щоби вони залишались при владі і соціальному статусі забеспечоного корупціними потоками. І перемагають перщі — на них абсолютно добровільно стаханять, або йдуть в бій самі записуючись массово в віськомати, і навіть діти тікають на фронт та їх доводиться ловити і вертати, ставити на фабрики робити патрони чи автомати.
Послідовники другої ідеї не напасти не можуть, феодальна імперія забов’язана розширюватись інакше в неї скінчаєтьсться надлишок ресурсів і вона колапсуює, через внутрішні чвари. Усе те саме в бізнесі.
НАТО не ідея
НАТО це оборонний союз маленьких проти великих
Якщо це ідея взагалі, то це ідея ще з часів коли мамонтів валили юрбою
ЄС може й ідея, але ж меркель не в ЄС нам шлях закрила
Угорщина от в ЄС — помогло їм це? Мають орбана вже хз скільки років, Білорусь по європейськи
Це зовсім інший топік.
Була б Україна в ЄС це теж нічого не змінило б, просто замість орбана у расіі була б ЄС ще одна корисна торпеда — кишеньковий президент України
Уся справа в ідеї —
Ні, ідей чудових і привабливих вагон і тєлєжка
За рабство теж боролись і вбивали
Чомусь такий привабливий свого часу комунізм не переміг в сша і багатьох країнах досить було посадити співчуваючих. ФБР виграв проти ідеї от і всьо
Що Так само як ФСБ виграло в ідеї демократії в расіі. Залишились фонарікі що вмикаються по команді
на них абсолютно добровільно стаханять.
Чудово, мені подобається ідея незалежної України в складі ЄС і НАТО
І не подобається ідея отримати російський паспорт й заспівати я рускій або померти
По-моєму вибір очевидний, не розумію що тут ще обговорювати і як тут меркель щось могла змінити
Якби Україна мала б якесь ПДЧ в НАТО не означає що напад Росії не відбувся б, не означає що янукович не вступив би в митний союз, не означає що в Криму не було б зелених чоловічків. Не бачу що було б по іншому взагалі якби ми мали б якесь ПДЧ в НАТО
Нє, але все одно Буш джун норм
1. Перестати дивитися серіали.
2. В час, який звільнився, навчитися швидко вирішувати складні задачі на літкоді.
3. Виграти грінкарту.
4. Перепливти Тису, полетіти до США.
5. Влаштуватися на роботу в компанію де розробникам ПЗ платять більше ніж 300к на рік.
6. Заробити за 1 рік на 3 роки життя.
7. 3 роки насолоджуватися відпочинком — грати в волейбола, вчитися робити акробатичні трюки, вивчати бойові мистецтва, вчитися гарно грати на гітарі.
8. Пройти кастинг на головну роль в марвелівський блокбастер щоб гонорару за один фільм вистачило на пенсію.
9. На пенсії буде багато вільного часу, і можна буде знову почати дивитися серіали.
Хм, наприклад у 49 років навіть цей план не допоможе, без використання ’’age-reversing-potion" та машини часу, як у цьому коміксі ’Teach Yourself C++ in 21 Days’:
res.cloudinary.com/.../zcdj0tmtmdasewc0awe1.jpg
Тут мені нічого не залишається, окрім як погодитися. Мені зараз 38, і я починаю підозрювати, що до 40 здобути омріяний FAT FIRE мені не вдасться, адже й досі я так і не знайшов у собі сили волі для виконання навіть пункту один свого власного плану зі здобуття фінансової незалежності — перестати дивитися серіали. Можу тільки уявити, як я почуватиму себе в 49, пам’ятаючи, що уже 9 років мав би насолоджуватися фінансовою свободою, а натомість продовжую ішачити на дядю у безкінечних пацючих перегонах.
не перемайся дурнею. нормально ти себе будеш почувати в 49 лежачи на дивані і дивлячись серіал. мабуть навіть краще ніж у 39. бо у 39 ти ще будеш думати про файр лежачі на дивані і дивлячись серіал, а в 49 перестанеш думати про файр і будеш просто салоджуватись переглядом серіалу.
Так, я, звісно, нормально себе буду почувати в 49 лежачи на дивані і дивлячись серіал якщо в 49, як і в 38, буде час їх дивитися. А якщо мене до 49 виженуть за перегляд серіалів і доведеться влаштуватися працювати туди, де щоб не вигнали з роботи потрібно працювати стільки, що часу на перегляд серіалів не залишиться, або поставлять умову — будеш і далі серіали дивитися мало працювати — виженемо з роботи, то тоді
Можу тільки уявити, як я почуватиму себе в 49, пам’ятаючи, що уже 9 років мав би насолоджуватися фінансовою свободою, а натомість продовжую ішачити на дядю у безкінечних пацючих перегонах.
.
Не бачу нічого поганого в серіалах — я на додачу до них ще книжки ковтаю та ігри гамаю)
Звісно ідея про те щоб викластися на повну до
Залишити нащадкам хороший спадок це теж дуже добре. Особливо актуально це зараз в Україні, коли можна незаплановано поїхати боронити країну.
Так, спадок це непогано, але якщо обирати з таких умовних варіантів: 1) накопичити X, вмерти у Y, не нехтуючи хоббі та відпочинком чи 2) накопичити X*10, вмерти у Y-Z, вджобуючи як шакал паршивий, то 1) як на мене все ж краще :-)
А, маєте на увазі що якщо за один і той же проміжок часу, скажімо з 20 до 50, більше працювати ніж займатися непов’язаними з роботою активностями на зразок перегляду серіалів, читання книг та комп’ютерних ігор, то тоді і тривалість життя знизиться через те що таке життя для організму більш напружене і менш розслаблене?
В принципі, ця точка зору на проблему фінансової незалежності доволі цікава.
Так, недарма японці окремий термін про це вигадали, ось з вікі:
’Каросі́ чи кароші (яп. 過労死 — Karōshi, «смерть від перепрацювання») — запозичений термін з японської мови, яким означають явище раптової смерті внаслідок перепрацювання чи стресу або навіть суїциду. Перший випадок каросі відзначено у Японії у 1969. Зачіпає повністю здорових людей, у час великої активності.’
Я гадаю що це діє якось так: людина долає повсякденні труднощі щоб відпочити колись потім через надцять років. Організм не розуміє цього ’потім’ і каже — на тобі хворобу, температуру, хоч так відпочинеш! Якщо людина продовжує чинити опір і вджобувати як не в себе — організм такий: ось тобі 3 дні проносу та смерть — тепер точно відпочинеш... вічним сном, му-ха-ха!
Японцям ще гірше — здається FIRE у них непопулярне, працюють до пенсії, нарешті звільняють з усіма почестями, повертається додому, а там жінка — з нею треба про щось розмовляти, а він вже й забув що це таке — побутові смолтолки, жах! :-)
І ще я впевнений що якщо не пройти цікаву гру чи не подивитися серіал вчасно, то через надцять років їх вже не захочеться дивитися/гамати, а якщо себе примусити то все одно не отримаєш задоволення..
Наприклад я мріяв пограти у Morrowind щойно він вийшов, але тоді не було достатньо потужного компа, коли проапгрейдився — почав грати, але вже з’явився Oblivion з кращою графікою, Morrowind було відкладено на.. назавжди здається — зараз навіть пробувати не хочеться.
Це, насправді, мене трішки дивує. Я ще розумію, якщо людина не навчиться робити махове колесо (без опори на руки) в 38, то в 49 навчитися його робити може бути дещо складніше, а розлягтися на дивані та подивитися серіал можна і в 38, і в 49.
Я, до речі, якраз цієї суботи на індивідуальному тренуванні з акробатики вперше в житті спромігся п’ять разів підряд зробити махове колесо без страхування — тобто не так, що тренер прикидається що страхуватиме а потім раптово руки прибирає коли бачить що висота стрибка достатня, а так що тренер стоїть збоку і я знаю що він не страхуватиме. В 49, мабуть, навчитися це зробити було б важче. А от покращити техніку своєї гри на гітарі, теоретично, і в 49 має бути змога.
От що дійсно може бути через 10 років, так це що не вдасться знайти серіал який хотів подивитися і не подивився.
Навіть зараз ось намагаюся скачати legends of tomorrow та supergirl і щось не вдається знайти щоб качалося, а без їх перегляду не хочеться далі Зелену Стрілу та Флеша дивитися, бо і в Стрілі, і в Флеші дійшов до епізодів в яких задіяні персонажі з тих серіалів.
Ну, значить, буду born again дивитися, уже якраз два епізоди вийшли.
намагаюся скачати legends of tomorrow та supergirl і щось не вдається знайти щоб качалося
я зазвичай з rutracker.org качаю, заради цікавості чекнув — здається обидва серіали там є
хоча з ним буває так що може кілька днів не качати поки сіди не з’являться, але щось масове дуже швидко грузить
Я зазвичай намагаюся дивитися серіали на платформах — в мене є Prime, Netflix та Мегого. Більшість тих серіалів які я подивився на платформах я дивився на Prime — The Boys, Gen V, Rings of Power, Invincible, Atom Eve, Arrow. Власне, там я і познайомився з кіновсесвітом ArrowVerse, до якого належать Flash, Supergirl, Legends of tomorrow та деякі інші, та з цього кіновсесвіту там є лише Arrow. Колись, пам’ятаю, і Стріла, і Флеш були на Мегого, та я тоді серіали ще не дивився — передивлявся всі цікаві для мене фільми. А зараз на Мегого цих серіалів уже немає. Шкода що в Україні Disney+ немає, більшість серіалів які мені найбільше цікаві — з кіновсесвітів Marvel та Зоряних Війн, випускають на Disney+. Тож якщо серіалу немає на платформі, доводиться його шукати на торентах — спершу дивлюся на toloka, а якщо там немає, тоді вже дивлюся там де Ви порадили. Там дійсно є обидва ці серіали, але схоже що вони непопулярні, бо вже майже тиждень не вдається їх скачати — перший сезон супердівчини — 12%, перший сезон легенд — 2%. Флеш там швидше закачувався — за один-два дні з’являлися сіди. Закачуються ці серіали так як Ви і описали — довго потрібно сідів чекати. І коли сіда дочекався, то качає швидко, та потім сід відвалюється і знову потрібно довго сіда чекати.
Три роки тому я знаходив серіали на інших «торентниках» у англомовній версії, схоже що потрібно пошукати легенд та супердівчину на таким же способом. Щоправда, я уже забув як я шукав серіали на англомовних «торентниках», доведеться освіжити ці знання.
Доповню щодо віку: за останні три роки я зрозумів що найкращий вік для чоловіка це 60, коли держава вже нічого від тебе не потребує і остаточно відчепиться від людини, щоб можна було спокійно пересуватися вулицями!
Ти спочатку визнач рівень витрат, який покриває твої базові потреби, напр. $160+ в місяць вистачить, чи ні. fi202x.blogspot.com/2025/02/167-2025.html
160$ в місяць моїй родині не вистачить навіть на великі стиглі соковиті манго які ми щодня споживаємо, по 480 гривень за штуку.
жируєте, от пенсіонери на пенсію $75 і без манго
Пенсія без манго мене не влаштує.
Кожного дня? Як вони вам ще не набридли?) Без жартів, в мене просто бувають періоди, що я жеру умовні мандарини цілий тиждень, але зазвичай мене і вистачає рівно на тиждень
Фрукти ми їмо щодня, а з початку березня до кінця травня крім манго взагалі немає соковитих фруктів. Тож якщо манго в цей період набриднуть, не буде соковитого фрукта, яким можна манго замінити.
Мандарини перестають бути соковитими в січні, апельсини — в лютому. В червні починається соковита полуниця. Її я не дуже люблю чистити, бо я в цьому плані певною мірою перфекціоніст і не лише мию полуницю, а ще й кожен хвостик обрізаю кінчиком ножа, для дружини і дітей — якщо я цього не зроблю то просто будуть сидіти без фруктів. Легше стає коли починаються черешні, в них я уже вибираю кісточки лише для сина, а для дружини з донькою тільки мию. Потім починаються соковиті нектарини — мої улюблені фрукти, їх потрібно лише помити. Шкода, що сезон їх сокрвитості триває лише кілька тижнів. Потім кілька тижнів триває лохина, потім десь місяць пристойних кавунів — з них потрібно сину забрати кісточки, потім кілька тижнів пристойного винограду без кісточок. Восени, точно не пам’ятаю в якому місяці, починається сезон одночасно соковитих груш, шаронів і мандаринів, і коли мандарини перестають бути соковитими, я заміняю мандарини на апельсини, шарони перестаю купувати, груші купую коли натрапляє на пристойні. На початку березня апельсини перестають бути соковитими.
Зважаючи на цю циклічність соковитих фруктів, манго ми їмо щодня з кінця жовтня до кінця траввня. Я їх особисто мию, чищу і нарізаю на всю родину.
Ну а так крім вищеописаних фруктів влітку для різноманіття ще споживаються малина, персики і сливи.
Під час навчання в школі я доньці щодня нарізаю і вичищаю ножем від серцевини яблука щоб покласти до школи — в ті місяці року коли мандарини соковиті, замість яблук кладу мандарини.
Ти прям як якийсь раб, який тільки що робить, то чистить фрукти і ягоди😂
Ну а що поробиш, хочеться щоб усі в родині були здорові, а для цього потрібні вітаміни. Ну і приємно спостерігати як найрідніші насолоджуються смаком фруктів.
тобі потрібно в якись тайланд переїзджати, там фрукти дешеві
В загальному так, тільки є кілька нюансів. Перший нюанс — навіть для переїзду до Таїланду доведеться перестати дивитися серіали. На доу один дописувач з насмішкою сприйняв варіант вчити дітей у державній таїландській школі, написавши щось на зразок: «дітям фарангів там буде дуже і дуже не солодко». Отже, потрібно буде не лише орендувати житло, а і платити за приватну школу. З таїландськими цінами на приватні школи приватна школа для двох дітей влетить в копієчку, тобто потрібно буде влаштовуватися на якусь місцеву високооплачувану роботу, а отже, проходити співбесіду, а отже, перестати дивитися серіали хоча б на період підготовки до співбесіди. Жити в Таїланді і залишатися на тій роботі де працюю зараз не вийде, бо в нас команда розташована в європейській часовій зоні і з командою незручно буде працювати.
Другий нюанс — глобальні цілі. Глобально хотілося б придбати для родини будинок, а в Таїланді іноземці не мають права володіти землею, і коли іноземець купує якусь віллу, то бере в оренду землю на якій та вілла стоїть на кілька десятків років. Так, до речі, не лише в Таїланді, а в багатьох країнах південно-східної Азії.
Віддалене навчання для дітей як опцію я не розглядаю, бо досвід віддаленого навчання під час епідемії був доволі неприємним.
Ну хай дружина — побутовий інвалід, але нащо дітей такими ростиш?
Ну а що поробиш, хочеться щоб усі в родині були здорові, а для цього потрібні вітаміни. Ну і приємно спостерігати як найрідніші насолоджуються смаком фруктів.
Якщо вони помиють собі фрукти, менше насолоджуватися не стануть
Манго недостатньо помити, його ще потрібно почистити ножем. З полуниці потрібно ножем вирізати хвостик. З черешень і кавуна ножем забрати кісточки. Для дитини у віці чотири роки це доволі складні дії.
З полуниці потрібно ножем вирізати хвостик.
ого, не знав такого, я з дитинства обходжусь двома пальцями, без ножа.
Коли полуниця досить стигла, то так. Та коли купувати стиглу полуницю, там інша проблема — більше третини мають темні плями, які доводиться обрізати ножем. Черешні я теж за це не люблю — коли вона стигла, також часто має темні плями. А так, взагалі, і полуниця і черешня коли стигла і без плям мені подобається.
В недостатньо стиглій коли виривати хвостик пальцями, його частина залишається в полуниці — мій перфекціонізм цього не може витримати і я вирізаю той залишок ножем.
До речі, зовсім забув згадати про ківі — їх я теж чищу на всю родину, і цього року дружина звернула увагу, що ківі соковиті зараз, у березні, коли апельсини вже втратили свою соковитість.
Щоправда, ківі має лежати певний час щоб стати м’яким та солодким, і з закупленої партії фрукти стигнуть не одночасно.
Тому іноді, я б навіть сказав зачасту буває так що я егоїстично чищу кілька ківі лише собі і самотужки споживаю, от як щойно після обіду, виправдовуючи себе перед собою тим, що вме одно інші ківі ще не достигли.
мій перфекціонізм цього не може витримати і я вирізаю той залишок ножем
краще витратити цей час, наприклад на серіальчик
Не вийде, я серіали дивлюся тільки коли донька в школі, а дружина з сином на вулиці, а так щоб я був удома і мені дали серіальчик подивитися — такого в мене не буває. Колись, правда, з донькою Леді Баг і Супер Кіт разом дивилися — всі епізоди всіх п’яти сезонів і окремі мультики цього мултьтивсесвіту — Об’єднані Герої в Нью-Йорку, Леді Дракон в Шанхаї, Париж — Темна Баг і Чорнокіготь, а також альтернативне нетфліксівське Пробудження Сили. Казала донька що влітку має шостий сезон вийти, то може разом подивимося.
Інші мультсеріали які я дивився дивлюся вже сам. Ну з Invincible, останній епізод третього сезону якого я вчора додивився все зрозуміло, там не дитячий мультфільм, та і марвелівський Що Якби, обидва сезони якого я подивився, теж до дитячих навряд чи можна віднести, принаймні серія про зомбі, як на мене, для дітей має бути страшнувата. А от війни клонів, сім сезонів яких я подивився, сезон Казок Джедаїв, сезон Казок Імперії і сезон Кістяка Команди (не мультик але теж дитячий серіал) які я подивився нещодавно, а також Повстанців, третій сезон яких якраз зараз дивлюся, можна було б і з донькою подивитися, та їй Зоряні Війни взагалі не цікаві. Було таке що син дивився зі мною кілька епізодів Повстанців, але зараз не погоджується, і вимагає гратися іграшками замість того щоб повстанців дивитися. Ну, в принципі, може, це й на краще, все ж таки Повстанці з семи років, а не з чотирьох, плюс там є епізоди з Інквізиторами, які особисто я б відніс до десяти.
Invincible...не дитячий мультфільм
ще й з матюччям)
Я його дивлюся на праймі і української звукової доріжки я там не знайшов, та якби якась добра людина переклала цей мультик на українську мову, замінивши нецензурну лексику на цензурну, це вікову категорію цього мультика не поміняло б.
це тебе ж дружина кинула і дитину забрала ? може якщо б манго чистив мав б шанс
Ні, мене ніхто не кидав, дурню, я звичайно розумію, що в 90% розлучень ініціюють жінки, але це не мій випадок))) А тим більше, дитину ніхто не забирав )))
Одне кохання закінчується, інше починається, життя одне, і безглуздо витрачати його на те, що не приносить задоволення )
Це у тебе варіантів нема — будеш жити до кінця життя з однією, бо іншої не знайдеш))
як щось погане, це ж не авто чи айфон, який треба апгрейдити раз на два роки, ну і кому життя це як гівно у прорубі між селянками, а кому манго чистити коханий людині 20 років
У тебе 0 шансів знайти розумну красиву самодостатню реалізовану бездітну україномовну дівчину, в яку ти закохаєшся, і ці почуття будуть взаємними. Тому ти будеш до кінця життя чистити манго, і боятися, що інакше тебе покине дружина)
Ще у мене нуль шансів знайти такого самого хлопця чи ще 100500 дій у яких у мене нуль шансів, бо вони не мають ніякого сенсу у моїй системі цінностей.
нуль шансів знайти такого самого хлопця
Кожному своє
Я не став писати що у тебе нуль шансів мати повагу від власних дітей, бо це і так зрозуміло, щоб навести приклад
Ну яки фантазії, суто факти. Нуль шансів, десь буде ще одна дитина вихована у одностатевій родині з мами та бабусі
Знову таки, ти ж мелеш дурню, не знаючи реальності) Ніколи такого не було і от знову)
нуль шансів побачити, щоб ти не крутився як вуж на пательні коли приперли до стени фактами, не перший раз. але що очікувати від людини без моралі
Якими фактами, чистильнику манго? Твоїми банальними посередніми пласкими недолугими фантазіями?))
багато витрачаєш часу на форум, тут ти не знайдеш
розумну красиву самодостатню реалізовану бездітну україномовну дівчину, в яку ти закохаєшся
вже час міняти поточну, трохи зносилася, тому оновлюй NW у профілі тіндера і далі шукай любов, життя коротке, а ти витрачаєш його на демонстрацію своїх низьких моральних якостей на невдячну авдиторію
Одне кохання закінчується, інше починається, життя одне
кохання само закінчується та само починається (типа як застуда чи пронос), чи просто з сусідкою завжди цікавіше шпілі-вілі ніж з дружиною?
Не знаю, з сусідками не пробував. Розлучився, півроку похолостякував, і знайшов нове кохання)
Якщо не секрет, як Вам вдалося зрозуміти, що дівчина, яка відповіла Вам взаємністю, з Вами не заради Вашої трьохкімнатної квартири зі свіжим дизайнерським ремонтом площею сто квадратних метрів в новобудові бізнес класу в центрі столиці, а просто щиро Вас покохала, як Ваша колишня дружина? Якщо мені пам’ять не зраджує, Ви тривалий час жили з Вашою дружино та дитиною в однокімнатній квартирі, тому я припускаю, що Ваша дружина була з Вами не заради Ваших грошей.
Звісно, я зрозумію, якщо це питання занадто особисте для Вас і Ви не станете відповідати.
У дівчини є власна квартира з дизайнерським ремонтом )
Може вона ще соковиті манго вміє чистити, тоді взагалі шах і мат :)
Так, манго вона чистить, тут ти вгадав)
не бачу причини, чому ще одна трьошка була б зайвою
Як ти тоді збираєшся оплатити дітям дороге навчання в топових вузах з 26 градусами і купити їм квартири в радіусі 800м від НМТ.
З такими розтратами вистачить лише на максимум 21 градус в брудній річці до якої треба ще їхати маршруткою.
Для того щоб все описане досягти, не потрібно відмовлятися від манго. А от накопичити кошти на все описане плюс на пенсію до 40 це уже завдання значно складніше.
накопичити кошти на все описане плюс на пенсію до 40 це уже завдання значно складніше.
залишилось 2 роки
А якщо не вийде? Бо 2 роки- це занадто мало часу (
Якщо не вийде, то буду і після сорока років ішачити на дядю у безкінечних пацючих перегонах (
Хай все вийде. До речі, мені манго колись лікар радив їсти при захворюванні нирок в комплексі з ліками. До речі, дуже корисний фрукт.
останні дослідження по манго виявили що дуже корисне при діабеті-2, хоч багато цукру, але наявність волокон та води не дають цукру різко наростати і тому покращують чутливість кліток до інсуліну
Дякую. Мені просто саме цільове призначення було в комплексі з антибіотиками від уролога. І їла щодня протягом 2 тижнів. Мені здається,що тепер лише в наступному житті захочу манго:)
та його ж стільки сортів, можна перебирати
holidaysfarm.in/...s-and-their-benefits.webp
я десь
Та я ж не сперечаюся. Зараз просто не хочеться манго. Мені ось на днях знайомі були проїздом у Вроцлаві і фейхоа передали багато, як гостинець ( десь півкілограма )- оце для мене наразі щастя :).
$160 це хай 7000 грн.
Навіть до війни у Харкові я рахував що мінімально на харчування треба 100 гривень на день. А це вже 3000 тільки на їжу. Електрика виходила ще у 1000, опалення взимку 3000. Якщо порахувати ще інтернет, мобільний, якісь хозтовари — то ще десь 1000. Це у цінах 2023 року.
Ну тобто $160 це життя пенсіонера — жебрака. На ліки, одяг, взуття чи поїзд вже не залишається.
Для мене нормальний рівень витрат у 2022 був десь $500 — при тому що я не виходив з дому і відповідно багато чого було не треба.
Ти б ще розписав, що можна поїсти здоровому мужику на менше ніж 100 баксів в місяць? Недоїдки зі смітника?
Обед на двоих (одно первое — борщ монастырский и одно второе — фальшивый заяц или настоящая лапша), съедаемый честно пополам в вегетарианской столовой «Не укради», вырывал из бюджета супругов тринадцать рублей в месяц. При таких условиях перейти на мясоедение значило гибель.
Може він з пенсіонерами за супом стоїть? У Києві таке є
Нагадало старий адекдот:
«Міл’ярдер якось іде у своєму лімузині десь на півдні Італії. І бачить що під деревом сидить селянин і їсть фіги. Він каже водію зупинитися, підходить і починає розмову. З’ясовуює як живе той селянин і каже йому — от ви так живите тому що не розумієте що таке бізнес. От я би на вашому місті не сидів — а зібрав оці фіги, та відніс на пляж де відпочивають туристи і там би непогано продав. І так би робив кожен день, а на наступний рік вже зібрав грошей і найняв людину яка б збирала фіги і ще одну яка б продавала. Так за декілька років у мене б вже був бізнес — багато людей працювали на мене, а я б сидів під деревом і дивився як вони працюють.
На що селянин відповів: і нащо мені осе це якщо я вже сиджу під деревом і дивлюся як ви мене розважаєте своїми ідеями?»
Це італійська класика з одного старого фільму. Насправді має сенс в Італії.
Я думав це про Дона Карлеоне — хрещеного батька. Як би зараз сказали, у нього був грандіозний софт сліл. Він вмів робити пропозиції — від яких не можна відмовитись.
Звучить як солідний план! Чи є у ньому якісь підводні камені?
Ага — називається, а де твій грін карт ?
Дональд Трамп от обіцяє замість нелегальної міграції робити наступну пропозицію — 5 мільонів доларів і ти громадянин. Золотий грінкарт за мільйон долларів є вже давно. Там багато кого в США бомбить, що його мало не усі українські топ корупціонери по отримували.
На візі, посмокчеш пісю ти в роботодавця — а не 300 к на рік. За той Грін карт в працюватимеш років
Звісно, викладений план виглядає надійним, як швейцарський годинник, і з першого погляду здається, що нічого не може піти не так. Та насправді кожен пункт плану по своєму складний. Спробую показати, в чому полягає складність кожного з пунктів:
1. Перестати дивитися серіали.
З першого погляду може здаватися ніби це найпростіший пункт, адже багато людей взагалі не дивляться щодня по кілька серій супергеройських серіалів. Та насправді навіть виконати цей пункт доволі складно, адже його виконання означатиме, що пора таки почати напружувати мозок для здобуття омріяної фінансової незалежності.
2. В час, який звільнився, навчитися швидко вирішувати складні задачі на літкоді.
Тут теж не все так просто. Справа в тому, що для проходження співбесіди у компанію, де багато платять, потрібно не просто вирішити кілька алгоритмічних задач підвищеного рівня складності, а ще й вирішити їх за обмежену кількість часу, тобто потрібно не просто вирішувати задачі на літкоді у розслабленому темпі, а ще й робити це з секундоміром.
3. Виграти грінкарту.
Складність цього пункту полягає в тому, що не можна просто податися на грінкарту і сподіватися, що вдасться її виграти. Потрібно шукати і інші шляхи отримати дозвіл на роботу в країні з найбільшими заробітними платами для розробників ПЗ. Потрібно писати статті, брати участь у конференціях в сподіванні отримати візу О1. Ходити на співбесіди в американські компанії які наймають віддалено, в сподіванні пройти співбесіду, рік пропрацювати в такій компанії і бути перевезеним до США такою компанією по візі L1, уже в США податися на отримання грінкарти, в сподіванні що ще через п’ять а то і більше років таки з’явиться нагода оббивати пороги компаній які платять найбільше. Особливо складно з цим пунктом тим, кому уже 38, як мені — тобто до 40 років втілити план зі здобуття фінансової незалежності до 40 таким способом вони уже не зможуть. Також ще можна намагатися потрапити в компанії які роблять візу H1B — якщо я правильно розумію суть цієї візи, вона як грінкарта дозволяє стрибати між компаніями, тобто для
4. Перепливти Тису, полетіти до США.
Складність цього пункту не в ширині Тиси чи швидості її течії, і навіть не в тому що температура води в Тисі рідко коли піднімається вище 26 градусів за шкалою Цельсія. Складність у тому, що на плавців через Тису полюють з використанням сучасних технологій — дронів з нічним баченням, принаймні в якійсь із новин я читав що втікачів виявили за допомогою такого дрона.
5. Влаштуватися на роботу в компанію де розробникам ПЗ платять більше ніж 300к на рік.
Від серіалів відмовився, навчився алгоритмічні задачки вирішувати, походив по конференціях та пописав статті, здобув візу О1, і навіть умудрився перетнути кордон — здається що фінансова незалежність уже в кишені. А от і ні. На співбесідах можуть перестати питати алгоритмічні задачі, або крім алгоритмічних задач питають за system design, а якщо і на такі питання навчитися відповідати то знайдеться ще сто причин чому на високооплачувану роботу не беруть.
6. Заробити за 1 рік на 3 роки життя.
Ну, тут начебто і не складно, якщо взяли на роботу де платять 300к на рік. Та справа в тому, що з тих 300к потрібно відлистати за податки, за оренду, за страхування здоров’я, за автомобіль. Та і стільки всього цікавого в новій країні — хочеться і на Багами злітати відпочити, і в Діснейленд дітей повезти. Словом, може виявитися, що накопичувати гроші стало ще важче.
7. 3 роки насолоджуватися відпочинком — грати в волейбола, вчитися робити акробатичні трюки, вивчати бойові мистецтва, вчитися гарно грати на гітарі.
Виглядає як найлегший пункт. Насправді складність його виконання полягає у зростаючих потребах. Бачиш як колеги навчають своїх дітей у Гарвардах та Стенфордах — а я що, гірше? Потрібно теж своїм дітям на навчання відкласти. Колеги купують будинки з трьома спальнями, кабінетом для господаря, майстернею для господині, спортзалом, великою прибудинковою територією — і собі такий хочеться. Ще якийсь колега придбав приватний літак, а інший колега яхту — і уже хто його зна що більше хочеться, приватний літак чи фінансову незалежність.
8. Пройти кастинг на головну роль в марвелівський блокбастер щоб гонорару за один фільм вистачило на пенсію.
Звісно, пройти кастинг на головну роль в марвелівський блокбастер непросто, та ще складніше щоб гонорару за один фільм вистачило на пенсію. Адже колеги на знімальному майданчику живуть у великих маєтках зі штатом прислуги, мають маєтки і на березі теплого моря, і в засніжених горах, мають особисті літаки якими подорожують між цими маєтками. Мають штат прислуги для обслуговування маєтків, яхт та приватних літаків, мають службу охорони. Відомим людям потрібна приватність, а вона дорого коштує, причому приватність потрібна в тому числі з міркувань безпеки.
9. На пенсії буде багато вільного часу, і можна буде знову почати дивитися серіали.
Здавалося б, цей пункт ще легший ніж пункт 7, адже стільки всього зроблено, стільки всього досягнуто. Та насправді у тому і проблема. До тебе приходять режисери і кажуть — тут геніальний сюжет, цей фільм ввійде в історію кінематографа, ну будьласочка, ну знімись останній разочок. А знятися це ж потрібно знову відновити втрачену форму, знову їхати зніматися то в Нову Зеландію, то на Аляску — прощавай, вільний час.
На співбесідах можуть перестати питати алгоритмічні задачі, або крім алгоритмічних задач питають за system design, а якщо і на такі питання навчитися відповідати то знайдеться ще сто причин чому на високооплачувану роботу не беруть.
+багато. Спілкувався тут нещодавно з українцем, який співбесідував українців. Якщо по технічних скілах питань не виникало, справді хороша підготовка, то з софт-скілами — біда. Він каже, що навіть не знає, що робити, бо цих кандидатів точно завалять на cultural fit інтерв’ю, то чи є взагалі зміст продовжувати. І, наче вже проговорено на цю тему багато, а все одно біда.
А шо за cultural fit? Жартувати на тему, шо Мішель Обама насправді мужик?)
Ніколи не проходив cultural fit співбесіду?
8. Зрозуміти, що всі ці заняття мало того що набридають так само, як і робота. Так ще і мотивації цим займатись фултайм насправді набагато менше, тому що за це не платять.
Ну, до такого рівня усвідомленості я поки що не дійшов — мені потрібно спершу спробувати робити це доволі тривалий час щоб переконатися в тому що це так.
***ня це все.
1. більше 6 років подаюсь і все ніяк. Тільки бачу як умови все ускладнюють та ускладнюють. Та і багато мріюнів не знають, які підводні тебе чекають з грінкою, що нормальну людину заставило б задуматись, чи тобі насправді потрібна ця картка.
4. Був я в ваших США. В Калі та місті своїх мрій Новому Амстердамі. Не так там все радужно, як показують в кіно. А зараз так взагалі повна дурка. В певних аспектах жити в Україні до вйни було НАБАГАТО краще. Авжеж, якщо хочеться відкрити свій бізнес, то США — країна #1 для цього.
5. Крисині біга. Таких компаній декілька десятків (дикий фінтех або фаанги) і там з тебе дертимуть три шкури. Та й 300к після податків це навіть не 200 чистими, а там де платять такі зп (буквально декілька міст на весь світ), то життя зжератиме солідну частину цих грошей.
6. Можна влаштуватися на
7. Чому б цим не займатися у вільний час? Якщо у вас немає енергії чи мотивації займатися цим замолоду, ви не можете знайти час на вихідних, щоб не лежати на дивані, а піти на курс гри на гітарі, то повірте, в 40 у вас не буде мотивації та енергії взагалі ні до чого.
багато мріюнів не знають, які підводні тебе чекають з грінкою
Я в іншому коментарі трішки розписав, що якщо вже грати в грінкарту, то це лише щоб на щасливий випадок розраховувати який в разі удачі пришвидшить процес, а так потрібно і на о1 працювати, і в компанії які по Н1В перевозять намагатися пройти співбесіду, і в компанії яка може по L1 перевезти працювати.
Чому б цим не займатися у вільний час? Якщо у вас немає енергії чи мотивації займатися цим замолоду, ви не можете знайти час на вихідних, щоб не лежати на дивані, а піти на курс гри на гітарі, то повірте, в 40 у вас не буде мотивації та енергії взагалі ні до чого.
Оскільки робота сидяча, то у вільний час хочеться порухатися а не ще сидіти на гітарі грати, тому в холодну пору року я в суботу ходжу на індивідуальне заняття з акробатики в залі, а в теплу — на одне заняття в тиждень з акробатики в залі, одне заняття в тиждень з акробатики на вулиці і одну, максимум дві гри на тиждень на вулиці з волейболу. Плюс у вільний час ще ж потрібно приділити увагу дружині та дітям. А також їсти приготувати, попилососити, помити підлогу.
Крім того, дружина цілий тиждень з сином, потрібно хоча б один вихідний взяти догляд за сином на себе, щоб дружина мала хоча б один повністю вільний день.
Калі та місті своїх мрій Новому Амстердамі. Не так там все радужно, як показують в кіно. А зараз так взагалі повна дурка. В певних аспектах жити в Україні до вйни було НАБАГАТО краще.
Я був тиждень в Каліфорнії, тиждень в Колорадо і три тижні в південно-східній Флориді.
В Україні краще, та в Україні нема океану, температура води в якому з березня до грудня вища 26 градусів за шкалою Цельсія, як в південно-східній Флориді.
Блін, дибільний текстовий редактор на доу зжер половину мого коменту. Чуваки на цій параші навіть саме елементарне прикрутити не можуть.
Зараз по пам’яті відновлю.
1. Подивився більше сотні серіалів за весь час, серед них дуже багато культових. Не вважаю, що це те, про що варто жаліти, на відміну від роботи на всратого замовника, онлайн ігор чи ще якоїсь марної трати часу.
2. Цим можна займатися кожного дня по 20 хв після роботи чи годинку-дві на вихідних. Це не щось таке, що для цього потрібно виходити на пенсію. Це як Дуолінго — достатньо 20 хв перед сном і через рік можна скакнути з 0 левела до 115. І, так, я знаю, що дуолінго — це гівно-гівно.
3. Подаюся більше 6 років і все ніяк. Тільки бачу як умови все ускладнюють та ускладнюють. Та і багато мріюнів не знають, які підводні тебе чекають з грінкою, що нормальну людину заставило б задуматись, чи тобі насправді потрібна ця картка.
4. Був я в ваших США. В Калі та місті своїх мрій Новому Амстердамі. Не так там все радужно, як показують в кіно. А зараз так взагалі повна дурка. В певних аспектах жити в Україні до вйни було НАБАГАТО краще. Авжеж, якщо хочеться відкрити свій бізнес, то США — країна #1 для цього.
5. Крисині біга. Таких компаній декілька десятків (дикий фінтех або фаанги) і там з тебе дертимуть три шкури. Та й 300к після податків це навіть не 200 чистими, а там де платять такі зп (буквально декілька міст на весь світ), то життя зжератиме солідну частину цих грошей.
6. Можна влаштуватися на
7. Чому б цим не займатися у вільний час? Якщо у вас немає енергії чи мотивації займатися цим замолоду, ви не можете знайти час на вихідних, щоб не лежати на дивані, а піти на курс гри на гітарі, то повірте, в 40 у вас не буде мотивації та енергії взагалі ні до чого.
2. Цим можна займатися кожного дня по 20 хв після роботи чи годинку-дві на вихідних. Це не щось таке, що для цього потрібно виходити на пенсію
В такому випадку перший пункт виглядатиме «дивитися серіали на 20 хвилин на день менше» ;)
Звісно, можна і за 20 хвилин в день навчитися швидко вирішувати алгоритмічні задачки підвищеного рівня складності, просто не за, умовно, півроку, а за два роки. Та оскільки мені 38 років, то почавши зараз приділяти 20 хвилин в день розв’язанню алгоритмічних задачок на літкоді, до 40 років я не на FAT FIRE вийду, а лише, у кращому випадку, дійду до рівня коли можна впевнено йти на співбесіди до організацій де питають такі задачі і платять більш ніж 300к на рік. Тож якщо у
Я, звісно, на таку жертву піти не готовий навіть заради такої амбітної мети, як FAT FIRE до 40 років, можливо тому що не вважаю 40 років якимось сакральною межею, після якої значно важче досягати якоїсь фінансової чи іншої мети, тому приняв для себе той факт, що в 40 років не бачити мені FAT FIRE, як власних вух. Тим більше зважаючи на те що, як Ви правильно звернули увагу:
. Таких компаній декілька десятків (дикий фінтех або фаанги) і там з тебе дертимуть три шкури. Та й 300к після податків це навіть не 200 чистими, а там де платять такі зп (буквально декілька міст на весь світ), то життя зжератиме солідну частину цих грошей.
Можливо я щось не так зрозумів, але Fat FIRE — це лакшері пенсія з тачками, срачками, хатами, гарвардами та оксфордами для дітей, люксовими курортами та іншим в цьому ж дусі. Якщо ви хочете вийти на фет файр в 40, то літкод потрібно було починати задрачувати десь так років 20 тому, а не в 38. Ну, або ви мене тролите.
Так, для мене FAT FIRE також саме це і означає. Я розумію, що зараз, в 38, шансів на FAT FIRE до 40 років у мене мало, тому розписав, з моєї точки зору, найреалістичніший сценарій як можна було б вийти на FAT FIRE до 40. Суть представленого плану в тому, що до 40 здобувається можливість кілька років жити в США не працюючи і ходити на кастинги на головні ролі в голівудських блокбастерах. Основна кількість коштів заробляється уже після 40 за рахунок гонорарів за зйомки в голівудських блокбастерах, при цьому зйомки у фільмах розглядаються не як робота, а як цікаве захоплення.
Цей план дуже сильно зав’язаний на везіння, причому шанс виграти грінкарту навіть вищий ніж шанс потрапити на високооплачувану головну роль в голівудському блокбастері.
Звісно, план виглядає доволі нереалістичним в основному через покладання на везіння, та в процесі його виконання, навіть у випадку невдалої лотереї для грінкарти, все одно можна потрапити до США за іншою візою, і якщо кастинги в голлівудські блокбастери виявляться невдалими, можна буде продовжити працювати розробником ПЗ у компаніях «з пацючими перегонами» і спробувати дати шанс на FAT FIRE своїм дітям — вивчити їх в Стенфорді або Гарварді, підтримувати їх якщо спробують пройти кастинги на головну роль в голлівудські блокбастери.
Суть представленого плану в тому, що до 40 здобувається можливість кілька років жити в США не працюючи і ходити на кастинги на головні ролі в голівудських блокбастерах. Основна кількість коштів заробляється уже після 40 за рахунок гонорарів за зйомки в голівудських блокбастерах, при цьому зйомки у фільмах розглядаються не як робота, а як цікаве захоплення.
Чесно, шанс того, що прилетять прибульці і знищать всіх росіян, північно-корейців, іранців та американських республіканців на чолі з гобліном та трампом вищий ніж «заробити мільйони потрапивши на роль в американський блокбастер».
На планеті близько 8 млрд населення.
За різними оцінками серед них тільки близько 300 тисяч професійних акторів та ще десь мільйон початківців.
Минулого року в США та Канаді випустили без малого 600 фільмів. Ну, нехай в рік реальних блокбастерів оптимістично виходить 50. Це дуже оптимістично.
Скажемо, в кожному такому фільмі є 10 основних ролей. Це також дуже і дуже оптимістично. Тобто 50 * 10 = 500 блокбастер-ролей на рік.
Скажемо тільки половина (650к) із тих 1.3 млн акторів підходить на таку блокбастер роль. Також оптимістично, бо навіть лисий із Амазона погодився, що Бонда може зіграти тільки британець чоловік (ех, так хотілося побачити Ідріса Ельбу в ролі Бонда, але він уже дуже старий. Уже б кого завгодно тільки не ще раз алкаша Крейга і не аарона моїсеєвича тейлор-джонсона).
Виходить, що шанс пролізти на одну з таких ролей 0.077% або 1 з 1300 (500 / 650 000).
Дальше реальність ще печальніша, бо тільки одиниці акторів в блокбастерах реально заробляють мільйони. Наприклад, Кріс Хемсворт за першого Тора отримав тільки 150к баксів, а Нета-Лі Хершлаг (ізраїльська актриса, більш відома як Наташка Портман) і то менше, тільки 100к. Хемсворт правда виправився і в останньому Торі підгріб під себе уже всі 20 лямів, а от Наташку Єршалаїмовну порадували нещасним мільйоном.
Навіть при самих оптимістичних прогнозах, скажемо, що 30% блокбастер-ролей приносять мільйони, то це буде всього 150 людей з усих 650к рил, що підходять на роль. Тобто шанс отримати мільйонну роль взагалі нікчемно маленький, 150 / 650 000 = 0.023% (1 з 4300).
Хемсворт свою першу роль получив в далекому
По-моєму, літкод простіше)))
Виходить, що шанс пролізти на одну з таких ролей 0.077% або 1 з 1300 (500 / 650 000).
Так, думаю це доволі точна оцінка моїх шансів на FAT FIRE до 40 років.
По-моєму, літкод простіше)))
Власне, через це літкод і входить в план, щоб якщо на високооплачувану роль в голівудському блокбастері пройти кастинг не вдалося, то щоб можна було жити на березі теплого океану в південно-східній Флориді у власному будинку з мінімум трьома спальнями і двома санвузлами та навчати дітей в американських університетах з топ-10 світового рейтингу на зразок Стенфордського та Гарвардського — звісно, під час моїх пацючих перегонів та ішачіння на дядю у компаніях де питають літкод і платять розробникам ПЗ більше ніж 300к на рік, а не піж час моєї пенсії.
Якщо чесно, то літкод дещо переоцінюють. З мого особистого досвіду походу на інтерв’ю практично в усі фанги та успішним проходженням в Мета та Ліфт, скажу, що літкод, напевно, найпростіша частина (знаю, звучить самовпевнено). Є ще систем дизайн, який досить затратний по часу, щоб його опанувати, і швидко забувається, якщо нові знання ніде не використовувати. А от саме складне, на мою думку, це поведінкова частина. Особливо тяжка ця штука для спеціалістів зі Східної Європи, яким ближче ієрархічна модель робочих відносин та low communication середовище, коли в західних компаніях часто гарна егалітарна система на основі безперервної комунікації.
Ну, про найкращі 10 ВНЗ ви загнули, звісно ж. Топ-10 — це і буде MIT, Гарвард, Оксфорд, Кембридж, Стенфорд, Калтех, Цюрихський та ще декілька Лондонських універів. В кожному з них навчання буде >50k/y. Я для своїх дітей цілюсь в топ-100. В принципі практично в будь-якому великому місті на заході буде один-два ВНЗ з топ-100.
Щодо літкода погоджуюсь, та з іншого боку, без нього, мабуть, до системного дизайну і поведінкової частини справа не дійде, а отже якщо не навчитися швидко вирішувати задачі підвищеного рівня складності на літкоді, то системний дизайн і поведінкову частину немає сенсу вчити.
Щодо ціни навчання в топ-10 університетів світу, то це дійсно так, ціна навчання висока. Та з іншого боку, на FAT FIRE теж потрібно багато коштів. Тож якщо буде вибір — або в мене починається FAT FIRE або мої діти навчаються в університеті з топ-10 світового рейтингу — я не вагаючись оберу навчання дітей в університеті з топ-10 світового рейтингу і відмовлюся від FAT FIRE.
Власне, якщо погодитися з частково жартівливим, але частково і серйозним визначенням поняття FAT FIRE яке Ви наводили
Fat FIRE — це лакшері пенсія з тачками, срачками, хатами, гарвардами та оксфордами для дітей
, то якщо розробник ПЗ насолоджується омріяним FAT FIRE, а його діти в цей час навчаються в університеті який до топ-10 світового рейтингу не належать, це означає що FIRE, яким без найменшого докору сумління насолоджується батько студентів під час їх навчання в університеті, не таке уже і FAT.
До речі і Гарвард і Оксфорд, згадані у Вашому визначенні FAT FIRE — це університети з топ-10 світового рейтингу.
Цюрихський
В кожному з них навчання буде >50k/y
ETH умовно безкоштовний для тих хто зміг туди вступити.
По-моєму, літкод простіше)))
Після успішного проходження співбесіди і підписання оферу, найскладніша і найдовша частина роботи в faang, власне робота, не закінчується а тільки починається.
думаю, рік можна протриматися до наступного перформанс рев"ю,
а далі по принципу навчання у вузі: спочатку ти працюєш на заліківку, потім вона на тебе
Fat fire (на відміну від lean fire) це про можливість вийти на пенсію не знижуючи рівень життя який був до пенсії. Якщо до пенсії життя було лакшері з тачками і люксовими курортами, тоді так. Але для досягнення описаного, літкоду і пасивних інвестиції може виявитися замало.
Для Fat fire рівня люкс мало просто прикладати багато зусиль, для цього треба головний інгрідієнт — удача опинитись в правильному місці і в правильний час, і при цьому мати достатньо навичок і прикласти достатньо зусиль щоб змогли скористатися цією удачею.
Для того щоб досягти fire в 40 почавши в 38 потрібно відкладати ~93% доходу і жити на 7%.
Я не великий прихильник (навіть хейтер) цих всих жебрацьких метолодогій, але з того, що я кілька разів читав про fat fire, то це:
Fat FIRE allows you to:
Live in the most expensive cities in the world, which all have wonderful culture, food, nightlife, entertainment, schools, arts, and better weather
Live in a comfortable house with at least three bedrooms, two bathrooms, and a yard if you have one or more kids, or a luxury two bedroom or greater condo if you are a childless couple or individual
Save or have enough to pay for all your children’s college education
Travel for 8 or more weeks a year while living in 4 or 5 star hotels
Drive a safe and reliable car that’s not older than five years
Feel less angst and anxiety as parents for your children’s futures
Eat and drink the finest foods (toro sashimi, wagyu steak, jamon iberico, caviar, etc)
Afford excellent healthcare (gold plan or higher without needing subsidies)
Take care of all your parents financial needs since they sacrificed so much to raise you
No need for either partner or spouse to work every again
Тобто, літкод потрібно було починати вирішувати в 20, щоб в 22 уже бути в Гуглі/Фейсбуці/Амазоні, щоб за
Оскільки Fire це неформальний рух то і формального визначення того що саме є Fire не існує.
Але якщо розібратися з його складовими то це про FI — можливість фінансового забезпечення без трудової діяльності і RE — можливість це робити до досягнення визначеного державою пенсійного віку.
Власне якщо дати визначення що таке пенсія, то це регулярна грошова виплата, яка надається особам після досягнення певного віку, внаслідок інвалідності, втрати годувальника або за вислугу років з метою забезпечення їхнього фінансового забезпечення після припинення активної трудової діяльності (тобто ~FIR). Абсолютне грошове значення цієї виплати важливе, але не менш важливим є коефіцієнт заміщення — відношення середнього розміру пенсії до середньої заробітної плати до виходу на пенсію. Для прикладу в Україні воно приблизно 40% (хоча знайти точні дані важко через схеми з ФОП, тіньовий ринок праці, тощо), у Франції ~50% (в середньому, але він буде більше для менших зарплат і менше для більших), у Швейцарії ~60% (якщо скласти разом всі 3 рівні пенсійного забезпечення).
Тому коли говорять про категоризацію різних рівнів FIRE то їх розділяють саме відповідно до коефіцієнту заміщення.
Lean Fire — абсолютний мінімум який дозволяє забезпечити найбазовіші потреби
Fat Fire — це FIRE з коефіцієнтом заміщення >100% (можливо >>> 100%). Хоча іноді можна побачити
Тому все те, що описано вище, це теж Fat fire, один з його варіантів. Але якщо людина з доходом після податків в 1000$ на місяць, в країні де офіційний вік виходу на пенсію 65 років, змогла накопичити 300k$ (правило 4%) у віці 64 роки і відповідно може забезпечити собі дохід від інвестицій на рівні 1000$ на місяць і рівень життя не гірше ніж до Fire при цьому зробити це до 65 років, то це формально теж варіант Fat Fire.
Вважати що Fat Fire це лише про люксові авто, дорогі ресторани і довгі лакшері відпустки це варіант affinity bias. Бо визначення люксовості залежить він поточного рівня життя людини. Для когось 2 тижні в 4 зірковому готелі в Єгипті це недосяжний люкс, а для когось і місяць на приватній віллі на Мальдівах це нічого видатного.
Так, дякую за пояснення. Я у свій час детально розібрався з цим всім читаючи як літературу, що топить за RE частинку, так і гарну критику. З огляду на те, що я бачив на власні очі та читав в сотнях топіків по файр на редіті, то поки складається враження, що фаєрасти — це такий унікальний сорт жлобів (лін, баріста і тд). А фет файр для мене нічим не відрізняється від просто «пахати, поки бачиш можливість» і твоя тяжка праця принесе гарні плоди, можливо. Але я не вірю, що ті, хто важко працює (під важко я розумію не тяжку фізичну працю, а інтелектуальний тип роботи, який приносить гарний дохід), реально задумуються про такі ефемерні штуки типу «файр» чи реально розглядають варіант, що ось їм стукнуло 40, вони все кинули та вийшли на пенсію. Я якось навіть слухав подкаст з J. L. Collins («хрещений батько» руху FI), то на питання про пенсію він відповів відмовою і тим, що продовжить працювати, бо типу сенс його існування в цьому.
Я в іншому коментарі трішки розписав, що якщо вже грати в грінкарту, то це лише щоб на щасливий випадок розраховувати який в разі удачі пришвидшить процес, а так потрібно і на о1 працювати, і в компанії які по Н1В перевозять намагатися пройти співбесіду, і в компанії яка може по L1 перевезти працювати.
Маючи о1 можна подаватися на грінку на місці в США, бо сама по собі о1 тимчасова. Якщо чесно, то маючи бажання та гроші простіше вже за рік зробити собі о1, ніж грати в лоторею.
Я був тиждень в Каліфорнії, тиждень в Колорадо і три тижні в південно-східній Флориді.
В Україні краще, та в Україні нема океану, температура води в якому з березня до грудня вища 26 градусів за шкалою Цельсія, як в південно-східній Флориді.
Я говорю за більш приземлені речі. Бо якщо говорити про океан, то країн з океаном не так і багато буде. Наприклад, я живу в країні з найкращими пляжами в Європі та більше ніж 330 сонячних днів в році. Буквально в 5 км від моря. За весь минулий рік купався в морі від сили 3 рази. Коли такі штуки є в прямій досяжності, то вони не так багато значать. Краще б тут сервіс хоть в половину був такий, як в Україні, ніж якісь ефімерні пляжі, які при бажанні можна бачити так часто, як хватить грошей на авіаквитки.
країн з океаном не так і багато буде.
Насправді країн з таким океаном, температура води в якому протягом всього року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія, доволі багато, але таких в які хотілося б переселитися з родиною, щоб купити там власний будинок, щоб діти там ходили до школи, не те що мало, а взагалі немає.
я живу в країні з найкращими пляжами в Європі та більше ніж 330 сонячних днів в році. Буквально в 5 км від моря. За весь минулий рік купався в морі від сили 3 рази.
В радіусі 800 метрів навколо студії, в якій я раз на тиждень відвідую індивідуальне заняття з акробатики, мабуть, живуть кілька тисяч мешканців, і я єдиний дорослий, який займається в цій студії акробатикою — і іншого місця де викладають акробатику для дорослих в радіусі 800 метрів більше немає. Плавання в морі, звісно, більш поширене заняття ніж акробатики, але теж нічого дивного в тому, що комусь це заняття не здається цікавим настільки, щоб купатися щотижня, немає. Та якщо уже є бажання щотижня займатися акробатикою, є сенс селитися поруч з місцем де є тренер з акробатики, і якщо є бажання плавати у морі щотижня, є сенс селитися не в Європі, де весною, восени та взимку вода в морі холодна, а десь де вода тепла в ідеалі весь рік, або хоча б більшу половину року. Під теплою водою маю на увазі таку як в олімпійському басейні, >=26 градусів. Насправді, для мене плавання теж не є дуже цікавим заняттям, це в моєї дружини незакритий гештальт відпочинку біля моря, який, цілком можливо, міг би закритися навіть за три літніх місяці відпочинку біля моря в якійсь європейській країні, і далі ми б спокійно жили в Україні, не мріючи про переселення до моря де вода тепла весь рік.
Та закрити цей гештальт не встигли, оскільки на повністю віддалену роботу я влашутвався в кінці осені 2021го, і планували пожити в Європі на березі моря влітку 2022го.
На ринках крипти зараз панує жах. Extreme fear 17 за покажчиками індікаторів. Саме тому цей момент найкращий щоб щось собі придбати на майбутньє. Якщо ви зараз придбаєте — а для цього треба свій жах перемогти буде — і щоб вільні грошики у вас були, такі що не шкода поставити — та продаватимете коли на ринках буде Extreme greed (десь від
Идёшь на фронт, теряешь минимум одну конечность и/или зрение, вот тебе и пенсия. Бойтесь своих желаний, они имеют свойство сбываться.
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Теоретично — елементарна математика: якщо зараз працюєш і на життя вистачає, скажімо $1000 на місяць то це $12 000 на рік. Надійні інвестиції з мінімальним ризиком це депозити, ОВДП, бонди — дають зараз десь 4% річних. Отже аби отримувати пасивний прибуток $1000 на місяць — треба інвестувати $300 000. Якщо працювати ІТ синьйором і відкладати $2000 на місяць то через 12.5 років можна виходити на пенсію.
Але! У реальному світі треба враховувати що інфляція на долар більша за 4%. Таким чином через 12 років життя буде коштувати вже не $1000 на місяць. Наприклад якщо 10 років тому біг мак у США коштував $4 то зараз вже $6. Тобто можна очікувати що через 10 років треба буде вже $1500, а це означає $450 000 і до пенсії доведеться ще попрацювати років 5.
З іншого боку якщо усі ці 12.5 років прибуток від вже вкладених грошей також інвестувати то вийде складний відсоток, який частково покриє інфляцію.
Також треба розуміти що 12 років — це чималий проміжок часу за який багато що може змінитися — особливо в Україні. Зарплати ІТ синьйорів можуть і знизитися, можуть виникнути неочікувані втрати (на здоров’я себе чи родичів), а може з’явиться дружина яка не згідна жити на $1000.
Але навіть якщо усе піде як заплановано: у 40 років пенсія $1000 на місяць і її вистачає аби не працювати ... але ж життя продовжується і після 40 років! У 60 років $1000 буде вистачати вже або на ліки — або на їжу, як усім пенсіонерам.
Сучасна економіка побудована саме так аби гроші швидко знецінювалися і не мало сенсу накопичувати. Тому єдиний справжній спосіб мати стабільний прибуток — це мати стабільний бізнес, який буде його генерувати. Але це вже зовсім не про пасивний дохід і відпочинок. Бізнесмен повинен працювати більше за усіх заради свого бізнесу.
$1000
справа в тому, що там де усе що треба, $1000 це жалюгідно мала сумма. А втих місцях де не так — там наприклад війна. Для прикладу взяти Латинску Америку, там бандитизм при чому такий, що навіть Пітербург та Казань та Тольяті в
В Санфранциско же щоби нормально жити, вам треба приблизно 15 тисяч долларів на місяць після податків.
З $1000 на місяць, теж така собі фінансова нежалежність в тому же Києві. Ну тобто це звісно буде не погано прям зовсім, але це дохід синього коміреця — наприклад робочий по встановці вікон, ну або джуніора в ІТ. Там як не крути в усьому світі все підходить до сумми 6 міліонів долларів США. Як в дорогих місцях, так і в бідних — бо там інші трати, скажімо треба буде платити за кришу якомусь охоронному агенству і будувати величезний паркан від навколиньої реальності, чи жити в приватному котеджному містечку із приватною охороною. В лікарню там і т.п. — треба буде в літак і наприклад в Шаріте або десь вприватну клініку в Майями чи Торонто.
Справа у тому, що 6 міліонів долларів США ніякою чесною працею не заробити. Більше того: у розвинених країнах такі зарплати, податки та витрати що б у людини не залишалося багато зайвих грошей. Це тільки у бідних країнах, працюючи на багату країну можна отримувати у
Тобто найкращій спосіб швидко отримати фінансову неналежність — це влаштуватися працювати у Долині, при цьому мешкати десь у трейлері на парковці. За декілька років назбирати 300К — 500К баксів і поїхати жити в країну де $1000 вистачить на якесь житло і їжу. Таким чином зароблених грошей (з урахуванням інфляції) вистачить на 10 — 20 років скоромного життя без необхідності працювати.
А так я чув що програмісти в Долині, які отримують 300К на рік, можуть відкладати менше, ніж синьор в Україні з зарплатою 70К на рік.
Звичайно — усе це у минулому, але є країни де рівень приблизно як в Україні але війни поки нема. Для Тенеріфе 2000 євро на місяць цілком достатньо. Особливо якщо житло вже купив. Але враховуючи податки — треба заробляти щонайменше 4000 євро до податків.
расскажи это сеньйорам в нвидии и палантире — там стоками и по 10 лямов получилось, ну так сказать до нынешней коррекции.
або футболістам якимось, чи поп-артистам (допінг винесемо за дужки)
дають зараз десь 4% річних
Зараз. А 3 роки тому? А через 2 роки? А через 12?
у 2023 калькуляція показувала, що достатньо всього $20K дла FIRE «на мінімалках»
fi202x.blogspot.com/2023/05/20.html
Саме тому мені так важко було працювати останні роки на галері. Бо я знав що вже заробив достатньо грошей аби жити на $500 на місяць в Україні не працюючи. І якби в Україні була хоча б погана стабільність — то я б вийшов на пенсію ще навіть десь у 2015. Але після 2014 року сподіватися на якесь спокійне майбутнє вже не мало сенсу. Мало сенс тільки працювати поки ще можна. Ну а у 2022 не працювати — означало не донатити а отже не робити нічого для перемоги.
Отже $20K дла FIRE «на мінімалках» справді достатньо. Але тільки у стрьомних країнах де якщо не війна — то або революція, або військовий переворот, або стихійні лиха.
Скажу неочікувану думку, але я після 10 місяців сабатіклу, потупішав, збільшив свою залежність від соцмереж, трохи втратив впевненість в собі, та майже не завів нових соціальних контактів, на 8му місяці почав активно набирати вагу, погіршив сон, а підкінець взагалі знову почала просинатися моя дипресія.
Трохи прекондішену:
— 10 років в IT
— Є житло
— Живу не в Україні
— 30 років, одружений
— Є невеликий пасивний дохід
— Витрати 2-2.5к на двох людей
Виглядає ніби все ок, й можна через
Мої висновки: комфортна робота дійсно робить мене щасливішим, немає відчутної різниці скільки я заробляю 3к чи 6к коли є база (житло + пасивний дохід). На пенсію (FIRE) виходити страшно, бо не факт що воно буде вдало й продуктивно.
Те що я зараз хочу після 10місячної «пенсії», то це стабільна робота 4 дні в тиждень, зпшка в
Скажу неочікувану думку, але я після 10 місяців сабатіклу, потупішав, збільшив свою залежність від соцмереж, трохи втратив впевненість в собі, та майже не завів нових соціальних контактів, на 8му місяці почав активно набирати вагу, погіршив сон, а підкінець взагалі знову почала просинатися моя дипресія.
Складається враження що цей сабатікал ви вимушено проводили вдома без можливості кудись вийти.
Якщо людині подобається відпустка — то не розумію як може не сподобатися сабатікал? Просто робіть те саме, що ви робите у відпустці!
Я вже не кажу про можливість спробувати нові заняття, на які ніколи не вистачало часу.
Якби не «тімбілдінг» — я б і не знав як цікаво сплавлятися на байдарках, грати в мафію біля вогнища.
Я от раніше ніколи не розумів рибалки — оце сидіти і годинами дивитися чи воно клюне. А зараз сиджу біля океану — і тут поруч рибалки. І оскільки нікуди поспішати — піймав себе на тому що дивлюся на них і чекаю хто що спіймає.
Можливо це вже старість — але коли нікуди не треба поспішати починаєш звертати увагу на прості речі, які раніше не помічав. Наприклад як люди грають у м’яча на пляжі чи як діти бігають на майданчику, чи як будують замки з піску.
Я зараз іноді дивуюсь як прожив багато років робота-дім-робота і про будні дні не залишилося ніяких спогадів. Ніби я усе робив як автомат — не помічаючи світу навкола.
Я ніколи не практикував медитацію — але зараз розумію у чому сенс. Аби побачити життя навколо — треба самому зупинитися, очистити розум і просто дивитися.
Окей, трохи деталей. Займався серфінгом
Плюс знаючи Вашу біографію у нас дійсно різні умови, виглядає що ви зараз насолоджуєтесь тим чого у Вас небуло в Україні, у мене ж якраз інший досвіт яким я тут ділюся.
Питання: У Вас був період який ви не працювали більше 8+ місяців?
Плюс знаючи Вашу біографію
Питання: У Вас був період який ви не працювали більше 8+ місяців?
Схоже, Ви недостатньо добре знаєте біографію Бобра — він якраз уже більше ніж 8 місяців не працює.
у Бобра судячи по його дописам була депрессія чи якась інша психопіздецома, а зараз він одужав чи ще в процесі. тому на мою думку не можна порівнювати досвід Бобра з досвідом Roman H.
чи навпаки
забагато іпався з кодом
У кожному жарті є доля жарту. Галери була моя перша і остання робота — тому я вважав що так працюють усюди. Але якщо замислитися — на ІТ галерах насправді важка праця.
Здається що це така весела робота де можна гратися у теніс та увесь день каву пити а за це ще й гроші великі платять. Але насправді за ці гроші вичавлюють набагато більше! Просто поки молоді та веселі цього так не помічають. В ІТ постійно незрозумілі вимоги, невпевненість у результаті, чужий заплутаний код — усе це створює постійний стрес, який виснажує навіть якщо робота здається веселою.
Колись дуже давно, мали ми бесіду із ветеранами. От там був дідусь залізнодорожник машиніст — що служив в
Та як порівнювати галери і продуктовий відділок та геймдев де я працював до цього так у галер і переваги є, суттєві. Галера — звідки назва ? Масове виробbництво, започатковане в Віннеціанскому доці при будівлі галер.
Таку кликуху отримала в перше відділок IBM Говарда Андерсона, коли почали аутсорсити для Kodac в 1989 му році.
Дослідницькі відділки IBM вже дуже давно знайшли, що в ІТ масове виробництво робиться іншою організацією праці, ніж звичайний конвеєр. Тобто бригадною системою, принципи малих команд, короткі цикли планувань, тощо.
В продуктовому відділку — от є ти один і усе робити тобі, гроші тільки не тобі.
Масове виробbництво, започатковане в Віннеціанскому доці при будівлі галер
Прикольно, думаю всі мають на увазі інше
Чужий код це найменша проблема
А найбільша така, як і всюди — довб***би
«Тебе втомило не програмування, тебе втомили люди» © дружина
усе це створює постійний стрес, який виснажує
не бачу сенсу стресувати — гребець за це не несе ніяких ризиків :) ну максимум доведеться змінити галеру...
Так, з дописів Бобра у мене також склалося враження що поки Бобер працював, він не почував себе щасливим, за виключенням тих днів коли був у відпустці. А зараз, коли він не працює, то почуває себе значно щасливішим ніж тоді коли працював. З цього я зробив висновок, що причиною його поганого настрою була робота, і як тільки ця причина була усунута, він отримав шанс на щастя.
Не виключаю, що є люди, які навпаки у відпустці нудяться, а на роботі розквітають.
імо проблемою був не той факт, що він працював, а його галера та умови праці. але я не вкилючаю, що може і дійсно є люди, які не можуть бути щасливими коли працюють. отже вони мають прекратити працювати, якщо хочуть не похєрити роки життя.
дійсно є люди, які не можуть бути щасливими коли працюють
Я думаю це те, що зветься «творча натура». Така людина не може бути щасливою виконуючи якусь рутинну, однакову чи нікому не потрібну працю. Можливо це з дитинства: наприклад збираєш пазл чи будуєш місто у SimCity а тобі кажуть: іди помий посуд, підмети підлогу, сходи за хлібом ...
Тут нещодавно було кіно про щасливого прибиральника туалетів. Люди різні — для когось як раз зрозуміли стабільна робота кожен день — це майже щастя. Бо не трапляється нічого плохого чи незвичного.
проблемою був не той факт, що він працював, а його галера та умови праці
Саме так — спочатку, до того як ІТ стало галерами, це й була творча праця. Треба було придумати і зробити щось нове. І можна було пишатися якщо зробив вчасно ще й якісно.
Як тільки галери почали продавати «гепа-часи» творчість стала нікому не потрібна. Платять за час — от і роби що дали, або роби вигляд що робиш. Зробив якісно і швидко? — на тебе навалять усі незрозумілі та нудні задачі які ще ніхто не взяв.
Я постійно казав і писав на ДОУ що «ставка» в ІТ — це деградація і перетворення на совкове НДІ з волоссям на вухах.
Справа в тому, що умови праці на галері Бобра не є якимись унікальними. Більше того, з його досвідом він міг би легко поміняти ту свою галеру на якусь іншу. Тож винуватити галеру в тому, що Бобер не почував себе щасливим, гребучи на ній, було б несправедливо.
Галери тому так і називаються, це такий бізнес — він не задля щастя працівників а задля прибутку хазяїв. Можна було легко поміняти галеру на галеру ще й з доплатою. Але щасливим це точно не зробить.
Работа вона взагалі від слова «раб» — на роботі ти маєш робити не те, що тобі цікаво, а що накажуть. За це і платять гроші. Цікавим можна займатися безкоштовно — але спочатку треба заробити на життя.
То в кацапів від слова «раб»
В нас інакше
сранє́-бзджинє́ — 1) марудна робота; 2) пуста балаканина 3) волокита
та не міг він насправді. як і ти не можеш перестати дивитись серіали та почати дрючити літкод. психологи кажуть, що то все з дитинства, індуси — що карма, а християнє — що така воля Бога. звичайно галюцинації про карму-бога, але усі вони праві у тому, що є щось, що не можеш ти в собі так просто змінити та і не факт, що взагалі можеш.
Рождьонний ползать лєтать нє может
Горькій-Пєшков
от наче ползать — то щось погане, а літати то щось добре. муха теж літає, а у літаючої молі навіть рота не має, літає 3 дні, а потім дохне
Видно що в совіцькій школі не вчилися. Образованія культурального не отримали.
Народжений повзати срізь пролізе....але фу такою бути, ще й переходити на особистості (блювотний смайлик)
але фу такою бути, москальською та ще переходити на осибистості (блювотний смайлик)
сам придумав, сам образився
Я робив все, що Ви змогли вигадати й навіть більше, але то все «досуг» в якому я не знаходив сенсу. Друже, я жив найщасливіше шаблонне життя, яке міг собі вигадати, але то все таке пусте для мене, добре що тепер я розумію, що в цьому немає особливої цінності й є інші речі до яких потрібно тянутися, але їх потрібно відшукати.
Правду кажуть що ситий голодного ніколи не зрозуміє! У нас справді дуже різний досвід. Я ніколи навіть не мріяв про заможне життя бо просто не міг себе уявити у такій ролі. З дитинства я звик радіти простим речам: пляжу, сонечку, природі навкруги, подорожам, цікавим книжкам. Коли я подорожував у Криму у мене була просто ейфорія: дивишся з гори навкруги — і світ величезний, і усюди так багато цікавого, і я знаю що сьогодні можу дійти і ось у ту бухту, і далі зупинитися там далі у сосняку. Реальний світ він же усюди різний — скільки не подорожуй усе одно завтра прийдеш у місце, яке тебе вразить.
Питання: У Вас був період який ви не працювали більше 8+ місяців?
Усі 25+ років, які я працював в ІТ більше 2х тижнів відпустки разом у мене не було.
Звільнився я у 2023 і з тих пір не працюю. Встиг відпочити у санаторії в Україні, застигнути сезон у Чорногорії, і нарешті досягнути Тенеріфе. Зараз найбільша насолода для мене це гойдатися на хвилях. Але щоб її зрозуміти треба жити при «подвійній гравітації» — тобто мати вагу у двічі більшу за норму. У воді відразу відчуваєш себе ніби навчився літати.
Бобер, це не від «ситий/голодний» залежить, а від характеру людини. В мене, наприклад, теж було незаможнє дитинство, тому в мене теж було багато простих речей
пляжу, сонечку, природі навкруги, подорожам, цікавим книжкам
і ось це усе. Але також ось це ассоціювалось із нудьгою, бо більш нічого робити в мене можливості не було. То зараз я терпіти не можу ні читати, ні подорожувати, ні сидіти на пляжі. Я хочу працювати, почувати що я роблю щось важливе, вирішувати складні задачі, самостверджуватися. Заробляти собі на заможнє та комфортне життя.
Ще я розумію, що якщо б не було роботи — я б скоріш за все грався у комп’ютерні ігри та дивився б фільми, але я розумію що це не те як би я хотів проводити життя.
Займався серфінгом2-3 рази на тиждень коли були хвилі, грав в настольні ігри з друзями кожні вихідні (також мафію), регулярно грав у волейбол на заході сонця з друзями, займався падлом, боксом, грав в компютерні ігри, зустрічав кожний захід сонця на океані, снідав у кафе й вечеряв інколи також. Я робив все, що Ви змогли вигадати й навіть більше, але то все «досуг» в якому я не знаходив сенсу.
Я вам заздрю.
Очевидно, що в житті не хватало щоденних стендапів на люксофт проектах. Без знання того що закрив більше всього сторі поінтс в джирі навіть кава на березі океану не та.
У Вас був період який ви не працювали більше 8+ місяців
В мене не було періоду в який би я не працював більше 2 тижнів )
є інші речі до яких потрібно тянутися, але їх потрібно відшукати
Можна список? Направду цікаво)
Бобер ти як на Канарах? Як вага? Що з бобрихами?
Усе саме так, як треба. Ніби безкінечна відпустка. Вагу непогано скинув — тепер можу ходити більше кілометрів на день. Канари ще називають «острів вічної весни». І тут справді чудова погода аби ходити пішки: не холодно і не спекотно, як навесні. А ще дощів не багато і ніколи нема такої грязюки — земля кам’яниста. Влітку, звісно може бути і спека — але в океані не перегрієшся навіть за +50.
«Бобріх» тут не шукаю — не хочу проблем із законом чи знайомства з криміналітетом.
В мене був такий собі сабатікал-депресняк, і треба було щось робити не пов’язане з основоню роботою.
Повчився писати оптимізуючий компілятор, навіть працює.
Депресняк закінчився, але код лишився. Колись на пенсії продовжу, є ще купа ідей.
А взагалі в мене ідей на ще 127 життів...
я думаю что тебе кроме того что заработать бабла нада еще и хорошее хобби найти.
робота дійсно робить мене щасливішим, немає відчутної різниці скільки я заробляю 3к чи 6к коли є база (житло + пасивний дохід)
А все потому что ты нифига не понимаешь в потребительстве и «довольствуешься малым» — это ни хорошо ни плохо.
Бачив на власні очі людей які взагалі щасливі «духовним життям» при мінімумі майна.
З іншого боку бачив і читав про людей, які нещасні посеред розкоші і можливості купити усе.
Мабуть є і люди які важко працюють місяць — а потім на усю зарплатню купили якихось гаджетів і щасливі.
є база (житло + пасивний дохід)
саме про це сабж
Как то долго заняло времени чтобы понять очевидное.
— 10 років в IT
Ха, даже не скажу когда последний раз было три недели подряд отпуска, наверное лет 15 назад.
Неформальное правило: если чел может уйти на месяц в отпуск — то не особо он там и нужен.
Є цілком формальне правило: у контрактах, які галера підписує з клієнтами вона зобов’язується надавати команду відповідної кваліфікації. Якщо хтось з команди не може працювати більше 2х тижнів — галера зобов’язана надати заміну. Так само якщо відсутні одразу 2 члени команди.
Тобто з команди може одночасно піти у відпустку тільки один і не більше 2х тижнів.
Якщо відсутній більше 2х тижнів (відпустка чи лікарняний) — на твоє місце посадять когось іншого. І повернешся вже або на інший проєкт (якщо буде), або на бенч (а там довго не тримають), або взагалі скажуть не повертатися.
Бізнес є бізнес, а люди — лише ресурс. Проєкт не буде стояти чекати поки люди нагуляються по відпустках.
За контракты — там разговор отдельный и короткий. Ресурс есть ресурс, увы.
Моя мысль было о FTE.
надавати команду відповідної кваліфікації
Здесь двояко. На бумаге да, а по факту продают подороже того кто знает как можно меньше. Это ли не бизнес?
Потом с такими контакторами не работаешь а мучаешься.
Якщо хтось з команди не може працювати більше 2х тижнів — галера зобов’язана надати заміну
Це байки.
Коли народжувались діти то брав по
Зараз компанія (контракт напряму) сама надає
Памятаю ще джуном на галері були розборки чого деякі люди репортають 1760 годин а деякі 1200. Тобто якось люди цілий рік (а то і два) петляли=)
Якщо хтось з команди не може працювати більше 2х тижнів
за це час можна отримати тільки обіківку та частину доступів, і то не завжди
Так само якщо відсутні одразу 2 члени команди.
не факт, було так що тім на лікарняному 1м, один звільнився з проекта як тільки так і зразу, а прийшов на заміну інший ще навіть не в темі, то якось пропетляли той місяць із 50% недоскладу: фейк іт антіл мейк іт рулить в таких ситуаціях
Якщо відсутній більше 2х т
це хіба на формошльопських проектах, де «бери побільше, кидай подальше», от і вся кваліфікація що вимагається
Насправді, наявність подушки і помірність витрат це і є те, що дає справжню свободу, принаймні, від тривог, а от вже як нею користуватися, то на розсуд юзера.
Просто працюєш уже не тому, що інакше труба...
переїхати в село Затишок Черкаської області можна набагато раніше
Запали цілі 🔥
Це дурна постановка питання. Ви хочете їздити на дачу саджати помідори? Так в чому справа — купуйте дачу. Ще є варіант бігати по ринках із намаганням зекономити якусь копійчину, щоб на старості років якось прожити.
В Долині ставалять питання по іншому — заробити певну кількість грошей, щоби мати можливість займатись чим захочеться. По нашому буде називатись — фінансова незалежність, тобто ви не зелажите від работодавця або критично не залежите від клієнта. Підраховано — що для цього потрібно надбати капітал в розмірі 6 мільйнів доларів, ця сумма приблизно однакова по усій планеті.
І тут вік зовсім нідочого, треба дивитись — за принципом Паретто яким чином отримати ці 6 мільонів. Середньо сататичтичний американець за усю трудову карьєру в 30 років, після податків заробить 18 мільйонів, але і трати будуть до 95% тобто 6 мільйонів ніколи не буде накоплено. Таким чином заробляти треба від 300 тисяч доларів на рік після податків, це надасть можливість вийти верхній мідл класс за 20 років, тобто міліонери фінансово незалежних людей які є нижчим рівнем еліти сучасного світового суспільства кпіталістичного світу — зазвичай це власник середнього бізнесу. На горі мільярдери зі списку Forbes, там капітали в сотні міліардів доллірів. Там фактично вже йдеться про право остаточного прийняття рішення — владу, а не просто фінансову незалежність.
добалю что средний выпускник программы МБА делает 2 ляма нет ворса за жизнь, выпускник топовой школы 8 лямов.
В мене знайома закінчила MBA. Звісно вона напевно здійснила найбільший стрибок з усіх кого я знаю, бо починала звичайнісіньким офіс менеджером. Перейшла на автоматичне тестування і т.д.. Поїхала до Мюнхену із другим чоловіком і там вже закінчила MBA, там була менеджеринею. І що ? Народила дитину та тепер наповнила усю ленту стрибками на айробіці — ну стрибає справді норм, та привела себе у форму після пологів. Про два мільйони євро на рік не впевнений, хоча різне буває може і є та я про це не знаю. Воно якось дуже не так усе діє по життю, зазвичай великі гроші роблять люди від яких ніхто і ніколи такого не чекав. В ІТ скажімо Білл Гейтс з Полом Аленом, або Стів Джобса із Стівом Возняком — знайшли потрібну бізнес нішу. Хтось величезні бабки підняв на кріпті, хтось створив якийсь продукт типу Gitlab або S.T.A.L.K.E.R і т.д. Це усе люди які навіть універ по кидали, заради бізнесу. Возняк коли пішов у FIRE — довчився в Берклі, напевно закрив гештальт, певний він там і сам викладати електроніку і програмування міг запросто, краще за багатьох.
средний выпускник. Тоесть ктото сдалал 0 лям , кто то 4 и вот в среднем 2 ляма не в год а нет ворс за карьеру.
От хз. Пишуть що www.nu.edu/blog/mba-statistics переважна кількість випускників програм MBA по виходу мають борг в $75,000. В 68% — випадках навчання оплачував роботодавець, тобто якраз той самий власник бізнесу. 90% Випускників вважають головним досягненням програми — це отриманні корпоративні зв’язки, а не знання отримані на навчанні.
MBA — тобто менеджмент найпопулярніша освітня программа серед студентів в США, при цьому 54% приходиться на іноземних студентів, і університети зараховують частіше на 27% ніж на інші напрямки навчання. В середньому випускники MBA отримують $115,000 на рік тобто менше за джуніора в Долині. Найбільше з випускників заробляють консалтери, тобто часто це — інфоцигани.
Ми якось по різному дані бачимо. У вашому ж файлі середня 115.000 а не 75 000 , net worth більше 4 лямів а не 2. Тут варто памятяти що це середня по всіх , серед програм MBA багато шарашкіних програм які просто дають папірець.
Реальна цифра ближче до
В 68% — випадках навчання оплачував роботодавець- це люта брехня, в реальності десь 10% дай бог, і то не завжди повністю і умови там непрості
Консалтери які пішли на МБА — це не інфоцигани а найрозумніші люди з якими я перетинався.
Якщо є питання по MBA буду радий відповісти.
Я випустився в 2014 ( найгірший таймінг евер) , , перейшов в аутсорс — зп 2 тис в міс чистими відразу на сіньорну роль а не починав з трейні-джуна, і на тому дякую. Але я точно не success story, одногрупники набагато краще пристроїлись.
Что бы чувак с фамилией созвцчной ху.ко (ничего личного просто веселая фамилия ) не портил впечатление от мба раскажу про европу. Выпускник мба устроившийсая в биг4 консалтинг получает на старте от 150 до 180 штук бруто. У них жесткий отбор поэтому если удержлался 3 года то
ничего личного
Все нормально, ти сраний кацап, созвучний другім сраним кацапам
Нічєго лічного
В Німеччині MBA не дуже у фаворі, відповідно там і хороших шкіл практично немає.
ну да, да.. с украины оно ж виднее что в германии нужно. Почти все менеджеры в фангах имеют мба.
Що таке 2 ляма nw, у нас он на форумі таких мінумум два, і це до 30. Зазвичай у nw і будинок первинний вписують, тобто це багато кому має бути доступно
та да...но статистика говорит по другому
1.Є пару моментів.. не знаю звідки взялася цифра в 6 млн і ким вона підрахована але ось які цифри дає шанована організація по топ 1% в net worth www.visualcapitalist.com/...in-the-top-1-by-country Це репорт минулого року, тут тільки відносно багаті країни, в старіших звітах там є розбивка по бідніших країнах. При бажанні знайдете. Мій пойнт в тому що чудове життя в Таїланді, Малайзії чи Балі не вимагатиме додаткової охорони чи 6 лямів . А от якщо ви виберете життя в Монако чи Швейцарії то там і з 6 лямами не розгуляєшся. До речі США та Сінгапур десь приблизно вписуються в вашу цифру.
2. Далі- треба враховувати що ця цифра ковзаюча і як правило не в меншу сторону. Інфляція ці 6 мільйонів за 20 років перетворить в 3 по факту. особливо з цим рудим чортом при владі. Якщо у вас просто купка грошей на рахунку то це означає що доведеться підпрацьовувати, яка ж тут пенсія..
3. Ви підраховуєте суму заробленого але не враховуєте що активи ростуть в ціні, складний відсоток ось це от все.. плюс спадок якщо пощастить. 6 млн це реальна цифра якщо над цим замислитись в 20 а не в 40.
4.Особисто я цілюся на 3 млн на момент виходу на пенсію. Вийде ок, привіт Іспанія-Італія, не вийде- буду жити там де буде вистачати. На Південно-Східну Азію або принаймні Одесу-Львів-Карпати точно вистачить.
П.С. Популярна приказка — Health is wealth. Медичне обслуговування буде влітати в копієчку так що пильнуйте не тільки рівень доходів а й потенційні витрати.
6 млн
це ти в топ 1% найбагатшого населення світу, а зокрема США, де мільонерів не менше мільйона будеш в топ 3%
Підраховано — що для цього потрібно надбати капітал в розмірі 6 мільйнів доларів, ця сумма приблизно однакова по усій планеті.
гагага
Мобілізація, каб, ампутація — вуаля, за пару місяців ви вже пенсіонер з грошами
На ці гроші доведеться побиратись, нажаль. Так — це саме так і влаштовано, ще з Даревнього Риму коли суспільство збунтувалось особливо плебеї, після того як солдат повернувся з довгив років служби в армії та чисельних битв до дому, а місцевий патріцій фактично присвоїв усю його власність, поневолив родину, а його охорона його відлупцювала коли він пішов з’ясовувати стосунки. Але бунт призвів тільки до того, що багаті плебейскі родини, які зокрема володіли більшістю нерухомості в Римі і здавали її в оренду, отримали права аналогічні патріціям — тобто обиратись в сенат та приймати участь в демократії. Решта простолюдинів і головне солдатів, нічого не отримала як і раніше, і так було аж до створення професійної армії — легіону реформою Гая Марія, де легіонерам стали платити суттєві гроші за службу. Для цього і знадобились сама стала грошова система із сестерціями і динаріями які відповідалі зарплатні легіонерів та центуріонів, а також вимірювання часу календарі і т.д. В кінці саме ця система породила Цезаря, та перетворила республіку на імперію.
Вік, а ти до того як веслом махати не закінчував історичний? Підозріла підкованість в античній історії.
Його Цезарь відпавив на машині часу в майбутнє
Почніть робити важливі кроки вже сьогодні-Тоні Роббінс
Andrey Rogovsky
Допомагаю знайти першу роботу IT для Трейні та Джунів
в TOPIZDATO: Соціальна IT-екосистема
10.03.2025 14:28
Народитись у багатих батьків
Були досліди — що це один із най вагоміших факторів. Тобто виховання є найголовіншим фактором яке забеспечує багатсво в капіталістичній системі. Другим вагомим фактором — є освіта.
третім вроджені властивості, які певною мірою корелюють із генетичною спадковістю
I have three kids and no money. Why can’t I have no kids and three money? ©H. Simpson
Треба зробити хоббі своєю роботою, тоді не потрібно буде «працювати» ;)
Стоп, тобто просрати молоді роки, батрачачи у три поти і живучи «на мівіні», щоб на старості літ отримувати якісь капітально пожовані інфляцією грошІ?
Класний план, «надьожний как швєйцарскіє часи»
ну мівіна не так щоб і дешева. дві мівіни коштують як пачка макарон, а пачку макарон можна два дні жувати.
Ну ми ж все-таки айтішники, можемо собі дозволити)
да, так воно і є — мівінку запарив і хоть якась мотивація з’являється код писати )
Відкриваєш контору заробляєш , якщо діла йдуть в гору продаєш . І так декілька раз
Як вийти на пенсію до 40?
Стріляєш собі в коліно, ампутовують ногу, вуаля і ти — людина з інвалідністю яка отримує пенсію! Формально, умова виконана, але є нюанс.
P.S. досить плодити однотипні теми.
А чому однотипні теми? Який з моїх дописів має тему, дотичну до цієї?
а ви само по собі працюєте? главред контент план не затверджує? чи він/вона погано працює?
Конкретно ви може й не створювали, але ось три дні тому тема зі жвавим обговоренням про це саме dou.ua/forums/topic/52812
А чому однотипні теми?
Теми однотипні в тому що в них відсутнє мислення, натомість є накидування на вентилятор.
От наприклад ця тема, вийти на пенсію в 40 років що би що далі?
З дітьми чи без?
Україні чи в КНДР?
І ці питання можна продовжувати до безкінечності.
Так це ж його робота, піднімати срачі на доу.
а мля, то був спам вiд Dou Community, тепер вiд юзерiв з тайтлами Community manager в DOU.ua
Як вийти на пенсію до 40?
Релокуватися в Польщу, отримати громадянство, спитися в процесі і почати отримувати алкогольну пенсію: www.yavp.pl/...ii-rozmir-zris-22907.html
виглядає як план
Таааак, я вже зрозумів куди мені далі деградувати, закреслено, розвиватись 😂
З $1,000,000 кешу InteractiveBrokers платить десь $2,5k в місяць(а було таке, що платили і $3k). Якщо тобі 30 і така сума підходить у якості пенсії, то можна поставити собі ціль заробити $1,000,000 до 40. Буде важко, але, тим не мешн, ціль — досяжна.
Помилки, що можуть завадити:
— відсутність планування
— паганий тайм менеджмент
— низькі комунікативні якості
— безпідставна самовпевненість
— інфантилізм
— патерналізм
— ігнорування ризиків
— ігнорування ризиків
Схоже оце на цьому попався, бо не врахував що русьня може і справді повірити у свою всемогутність.
Та це чергова реклами МММ Boiler XXX Brokers — www.youtube.com/watch?v=uT3zSKMnKJw
Схоже оце на цьому попався
Це не означає, що все закінчилось, просто треба переглянути плани, виконавши перед тим reality check.
Це не означає, що все закінчилось
Та яксне діло що в помиральну яму завжди встигнути можна.
Roman H
Ювженко Денис
Anton Leonenko
Bohdan B
DBGuy
Олег Дорожко
Vitaliy Goncharuk
Beaver Green
Roman Pavlyuk
паштєт любітєльскій
Олег Дорожко
Prairie Marksman
Dmytro
Kostiantyn Reu
Kostiantyn Reu
Dima Shevchuk
Віталій Мартиник
Просто Анон
Anton Taranov
Bohdan Kryvyi
Мама программиста
Пять холодильников
Sergiy Morenets
Лилия Белая
Dmytro
Марк Сахарчук
Roman Pavlyuk
Serg Vasylchenko
Vic
Afterlife
Viktor Zhurbenko
Long John Silver
Марк Сахарчук
Yury Gavrilenko
Donald Trump
Donald Trump
Melnyczenko Mel
Makcuk nporpamicta
Євгенія Невська
Paul Loyanich
Beaver Green
Nick Kachko
Гастрафет Аристархович
Dimitri Di
sergius-catiline
Vic
Makcuk nporpamicta
Evgeny Sergeev
Sergii Zaskaleta
Александр Колосов
guest
Andrii
Oleksii Zazulin
Serhii Tyshchenko
Oleg Korol
Ivan Kit
Paul Loyanich
Nikita Podgorbunskyi
Володимир Потужненько
Найкращі коментарі пропустити