Як вас змінила війна?

Всі ми стикаємось з серйозними проблемами в умовах війни.

Через які життєві труднощі пройшли під час війни, як змогли вистояти і відновитись?

Як це вплинуло на ваше подальше життя і характер? Які винесли уроки з цього?

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Пробув в Україні два роки війни. Народилися діти, пройшов через психологічні травми, побачив усе, що треба, і зробив свої висновки. Уїхав при першій нагоді — і не шкодую ні секунди. Думав, що найскладніше було там, але потім з’ясувалося, що ще важче — вийти з цього стану «виживання», в якому жив два роки.

Головний урок: ніколи не довіряти державі, системі чи якимось «вищим цілям». Усі ці красиві слова закінчуються в момент, коли тебе можуть використати як ресурс. Тому тепер довіряю тільки собі, своїм рукам і тим, хто реально поруч.

Спостерігати за цим усім збоку цікаво: ведро з крабами працює безвідмовно. Варто вибратися, і ті, хто ще залишився, кричать: «Ти зрадник! А ну назад до нас, в окопи/на дно/в хаос!». Мовчиш — погано, говориш — ще гірше. Але життя, виявляється, можна будувати і без постійного очікування повістки, без вечірніх вибухів і без необхідності доводити, що ти «достатньо страждав».

Щиро бажаю тим, хто ще там, сил і витримки. Вибір у кожного свій. Головне — щоб потім не довелося шкодувати.

так що я вже ніколи не буду довіряти Україні. Буду відчувати постійний страх перебуваючи на теріторії України, неважливо як і на яких кордонах війна завершиться, — довіра втрачена.Щоб не сталося, не хочу знову опинитися в цій армії

Из основного:
— появилась глобальная цель никогда не попадать в страну с войной где у меня есть гражданство
— понял что многие недооценивают войну и работу правительства (и я недооценивал на момент страта в том числе). До сих пор находятся люди которые верят что текущие бусики это перегибы на местах и русское ипсо
— разочаровался в айтишниках. Раньше думал «ну если в айти на технических специальностях нет кумовства то он же не идиот раз дорос до архитектора там или до лида». А сейчас когда вижу как вроде умные люди рассказывают про «мне и в Украине норм, у меня бронь», понимаю что люди в рамках опасностей реальной жизни как-то не особо задают себе вопросы
— понял что связи часто решают больше нежели любые деньги. Стал в разы активнее работать над ними вживую. Даже за время войны это уже неоднократно принесло свои плоды.
— желание безопасности которое было просто желанием до войны (достичь файр, чтобы не работать и не боятся что окажешься на обочине жизни) усилилось и превратилось в какой-то постоянный фоновый страх (а вдруг сюда придёт война, а вдруг документы не успею сделать, а вдруг счета поблочат, а вдруг паспорт не успею сделать до истечения строка действия). В целом стараюсь бороться против этого страха, во многом он контролируемый. Но в целом эта попайка со мной точно на какое-то время
— понял что некоторым людям важны цвета флага, а не поступки, которые будут оправдывать любое безумие если флаг правильный повесить. И само существование этих дураков и их количество стали для меня ещё одним разочарованием в копилку войны
— ещё увидел кучу людей которые до последнего будут закрывать глаза на реальность пока по башке не стукнет. Не ожидал что так много слепых...

Война дала мне волшебный пендель под жопу сделать то, что я хотел давно: свалить из страны.
Урок, который я из этого процесса вынес, наверное, будет звучать так: если какое-то решение тебе кажется интуитивно верным — пробуй, а не сиди, думай и не делай ничего.
Ещё научился противодействовать информационному перегрузу и намеренной эмоциональной раскачке. Понял, что информации бывает слишком много и её надо безжалостно фильтровать, если она не влияет на возможность выполнения тобой задач, даже если она кажется ванной и нужной на 1-й взгляд.
Также понял окончательно, что родине доверять нельзя и стратегия противодействия ей должна быть последовательной стратегией, а не отдельными спорадическими действиями, т.е.: не иметь бабла на счетах родины больше, чем не жалко потерять, не иметь там официального зарегистрированного на тебя имущества, иметь все возможные документы заранее: неизвестно, когда родина решит тебе их не выдать в нарушение всех международных норм ну и т.д.
Что ещё? Стал более пофигистичным и спокойным, наверное. Однозначно стал более последовательным, учусь планировать больше, чем на завтра, что на родине было бессмысленно (и не только в условиях войны).
Где-то так :)

Мене чогось тригерить: дивишся якийсь фільм, і там люди спокійно виходять вночі на вулицю. Спочатку ловлю себе на думці: а де ж вони взяли перепустки? потім доходить — у них просто немає ж комендантської години)

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

То є напевно забули написати в 2021 році на в’їзді на кордонах України ось таку радісну табличку, щоб люди 1000 разів подумали, а чи варто переступати кордон з цією країною. То напевно багатьом буде уроком, як повертатись в такі " мирні " країни, як Україна. photos.app.goo.gl/sP3mmmvWKMadDEAr8.
Дане відео також ви зможете переглянути в ютубі за ось цим посиланням.
youtu.be/...​YYNSW7vamo?feature=shared.

Дуже розчарувався в частині свого кола спілкування — те що я вважав для себе очевидним в розрізі дотримання «договорів» (і неважливо між ким і ким) виявилося неочевидним для більшості — «бо війна», «бо інша ж сторона не дотримується» і т.д.

Знайшов «спільників» там де не чекав

Вимушено вивів свою працездатність на новий рівень і навчився ефективно планувати, делегувати та думати на два кроки вперед.

Знайшов розуміння що іноді те що я кажу, чи навіть з яким обличчям кажу впливає на настрої людей навколо, тож вчуся підтримувати, мотивувати і допомогати

Хіба можна зараз хоч якусь правду хоч комусь казати?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

А підкажіть будь ласка, реванш кого і проти кого?
Чергове повстання жаб проти гадюк, чи цього разу гадюки проти жаб?

В 1991 жаби перевдяглися в гадюк, в 2004 гадюки перевзулися в жаб. В 2010 жаби знову стали гадюками. А в 2014 гадюки повстали проти жаб. А в 2019 молоді жаби стали патріотичними гадюками. В 2022 опозиційні гадюки об’єдналися з патріотичними жабами.

Що цікаво в подіях 1991, 2004, 2010, 2014 та 2022-24 жодна велика гадюка та значна жаба не постраждали. Деякі гріються на сонечку в районі Монако, Ніцци, Дубай, Буковеля.

Війна розділила людей на дві групи: з досвідом війни та без нього. Війна одне з найбільших випробувань для людей. Хто виживуть і пройдуть без втрат для психіки, здоров’я отримають безцінний досвід.

Емігрував і почав цінувати свободу та поважати гроші. Бо грощі = свобода. А інколи і життя

На жаль не усе можна купити за гроші. Особливо — свободу.

«трудно пить свободу из пустой бутылки» ©

Повністю навпаки як виявилось, як раз за гроші свободу і купили собі багато хто

Плюс це класичній троп у нас — що при совку що зараз, людина виставляє корупційний інтерфейс перед державою щоб врятуватись

Не бачу різниці між зараз так покупкою виїзної візи та полишанням всього майна на користь партії

У випадку ядерної війни куди будете емігрувати далі?

Як думаєте чому олігархи, міністри, кварталівці, вакарчуки-монатіки-полякови-осадчі не емігрують з України, хоча мають всі можливості, броні, критичну інфраструктурність, величезні гроші?

вакарчуки-монатіки-полякови-осадчі

бо це був би хрест на їхніх кар’єрах, подивіться оно на того потапа. А так можна раз на місяць дати концерт, трошки задонатити — і от, ти вже народний артист, вкотре

Погоджуюся.Закордоном, вони( артисти ) популярні лише для українців. Але, умовно, збирати по 5-6 палаців не будуть, як вдома . Плюс, конкуренція за аудиторію з локальними музикантами, групами.Це складно.

У рай. як і всі. Тільки перед тим хоч пожив 2 роки спокійно вже. Без тцк, тривог та шахедів і з відкритими кордонами

Як думаєте чому олігархи, міністри, кварталівці, вакарчуки-монатіки-полякови-осадчі не емігрують з України, хоча мають всі можливості, броні, критичну інфраструктурність, величезні гроші?

1. Як, тут правильно нижче написали, то буде хрест на їх кар’єрі.
2. У них немає загрози мобілізації.
Більшість людей, як само і я, поїхали не із за загрози що щось прилетить в хату, а і за загрози, що завтра спіймають, і мобілізують. Як би була гарантія, що я стану теж «критичним підприємством», і мене не чіпатимуть і би сидів в Чернівцях, а не во Вроцлаві.
Тож чому тому Вакарчуку не жити десь під містом Львів на дачі?

В них теж не всім бонуси або преференції одразу дають. Наскільки я знаю, соліст Бумбокс і його група ось нещодавно стали «критичним підприємством», хоча він воює з першого дня. Тому, хз, як вони вирішують: одному- бронь, можеш концерти збирати і закордон їздить, а ти йди на фронт.

Тому, хз, як вони вирішують

Коли нема правил, то можна вирішувати відштовхуючись зі власної вигоди. Класика.

В них теж не всім бонуси або преференції одразу дають.

Я не знаю, як Ви, але я не бачу умовну еліту в окопах ось прям масово. Так є випадки, коли люди самі шли у військо, але частіше всього вони шли на свої умови, наприклад як С. Жадан, і служба їм не заважає жити звичайним життям. І щось мені підсказу, що навряд чи я завтра прочитаю його допис, де він буде писати про те, що прийшов приказ о переводі його на позицію штурмовіка.
З чого я можу зробити висновок, що всі звіри рівні, але одні рівніше за інших. А коли в тебе є такі преференції то можна і в Україні лишитись, і навіть до війська піти.
Наприклад, як би у той самій айтішці була 150% гарантія, що можна піти писати софт для МОУ, сидячі в Кийові, і тебе ТОЧНО не переведуть на інші посади вони б туди не пішли?

Тому, хз, як вони вирішують: одному- бронь, можеш концерти збирати і закордон їздить, а ти йди на фронт.

Через свої міністерства вирішують, і думаю, теж за гроші :)

Наприклад, як би у той самій айтішці була 150% гарантія,

та не пішли б.
подивіться на ниття в топіках про айті-підрозділи — «всього двадцять тисяч ставка», «я не ніщєброд за такі гроші», «хай самі працюють за копійки».
так що не пішли і не підуть.

«Еліти» і наближені якщо і служать, то як написали вище, на своїх умовах. Типу «веду передачу для ЗСУ, але маю час записувати власний альбом і поїхати з ним в тур». Тому якби в нашій теоретичній ситуації сказали програмістам «служиш 20 годин на тиждень, отримуєш повну свободу пересування і можливість працювати на галеру паралельно», дуже багато погодились би.

пішли викручування
«двадцять годин, та за два мільйони та сімдесят гурій»
Тому й кажу — не пішли і не підуть.

Тому й кажу — не пішли і не підуть.

Може супер сіньори з родинами і іпотеками не пішли, а якісь холості мідли — запросто.
А не підуть, бо довіри до держави немає. Я не зрозуміло скільки потрібно часу щоб воно знов з’явилося, навіть якщо все робити ідеально.

та на словах всі «запросто». А на ділі схвально ніхто майже не відписувався і лайкали геть іншого плану коменти.
Та навіть ось у вас — «пішли б якщо гарантія» і в наступному «не підуть бо довіри немає».
От і виходить, що одним немає достатньої зр, іншим — довіри, третім — свободи.
І яку б складову не покращили — у переважної більшості тих, хто досі не пішов, лишаться переконливі причини і далі не йти.
Ось приблизно це я і мав на увазі

Тому покращувати треба усі складові щоб охопити максимальну аудиторію

швидко, дорогодешево, якісно (ц)
upd: звісно «дешево», а не «дорого». щось я вже класику забув

Подивіться вище. Дискусія про топових політиків, чиновників, бізнесменів і артистів. Вони не їдуть з країни, бо:
1. У них з самореалізацією і заробітками в Україні все на порядки краще, ніж за кордоном.
2. В силу того, що тут вони «еліти», їм абсолютно не загрожує примусова мобілізація, а опціональна пропонує дуже настандартні і недоступні для простих смертних можливості. Також є можливості вільно кататися з країни і назад. Тому чому б і не жити спокійно тут, або ж і не піти послужити?

Якби звичайним Миколам з айті і не тільки дали схожі можливості, вони б і не нили, а спокійно жили і працювали б(:.

подивіться вище. (ц)
я процитував частину речення. Це закінчене речення з переліком «якби».
Там немає «якби як жадан» чи «якби як мокрик», там немає «щоб як еліти».
Тому пропоную не розширювати контекст.
Було конкретне «якби — то» і до оцього конктретного я лишив комент.

Ми ж не ставимо за мету причепитись до якоїсь деталі і за її рахунок «перемогти» опонента в дискусії, а здається, говоримо по суті(:. Питання — чому «еліти» тут сидять, якщо тут так погано.

Якщо говорити про патріотичних політиків-артистів-активістів, то в них баланс такий: всі досягнення зав’язані на Україну, за кордоном вони нікому не потрібні. Умовний айтішник же на максимально протилежній частині спектру: його навички дадуть змогу знайти роботу по спеціальності в Польщі чи Німеччині взагалі без проблем. В сучасних реаліях ще і з роботою в ІТ в цілому в Україні все значно гірше, ніж у тій же Польщі, де вже є навіть ФААНГи і немало.

Абсолютно ідентична ситуація з мобілізацією і кордонами. З політиків проблеми з виїздом є лише в опозиції, всі інші катаються коли хочуть, і тим чи іншим чином «заброньовані». А айтішник виїхати не може, броні не має і тд.

Ми ж не ставимо за мету причепитись до якоїсь деталі і за її рахунок «перемогти» опонента в дискусії,

Навпаки. Ми ставимо за мету уточнити всі деталі, щоб результат дискусії був логічним, грунтувався на підтвердженій інформації і таке інше.

Далі, вибач, не читав. В срач «чому еліти сидять» влазити не збирався.

Тому якщо держава зацікавлена в результаті та ефективності, то їй треба знаходити компроміси, і оплата праці це важливо. А різне

так що не пішли і не підуть

це виправдовування, яке ховає особисті інтереси нажитися.

чиє виправдовування? хто наживається?

Є фраза

Наприклад, як би у той самій айтішці була 150% гарантія, що можна піти писати софт для МОУ, сидячі в Кийові, і тебе ТОЧНО не переведуть на інші посади вони б туди не пішли?

Тут немає ні слова про зарплати, «робту 20 годин на тиждень» чи «свободу пересування»
Тут тільки про гарантіюю.

На момент створення деяких топіків про службу в IT практика переведень поближче до фронту ще не набула такої масовості. Тобто на момент створення топіків можна було «піти писати софт сидячи в києві з гарантією» — але ж було тільки ниття, ніхто не написав «а дійсно піду».
Тому так — не пішли і не підуть.

Оплата важливо. Багато чого важливо. Просто «150% гарантія», імхо, залучить тільки тих*, хто прокинувся з думкою «схоже відпетляти не вийде, шош, треба шукати де тепліше»
(* не тільки, звісно ж. Будуть і ті, кому ця гарантія важлива)

але, скажіть будьласочка, кому ви (ми) там з таким підходом треба? «дайте нам гарантії, +50% зарплати, квартирєнцію. і ладно вже — погоджуся три дні на тижлдень працювати»

На момент створення деяких топіків про службу в IT практика переведень поближче до фронту ще не набула такої масовості. Тобто на момент створення топіків можна було «піти писати софт сидячи в києві з гарантією»

1. не було і тоді довіри до держави. 2. Тим біль тоді багато хто думав, що ось будемо пити каву в Криму.
А коли зараз людина среться вийти сміття викинути, то є над чим подумати. Чи отримувати 30 000, ходити грудь колесом, і фоточкі в фб виставляти в військвій формі, чи далі сратися і чекати коли приймуть рішення про облави по квартирах. Є над чим поміркувати.

але, скажіть будьласочка, кому ви (ми) там з таким підходом треба? «дайте нам гарантії, +50% зарплати, квартирєнцію. і ладно вже — погоджуся три дні на тижлдень працювати»

Це вже інша справа :)
Але коли, країна бачить в тобі тільки штурмовика, то ти починаєш себе бачити в іншій країні. І тоді ми вертаємось з чого почали — чому еліта обирає сидіти в Україні, а інші хочуть виїхати.

країна не бачила би в тобі штурмовика, якби країні не потрібні були штурмовики :(

в этом и проблема, что стране нужны штурмовики а не технологии
у раши с кндр зергов на полпорядка больше чем у Украины, и отношение к людям как к червям у них в торадициях, так что разменять несколько миллионов червей на примерно столько же украинцев им вполне ок.
поэтому ответ может быть только асиметричным, но система тцк четвертый год загоняет всех в автомат-лопаты

за статистику і поточний стан у мене інформації нема.
але ж тцк вроді як просто вхідна ланка? а далі бзвп, переводи, посади в підрозділах.
Он мадяр в одному з останніх відео казав — непіхотних посад купа. але і піхотні потрібні, бо, блін, має хтось фізично прикривати. Фізично «і тут я починаю шмаля́ти» коли повзуть зерги.

за статистику і поточний стан у мене інформації нема.

А ви погугліть скільки по проплаченим контрактам не дійшло зброї.
Або на скільки якісні укріплення строять? або на скільки якісне командування у нас? Славетний генерал Содоль скільки був у руля допоки не зрозуміли що він взагалі не годиться? А скільки стратегічних і тактичних помилок було зроблено?
Так ніяких піхотинців не вистачить.
На мій погляд, Україна круто воювала перший рік, півтора. А потім хтось на горі розслабив булки, і почали готуватися до виборів і занадто сподіватися на союзників. І коли справи пішли зовсім кепсько то стало зрозуміло, що на кожного їх Івана ми можем протиставити тільки нашого Миколу.

Тут немає ні слова про зарплати, «робту 20 годин на тиждень» чи «свободу пересування»
Тут тільки про гарантіюю.

Ще раз, були б гарантії, був би більше вибір кандидатів. 50% від ринкової в принципі дав би той самий вибір, що й в бізнесі. Це можна бачити на досвіді Сінгапура, в мемуарах Лі Куан Ю згадував, що люди готові були переходити з бізнесу на державні керівничі посади (робити щось для країни) як раз при умові, що їх з/п зменшиться не менше ніж 50%.

практика переведень поближче до фронту ще не набула такої масовості

Люди не дурні, вони бачать стиль керування. Тому це дуже велика наївність вважати, що от не переводять зараз, то й завжди так буде. Особливо мені достатньо було послухати передвиборчу програму Зеленського.

кому ви (ми) там з таким підходом треба

Спеціалісти мають свою ціну. Треба — платіть. Не треба — не платіть. Але не треба нити, що

що не пішли і не підуть.

Створіть умови — підуть.

Створіть умови — підуть.

так.
але мій комент був не про те, за яких умов наповняться айті підрозділи — я думаю там проблем з наповненням немає геть.

Наповнити не питання. Питання в ефективності. Бізнес не просто так платить розробникам їх зарплатню.

Як на мене єдиний ефективний працюючий інструмент це ринок. Тому треба виводити більшість розробки в комерційні структури.

Наприклад, як би у той самій айтішці була 150% гарантія, що можна піти писати софт для МОУ, сидячі в Кийові, і тебе ТОЧНО не переведуть на інші посади вони б туди не пішли?

В принципі якщо додати 50% від поточної з/п, то дійсно можна було б очікувати гарні результати. А якщо брати 30 000 грн, то... для більшості це буде просто як друга робота.

Як думаєте чому олігархи, міністри, кварталівці, вакарчуки-монатіки-полякови-осадчі не емігрують з України, хоча мають всі можливості, броні, критичну інфраструктурність, величезні гроші?

Ще раз, для більшості головний ворог це не русня, а держава. Знову ж таки, пишемо держава, маємо на думці чиновників та владу. Ми маємо ситуацію, характерну для фашистких та тоталітарних режимів, коли у людей призивного віку немає можливості себе захистити. Не важко уявити сценарій, за яким тебе мобілізують, пристрелять та запишуть зниклим без вісті.

Різні олігархи, мінисти, депутати здриснули з України в перші три місяці, але повернулися назад, во вони є головними бенефіціарами від війни: можна кошмарити населення, та доїти тих, у кого є кошти. Можна красти. Можна легко розправитися з ворогами, за часів Сталіна були вороги народу, зараз ухилянти.

Тому для них це навпаки джек-пот, їх влада безмежна.

А ця більшість, для якої найголовніший ворог держава, а не русня, зараз з тобою в одній кімнаті?

То проведи анонімне опитування, як населення відноситься до ТЦК, ... Скільки там людей порушили закон та не оновили дані? Які пости тут обирають більше лайків? Про довіру до держави. Звісно, що це просто більш толерантне висловлювання однієї та тієї ж самої думки.

Це лише про страх втікачів та вонабі-втікачів, нічого іншого.
Ви навіть не в бульбашці, а в луна-камері сидите, тож вам і видається таке ставлення реальністю, але це не більше, аніж ваші фантазії.

Виникає страх просто жити звичайне життя, і це вже повний абсурд, коли починаєш боястись задовільняти базові потреби. І це вже не життя а банальне існування.

базові потреби

це які?

Для прикладу піти в перукарню, до зубного та ін.

— Який жах...
— А што, нє жах???!!!
— Я ж кажу, жах, жах...)

якщо сидиш вдома, нашо тобі перукар ? )
станок... налисо раз на місяць... і всьо... дешево і сердито

Я за 2022 рік відростив довгу сиву бороду, як у Гендальфа. Сподівався що буду схожий на пенсіонера.

дадуть кулемет і будеш Gun-dalf

Знайомий пішов викидати сміття, його прямо в дворі і прийняли. Винести сміття з квартири це досить базова потреба, як на мене

Тебе прийняли? :)

Та, тоже біля смітника караулили)
То зараз перед виходом мобілізую свій організм на бий/біжи + газовий балончик

Знайомий пішов викидати сміття, його прямо в дворі і прийняли

разом зі сміттєвим відром в буса запхали, зимову куртку, виходячи на вулицю не вдягав, бо думав що швидко — туди й назад, нову зимову куртку він отримав вже з військовою формою
но це ще не завершення цієї історії...
квартиру йому здавав інший чоловік, який фактично з цього й жив останній час, переважно на мівіні, але втративши єдине джерело прибутку — був вимушений влаштуватись на роботу, та жодного дня не встиг там відпрацювати, бо одразу отримав повістку — і вже теж служить,
до речі, для другого поки все добре склалося, враховуючи що в нього перед цим ні копійки грошей не залишилось, а зараз він в свому ж місті служить і отримує ~30К UAH/місяць, на які періодично бухає, бо регулярно має вихідні

разом зі сміттєвим відром в буса запхали

два в одном — и клиента бусифицировали и пожрали заодно

Ото життєві повороти

Десь я вже чув такі історії як люди зникали.

Однажды в выходной день явился в квартиру милиционер, вызвал в переднюю второго жильца (фамилия которого утратилась) и сказал, что того просят на минутку зайти в отделение милиции в чем-то расписаться. Жилец приказал ... ушел вместе с корректным милиционером в белых перчатках. Но не вернулся он не только через десять минут, а вообще никогда не вернулся.
Второй жилец исчез, помнится, в понедельник, а в среду как сквозь землю провалился Беломут, но, правда, при других обстоятельствах. Утром за ним заехала, как обычно, машина, чтобы отвезти его на службу, и отвезла, но назад никого не привезла и сама больше не вернулась.
В ту же ночь, вернувшись с Анфисой с дачи, на которую Анна Францевна почему-то спешно поехала, она не застала уже гражданки Беломут в квартире. Но этого мало: двери обеих комнат, которые занимали супруги Беломут, оказались запечатанными.
Два дня прошли кое-как. На третий же день страдавшая все это время бессонницей Анна Францевна опять-таки спешно уехала на дачу... Нужно ли говорить, что она не вернулась!
Оставшаяся одна Анфиса, наплакавшись вволю, легла спать во втором часу ночи. Что с ней было дальше, неизвестно, но рассказывали жильцы других квартир, что будто бы в N 50-м всю ночь слышались какие-то стуки и будто бы до утра в окнах горел электрический свет. Утром выяснилось, что и Анфисы нет!

це якесь жахіття 😲
в мене на районі тцкашніки такі ліниві, що по дворах не ходять, стоять з ранку біля метро та вибірково перевіряють оновлення данних. майже кожного дня виходжу в магаз, виношу сміття. На вихідних зустрічаємось з друзями, ходимо у кіно чи десь можемо тяпнути пивка під суші/піцу/бургер. була тепла погода, то гуляли по парку. всі живуть звичайним життям, принаймі намагаються
але постійне відчуття шухеру трохи напрягає)

Київ?
Мабуть все ж не Харків та Дніпро (міста з метро).

це якесь жахіття

Це реальність для багатьох міст.

Київ?

так

Це реальність

о це й жахає, коли чуєш такі історії 🥺

У меня приятель на Подоле машину припарковал и пошел по делам. А забрал ее через месяц-полтора, когда с полигона после БЗВП отпустили.

Львів, на переферіях тупо немає людей

мені дійсно шкода таке чути. я в ніякому разі не хизуюсь, написав як є

Ви просто реальність розказуєте, а поцієнти фантазії з тг-каналів.

Поради зі столиці: «Нема хліба? Нехай їдять тістечка».

Вірю що в Києві саме так — можна гуляти по паркам, «жити звичайним життям», але десь в Запоріжжі реальність трохи інша.

Це не так, можеш почитати збльов кацапо-медузи, там опис «дійсності» Києва в таких тонах, що навіть місцеві позаздрять. У медузо-журналіста там рідкісні кияни, які ще залишилися, перебіжками рухаються ЯрВалом, ховаючись від ТЦК. Так що, якщо жити у віртуалі, то життя виглядає геть інакше, ніж є в реальності.

Пане, це ви екстраполюєте досвід безтурботного життя заброньованих та «мазаних» мажорів, які без страху ходять вулицями в центрі, сидять в кафе і «живуть життя». Ви гадки не маєте про інших, тих кого не видно.

Я виходжу з дому в середньому пару раз на тиждень, пересуваючись по мікрорайону не далі як за 300–500 метрів від свого під’їзду. (Магазин, аптека, пошта). Кожен вихід я планую маршрут. Щоразу готуюся до гіршого: закриваю вікна, перекриваю крани, вимикаю електроприлади.

Попри всю мою обережність, за останній рік я декілька разів у себе на районі бачив т.зв. «мобільні групи оповіщення». Один раз бачив тіпочків в оливкових балаклавах на відстані витягнутої руки; того разу мені пощастило, бо вони обрали іншого випадкового перехожого для перевірки військово-облікових документів.

Вище я писав: якщо попадусь, мені смерть.

Який жах. Скільки задонатив, бідолашний?

Оце скиглення таке огидне — та май же повагу до себе, ти ж все одно помреш, як і я, хіба варто так побиватися через скороминуще життя?

Оце скиглення таке огидне — та май же повагу до себе, ти ж все одно помреш, як і я, хіба варто так побиватися через скороминуще життя?

І чому вітчизняні пропагандони так схожі на росіянських?! Ви наче косплеєте путіна: «всем умирать, так лучше всего на войне, чем от алкоголизма».
Також нагадуєте флешмоб російських блогерш: коли у вересні 2022 року в рф стартанула примусова мобілізація резервістів — «глибинний нарід» почали втішати:
’300 тисяч — це всього 1%; 1 відсоток, друзі! згадайте мармеладки або картоплю фрі’
res.cloudinary.com/...​/kaaoskwbkbp6vsmiakgm.jpg

Тому що спільна ідеологія: людина має діяти виключно в інтересах держави. По факту в інтересах того, хто при владі, та в інтересах чиновників. РФ просто далі просунулася цим шляхом, але Україна її швидко наздоганяє.

у вас дивні асоціації. Може зробите короткий лінгівістичний аналіз замість сови? чому, на вашу думку, фраза «та фатить скігліті» вам нагадує «1%» чи «лучшє на войнє»?

Так у нього всі коменти наче під копірку.

Може зробите короткий лінгівістичний аналіз

Будь ласка:

май же повагу до себе, ти ж все одно помреш, як і я, хіба варто так побиватися через скороминуще життя?

— пряме знецінення життя пересічного громадянина, все по путіну: «всем умирать..»

інші його коментари:

Ви навіть не в бульбашці, а в луна-камері
А ця більшість, для якої найголовніший ворог держава, а не русня, зараз з тобою в одній кімнаті?
Кожен втікач тепер до кінця життя буде верещати про ТЦК, у їхній уяві це легітимізує їхній вчинок
поцієнти <розказують> фантазії з тг-каналів
Черговий утікач виправдовує свій ниций вчинок
Яких ще відяшок ти надивився у своїх тіктоках?
Сідаєш чемненько в машину, і їдеш у ТЦК.

— явні спроби довести що невдоволених діями влади на доу 1) незначна меншість 2) живуть у вигаданому світі-«бульбашці» 3) затаврувати як злочинців 4) вмовити підкоритися

пряма асоціація з «1%» — ось тільки русняві ставили наголос на статистиці, мовляв імовірність того що вас заберуть статистично незначна, а dou.ua/...​andrii-zhuk-2/activities намагається показати що невдоволених вельми мало + це маргінали + вони все собі навигадували, тобто йде далі за русню — майже до 2×2=5 і таке інше за «1984» Оруелла

пряме знецінення життя пересічного громадянина,

на мою думку воно так не виглядає. Згоден що це схоже на слова мамкіного циніка, але як знецінення не виглядає. Адже дійсно всі помремо. (тим паче пан Сковіль сам казав «краще суїциднусь», що ващє дивно)

інші його коментари:

нерелевантно. Претензія була до конкретного комента.

тим паче пан Сковіль сам казав «краще суїциднусь», що ващє дивно

Це протест, що тут дивного?

Логіка проста: якщо мене хтось до чогось примушує, то він є мій головний ворог. Навіть якщо я не можу змінити ситуації, нанести йому якмога більшої шкоди, навіть ціною власного життя. Зато не підкорився.

Це протест, що тут дивного?

ну от дивний протест. І не буддистський, коли демонстративно, і не анархічний, коли заберу з собою когось. А «на зло мамі відморожу вуха»
(тут я не знецінюю — просто дивно виглядає)

То більшість самогубств такі: кохання, нестерпно жити, ... Яка доля демонстративних та анархічних самогубств у статистиці?

Це не протест. Це легкий вихід.

Мій стан здоров’я не дозволяє бігати, наприклад. Тим більше проходити БЗВП. Якщо я спробую побігати по лісу в броніку і з автоматом або копати окоп, то мені буде погано, причому одразу з декількох причин.

Крім того, в «учєбці» можуть відібрати всі таблетки крім аспіріна, чув про такі прецеденти. Мені не можна без моїх гіпотензивних та цукрознижувальних препаратів, інакше всі мої компенсовані хвороби швидко перейдуть в стан субкомпенсації, а потім стануть некомпенсовані.

Якщо мої хронічні хвороби загостряться на полігоні в палатці з типовим рівнем польового медичного сервісу, то там я і здохну, тільки це буде довго, важко і болісно, сподіваючись на чудо. Краще вже Remington retirement plan.

«можуть відібрати» — і відберуть. але є медик, який має видати.
Врешті якщо хвороби такі серйозні — та заляжте в лікарню на огляд превернтивно.
Я б так і зробив, якби мав стрьомні діагнози.

«легкий вихід», мдя (

Стосовно

Врешті якщо хвороби такі серйозні — та заляжте в лікарню на огляд превернтивно.

— згадав що якраз бачив і таке відео, де ТЦКшники прийшли до палати і кошмарили лежачих пацієнтів.

Мені це вже нагадує Правило 34: "Якщо щось існує, то про це вже є порно. Жодних винятків."(Оригінал: If it exists, there is porn of it. No exceptions.)
Так і ТЦК можна зустріти у будь якому місці, хіба що крім Верховної Ради ;-)

капітан очевидність підказує, що пацієнту доцільно знаходитись на максимальній відстані від місця і обставин, де якийсь царь в погоні за повелінням якогось іншого хєра в лампасах буде вирішувати, чи видавати йому таблетку, без якої пацієнт на третій день в кращому разі просто скопититься.

якийсь підробний капітан очевидність.
Справжній би сказав, що якщо у тебе є спосіб легалізуватися — легалізуйся (і ходи потім як андрій розказуй що це не страшно).
Якщо вибрав продовжувати бути в тіні — твій вибір, але дивно потім аргументувати тим, що от у мене такі хвороби що зразу смерть.
Ну це якщо про капітана очевидність.

А взагалі гілка була про те, що слова «не скигліть» не те саме, що й «всєво адін працент».
Я, як завжди, бубню тоді, де якісь аналогії будуються виключно на емоційній складовій, а не на законах логіки.

Врешті якщо хвороби такі серйозні — та заляжте в лікарню на огляд превернтивно.

Ви про огляд до мобілізації чи після?

Наразі я стежу за своїм здоров’ям, регулярно відвідую лікарів та дисципліновано приймаю свої таблетки. Тому хоч мої болячки серйозні, але вони в стані компенсації, і я живу більш-менш нормальним життям. (Чи йдеться про те, щоб сховатися на стаціонарне обстеження від ТЦК? І що далі, жити в лікарні?) Наявні у мене діагнози від мобілізації не рятують; три-чотири діагнози, кожен з яких дає висновок «обмежено придатний» — це все одно «обмежено придатний». Чи як там зараз, «придатний до». Діагнози докупи не сумуються.

Якщо йдеться про обстеження після мобілізації, то там іноді люди помирають від, наприклад, пневмонії. Не на нулі, а в НЦ. Не через якісь страшні ускладнення, а просто через брак медичної допомоги. Бо командир вирішив, що боєць «прикидається», або бо медик в НЦ мав лише бинт, йод та термометр. Ну припустимо, мене відправлять з частини в шпиталь. Там підтвердять всі ті самі діагнози, не знайдуть підстав для списання і пошлють назад на полосу перешкод.

Зрозумілих варіантів бачу тільки два: або якось вийти з бусіка за хабар, або тікати в СЗЧ.

Або не попадатися.

«легкий вихід», мдя (

То є таке невеличке фантастичне оповідання. Про космонавтів. Давайте краще про космонавтів.

я про легалізацію. Якщо з діагнозів можна зібрати якийсь флешрояль чи фуллхауз, то логічно було би цим скористатися. Отримати якісь висновки, документи. Щоб ці діагнози були чимось більшим, ніж переліком цифр на форумі (хоча може все це вже зроблено, я не знаю)

я про легалізацію

Грати з державою в азартні ігри? Припустимо, що на місті представник ТЦК вирішив, що висновок куплений, та не звертати на неї уваги. Або навіть просто, доки не підпишеш за власним бажанням, звідси не вийдеш. Як ти будеш себе захищати?

Зараз такі часи, що закони не працюють. Бо немає механізму захисту. Тому дуже наївно на щось таке сподіватися.

Припустимо, що на місті представник ТЦК вирішив, що висновок куплений

«припустимо що в демократичній країнї представник поліції подумав, що у тебе граната», «припустимо що на вас упав метеорит»
Якщо ми вже йдемо в розділ припущень, то навіщо себе обмежувати?

От в інших коментах тому ж жуку (та й іншим) дорікають, що «ви от маєте бронь тому ходите тут розповідаєте».
Тобто виходить як — для одних ми припускаємо «тцк подумає що куплена» а для других «маєте бронь тому почуваєтеся безпечно»? Непослідовно.

Зараз такі часи, що закони не працюють. Бо немає механізму захисту. Тому дуже наївно на щось таке сподіватися.

чув ситуацію (знайомий племінниці, тобто дві-три руки в ланцюжку передачі) — хлопець має медичне звільнення (щось з серцем), регулярно відвідує тцк для продовження. В останнє відвідування почув «а знаєте, ви ось в резерві числитеся як в розшуку». Хлопець скористався послугами військового адвоката (в цій же будівлі) і ситуацію врегулювали.
ТОбто зараз такі часи, що закони все ще працюють (тут я свідомо написав антитезу вашому «не працюють». Бо насправді правда посередині — часто не працюють, здебільшого працюють)

«припустимо що в демократичній країнї представник поліції подумав, що у тебе граната»

Припустимо, але після затримання тобі дадуть можливість звʼязатися з адвокатом, твої робити будуть знати що ти затриманий, з якої причини. Ти будеш мати юридичну допомогу та знати про можливі варіанти дій та наслідки.

ТОбто зараз такі часи, що закони все ще працюють

Той факт, що можна навести один випадок, коли закон спрацював, не доводить, що вони працюють. Навіть якщо це правда. Навіть, якщо 90% працюють, це дуже великий ризик, що ти опинишся у 10%. Тут питання, як ти себе можеш захистити, коли у тебе забрали усі речі та примушують силою до певних дії проти себе. Ніхто не буде стрибати з парашутом, якщо у тебе 90% шанси.

Припустимо, але після затримання тобі дадуть можливість звʼязатися з адвокатом, твої робити будуть знати що ти затриманий, з якої причини.

Тебе пакували і не дали подзвонити адвокату?

Особисто я виїхав майже відразу, бо дідусь вчив мене не грати в азартні ігри. А от знайомих так, пакували. От я за них більше піклуюся.

Навіть, якщо 90% працюють, це дуже великий ризик, що ти опинишся у 10%

Ну, знаєте, є закони логіки.
Щось може працювати, може не працювати. може іноді працювати.
Якщо ви стверджуєте «не працюють» — то вони не мають працювати взагалі. Бо якщо «90% працюють» — то це вже не «не працюють»

Я розумію що малося на увазі. Але я не хотів би оперувати оцим хитким «малося на увазі» замість більш-менш точних визначень, припущень, емоцій.(upd. було дописано не до тої частини речення)

Бо щодня в автокатастрофах гинуть люди. І у мене є великий ризик опинитися серед них — то мені з будинку не виходити? але є ризик прильоту шахеда і будинок складеться. Боже, що робити((((

Ну, знаєте, є закони логіки.

Що? Яка дурня. Ви пишете так, ніби-то ви геть не розумієте ані мови, ані логіки, ані статистики.

Є лінгвістика, є корпуси текстів. Можна зробити пошук по словосполученню «закони не працюють». Ви не знайдете жодного прикладу, коли це б означало «жоден закон жодного разу не був виконаний. Це як ноутбук, який ми принесли до сервісного центру та кажемо, що він не працює. Щось я не бачив відповіді, лампочка живлення загорілося, щось таки працює? То чому ви до нас прийшли?

«Закони не працюють» у всіх контекстах буде означати лише одне: ти не можеш полагатися на систему, що вона прийме рішення відповідно до закону. «Не працює» означає також що цим неможливо користуватися.

Але я не хотів би оперувати оцим хитким «малося на увазі» замість більш-менш точних визначень,

То не використовуйте українську мову, та й усі інші, окрім С++, бо там значення виразу береться з корпусів та контексту використання.

Ну а насправді ви просто намагаєтеся свідомо чи несвідомо надурити інших вигадавши своє особисте тлумачення

І у мене є великий ризик опинитися серед них — то мені з будинку не виходити? але є ризик прильоту шахеда і будинок складеться. Боже, що робити

То візьміть револьвер та грайтеся в рузьку рулетку, якщо коло вас настільки великі ризики. Цілком в дусі вашої логіки. Але, я впевнений, ви цього робити не будете, бо ви оціните ризики. Ризик загинути в автокатастрофі, загинути від прильоту шахеда мінімальні. Якщо лише це буде причиною смерті, то очікувана тривалість життя буде тисячі років. Якщо грати в рузьку рулетку кожного дня, то очікувана тривалість життя буде тиждень.

ага. в «в дусі моєї логіки»
каже людина, котра ризик «а шо як тцк не признає ваші документи, не дасть позвонити адвокату» прирівнює «до а шо як не розкриється парашут»

ясно.

Ну... якщо не розкривається парашут, то ти мучишся хвилини. Якщо тобі не пощастить у твоєму випадку з державою, то... це надовго.

то... це надовго

та перестаньте скігліті (ц)

бляха, чому не «з сусідами»? чому ви плачете по державі, хоча першопричина всього — довбані сусіди, а держава лиш намагається якось з цим впоратися?
да, косо-криво.
але не держава першопричина.
піпєц.
чи може «держава винувата бо запріщала мальчікам в трусіках руский язик»?

чому ви плачете по державі, хоча першопричина всього — довбані сусіди, а держава лиш намагається якось з цим впоратися?

Тому що принцип «Бритви Оккама» — не треба робити більше припущень, ніж мінімально потрібно. Якби русня не напала => не знадобилася би мобілізація => не було би катувань в ТЦК. Але якби Кучма не віддав ядерку — то напевно і русня не напала б — то може він першопричина? А може Горбачьов у всьому винен бо СРСР розвалив? А путєн каже що Фінляндія та Польша колись були у складі росіянської імперії і взагалі все почалося з половців та печенегів.. то ж докуди нам цей клубочок причин та наслідків розмотувати?

Я так скажу: русня винна за напад і численні військові злочини, ТЦК — за корупцію і катування цивільних у тилу, наш Головнокомандувач — за те що обдурив народ «шашликами у травні» — не попередив про напад і цивільні не встигли евакуюватися, та окремо за те, що надав ТЦК та поліції безмежні повноваження, що прямо порушують базові статті конституції.
В ідеалі на лаві підсудних на Нюрберзькому процесі треба буде судити усіх.

«бритва оккама» і тут же «судити всих бо тцк катують»

катують. всі тцк.
нюрнбрег бо обдурив шашликами народ. піпєц, народ, що ви курите?

Я ж не кажу що _всі_ представники ТЦК порушують закон — це було б наклепом. Слідство розбереться. Серед СС теж були чесні люди (напевно), ось Штірліца згадав :-))

але й не вживаєте «_деякі_» чи «_окремі_».
зате до зразкових кейсів, мабуть, уточнення «_поодинокі_» стоятиме, бо треба ж щоб чесно було.

та перестаньте скиглити (ц)

не перестануть, то звичайні self-excuse-driven коменти за кордону. Ууу... логіка... ууу.. я звідси бачу як все там у вас ...

Всі ті ексюзи то шлях знайти виправдання і морально відчуватись трохи краще. А хто який конкретний ексюз знаходить (логіка азартних ігор, середньопалатні зарплати, персоналії, і т.д.) — суті не відіграє. Тому і аргументувати сенсу нема з психологією, бо не з логікою пов’язано.

Всі ті ексюзи то шлях знайти виправдання і морально відчувати трохи краще.

Ну я пишу не з закордону, але не звинувачую тих хто поїхав з України до чи під час війни — мають на це повне право за Конституцією.

Виправдовуватися повинні ті можновладці та їх посіпаки, хто скористався ситуацією під час спільної біди: крав, брав хабарі, перевищував службові повноваження, катував та вбивав..

не звинувачую, мають на це повне право за Конституцією

спроба розібратись що рухає тими коментами за кордону — ніяк не пов’язано ні з звинувачую/незвинувачую ні з правами

бляха, чому не «з сусідами»? чому ви плачете по державі, хоча першопричина всього — довбані сусіди, а держава лиш намагається якось з цим впоратися?

Ні, моє бачення у тому, що держава намагається під шумок марадерити, і це ще більше огидно та аморально, ніж те, що діє русня.

Ті, хто опинився при владі, чиновники, починаючи з самих верхів, ніскільки не хвилюються про те, що впоратися з сусідом. Головна їх мета отримати з цього як можна більше бабла в свої кишені. Вони лише намагаються перевести вину на сусіда за свої злочини.

Тому моя позиція, що за злочини винні ти, хто їх робить.

Путін прийшов в наш ТЦК та сказав вважати людей ухилянтами/бити їх та згадувати газом?

Це адекватна відповідь держави на загрозу?

до 22 вас катували газом в тцк?
вас взагалі тортурували в тцк?
кого з нашого чатику катували в тцк? агов, відгукніться

Якщо ви стверджуєте «не працюють» — то вони не мають працювати взагалі. Бо якщо «90% працюють» — то це вже не «не працюють»

Якщо в авто гальма спрацьовують лише в 90% випадків, то це значить що гальма не працюють.

Та йопт. Ви тут обговорюєте, що закон працює в 90% випадків. А мені по закону гаплик у 100% випадків.

Якщо з діагнозів можна зібрати якийсь флешрояль чи фуллхауз, то логічно було би цим скористатися.

У мене медичних документів чимало, три товсті папки паперів і я їх завжди ношу з собою. Переважно це папери з приватних клінік, бо мене цікавило власне здоров’я, а не відносини з державою.

Також є невеличка кількість паперів від державної медицини (з відповідними записами в ЄСОЗ). Головне, що я маю три відносно свіжих сірих миршавих папірця з назвою «консультативний висновок спеціаліста» (форма № 028/о) з усіма належними підписами-печатками, з яких я наробив ксерокопій та нотаріально завірених копій. Ендокринолог підтверджує цукровий діабет II типу середньої тяжкості з ускладненнями. Кардіолог підтверджує гіпертонічну хворобу II стадії 3 ступеня з ускладненнями (зокрема, а/с БЦА). Окуліст підтверджує діабетичні та гіпертонічні зміни ока, а ще засвідчує міопію та сильний астигматизм (більше 3 діоптрій на кожному оці).

Флеш-рояль, кажете. У мене є три діагнози, кожен з яких чітко каже, що я обмежено придатний. І це не якась там психіатрія чи вади слуху які легко симулювати, це все підтверджується інструментальними аналізами. Може я ще допройду декілька інших спеціалістів (невролог, пульмонолог, ортопед) і таких папірців стане більше.

Але, як і я казав вище:

Діагнози докупи не сумуються.

Будь у мене хоч десять таких висновків по пункту «Б» (обмежена придатність), вони всі разом взяті не тягнуть на один пункт «А» (непридатність).

Обмежено придатних мобілізують в повну силу. Якщо я захочу легалізуватися, прийти в свій районний ТЦК, оновити дані, чесно заплатити 22500 грн за порушення правил обліку і показати оці всі медичні документи — дуже ймовірно, що я того ж дня опинюся в нашій міській філії пекла на Зрошувальній 17а.

Тож я поки утримаюсь.

тим паче пан Сковіль сам казав «краще суїциднусь», що ващє дивно

Не дивно, він писав що це може статися внаслідок дій ТЦК:

Один раз бачив тіпочків в оливкових балаклавах на відстані витягнутої руки; того разу мені пощастило, бо вони обрали іншого випадкового перехожого для перевірки військово-облікових документів.

Вище я писав: якщо попадусь, мені смерть.

dou.ua/...​rums/topic/52896/#2948081

Тобто я це розцінюю як нестерпний фізичний і, особливо, психологічний тиск з боку держави — історично нагадує як в’язні концтаборів самі стрибали на колючку, по якій пропускався електричний струм, щоб покінчити з таким життям.

, він писав що це може статися внаслідок дій ТЦК:
Вище я писав: якщо попадусь, мені смерть.

якось... ну не знаю. той перелік класифікаторів хвороб я не рошифровував. Але раз ви кажете, що перебування в казьонном домє означає смерть, то доведеться повірити.
Врешті «якщо вона мене кине я збожеволію» завжди завершується божевіллям, тому тут без варіантів смерть.

«Некоторые ведь живут или не живут — непонятно, и как уходят — от водки или еще от чего-то — непонятно, а потом ушли. Жили или не жили? И незаметно [жизнь] пролистнулась как-то, то ли жил человек, то ли нет»
Просто один стиль...

Але на РФ вони досить швидко переконалися в неефективності такої пропаганди, мобілізації, та перейшли на контракти та підйомні.

(Магазин, аптека, пошта)

Є доставка з цих місць

пачка зелені завжди на кишені?) план Б

зелень на кармані гарний план, але не факт що допоможе)

бо за моїми інсайдами ситуація така: кожному «екіпажу» треба наловити N осіб в день. якщо тебе запакували до обіду, то певний amount зелені дійсно може посприяти виходу з бусіка, ну бо день ще довгий, встигнуть наловити

а якщо це друга половина дня, то їм уже по*уй на твої пропозиції, бо за невиконання плана буде атата

Гроші не рятують від тих, хто може силою забрати і гроші, і свободу, і життя. Погана ідея ходити з порожніми кишенями, але і всю катлєту тримати при собі категорично не можна.

Чув що буває якось так: бусифікованому дають зробити один дзвінок родичам, пояснити ситуацію і сказати куди (в який РТЦК) треба привезти хабар і яку суму. Негайно приїздять родичі і десь на задньому дворі, на боковому крильці відбувається викуп заручника. Без документів, паперів, повісток, просто йди звідси геть і не попадайся. Відповідно, родичі повинні бути в курсі де лежить заначка і бути згодні на участь в подібних діях.

Загальне правило таке ж, як з ментами: чим менше часу ти провів у них, тим легше і дешевше вийти.

Так, якщо це правило працює (поправка на корумпованість всього в неньці) то це «відносно» нескладно.

Тоді неясно що мати при собі. Вогнепал? Не кожен з нас Джон Рембо і зуміє застрелити всіх 5-7 чоловік блискавично, а якщо не зуміє, то потім важко буде повернутись до дипломатії, тут не міжнародна політика. Хіба що план «точно когось з собою заберу».

Холодна зброя має ще менші шанси, балончик, гранати?)

Прям не факт,що поможе.
Є чутки,що вони телефони забирають і в процесі можуть «зелень» взяти... І випадково «загубити»..
+1 до плану, +зелень на кишені. Профіт для них максимальний.

Питання софт скілів.
Сам уяви: у гопоти є підкріплена державою необмежена влада по відношенню до тебе, і ти їм заявляєш, що маєш умовний косарь баксів на кармані і віддаш його у відповідь на послугу. Здогадайся що в цій схемі для них абсолютно зайве для виконання, бо важелів впливу у тебе на них нема.
Від’ємні софт скіли тут ще й погану службу можуть зіграти: скажеш що можу забашляти, я ж багатий айтішник. А вони запропонують тобі варіант ще краще — економічне бронювання. Правда, умови будуть не дуже вигідними.

Вірю що в Києві саме так

в Києві абсолютно так само, як і в інших містах, просто добовий план на умовних 400 тіл (десь фігурувала саме така цифра) губиця на фоні на 3+млн населення міста

От у вас склалися життеві обставини таким чином, що вам не загрожує примусова мобілізація. Таких людей справді дуже багато в Україні, і ця проблема їх не турбує. От вони і не звертають увагу на речі, на які звертають ті, кого вона все ж турбує(:. Але це не відміняє реальність. Невже ви не чуєте від знайомих і колег, в яких немає відстрочки чи броні чи взагалі списання, що вони приміром не їздять на метро? Або ж відмовляються від поїздок кудись на Закарпаття відпочити.

Ні, не чую.
Я ж кажу, ви живете в луна-камері

враховуючи коментарі в різних топіках, в заброньованій луна-камері живете ви

ви живете в луна-камері

Я розумію, що скоріш за все ви просто тролите і розважаєтесь таким чином.
Але якщо ні, то задумайтесь: на одному цьому форумі десятки людей, у тому числі під реальними іменами пишуть про проблему. І тільки ви один її просто відкидаєте як неіснуючу. Чи не може бути ситуація з луна-камерою зворотною?(;

Почитайте означення луна-камери. Саме одноманітні коментарі самопідсилюються в межах луна-камери і створюють цей ефект.Серед цих десятків коментарів переважна більшість — втікачі.

Упродовж 2024 році понад 6 млн військовозобов’язаних не уточнили свої персональні дані через ЦНАП або через «Резерв +», або у районному (міському) ТЦК

Коли суспільство живе в стані умовного алкогольного сп’яніння або політико-наркотичного дурману 20-30 років (а можливо і всі 100+ років), то протверезіння / детоксикація сприймається дискомфортно та болісно.

Руйнація міфів, ілюзій та надій неприємна процедура, але потрібна.

Втратив довіру до держави. Не те, щоб я її раніше дуже мав, але раніше я сприймав державу більш як байдужу, тепер сприймаю як конкретно ворожу до мене. Яка готова порушувати закон, застосовувати насильство, навмисно затягувати і ускладнювати навіть законні процедури, щоб зіпсувати мені життя.

Зрозумів, що не цінував свободу і безпеку, приймаючи їх як належне.

Вбився мій останній оптимізм. Інколи ловлю себе на думці, що краще б вже прилетів у лоба шахед. Чи може він вже прилетів, а це моє пекло, навічно замкнутий простір, і вічне спостережння життя за вікном. І окремі тортури — це вічна надія, що завтра щось вирішиться, але нічого не вирішується, лише відкладається на наступний тиждень, чи через тиждень, так, почекай, вже, скоро, ні, наступного не вийде, але через три тижні точно.

Зрозумів, що світ зле і небезпечне місце. Усюди. Різні лише види ризиків та їх вирогідність. Інколи радію, що нема своїх дітей.

Не вірю, що десь і колись зможу відчути себе у повній безпеці. Що зможу будувати плани на роки. Мабуть, завжди буду очікувати гіршого. Коли думаю, куди б я хотів переїхати, то серьйозно розглядаю відсутність вулканів та сейсмічних розломів поблизу. Ніколи не буду жити поблизу океану.

Багато людей згадують безтурботність дитинства. Для мене взірець безтурботності — це життя до війни. Зараз я сорокарічний параноїк. А ще пʼять років тому був шестикласником, у якого найбільша проблема — це домашка по матеші. Але не розумів цього.

Зрозумів, що світ зле і небезпечне місце. Усюди. Різні лише види ризиків та їх вирогідність. Інколи радію, що нема своїх дітей.

Ти не один такий. В мене нема дітей, і я на повному серйозі стверджую, що я не хочу приводити дітей в цей жахливий світ. Це пі*да, тут своє життя на хоч більш-меньш убезпечити не виходить, які ще діти, куди

Ну, исторически раньше дети и являлись инвестициями в выживание. При том, что относительно спокойными у нас за последние 100 лет можно назвать только период 1946-1991 и 2000- 2019 имхо. Т е какая-то ж@па на долю каждого поколения выпала
А так конечно да. :(

Ну, исторически раньше дети и являлись инвестициями в выживание.

Так, бо раніше діти це була прямо буквально інвестиція — років з 6-7 дитина вже почне допомагати по хазяйству, збирати картоплю, пасти качок, ітд

А зараз це інвестиція хіба що в надії що дитина виросте успішною, і буде дуже гарно заробляти та допомагати батькам

У літньому віці можливість згоняти за ліками / супроводити до лікарні / купити продукти теж залишається актуальною допомогою, навіть якщо діти не олігархи.

А хто вам сказав що діти будуть цим займатись, а не поїдуть жити в іншу країну/стануть експатами/їм в цілому буде не до вас і характер такий що ви їх не будете сильно цікавити?

Тому раніше народжували багато, щоб хоч статистично був шанс.
А так ви прави, гарантій нема.

думаю, щоб виплачувати пенсії і забезпечувати державни установи приходиться політикам продавати народ усіляким корпораціям та мафіям. з одної сторони це диво, що старим платять пенсію, з другої сторони антідиво що народжувати дітей у лікарнях обов’язково а потім обов’язково мурижать в школі псевдознаннями

Зрозумів, що світ зле і небезпечне місце. Усюди. Різні лише види ризиків та їх вирогідність.

А я знаю що це не так. Є провінціальні місця де місцеві люди живуть усе життя спокійно і без турбот. Їх діти ходять у ту саму школу, куди ходили батьки, потім працюють і магазині, якій належить батькам, а до цього їх батькам. Отаке «нудне» і повільне життя. Мені, старику, дуже подобається.

з самого початку 2014 року зрозумів що пора іти в Храм Крішни

Не вірю що Крішна рятує від ТЦК.

Перестав вірити в те шо айтішники — інтелектуальна еліта після трьох років читання коментарів з постійним ниттям на DOU

добре що ти не ниєш

Добре, що ви вчасно це зрозуміли, поки молодий. Тобто ще встигнете перекваліфікуватися в монтажника-висотника або баристу чи в будь-яку іншу профу, щоб не ганьбится товариством дурнів і плакс :-)

Не настільки влучний саркастичний коментар, як здається. З деяких доменів реально можна вийти в доменні фахівці.

Тут ще в 2019 була дикуха. Хоча в 2014, чи в 2022 відразу після вторгнення, виглядало обнадійливо.

Я працював на галерах і нив на ДОУ багато років. А нещодавно почув цікаву історію.
Спілкувався зі знайомим бійцем. Він воював, був поранений (наїхали на міну), ми збирали на лікування, реабілітацію. Ходити він на щастя може — а от бігати чи тягати снарягу вже ні.
Його перевели на паперову роботу у Харкові. І він скаржився нам як воно йому не подобається!
По-перше це нікому не потрібна бюрократія — ті самі «журнали урахування журналів» і рапорти про перевірку усіх цих журналів. У підвалі стоять столи майже один до одного і сидить декілька десятків людей. Душно, галосно, ще й погане освітлення («совкові» неонові лампи).
Це служба — тобто приходити треба без запізнень, іти з роботи також не хвилиною раніше. Ще й кожен раз доповідати командиру як ідеш додому. А він може вирішити що ще щось терміново треба зробити сьогодні. І так 6 днів на тиждень.
Робота не складна — але дуже нудна. Він каже що якби можна було зробити і піти додому — то можна було б зібратися і зробити за пів-дня. Але якщо зробиш — тобі тільки дадуть ще більше роботи, і як раз тої, яку ніхто не захотів брати. Тому усі сидять і роблять вигляд що працюють — навіть коли робота вже готова. Якщо у когось пригорить — і скажуть раптом що треба було сьогодні — то готово, а якщо не питають — то можна і тиждень робити вигляд.
Якби не командири — можна було б займатися на роботі власними справами. Але командиру мабуть також нудно — і він періодично ходить дивиться що усі ніби працюють.
Цей боєць каже що така робота його просто бісить! Він би краще пішов на «вихід», чи сидів у бліндажі. Каже що такий режим гірше ніж на війні. Там наприклад добу чергуєш — дві відпочиваєш. А тут 6 днів фактично випадають з життя: прокинувся — приїхав — відсидів — приїхав додому і вже нічого не хочеться, тільки спати.
І це мене прямо так зачепило! Я йому кажу: ось саме так я 20 років пропрацював в опеспейсі на галерах! Можна удавати роботу, можна грати у теніс — але головне треба відсидіти робочі часи. Більшість часу просто вбивав час — а точніше: продавав його за непогані гроші. Але часу аби жити чи витрачати гроші майже не залишалося.
З одного боку робота в офісі не важка — це тобі не в окопі. А з іншого — вона вбиває в людині щось важливе, перетворює на якийсь автомат. Бо тільки автомат може кожен день виконувати одне і те саме і не перейматися чи потрібно воно комусь.
І як же мене бісило коли у 2020 виявилося що можна працювати віддалено! Ніби ти просидів у в’язниці 20 років — а потім виявилося що двері не були зачинені. І можна було б працювати навіть сидячі у лісі біля річки чи на пляжі біля моря ... Але спочатку Ковід і самоізоляція — а потім війна та мобілізація! І робота з дому перетворилася на домашній арешт.
До чого ця історія? Бо люди різні! Хтось сміливо іде й бій і не може жити без адреналіну. Але не витримає сидіти на галерах. Інший усього боїться — але через це може 20 років просидіти в одній камері і боятися вийти. Для кожної людини можна знайти такі обставини, що вона не витримає і почне нити (ну або якось агресивно реагувати).

Але якщо зробиш — тобі тільки дадуть ще більше роботи, і як раз тої, яку ніхто не захотів брати.

«Мне нужно чтобы вы за**бались.» Классика...

Тепер будете читати коментарі еліти з Кварталу-Дізеля, елітних друзів Слави+, Анатоліча, Маши Єфрасіной, Каті Осадчої та Олі Поляковой?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Заставив себе переглянути перше відео. Можна було б пройтись детально, але не хочу.
Висновок простий: бути настільки невігласом — це злочин.
Ну або це кацапський накид для розхитування розумів — вибирайте, що вам ближче

Стало больше пофиг на все и всех

А навіщо ви всім повідомляєте, що вам на них пофіг?

По-моєму, чувак, нас кинули.

Просто почав жити. Це найшоловніший пріоритет. Почав частіше їздити до батьків і разом їздити і проводити час в селі в хаті наших дідусів та бабусь. В історичному сімейному гнізді. Відмовився від роботи на повну зайнятість. Шукаю тільки невеликі парт тайм проектами. Менше по доходах, але краще в погодинному плані. Купив камеру і знімаю прекрасне
як оце.

Купив камеру і знімаю прекрасне
як оце.

Вийшло класно.

Дякую!

У професійному плані все змінилось у кращу сторону. Зʼявився якийсь здоровий похуізм, який дозволив ефективніше комунікувати і досягати своїх цілей. Та і взагалі після окупації, мітингів під дулами автоматів, початку життя з нуля після виїзду з окупації — те, що раніше вважалось серйозними проблемами, зараз вирішується легко і майже без емоцій. З іншої сторони — це не той досвід, який би я хотів у своєму житті: хочу, як колеги з Європи і Штатів, жалітись через вкрадений байк або через високі ціни на перельот у Токіо. А ось це все не хочу і сподіваюсь забути якнайшвидше після закінчення війни.

PS. Підтримую всі коменти про те, що довіра до держави Україна пропала назавжди.

А на якому періоді історії з 1917 до 2025 року ви довіряли державі?

Хто давав вам відчуття довіри — Сталін, Брежнєв, Андропов, Горбачев, Кравчук, Кучма, Янукович, Ющенко, Порошенко, Зеленський?

Назвіть того державника в нашій місцевості, хто поважав особистість, хто давав відчуття довіри?

Імхо, більш-менш пристойним був лише Ющенко, але його українське суспільство викинуло на політичне звалище ще в 2010 році. Не те, що би Ющено дав довіру — але він хоча би не був схожий на бандюка або шахрая.

Але ж ті руки нічого не крали....Так?.. Чи ні?..

Цікаве інше: я особисто знаю людей, хто горлопанив на майданах «за Ющенка», навіть помаранчевий прапорець носив, а потім голосував за Януковоча. Особисто знаю тих, хто підтримував майдан, а потім через рік чкурнув за кордон «щось якось не дуже стало».

Ось таке селяві, таке суспільство.

Ющенко був мабуть єдиний чесний політик. Бо був «блажений» і мешкав у чарівному світі власної уяви. Розповідав про бджілок, рятував кажанів, ставив пам’ятки Голодомору. І зовсім не помічав як живуть люди і що відбувається у країні! Люди сиділи без світла, без опалення, світова криза вразила Україну найбільше — а він мріяв про хати-мазанки і закликав топити соломою.
Доречи, може хтось не пам’ятає, але прем’єрами за Ющенка встигли побувати і Жулька і Порох! І за божевільного президента саме вони керували економікою (і дралися біля кормушки). І так накерували — що люди з горя проголосували за Бандюковича.

Хлопче, та в тебе вже деменція. Ніколи українці не багатіли наскільки швидко, як в 2005-2008

Ніколи українці не багатіли наскільки швидко, як в 2005-2008

А я думав в 1995 — 2000 роках:
24tv.ua/...​_rinata_ahmetova_n1239060

uk.m.wikipedia.org/...​заробітна_плата_в_Україн

З 110 доларів у 2004 середня зп виросла до 345 в 2008. Ніколи ні до, ані після не було такого бурхливого зростання. Тілько дятли, що жили в кацапобульбашці вірили, що нарід зубожіє.

2010 2246,75▲ 283,12▲ 527,82▲ 155▲
2011 2639,17▲ 331,24▲ 564,37▲ 160▲
2012 3031,92▲ 379,42▲ 585,38▲ 202▲
2013 3273,82▲ 409,59▲ 625,00▲ 172▼

А это «кровавый диктатор», который «разграбил страну». Может с памятью у меня плохо, но у родителей швейка процветала. В IT — аутсорсный рай. «Кровавого диктатора» можно было поливать помоями, светя голыми сиськами в Киеве. И ничего с неба не падало, а людей в бусики не пхали. Свобода, либерализм, двуязычие...

Ще б цікаво графік ЗВР за ці роки додати.

Нічосі. Так, Ви фанат Януковоща.. А по вашим коментам і не скажеш.

Що ти взагалі несеш, діду? Коли це Порох був прем’єром?

Вибачай — вже трохи забув як було. Ось тут деталі:
Порошенко був секретарем РНБО, а Тимошенко — прем’єром. І вони замість працювати — дралися між собою за владу. Тому Ющенко їх обох попер:
www.pravda.com.ua/...​ticles/2005/09/8/3013123

Ми стали свідками того, як у владі з’явилося багато нових облич, але стався парадокс — обличчя влади не змінилося. Країну знову звинувачують у корупції, країну знову звинувачують у тому, що немає публічних процесів в економіці, у тому числі приватизаційних.

Ющенко так нічого і не зробив — але хоч сказав правду! До 2019 року в українській політиці можна було обирати тільки з одних і тих самих морд. Бандюк — Жулька — Порох. Усі однаково використовують владу для «схем» та своїх друзів. Той же Порох чудово був міністром і при Ющенко — і при Януковичі.
Зеленському треба подякувати хоч би за те — що відправив старих політиків на пенсію. Сподіваюся не ВОНА не ВІН вже більше не повернуться.

чесний політик

:-)))))))))))))))

Порох ніколи не був прем’єром.

Імхо, більш-менш пристойним був лише Ющенко

Імхо, з величезним відривом це був найгірший президент України.

ющ прийшов до влади на хвилі величезної народної підтримки. На Заході (ЄС\США) його мало не на руках носили. Такий кредіт довіри він просрав на рівному місці. Через його бездіяльність, через його срачі з юлею ( яку також треба повісити ) в той час в Україні стався повний розвал державного управління. Через це яник прийшов до влади.

яку також треба повісити

Ага, повісиш ти її, диви знов вилізе на наступних виборах і за неї голосуватимуть

юлька як й петця — це лайно, яке просочиться через будь-яку щілину, щоб жерти з одного корита)

Величезна народна підтримка — це заледве 52%?😂😂

кращих немає, є погані, ще гірші, та дуже погані

стесняюсь спросіть — ти в якій категорії? )

Приблизительно от Брежнева до Януковича государство не совало нос в дела среднего гражданина. С 2014-го года мы с каждым годом должны ему все больше, а оно нам все меньше.
Ющенко — ничтожество и один из главных виновников плачевного состояния ВСУ.

Ну скажімо у дитинстві я довіряв державі. Звичайно у першу чергу через пропаганду СРСР. Але до Горбачова, «перебудови» та дефіциту можна сказати що моя родина жила непогано! Усі працювали на військовому заводі — робочім платили добре (200 рублів). Завод дав велику квартиру у новому будинку. У нас був спочатку чорно-білий, потім кольоровий телевізор, два холодильники, пральна машина, меблі, килими, сервізи, книги. Майже «середній клас». А якщо врахувати скільки грошей лежало на сбер-книжках (бо їх нікуди було витрачати) — то можна сказати навіть багато. Кожен рік відпочивали на базах відпочинку завода, і також часто їздили в Крим.
Але потім проблемою стали товари. Аби купити ковбасу, сир, мандарини — сідали на потяг і їхали до Москви! Грошей на книжках було багато — але купити щось можна було тільки по-блату або по черзі. Ну а потім навіть за хлібом треба було займати чергу о 6 ранку.
Після того, як розвалився СРСР — люди перестали довіряти державі. Особливо у 90х коли по-факту держави не було, закон не працював і кожен робив що хотів.

Менше довіряти державі, бо коли безліч знайомих порішали собі виключення з військового обліку або не платять податки і їм хоч би що і вони собі подорожують і живуть життя, а в той час тобі треба єбатися з проходженням ВЛК (вічними тупими реформами то перепроходи ВЛК, то сиди до ночі займай місце в черзі, то тепер анонімне ВЛК, то ще якась херня) та вічно очікувати нові правки до закону про мобілізацію або підняття податків, то зміни до бронювання вічні і кожен раз тебе можуть бортанути або переглянути в любий момент, то до тебе може доєбатися поліцейський або тцкшник до якого ще нові правки не дійшли і діє правило «так комісар сказав». Так само з рекрутингом (не всіх звичайно так наєбали) — та йдіть в рекрутинговий центр, йдіть на вашу цивільну спеціальність, все буде чікі пуки. Йдеш, застряєш в навчальному центрі бо виходить указ сирка про скорочення тилових посад і йдеш на мінометника. То лол, яка довіра до держави має бути? Я просто трохи наївний і вірив в «справедливість» (пс з України не виїхав, навіть повернувся кек)

Випадків багато таких:
— То всяким стендаперам і тд можна вільно їздити за кордон, дехто навіть цим скориставс я і залишився за бугром, що тепер держава така «єбать, давайте ВСІХ прикриєм, нахер той Шлях», в той час для них відповідальності ніякої
— То футболісти собі вільно переходять в чемпіонати Туреччини та іншу херню, їм можна. А тобі у відрядження у Німеччину на 3 дня хер, бо ж скотиняка ще звалиш (тільки менеджмент)
— То тебе в окоп посилають люди в яких пожиттєва бронь (медійні персони)

Тому така херня малята.

навіть повернувся кек

та

яка довіра до держави має бути?

Поруч читається дивно

Взагалі, наскільки я пам’ятаю війна йшла все життя. В 1986му році я в травні йшов в школу, а вдома говорили, що аес спеціально взірвали біля столиці країни, бо розвал імперії на порозі, але нас ніхто не відпустить і обов’язково спробує все зібрати назад, якщо все-таки буде незалежність. Пам’ятаю як думав що це мабуть вже капець коли віддавали зброю, в той час відключали світло і опалення, а я сидів в куртці на парах в холодному темному універі. Пам’ятаю революції, як все розвалювалось при зміні влади, при падінні курсу, всі доходи перетворювались в ніщо, як руйнувались всі плани в 2014, як я говорив, що війна не минуча, але ніхто не вірив. В 2022 було якесь навіть полегшення, що тепер всі бачать, як все насправді, ну і взагалі я очікував набагато гірших подій і була радість, що захопити нас одразу не вдалось і є значні шанси. Але загалом ця війна відчувалась завжди, вона руйнувала всі плани, постійно впливала на все життя, була можливість виїхати але після того як подививсь життя за кордоном, все-таки залишився і вирішив, що поки ще є сили і можливість боротися не можна просто так взяти і одразу здатися. Війна вбила і змінила людей навколо але життя практично не змінилось, здається я і так завжди з нею жив.

Прочитавши коментарі у цій темі, можу сказати одне.
Війна насправді мало змінила українських айтішників. Усі, хто був із гнильцем у душі, хто міг зрадити, образити, принизити, всі втекли з України під час війни, але звинуватили саме Україну в своїх проблемах.
Зараз вони ллють крокодилові сльози, розповідаючи, як їм тут було страшно, але це не викликає в мене ніякої емпатії.
У нових країнах вони для місцевих завжди будуть громадянами другого чи третього ґатунку, а для українців вони завжди будуть зрадниками.
Вчора вони зрадили свою Батьківщину, завтра вони також легко можуть зрадити будь-кого — друзів, родичів або батьків. Єдине, що мене здивувало — що їх виявилося так багато.

Усі, хто був із гнильцем у душі
всі втекли з України

— xD

Всі зрадники втекли, а хто не наважився й досі сидить запертий в хаті/зробив справку/став студентом, той герой, а не зрадник.

Треба закривати міністерство едності і повернення, бо нащо треба оці всі зрадники! Нехай не повертаються ніколи.
Стало навіть краще, бо нація пройшла крізь очищення.
Тому що маємо? Перемогу!

Ізі він

Імхо ...
Якщо персонаж голосував за Зеленського, а зараз йому дуже соромно, то це — його особиста перемога.
Якщо персонаж зрозумів, що Порошенко та Зеленський = одна команда, яка імітує протиріччя — це інтелектуальна перемога.
Якщо персонаж залишається людиною, не зважаючи на важкі умови навколо (де б він не був) — це людська перемога.
Якщо персонаж сам думає та сам аналізує все що відбувається — це перемога.

Перемога вона завжди унікальна та індивідуальна. Як і зрада.

Як нащо? На шкідливі видобницва можна відправити.

Міністерство Правди — брехнею, Міністерство Любові — тортурами, а Міністерство Достатку — [морить] голодом.

продовжимо ряд і напишемо чим займається міністерство едності і повернення

«Расстрелять , как бешенных собак» ©.
А якщо серйозно.. Ви в ЗСУ?

А ви помітили, що квартал нікуди не тікає? Як думаєте чому?
Невже вони відчувають себе критичною інфраструктурою в умовах війни?
Невже «кварталівці» не бояться злого та кровожерливого путіна?

А чого їм боятись? Все просто. Буде назначений концерт в Талліні. Туди артісти виїдуть,а назад «будуть свою позицію у Європі демонструвати»..

Я ніби поринув у старі підшивки газети «Правда» — ці тексти ідеально перетікають один у другий! :-)

Війна насправді мало змінила українських айтішників. Усі, хто був із гнильцем у душі, хто міг зрадити, образити, принизити, всі втекли з України під час війни, але звинуватили саме Україну в своїх проблемах.
Зараз вони ллють крокодилові сльози, розповідаючи, як їм тут було страшно, але це не викликає в мене ніякої емпатії.
У нових країнах вони для місцевих завжди будуть громадянами другого чи третього ґатунку, а для українців вони завжди будуть зрадниками. Вчора вони зрадили свою Батьківщину, завтра вони також легко можуть зрадити будь-кого — друзів, родичів або батьків.

Зібравшись на мітинг, ми, робітники, інженерно-технічні працівники та службовці заводу «Нове Сормово», шлемо прокляття троцькістсько-бухарінським шпигунам, диверсантам, шкідникам і вбивцям, зрадникам великої соціалістичної батьківщини.
Жалюгідні гади, покидьки людського суспільства, заплічних справ майстри, вони хотіли відновити в нашій країні капіталізм, забрати в багатомільйонного радянського народу найдорожче, найцінніше — радянський лад, забрати вождя і вчителя народів великого Сталіна і його найближчих соратників. Зрадники оптом і вроздріб авансом хотіли запродати радянську країну фашистам, готували умови для збройного захоплення фашистськими агресорами радянських територій. Вони намагалися послабити оборонну міць нашої країни і нашу славну Червону Армію. Вони вбили незабутнього С. М. Кірова, вбили вірних синів партії і батьківщини тт. Куйбишева, Менжинського і О. М. Горького.
... Ставка ворогів бита! Радянська розвідка під керівництвом вірного сина партії, найближчого соратника товариша Сталіна — тов. М. І. Єжова припинила злочинну діяльність троцькістсько-бухарінських шпигунів. Ми сподіваємося, що радянське правосуддя, висловлюючи волю 170-мільйонного народу країни Рад і трудящих усього світу, скаже своє слово — смерть злочинцям!
Нехай пам’ятають усі вороги радянської влади, що їх спіткає доля цих мерзенних гадів.
Радянський народ єдиною монолітною стіною стоїть навколо свого уряду і партії, навколо свого вождя — товариша Сталіна і готовий у будь-яку хвилину захищати свої завоювання.
(4 березня 1938р. З резолюції мітингу робітників, інженерно-технічних працівників та службовців заводу «Нове Сормово»)

Все індивідуально. Імхо, важливо не бути стадом, яким маніпулюють та яке женуть туди чи сюди.

У випадку глобальної війни, еміграція в США, Канаду або у Великобританію — імхо, сумнівний варіант.

Якаст жертва телемарафону. Це п**ц

Скільки Є балів дають за таку потужність?

Маю надію хтось веде перепис цих «людей» і їм більше ніколи не буде місця в Україні!

Цікаво, що ніхто в Україні до сих пір не провів переписи:
— станом на 1991 комуністів, кгбістів, комсомольців;
— станом на 2004 рік сепарів, спонсорів та шанувальників Януковича;
— станом на 2010-13 рік бенефіціарів, друзів та спонсорів Януковича, російських зв’язків між елітами, олігархами в Україні.

Парадокс, але ці переписи не цікавлять ні «сбу», ні розвідку, ні прокуратуру. Ніхто їх не ловить, не бусифікує.

Наче і не було сепарів та «юго-востока» 2004 року.

Можливо тому, що при владі ті, хто були в комадні Януковича в 2004 році? Можливо, тому вони не ловлять тих, хто займався сепаратизмом ще в 2004 і до цього.

Та дайте уже відмовитись від потужного громадянства, яке прилипло і не відлипає, ідітпротестуйте у ВР кажуть всіх зрадників геть, то вам ті зрадники ше і донатів накидають дай боже)

Так, вже занесли вас та пана Sergiy Morenets у почесний список тих, хто веде «проскрипційні списки» :-)

"Ех, не вчаться нічому деякі та вчитися не хочуть...«©Stalker.
Від часів Робесп’єра до радянських чекістів, всіх тих, хто складав перепис «неблагонадійних» громадян, дуже швидко самих виводили на гільйотину чи до розстрільного підвалу, а вони такі: «а нас за що?!».

Ну сподіваюсь що до розстрілів не дійде, але цікаво як такий правильний і патріотичний айтівець буде влаштовуватися на роботу в якусь міжнародну компанію..
Наприклад, вже отримав офер і каже: «я передивився список ваших співробітників — серед них є російськомовний зрадник і ще один ухилянт, з яким я срався на ДОУ, — звільніть їх! у вашого сайта немає української локалізації — негайно зробіть! ну і що що ви швейцарська компанія — це ваша проблема! надайте повний перелік контрагентів — хочу переконатися, що ви не співпрацюєте з РФ після 2022 року.. і взагалі, передайте вашому Рейгану Трампу, що від його першингів у нас у горлянці першить!» — «дякуємо за пильність, громадянине, ми вам обов’язково передзвонимо! (у наступному житті)»

«Якщо війна програна, нехай загине і народ. Не варто жаліти нікого. Адже ті, хто залишаться, виявляться слабкими — найкращі вже загинули.»
А ще Гітлер критикував австрійських німців за їхню пасивність і відсутність національної свідомості.
Тож ви не перший, кому не пощастило з народом. От би всі були свідомим, то хотіли віддати своє життя за державу... який би рейх можна було побудувати!

Оце буде прикол коли депутати/елітки повиїжають на свою батьківщину))

Якісь хворі фантазіїї чергового жиробаса з телевізора про те, як всі хочуть дити в Україні і його жирну морду годувати.
Я наприклад чудово почуваю себе в Польщі. Не розумію чому я не переїхав сюди раніше. Тут же на ДОУ є купа прикладів де люди нарешті знайшли своє місце.

Я знаю в Закопане одну хорошую корчму...

Вчора вони зрадили свою Батьківщину, завтра вони також легко можуть зрадити

сегодня он играет джаз, а завтра родину продаст!

а взагалі я ще тут залишу, щоб думка не загубилася — dou.ua/...​rums/topic/52896/#2946820

тут ти пропонуєш діючому військовослужбовцю ЗСУ, призваному за мобілізаціює, випилити себе. Скажи, чи не підпадаєш ти із своїми комсомольскіми лозунгами під визначення

хто був із гнильцем у душі

?

А він завжди кидає какашку, а далі в треді не з’являється

нічого, я під кожним його каментом буду тепер просити пояснити цей момент)

У нових країнах вони для місцевих завжди будуть громадянами другого чи третього ґатунку, а для українців вони завжди будуть зрадниками.

Як гарно що я, людина з Донбаса, ніколи не був для України людиною третього гатунку . Особливо коли мені в 2014-2015 роках не хотіли здавати квартиру в Києві тільки тому що прописаний на Донбасі. Краще вже буду тут закордоном людиною «третього гатунку». А взагалі, я відкрию Вам секрет — всім плювати закордоном звідки ти, окрім маргіналів. Дуже смішно читати про такі поняття як «зрадник». Люди все життя емігрують в інші країни та біжуть від війни. І це нормально у світі сприймається.

людина з Донбаса... Люди все життя емігрують в інші країни та біжуть від війни

чи був шанс не тікати ?
(все ж агресивно налаштованих сепаратистів було відносно мало)

звісно що був, якщо б раша не ввела регулярні війська в серпні 2014 на Донбас.

Цивільні — залякані невідомо чим (телемарафоном, чутками про сина подружки сусідки, тощо) придумують собі і оточуючим виправдання. Не звинувачую — констатую факт — сам такий був. Якщо ти розумна, цілеспрямована людина, з мінімальними soft skills, то навіть якщо тобі «пощастить» служити в піхоті, шанси вмерти, отримати каліцтво, звісно зростають в порівнянні з цивільними з тилових областей, але зовсім не в рази. В моїй бригаді, яка обороняє Часів Яр, за час мого крайнього бойового виходу (неділю назад, 14 днів) є загиблі і поранені, але інциндент коли від ворожого скиду одразу троє 300 — привів до підйому командира бригади о 3 ночі і серйозними «розборками» на КСП батальйону. Тут звісно не курорт, але й не безвихідь як уявляє більшість.

Якщо ти розумна, цілеспрямована людина, з мінімальними soft skills

це чи не найперше, що лякає. всі оці «солдацкая смєкалка», «горізонтальниє связі» для того, щоб було просто «нормально». Я особисто розумію, що софтскілс це маст хев в принципі. але от я не маю і не люблю ці скіли́, тому звісно не дуже прагну в армію.
ще мені (я тут пишу про себе, бо я це той чувак, якого я хоч і не сто відсотків, але в принципі знаю непогано) майже піісят і крім погроміровать трохи я ніц не вмію. Тому після дємбєля я опинюся де? правильно — в нігдє.
До чого це я? та до того, що багато хто не «заляканий телемарафоном», а оцінює своє подальше життя.

всі оці «солдацкая смєкалка», «горізонтальниє связі» для того, щоб було просто «нормально»

інше мав на увазі! soft skills на рівні «вміння працювати в команді» — тут не скажеш «йдіть всі лісом, я звільняюсь». Після потрапляння в підрозділ будуть «старослужащі» які повчатимуть, навіть якщо ти на 3 рівня вище і ніколи б не мав справ з ними в цивільному житті. Трохи важко — але це місяць — два! Через три місяці на тобі зав’язані всі Mikrotik, root більшості ноутів, відеонагляд і ще купа потрібного і непотрібного хламу який до тебе ніхто не чіпав бо воно якось працювало.
P.S. 1976 р. н.

так, я розумію. В своєму коменті я дещо згустив фарби, претензій до вашого повідомлення не маю.
Просто майже в кожному відео/пості/статті про військову службу є оце «важливо вміти в соціальні зв’язки, в комунікацію». І особисто мене це геть не радує (

доповнено: «не радує» не тому, що вважаю це поганим — якраз навпаки. «не радує» тому що сам не вмію

на тобі зав’язані всі Mikrotik, root більшості ноутів, відеонагляд і ще купа потрібного і непотрібного хламу

круто коли в цьому хоч трохи шариш. а коли все життя малював тільки сайтикі у фотошопчіку, то це пряма дорога у штурм загін. бо ти тепер для війска звичайний «Микола» без навиків...

Сам з початком війни позаздрив нашим хлопцям які закінчували ХАІ (авіаційний інститут) і займалися авіа-моделінгом. Вони почали робити дрони навіть коли це ще не стало мейнстримом. А я вмів програмувати тільки ентерпрайзи.

ну тут, кстаті, на днях був подкаст броманс з муравєйом. Так там він першу відзнаку отримав за малювання мапи в ілюстраторі (чи корелдро — забув вже).
так шо фотошопчик це вже щось)

ну а от про «штурмзагін» я погоджуся з Андрієм — наратив «штурмувати посадку» це очінь даже насаджується ворогами.

і крім погроміровать трохи я ніц не вмію.

Ви дуже добре боритесь з іпсо про бусифікації, м’ясні штурми)

Тут звісно не курорт, але й не безвихідь як уявляє більшість.

З нами (девелоперами — ухилянтами) на зв’язок виходив хлопець, який з нашої галери пішов майже с перших днів в Азов. Ми його питали чи справді там таке пекло і м’ясорубка?
Вин навів дуже влучну аналогію: от якщо б вас спитали «як воно — в ІТ»? Однієї відповіді нема: бо по-перше є різні ІТ компанії. В одній теніс, страхування, відпустки та тімбілдінги. А в іншій туалет на вулиці, табурети замість крісел і хазяїн-самодур. А по-друге і люди різні: хтось шукає де більше грошей і готовий за гроші терпіти і робити будь-що, а хтось не витримує нудьги на легасі проєкті — йому треба челенж. Один вигоряє — інший овертаймить як скажений. Один «токсичний» — інший лиже дупу і робить кар’єру.
Так само і в армії — усе дуже по різному. Усе жахливе про що пишуть — на жаль також є: і смерті у ТЦК і командири що розпинають на хрестах, і «м’ясні» штурми, і дурні накази і т.і. Але він казав що в Азові — роблять усе по-уму. Але і набирають туди тих, хто готовий битися і викладатися на 100%.
Так само, як в ІТ — запорука успіху це коли людина на своєму місці і робить те, що любить та вміє. На жаль я добре розумів що за роки роботи на галері пристосувався тільки до сидячої роботи. Та ще й вмію розробляти не програми для роботів чи дронів — а ентерпрайз системи. Таким ворога навряд-чи переможеш. Зате це дозволяло заробляти кілобакси і донатити їх. Досі вважаю що так приносив більше користі, ніж якби перевчився в армії на якусь іншу посаду де треба сидіти за компом. Не кажучи вже що моє здоров’я потребує спеціальних умов: вчасне харчуватися, не переохолоджуватися, не робити фізичних зусиль, достатньо відпочивати. Навіть за умов служби десь у тилу я не впевнений що не отримав би загострення хронічних хвороб. А з хворого солдата не користь — а тільки зайві проблеми.
Не усі чоловіки достатньо міцні для армії.

Так. Все є. Один «жахливий» випадок викликає набагато більше уваги, чим 1.000.000 «позитивних». Штат умовної бригади 5000. В ній 3 стрілецьких батальйони по 500 чоловік. З них одномоментно виконують бойові завдання піхоти — 500. Розтягнуті на фронті відповідальності 20-40 км. Стрілецький бій відбувається щодня але на найгарячішій ділянці — тобто приймають участь 10-20 бійців. Які ваші шанси втрапити в стрілецький бій на протязі року служби піхотинцем (бо в штурмовики вас 40-50 річних ніхто не візьме — ви ж не пробіжите навіть 100м)? 90% ви не побачите жодного ворога на дистанції пострілу. Дрони, артилерія — По перше, в них є набагато жирніші цілі в 1-5 км позаду вас — 3-5 чоловік ос передової позиції. По друге — попасти прямим в ваш бліндаж (де ви проводите 99% часу) з 2-3 пострілів (більше стріляти з однієї позиції дуже ризиковано) майже нереально. Найнебезпечніше — ротація ос — тому ви будете мінятись не раз в 15 днів а по можливості (туман, дощ тощо) тобто раз в 30-40-50 днів (після чого 30-40-50 днів в тилових пунктах тимчасової дислокації)! І це варіант якщо ви зовсім нічого «не вмію, не хочу».

тобто раз в 30-40-50 днів

Не дуже уявляю як воно взимку чи у дощ у бліндажі прожити 50 днів. Хоч би в сортир треба ж кудись виходити? Я вже не кажу що мабуть служба не тільки у тому бункері — треба щось копати, носити, спостерігати за ворогом.
На мене виглядає так, що навіть не кожен молодий хлопець, який жив у місті, працював в офісі і не мав туристичного досвіду зможе пожити в тому бункері і не захворіти. Не кажучи вже про таких «тюхтіїв» як я.
А ще ж є психічна сторона. Я от був у Харкові де прилітало по усьому місту 2-3 рази за день. І усе одно після вибуху (особливо якщо не дуже далеко) — усе тремтить. Знання що кожен момент може «прилетіти» — давить на психіку постійно. Як не збожеволіти у тому бліндажі де купа народу крім тебе, постійно десь поруч вибухи ще й нема ніякої можливості якось відпочивати? Опенспейс у порівнянні з таким — затишний рай. Не думаю що я б довго там витримав — навіть не тому що орки влучили, а просто дах би поїхав. Може тоді і сам би попросився на штурм — ніж так далі терпіти.

Тут звісно не курорт, але й не безвихідь як уявляє більшість

когда демобилизация?

напевно коли здохне останній «мальчик в трусиках». І чому раптом до мене такі питання? манагерам вище і далі видно, ні?

Потому что сами сказали, «тут не безвихідь» вот я и спрашиваю, когда выход. А если выхода нету, то как ситуация называется?

Ха-ха-ха насмішив. пекельні борошна

Аж сюда повеяло штабным духом. А еще несколько постов выше позиционировал себя как пехотинец))

Що за албанська? Ніц не зрозуміло, якийсь підху...йловочник щось дзижчить

Ооо, а пан про «мясники» не хоче розказати?)

За рік тут жодного разу не чув і не бачив такого. Навіть коли піхота відбиває втрачені позиції — назвати це м’ясним штурмом ніяк не можна

Не чув, не бачив, а значить такого нема. Не м’ясний штурм, а ресурсний.

Так от, є такі бригади переважно новостворені в які попадають або селективно або через немилість, такі бригади пускають на мяско замість бригад з «преміум» підпискою, потім бригаду розформовують.

І дальше по колу)

(Це моя суб’єктивна екстраполяція інформації яку я чув і бачив на бзвп)

Знаю село в Полтавській області. За всю афганську війну (10 років) з того села загинув лише один. За три роки цієї війни вже 8 поховано та два безвісті. Населення села за 40 років знизилось разів в п’ять. Кількість чоловіків призовного віку зменшилась в десятки раз.
Я не знаю де ви служите, але статистика навіть по одному селу не сходиться з вашими розповідями.

Андрій однозначно вказує «В моїй бригаді» й нічого не вказує про інші

Ну так отож.
Я колись мав нагоду поспілкуватися з одним з ветеранів афгану. Він там військовим консультантом був.
Жінка цього ветерану з задоволенням згадували ці часи, як він там був пару років у відрядженні та місцевий хлопак доглядав за басейном. Діти до речі також були в афгані, жили разом з батьками. Коли повернулись отримали 3к квартиру в Києві.
Їхня родина афган згадує як просто відрядження, без страху. Та й проти совку вони не дуже проти, бо тоді в них було все добре.
А хтось по горам бігав, так.

В Афганістані за 10 років загинуло 20к людей, і це на весь срср. Це щось на кшталт нашого АТО. Великі втрати там були серед афганців, які були з двох сторін битви.

Мені здається це сильно применшення офіційна статистика.

але зовсім не в рази

Правильно, не в разы, а на порядки.

90% «язикогаварящіх» токсичні до неможливості, це добре — «вассоєдінятся» з собі подібними після війни — перегризуть горло одне одному )

Ой, видели бы Вы сколько таких «україномовних патріотів» в Польшах, Канадах и прочих Европах.

Мене веселила історія, як, тут, в Польщі, дві дівчинки-пасажирки причепилися до водія таксі, що він там слухав щось російською.

Пробув в Україні два роки війни. Народилися діти, пройшов через психологічні травми, побачив усе, що треба, і зробив свої висновки. Уїхав при першій нагоді — і не шкодую ні секунди. Думав, що найскладніше було там, але потім з’ясувалося, що ще важче — вийти з цього стану «виживання», в якому жив два роки.

Головний урок: ніколи не довіряти державі, системі чи якимось «вищим цілям». Усі ці красиві слова закінчуються в момент, коли тебе можуть використати як ресурс. Тому тепер довіряю тільки собі, своїм рукам і тим, хто реально поруч.

Спостерігати за цим усім збоку цікаво: ведро з крабами працює безвідмовно. Варто вибратися, і ті, хто ще залишився, кричать: «Ти зрадник! А ну назад до нас, в окопи/на дно/в хаос!». Мовчиш — погано, говориш — ще гірше. Але життя, виявляється, можна будувати і без постійного очікування повістки, без вечірніх вибухів і без необхідності доводити, що ти «достатньо страждав».

Щиро бажаю тим, хто ще там, сил і витримки. Вибір у кожного свій. Головне — щоб потім не довелося шкодувати.

Багатьом доведеться витратити дуже багато часу, щоб після війни лише адаптуватись до звичного мирного життя. Це пов’язано зі зміною на психологічному рівні.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

вцілому погоджуюсь, але

мхо, одна з ключових причин війни в Україні — це громадянський егоїзм,

це як? як громадянський егоїзм громадян країни може бути «одною з ключових» причиною нападу на цю країну громадян іншої країни?

як громадянський егоїзм громадян країни може бути «одною з ключових» причиною нападу на цю країну

Коли відмовлялись від ЯЗ — народ не піднявся.
Коли розпилювали і передавали ворогу стратегічну авіацію — народ не піднявся.
Коли згорнули партнерські програми з НАТО — народ не піднявся.
Коли передавали ворогу ракети середньої і великої дальності у якості боргів за газ — народ не піднявся.
Коли подовжували оренду баз ЧФ РФ — народ не піднявся.
Коли по всьому світу роз’їхались кращі українські танки — народ не піднявся.

Продовжувати можна довго. Все це і є наслідки громадянського егоїзму.
Суть в тому, щоб мати армію на яку не хочеться нападати.

Українська армія зразка 1991 року це армія на яку нападе тільки клінічний ідіот-суїцидник. Власне через це її і кинулись роззброювати як американці, так і рашковани. Вони успішно впорались — від тієї армії лишився тільки героїзм солдатів і купка застарілої техніки. 2022 рік витягнули суто за рахунок мізерного залишку того потенціалу. Можете собі уявити який він був на піку.

— Коли відмовлялись від ЯЗ — народ не піднявся.
а з якого дива народ мав підніматися? ЯЗ це на ті часи чемодан без ручки.
— Коли згорнули партнерські програми з НАТО — народ не піднявся.
коли це було? народ, нагадаю, досі не має однстайності навіть в приєднанні до нато. От особисто я, приміром, дууууже скептично ставлюся до згадування нато в нашій конституції.
— Коли передавали ворогу ракети середньої і великої дальності у якості боргів за газ — народ не піднявся.
а з якого дива народ мав підніматися? надворі кінець холодної війни, збройні сили не в змозі погасити власні борги за електроенергію — а у «народа» мала бути думка за ракети середньої і великої альності? Занахєра?
— Коли подовжували оренду баз ЧФ РФ
з цим трохи згоден. Але, знову ж, бази чф виглядали як просто бази чф. Добре тобі зараз з післяпізнанням (afterknowledge) що це стане чимось більшим. але от щоб прямо «народ піднявся» — бази того не вартують.
—Коли по всьому світу роз’їхались кращі українські танки — народ не піднявся.
з ким збиралася воювати наша країна? нагадаю, що була ціль — і я її цілком підтримую і вважаю нормальною — повністю контрактна армія з досить скромною кількістю військових.

Все це і є наслідки громадянського егоїзму.

все це може й наслідки егоїзму.
але, бляха, війна і напад кацапів — не наслідок.

Добре, я напишу простіше.

Ніякі кацапи не напали б на Україну зі збройними силами зразка 1991 року.
Це коли (навіть без ЯЗ):
~980 тис особового складу;
~760 тис тонн боєприпасів у арсеналах;
~9300 танків;
~11500 бойових машин;
~1500 бойових літаків і вертольотів (ТРИ, бляха, повітряні армії. Де вони?)
~170 міжконтинентальних балістичних ракет. Не треба ЯЗ, заряджай фугас або касетну, маса БЧ 8,8 т, то як одночасно 18 шт 9М723 для Іскандерів. Тримай на прицілі Кремль, хай там ходять під себе щодня.

Навіть якщо воювати ні з ким не збирались, можна було скоротити особовий склад вдвічі, а все інше відправити на консервацію з подальшою модернізацією. Натомість все воно тупо роздерибанилось.

Чому я кажу про народ? Бо той майже мільйон військових то була значна частка народу. І якщо якісь стратегічні розпили прокручували «колишні» комуністи у владі, то все інше розтягувалось по домах і дачах звичайними прапорщиками, офіцерами і навіть солдатами, бо «воєнка» це круто, якісно. Можна, наприклад, з листів БТР-ної броні зробити собі сейф на дачі (реальний кейс). До 2013 року більшість матеріальної бази армії була знищена. Я гарантую, що в деяких гаражах і підвалах досі можна знайти деталі кабіни Міг-29, стибрені колись зі служби з мотивацією «не знаю навіщо, може знадобиться».

так а який перехід від «не напали б» до «самі винуваті»?
дівчина сама винувата (ну добре, не «сама винувата», а «одна з ключових причин») тим, що не займалася айкідо по сістємі джекічана?

нагадаю — мова про «причини нападу»
«слабкий захист» може стати «причиною нападу» тільки для ***аних ауєшників з воровськими понятіями.
В нормальних соціумах «а чо он как лох» не може бути причиною нападу.

До чого тут дівчина? Вийдіть з позиції «жертви». Так, ми маємо справу з супротивником, що мислить «пацанськими» категоріями на найвищому рівні. Звичайні такі пітєрські бандити, «смотрящіє» за містом в 90-ті. Такі поважають лише силу і вигоду яку ти можеш для них принести. Другий варіант не підходить — це означає лягти під них, як Білорусь. Значить треба демонструвати силу. Як? Або самому ставати МС з боксу, зі сталевими м’язами, недобрим поглядом і про всяк випадок, пістолетом у кишені та дробовиком у багажнику. Або проявляти розумові здібності і надійно ховатись за «бугая» — НАТО, США, Китай. За 30 років не було зроблено ні того, ні того. Були лише окремі спроби «закорєшитися», на щастя — невдалі.

В нормальних соціумах «а чо он как лох» не може бути причиною нападу.

У нормальних соціумах має місце явище «hostile takeover», тобто недружнє поглинання. Формально це «бізнес-згвалтування» або «бізнес-пограбування». Для протидії також потрібно вибудовувати захист і «не бути лохом».

до чого тут дівчина, питаєте?
ну мабуть до того, що це еталонний приклад віктімблеймінгу.

От ви лишили армію в мільйон (як ви це провели то вже інша річ)
а «звичайні пітєрські бандіти» наростили до двох мільйонів і напали.
Що казатимете? що самі винні, що не поставили під ружжо ввсих поголовно?

не напали кацапи — напали китайці.

це дуже удобно з післяпізнанням зараз розповідати що треба було робити. очінь удобно.

Або проявляти розумові здібності і надійно ховатись за «бугая» — НАТО, США, Китай.

Ну так і хотіли ж сховатися за НАТО. І нам навіть обіцяли що візьмуть. Саме тому Хуйло і вирішив відкрито нападати — бо повірив.
Я вже не кажу що усі перелічені «бугаї» обіцяли захищати нас коли ми віддали ядерну зброю. Але як виявилося один «бугай» не захищає від іншого бугая.
НАТО охоче бомбило Ірак за окупацію Кувейта. А от проти Парашки якось виходити не хоче.

Знаєте що таке раціоналізація? Це коли ви намагаєтесь знайти якусь причину — щоб не опинитись в світі де все навколо це великий рандом

В такому світі де нема справедливости та якоїсь вищої ідеї та законів — важко жити психологічно

От люди і вигадують що є якісь гомогенний «народ» який 30 років щось одне робив, а не були постсовками. До 91 року жили як махрові совки — а потім різко перестали :D

Зате автор молодець, увесь в білому — тупий нарід і розумний автор

А ви не думали, що, припустимо, автор прийшов до певних історико-політичних висновків через власну дурість, ілюзії та політичну наївність?

Таке ж може бути?

Бо одне діло то все мати, інше діло то все утримувати. До речі чув історію про один акумулятор на 20 бтрів і про довгий пошук ротним пасатижів. Також чув промову міністра оборони в 2011 році, про іновацію в заміні портянок на шкарпетки.

Ніякі кацапи не напали б на Україну зі збройними силами зразка 1991 року.

Це ти може про УРСР? Бо якою була незалежна Україна у 1991 році я добре пам’ятаю. Яка там армія?! — люди жили з городів, збирали металобрухт, зарплати ніде не платили, військові навіть не знаю що їли. Усе що можна було вкрасти і продати чи здати на метал — довго не затримувалося.
При владі були ті хто «Вкрали — і назвали Україна». Тобто вони відокремили Україну тільки аби можна було самим розкрадати. І розкрадали усе що могли! Цілі заводи здавали на металобрухт. Китай тобі придбав більшість військових технологій СРСР. Військові продавали будь що будь-кому хто платив.
Ви гадаєте чому США так переймалися за українську ядерну зброю? Бо інакше б усі ядерні заряди продали кому завгодно. Включаючи ісламістів та Корею.
Лихі 90ті не дарма так звалися: держави тоді фактично не було. У тому сенсі що закони були тільки на папері. Навіть менти тоді нікого не ловили і нічого не захищали, а фактично були рекетом і не багато відрізнялися від бандюків.
Отже коли зараз пишуть що треба було тоді робити державі з ядерною зброєю, чи з армією, чи з ВПК, чи що підписувати з Парашкою — вони навіть не уявляють яка тобі була срака! Ніхто тоді не думав за майбутнє: народ виживав як міг (у тому числі і бандитизмом), а «круті» дерибанили спадок УРСР і дралися між собою за «кормушку». Про майбутнє взагалі не було сенсу загадувати — навіть своє. Більшість тодішніх «авторитетів» вже давно у землі. За майбутнє держави взагалі ніхто не думав.

Суть в тому, щоб мати армію на яку не хочеться нападати.

а для цього треба платити податки...

а для цього треба платити податки...

Во-во, а не 5%.

Ну а в Ізраїлі щось відсотків 10 виходить на дохід до 3к зелені по ІП. І щось якось і армію мають

А що не платять? У нас людей дуже мало. Критично мало. У доходах державного бюджету ПДФО — 10%, ЄП — 2,7%. Все інше це податки з бізнесу, ПДВ і акцизів.
Чому зараз немає сенсу душити «фізиків» збільшенням податків?
Бо згідно з наявною статистикою в Україні економічно активного населення 11,7 млн, з них 2,7 млн безробітні, а 4,8 млн — бюджетники! І на додачу 10,3 млн пенсіонерів. Працюючих у реальному секторі 4,2 млн + якась частина тих «безробітних». Тобто більше половини ПДФО зібрано з бюджетників, отже по факту є простим переливанням з видатків у доходи. Можна зараз вліпити хоч 75% ПДФО і 25-45% ЄП і отримати на наступний рік 5 млн «безробітних», а частка ПДФО і ЄП у доходах бюджетів лише знизиться.

уявіть ситуацію... маленьке містечко за 80 км від лінії фронту...
тривоги щодня по кілька разів...

біля магазину стоїть величезна фура... розвантажує ПИВО...
ну блін........
«боже... перезавантаж цей світ...»

В рашці по їх ІП багато податків по вашому платять?

Може проблема не в податках як таких а в фіскальній політиці їх збору ?

Це — коли умовно менше 1% громадян хоча би реально думають (як дорослі люди, як професіонали в своїх сферах діяльності) та переживають про свою державу та суспільство.

Для адекватного суспільства, імхо, потрібно, щоб 7-10% не лише думали, але і осмислено діяли, враховуючи проблеми, цілі, інтереси громади, суспільства, держави.

Егоїзм — коли більшість думає, щоб лише власній дупі було тепло та затишно. «Моя хата з краю» — це громадянський егоїзм.

В адекватному суспільстві ні Янукович, ні Зеленський не набрали би і 3-5%. А вони набирали 50-70%.

ну це ясно.
але як все це стало «одною з основних» причин нападу кацапів?

От буде «громадянський егоїзм» в якомусь монако — і шо? на ньгго нападуть сусіди?
Або, ось, буде «громадянський активізм» в північній ірладнії — це захистить від умовної британії?

Егоїзм суспільства породжує те, що при владі опинилися егоїсти, яким плювати на власне суспільство.

При владі в Україні зараз «молодь за Януковича» та «патрія регіонів», які просто перефарбувалися у фарбу нового політичного проекту. І все.

Пам’ятаєте, як кандидат в президенти Владімір Зеленской сказав якось «Я вам ничего не должен». Це ж яскравий прояв егоїзму від кандидата в прєзідєнти.

І народ обрав нарциса-егоїста, який творить в Україні те, що йому та його дружкам (корбан, коломойський, пінчук, терехов, ярославський, корогодський тощо) потрібно. Їм плювати на український народ за великим рахунком.

Егоїсти виборці обрали егоїста президента. Якось так, якщо схематично.

якось спілкувався з таким же критиком... у нього приблизно така сама позиція... в усьому винен Зеленський, і ті лохи, хто за нього проголосували...

і лише Петро Порошенко чесно заробляє... мільярди...
більше чим усі слуги народу разом узяті )))

головне — заробляти мільярди чесно..
і бути одночасно бізнесменом і депутатом )

Імхо, порошенко та зеленський — це одна команда.
Вони для суспільства опоненти. Це політичні брехуни, лицеміри.

Плюс і порошенко, і зеленський, на мою думку — це партнери путіна. Бо після 2014 вони абсолютно не готували Україну до оборони від повномасштабного нападу росії.

Так могли вчинити, імхо, анти-українці, українофоби.

Егоїзм — коли більшість думає, щоб лише власній дупі було тепло та затишно.

Слухайте, «тепло та затишно» народу було тільки в ситих Штатах та Європі, а у нас то голодомор то війна то радянський соціалізм без туалетного паперу, то бандитські 90-ті — народ постійно зайнятий власним виживанням, а не високими політичними матеріями, а йому ще докоряють..

Добре пам’ятаю у своїй місцевості, як в кінці 1980-х та на початку 1990-х — той хто не крав на заводах та фабриках сприймався як лохом, «ненормальним».

Життя було непростим, факт ... але були люди, які жили достойно. Їх було меншість, але вони були.

Для більшості — красти було круто та модно. Вони цього не соромилися, ще і вихвалялися. Крадівництво було національним видом спорту на початку 1990х. Тому елітні крадії поважалися в суспільстві.

красти

а той, хто скупив за безцінь заводи?
хто отримує дотації з бюджету,
оптимізує податки,
отримує виручку за кордоном, яка там і залишається...
а той, хто штурмує органи влади?
і це все узаконено своїми депутатами...

Ну дивіться — при капіталізм проголошено священне право приватної власності і жорстко пильнують щоб людина не ухилялася від уплати податків. Потенційно будь який громадянин може стати мільйонером / мільярдером.

При соціалізмі — заявлено що все що навколо вже належить народові (нібито). Насправді не тільки засоби виробництва, а навіть власна квартира, якщо вона не «кооперативна», громадянину не належала — це було щось схоже на довгострокову оренду; продати, обміняти чи здати комусь — все це було вельми ризикованим чи неможливим. Тобто держава являла собою такого глобального Рабовласника і якщо ти, державний раб, вкрав у цього монстра якусь крихту з пирога, який вже твій «народний» і одночасно нічий — не дивно що пересічні громадяни цього не стидалися.

’Тащи с завода каждый гвоздь -
Ты здесь хозяин, а не гость!
Тут нет других людей, пойми,
Распорядителем здесь ТЫ!
Забудь про страх, забудь про честь,
Коль неча дома детям есть!
Смотри! — начальники цехов
Воруют все, до потрохов!
Станки, машины и детали
Уже, наверно, своровали...
...
Неси с завода все и вся -
Ведь это Родина твоя!
Здесь нету собственности частной,
Не будь же, право, безучастным!
«Не дай пропасть добру зазря!» -
Так нас учили слесаря!..’
©Игорь Как Есть Богданов

Ну так ці 1% вже давно в Польщі/USA/UK :D

Пригадайте своїх знайомих хто виїжджав до війни — чи не були це як раз ті самі професіонали, найрозумніші олімпіадники та люди які заткнулись з державною машиною?

Коли я вчився в школі в 200х найвищим найвищим досягненням та ультимативним показником розуму та здібностей було звалити навчатись в EU/CA/UK/USA ВИШ, або навіть до московіі в МГІМО якись.

одна з ключових причин війни в Україні — це громадянський егоїзм

Херня.

Головна, ключова і єдина причина це руснявий імперіалізм в дусі класичного фашизму.
Все.

Будь-які інші спроби приплести щось інше, особливо

Ця війна — це свого роду покарання (для декого випробування) українському суспільству

це ідіотизм і не розуміння реальності.

Коли хтось — наївний дурень, ледацюга, халтурник, алкаш, пофігіст, боягуз ... то рано чи пізно він втрапить в якусь халепу.

Якщо дурень та ледацюга після потрапляння в халепу не зробить висновків і не зміниться... його чекає нова інша халепа, аналогічна.

Чомусь нікого не дивує, коли в дурня та ледацюги — проблеми... а коли суспільство складається з мільйонів наївних дурнів та поверхневих ледацюг — всі чомусь думають, що халепа випадкова. А вона, імхо, закономірна.

Наприклад, правитель-диктатор Сталін (або Гітлер) прийшов як покарання людям за їх егоїзм, жадібність, пофігізм тощо.

Вірно. Лише обставини створюють людей такими які вони є.

Обставини — це тренажери для людей.

Легко — прийняти гнилі, підлі, нечесні обставини та сказати, я вчиняв так, бо всі так робили. Я був мудаком (брехуном), бо всі навколо були мудаками (брехунами).

Важко — кинути виклик хаосу, бреду та абсурду, та залишатися людиною настільки, наскільки це можливо. Бути не мудаком серед мудаків — це важко.

Обставини малюють мені життєвий розклад.
Далі я беру таблицю своїх правил і дивлюся, як у цих обставинах чи умовах так вихітритися щоб всі ці правила не порушити.
Тобто у мене є певні ступені свободи у умовах життєвого розкладу, і тому я буду трохи волатильним, але своїх правил намагатимуся не порушувати, аж поки не зустріну такі умови, які інакше не можливо виконати.
Наприклад, я б волів виконувати заповідь «не вбий», але якщо мене змусять якісь дуже переконливі обставини, то що тоді... Питання для мене залишається відкритим.

Як Україна як держава заохочує сумлінне виконання правил та законів?

Бобер десь вишче правильно писав що завжди був законослухняним мальчиком — щоб система його не карала. І ось результат :D

А ви хочете, щоб всі життєві питання були для вас чіткими, зрозуміли та відкритими?

Щоб вам не треба було діяти на свій страх та ризик, помилятися, аналізувати, робити висновки і знову діяти, враховуючи попередній життєвий досвід?

Ось як я програмую:
П.1. обмислюю/відшукую/медитую/спостерігаю/мрію, бачу перший крок, роблю його, запускаю програму, якщо знаходжу помилку — виправляю її, далі переходжу до П.1.

В твоїх словах була хоча б крихта істини, якби кожен народ чи окрема людина, яка проявляє невігластво, лінь та решту по списку, так чи іншакше отримував війну і решту «кар єгипетських» на свою голову.

АЛЕ, так світ не працює і так нема і тому ти помиляєшся.
Є купа країн де корупція, дефолти, ледарі, вищий рівень злочинності та алкоголізму і т.д. ніж в Україні.
Але, чомусь, русня на них не нападає і не геноцидить їх населення.
Коли в Греції був дефолт і криза, то їх залили грошима, а не ввели війська і не влаштували фільтраційні табори з катівнями в Афінах. І це при тому, що там ще й один з найнижчих показників ефективності праці.

Ти не правий і, повторю ще раз, пишеш херню.

Якщо подивитися на кількість війн ... яку пройшли греки за 2000-5000 років.
То ви наївно думаєте, що в них було мало страждань, вбивств та жорстокості.

Греки в свій час були найбільш розвиненою цивілізацією світу.
Тому ви якщо рахуєте баланс справ ... то рахуйте та враховуйте все.

А якщо ви хочете обирати, що вам вигідно, а що вам невигідно, то ....

реки в свій час були найбільш розвиненою цивілізацією світу.

ііі? і шо?
араби свого часу мали передову науку.
рим свого часу показував «як треба» половині ойкумени.
...
неандертальці свого часу показали кроманьонцям де раки зимують...
і... шо?...

Чому саме український народ мучиться та страждає — сказати доволі важко однозначно. Бо це потрібно розглядати, аналізувати період десь 1200-1500 років як мінімум.

Але те, що в українському суспільстві існують великі та різноманітні проблеми — на мою думку, однозначно.

З 1922 до 1991 року більшість українців були частиною «русні», і приймали участь у різноманітних воєнних злочинах русні.

Тобто, імхо, карма в українського народу точно проблемна.

Те, як українці реагували на події в Молдові, Грузії в 1990х, 2008 — для мене особисто, показово.

З 1922 до 1991 року більшість українців були частиною «русні», і приймали участь у різноманітних воєнних злочинах русні.

слово «більшість» — брехня

Якщо подивитися на тих, хто взяв зброю з 1939 до 1945 роки ... то за червону армію (за сталіна) примусом або добровільно воювала більша частина українців...

В 1979 до 1989 щось не бачив протестів проти війни в Афганістані в УРСР.

У нас навіть певна пошана була «афганцям». На мою думку, фактично то було радянське сво. Воїни-інтернаціоналісти — це де-факто окупанти Афганістану.

Здається в «афганців» навіть якісь пільги існували, вулиці, зупинки та парки називали на честь воїнів-інтернаціоналістів.

Ніхто чомусь не називав в Україні вулиці Окупантів Афганістану або не святкував річницю Окупації Кабулу? Цікаво, чому?

Як думаєте, коли в 1939-41 радянська армія окуповувала Польщу, Фінляндію, Литву, Латвію, Естонію ... чи були в складі радянської армії українці?

1) діди воювали не за червону армію і сталіна...
а за свою землю з фашистами..

2) ну так, радянський союз окупував Афганістан
УРСР була однією з 15 радянських республік, які добровільно об’єдналися в срср...

але казати, що українці були частиною русні — неправильно

1) діди воювали не за червону армію і сталіна...

Дідів не питали ... або розстріл, або табір, або йди воюй.

УРСР була однією з 15 радянських республік, які добровільно об’єдналися в срср...

Добровільно об’єдналися в СРСР? Реально?

Тоді з вами все зрозуміло.

українці були частиною русні

Припускаю, що увесь світ сприймав жителів радянського союзу як «русских». Для того, щоб пояснити іноземцю відмінність між українцем та московитом ... потрібно було як мінімум знати іноземну мову на середньому рівні + мати можливість виїхати за кордон. А з цим в жителів СРСР були великі проблеми.

Десь так само як зараз 95% пересічних українців сприймають басків як іспанців, або ірландців як британців.

Коли українці в складі радянської армії заїхали в 1968 році в Чехословаччину ... то не думаю, що чехи сильно там розбиралися ... хто саме до них приїхав на танку білорус, українець чи московит.

Не думаю, що фіни в 1939 сильно заглиблювалися хто саме з ними воює, хто окуповує Фінляндію... українець чи білорус чи житель Барнаула-Омська.

ну ти ж не будеш заперечувати, що серед більшовиків, комсомольців та інших радянських людей було багато етнічних українців...

причому це не якісь інопланетяни, а твої сусіди... місцеві з діда-прадіда...

і мабуть багато неросіян було на найвищих радянських посадах...

тепер, увага, питання...

ти можеш собі уявити щоб у часи Британської імперії індієць або китаєць був у британському парламенті чи десь там у начальстві ?

або індіанець чи афроамериканець — в американському уряді... та хоч 100 років тому...?

ясно, що ні...

а українці приймали активну участь в побудові та управлінні радянським союзом... тобто ні про яку колонізацію не йшлося... навпаки, більшовики всіляко підкреслювали рівноправність народів... і стирали національну ідентичність (у тому числі російську) — на користь нової... радянської людини...

Якщо подивитися на кількість війн ... яку пройшли греки за 2000-5000 років.

Сучасні греки з тими греками мають дуже мало спільного.

Вони просто не можуть поділити зайві гроші. Я показав, звідки вони постійно беруться у країні.

До 2014 року русня для українців взагалі не була проблемою. Українці в переважній більшості навіть не помітили як русня нападала на молдаван та грузин.

До 2014 року більшість і не згадувала про ніякі геноциди, утиски, репресії з історичного минулого тощо.

Це вам зараз після 2022 припекло ... то ви все різко згадали та протверезіли у своєму ставленні до русні.

Але ви — історично тупий... бо російський народ так само як і український століттями був в рабстві в «російській» імперії. російський народ (якщо дивитися на локації сучасної рф) так само зазнавав утисків, голодів, репресій, розстрілів від більшовиків-комуністів.

Для прикладу почитайте про розстріли страйків робітників в Новочеркаську 1962 року. Тобто росіяни повставали проти режиму, який знущався над пересічними людьми.

Тому ви звісно абсолютно не думаєте про русню... так званий «російський» народ тримали в глибокому рабстві в «російській» імперії.

путін — це анти-російський керівник. Для нього росіяни — це раби, розхідний матеріал, м’ясо.

Почитайте про розстріл грузин на стадіоні в місті Гагри в 1992 році. Як на це відреагувала українська влада, українська інтелігенції, інтелектуали ... на те, що накоїла російська влада в Абхазі та Грузії на початку 1990-х? Тоді на боці росіян воював чеченець Басаєв.

Тому якщо говорити про геноциди та утиски ... то про них згадали раптом лише після 2022 року. І згадуєте про них вибірково — те, що вам вигідно та вписується у наратив пропаганди.

І це при тому що на кордонах Греції стоїть їх запеклий ворог та гегемон імперії.

Наприклад, правитель-диктатор Сталін (або Гітлер) прийшов як покарання людям за їх егоїзм, жадібність, пофігізм тощо.

Тобто Хуйло прийшов як покарання дурним, ледащім та жадібним москалям. Ну може це й закономірно. От тільки чому від цього страждають українці?

Підйом такого став можливим у такому середовищі.

А якби ви покарали суспільство, яке в 2019 проголосувало за «молодь за Януковича», тобто пана Зеленського (Коломойського)?

От є 13-14 мільйонів політичних дурнів. Що з ними зробити?

Ці ж політичні дурні (70%) в 2004 та в 2010 голосували за Вітю Януковича.

Ви заперечуєте те, що в більшості українського суспільства до 2022 було поширеною неформальна поведінка «моя хата з краю»?

можна поцікавитися — а в якій країні інакше ? )
(ну от зараз більшість проголосувала за Трампа... а він каже — в усьому винні папередники...иа потім папередники прийдуть до влади... і в усьому будуть винні трампісти...)
питання:
скільки в США політичних дурнів, які неправильно голосують? )

А ви впевнені, що зараз в американців та американському суспільстві все нормально?

Припускаю, що в 18 або 19 столітті такі як Трамп в США в кращому випадку керували би борделями.

я ж і намагаюся з’ясувати — де та ідеальна країна )

а якого біса вам хочеться «карати суспільство»?
як кажуть на іміджбордах «анус собі покарай, пес шелудивий»

Правильно; треба більше вікторіанської моралі кінця 18 сторіччя. Якщо життя карає — то за справу. Погане відбувається лише з поганими людьми.

Бо якщо автор хороший — все буде добре! Він не такий як оті ледацюги, можна заспокоїтись і дивитись у майбутнє без тривоги!

До речі який висновок повинні були зробити люди яких ТЦК лупцює? Що вони дурні що не звалили з країни завчасно? За це їх життя карає?

Мої висновки у значній мірі вийшли із самоаналізу власної дурості, наївності, ілюзій.

Я люблю Україну та український народ, але краще гірка правда, ніж солодка, п’яна брехня.

Імхо, самоаналіз на індивідуальному та суспільному рівні — це ефективно та правильно.

Ну як же ж не звинуватити знову себе (жертву) в тому що нападник завдав удару.
Тоді всі жертви насилля, грабіжів, вбивств... ну ви зрозуміли що самі винні. Логіка!

Коли хтось — наївний дурень, ледацюга, халтурник, алкаш, пофігіст, боягуз ... то рано чи пізно він втрапить в якусь халепу.

Якщо дурень та ледацюга після потрапляння в халепу не зробить висновків і не зміниться... його чекає нова інша халепа, аналогічна.

Так недалеко і до виправдання рашки. Це умисно чи ні?

ну це не «недалеко», це і є виправдання.
Думаю неумисно, але все ж.

Якщо жертва потрапляє в певну ситуацію вперше ... то це одне.

Якщо жертва потрапляє в подібну, аналогічну ситуацію — десятки раз протягом століть та десятиліть, то це — чиста дурість та безвідповідальність.

Також, поцікавтесь / почитайте про рабство самих росіян в російській імперії. Бо зе-пропаганда чомусь не згадує, що росіяни — самі були жертвами (рабами) в російській імперії в тій чи іншій мірі століттями.

І нікого це не дивує, що росіяни були офіційними рабами в «російській» імперії століттями.

Це вже стаття за виправдання агресора. Ватник якийсь. Дивно бездіяльні адміни тут коли треба. У мене все

Не переймайтесь ... адміни успішно підтирають, випилюють та цензурують все, що їм хочеться.

Все ж таки вони (адміни) як ви — живуть у вільній державі вільних людей зі справжньою свободою слова.

Тому цензура тут необхідна та обов’язкова!

Але якщо виявиться так, що ви або адміни цензуруєте правду, закриваєте рота щирій та чесній дискусії, самоаналізу — то за це обов’язково доведеться відповідати.

Ага, 2022, інфантилізм яебу, тут питання ху іс ху, бо елітка тоді двіжувала, а зараз дуже добре видно як хочуть пропетляти і знову пилять/схематозити

В суспільстві, яке складається з сотень тисяч маленьких крадіїв та халтурників-імітаторів — до влади приходять елітні крадії та великі імітатори.
Що не так?

Не може народ ... який в плані корупції та професійної халтури гірший за азійські народи називати себе європейським.

Україна — це Європа... — це лише популістичний лозунг за який в реальності дуже мало людей, які живуть та поводять себе в повсякденному житті як європейці.

Адекватний та притомний народ (політично та суспільно здоровий) не може голосувати 73% за протеже Коломойського без професійного досвіду та знань.

Скільки платять в Ольгино)?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Україна в її поточному стані як держава + суспільство = це кумулятивний результат ... мільйонів громадян України за останні 30 років (а можливо і більше).

Може багато з того, що ти написав про українців — правда. Але виникає питання: Парашка зараз захопила частину України і далі просувається. Виходить росіяни, на відміну від українців — не егоїсти, а справжні патріоти які готові віддати життя на війні? І якщо Парашка у поточному стані — також результат дій її громадян ... то виходить що вони краще за українців?
Якщо справді вважати що усе залежить він населення: невже українці настільки відрізняються від сусідів: москалів, білорусів, молдаван, поляків, чи тих же грузин?
Чому в інших країнах зараз не так, як в Україні — невже тому що там громадяни краще?

Ну для державництва впринципі так і є:

Москалі за ідею «мочтти хохлів» кістьми ляжуть.

Українці ж люди пасивніші, їм треба пригнати пасат, і щоб у сусіда здохла корова.

Почему ты всегда к грузинам придираешься? Потому что ми такие простие люди. Иза-за етого ми такая легкая добича!

www.youtube.com/watch?v=pusW9OrwwtY

Черговий утікач виправдовує свій ниций вчинок. Ніколи такого не було і от знову.

То що робиш на українському сайті, якщо так ненавидиш Україну?
Випилися звідси і припини власні муки.

А в новій країні де живеш ти теж не довіряєш державі? Плануєш отримувати якесь громадянство/ВНП? Чи ти на якомусь Балі?

Чи ти на якомусь Балі?

До речі, в нинішній ситуації в світі, виглядає як найкращий варіант :)

До акумуляторів у кладовці додалась діжка з бензином.

Головне заміняти кожен рік.
Сучасний бензин має гарантій термін зберігання до року.

Єдине що знижує твою впевненість — це тиск в країні. Ти реально відчуваєш себе ніким, постійний тиск через воєнні умови і ще через різні вимоги.

Це все легко фіксається, просто зараз солюшн тільки виношується)
Наприклад з зарядженим пістолетом я б відчував себе набагато впевненіше і безпечніше ідучи в магазин, бо зараз держава мертва, практично анархія, також піксель і мінівени тригерять дай боже)

Пс
це тимчасовий солюшн для мене поки не нарішаю як себасса звідси)
Навіть важко уявити як це вийти навулицю і пройтись

Мається на увазі що не має впевненості в завтрішньому дні, i цей факт дійсно пригнічує. Тут справа вже не в пістолеті. Самі умови непередбачувані, бо живеш в постійній зміні обставин.

Ну так яку не яку але пістолет принесе стабільність, хоч на годину, і якшошо я хочаб буду впевнений шо заберу з собою мінімум одного кагебіста)

Але від шахеда чи ракети не врятує. Ось одна потреба закривається, але залишається інша проблема безпеки що впливає на загальне самопочуття.

Ну і чо ти б з цим пістолетом зробив? Від’їхав на 15 років в найкращому випадку, в найгіршому помер. Відбірний солюшн.

До того, як почитав коментарі, думав, що зневіра в людстві, постійне відчуття небезпеки (не в сенсі на вулиці, а в сенсі страх втратити здоров’я дохід і т д) і тд. пункти, про які згадані в одному з найлайканіших коментарів. Думав, що це лише в мене одного. Але виявилось, що ні.

Узнав, що можна поставити Конституцію на паузу.
Але закони потрібні.
Як бути коли закон порушено? Треба непомітно зафіксувати порушення і спровокувати порушити ще раз, а потім ще.
Коли доказів буде достатньо (про що вам скаже найнятий вами адвокат) — діяти.
Відсудити у порушника гроші як компенсацію збитків.
Ось для чого потрібні закони. Щоб ловити порушніків на гарячому підготованими.

поставити Конституцію на паузу

звідки взагалі узявся цей вислів?
першоджерело ?

Так гарант конституции выдал же

www.president.gov.ua/...​oyi-roboti-zalezhit-80041 так наче було у контексті саме представників нашої держави

так не может быть выборочной остановки Конституции.

Вообще конечно интересно как так получилось что в сознании отложилось сочетание «конституции на паузе» и «адресуйте просьбу открыть границы матерям погибших солдатов»
Хотя по факту проблемное только второе, а первое было про «продолжаем работать»

Хотя по факту проблемное только второе

В чому саме проблемное? Воно-то ніби цілком логічно: якщо хороша людина загинула на війні — то чим ти краще що маєш врятуватися?
На жаль це і є логіка війни: насилля породжує насилля. І чим більше вже загинуло — тим складніше припинити війну. Бо виходить ніби зраджуєш загиблих — ніби вони загинули дарма.
Якби я був зараз в окопі, і бачив як мої друзі гинуть — а б сам хотів аби усіх ухилянтів відловили і послали на смерть. Бо чим вони краще що мають вижити?
Але я з іншого боку — тому так само не розумію чому я маю загинути якщо ніколи у житті нікому шкоди не робив?

В том что это просто перекладывание ответственности и популизм. Вместо прямого ответа «у нас нет других опций как победить, все сбегут если открыть границы» (кстати потом так и стали говорить открыто) была сказана вышеописанная хрень.

у нас нет других опций как победить, все сбегут если открыть границы

І хіба «всі збегуть» це не опція? Коли тобі кажуть що у тебе немає вибору — то як правило це маніпуляція.
Ось тобі пряма відповідь: «перемогти» мені ніхто не пропонував і зараз не пропонує. Пропонують або загинути — або втекти. Я обрав втекти.

У меня такая же логика. Победить стратегии не предлагали. Предлагали надеяться на чёрного лебедя и пока перемалывать наших людей в обмен на их людей которых 5х по количеству.
Потому я в Албании.

Йобнувся

Звик вбивати

Норм

Мене майже не змінила. У цілому перші три місяці буда надія на самоорганізацію суспільства, потім країна стала йти у фашизм, і станом на зараз мені більше цікаво, чи це нав’язано владою, чи дійсно більшість щиро підтримують. Скоріше за усе друге.

ах ці нікчемні людішки. Спершу я думав, що вони самоорганізуються (сам то я не дуже організовувався — бо я людина маленька, шо я можу? — але вони то могли б!), а вони не організувалися а пішли в фашизм. фашисти. поїду в іншу країну, може там мені краще зроблять

Спершу я думав, що вони самоорганізуються

Я не думав, я був приємно здивований тим, як це сталося. Самоорганізація була на найвищому рівні, це факт. То вже потім, через три місяці, коли повернулася більшість влади, почалася корупція, ... Ситуація швидко змінилася з «кожен робить що може» на «держава вимагає».

бо я людина маленька, шо я можу

Я не вважаю ні себе ні інших великими чи маленькими. Життя у мене одне, тому я використовую свої навички таким чином, щоб прожити його як можна щасливіше. Це я можу, і це моя головна мотивація.

Ситуація швидко змінилася з «кожен робить що може» на «держава вимагає».

Це також було для мене великим розчаруванням. З початком війни я думав саме так: кожен має зробити для перемоги те, що він може. Держава просто має це організувати. По-перше залучити усі приватні компанії працювати на військові потреби. Будівельні компанії замість будинків почнуть будувати укріплення, ресторани почнуть готувати військові пайки, легка промисловість шити одяг, плести маскувальні сітки, СТО лагодити та збирати авто і т.і. Таким чином більшість цивільних людей могли б працювати на своїй поточній роботі, але вже вносити свій вклад у перемогу.
Наприклад в Україні повно ІТ компаній які виконують замовлення світового рівня: це і медицина, і автопілоти, і вбудовані пристрої. Я впевнений що ІТшники готові б були працювати на військові потреби навіть за їжу і в овертайм. Більше того: клієнти, для яких працювали ІТ компанії також готові допомагати — наприклад надати медичне обладнання чи механічні девайси. Чому держава цим не скористалася?
Військові облігації — це також логічний інструмент. Позичити усі зайві гроші на військові потреби — цілком логічно. У разі перемоги — вони повернуться, у разі поразки — держави усе одно не буде. Отже найкращі інвестиції зараз — у перемогу.
Так само цілком логічно було б якби цивільні люди віддавали свої авто на потреби військових. З умовою майбутнього повернення або компенсації.
Я вже не кажу про залучення вчених і спеціалістів до важливих військових проєктів, таких як розробка РЕБ, дронів, зв’язку.
Замість цього почалася безглузда «могілізація», коли ТЦК хапали будь-кого і не розбираючись відправляли у піхоту. Більше того: через невизначеність з бронюванням під загрозою опинився взагалі будь-який бізнес. Живий приклад: у 2023 році зняли з рейсу і мобілізували мого знайомого який усе життя працював водієм і як раз возив пальне з Європи для ЗСУ. А тепер він сидить десь в окопі (якщо ще живий). ТЦК просто прийшов — і забрав водіїв. Перевезення зупинились бо на бензовози аби-якого водія не посадиш.
Іноді складається враження що у влади досі сидить багато російських агентів. Які не шкодять прямо — але будь-які логічні кроки перекручують так, що виникає тільки хаос та шкода.
Бо у більшості людей є свій мозок і вони мають розуміти що війна стосується їх так само. Це не той випадок, коли можна робити халтуру або забивати. Сьогодні робиш браковані міни, погані турнікети чи фальшиві броніки? Так завтра ворог дійде до твого дома.
Тобто ті, хто розуміють що роблять щось не на користь перемозі — мабуть таємно чекають на Парашку! А поки чекають — можна і скористатися війною для свого збагачення.
І якщо подивитись на дії кожного — то виявиться що таких майже половина усіх військових командирів, десь 30% у владі і 90% у ТЦК та ВЛК. Це цілком пояснює і чому мобілізованих використовують не за фахом, і чому відправляють на смерть без підтримки, і чому не вистачає забезпечення, і навіть чому замість укріплень влада будує клумби і фонтани. Це вже не просто дурість — а свідоме шкідництво і розкрадання.
І робота цього «внутрішнього ворога» стала особливо помітна у 2024 році на фоні війни на виснаження. Бо важко тримати фронт, коли у тебе у тилу працює внутрішній ворог.
Можливо як раз перемир’я зараз більше потрібно Україні, ніж Парашці. Для майбутній боротьби зараз конче потрібно зосередитись на внутрішніх ворогах.

Замість цього почалася

Ще раз, кожен діє виключно у власних інтересах. І коли виникає ситуація, коли велика влада на нуль відповідальності, то більшість буде цим користуватися. А якщо брати поточного президента, який йшов до влади під гаслами «не хвилюйтеся, я порішаю»... Тому це цілком очікувано.

потрібно зосередитись на внутрішніх ворогах

Запиту такого немає. Більше втоми, скоріше би це закінчилося. Тому внутрішні вороги, як самі ушлі, стануть героями. Зеленський переможе на виборах. Якісь зміни це в самому оптимістичному варіанті максимум через цикл. Я так бачу.

Ви ж розумієте, що для цього потрібно переходити на повністю державну економіку? Хто заплатить за бетон і їжу (уявімо, що персонал у нас самоорганізований і не потребує зарплати)? І ви розумієте, що таким чином ви все передаєте державі, якій не довіряєте навіть зайвий 1% податку (а не довіряти є за що). На приватній ініціативі далеко не виїдеш (і це буквально доведено практикою), необхідні саме інституції на які всі тут справедливо наярюють. А які залишилися інституції? Тільки державні. І от це вже справді нагадує фашизм значно більше, ніж вигадані укрофашисти які не самоорганізувалися (чи самоорганізувалися бо, як пише автор оригінального коментаря, більшість підтримує це)

Ви ж розумієте, що для цього потрібно переходити на повністю державну економіку?

Чому це? Навіть у 3 рейху військові компанії були приватними! І в США більшість зброї виробляють приватні компанії. За часів війни просто усі компанії мають виконувати державні замовлення. Як це буде оплачуватись? У кращому випадку — грошима. У гіршому — картками на їжу.
Єдине обмеження — на час війни держава може зафіксувати ціни і зарплати, аби не було спекуляцій. Так: усім доведеться працювати фактично за їжу (у тому числі і приватному бізнесу) — але так і має бути у часи війни. Усе для фронта — усе для перемоги.

державі, якій не довіряєте

можна поцікавитися — ви не довіряєте державі взагалі
(а шо тоді — повернутися у кам’яний вік?)

чи конкретним особам, які тимчасово працюють у владі після чергових виборів...

«я думав що всі щось почнуть робити і стане круто і заживемо».... та ти шо...

Я думав скоріше навпаки, та будую плани (та програмую також) виходячи з самого песимістичного сценарію.

всі щось почнуть робити і стане круто і заживемо

Це помилка, я на це навіть не натякав. Кожен щось робить виключно з власних інтересів. Тут питання в правилах гри.

То що робиш на українському сайті, якщо так ненавидиш Україну?
Вийди звідси і припини власні муки.

ненавидиш Україну?

Я не знаю таку людину, як Україну. Я знаю людей, багато з яких опинилися у жахливому становищі. Я їм співчуваю. В моїх мріях щоб Україна воювала ефективно, щоб бійці отримували достатню матеріальну допомогу, щоб працювала економіка, щоб чоловіки могли виходити з дому. Те, що робиться зараз, призводить лише до збагачення тих що на потрібній посаді, більше терору, більше втрат, більше болю. Саме тому я на цьому сайті, що хочу якось вплинути та допомогти.

Ваш пост він більше в дусі путинізму: ти ненавидиш РФ якщо не погоджуєшся зі словами та діями фюрера. Тому я бачу, як небайдужі мені люди крокують в дупу, та намагаюся якось попередити. Було б мені байдуже, то я б не писав взагалі. Якби ненавидів, то є більш дієві способи, ніж писати на форумі.

Не знаю чому не реагує радакція, але побажання смерті іншим то вже як мінімум на видалення комментаря чи таймач

Чудовий пост з чудовими коментарями, без сарказму.

Коротко і анонімно про себе: товстий неспортивний тіп віком десь між 40 і 50, з от таким от здоров’ячком: I11.9 E11.42 E66.91 H52.1 H52.2 H35.0 H35.4 H53.0, типовий штурмовик. Якщо попадуся, буду шукати можливість «домовитися». Якщо не вийде, буду шукати можливість піти в СЗЧ. Якщо не вийде втекти, то, ймовірно, самовипиляюсь до початку БЗВП.

Чи вплинула на мене війна? Ну як сказати. На щастя, у мене тут прильотів не було, всі близькі родичі живі. Подумайте тільки: хліб в магазинах продають без талонів. Об’єктивно у мене все добре, я жив-здоров і на свободі, лежу собі на дивані і насолоджуюся життям. Суб’єктивно це не дуже хороша свобода, та і радість від життя якась фальшива. Я відчуваю, що війна мене якось змінила, і ці зміни не на краще.

Тут є топовий коментар про те, що довіра до держави втрачена. Це так. Але також є питання до самого себе. Я втратив залишки самообману, що якось можу впливати на своє життя. Довіри до своєї власної логіки та власної інтуїції в мене більше нема, як нема довіри до нашого уряду. Є лише рефлекторні дії, плин часу, рух за течією і темрява попереду.

Якщо не вийде втекти, то, ймовірно, самовипиляюсь до початку БЗВП.

Якшошо з бзвп набагато легше спетляти ніж з підвалу тцк, тому не спішіть з самовипилом

Якщо не вийде втекти, то, ймовірно, самовипиляюсь до початку БЗВП.

Я у 2023 році так само розумів що бігати на полігоні для мене — смерть. Тому був готовий що будуть судити по статті за відмову від мобілізації. Максимум — посадять на 3 роки. Хто у 2022 сів — як раз би пересидів війну.
Від військових чув що вони часто ненавидять нові підрозділи сформовані переважно з примусово мобілізованих. Бо, наприклад, сусідній підрозділ, який тримав ланку фронту з лівого фланга переводять чи відпускають на ротацію — а на позиції заганяють «мобіків». При цьому їм ніхто взагалі нічого не показує, не розказує, командири їхні з ними на нуль не їдуть, забезпечення і навіть свої речі десь ще в дорозі.
Відповідно наступна навала ворога — і усі мобікі тікають хто куди (деякі навіть у напрямку ворога бо навіть мапи не бачили). Увесь фланг відкритий! І боєздатному підрозділу доводиться залишати свої обладнані позиції які вони успішно тримали і відступати — бо інакше просто обійдуть. От чому зараз ЗСУ поступово відступають. Бо що за бригади понабирали з примусово мобілізованих зараз вже стало чудово бачити.

Від військових чув що вони часто ненавидять

які це військові?

Скажу так — це «добровольчі» бригади які набирають людей тільки через рекрутинг. І які не звикли відступати. Саме тому їм було так прикро коли через «мобіків» їм доводилося віддавати оркам позиції, які вони будувати і тримали декілька місяців.
Але з іншого боку вони розуміють що винуваті не «мобіки», я ті, хто закинув їх на нуль без підготовки, без підтримки, іноді навіть без РЕБ та БК. Ось тільки один приклад який отримав розголос:

За перший тиждень грудня ще до вступу у бій у бригаді сталось ще 198 СЗЧ, а з першого дня виконання бойових завдань почались значні втрати людей через погану керованість та навченість...
... бригаду не забезпечили необхідним озброєнням. Зокрема жодного дрону для виконання бойових завдань бригада від держави не отримала. Також повністю були відсутні засоби РЕБ.
Всі 120 мм мінометні міни виробництва підприємства Мінстратегпрому, які видали бригаді, виявились бракованими.
До того, як бригада зробила перший постріл, її самовільно залишило 1700 військовослужбовців.

www.pravda.com.ua/news/2025/01/2/7491759

Хто у 2022 сів — як раз би пересидів війну.

ага, вже б виходили і сідали по другому колу :)

Я останній десь рік, коли приїжджаю в Ірпінь/Київ, намагаюся просто точково допомагати.
Раніше були переживання , що ми в безпеці, вони- ні. Зрозуміла, що не на часі це. Тому, чим можу ,тим допомагаю.
Умовно, треба дитячий психолог- знаходжу ( у близькій знайомій дитина в садочку заявила, що хоче бути кілером і всіх руських вбивати, бо гинуть на війні багато песиків і котиків), купую ліки знайомим, продукти харчування, просто з дітьми і тваринками всі разом кудись йдемо. Або просто сиджу з дітьми, поки дівчата трохи відпочинуть.
Знайомі всі тримаються, адаптувалися вже. Розмови переважно на сьогодні — завтра , і не більш. Польщу не розглядають ті, хто може виїхати зараз. А на Іспанію /Португалію коштів не має. І так до наступної поїздки.

Польщу не розглядають ті, хто може виїхати зараз.

Лол, знаю таких

Ідіоти, мріючі про безпечну, європейську, дешеву країну, з рівнем життя як у швейцарії, кліматом італії, та виплатами німеччини. А польща то ж працювати треба, і виплат нема, і море далеко ще й холодне

Короче, це люди які розглядають виїзд не як захист сімʼї від шахедів та балістики, а як класичну еміграцію

Ні, в моїх, скоріш,те, що деякі просто вважають, що Польща- наступна.

вважають, що Польща- наступна.

так уж канєшна всьо так ))

Короче, це люди які розглядають виїзд не як захист сімʼї від шахедів та балістики, а як класичну еміграцію

Добро пожаловать в реальный мир. Неэмиграция это только те, кто в 22-м году выехал за границу прямо из бомбоубежища. А шахеды и в польшу может долететь, а баллистика и подальше.

Ну так в Україні і працюють, бо тут просто і зрозуміло, ось твоя робота, ось твоя зарплата. А за кордон багато хто рветься саме на «виплати». І це я навіть в своїй «бульбашці», в своєму оточенні бачу — люди тут працювали, а потім виїхали в німеччину, і уже третій рік «учать мову». Ходять на якісь курси, які їм оплачує німеччина, і в х*й не дують. А навіщо іти працювати, коли в тебе житло оплачене, мед страхування — є, ще й 500 євро в місяць зверху капає?

Сорі, розглядати Польщу як захист сім’ї це треба бути настільки недалекоглядним наскільки це можливо. Час іде, події відбуваються, здавалось би досвід та розуміння мали би приходити — але виходить це не так працює)

дитина в садочку заявила, що хоче бути кілером

а звідки дитина знає значення слова «кіллер» ?

Як пояснила психологиня, то цей термін саме вживав один хлопчик, а наш- перейняв. Але зараз дітки дуже рано дорослішають через війну. Тому, там комплексна проблема. Її,мою знайому, теж викликали ,щоб психологиня могла поспілкуватися.

«кілер» — це слово не з новин про війну )

Юра, ну ми же не знаємо, що там і які розмови в родині його одногрупника. Я уж 100% :) Тому, ставити під сумнів слова психологині знайома не стала. На батьківських зборах вихователька попросила батьків більш чуттєво ставитися до того, що саме казати при дітках.

дитина в садочку заявила, що хоче бути кілером і всіх руських вбивати

База, основа, фундамент, ґрунт

Навіщо психолог? В дитини благородна мета. А для батьків є шанс напрпавити дитину (я своїм так кажу) що кіллеромбути і вбивати москалів це звісно добре, але якщо будеш гарно вчитися то станеш інженером, який зробить зброю, яка допоможе вбивати на багато більше москалів.

дитина в садочку заявила, що хоче бути кілером і всіх руських вбивати, бо гинуть на війні багато песиків і котиків

youtu.be/...​fbV6A?si=mGqV_zhe0hEba4NR

— стало достатньо 5-30 хв щоб в голові зрозуміти за що саме я буду тихо ненавидіти людину або групу людей, незалежно від будь-яких факторів, без виключень, не зважаючи на вік, стать, соціальний статус та позицію; особливо коли ясно стає зрозуміло чому саме його/їх «пальто біліше»;
— перші 2 роки, коли не міг заснути вночі, заспокоювали ті самі «мʼясні» відоси з дронів, потім попустило;
— стало менше психологічних блокерів для того, щоб отримувати «швидкий дофамін» без докорів сумління, типу скролінгу тікітоків чи нездорової їжі;
— останні місяці вкладаю певну суму в персональний комфорт у вигляді зручних меблів або девайсів, купівлю яких довгий час відкладав;
— майже не купляв нового одягу (ну але це ще з часів корони), із нового в основному це брендовані речі з роботи, купляв лише взуття та розхідні шмотки типу шкарпеток;
— скоріше як вплив довгого ремоуту (теж ще з часів корони) — важкувато в живому спілкуванні тримати зоровий контакт із людьми, швидко втрачається зацікавленість в розмові в цілому;
— стало легше втратити внутрішній спокій, якщо щось йде не по запланованому графіку/відрізняється від вчорашніх(або просто регулярних) таймінгів;
— іноді можу зловити гіперфікс на якійсь робочій задачі на всю ніч/вихідні, раніше такого не спостерігав;

Война дала мне волшебный пендель под жопу сделать то, что я хотел давно: свалить из страны.
Урок, который я из этого процесса вынес, наверное, будет звучать так: если какое-то решение тебе кажется интуитивно верным — пробуй, а не сиди, думай и не делай ничего.
Ещё научился противодействовать информационному перегрузу и намеренной эмоциональной раскачке. Понял, что информации бывает слишком много и её надо безжалостно фильтровать, если она не влияет на возможность выполнения тобой задач, даже если она кажется ванной и нужной на 1-й взгляд.
Также понял окончательно, что родине доверять нельзя и стратегия противодействия ей должна быть последовательной стратегией, а не отдельными спорадическими действиями, т.е.: не иметь бабла на счетах родины больше, чем не жалко потерять, не иметь там официального зарегистрированного на тебя имущества, иметь все возможные документы заранее: неизвестно, когда родина решит тебе их не выдать в нарушение всех международных норм ну и т.д.
Что ещё? Стал более пофигистичным и спокойным, наверное. Однозначно стал более последовательным, учусь планировать больше, чем на завтра, что на родине было бессмысленно (и не только в условиях войны).
Где-то так :)

Урок, который я из этого процесса вынес, наверное, будет звучать так: если какое-то решение тебе кажется интуитивно верным — пробуй, а не сиди, думай и не делай ничего.

Перед ковідом інтуїтивно здалось, що це може бути серйозно, наробив таких приготувань, що можна було б місяць всією родиною виживати без виходу з квартири, і воно в результаті не знадобилось, з цих приготувань глузували. Коли влада розповідала про шашлики, маючи всі можливості, час і чуйку що варто було б від’їхати західніше, глушив свої думки саме цим досвідом, мовляв, не треба панікувати, що люди подумають, якось більшість не готуючись жива-здорова...
Тепер розумію, що таки ні, інтуїція і задоволення ірраціональних страхів і сумнівів — то самоцінність, навіть якщо вони не справдяться.

що можна було б місяць всією родиною виживати без виходу з квартири, і воно в результаті не знадобилось

У меня всегда еды лежит столько, что можно месяц осаду выдержать ))
Кстати, наоборот: даже пригодилась малёха в начале ковида, пока сервисы доставки сходили с ума пару недель.

Коли влада розповідала про шашлики, маючи всі можливості, час і чуйку що варто було б від’їхати західніше, глушив свої думки саме цим досвідом, мовляв, не треба панікувати, що люди подумають

Я ещё за месяц был уверен, что что-то будет, ошибся только в масштабности, но перехитрил сам себя: сделал 3-ю ковидную прививку 19.02 в рамках подготовки к эвакуации (чтоб точно на границе ничё не сказали) и 24.02 встречал в больничке с миокардитом, способный пройти без остановки метров 10, и то лучше по стеночке.
А в целом — хотел свалить ещё в 2014-м (с войной не связано никак, просто так совпало, что окончательно понял к этому моменту, что родина — не та страна, в которой хочу жить), но 8 лет ещё тыкался-мыкался мол сложно, столько всего надо для эмиграции сделать и т.д. — и не делал ничего :) Сидеть на жопе ровно — оно же проще всегда, особенно когда крыша над головой не протекает :)
Вот собссно урок про это: нечего сидеть на жопе ровно и ждать неизвестно чего, надо делать. Жизнь — она одна и не бесконечная, как у эльфов. Если долго ждать — можно и не успеть.

тыкался-мыкался мол сложно, столько всего надо для эмиграции сделать

Завжди було цікаво, що саме люди мають на увазі коли говорять про «зробити для еміграції». Я переїжджав з країни в країну більше 1 разу і це власне мало чим відрізняється від просто переїзду в інше місто з невеликим додатковим навантаженням з бюрократії і адміністративних формальностей. Але адміністративні формальності можна вирішити поступово вже після переїзду (1 року частіше всього достатньо щоб повністю облаштуватися в новому місці)

Ну, для начала — нужно найти работу в целевой стране. Переехать, работая через ФОП — ща вроде уже можно с использованием digital nomad visa, раньше было сильно проблематично.
Затем получить рабочую визу — тоже такой себе квест.
+, если едешь не сам — то понять, что будет делать жена, где будут учиться дети ну и т.д.

нужно найти работу в целевой стране

Хоч це і не єдиний варіант для переїзду, але на мою думку, це основне, всі інші пункти формальність яка можливо займає час і потребує якихось витрат, але формальність.

Якщо мова про Європу то дітей інтегрують в місцеву школу доволі просто. На інтеграцію завжди треба час, але і поза країною почати інтегруватись майже неможливо (хіба мову вивчити).

Хоч це і не єдиний варіант для переїзду, але на мою думку, це основне

Да, это — необходимое условие, согласен с тобой.
Но есть и куча дополнительных — это не как переехать из Жмеринки в Обухов, где такой же новус рядом, только вид из окна другой (хоть и похожий).
Например:
— какая политика в отношении мигрантов в целевой стране: сколько ждать паспорт, какие гарантии, что дадут, какие есть опции для ВНЖ / ПМЖ и т.д.;
— какая налоговая политика;
— какие перспективы с IT (ну или мож другой специальностью, если решишь свитчнуться);
— какой климат;
— что с рынком жилья по аренде / покупке;
Ну и т.д. Я могу 10-ки таких вопросов сгенерить, и каждый будет важен ))
Когда ты переезжаешь 1 — часть этих вопросов будет не оч важна, да и в целом ты свои приоритеты более-менее знаешь, догадываешься, с чем готов мириться, а с чем — нет (и то жизнь может подкинуть неприятный сюрприз на месте )) ). А если вас переезжает прям много? И у каждого — свои приоритеты и свои желания? И вот, вместо того, чтоб решить основной вопрос № 1 — вы начинаете дискутировать вокруг всех этих 10-ков вопросов — патамуша так легче, чем решить основной. Особенно если у тебя желание свалить есть, а у остальных — не очень-то есть.

Всі ці питання, звичайно, важливі. Але відповідь на них це О(дні).

Особенно если у тебя желание свалить есть, а у остальных — не очень-то есть.

Основна проблема зазначена тут і без її вирішення все інше не має значення.

И у каждого — свои приоритеты и свои желания

Ідеальних мість немає і шукати місце яке задовольнить всі критерії немає сенсу — його не існує. А пріоритет може бути лише 1 основний, все інше лише побажання, інакше буде як з багатонаправленим вектором. І якщо він не співпадає, то проблема не з пошуком місця для переїзду і не з його організацією.

Основна проблема зазначена тут і без її вирішення все інше не має значення

Абсолютно с тобой согласен.

А пріоритет може бути лише 1 основний, все інше лише побажання, інакше буде як з багатонаправленим вектором. І якщо він не співпадає, то проблема не з пошуком місця для переїзду і не з його організацією

Тоже согласен. Собссно, проблема именно так и решилась: после развода через полтора года свалил.

Також питаю, для цікавості.
Коли переїжджали чи була у Вас сім’я? Можливо нерухомість або інше нажите майно?

Переїжджав як сам так і з сімʼєю і дітьми. Нерухомість можна здати в оренду через агенцію, машину перевезти, для рухомого майна можна вийняти вантажівку чи 2 (переїзд це не безкоштовно і до цього, звичайно, треба бути готовим). Місцеву мову в момент переїзду майже не знав в кожному з випадків.

Чотко. Шо тут скажеш.. В декого просто ці всі матеріальні штуки стають якорями,які не дають підняти паруса і на сйобки!

В декого просто ці всі матеріальні штуки стають якорями

ага... особливо, коли вклався не в крипту, а в садок вишневий коло хати...

А сейчас есть перспективы остаться в новой стране? Потому что слышал что с нюансами (это к пункту про долгосрочные планы)

Перспектив нет у тех, кто сидит на пособии и не работает. Такие вряд ли кому-то будут нужны. Для тех, кто работает (и, главное, платит местные налоги) расклады совсем другие. Та же Германия, к примеру, значительно упростила условия Blaukarte для украинцев, которые там, вообще прямо намекая заменить режим пребывания в стране. Испания пока просто продлила на год защиту, посмотрим, что они за этот год напринимают. Есть такая штука как Arraigo Laboral — оседлость по работе. Мы все оч надеемся, что они добавят режим защиты в список состояний, попадающих под зачёт времени пребывания (там надо как минимум 2 года пребывания в стране, из которых не меньше 6 мес платить соцстрах, т.е., официально работать, autonomo тоже считаются). В список «пребывания» попадает прям много чего, от рабочих виз до нелегалов, а вот мы — пока что не попадаем. Но, исходя из тенденций к упрощению этого типа ВНЖ (до 2024 было 3 года и 1 год работы вроде), есть ненулевой шанс, что испанцы его таки доведут до ума для нас ну или сделают для нас другой вариант легализации. Если нет — всегда есть вариант с рабочей визой как высококвалифицированным рабочим, но не хотелось бы — так таймер для arraigo ресетнётся.

Для тех, кто работает (и, главное, платит местные налоги) расклады совсем другие.

Саме так — робітники у Європі потрібні. А ІТшникі, які приїздять зі своєю роботою і тільки платять податки і витрачають гроші — так взагалі усюди потрібні.
Для ІТшників усе просто — у багатьох країнах є Digital Nomad візи.
Або якщо ти вже приїхав як біженець і влаштувався на роботу — багато де можна змінити візу на робочу.

Для ІТшників усе просто — у багатьох країнах є Digital Nomad візи

DN виза в большинстве случаев не даст выход на ПМЖ, увы... По крайней мере, так сейчас работает.

Або якщо ти вже приїхав як біженець і влаштувався на роботу — багато де можна змінити візу на робочу.

Да, вот именно так и можно сделать, если не будет других опций. Но я все-таки надеюсь на опции ВНЖ по факту пребывания в стране и официального трудоустройства- в этом случае те 2.5 года, что я уже тут — пойдут в зачёт времени пребывания в стране и, соответственно, на 2.5 года меньше до паспорта :)

DN виза в большинстве случаев не даст выход на ПМЖ, увы... По крайней мере, так сейчас работает.

В Испании и Португалии дает, насколько мне известно.

DN в Испании? Вроде нет, это просто виза с пролонгацией, притом пролонгаций ограниченное кол-во. Выхода на ВНЖ / ПМЖ с неё нет, насколько мне известно.
Кроме того, ты имеешь право работать на местный рынок не более 20% времени.

Або якщо ти вже приїхав як біженець і влаштувався на роботу — багато де можна змінити візу на робочу.

К сожалению, не во многих странах. Польша и Чехия на данный момент. Мы говорим именно про переход с временной защиты.
С большой вероятностью примет Германия разрешение.
Остальные не спешат разрешать перейти на нормальные виды ВНЖ.

Я вот поэтому смотрю на Португалию, там в плане легализации все кратно лучше чем в Испании.

Из основного:
— появилась глобальная цель никогда не попадать в страну с войной где у меня есть гражданство
— понял что многие недооценивают войну и работу правительства (и я недооценивал на момент страта в том числе). До сих пор находятся люди которые верят что текущие бусики это перегибы на местах и русское ипсо
— разочаровался в айтишниках. Раньше думал «ну если в айти на технических специальностях нет кумовства то он же не идиот раз дорос до архитектора там или до лида». А сейчас когда вижу как вроде умные люди рассказывают про «мне и в Украине норм, у меня бронь», понимаю что люди в рамках опасностей реальной жизни как-то не особо задают себе вопросы
— понял что связи часто решают больше нежели любые деньги. Стал в разы активнее работать над ними вживую. Даже за время войны это уже неоднократно принесло свои плоды.
— желание безопасности которое было просто желанием до войны (достичь файр, чтобы не работать и не боятся что окажешься на обочине жизни) усилилось и превратилось в какой-то постоянный фоновый страх (а вдруг сюда придёт война, а вдруг документы не успею сделать, а вдруг счета поблочат, а вдруг паспорт не успею сделать до истечения строка действия). В целом стараюсь бороться против этого страха, во многом он контролируемый. Но в целом эта попайка со мной точно на какое-то время
— понял что некоторым людям важны цвета флага, а не поступки, которые будут оправдывать любое безумие если флаг правильный повесить. И само существование этих дураков и их количество стали для меня ещё одним разочарованием в копилку войны
— ещё увидел кучу людей которые до последнего будут закрывать глаза на реальность пока по башке не стукнет. Не ожидал что так много слепых...

понял что связи часто решают больше нежели любые деньги.

До речі так, прислівʼя (сорян що русняве) «нє імєй сто рублєй, а імєй сто друзєй» заграло новими фарбами

Зараз навіть маючи 30-40к американських гривень — не виїдеш. А це навіть для цивілізованого світу серйозна сума, не говорячи про Україну

Всё целиком упирается в связи, а не в деньги в случае границ Украины
Даже имея условный миллион баксов, без связей будешь просто швырять деньги за выход из бусика или проезд блокпоста
И они будут весьма быстро заканчиваться

Так і я ж про те. Раніше здавалося що за 40к баксів тебе в дупу поцілують і за руку через кордон переведуть.

Хоча, в принципі, в 2022му році так і було. Лише виявилось (о чудо), що якщо держава дійсно хоче — то вона таки може бороти корупцію. Просто лише там, де їй це вигідно

Це завжди було. Лох з купою грошей не стає відразу крутим — він так само залишається лохом, у якого ці гроші так чи інакше відберуть.
Зв’язки вирішують хто ти є і що можеш. Так — потрібні зв’язки можна купити за гроші, але це треба вміти робити.

Перегнули з вартістю разів так в два, на даний момент часу.

хочеш бєзапасності? ну то давай єдь на анадірь — там тіха і спакойна.

Лишь бы не вышло так что мы все будем завидовать тем кто живёт себе тихо спокойно в Сибири....

Не. Я конечно далеко свалил, но не настолько)

Стал в разы активнее работать над ними вживую

якісь є методіки/best practices? Просто цікаво,як саме це можна зробити..

В моём случае это было в первую очередь про делится информацией и знаниями
Начиная от помощи знакомым по выезду, советами по финансам (банально не все могут тот же IBKR пополнить в условиях текущих ограничений или криптой пользоваться), советами по эмиграции
Видел, например, вопрос в группе по стране где сейчас живу и отвечал на него если знал ответ.
Такое себе поднятие своей видимости
Ну и если люди уже как-то стартовали с тобой общение, вытягивать их на пиво/кофе/чай и там уже общаться
Процентов 80% знакомств бесполезны в моменте
Но потом там знакомый механик, там чувак который жил в соседней стране и знает её особенности, есть у кого спросить и тд.
Это если в целом

Дякую за приклади. Будемо пробувати :)

Жопу лизати треба уміти, що тут не зрозумілого, і робити це майстерно, щоб жертва не розуміла підвоха) це якщо в двох словах. Я ось особисто можу ладнати з багатьма типами людей з різним соціальним статусом. Але вищезгаданого навика у мене немає. Я не зможу з кимось ходити в баню бухати, на рибалку чи на полювання, якщо мені ці заняття не цікаві.
А «наработка зв’язків» якраз і передбачає подібні активності навіть якщо це не твоє.

Албанию выбрали из-за фаер? Выглядит как не очень страна для жизни (был месяц назад, грязно, не развито, ездят как попало), но очень хорошая для накопления денег онлайн.

Много фактов
В частности налоги хорошие, паспорт за 7 лет
А там уже посмотрим куда поедем
В любом случае Европу ща штормит, штаты тоже, Канада мне не нравилась, Украина... Кароч были Балканы и Азия. Но Азия это проблемы получить паспорт итд, а тут вполне неплохо на самом деле.

Налоги да, но паспорт 7 лет базовые условия для много стран.
Азия да, там паспорт не дадут. Балканы исторически тоже не очень спокойный регион, ну и из-за этого (+ менталитет) отсталый немного (или много).
Хотя платить 35-40% в Испании/Португалии на фоп тоже так себе вариант

Европа ок если у тебя стандартная семья (2+ детей) и желательно ты живёшь без амбиций (когда тебе ок просто обычная работа, жизнь от ЗП до ЗП, ипотека на 30+ лет етц)
Типо ты будешь жить как все. А вылезти за стандарт крайне непросто. В той же Албании есть незакрытые ниши — нет условно маркетплейсов, новой почты етц, норм налоги, норм климат. Это даёт пространство попробовать вылезти за стандарт и норму.

В той же Албании есть незакрытые ниши

ти в яку нішу будеш заходити?

А вам всё расскажи)
Надо сперва с легализацией всё до конца утрясти, а там буду более детально изучать.
Идеи, как минимум, есть. Уже значит можно двигаться.

Там же вроде через фоп можно внж
Или через недвижимость

Да, всё верно. Я просто в процессе как раз по всем документам по местному ФОПу. Там есть нюансы и не всё так быстро и легко как хотелось бы, особенно касательно ВНЖ.

Мне кажется та же беда что и в Украине (кто не знал она для иностранцев недружелюбная, никаких дий), просто не популярное направление и не обкатаны процессы + менталитет южный

Та тут недавно волна посадок была и там где раньше можно было решить за месяц, сейчас затягивается на ±3
Ну и всякие эмиграционные особенности — типо для визы Д (долгосрочное пребывание) надо выезжать, подаваться и заезжать...
Кароч решаемо, но надо время, деньги и желание

В той же Албании есть незакрытые ниши — нет условно маркетплейсов, новой почты етц

Типа самому ее закрыть?

Ну да. Часть вещей, безусловно, хрен в соло сделаешь, особенно где надо большие стартовые инвестиции, но что-то в основном на айтишке завязанное почему нет.

Главное не упереться в консерватизм местных. Потому что там и картами люди не платят, как оказалось по словам нашей бизнесвумен, просто потому что не хотят. Не доверяют. Налоги нормальные там, у нее есть терминал, она говорит я лучше за эквайринг отдам 2-3%, чем потеряю клиента. Они мыслят лучше потеряю клиента, чем вот эти ваши технологии, не нужон мне интернет ваш

Ну во многом таки да, но всё не так плохо в той же столице. Я за вот текущий месяц кешем платил только за цветы и за СТО по машине.
Продукты, аренда, одежда — всё картой онлайн без проблем.
Понятное дело что если ехать как турист и в туристические места, ситуация сильно хуже.
А так в целом более чем решаемо и не плохо)
Албания стремительно развивается. Я тут год и со стороны оч заметно на самом деле

Если будет что-то интересное, готов присоединиться. Когда был в Албании, были мысли о том же, что как много перспектив, и как мало людей которые хотят решить их )

Если семья не против, советую сюда релокейт. Жить будешь точно лучше чем в Европе — будет тупо больше свободных денег оставаться на себя.
Хотя часть вопросов, безусловно, не выйдет решать влоб как это можно делать в той же Польше (банально тут часть техники выгоднее заказать на Украину, а потом переслать перевозчиком — экономия может быть до 30%)

Вот тут нюанс, жене после Польши не зашло что есть собаки, мусор и отсутствие инфраструктуры. Ну и мне тоже не то чтобы зашло, но из плюсов деньги, климат.
Но не откидываю этот вариант, потому что можно нормально скопить денег

Собаки скорее всего в Дурресе или где-то где не в столице
Да и здесь они объективно очень зашуганные
Им явно не до людей, им бы выжить
Да и в столице тут есть разные районы и места в целом (условно квадрат тут можно купить за 600 евро, а можно за 4к. Люди будут тоже разные)
Мусор... и да и нет. С одной стороны — да, сорят. С другой — убирают так как нигде. Опять же, я просто для жизни не рассматривал бы ничего кроме столицы и всё. Остальное гуд ток для туризма или на недельку.

На счёт собак, да, я про Дурес и Вльор. Ужасные города для жизни. Из плюсов только море. Дурес весь грязный, собаки стаями бегают (и кидаются на детей). Я когда приехал, думал что случайно самолёт в Египте приземлился. Вльор набережная красивая, отходишь квартал и понеслось. Я попробую если не забуду, тут опубликовать видео :)

Тирана и правда удивила приятно. Как будто другая страна (хотя пофигизм на дороге тот же)

Водители тут это особый вид искусства. Я проехал как водитель где-то 12 стран полностью и такого п****ца как здесь не было нигде)
Но... ко всему можно привыкнуть и адаптироваться.
Самое сложное первый месяц наверное. Ну и мне повезло — я первые три месяца был в Дурресе — там трафик полегче, а это дало более лёгкий старт в Тиране как водителю.
В Дурресе, к слову, два пляжа. Там где красивая набережная, плохой пляж. А там где норм пляж итд — считай ничего кроме пляжа и нет. Ну и да, собаки.
Вльора лично нам больше всего понравилось (именно как поинт куда ездить на море)
А сарайчики и разруха в целом есть во всей Албании включая Тирану

Ну привык я быстро, я принял их правила и просто делал как они. Но ты всегда в напряжении, даже на их трассах ты не можешь быть полностью спокойный, несмотря на хорошую дорогу, с освещением беда и нету защиты от животных (в итоге куча трупов на трасе), а значит ты всегда должен ожидать что какая-то собака вылезет на трассу. И я больше стресовал даже не из-за водителей, я их хотя бы вижу, а из-за животных и людей (которые могут просто вылезти на дорогу перед капотом).

Тут ещё всё сильно зависит от дня и времени. Бывает едешь и всё в целом ок, ну просто тянучка. А бывает такой экстрим что ппц.
Но в целом да, адаптироваться можно

А и еще не знаю как в Тиране, жилье которое мы снимали, вроде бы само по себе хорошее, но сам дом ужас :)
Паркинга нет, парковки нет, у самого дома территории нет, отопления нет, кондиционер 24/7 не помогает, сырость внутри.

Зато поездили в очень красивые места, в города которые внесены в ЮНЕСКО. Природа кайф. Не такая красивая как в Черногории, но все равно приятно глазу и температура 17 градусов в феврале тоже топ. А выйти утром на кофе на берегу моря, разгружает мозг идеально. Кофе правда отстой, зато дешево. И морепродукты прекрасные.

UPD: Кофе в Тиране нашел вкусное, в маленьких городах можно и не мечтать. Даже в местах которые называют себя «спешиалити» по факту просто название.

Ну когда жильё на долгосрок ищешь — варианты ощутимо лучше чем по туристическим ценам
Если есть желание — пингани в линкедин — я перешлю свой румтур где снимаю. У меня и парковка есть и 15 минут до центра пешком и ванная. Но район типовый спальный, не супер красота. Такие же условия но в красивом месте станут либо в 1.5х либо чем-то придётся пожертвовать, например ванной)
Кондёр, к слову, один на большую кухню + спальню (кухня как полноценная комната по размеру, даже больше спальни) вполне справляется. Вот зимовали ж как раз

Зате вільних грошей багато залишиться :) /сарказм

В большинстве стран есть разные районы и люди
Если вам ок 40% налога в Испании и привязывать телефон к руке — айда)
Или мертвый город в воскресенье в Европе — тоже норм
Всё вопрос выбора
Благо границы закрыты только в Украине)

Верно
Выехал в августе 23го года
Полтора года мне хватило чтобы расставить всё в голове на местах)

А я в последний день мая 2022. Мне хватило буквально 4 дней с 24.02.2022. Просто пока бюрократия, пока переезд. На шашлыки майские жаль не успел...

став старше на три роки

Це А/В тестування, якою мовою буде більше лайків чи провали в пам’яті з дисоціацією?

Різко зменшилась віра у людство. На всіх рівнях.

Так це ж звичайний «ріал політік».

Хз кому як, а ця війна мені якраз підтвердила мої припущення про людство. Хіба досить велика частина американців(на всіх рівнях) розчарувала, а все інше як по графіку.
Ну і ще Ізраїль( думав своєму вони-то вже допоможуть ) та Грузія, ці взагалі чемпіони нікчемності.

Ізраїль нас нефігово підтримує

Просто ніде про це не кричить

Радий, якщо це дійсно так.
Просто особисто я не знаю про якусь суттєву допомогу окрім епізодичних гуманітарних місій.

Це добре

Головне, що знаю я і інші люди в темі

Я також на Ізраїль довго наганяв

Допуском російських авіакомпаній які досі літають чи ослабленню правил іміграції євреїв з раші? а до великої трагедії 7 жовтня 23 ситуація була ще гірша.

Певними компонентами

Так, після нападу хамасу в них мозги вправилися. Я з знаю, що Зала, Ланцет і Орлан це ізраїльські дрони

Перестав грати в шутани і дивитись військові фільми. Вмикаю Prodigy, а там у них сирена в багатьох треках, по іншому стало відчуття від улюблених розйобів дев’яностих. Все інше як у всіх: нерви, страх, апатія

так що я вже ніколи не буду довіряти Україні. Буду відчувати постійний страх перебуваючи на теріторії України, неважливо як і на яких кордонах війна завершиться, — довіра втрачена.Щоб не сталося, не хочу знову опинитися в цій армії

В мене теж з кукухою деякі проблеми почались.

Ну, почалися в мене ще в 90-х

Тут загострилися. Зате тепер знаю, що таке дурка :) Не так страшно, як уявляв, навіть навпаки

Тут загострилися. Зате тепер знаю, що таке дурка :) Не так страшно, як уявляв, навіть навпаки

Я навпаки — що таке панічний страх. Виявилося що сам страх — і є найстрашніше і найгірше.

То що робиш на українському сайті, якщо так ненавидиш Україну?
Випилися звідси і припини власні муки.

Ти ж в курсі, що Yriy в ЗСУ, а не на дивані як ти?
Не соромно пропонувати військовослужбовцю ЗСУ вбити себе поки він тебе захищає?

Та йди в СЗЧ вже, чого ти страдаєш? В тебе реально кожен комент про це.

Я доволі багато втратив за час повномасштабного вторгнення. Але на диво стало краще. Я нарешті перетворився на пофігіста і зрозумів, що в житті є дуже мало речей, за які реально потрібно боротися — власне здоров’я та добробут, сім’я, друзі, близькі люди. Навчився радіти простим та навіть банальним речам, як-то новій роботі, цікавому фільму чи книжці, довгоочікуваній зустрічі з друзями. На початку війни протягом певного часу був залучений до цікавого та корисного волонтерського проекту, який і досі працює та робить класні штуки.

Не дуже сильно засмучуюся стосовно обмеження пересування, тому що по факту працюю віддалено з 2018 року і вже призвичаївся до такого режиму, хоча він і завдає мені певних незручностей. Крім того, знайомі моряки, які світчнулися в айті, сказали, що це дуже нагадує роботу на кораблі, тож ця аналогія трішки покращує сприйняття поточних умов. Щодня намагаюся влаштовувати собі годинну прогулянку ввечері, за будь якої можливості зустрічатися з друзями в офлайні, також займаюся фізичними вправами, оскільки зрозумів, наскільки сильно це покращує самопочуття.

Також для себе вирішив, що після закінчення військового стану буду готовий до повернення в офіс або ж хоча б до гібридного формату роботи, тому що для мене він є комфортнішим — вже є з чим порівнювати.

Чи виїхав би до війни, якби знав, що таке буде? Так.
Чому не виїхав? Не хочу платити покидькам за виїзд. Відстрочки немає і навряд чи буде. Крім того тут всі мої друзі, старенькі батьки. Та й звик вже до цього кафкіанського маразму, як би це парадоксально не звучало — виявляється навіть в ньому можна знайти собі корисне застосування по своїх можливостях.

Що мені допомагає? Як не дивно — посміятися з оточуючого мене абсурду та безумства, коли здається, що вже немає сил.

це дуже нагадує роботу на кораблі

на галері :)

Родственников ценить начал больше после того, как некоторых потерял.
Раньше было как-то стремно признаваться близким в своих чувствах. Теперь не так. Знаю, что в любой момент могу потерять человека. Или сам помереть.
После выезда из Украины, правда, крышу сорвало от осознания, что я могу спокойно выходить на улицу и не бояться вернуться домой уже героем через несколько недель.
Обратил внимание, что когда иду по улице даже в безопасной стране, контролирую все на 360 градусов вокруг себя и примечаю военных и полицейских. Понимаю, что теперь все хорошо, но все равно стремно.
Каждый день выхожу на улицу. Просто брожу без какой-либо цели. На выходных могу прыгнуть в поезд\автобус\машину в аренду взять, и поехать куда-нибудь. Включаю музыку на полную, и просто еду. Другой город, другой конец страны, другая страна или страны — без разницы. Очень полюбил ночью гулять. Безопасно, не страшно, комендантского часа больше нет...
Но — теперь всегда готов тревожный чемоданчик. Живу на границе двух стран, в случае заварушки в моей текущей стране я через 15-20 минут буду уже в другой. Через сутки буду на другом континенте. Иллюзий больше не питаю и никому не верю.
Понял еще, что люди, которые говорили, что счастье не в деньгах — нагло врут.

Давно выехал? Я в конце 2022, у меня нет рефлекса отслеживать полицейских и военных.

Давно выехал? Я в конце 2022, у меня нет рефлекса отслеживать полицейских и военных.

Так в кінці 2022 бусифікації і близько не було, я вільно катався по усій Україні, гуляв у Львові, ітд. Гайки закрутили весною 24го, не дивно що в тебе нема рефлексу, звідки йому взятись

Классической бусификации еще не было, а патрули с повестками и группы обилечивания на дому в селах уже были. Примерно так с осени 2022го

В конце 2022 было действительно относительно спокойно, были какие-то перегибы на местах, но отпетлять было проще
Я же выехал относительно недавно, и искренне жалею, что тоже еще в 2022 не выехал. Было бы значительно легче и безопаснее...

Ну, да. Могу только посочувствовать. Там людей плющит не по-детски. Общаюсь с чуваками, которые остались, если сравнивать с ими же образца 2021 — другие люди совсем.
Плющит даже не столько войной или там блекаутами / другим дискомфортом, скорее пропагандой, которая там льётся из любого утюга, притом из каждого — своя.

Плющит даже не столько войной или там блекаутами / другим дискомфортом, скорее пропагандой, которая там льётся из любого утюга, притом из каждого — своя.

це в Україні пропаганда?
цікаво, а чия рука страджаючим від пропаганди вмикає новини ?

Пропаганда успішно ретранслюється пересічними без всяких новин.

Пропаганда успішно ретранслюється пересічними без всяких новин.

а ти стоїш, слухаєш, страждаєш ?

Я соціальна тварина, якщо взагалі нікого не слухати, буду страждати ще більше.

Ты считаешь, что родина не траснлирует пропаганду, а вместо неё подаёт исключительно истину без искажений? :)

у нас свобода слова... навіть аж занадто під час війни...

але бувають люди з тонкою душевною організацією...
тоді — раз на тиждень тсн у неділю — це все, що потрібно, щоб бути в курсі подій...

у нас свобода слова...

Ага. Полная. Кто чего хочет — тот то и говорит. И, главное, никакой ответственности :)
21.02 нам всем рассказывали про шашлыки;
потом про шашлыки в Ялте;
потом... а потом я перестал этот бред слушать и читать :))
А слушать тсн или любые другие новости по телеку — тут же раз послушаешь, потом месяц лапшу с ушей снимать придётся. Камон ) Я на телеке только фильмы с компа смотрю, больше ничего. Уже лет 25, наверное.

ясна річ, родіна транслює пропаганду — це нормально

родіна транслює пропаганду — це нормально

заскріню..

цитуйте більше

«Пропаґанда це умисні, систематичні спроби змінити сприйняття, маніпулювати пізнанням та спрямовувати поведінку для досягнення реакції, яка веде до бажаного наміру пропаґандиста.»
...
Пропаґандист намагається змінити спосіб, у який люди розуміють питання чи ситуацію, щоб змінити їхні дії та очікування у бажаний для зацікавленої групи спосіб. У цьому сенсі пропаганда є логічним продовженням цензури, у якій досягаються ті самі цілі без заповнення людських розумів відредагованою інформацією, а запобіганням стиканню людей з конфліктно-протилежними поглядами. Пропаґанда відрізняється від інших форм переконування, намаганням пропагандиста змінити розуміння людей скоріше завдяки брехливості та спантеличенню, ніж переконуванням та розумінням. Лідери певної організації знають, що інформація однобока чи неправдива, але це може бути невідомо рядовим членам, які допомагають розповсюджувати пропаґанду.

коли родіна транслює пропаганду то то може і нормально. проблеми починаються, коли батьківщина починає транслювати пропаганду і стає схожою на родіну.

1) в моєму розумінні слово «пропаганда» — нейтральне

2) до речі, ти знаєш, шо Д.Мєдвєдєв користувався айфоном... і шо тепер — усі айфони погані?

особисте розуміння не змінює сутність речей

в моєму розумінні слово «пропаганда» — нейтральне

Пропаганда ставит свою цель исказить восприятие граждан собственной страны в выгодную для властей сторону. Если для тебя это нейтрально — окей, это твой выбор.

Пропаганда ставит свою цель исказить восприятие граждан собственной страны в выгодную для властей сторону.

а хіба обрана влада перестає бути громадянами ? )

чому в тебе слово «пропаганда» асоціюється з «исказить восприятие», а не «проінформувати» ?

а хіба обрана влада перестає бути громадянами ? )

Нет, разумеется. Есть только небольшое дополнение. Власть работает не на благо страны, а на благо себя. Таким образом, искажая твоё восприятие, власть подталкивает тебя к решениям, выгодным не тебе (или опосредованно тебе через повышения общего уровня жизни в стране), а ей. Иными словами, задача власти — сделать так, чтоб максимум твоего дохода (времени, ресурсов, денег, ...) - шёл тем или иным способом в карман тому, в чьих целях искажается твоё восприятие. То есть, его задача прямо противоположна твоей: оставить максимум в у себя в кармане. И пропаганда — 1 из способов этого добиться.

чому ти аксіомою вважаєш «исказить», а не «проінформувати» ?

Пропаганда вообще не ставит своей задачей информирование. Пропаганда ставит своей задачей искажение твоего восприятия.

Власть работает не на благо страны

хто тобі таке сказав ? )

Товарищ майор, перелогиньтесь :)

а нашо?

так хто тобі сказав, що обрана влада працює не на благо країни?

чи сам придумав (щоб виправдати еміграцію) ?

Ну, я даже не знаю, что тебе сказать...
Сначала накатал тебе пост с перечислением феерических проёбов «всенародно выбранной» власти, а потом подумал — а собссно зачем? Я уверен, что ты их знаешь не хуже меня.
Оставлю оттуда только 1 момент: сравни известное состояние людей при власти до 2019-го и после. Если окажется, что оно уменьшилось — власть работает на благо страны. Если оно увеличилось больше, чем на официальную ЗП — у меня для тебя плохие новости :)

оно

что — «оно» ? )))
.................................
я не знаю, що і як ти оцінюєш

что — «оно» ? )))
сравни известное состояние людей при власти
сравни известное состояние людей при власти

наскількі мені відомо, в українській владі працюють сотні тисяч людей

на кого саме ти образився?

Но не все сотни тысяч избираются.

не всі...
громадяни вибирають законодавчу владу,
а законодавча влада призначає всіх інших

У тебя не оч с правознавством (у меня в школе этот предмет так назывался, не знаю, как у тебя, но думаю, ты меня понял).
Ответ пока на 3+. Подумай и скажи, кого ещё выбирают.
Подсказка: почему в стране проводятся 2-е выборов, а не 1?

Очертив полный круг «народных избранников», ты сможешь ответить на свой вопрос, в чьих интересах распространяется пропаганда и где искать доказательства, что они работают на собственный карман, а не на благо страны (подсказка: в любой газете, кроме правительственных) и чьи состояния я предлагаю тебе сравнить.

А що таке благо країни? Це термінологія фашизму, можна пригадати твори Муссоліні, що «на відміну XIX сторіччя лібералізму та індивідуалізму XX сторіччя стане сторіччям колективізму та фашизму». Є мої особисті блага. І коли держава займається цензурою та просуває точку зору, вигідну для чиновників, та силою примушує робити щось на «благо країни» це пропаганда фашизму.

благо країни? Це термінологія фашизму

брехня

Якщо бути точним, то підкорення власних інтересів на колективні це фундамент фашизму, що видно з наведеної цитати. Але це не дуже працювало, бо колективні інтереси часто підмінялися суб’єктивними прагненнями. Наприклад, Гітлер вважав, що в інтересах Германії винищити всіх євреїв. В РФ вважають, що в її інтересах війна з Україною, ...

І коли держава ... примушує робити щось на «благо країни» це пропаганда фашизму.

Ні — це просто означає що це тоталітарна держава. У якій «людина для держави», а не «держава для людей», як у демократичних країнах.

ану ану. Як це «держава для людей»? це там, мабуть, немає законів? ну бо ж закони — вони «на благо суспільства», а не на благо конкретно мене чи тебе? Чи може в «демократичних країнах» окремий конкретний арахнокомуніст може робити що хоче, а не що хоче більшість?

Не треба розкидатисяч «фашизмом» і «тоталітаризмом» просто так, просто тому шо «мене гноблять, примушують законів дотримуватися, а я не хочу»

примушують законів дотримуватися

в північній кореї також законів змушують дотримуватись, але демократичною країною їх не назвеш

давайте й далі займатися черрі-пікінгом
це ж так зручно

я про те, що не все так просто. якщо закони орієнтовані на захист прав більшості — то це нормальний, демократичний підхід
а якщо закони направлені на захист тільки верхушки, відлов людей і ВІДСУТНІСТЬ покарання для силового апарату, то демократичною таку країну не назвеш

не все так просто
1. ми спершу назвемо ситуацію, коли «держава примушує робити на благо держави» тоталітаризмом, а не то шо в «демократичних країнах»
2. на зауваження, що в демократіях громадяни теж якби вимушені дотримуватися законів, які створені «на благо держави» наводимо в приклад корею.
3. на аргумент «це тенденційний підбір прикладів» відповідаємо «нє всьо так однозначно»
4. профіт

е там, мабуть, немає законів?

Так є закони, які є дійсним консенсусом суспільства, тому більшість їх виконує.

Якщо брати тоталітаризм, то закони нав’язуються зверху (мобілізація), їх ніхто не виконує, що призводить до великого штату людей (ТЦК) , які примушують їх виконувати, та до корупції.

мене гноблять, примушують законів дотримуватися, а я не хочу

Якщо одного мене гноблять, то це не питання. Але, як я розумію, гноблять переважну більшість чоловіків.

Якщо брати тоталітаризм, то закони нав’язуються зверху (мобілізація),

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
(курсив мій)

І що? Це декларації. Захищати кожен може й донатами на ЗСУ. Реалізація це більше закони, укази, ... Більшість з яких була прийнята вже після початку вторгнення. Мова про бусифікацію тут не йде.

це конституція. закон прямої дії, чи як там.

Там важливе лише

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

А от ці закони змінюються

Інша ситуація, що у 2022 році почалося перша практична перевірка цих частин законодавства, тому теж ставитися як до догми я би не став.

Інша ситуація, що у 2022 році почалося перша практична перевірка цих частин законодавства, тому теж ставитися як до догми я би не став.

На кожних виборах обіцяли контрактну армію. Тобто якщо б закони відповідали волі народу — примусової армії вже б не було.
Подивимось що буде в Україні через декілька років. Цілком можливо що більшість чоловіків будуть проти примусового обов’язку і не захотіть більше повторення того, що зараз. І наступна Рада нарешті прибере з Конституції радянський спадок.

примусової армії вже б не було.

а її і не було. доки москалі не напали.
але, канєшно, це у нас тоталітаризм і винні в усьому тцк і мобіки

теж зручно — самі вибираємо що важливо а що ні.
справою всього Українського народу. теж не варто забувати.
якби тут було «справою спеціально створених сил оборони» — можна було би апелювати до «чого ви мене примушуєте», а та і ви і я — частина «всього українського напроду».

Я все це до чого — до того, що наші закони — не тоталітарні. Не треба розкидатися цими словами даремно.
Можна казати про недотримання законів, про зловживання, про ігнорування злочинів.
але не треба називати тоталітарним те, що не подобається особисто вам, через сторонні речі.

Мне это напоминает старую шутку:
«Приняли закон что всех будут е*ать в ж*пу каждый день. Часть граждан возмутилась, а часть пошла занимать очередь чтобы быстрее освободиться.»
Важно не только «по закону» и/или «демократично» но ещё и эффективно, справедливо, долгосрочно.
Надеюсь не нужно пояснять что бусонутый чувак в среднем просто сбежит во время заварушки? Тем самым лишь ухудшив общую ситуацию.
Ну и без справедливости сегрегировав общество получаем что части людей банально выгодна война — пособия, эмиграция, потоки где можно заработать.
К слову, даже сегрегация по полу уже исходно не по закону.
Ну и последний пункт — долгосрочно. Можно выиграть войну но проиграть страну и нацию. Будет ли смысл какой-то с пирровой победы если вырежут тупо всё мужское население 18-60, а остатки выедут каким-угодно образом?

Важно не только «по закону» и/или «демократично» но ещё и эффективно, справедливо, долгосрочно.

важно также слєдіть за основой тємой вєткі комєнтарієв.
в нєй рєчь об «законно» і «тоталітарізм»
Предлагаю за піррову побєду і сєгрєгацию обсудіть с вик-ом или фоголем в другой вєткє

Ну законно уже ж сказал — у нас априори нарушение закона т.к. служат только мужчины.

Про недопуск дискриминации на основании пола, возраста итд?
Или то что часть страны закрыли без права выезда, ебашат бусами, а часть спокойно катает это не дискриминация по вашему?

Ну на нет и суда нет)
Моё мнение что такой путь приведёт к гибели страны
Украине даже рф как противник не нужен — она сама себя съест такими шагами
Кароч время рассудит)

так а что тєбє — ти ужеж в другой странє. локацию правда в профілє смєніть забил

Обидно мне. Обидно. Что страну с таким потенциалом просто втаптывают в землю. И бОльшую часть проблем я вижу именно во внутренних врагах страны.
А так друзья ж остались, родственники... Все не выедут. Да и какбы приятнее было бы в гости заскакивать с приятными эмоциями на недельку на родину нежели осознавая что там п****ц, разруха и все друг друга ненавидят...

о, то ви теж підключилися до інфопростору бобра. Ясно.

Уж как есть
Могу только сказать что такие же комментарии как сейчас я писал и на момент старта войны и на момент спустя год и до выезда...

ах божечки, я діскрєдітіруваю сєбя в глазах аноніма. как тєпєрь жить (((

в нєй рєчь об «законно» і «тоталітарізм»

При тоталітаризмі навіть більше законів!
Тоталітаризм — це «людина для держави», а демократія це «держава для людей». Закони є і там і там. І деякі навіть можуть бути схожими. Але працюють по-різному.

Тоталітаризм — це «людина для держави»,

так, тільки визначення трохи неповне

Ознаки тоталітарних режимів

Наявність монопольно функціонуючої масової партії з харизматичним лідером, яка злилася з таємною поліцією і держапаратом в єдине ціле.[5] Зазвичай, таємна поліція здійснює терор, приводом якого є "образ ворога";[6]
Наявність єдиної ідеології, незгода з якою карається як найгірший злочин;[6]
Контроль всіх сфер суспільного життя, засобів масової інформації (цензура);[7][8]
Культ особи національного лідера;[9]
Проголошення великої мети і використання будь-яких (зокрема репресивних) заходів для її досягнення;[10]
Регулярна мобілізація[11] (в т.ч., готовність до моблізації всього населення[12]) задля досягнення великої мети;[13][14]
Контроль партії і держави над економікою, нехтування приватною власністю;[10]
Репресії і переслідування;[15]
Створення ілюзії цілковитої згоди громадян із діями вождів.[16]

Varying by political culture, the functional characteristics of the totalitarian régime of government are: political repression of all opposition (individual and collective); a cult of personality about The Leader; official economic interventionism (controlled wages and prices); official censorship of all mass communication media (the press, textbooks, cinema, television, radio, internet); official mass surveillance-policing of public places; and state terrorism.[3]

То це ж про Україну? Так, вона поки що на початку, але...

Наявність монопольно функціонуючої масової партії з харизматичним лідером

Слуга Народу та підконтрольний президенту парламент

Зазвичай, таємна поліція здійснює терор, приводом якого є "образ ворога

ТЦК

Наявність єдиної ідеології, незгода з якою карається як найгірший злочин

Ще не карається, але вже є

Контроль всіх сфер суспільного життя, засобів масової інформації (цензура)

Також є, навіть на dou відчувається

Проголошення великої мети і використання будь-яких (зокрема репресивних) заходів для її досягнення

Також є, чипляємося зараз за квадратні кілометри

...

Створення ілюзії цілковитої згоди громадян із діями вождів

Також трохи є.

сова+глобус
інших партій не забороняли
тцк геть не таємий.
ідеології нема. є якийсь набір провладних наративів, але ідеології нема. Якщо є — назвіть мені її.
цензури нема.
великої мети з репресивними законами нема.
ілюзії з цілковитою згодою теж нема. незламному зараз навіть офіційно малюють менше, ніж раніше.

карочє всюди в молоко.

Це ще тільки початок, але рух є

інших партій не забороняли

Ми на початку шляху, станом на зараз інші партії ігноруються. Коли будуть вибори — побачимо. Але кримінальна справа на Порошенко відкрита, хоча й притягнута за вуха.

тцк геть не таємий.

Балаклакви, часто одяг цивільний.

цензури нема

Ну... я щось у ЗМІ не бачу критики роботи ТЦК, а у житті, на форумах та й на цьому форумі багато чую.

є якийсь набір провладних наративів, але ідеології нема

Набору провладних наративів поки що вистачає. Як на мене вже ідеологія.

великої мети з репресивними законами нема.

Зараз репресія це мобілізувати та утилізувати. Якось захисту від цих дій у тебе немає.

не треба підбирати нові визначення старих слів.
ознаки тоталітаризму — вони ось є. не залізобетонні, не догматичні, але вцілому признали цей список достатньо показовим.
А тут ми беремо, і в кожному пункті пишемо «тут тільки починається», «тут ми рухаємося туди», «тут трохи не так, але це не важно»
Імхо так не можна.

Чи є тоталитаризм в РФ? В Ірані? Можна виправдити у вашому стилі.
А так світ змінються, визначення змінюються, або нові терміни виникають. Для тебе тільки починаються, для мене зайшло дуже далеко. Знову, якщо дивитися на динаміку, то величзний крок у напрямку. І тут, як на мере, краще перебдіти.

уточнення — «у моєму стилі» немає якихось виправдань абощо.
Я лиш шпиняю за зневажливе ставлення до термінів і маніпуляцію цими термінами заради красівово словца.

Я не манипуляю, я чесно вважаю, що ці терміни влучно описують поточний стан справ. Політологія це не точна наука, тому зажди можна сказати «це зовсім інше», навіть про КНДР.

Правда життя така, що чоловіки призивного віку не можуть захистити себе від свавілля влади, що є як раз проявами тоталітаризму та фашизму. Була оцінка у 6 млн. людей.

ну дивіться — у нас є терміни з більш-менш усталенним визначенням. Це зроблено в тому числі для того, щоби всі під одними й тими ж словами розуміли одні й ті ж речі.
Якщо хтось зі співбесідників починає ці загальні терміни трактувати як душа бажає, то наступає анархія і мордобой.

Усе це може виглядати по-різному. Багато країн удають у себе демократію: є і різні партії, і вибори, і ніби якась опозиція, і свобода слова, і нема тайної поліції чи явних репресій. Наприклад як була Україна до 2013 року. Але по-факту звичайні люди мало на що впливають. Саме тому і був Майдан — бо насправді тоді жодні політики не були представниками народу. Можна порівняти перший і другий Майдани: перший був за Ющенка, в другий — проти Януковича.
Тобто «держава для людей» це та, де люди обирають і контролюють владу. А усе інше — це «люди для держави». І це вже не демократія — а влада належить комусь одному чи групі людей. Відповідно і ставлення до цінності людського життя принципово різне. Якщо бо своє життя — воно завжди безцінне, а ось чуже має відносну цінність.

а ще є стаття 17
«Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.»

Безпосереднє керівництво ТЦК і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне — Командування Сухопутних військ Збройних сил України, яке узгоджує основні питання діяльності ТЦК з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

у нас збройні сили обмежують права та свободи? чи повалюють конституційний лад?
нагадаю, що парою коментів раніше була цитата

Якщо брати тоталітаризм, то закони нав’язуються зверху (мобілізація),

закони. в законах у нас є поліція.

у нас збройні сили обмежують права та свободи?

бусифікація — це не обмеження прав і свобод? по закону наче тільки або поліція або в присутності поліції може бути затримано і доставлено в тцк

саме так — по закону у нас цим займається поліція.
закон не протирічить конституції.
Закони — не тоталітарні.

по закону у нас цим займається поліція.

не завжди.... є десятки, якщо не сотні відео, де без присутності поліції не тільки заносять в бус, так щей іноді травмат застосовують...

Закони — не тоталітарні.

і відсутність покарання для випадків вище тільки спростовує це

Законодавство змінилися досить суттєво з лютого 2022:

Постановою Кабінету Міністрів України № 318 від 7 квітня 2023 року дозволено вручати повістки незалежно від місця реєстрації та перебування на військовому обліку.

з 18 травня 2024

Розширення кола осіб, уповноважених на вручення повісток: Відповідно до нового законодавства, повістки можуть вручати не лише представники ТЦК та СП, а й (список):

Повістки можуть бути вручені в будь-якому місці, зокрема: (список)

Вручення повісток поштою: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 747 від 25 червня 2024 року, ТЦК отримали право надсилати повістки поштою. Повістка вважається врученою в день отримання поштового відправлення або в день проставлення відмітки про відмову від отримання чи відсутність адресата за місцем проживання.

Адміністративні штрафи, тощо.

змінилося, авжеж. І воно, мабуть, протирічить конституції?
Ну тобто мають же бути якісь підстави називати ці закони «тоталітарними»? (окрім того, що вони не подобаються особисто нам)
Вимоги сотрувати сміття в «демократичних країнах» — це вже тоталітаризм, чи все ще ні?

Ніхто б ці гайки не закручував, якби їх не треба було закручувати.
Тут я вас цілком підтримаю, якщо мова буде йти про неефективність дій влади в перші місяці-рік, в нездатності скористатися підйомом патріотизму (я тут не знаю, правда, як цим можана було скористатися, але я й не політик-аналітик).
Але з «тоталітаризмом» не згоден.

Ну тобто мають же бути якісь підстави називати ці закони «тоталітарними»?

Закони всупереч інтересам мільйонів громадян і є тоталітарними. Якби я один був таким, а всі їх гаряче підтримували, то це одна історія. А якщо для виконання законів треба бусифікувати, причому під критерії підпадає кожен чоловік призивного віку, то тоталітаризм у чистому вигляді.

Закони всупереч інтересам мільйонів громадян і є тоталітарними.

Більше того: у демократичних країнах є закони, які захищають меншини від того, аби більшість диктувала свою волю. І це логічно. Якщо демократія це просто «воля більшості», то можемо отримати «вищу расу», якої більшість. Суть демократії — це представництво. Тобто кожна група людей має свій голос і свої права.
Якщо б у нас була демократія — то усі чоловіки, які зараз ховаються від ТЦК могли б об’єднатися у якусь чималу «Партію Пацифістів» (читай «Партію Ухилянтів»). Доречи можна почитати про антивоєнний рух у США часів в’єтнамської війни.

Так, все повинно бути

ПО ЗАКОНУ

!

Згоден! Ось у Германії наприклад були нюрнберзькі расові закони:
Закон про громадянина Рейху (нім. Reichsbürgergesetz) та Закон про охорону німецької крові і німецької честі (нім. Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre), проголошені 15 вересня 1935 року.
Все по закону)

Ніхто б ці гайки не закручував, якби їх не треба було закручувати.

Яволь! Якби ці нахабні євреї ухилянти своєчасно приходили до територіальних центрів комплектації, нашим славетним воїнам не довелося б застосовувати силу, коректно та по закону, проводжаючи їх до бусиків незламності)

давайте займатися черрі-пікінгом, це ж так зручно-2.

Ок, розглянемо факти:

1) Протягом 2024 року понад 6 мільйонів військовозобов’язаних громадян не уточнили свої персональні дані.
2) Неуточнення персональних даних є адміністративним правопорушенням, за яке передбачено адміністративне стягнення — штраф у розмірі від 17 000 гривень до 25 500 гривень.
3) Замість легального впливу (штраф) до громадян застосовують фізичні заходи, під час затримання — що рівносильне використанню Армії проти Народу, і це пряме порушення Конституції

Так, утиск прав 6 мільйонів чоловік — це жодного разу не фашизм)

І на правах гіпотези: якщо на майбутніх виборах президента України з’явиться кандидат, у програмі якого буде запропоновано зробити щось цікаве, болюче, але повністю в рамках Конституції, проти працівників ТЦК — то за кого проголосують ці 6 мільйонів?

що рівносильне використанню Армії проти Народу, і це пряме порушення Конституції

звісно ж є рішення конституційного суду? або хоча б єспл?
Звісно «рівносильність» ми міряємо так, як нам зручно.
звісно ж терміни «фашизм», «тоталітаризм» ми теж ввижваємо як наша душа бажає — це ж нормально, всі в цьому чатіку так дєлають.

Дивно, чого конституційний суд ніяк не реагує на чисельні порушення Конституції, раніше ж він завжди стояв на захисті законності (сарказм). Згадаємо новітню історію:

Конституційний суд здався Януковичу (1 квітня 2010)
www.pravda.com.ua/...​ticles/2010/04/1/4904334

Конституційний суд — новий трофей єнакіївської Сім’ї (18 липня 2013)
www.pravda.com.ua/...​icles/2013/07/18/6994539

А потім був Майдан і гаранта Конституції трішечки того..

Напевно ви тоді теж безстрашно вставали на захист легитимно обраного президента — все ж при ньому було згідно із законами?! :-)

тобто при прочіх равних я маю довіряти рандомному сергію з інтернетиків, а не спеціально створеному для цього органу?

не вийшла. про це написано в тій же радіосвободівській статті.

не «вийшла частково», а «відступила від деяких положень».
не треба перекручувати. Уж хто хто а ку а мав би знати про точність фомулювань.

Ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов’язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов’язанням згідно з міжнародним правом».

Меня больше всего пугает что эти люди, они везде
Они в магазинах на работе, они ваши коллеги, они в армии, они у власти
И если они просто злонамеренные, грустно но можно понять
Но если они не осознают реально ситуацию, это гораздо хуже
Идиотов оказалось слишком много...

ну в усякому разі зараз в дніпрі їх на одного менше, ніж було раніше.

Ну тот же Андрей с ником жук старожил — дофига комментов
И у Александра что рассказывал про всё законно — комменты с 2014 года
Увы и ах, но вряд ли они боты

Оце ти потішний, я не можу.

і багато чого пояснює

ану ану, товаріщь псіхолог, поясніть?

слава бігу. а то дискутувати з людиною, котра на раз-два підміняє поняття це мов бісер метати.

так «часково відступає» чи «виходить не повністю»?
а то це якби трохи різні речі.
І якщо не бачите різниці, то в карти — та й будь які інші ігри — краще не сідати.

Заборона визначається постановою голови ДПСУ, для цього окремий закон не потрібен, це дискреційні повноваження, уже визначені законом.

Сто разів це обговорювали, звичайно такий закон є. Тут не потрібен окремий закон щодо заборони, це описано в правилах перетин кордону, які є частиною законодавства

Цікавий феномен — деякі істоти настільки не впевнені у власних інтертрепаціях законодавства, що тих, хто не вважає їхню думку коректною, вважають за ботів.
Якщо ти вважаєш, що подібний закид працює — то розчарую тебе.
І так, законодавство — це не черіпікінг зручних новел.

Які ще ідеї будуть? Неприємно з реальністю стикатися? В телеграмчиках же тільки однодумці, а тут хтось не погоджується)

Давайте особисто зустрінемося, я вам особисто в очі скажу все те, що пишу.

А про заблокував — так це ви боїтесь реально дискутувати.

У чому ви бачите погрозу? Приходьте на доу дей 16 травня, я вам там скажу — чи все одно страх великий маєте?

Тобто, і віртуально, і реально ви не здатні до відкритою дискусії, лише здатні повторювати потішні заяви про ботів.

Поясніть, яким чином пропозиція зустрітися в людному місці, при сотні свідків — дописувачів доу, і поговорити є погрозою? В якій реальності так є?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

О, русня, приходь на доу дей, покажеш, який ти херой, хоч яка з тебе користь буде.

Мене особисто потішила ця формуліровка з статті про «тимчасове»:

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 — 34, 38, 39, 41 — 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів осіб, передбачені ст. 8 Закону України від 12.05.2015 № 389 «Про правовий режим воєнного стану».

Тобто 3 роки — це тимчасове, на хвилинку уся Друга світова війна тягнулася 6 років — ми половину вже відмотали..

застосовують фізичні заходи, під час затримання
------

Не застосовують
Сідаєш чемненько в машину, і їдеш у ТЦК.
Але якщо ти, пане ухилянте, починаєш нападати на ЗСУ — то на що ти очікуєш? На канхвету Тузік?

Не застосовують
Сідаєш чемненько в машину, і їдеш у ТЦК.
Але якщо ти, пане ухилянте, починаєш нападати на ЗСУ — то на що ти очікуєш? На канхвету Тузік?

Окей, якщо на тебе нападе гвалтівник, то
чемненько нагинаєшся, і приймаєш
Але якщо ти, пане гетеронатурал, починаєш відбиватися — то на що ти очікуєш? На канхвету Тузік?

Чемненько бл*дь сідаєш в машину. Це як гопник, який вічливо пропонує купити в тебе кирпич, інакше він проломить ним тобі голову.

О, ухилянт порівнює ЗСУ з гвалтівниками. Гут, Вольдемар, гут.
Хуйло тобі канхвєтку подарує, він он вчора за тебе перед Трампом заступався

ЗСУ з гвалтівниками? Не перекручуй. Я порівнюю з ними ТЦК. якщо вірити самому ТЦК, то у них там кожен другий це цивільний, і воювати вони не можуть

ТЦК — це ЗСУ, тут жодного перекручування.

О, патріот порівнює справжнє ЗСУ, хто боронять Батьківщину, з ТЦК, яке полює на громадян!

Гут, Вольдемар, гут.

Не гут! Справжній Вольдемар ніколи би не сплутав сс з вермахтом чи гестапо)

ТЦК 1. Є частиною ЗСУ 2. Складається з воїнів, які були на передовій.
Розділяти ТЦК і ЗСУ — це руснява методичка

ТЦК 1. Є частиною ЗСУ

Формально так, але я бачив відео з військовими які перебували у відпустці, відчували як люди від них сахаються і не хотіли щоб іх плутали з працівниками ТЦК
focus.ua/...​br-vidreaguvali-skrinshot

2. Складається з воїнів, які були на передовій

За офіційними даними Збройних сил України, процентне співвідношення військовослужбовців ТЦК, які є учасниками бойових дій, до їх загальної чисельності складає 46,2%.
tsn.ua/...​tck-dani-zsu-2542021.html

Розділяти ТЦК і ЗСУ — це руснява методичка

ТЦК ганьбить ЗСУ. Було б правильним зробити для них окремий дизайн форми, щоб їх не плутали з пристойними людьми

Я бачив відео...
-------
Люди, які живуть по відео, це окрема категорія ментального різноманіття

Людина може отримувати інформацію та емоції з різних джерел: книга, аудіо, відео, нюх, інтерактивна гра тощо. Щоб зрозуміти що ’примусова мобілізація — окоп — кров / кишки / розпідарасило’ = неприємна річ — необов’язково перевіряти все на власній шкурі.
Наприклад достатньо прочитати ’На Західному фронті без змін’ Ремарка, подивитися документалку про війну і будь яке відео, де ТЦК запихає чоловіка в бусик, підбадьорюючи стусанами, під крики жінок і мати перехожих.. Мого мінімального емоційного інтелекту вистачає щоб зрозуміти, що кричать вони не від радості, ну а я не мазохіст-дослідник дикої природи щоб пертися з’ясувати, наскільки це відповідає дійсності ;-)

"Гармата. Вони заряджають гармату! Навіщо? А! Вони стрілятимуть!"© мультфільм ’Острів скарбів’

Чому ТЦК ганьбить ЗСУ? Гляньте офіційні небойові втрати в ЗСУ, оцініть поточний масштаб, і стане зрозуміло, що у всіх все на рівні...

о, потужний незламник detected

ТЦК 1. Є частиною ЗСУ

тцк который часть ЗСУ прислал мне в подразделение, которое тоже часть ЗСУ, двух учетных психов. причем если один тихий алкаш-белогорячечник, то другой — неуправляемый живчик, начавший свое пребывание с того, что швырнул в меня силикатным кирпичом, когда я отнял и вылил бутыку водки
потужний незламнику, рискнешь выдать автомат и БК такому вот?

а чому ти змішуєш формальне підпорядкування і результати роботи?
Якби тих самих психів прислала бригадна учєбка, в котрій каймандір довбодятел — вважали би бригаду не частиною зсу?

З підпорядкуванням тцк в коментах твориться суцільна дивина — коли вигідно — пишемо «тцк це зсу!» (в коментах про те, що армія не має права втручатися чи обмежувати — тут нам вигідно вважати тцк армією)
— коли не вигідно — пишемо «тцк це інваліди/рєшали, вони не зсу!!» (в коментах про те, що в тцк служать в тому числі люди після бойових).

зараз воєнкомати вроді все ще підпорядковуються сухопутним військам, тобто це частина армії.
Це як в совєцькі часи гаїшники — попри всю до них нелюбов навіть міліціянтів — гаї були частиною мвс.

бригадна учєбка

чочо простітє? це де воно таке?

так тут тобі видніше як воно називається. Зараз же рекрутинг в підрозділи є — відповідно підрозділ має свої органи, задача яких навчити новобранців.
Якщо важливо саме правильно назвати цей орган — то тут я пас, не знаю. «бригадна учєбка» це був «собіратєльний образ»

Зараз же рекрутинг в підрозділи є

именно потому что система тцк себя полностью дискредитировала и провалила свою задачу

так тут я не заперечую.
Просто від цього ж ткц не стали якимсь окремим органом.
Ну тобто підхід «тцк не зсу, бо хуйово работають» очевидно (мені очевидно) не правильний. Бо так заморимось викреслювати з армії різні недостатньо ефективні структури.

Бо так заморимось викреслювати з армії різні недостатньо ефективні структури.

ну вот потому и результаты войны тоже такие, разные недостаточно эффективные

для уточнення ТЦК — це не ЗСУ. ТЦК — це звичайні цивільні працівники, і це сказав один з їхніх керманичів.

ТЦК утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міністерством оборони України. Безпосереднє керівництво ТЦК і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне — Командування Сухопутних військ Збройних сил України, яке узгоджує основні питання діяльності ТЦК з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони[2]. (звідси)

Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.

Підтвердження ж твоїх, шановний ендрю, слів, ми маємо питати у господа нашого бога?

якщо ти, пане ухилянте, починаєш нападати на ЗСУ — то на що ти очікуєш? На канхвету Тузік?

Сьогодні бачив відео з Києва, де жінка вела за руку дорослого чоловіка з признаками аутізму. Доблесні працівники ТЦК цілком законно застосували до нього силу, коли мати кричала, що немає жодних підстав. Щойно жінка почала знімати відео, співробітники ТЦК швидко натягли балаклави, приховуючи обличчя. Поліції на місці не було.

Клятий ухилянт та його поплічниця напали на ЗСУ!
Все було по закону, тільки не розумію — нащо вони ховають обличчя? Нація повинна знати своїх героїв! Гадаю треба зробити вебсайт на кшалт совєцьких ’червона дошка пошани’, щоб максимально розповсюджувати інфу про піонерів.. вибачте, обмовився — тцк-унів — героїв!

Яких ще відяшок ти надивився у своїх тіктоках?😂

Гадаєте це все росіянське ІПСО / мосфільм? — а я, іноді, навіть місцевість впізнавав — до чого техніка дійшла!

так а де тиц на відео? ви пропонуєте вірити вам на слово? довіряти вашій розсудливості, неупередженості?

я тут не кажу, що цього не було. Я тут кажу, що в сучасному світі якщо ви хочете, щоб ваші слова не вважали апріорі булшітом — треба надавати їм підтвердження. зразу.

Так то і жителі славного міста Стані́слав і.(іванофранквічани) впізнають рідні краєвиди. Але це не спростовує факту виготовлення вибухівки на замовлення кацапів. І криворіжці, дніпропетровчани, етц. можуть впізнати місцевість. Але це не значить, що побачене відео не є фейком, розгоном, іпсо.

окремо зауважу — «палочну систему», практику цільових показників незважаючи ні нащо, я особисто вважаю ганебною.
Але тиц до своїх слів надавати треба.

Ось твіт з відео:
x.com/...​tatus/1900248400919965788

тут відосів ще більше — побачив репост у каналі Луганського:
x.com/Luganskiy_Twi
x.com/...​tatus/1900943628387647990
x.com/...​tatus/1899902513551417420
x.com/...​tatus/1900600775614595498

Відразу не вказав, щоб не почали репетувати типу ая-яй, якогось зрадника розповсюджуєш..

ага, подивився.
не хочу щоб здавалося що я обсираю все «із принципа»
але на цьому відео немає геть «де жінка вела за руку дорослого чоловіка з признаками аутізму».
На цьому відео також нема «співробітники ТЦК швидко натягли балаклави, приховуючи обличчя.»

Ну тобто вести чоловіка (всмислі статі, а не сімейних відносин) за руку може будь хто.
Може у нього насправді і є діагностована хвороба, я хз. Але на відео цього ніразу не тойво.
прастіті.

так ви маєте рацію, вибачаюся — я вибрав невдалий приклад: ясна річ що я упереджений і в будь-якому переглянутому відео завжди на боці жертви і в даному випадку теж — коли згадав цей приклад то в голові вже поєднав опис до відео (прийнявши за 100% true) + те що відбувається на відео, а тут звичайно можуть бути варіанти трактування, згадав класичну ілюстрацію по дезінформації:
res.cloudinary.com/...​/fjkulykxps03pgnygwwe.jpg

Мене ще це відео дуже розлютило, якість погана, але не думаю що це якась деза:
x.com/...​tatus/1896525814700843030
Чувак в пікселі просто штовхає велосипедиста, який їхав повз, той падає і його кудись тягнуть, схоже у бусик.

Секта «все по закону» і вбивства виправдовує

Особисто ти голосував за ці закони, чи вони успішно переїхали з Конституції СРСР?
Ще питання: чи питали тебе чи хочеш ти стати громадянином України і мати відповідні обов’язки.Чи може хочеш якесь інше громадянство?
Наприклад мені, коли я міняв паспорт СРСР, ніхто не пропонував варіантів. Також не пригадую що б голосував за Конституцію.

особисто у мене було 20 років полишити країну, з законами якої я не згоден.
А то, бач, дуже зручно — дешеве життя і зручність ми хочемо, а закони не хочемо, бо «я за них не голосував»

Особисто у мене було 20 років полишити країну, з законами якої я не згоден.

Тут я з тобою повністю згоден! Треба було їхати багато років тому.
Треба обирати суспільство яке розділяє твої життєві принципи. Це і є основа демократії. Наприклад у Європі зараз бути слабким чоловіком — не ганьба, а діверсіті. Суспільство приймає різних людей з їх особливостями і навіть вадами.
Це в дикунських країнах звикли чморити слабких лохів.

особисто у мене було 20 років полишити країну, з законами якої я не згоден.

ого, 20 років це по демократичному! євреям дали всього 6 років щоб добровільно залишити Германію, десь з 1933 по 1939, потім вже почалися примусові депортації, гетто, концентраційні табори..
от якби в рейху була демократія — тоді, напевно, відразу б зачинили кордони і не випускали, але це ж були фашисти — що з них взяти)

альо. вам не подобається конституція і закони країни. конституція в сучасних гуманістичних традиціях це договір між владою і народом. Якщо вам цей договір не подобається — у вас один вихід -вийти зі складу громадян і шукати іншу країну.
Якщо таких як ви багато — можете заснувати партію, котра би просувала зміну договору. Якщо ви чегевара в душі — рецепт коктейлів молотова все ще доступний.

але ж ви якогось біса срете про євреїв, германію, минуле тисячоліття. ой як гостровумно, обхохочєшся

у вас один вихід -вийти зі складу громадян

про вихід з громадянства заяви президент не підписує

шукати іншу країну

кордони якби закриті

можете заснувати партію

виборів тоже немає

особисто у мене було 20 років полишити країну, з законами якої я не згоден.
А то, бач, дуже зручно — дешеве життя і зручність ми хочемо, а закони не хочемо, бо «я за них не голосував»

Наша пісня хороша, починай з початку..

Статистика:
1) Cтаном на 2024 р. у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) України працює 36 тисяч людей.
2) Протягом 2024 року понад 6 мільйонів військовозобов’язаних громадян не уточнили свої персональні дані.

Тобто маємо такий стан речей: 36 тисяч кошмарять 6 мільйонів. Якщо цим 6 мільйонам щось не подобається — хай забираються з України, але не зараз — кордони зачинені, вони могли поїхати у будь який момент за останні 20 років..

Згоден, все логічно!

Наша пісня хороша, починай з початку..

нє, спасіба, я таке не слухаю.

у цих шести мільйонів було стопіццот років якось свою незгоду з законамии висловити — шість мільйонів, це дофіга. це партія, це громадські рухи, це, врешті, еміграція, якщо вже геть незгоден.

але нєт
ці люди хочуть скористатися правами, але стогнуть, коли їм нагадують про обов’язки. так?
чи це вдруг в лютому 22 прозріли, і зрозуміли що нєльзя больше тєрпєть?

Ще раз, ти висловлюєш незгоду с законом, коли з ним стикаєшся. Не кажучи про те, що за старими законами вручити повістку майже нереально.

чи це вдруг в лютому 22 прозріли

Не в лютому, а з початком бусифікації.

Жабку варять поступово.
Сотні законів і підзаконів десятками років припадають пилом на полицях і не застосовуються у реал лайф, а потім у годину Ху їх дістають з кобури і дають народу по мордасах!
Якого біса повинні тікати 6 мільйонів незгодних? — це вони народ, а не 36 тисяч паразитів!

ці люди хочуть скористатися правами, але стогнуть, коли їм нагадують про обов’язки. так?

Все люди хотят. Все 8 лярдов. Так уж сложилось эволюцией — ну не хочет лысая обезьяна постоянно отбиваться саблезубого тигра и бегать от хищника, хочет спрятаться в пещеру где тепло и безопасно (и блох нет).

Но я имею другое спросить: а что там по обязанностям державы? Ведь точно такое есть в конституции Украины. И не клала ли держава (в лице власти) на эти обязанности корень одного многолетнего травянистого растения?

але ж ви якогось біса срете про євреїв, германію, минуле тисячоліття. ой як гостровумно, обхохочєшся

«Той, хто не пам’ятає минулого, приречений повторювати його». — Джордж Сантаяна, «Життя розуму», 1905.

"- тату, до якого концтабору нас везуть?
— не знаю синку, я історією та політикою не цікавлюся"©анекдот

Якщо ви чегевара в душі — рецепт коктейлів молотова все ще доступний.

Ну це вже буде зазіхання на повалення ’конституційного’ ладу.
Є чудовий, метод боротьби у правовому руслі — «італійський страйк»:

Держава: ти повинен з’явитися у ТЦК, завтра, о 9:00
Людина: я про це не чув
(Д): Я надіслала тобі повістку
(Л): Підлітки підпалили поштову скриню, мабуть вся кореспонденція пропала..
(Д): Я продублювала електроним запитом у Резерв+
(Л): В мене немає смартфону, я жебрак
(Д): Я надіслала смс-ку на твій мобільний, мобільники є навіть у жебраків!
(Л): На жаль не отримав, мабуть потрапило в спам
(Д): Ти заплатиш штраф у 17 тис. грн! це великі гроші для жебрака!
(Л): Я подам апеляцію до суду! 6 000 000 апеляцій від нас — ти будеш розглядати їх ажно до початку махача біля гора Мегіддо)
(Д): Я відберу твоє майно!
(Л): Я вже переписав все на матусю, жінку та неповнолітніх діточок!
(Д): Я зобов’яжу твого начальника передати повістку із рук в руки та забезпечити явку до ТЦК!
(Л): Упс.. а я вже звільнився)
(Д): Ти вийдеш з квартири і бусик тебе наздожене!
(Л): Сміття виносить жінка, а кур’єри Глово доставляють будь які продукти та товари
(Д): Я бусифікую всіх кур’єрів!
(Л): Наврядчи, якщо їм <25 або більше 60 рочків
(Д): Ти не зможеш сидіти вдома роками, захворієш і сконаєш!
(Л): Ну Едмонд Дантес (Граф Монте-Крісто) просидів 14 рочків у сирій кам’яній тюрмі і якось-какось.. А знаєш, ми все ж будемо гуляти з друзями, домовимось зустрічатися групами по 10 чоловік, прихопивши із собою бейсбольні біти, нічого кримінального — це спорт такий, бейсбол називається)
(Д): А я, а я.. Поліцейські отримають дозвіл вриватися у житло, Конституція на паузі!!!
(Л): Люба Батьківщина, ти все ж таки серйозно зібралася мене вбити.. Ти читала про народне право на повстання?
(Д): Чіво?!
(Л): Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Громадянам України, які реалізують своє невід’ємне право на повстання, не може бути інкримінована ст. 109 Кримінального кодексу України («Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»), — оскільки право на повстання реалізується не з метою повалення чи насильницької зміни конституційного ладу, а з метою його збереження.

дешеве життя

Загиблі солдати ЗСУ з вами згідні

Саме тому фраза «дешеве життя» не умисне

мм. згоден.
пойняв, що ти мав на увазі. я занадто спростив фразу.

«фінансово дешевше мати комфортний рівень життя»

Середня з/п — 22500, з яких 10к — оренда житла в обласному центрі (не столиці). Похід за продуктами в магазин на тиждень для двох людей ~2000грн. Дешеве життя 🤣

все ж я написав «дешевше» [порівняно з життям в інших країнах] а не «дешеве»
Бо мова ж йшла про права та обов’язки громадянина країни.

(знайома знімає в столиці малосімейку за 10к, а я в іншому облцентрі за 6к однушку. Але це можна вважати пощастило)

Придираючись прямо до слів, то так і було написано — «дешеве життя». Навіть з контексту там не було порівняння з іншими країнами. Але ок, навіть якщо в порівнянні з іншими країнами.
Польща — середня зп 8172 zl гросс. На руки десь 6000. 3500 з яких на оренду. Їжа в середньому коштує дешевше. Тобто, їжа на двох на тиждень буде десь 200zl. От і виходить дешевше. А ще не беру до уваги майбутню пенсію, соціальне страхування, медицину.

в моєму коменті — так. я написав без усяких уточнень.

але це була відповідь на

Ще питання: чи питали тебе чи хочеш ти стати громадянином України і мати відповідні обов’язки.Чи може хочеш якесь інше громадянство?
Наприклад мені, коли я міняв паспорт СРСР, ніхто не пропонував варіантів. Також не пригадую що б голосував за Конституцію.

Тобто я відповідав в контексті громадянства, зміни країни, прав і обов’язків громадянина.

за порівняння з польщею не скажу. Але з наведених цифр видно, що квартплата з’їсть у польщі більше половини грошей, а у нас — менше половнии (тут я оперую наданими тобою цифрами). За «їжа дешевше» — знайома в 23 зимувала в польщі, то казала, що в супермаркетах плюс-мінус ті ж ціни якщо брати усереднено. щось дешевше, щось дорожче. але все ж це не мій власнй досвід.

Але з наведених цифр видно, що квартплата з’їсть у Польщі більше половини грошей, а у нас — менше половнии (тут я оперую наданими тобою цифрами).

За 3500 (наприклад в Любліні) — це буде куди краща квартира ніж за 10000 грн десь в Полтаві/Черкасах/Рівному. Якщо оперувати не відношенням зарплати до квартири, а абсолютними цифрами, то в Польщі лишиться більше грошей при такому ж рівні витрат (їжа, одяг — в Польщі дешевше, техніка — дорожче). Якщо ж брати Німеччину, ВБ, Бельгію, то там виходить ще цікавіше.

За «їжа дешевше» — знайома в 23 зимувала в польщі, то казала, що в супермаркетах плюс-мінус ті ж ціни якщо брати усереднено. щось дешевше, щось дорожче.

З власного досвіду, був в Україні в грудні 24 року — майже все в Україні дорожче, можливо окрім м’яса та яєць.

їжа, одяг — в Польщі дешевше, техніка — дорожче

це може зараз. минулого літа, коли постійно вимикали світло, то я в польші набагато дешевше змовив єкофлов та ксяомі вентилятор на акумуляторі. наші бариги тоді такий цінник загнули, мама не горюй)

майже все в Україні дорожче

ага... крім землі, нерухомості і податків )

в цій країні все дешевше — і результати праці теж

Як це «держава для людей»?

Пояснюю: спочатку є вільні люди і нема держави. Як «дикій захід». Потім вільні люди вирішують що мати якісь закони мабуть корисно. Але! Першими законами стає що кожна людина має право вільно жити своє життя. Якщо це не шкодить іншим. Так звані «права людини» — це база будь-яких законів. А у США ще й додали про володіння зброєю — просто на випадок якщо держава почне занадто обмежувати свободу.
Ну а далі «держава для людей» існує на податки, які ці люди платять. А отже усі державні службовці (і військові у тому числі) — наймані працівники.
Що відбувається коли людям не подобається поведінка держави? Можна подивитись на прикладі BLM в США. І почалося з однієї людини яка загинула від поліції. Це навіть не «бусіфікація» епілептиків та сердечників — скільки вже таких випадків смерті через ТЦК?

Чи може в «демократичних країнах» окремий конкретний арахнокомуніст може робити що хоче, а не що хоче більшість?

Окремий громадянин в США у себе на ранчо може хоч Сатані поклонятися або пам’ятник Сталіну будувати. Більшість не може казати людині як їй жити у на своїй землі.

Потім вільні люди вирішують що мати якісь закони мабуть корисно.

спершу найсильніші вільні люди стають вище інших вільних, потім поневолюють останніх. потім приймають закони, якими закріплюють цей стан речей.
А вже потім настає гуманізм і закони реорганізовуються в «права людини»

має право вільно жити своє життя. Якщо це не шкодить іншим.

і де, по вашому, проходить оця тонка грань «якщо не шкодить іншим»? антиваксер шкодить? Бухий за кермом? «прєвишеніє на двацатку разрєшено»?
Мені чомусь здається, що в демократичній іспанії (чи де ви там — не слідкував) вас тоталітарно позбавлять прав за їзду бухим в полях, де ви «я ж не шкоджу нікому, я для себе!!»

Мені чомусь здається, що в демократичній іспанії (чи де ви там — не слідкував) вас тоталітарно позбавлять прав за їзду бухим в полях, де ви «я ж не шкоджу нікому, я для себе!!»

Ну якщо це моє поле — то точно можна кататися як хочу. Якщо ні — тут є варіанти. Я не впевнений що правила руху розповсюджуються на бездоріжжя. Тобто на дорозі поліція має зупинити. А от якщо десь по пустелі кататися — то там мабуть поліція взагалі не має патрулювати.
У законах як правило розділяється тип власності. На чужій землі може навіть перебувати злочин, у суспільному місці — свої правила (наприклад не можна палити), на власній території — роби майже що хочеш, на «природі» також є свої заборони.
Важливо інше — не можна прийняти заборони якщо більшість з ними не згодна!

не «проінформувати»

бо екіпаж бусіка гідності називають мобільними групами оповіщення?) не втримався)

і шо, бусік перекреслює усе, що ти знаєш про те, як влаштоване сучасне суспільство ?

Тогда ты сам ответил на свой вопрос

це в Україні пропаганда

:)

Плющит даже не столько войной или там блекаутами / другим дискомфортом, скорее пропагандой

З іншого боку..
Ось була у мене подруга по інтернету, спілкувалися десь з 2019-го. Живе в Харкові. Після початку повномасштабного там повна срака, обстріли регулярно. Я намагався її підтримувати, донатив на її збори, перейшли на українську в спілкуванні і все таке.
Але я вже досить давно живу в іншій країні і у мене тут є друзі з паспортом двоглавої курки. Ці люди дуже підтримують Україну, донатили ЗСУ, допомагали біженцям, терпіти не можуть діючу владу в рф. І ось якось я зробив репост в сторі інстаграму посту моєї тутешньої подруги, де вона ділилася своєю творчістю. Цю подругу я теж дуже добре і лавно знаю, вона чи не більше підтримує Україну ніж я (іноді зрадойоблю), донатила, допомагала, морально підтримувала, все таке. Єдина росіянка яку я зустрічав яка виступає за розпад рф. І мені просто захотілось їй якось віддячити. Ну так от, на її малюнках що я репостнув був персонаж в кокошнику. Я цього навіть не помітив коли репостнув. Ще раз, абсолютно ніякої про-російщини, людина максимально проукраїнська. Просто кокошник на голові у одного з персонажів на малюнку. Малюнок взагалі не політичний, просто фентезі, там було кілька персонажів в образах малих народів рф.
Цей репост побачила моя подруга з Харкова і вилила на мене стільки бруду що я навіть хз як це описати. Я намагався якось це охолодити і сказав про те що людина підтримує Україну як і я, але мене назвали такими словами наче я злив координати позицій ЗСУ русні і репостнув Соловйова. Це не дивлячись на 6 років дружби.
І типу я її розумію, я б мабуть так само відреагував би якби сидів під щоденними обстрілами.

Тому я не думаю що справа тут тільки в пропаганді. Просто людей морально калічить війна. І я не можу якось таких людей засуджувати, бо не маю такого самого досвіду і не пройшов через те саме лайно.

Коротше, важко все це.

Тому я не думаю що справа тут тільки в пропаганді

Твоя знакомая использует (навскидку, по твоему тексту) следующие логические ошибки, не замечая их:
1. Логическая дихотомия. «Кто не с нами — тот против нас». В данном случае — поддерживаешь русню — не с нами — предатель.
2. Обобщение. Вся русня — убийцы.
3. Скользкая дорожка. Сегодня говоришь с русней — завтра пойдёшь бомбить Харьков.

Это как раз и есть влияние пропаганды: упростить мышление до максимально примитивного, делая человека максимально внушаемым.
Я наблюдаю похожую картину у многих из моих знакомых, оставшихся там. Как тех, которые видят прилёты сравнительно близко и регулярно, так и тех, кто ближайший видели в ютубе. Так что обстрелы не при делах тут.
Есть несколько классических стратегий, которые используются для достижения максимального результата:
1. Отключение критического мышления (на определённые триггеры).
2. Закрепление определённой эмоциональной реакции на определённые раздражители.
3. Пропихивание мнения (т.е., суждений вместо фактов) под видом фактов, используя триггеры и раздражители. Поскольку критическое мышление уже не работает, можно впихнуть любой бред и человек будет считать, что это его личное мнение, построенное на основе фактов. Технология не новая, массово использована ещё Геббельсом, а до него спорадически использовалась ещё несколько веков назад. Например, Робеспьером. Мож есть и более ранние примеры, я не историк, навскидку не придумаю :)

Якщо подібне каже якась Галя що виїхала з Ужгорода ввечері 24го лютого в Варшаву і з тих пір ніколи не поверталась в Україну, але потужно виступає про кордони 91го і ухилянтів, то так, це чиста пропаганда.
Але коли це йде від людини що щодня сидить під обстрілами, я не думаю що тут справа в пропаганді. Все таки коли ти бачиш як твоє місто і твоїх близьких перетворюють щоденно в попіл, це не надто сприяє врівноваженому мисленню і розумінню що не всі громадяни країни-агресора її підтримують. Якомусь єврею в Дахау мабуть не надо заходили історії про якогось там Оскара Шіндлєра, нітакого німця.
Хоча, що іронічно, мій інший друг їбашиться на нулі з 2022го і він досить врівноважений і чи не єдиний з ким ми досі спілкуємося російською.
Можливо справа в тому як різні люди реагують на стрес і усяке таке.
Коротше, я б не робив подібних суджень що «люди просто наїлися потужного телемарафону». Не всі. Це не означає що з ними треба погоджуватися в їх заявах, але і засуджувати під час війни мені якось важко.

Але коли це йде від людини що щодня сидить під обстрілами, я не думаю що тут справа в пропаганді.

Ну, смотри. Как я писал выше, у меня есть знакомые из разных регионов с разными судьбами. Но оч многие из тех, что остались, демонстрируют схожие реакции на схожие раздражители вне зависимости от того, видели ли они прилёты только в ютубе или регулярно и собственными глазами.
Простейший пример: если чувакам запостить что-то из канала, который они не читают — они напишут что это фейк, херня и вообще ИПСО. Когда через полчаса это же без изменения текста перепечатает канал, который они считают «правдивым» — их реакция кардинально изменится. Аналогично, им крайне трудно доказать, что то, что запощено в «правдивом» канале есть полнейший бред, даже если объективно это является таковым. Т.е., люди перестали смотреть на информацию, а смотрят вместо этого на её источник. Разделили мир на «white list» и «black list».
Из этого я делаю вывод, что имеем внешнее влияние на сознание людей.
Та далеко ходить не надо: возьмём тот же ДОУ.
2 триггера сходу:
1. Русский язык в посте.
2. Если пишешь, что не в стране.
А если 1 + 2 комбо — это прям всё, соломенное чучело получаем :)
С вероятностью 80% обязательно придёт кто-нить вне зависимости от темы диалога, обзовёт ухилянтом и предателем :) Проверено раз много уже, даже удивлён, что пока в этой ветке ещё никто не пришёл.
Ты на полном серьёзе уверен, что у разных абсолютно людей магически перевернулось что-то в голове, и они все без подсказки начали думать именно так сами, на основании своего жизненного опыта? Рили? :) Особенно насчёт 2. ДОУ, на котором всегда половина — в той или иной степени трактористы, половина оставшейся половины — которые ещё просто не построили свой трактор. Ага. У всех прям в головах магически просветлело, щазззз :)

Коротше, я б не робив подібних суджень що «люди просто наїлися потужного телемарафону».

Ты не совсем понимаешь источники пропаганды.
Марафон — это сравнительно небольшая часть, телек популярен только у старшего поколения, даже моё поколение (мне 45) его уже особо не смотрит.
Источники пропаганды ищи в телеге, вайбере и т.д.. ЛОМы, популярные каналы — они тащат всё это дерьмо в мир вёдрами, только успевай хавать. И люди жрут, облизываются и требуют добавки. Это грустно. А ещё грустнее — то, что с этим поделать ничего нельзя.

Хоча, що іронічно, мій інший друг їбашиться на нулі з 2022го і він досить врівноважений

Тут кстати нет иронии. Тут всё просто: у него нет времени потреблять пропаганду, ему русню ебашить надо, занят он :) Поэтому его сознание задето минимально по сравнению с теми, кто сидит на диване и втычит в телефон.

В будь-якому випадку я вважаю що агресія русні має куди більший вплив на мізки людей, ніж українська пропаганда. Не було б русні — не було б топлива для пропаганди у вигляді щоденних відео наслідків прильотів, публічної шизофренії Сімоньян і Скабеєвої і тому подібного.
Українська пропаганда — симптом, агресія русні — причина.
Не думаю що є сенс продовжувати далі цю дискусію.

Хоча мабуть додам

Ну, раз ты решил продолжить дискуссию, то я отвечу :)

агресія русні — причина

С этой частью соглашусь без вопросов.

Українська пропаганда — симптом

А вот тут — нет. Пропаганда — не симптом, не реакция на аргессию. Это — осознанный выбор власти, следствие той политики, которую вела и ведёт укр власть по отношению к собственным гражданам. Война для них явилась возможностью безнаказанно запустить этот маховик, чем они и воспользовались. Были ли другие способы? Конечно. Например, честно признать свои ошибки, делегировать часть полномочий профессионалам и т.д. Воспользовались ли ими? Ага, щаззз. С 3-мя буквами з. Куда проще сегрегировать общество по признаку «свой-чужой», врубить образ внешнего врага на всю катушку (благо что враг-то есть и он более, чем реален) и косить бабло лопатой, пока общество ищет предателей внутри себя.

В будь-якому випадку я вважаю що агресія русні має куди більший вплив на мізки людей, ніж українська пропаганда

И вот тут не соглашусь. Точнее, соглашусь, но не полностью. Без сомнения, те, кто пережили Бучу, Бородянку, кто были в Харькове или Херсоне в начале войны, кто выехал из оккупации — имеют личный травмирующий опыт. Но большинство его таки не имеют, их личный опыт ограничен дискомфортом от бусиков, блекаутов, ночных воздушных тревог и т.д.
Так что — нет, диванные искатели врагов вокруг себя вряд ли имеют достаточный личный травмирующий опыт, чтоб прям так пылать ненавистью ко всему, на что указывают пальцем.

Хоча мабуть додам що подібне стосується не стільки війни, а скільки якихось травмуючих подій взагалі. Типу, на мене в дитинстві по дорозі в школу регулярно нападала зграя бездомних собак що паслися на смітнику поруч. Я з тих пір досі на рефлексі шугаюсь будь-якого гавкоту і просто напружено відчуваю себе в їх присутності, навіть якщо це якесь сцяне чихуахуа. У мене в офіс люди щоп’ятниці притаскують своїх собак, dog friday і я почуваюся ніяково коли всі навколо починають умилятися і жмакати собаку, а в мене внутрішнє напруження і бажання щоб вона поскоріш пішла кудись. Типу, я розумію що це логічна помилка проеціювати свій дитячий досвід на усіх собак і все таке, але воно на рефлексі просто. Таке хіба що через терапію фіксити, але у мене немає достатньо причин для цього. Просто уникаю собак по життю, від їх відсутності не страждаю.
Те саме буває у жінок, що підверглися зґвалтуванню. Хтось проходить через це більш-менш психічно цілою людиною, а хтось до кінця життя лякається чоловіків і навіть стає радикальною феміністкою, бо подібні ідеї легко лягають на таку почву.
Пропаганда будь-якого сорту заходить тільки коли вже є достатня психологічна база для неї. Дівчина не стане радикальною феміністкою-чоловіконенависницею, якщо у неї в житті були добрі чоловіки (батько, брати, чоловік, тд). Ґітлер не прийшов би до влади в Німеччині, якби у німців не було ресентименту за програш у ПСВ. Комуністи не мали б такої підтримки після розпаду російської імперії, якби імператори і еліти не ставилися до підлеглих як до лайна і не посилали їх у беззмістовну м’ясорубку. І так далі. Те саме стосується і української пропаганди.

У меня для тебя плохие новости тогда...

Другой голос. З цього місця, будь ласка, з подробицями, Альфреде Юхимович.

Назву твору пам’ятаєте ж?

З цього місця, будь ласка, з подробицями

Тут же всё просто. Если ты не считаешь логические ошибки таковыми — значит, твоё критическое мышление не работает. А значит, ты оболванен пропагандой. Как немцы в 30-х или как совколюди в 70-х — выбирай, какой вариант тебе больше нравится.

Назву твору пам’ятаєте ж

Конкретно это — не читал, загуглил. Но вообще Подерев`янського читал много.

Так поясніть, чому це помилки, нєабалванєний Ви наш

Давай объясню 1, остальные загугли сам, много текста будет.
Выбери какую

2. Обобщение. Вся русня — убийцы.

Вот эту?
Окей.
Немножко математики. Русни — 140 млн особей. На фронте — до 1 млн. Таким образом, непосредственно причастными к убийствам является менее 1%

Ну это примерно так же, как говорить, что все поляки — потомки убийц, патамуша когда-то убивали козаков, все украинцы — тоже потомки убийц, патамуша козаки когда-то убивали поляков, да и вообще весь мир — потомки убийц, патамуша их предки когда-нить кого-нить убивали. То есть, мы все — равны.

Якщо подивитися на відсоток підтримки ними війни, то там всі три сигми

Хоча в мене кілька знайомих підтримують Україну, але це або стартапери, або ті, хто виїхали в Штати давно

Даже если игнорировать очевидный вопрос «из каких соцопросов дровишки», поддержка войны (кстати, могу сказать, что тут в общеиммигрантских СНГшных чатиках крайне мало тех, кто прям поддерживает войну, большинство либо жёстко против, либо индифферентны / не хотят общаться на эту тему вообще) не делает кого-либо убийцей напрямую. То есть, даже тут мы уже имеем неверную формулировку. Так называемую подмену понятий. И обобщение, когда эта подмена понятий лёгким движением языка распространяется на всех без исключения.

Почитай про дегуманизацию. Если коротко, приём состоит в присваивании объекту дегуманизации каких-то настолько мерзких черт, что его убийство либо причинение ему иного вреда виделось общемировым благом.
Например, «жидомасоны стремятся к власти над миром!», «загнивающий капитализм жаждет задушить мировую революцию!» ну и тому подобная чушь.
Это — 1 из основных приёмов пропаганды.
В общем-то, в опредённых раскладах он может быть полезен (например, для стычек на нуле, чтоб солдат морально не плющило от убийства людей, так сказать, принцип меньшего зла: промыть мозги, чтоб их не поплавило). Но вот применять это на цивильное население = открыть ящик Пандоры. Последствия могут быть непредсказуемыми.
Пример широкоизвестного ящика: Гитлер с «вопросом еврейского народа». Сколько потом времени потребовалось, чтоб вылечить немцев от этого бреда? Так их лечили целенаправленно, с ними работали, возили в Освенцим на экскурсии, чтоб своими глазами увидели, как «решался вопрос».
Другой пример: розыгрыш «языковой карты» в период оранжевой революции в 04-м. К чему привело? Правильно, к сегрегации общества, делению на «восточных» и «западных». Хорошая была идея?
Вот то, что происходит сейчас — открыли такой же ящик. Хорошего в таких ящиках не лежит ничего. Последствия увидим лет через 3..5.

Ці вільні на рашці — потенційний мобресурс. Це не дегуманізація , а звичайний менеджмент ризиків. Щось не бачу мітингів солдатських матерів, як в часи пізнього совка через війну в Афганістані

В 2004-му з пацанами з Донецька я обговорював мовне питання, розколу не помітив

А Ви звідки пишете, якщо не секрет?

Ці вільні на рашці — потенційний мобресурс

У тебя есть член. Значит, потенциально ты — насильник.

В 2004-му з пацанами з Донецька я обговорював мовне питання, розколу не помітив

Раскол начался постепенно, это ж процесс не на 1 момент времени. Но, скажем, к 2008-му он был уже хорошо заметен.

А Ви звідки пишете, якщо не секрет?

Из Испании.

Думаю, що Ви плутаєте причини і наслідки того, що Ви називаєте розколом. Зараз такого нема і близько

На перший пункт, я вже писав, елементарний менеджмент ризиків

На перший пункт, я вже писав, елементарний менеджмент ризиків

Ну так относиться к тебе как к насильнику — тоже элементарный менеджмент рисков.

Зараз такого нема і близько

Наверное, ты не видел (или просто не обращаешь внимание) на статьи типа «в кафе X отказались обслуживать на украинском/ русском языке» ну и аналогичные вещи. Сам факт их наличия (т.е., вынесения журналистами из бытовой плоскости конфликта в общественную) свидетельствует о наличии раскола.

Зараз таких конфліктів менше, ніж років 15 тому

А до 2004-го их не было вовсе — по крайней мере, в общественной плоскости. Ты мог говорить на украинском, я тебе — отвечать на русском и никому из нас и в голову бы не пришло использовать это как повод для конфликта.

Це вам не казали про телячу мову, бо російська була привілейована

У меня есть знакомые, которые ещё задолго до 2004-го говорили на украинском в Киеве, полёт норм, проблем не было.
Не исключаю, что где-нить в подворотне это могло быть использовано как повод доебаться, но там же поводом могло быть и «почему у тебя туфли коричневые» :)
А в целом — страна просто была 2-язычной по модели Швейцарии, и никого данный момент не напрягал. Из Луганска ты или из Львова — не имело никакого значения. Зато стало иметь прям огромное значение после 2004-го.
Некоторые ящики трогать нельзя, последствия придётся расхлёбывать не 1 десяток лет.
И вот тот ящик, который открыли сейчас — это прям оч плохой ящик.

Не було моделі Швейцарії. Була жорстока русифікація. І я знаю, про що говорю

Нет. Жёсткая русификация была при совке. На момент 1991-го года страна естессно имела то наследие 70 лет совка.
Тебе сколько лет было в 91-м? Мне — 12 и я хорошо помню, что было до и как оно менялось.
Начиная с 91-го языковая модель постепенно перебалансировалась к условному 50-50. На момент 2004-го до этого соотношения было ещё оч далеко, но если сравнить 91-й, где украинский можно было услышать только по радио на 1 канале и 04-й, когда он воспринимался целиком нормально — был пройден огромный путь. И постепенно, скажем ещё лет через 20..30, мы бы пришли к 50-50 без пинков, квот и прочей дичи. Но кое-кому пришло в голову разыграть языковую карту для удовлетворения своих амбиций.

14 було

Поточна ситуація мені подобається, в Харкові багато української мови.

А в 14-му в Києві до нас підходили і дивувалися, що ми говоримо про бізнес українською

багато української мови.

А в 14-му в Києві до нас підходили і дивувалися, що ми говоримо про бізнес українською

Оч странно. В 14-м, после оккупации Крыма, многие перешли на украинский. И, кстати, сам факт такого решения говорит про отсутствие «жёсткой русификации» на тот момент: т.е., украинский в их сознании воспринимался как нормальное средство коммуникации, а не «телячей мовою».
Конечно, прошло 10 лет между 04-м и 14-м — но, как я уже сказал выше, у меня были украиноязычные знакомые и до 04-го — и их решение тоже не казалось нам странным.

Пропоную на цій оптимістичній ноті і завершити обмін думками на цю тему

До речі, в 2019 кілька днів в Києві прислухався до мови перехожих, в районі метро Олімпійська — Палац України.
З 74 чітко почутих розмов 18 були українською мовою, тобто 24% ± 5%. Розмови на суржику відносив до україномовних.

Ну, где-то так оно и было ИМХО, мож даже чуть меньше.
Тут же момент в другом: есть такая штука как смена поколений. Например, я изначально русскоязычный, украинский начал учить с 3-го класса как 1-й иностранный, вокруг меня никто на нём не говорил вообще. Ну как инглиш примерно :)
Моя малая — полноценный билингв, на украинском говорит с 2-х лет (украинский садик и школа + мультики дома), уже предпочитает смотреть фильмы / читать книги на украинском, ей привычнее, чем на русском. Следующее поколение будет уже как я, только наоборот: русский для них будет понятен, но малоиспользуем.
И вот эта смена — она произошла бы и так, обучение на украинском в школах ввели ещё до 2004-го, т.е., не было никакого смысла форсировать данный процесс и создавать раскол общества по языковому признаку.

И вот эта смена — она произошла бы и так, обучение на украинском в школах ввели ещё до 2004-го, т.е., не было никакого смысла

отут я не погоджуся.
блогери транслювалися руською (той же альфацентавр) бо аудиторія більша, книги везлися з росії «бо і так понімають», переклади не робилися, «бо руський перевод же є» і тд.
Тобто руського медіа всюди просто кількісно більше.
Тому «произошло бы и так» тут вилами по воді писано.

Тому «произошло бы и так» тут вилами по воді писано

Было бы.
Ключевой момент — обучение. Когда ты привыкаешь к терминологии на одном языке — тебе намного проще искать материалы на этом же языке и далее.
Например, мне проще те же паттерны ООП и прочее по программированию искать на инглише, а не на рус или укр — патамуша мне приходится прилагать значительные ментальные усилия, чтоб понять, что подразумевается под тем или этим термином. А вот математику / физику мне проще читать на рус — я их так в школе учил.
Поэтому человек, обученный на укр — будет искать материалы по тем предметам, что он учил — на укр, патамуша так проще и естественнее. Это вызовет повышение спроса на эти материалы, а следовательно — повышение предложения.
Аналогично с литературой.
Человек, привыкший со школы читать на укр — продолжит читать на укр и дальше.
Тут момент в том, что этот процесс не быстрый. Я уже писал выше, он сменяется поколениями, это — игра вдолгую.
Так же и с медиа. Пока активно то поколение, которое родилось ещё в совке — у них одни запросы, станет активным следующее поколение — сменятся запросы, сменятся блогеры, изменится структура медиа в целом.
Простейший пример: посмотри на структуру фильмов 80-х и сейчас. Поколение 2000-х, на которое ориентируются сейчас, имеет проблемы с удержанием внимания надолго. Под их запросы изменилась длительность и содержательность диалогов: теперь они намного короче, а перерывы между ними — длиннее.

Человек, привыкший со школы читать на укр — продолжит читать на укр и дальше

як людина, котра свого часу читала багато, а тепер слухає аудіоверсії — якщо вийшла умовна «малазанська імперія» а українською її нема — то хоч упісяйся — українською її нема. І якщо людина знає руську — вона прочитає руською.
А переклад українською — в тому числі — залежить і від протекціонізму, і від того, наскільки суспільноприйнятно буде слухати руською і т.д.

Ба — я знаю не один випадок, коли дитина в руськомовній сім’ї вчиться українською, але в побуті і спілкуванні використовує руську.

І я тут не кажу яка мова краща чи ще щось — я кажу про просту кількісну характеристику, яка на ура впливає на риночок.

В деяких випадках «риночнк порішає» не працює.

І якщо людина знає руську — вона прочитає руською.

Оно как бы да, факт )
Но кто-то прочитает и промолчит, а кто-то начнёт писать на форумах, а почему нет на укр? Кто-то напишет, кто-то его поддержит, а кто-то умный потом посмотрит на это и увидит бизнес-возможность. И следующая книга условной «малазанской империи» уже выйдет на укр раньше, чем на рус.
Я ж говорю: спрос рождает предложение. И спрос появился бы со сменой поколений сам собой.

Ба — я знаю не один випадок, коли дитина в руськомовній сім’ї вчиться українською, але в побуті і спілкуванні використовує руську.

Да, я тоже знаю такие кейсы. И это — нормально. Но, в отличие от своей семьи, которые укр вообще не знают — он уже может говорить и на рус и на укр. Смена не происходит за день, на это надо несколько поколений.

Я ж говорю: спрос рождает предложение

так кількісно спрос на «русік» завжди буде більше, ніж на «мову» — бо руськоязичних просто набагато більше.

Поколение 2000-х, на которое ориентируются сейчас, имеет проблемы с удержанием внимания надолго. Под их запросы изменилась длительность и содержательность диалогов: теперь они намного короче, а перерывы между ними — длиннее.

ніт.
це їх запроси змінилися під те, чим їх годує риночок.
Анекдоти, короткі гуморески, басні завжди легше заходили публіці, ніж поеми, оди і епоси. завжди.
А на зламі тисячоліть просто стало економічно вигідно штампувати короткі медіа.

в противагу до «удєржанія вніманія надолго» скажу, що як на мене всі* (*багато) сучасні ютуб оратори спеціально сповільнюють подачу інформації. «Дооообрий дееееень спільнооооотоооо», бо це дозволяє показати більше реклами, а не тому, що всі глядачі тупі бестолочі, яким треба повільно повторювати.

ніт.
це їх запроси змінилися під те, чим їх годує риночок.

Ты хочешь сказать, что 100+ лет, которые существует кино как жанр, всё это время маркетологи были тупые и не знали, как склонить вкусы толпы под свой формат, а тут внезапно поумнели? :)

не зовсім. більшість часу з цих «100+ лєт» виробництво кінопродукії це був цикл з
— придбати дорогу плівку
— зняти
— проявити плівку
— фізично змонтувати ролик
— знайти десь достатню кількість глядачів, котрі згодяться заплатити за 3 хвилини кіно. Щоб весь виробничий процес був прибутковим
— повторити.

а в новому тисячолітті достатньо сценариста і дешевої мобілки

А в целом — страна просто была 2-язычной по модели Швейцарии, и никого данный момент не напрягал.

Я розумію, що багатьом подобається приклад Швейцарії, бо це багатомовна країна яка вважається успішною не зважаючи на багатомовність. Але важливим аспектом багатомовністі в Швейцарії є регіональність і дуже сильна децентралізація (прям екстремально сильна децентралізація). Кожен кантон має свої закони, свої бюджети, свої податки(які дуже відрізняються від податків сусідів, часто в рази якщо не десятки разів) і свою локальну мову (навіть швейцарська німецька в кожному кантоні своя і в деяких випадках швейцарська німецька з одного кантону абсолютно не зрозуміла в іншому. Французька більш менш стандартизована). У кантонів рівень незалежності і автономії не сильно менше ніж рівень незалежності і автономії держав ЄС (особливо тих, що в єврозоні). В школах навчання виключно локальною мовою, інші федеральні мови теж викладають, але як додаткові мові, не дуже багато годин в тиждень і в деяких випадках це не обов’язково. Ймовірність що в німецькомовному кантоні в держ установі когось зможуть обслугувати французькою є і вона далеко не 0 (скоріше 30-40%), але ніякого обов’язку це робити у них немає. Формально, жити лише з французькою мовою і ніколи не використовувати німецьку в німецькомовному кантоні можна, але це треба дуже сильно хотіти і багато в чому себе обмежувати і це буде як мінімум дуже і дуже некомфортно (бо знову ж таки, ніякого обов’язку обслуговувати людину іншою мовою ніж місцева немає і при прийомі на роботу часто треба знати саме місцеву мову а не хочаб якусь з федеральних).

Я би сказав що двомовність українського формату ближче до ситуації з англійською і іспанською на півдні Каліфорнії.

Я би сказав що двомовність українського формату ближче до ситуації з англійською і іспанською на півдні Каліфорнії.

Тут мне трудно что-то сказать, на юге США не был, был только в NY :)
Насчёт Швейцарии — я скорее о том, что двуязычность там не служит поводом для конфликтов и перетягивания каната «для какого языка установить больше квоты»

В природе людей упрощать, это проще, экономит время и мыслительную энергию.

На такой травме как война, надо быть титаном мысли и хладнокровия, что бы понимать что мир сложнее плохой-хороший. Титанов мало, да и они часто просто люди.

Так что вашей знакомой только время возможно может помочь.

А пропаганда, виновата в том что 3 года раскручивает «маховик ненависти» в одном направлении. Как будто не понимая, что он всегда пойдет в обратном. Причем даже если бы «гештальт закрылся» парадом ЗСУ в Москве. А то что получается — это маятник «нереализованной ненависти».

млять що за сцикло, щось тут пише про «гєрой чєрєз несколько нєдєль».

А між ЗСУ і «здриснув за кордор» немає градацій?

З бронею і до останнього українця?

Це правда. Перемога для простих людей немає нічого спільного з перемогою країни / привладних / поціновувачів тоталітаризму.

Які прості люди? Яка перемога? Що ви мелете? Україні програє війну, бо основна маса населення нічого не робить. Якщо людина виїзджає то вона, або її нащадки будуть асимільовані в іншій країні, значить цей українець приречений. Якщо українець залишається то, або від буде репресований через донос милих сусідів, або це бидло, яке зі свинячим виском прийме після окупації російське громадянство/культуру попутно заплативши за це наклепом на сусідів в процесі інфільтрації (привіт Ізюм, Буча і тд), поживе кілька років і буде першочергово відправлене у м’ясні штурми в балтійських країнах. Отже ці україні теж приречені. А якщо так і варіантів виживання людини, як саме українця немає, то воювати до останнього українця не така вже і погана ідея.

Так і не отримав відповіді про градацію. Самі з бронею, але до останнього українця?

Ну якщо тоді дійсно цікава моя думка... Це все суб’єктивно, але от наприклад як я собі уявляю цю градацію від героїв до гівнюків: війської; пірати(ті що не числяться у війську, але воюють на вольних правах); заброньовані на критичній інфраструктурі (МНС, енегретика, виробництво зброї); медики; волонтери (ті що дійсно волонтери, які або збирають десятки мільйонів або їздять практично на фронт); просто люди яких ще не мобілізували але вони багато донатять, може десь плетуть сітки, роблять окопні свічки чи інші дрібні речі; люди яких не мобілізували які ніфіга не роблять, не донатять, живуть у своє задоволення; люди, що незаконно відмазалися, але в Україні; люди що перепливли Тису.
В мене немає броні, бо якби була і я був на доу що це б означало що я працюю в мілтеку. А я веб-розробник.)

Якщо людина виїзджає то вона, або її нащадки будуть асимільовані в іншій країні, значить цей українець приречений.

Українець може й «приречений», але людина ні.

І навіщо таке життя? Краще я і моя сім’я помремо тут, ніж житимемо десь на чужині.

Завжди цікавило, а що таке та «чужина»? Ну от, жити «на чужині»

Я зараз живу не в тому місті, в якому я народився. В мене тут нема нерухомості, тобто своєї «землі». Хоч це і Україна, але на момент мого переїзду сюди (<2013 року) це було на 99% російськомовне місто, хоча я все життя говорю українською. Та навіть зараз, російська, нажаль, тут в кожного другого

Тобто: в цьому місті не жили мої батьки, я живу в арендованій квартирі, навколо купа людей розмовляють не моєю рідною мовою. Це вже чужина, чи ще ні? Якщо не чужина виключно юридично — так і громадянство можна в інших країнах отримати

Тому у мене від оцієї тези

Краще я і моя сім’я помремо тут, ніж житимемо десь на чужині.

волосся на руках дибки стає. Вмерти тут, між оцих «чудових» бетонних мурашників та прекрасних краєвидів на заводи, лише щоб не на «чужині»? Wow. Якась інша реальність.

В мене тут нема нерухомості, тобто своєї «землі»

а шо в тебе є свого ?
ноут ?
рахунок в банку? (а якщо інфляція)

Суворо. Тобто якщо життя стане надто важким і хтось з вашої сім’ї надумає перебратися у Польщу, наприклад, то ви їх скоріш пульнете з рушниці, як Тарас Бульба свого сина Андрія, ніж відпустите?

Ось коли мені було десь 15-16 років цілий союз гепнувся, а тоді кільком поколінням потужно грузили мозок всякими «комсомольцями-добровольцями» і «як один помремо за владу рад» — і нічого, ніхто з мільйонів громадян собі сепуку не зробив, коли його батьківщина чи то розпалася, чи то трансформувалася..

ну при союзі втрачати було нічого. Тим більш в перебудову і пізніше.
І на зламі союза ніхто не вторгався і не бомбив нас.
От якби в умовному вісімдесят першому на нас попер умовний китай — була би інша картина. І оці «комсомольці-добровольці» щиро би воювали.

Цілком можливо, тоді у радянських людей і тікати не було куди бо ж «залізна завіса» — залишається тільки «бери шинель, звіздуй на фронт..»
Але зараз якщо український народ продовжуватимуть пресувати то з часом доведуть до межі коли теж не буде чого втрачати..

Ось я вчора у телеграм каналі ’Івано-Франківськ 24/7′ таку новину вичитав — просто сюр і крінж в одному флаконі:

Франківець накинувся на працівників ТЦК з «оберегом від нечистої сили»

9 березня чоловік на Peugeot Еxpert підрізав і зупинив автомобіль військових ТЦК. Він вимагав відпустити свого знайомого. Погрожував битою з написом «Оберіг від нечистої сили». Його підтримали люди з похоронної процесії, яка саме йшла дорогою. Натовп заблокував автомобіль ТЦК, а хтось відкрив задні дверцята і випустив чотирьох чоловіків. В результаті суд взяв під варту чоловіка з правом внесення застави у розмірі 242 240 гривень.

То есть когда ТЦК валит велосипедистов, возит в кузовах людей, угрожает пистолетом — это не

сюр і крінж в одному флаконі

? Это нормально, это другое?

Я повністю на боці людей які врятували бранців з лап ТЦКунів.

Мене кринжує сам антураж: битка «Оберіг від нечистої сили», похоронна процесія яка втрутилася — наче ми живемо у романі Кафки чи ще якійсь фантасмагорії..

Ну так это...ляхи-то ему не помогли...

Вообще, помогли. Читайте первоисточник. То, что ляхи ему не помогли, сказал его отец, заманивший сына в ловушку.

Якби я таке почув за часів СРСР — то навіть не здивувався.Тоді багато людей так говорили, а деякі може і насправді вірили.
Але доля над ними пожартувала: вони не залишили свою країну — країна залишила їх!
Я колись також думав що краще померти у себе вдома — ніж їхати кудись у невідоме. Аж до тих пір, поки не почав відчувати що за мною можуть прийти навіть до моєго дому! І тоді точно потягнуть у жахливе майбутнє.
Більший страх перемагає менший!
Думаю якщо виникне справжня небезпека для родини — буде не до побоювань за життя на чужині.

А якщо так і варіантів виживання людини, як саме українця немає, то воювати до останнього українця не така вже і погана ідея.

У вас трезубец отклеялся, и кажется серп и молот стал проступать.

Чому немає. Є. Людина, що пересувається за кермом, уникає великих скупчень людей і моніторить «повістки Жмеринка» :D Але ця проміжна ланка не пише — «кордони 1917 з Ростовом, або нічого» і «шота мужчинчики обмільчали»

Подивись що таке лівобічний пнемвоторакс, який заробив на війні ще у 2015му.

контролирую все на 360 градусов вокруг себя и примечаю военных и полицейских.

я тут днями можливо вчора бо в мене змазано болію я якраз тож дуже ржав з чергового совєцького експєрта який опять написав все що думає об’єктивно за америку єту вашу я навіть зацитую цитатут буквально якрах знайшов

Авторитет Вашингтону як надійного союзника вже суттєво постраждав. Американські військові у дикому жаху від того що відбувається.

я так ржав що навіть здивувався що у мене оце ще емоції є а то вже було шо всьо

я ще думав ото своїм морпєхам показать як вони «у дикому жаху від того що відбувається» но мозг морпєха шо у котьонка а ахвіцерам довелося би політінформацію строіть а з нашими цру і ко «показувать» канєшно не так інтєрєсно бо власне ж хто організовував «відключення підключення в зад»

ну більшість описаного нижче й у мене. щодо емоцій, мобілізації і т.д.
але помітив що сильно почав паритись щодо батьків. боюсь що вони можуть не дожити до кінця війни й я тоді не зможу виконати обіцянку, яку їм дав у перші дні війни, коли ми ховались у підвалі від блядських літаків русні (привіт харків’янам). пообіцяв звозити їх на море у 5-ти зірковий готель. щоб по красотє, піщаний пляж, безлім на хавку та коктейлі.
дуже банально але розмови про це дозволити майже тиждень підтримувати менталку у перший місяць. важливо.

а так, хз як у всіх інших. став психований шо капєц. як в тому мемі «не рухай мене я тє кончу», хех

А ще такі умови вчать використовувати максимально ефективно обмежені можливості і ресурси, бо просто іншого вибору не залишається як вижимати максимум з того що є.

Через які життєві труднощі пройшли під час війни

окупація... не дуже комфортно, скажімо так...

як змогли вистояти і відновитись?

намагався бути невидимим...
раніше десь вичитав «никто не пинает дохлую собаку»...
кого цікавить дачник на велосипеді... без зброї...з вже сивою бородою
youtu.be/rg8_9kqCCLI?t=13

найболючіше за роки війни — втрачати близьких...
загалом я більш-менш живий .. . чого мені скаржитись...

Як це вплинуло на ваше подальше життя і характер?

хз, як вплинуло... зовні ніяк не вплинуло...
може десь глибоко всередині пару ракових клітин додалося...
але я працюю над собою... сьогодні город копав на свіжому повітрі...

десь почув у ютубі — після війни усі підемо до психіатра...
тільки де їх стільки узяти?

Які винесли уроки з цього?

ну я й раніше здогадувався, що життя обмежене в часі, не треба витрачати час на фігню...
просто це відчуття загострилося...

а... ну ще до росіян ставлення значно погіршилося

Мене чогось тригерить: дивишся якийсь фільм, і там люди спокійно виходять вночі на вулицю. Спочатку ловлю себе на думці: а де ж вони взяли перепустки? потім доходить — у них просто немає ж комендантської години)

Коли був в Німеччині на початку 23го, то теж дуже дивно було, що після 12ї ночі можна гуляти. Вживу воно відчувається ще незвичніше

особливо знаючи німців, які в 19:00 уже всі по своїм хатам сидять і вулиці не в центрі пусті.

Мова про Берлін, там о 1:00й певна категорія людей тільки виходить тусити)

Нажаль не тільки в Берліні, я думав в Мюнхені нас вночі тупо заріжуть наркобариги.

Слава богу, я думав один я такий попаяний

Дивився «як я зустрів вашу маму», а вони там в 2 ночі в барі сидять. А я піймав себе на думці, що дивлюсь на це як на фантастику, типу інтерстеллара якогось

У мене таке під час ковіду було, дуже дивно було, що не знаю ні одного мейнстрімного фільма, де були б ці маски і локдауни. Слава богу, ця срака закінчилася, але блін інша почалась.

що не знаю ні одного мейнстрімного фільма, де були б ці маски

В Японії дуже розповсюджена штука. В їхньому суспільстві чомусь вважається некультурним чхати людям в лице :) І як тільки хтось підхопив якусь там нежить (але з якихось причин лікуватися вдома не виходить і треба йти в люди) то зразу ж чіпляє собі на лице маску. Щоб це не розповсюджувалось далі.

Не знаю як в інших країнах але в нас можновладці як завжди. «Не змогли в комунікацію». І цей момент, з специфікою використання масок для стримування розповсюдження хвороби яка довго не детектиться але вже розповсюджується, елегантно провтикали. Досвідчені :)

але в нас можновладці як завжди. «Не змогли в комунікацію».

вроді як про маски і карантин неслоося з кожного вутюга.
Що, на вашу думку, треба було зробити ще з комунікацією, щоб це вважалося за «змогли»? Дійсно цікаво, бо я якось не помітив (чи не зауважив) якісь проблеми в комунікації. Так, не ідеально (хоча я не можу уявити, що було б ідеальним), але й далеко не «не змогли».

мені якось дискомфортно дивитись військове кіно. ну там різні бойовички які типу в реалізм намагаються, а не місія нездійснена. після 1000+ відосів з війни, розмов тощо, сприймається як клоунада та образа іноді

перша війна?

Аналогично. :(
Помню, дождалась нового анимэ от Миядзаки «мальчик и цапля», который. Думаю, щас отвлекусь от реальности. Начало — красочная сцена пожара в городе из-за военных действий. Ну, епрст!

Мене теж тригерить таке. Невже їм не хочеться вночі спати? Невжен їм не потрібно завтра на роботу? Невже їм не потрібно завтра зранку збирати дітей до школи? Чому вони тиняються вночі неначе якісь гопніки чи безхатьки?!

Чому вони тиняються вночі неначе якісь гопніки чи безхатьки?!

я тут случайно десь за опівніч по селу йшов при чом пішки і якось воно так чи то «зрізать» чи то навпаки накинуть бо гуляю же ж і наче ну норм так гуляється дорогу видно вовків нема тож я якось так десь дугу трохи за селом накинув вже не помню чи то вздовж ставка чи то навколо

спершу я не понял шо то таке бо почало рипіть під ногами а то сніг рипить ото думаю дожився а воно гарно так рипить як у кіно ))

далі воно взагалі так не помню чи місяць був чи то звідки світло но якраз над ставок так видно харашо ну чистий такий натюр пейзаж навіть хати здається видніються (ніт)

а потім ще й собаки загавкали )) їйбо село селом як там в єтіх вашіх Українах я помню глуші черкащини та вінничини мальовничо

Невже їм не хочеться вночі спати?

но то вже старість коли проснувся то вже твоє і є ))

це синку гулаг ))

в худшую сторону. армия убила во мне все человеческое и продолжает это делать

Только позитивно, препятствиями растем

За ці 5 років: від 2020 я впевнено зробив перехід від зрілості до старості. Ковід попсував мені легені і нагородив постійною задишкою, самоізоляція додала + 80 кг ваги, ну а війна і постійні вибухи у Харкові зіпсували психіку. У 2023 я відчував себе як у фільмі де людину залишили одну на Марсі. Іноді засинав де завгодно, іноді чув голоси ніби крізь сон. Було дуже важко зосередитися на роботі. Настрій постійно коливався між відчаєм і жалем до себе та роздратуванням за фактичне ув’язнення на роботі. Єдине задоволення що залишилося — це смачно поїсти і випити. Але це добило підшлункову, печінку, серце... У 50+ я впевнено виглядав як старий хворий дід (горбата спина додавала враження). Мабуть тому мене і випустили на кордоні.

як змогли вистояти і відновитись?

Перше що я зробив — це поставив собі «червоні лінії». Я вирішив що готовий так терпіти рік — але далі почну щось міняти. Відповідно десь навесні 2023 року я почав продавати майно. Потім — шукати покупців на квартиру і готуватися до від’їзду. Я розумів що далі в Харкові перебувати не можна — тим більше галера вже почала натякати що треба переїздити як мінімум на захід України. Без роботи і можливості донатити сидіти у Харкові під обстрілами зовсім не було сенсу.
Якщо вже переїздити — то до моря, такою була моя мрія. Але спочатку я переїхав у санаторій ближче до кордону. Завершив роботу на галері. Потім — пощастило виїхати у Черногорію і вперше за 3 роки побачити море.

Як це вплинуло на ваше подальше життя і характер?

Усе життя я був слухняним терпілою. Не вмів навіть сказати НІ коли треба. Тому пристосовувався до життя і терпів — а життя ставало усе гіршим. У 2014 році втратив можливість відпочивати в Криму. З 2020 — відпочивати взагалі хоч десь на природі.
Мене до панічних атак лякала думка що я можу опинитись сам один десь у чужому городі — не кажучи вже про країну. Але я дізнався що більший страх може перемагати менший! Коли почалася могілізація і мені снилися кошмари як виламують двері і волокуть мене в армію — я зрозумів що мій рідний дім більше не заспокоює. Тим більше що я наївся «армійського» знущання ще у школі. Чудово знаю як пацани ставляться до «тюхтія».
Страх надав мені сили зробити те, про що я і думати раніше не міг: залишити рідний дім і поїхати самому в іншу країну. Увесь цей час я сидів на транквілізаторах — але усе одно паніка іноди перемагала.

Які винесли уроки з цього?

Я став справжнім егоїстом! До цього з дитинства мене виховували бути «слухняним хлопчиком» і «хорошою людиною». Тепер я розумію що це — маніпуляції, аби примусити людину робити те, що ти від неї бажаєш і відмовлятися від власних бажань!
Я був слухняною дитиною, був ідеальним виконавцем, був 25 років лояльним працівником, був законо-слухняним ... тобто робив усе, що від мене хотів хтось. При цьому свої бажання завжди відкладав, тішився мріями про якийсь момент коли зможу жити як захочу. Для мене стало шоком що «нагородою» за мою слухняність став «останній наказ» — загинути за Батьківщину!
З дитинства мені казали що треба робити добро — тоді і до тебе люди будуть добрі. Але виявилося що винагорода доброму «лоху» — це використати його по-повному і потім пустити на страту! При тому, що є купа людей, які завжди розкішно жили за рахунок інших, робили що хотіли і нічим жертвувати ні раді кого не збираються.
Тепер я у першу чергу запитую: а чи потрібно це МЕНІ? Як це змінить МОЄ життя тут і зараз? Не треба мені «світлого майбутнього» — мене залишилося може 10 −15 років життя. І тому я зараз роблю те, що хочу і не поспішаю шукати роботу.
Отак почалася моя спокійна старість.

Зараз саме цей момент, щоб масимально підтягнути здоров’я і виправити минулі помилки.

Як не дивно — здоров’я виправляється само!
Не дарма кажуть що усі болячки від нервів. Я це ще у відпустці помітив: на роботі кожен день усе болить. Тільки приїхав на море — наче знову підліток: увесь день плаваєш, ходиш, спиш на землі — нічого не болить!
Я завжди любив попоїсти. Але зараз розумію що у 9 випадках з 10 я їв тільки тому що мені хотілося чогось приємного. Зараз я можу увесь день ходити і з’їсти пару бутербродів. Бо окрім їжі навколо багато більш цікавого. Отже за рік непогано схуд без усяких пігулок. І проблеми з травленням зникли — морська їжа схоже саме те, для чого людина пристосована.
Чув теорію що людина (або може один під-вид її) розвилися з земно-водних мавп. Тобто природня середа для людини — по щію у теплій воді, а природня їжа — дари моря. Особисто мені таке положення дуже підходить: зайва вага не давить, стовбур розпрямляється, усі зажими розслабляються. Море творить дива!

Виріс один великий м’яз від підборіддя до паху.

Епте... Это в бобровых годах?
Судя с регулярных простынь, упоминаний бобра на форуме и 10к комментов, я думал интернет воин лет 30-35... А выходит тот самый геймер с Южного парка =)

Странно, как по мне, так было очевидно, что человек ну никак не младше 47-48-ми.

у нього бекбон жс в навичках

Треба було дописати Java 1.0 — вона як раз вийшла коли я був джуном і я її непогано вивчив.

А выходит тот самый геймер с Южного парка =)

ЛОЛ. Скоріше схожий на Деннис Недри (тільки з бородою):
static.wikia.nocookie.net/...​1031083204&path-prefix=ru

Теж з гавайкою і макбуком на паверпісі?

Эм...30-35 это родившиеся уже после распада ссср. А Бобер, насколько помню, неоднократно упоминал, что застал реалии союза, т е был при этом в сознательном возрасте.

Один з моїх дитячих спогадів — це смерть Черненка. Я тоді ще питав чому усюди чорні стрічки висять. А вже Горбачова я чудово пам’ятаю. От хто справжній клоун був — може навіть краще Трампа.

та ладно. гласность і новоє мишлєніє. perestroika зі своїм прожектором.
Геть не трамп

Так до Черненко там был паровоз аналогичных мероприятий, начиная с Леонида Ильича. Рискну предположить, что или Вам меньше 50 :)

(Ну, или в своем праве не говорить, чего не хотите :))

може у бобра були розваги окрім телевізора.
бо дітям то що до тих дідуганів, якщо є чим зайнятися.
А от якщо зайнятися немає чим а ще й по тєлєку мультиків немає геть — оце тоді помітно.

Так под похороны ж мультиков не было и занятия в школе отменяли. Школотрон не мог пройти мимо такого.

так я й кажу, що якщо зайнятися було нічим.
Я пам’ятаю брежнєвське лебединне озеро бо сидів вдома, а по телеку не було не те що мультиків, а взагалі нічого бодай трохи розважального
Якби я в цей час грався десь в войнушку, то міг би й пропустити

Лебединое озеро по ТВ — это разве не путч 91го?

я не пам’ятаю який саме балет крутили по тєлєку. Може там був не імєнно шо балет, але весь день було унило.
під «лебединим озером» я мав на увазі узагальнений унилий набір передач.

Мабуть тому мене і випустили на кордоні.

ага випустили просто так ;)

залишилося може 10 —15 років життя

а ви оптиміст

Обрел какой-то новый уровень пофигизма. Перестал реагировать на воздушные тревоги. Смирился с идеей внезапной и бессмысленной смерти. Научился передвигаться по квартире с минимальным количеством света. Понял, что без отпуска за границей тоже можно жить.

бессмысленной смерти.

а як щодо беззмістовного життя?

а як щодо беззмістовного життя?

Я, хоть и умею программировать, но не айтивець.

І тут би згадати оту психологиню і її програмістів-анальників, але не будем

шо такое ето ваше sse ето как с level только s level?

Я також не айтівець, хоча й умію програмувати :)

Перестал реагировать на воздушные тревоги.

Всі забивають, тому що вся ця система трохи тупо організована. Що можна покращити:
1. Ввести різні рівні тривог, скажемо попереджувальна, шлюхедна, підтверджена ракетна небезпека
2. Розділити області на райони (як зараз зроблено в Черкаській). Немає сенсу оголошувати тривогу по всій Київській області, якщо зафіксовано шлюхеди тільки на східному напрямку.
3. Створити офіційну апку, у якій детально було видно курс фіксації дронів чи ракет, щоб не треба було шукати цю інфу по телеграм каналах

це як мінімум

Створити офіційну апку, у якій детально було видно курс фіксації дронів чи ракет, щоб не треба було шукати цю інфу по телеграм каналах

Тоді буде видно ворогу в яких зонах ппо і яка ефективність для прокладання нових маршрутів. І ні ракети, ні дрони не літають по прямій.

Та я не про аналог «віраж» для цивільних, а про те ж саме, що уже є в моніторингових телеграм каналах.

що уже є в моніторингових телеграм каналах.

З того що є користі насправді небагато, хіба що для дронів. А для ракет це майже так само пальцем в небо як і оголосити тривогу в декількох суміжних областях, бо занадто велика швидкість і спеціально заплутана траєкторія, прогноз довше чим на 1-2 хвилини неможливий, за 2-3 хвилини можна і область пролетіти, а значить треба подавати актуальні дані з малою затримкою, а це потенційне розкриття інформації. Хоча можна після збиття якийсь час домальовувати рандомну траєкторію :)

Ну не знаю, мене будь-яка інфа особисто заспокоює в кейсах, коли за кілометр починає декілька разів детонувати 500+ кг БЧ.

За шахедами я взагалі якщо чесно не слідкую, бо їх можна прекрасно почути своїми вухами, на відстані кількох км. В останні декілька місяців через мій район раз в тиждень так точно летять. Уже звик.

В укритті до речі ні разу не був, тільки у ванній, але це уже коли все капець як гупає, щоб не посікло осколками мене і котів.

Коли балістика, я б радив не ігнорувати

Трохи знайомих повбивало

Бліц-питання від журналіста — папарацці: шо думаєте по поводу хрестового походу Тімура Ш на аксос

я теж перестал, допоки не впав шахед за 90 метрів перед очима, з тих пір знову у підвалі при нагоді. А смерть — неохота бути згорівшим заживо через шахед за 30000$, краще уж померти від уламків від снаряду. Без відпустки стресс, але виїзд кудись на хату/баню трохи допомагає

Mon ami, у нас тут не один шахед, а весь район измочалили и ракетами тоже — стратегический объект в шаговой доступности.
И вот после раза пятого — попустило, перестал беспокоится о том, что не под моим контролем.

Снаряд 155 якщо що 1500+ баксів коштує) від нього мабуть якраз не так почьотно

Вся родина перейшла на українську. На щастя, дитина була ще мала і перейшла безпроблемно. Але чув багато відгуків, що з більш старшими дітьми були проблеми у цьому плані

Мабуть, найбільша зміна — це отримання нової еталонної «найбільшої проблеми» для себе

Поясню. Кожна людина міряє свої проблеми відносно вже пережитих. Умовно, в кого згоріла хата — той за порвані штани вже не переживає. А хто з дитинства «в золотій корзинці» — тому і занадто довга черга в кавʼярню то вже проблема. У кожного є якась «найбільша» проблема за життя, яку він легко може назвати

Так от, для мене відчуття тваринного страху від того, що за тобою буквально полюють люди на вулиці, з метою запхати тебе в бус/дастер і повезти кудись — стало оцим новим, «топовим» мірилом. Неможливість покинути не те що країну, а навіть місто. Знецінення себе як людини, і ставлення як до якогось безправного «ресурсу».

Оце відчуття, коли дивишся фільм/серіал, люди просто (!!) ідуть по вулиці, а я дивлюся, і думаю «ніх*я собі, оце можна так просто іти, по центру міста, не оглядаючись. живуть же люди»

І от на фоні цієї проблеми, всі інші (конкретно мої) здаються таке, скоріш турботами, чим проблемами. Те що мене конкретно засмутило б 3 роки назад, зараз сприймається як «еех, херня»

Х*й зна, може пора до психолога 🤷‍♂️ Але знову таки, жінка-психолог не зрозуміє, а чоловік-психолог може ще й засуджувати

Гірше ніж за ковід. Ходиш постійно на стрьомі + це вимотує і психологічно і фізично. У мене таке враження що навіть якщо буде домовленість про перемир’я, то ще знадобиться багато часу щоб повернутись до звичного способу життя.

Є обгрунтоване опасіння, що навіть при домовленості про перемир’я воєнний стан не відмінять, і правопозбавлення з людоловством продовжиться ще довго.

Є обгрунтоване опасіння, що навіть при домовленості про перемир’я воєнний стан не відмінять, і правопозбавлення з людоловством продовжиться ще довго.

Під час 30-денного перемир’я Україна не повинна припиняти мобілізацію і воєнний стан, — секретар комітету Ради з питань нацбезпеки Костенко

Армію примусять скоротити, бо нема грошей її утримувати і дезертирство просто повальне

Армію примусять скоротити, бо нема грошей її утримувати і дезертирство просто повальне

Навпаки, Європа буде допомагати з грошима на армію, бо це у будь-якому випадку значно дешевше, ніж тримати свою. Коли війни не буде, то армія буде досить престижним місцем, з відносно високою зарплатою.

Так это выходит, не совсем война на вас повлияла. Война это бомбежки, дефицит, оккупационные войска. А вы описали то, что свои-же делают, причем в мирных городах, где за три года бомбы пару раз всего падали. Я бы сказал на вас повлияла не война, а сограждане)

А якщо на тебе напав бандос, вставив тобі в печінку ножа і ти стік кров’ю на трутуарі, то я б сказав, на вас повпливав не бандитизм, а кров, яка захотіла і витекла. Ось хто винний, що ви вмерли.

виноват в первую очередь я сам, если не смог защитить себя.

З філософської точки зору те, що ти не зміг захиститися — це не твоя провина, а свого роду збіг обставин, бо ніколи не можна бути готовим до усього (т.з «моральна удача»).

З іншого боку, знову ж, з точки зору філософської моралі, вина за негативні наслідки у даному кейсі лежить на нападнику, бо саме він зробив моральний вибір напасти і цим завдати страждань.

Ні. В першу чергу винен нападник.

Ви будете винні в тому випадку, якщо відкрито і демонстративно кинете виклик хлопцю з ножем аби випробувати себе.

І система яка не вжила достатньо заходів для зменшення кількості насильницьких злочинів.

Мало хто народжується прям психопатом злочинцем — але середовище та соціальний устрій, назахищеність вразливих категорій населення підштовхує їх на злочини.

Як завжди винні холопи, а «менеджери» які за організацію навколишнього середовища отримують гроші — взагалі «не при справах»

А якщо на тебе напав мєнт, бо на нього напав бандос, то мєнт бубочка і не винний, що ви вмерли.

Тут би ще запитати, за кого голосувала жертва. Чи, раптом, жертва методично не вибирала 20-30 років тих, хто побудував систему влади, при якій мент тебе може безкарно забаранити і ти ще й винний будеш.

Якщо так, то це просто наздогнала відповідальність за свій вибір.

віктім блеймінг. Пздц. та чо там «20-30 років» — це ж наздогнала кара за першородний гріх.
хто з вас коли востаннє сповідався? га?
отожбо.

мені війна показала, що серед айтішників така ж кількість притирених довб***бів, як і серед звичайних людей.
напала рашка — але винуваті зєля/пєтя/зсу/вибори
просто п**ц

мені війна показала, що серед айтішників така ж кількість притирених довб***бів, як і серед звичайних людей.

загалом іх у середньому більше але окремо у ссср їх ще більше з особливостей формування «ілітно кастовості вайтішечки»

серез звичайних людей кількість реально притирених довброй.бів зазвичай менша але далі починаються вже відмінності особливостей національного як то окремо саме у вас у ссср які я прямо зараз порівнювати не готовий «з нормальними людьми не совєцького середнього класу»

ЗЫ: а до речі див. кіно українське «збори осббб» то мені там якраз підряд «кількість притирених добвройо.ів» якраз підряд по кількості тож у мене на якості посилатися навіть є куди вже ))

ЗЫ: але як брати нормальних людей не «наших» то серед середніх кількість якраз багато менша

хто з вас коли востаннє сповідався? га?

на скільки я розумію той ритуал є тільки у самім католіцізмі де він відповідно досить прискіпливо виконується як уже католиками є

отожбо.

До цього моменту ми обговорювали вуличний бандитизм і метновський безпрєдєл, про війну я не говорив ні слова.
Менти це частина системи, яку в тому числі формує кожен громадянин окремо, своїм вибором аби безпосередньою участю.

А війна це зовнішній факто, на який особливо не повпливаєш, хоча також дискусійно.

в будь якому випадку винен той, хто чинить злочин.
А у вас виходить — «не треба було коротку спідницю носити»

Відповів нижче:

Мент винний якщо він напав з міркувань бандитизму або перевищення своїх обов’язків.

Питання в тому, що система, участь в побудові якої прийняла жертва, що така система зробить із цим ментом. Чи буде 5 років беззмістовних судів, де будуть брати судді самовідвід і йтимуть на лікарняний аби не виносити вироку, після чого «Панять і прастіть» чи від’їде такий мент мінімум на 10 років з конфіскацією.

Кожен громадянин будує систему в якій живе.

напала рашка — але винуваті

слова «вина» та «відповідальність» навіть різну кількість літер мають, як пан може їх так плутати?

ящо мова про коми, то «відповідальність» не може наздогнати.

Я жодного разу, пропетляв

Причастя ж за сповідь канає?

Тобто винувата або жертва, або бандос. Мєнт при жодних умовах винуватим бути не може, тому що тому що. Зроз.

Мент винний якщо він напав з міркувань бандитизму або перевищення своїх обов’язків.

Питання в тому, що система, участь в побудові якої прийняла жертва, що така система зробить із цим ментом. Чи буде 5 років беззмістовних судів, де будуть брати судді самовідвід і йтимуть на лікарняний аби не виносити вироку, після чого «Панять і прастіть» чи від’їде такий мент мінімум на 10 років з конфіскацією.

Знецінення себе як людини, і ставлення як до якогось безправного «ресурсу».

Я таке відчув ще зі школи. Коли з тебе можуть знущатися як завгодно — і ніхто не допоможе. Тільки скажуть що сам винен бо повинен бути сильним і давати здачі. «Мишки станьте їжачками».
Тому для мене зовсім не дивними були історії про жахливу дідовщину в армії. Я впевнений що знущання є в усіх арміях світу. Можна подивитись наприклад «Цільнометалева Оболонка».
Це якийсь інстинкт у самців — схилятися перед сильним і знущатися зі слабкого.

Якщо ми оперуємо словами самці/інстинкти то можливо солюшн потрібно шукати у вет клініках. Наприклад зробити самця «менш агресивним»)

Навпаки! Справжній чоловік має бути агресивним — бо його головне призначення це бути воїном. До «розумників» та «тюхтіїв» завжди зневажливе ставлення — при тому як з боку хлопців — так і дівчат!
Зараз люблять говорити про руйнування гендерних стереотипів ... як приклад наводять жінок що воюють. Але чомусь ніхто не згадую про зворотню ситуацію: чоловіка який, наприклад, творча натура (вчений, композитор) і не виносить насилля.
Сильна жінка — це сучасна героїня, слабкій чоловік — клятий ухилянт. Ось вам і гендерні стереотипи!

Я вів до того що люди з такою поведінкою є або недорозвинені або господи прости унтерменші, якщо більшість цих «альфа» вивезти в багажнику на якусь лісосмугу у них різко прокинеться «бета» який буде соплі пускати, визчати, скиглити. (Ріал експіріанс бтв, і це було пзд як смішно)

Пс
В школі таке ок, але якщо це відбувається і в дорослому житті це не нормально

Сильна жінка — це сучасна героїня, слабкій чоловік — клятий ухилянт. Ось вам і гендерні стереотипи!

Чесно, от я не впевнений в цьому. Це очевидна пропаганда-маніпуляція для того,щоб Нашу демографію заставити,щось робити.. Якщо руку на серце поставити і признатись собі.. Сильна жінка нікому нафіг не здалась.

Це якийсь інстинкт у самців — схилятися перед сильним і знущатися зі слабкого.

Так і є.
Це буквально модель поведінки будь-яких стадних/соціальних тварин і людей, як трохи просунутіших теж соціальних тварин.

Раджу у вільний час, якого в тебе тепер має бути достатньо, переглянути серію лекцій та подкастів Роберта Сапольскі.
youtube.com/...​CkX62&si=_UKcbs1zohmjmPXH

Раджу у вільний час, якого в тебе тепер має бути достатньо, переглянути серію лекцій та подкастів Роберта Сапольскі.

Тільки хотів порадити, читаючи верхній комент. Багато чого проясняється у соціальній взаємодії, а то ці РМЕСовські (альфа)самці/самки ніяк не вивітряться з неокріпших умів.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Так от, для мене відчуття тваринного страху від того, що за тобою буквально полюють люди на вулиці, з метою запхати тебе в бус/дастер і повезти кудись — стало оцим новим, «топовим» мірилом.

насолоджуйся)))

1. Перейшов на українську мову в повсякденному спілкуванні.
2. Перестав читати linux.org.ru.
3. Не спілкуюсь взагалі ні з далекими родичами, що в рашці живуть, ні зі знайомими звідти.
Та певно й усе.

Перестав читати linux.org.ru.

Ну до речі дарма, я на початку 22 на лорі знаходив працівників оборонних підприємств рашки, деанонив їх і віддавав на потіху спамерам. Вони ж всі нев’їпенні лінуксятніки які топлять за онанізмість і приватність, а ніки не міняють, а деякі ще й сидять з корпопошти. А ти просто як старий троляка, знаходиш їхню вкашечку і починаєш донімати.

2. Перестав читати linux.org.ru.

Дякуємо за вклад в перемогу

Давати рашці безкоштовні сервіси/послуги — не ок, користуватися рашкінськими безкоштовними сервісами/послуги дуже навіть ок. Це у них має голова боліти як би українським юзерам доступ закрити, а ви їм допомагаєте.

постарел на три года

день і ніч про країну думає...про своїх співгромадян...про нас — діточок своїх

Ну в мене бороди нема

Фігово вплинула.
Цивільним, хоч і легально відмазаним, бути соромно ( став аспірантом і майже вже повноцінним науковцем проти своєї волі ).
Військовим бути страшно.
Проект скоротили і довелося шукати новий.
Кордони закриті.
Перманентний стрес.
Купа можливостей або суттєво порізано або втрачено.
І це я ще, відносно, в порядку, порівняно з людьми яких дійсно зачепила війна.

Уроки?
Жити у воюючій країні, не ОК.
Ну і в чергове — русня це зло.

А я пробую заснувати компанію, і зрозумів що в Україні тотальна бюрократія. Складно відкрити рахунок в банку, складно отримати підпис керівника. Тобто просто законно почати приймати платежі за послуги вже великий квест. Це ще той стрес і нерви, коли ти все це робиш самостійно бо ніколи з цим не стикався, тут ще в нагоді стає ChatGPT який допомагає вирішити деякі питання. Дійсно дуже сильно знижуються можливості для розвитку в таких умовах, але якось вистоїмо.

Складно відкрити рахунок в банку, складно отримати підпис керівника. Тобто просто законно почати приймати платежі за послуги вже великий квест

Якщо чесно то й не дивно, ти точно не Наполеон?
«Роблю глобальний вплив на розвиток AI, розробляючи нові методи та підходи»

Ну я хоча б Google Labs на рік випередив і співпрацюю з OpenAI. Стартові умови зовсім не залежать від рівня досягнень.

Ну і в чергове — русня це зло.

Добре що не написали «за світ в якому немає москаля», це вже прогрес

Піди полупися в дьосна з «хорошими рузге».

Скільки ти особисто завалив хороших чи поганих руських? Щось я думаю що ні одного.
Сидиш в тилу чи закордоном і кукарекаєш

А мені й не треба бути навідником міномета аби бачити, що русня, в своїй масі, за досить рідкісним виключенням, це уйобки які підтримують війну проти мене, а ті хто їх підтримують чи виправдовують чи «ні всьо так однозначно» це корисні дурачки і/або такі ж уйобки.

Ну то мобілізуйся і знищ всю русню, хто тобі мішає? Ті хто лише «щось там бачить» з дивану і закликає робити це інших — дурачкі і піздоболи

Тобто ти, нікчемо, маєш моральні права щось п***іти і посилати когось мобілізуватись)?
Огуїв зовсім, малоросику)?

Воістину не так страшні русняві воші, як українські гниди.

Свою віру треба підкріпляти діями, якщо не підкріпляєш то і віра твоя не справжня.

Огуїв зовсім, малоросику)?
Воістину не так страшні русняві воші, як українські гниди.

По словам диванного експерта — пиздобола

Краще вже бути диванним експертом який щось робить ніж нікчемою яка виправдовую росіянців.

Я нікого не виправдовую, у вас зір поганий, влк давно проходили?

Так і я нікого вбивати тут не закликав, у вас когнітивні проблеми зі сприйняттям інформації. Це все твоя хвора уява домалювала заклики до якихось вбивств. Психіатра давно проходив?

Ну і до речі, я проходив ВЛК, а ти?

Підписатись на коментарі