Чи можна мене вважати світчером?)

Вітаю, шановне панство!

Хотів би отримати відповідь на таке питання: «Чи можу я вважатися світчером?»

Чому виникає таке питання

У минулому я був професійним військовим. Дев’ять років присвятив службі та планував і далі розвиватися в цій сфері. Однак після отриманих поранень змушений був завершити військову кар’єру.

Ще під час служби цікавився програмуванням, самостійно навчався за YouTube-уроками та книжками. Пробував JS/HTML/CSS, Python — не сподобалося. Потім зупинився на C++, але після глибшого вивчення зрозумів, що для роботи з ним доведеться освоювати UE4/5, що мені також не зайшло. У підсумку я остаточно вирішив розвиватися в Java та бекенд-розробці.

Закінчив курс з Java, пройшов додаткові курси на Udemy. Наразі мій стек знань включає:

  • Java
  • Spring Boot (базово)
  • Git
  • Maven
  • Розуміння Docker

Проблема, з якою я зіткнувся

Подаючись на trainee-вакансії, я помітив, що за вимогами підходжу. Однак, коли рекрутери дізнаються, що я прийшов у IT з військової сфери, їхня зацікавленість різко зникає.

Один випадок не був би показовим, але це повторюється постійно. Спілкування йде нормально, поки не доходить до питання про попередній досвід. Коли я чесно кажу, що все життя був військовим, рекрутер перестає проявляти інтерес.

Я розумію, що IT має свої неписані правила та усталені підходи, тому хочу розібратися:

Чи можна мене вважати світчером?

Адже я змінив професію кардинально — з військової сфери на програмування. Чи це поняття стосується лише тих, хто переходить із цивільної спеціальності?

Чому така реакція на військовий бекграунд?

Я знаю, що чимало людей змінюють професію в IT з різних сфер, і для них це нормально. Чому ж військовий досвід сприймається інакше?

Зазначу, що я і надалі буду розвиватися в Java, незалежно від того, скільки часу знадобиться на отримання оферу. Я маю можливість навчатися і не збираюся зупинятися. Просто хотілося б зрозуміти, що викликає таку настороженість у рекрутерів.

P.S: Рекрутери, не бійтеся військових, які повернулися з війни. Якщо людина свідомо обирає шлях програмування та вкладає сили в навчання — значить, вона серйозно налаштована та вміє працювати на результат.

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Мені прям дуже гірко то усвідомлювати. Погоджуюся з тим що в різних місцях писала Kateryna Frolova. Якщо ви впевнені що проблема саме у військовому досвіді а не у тому що у всіх хто шукає першу роботу великі труднощі. Конкуренція така що можуть перебирати, і при рівному рівні знань будуть відбирати за чим-небудь.

І тут тяжко посперечатись що у вас життєвий досвід настільки відрізняється від того що можуть зрозуміти цивільні, що вони поняття не мають як з вами поводитись, що у військових колах норма, і як ви будете ставитись що невійськових.

Ну і нерозуміння то автоматично страх, ну і очевидно що коли щось раптом піде не так то получу я від вас а не навпаки, бо у вас відповідних скілів явно більше.

Я думаю коли війна зменшить інтенсивність і більше військових людей піде у пошук цивільних вакансій, то компанії це питання проаналізують, наб’ють ґулі, будуть напрацьовані якісь шаблони, рекомендації для працівників і якось воно поїде, а ви, на жаль, першопроходець.

Як опція, може вам навпаки не приховувати свій досвід а пробувати шукати компанії які себе позиціонують як більш соціально спрямовані, і так і сказати що робота з вами це для них чудова нагода підготуватись до майбутнього

Вітаю, колись сам так свічнувся до великої війни, але почав за декілька років до кінця контракту активно вчити, спілкування з реальними девами, якісь курси, постійно щось практикувати, навіть до закінчення контракту я вже ходив на співбесіди, тобто уже був прийстойний багаж знань.
Головне, тобі було сотні вакансій (тобто шанс пройти дуже великий) зараз і джунам дуже дуже важко навіть випусникам тех вузів.
потратив в 1 компанію де знали, що військовий і маю убд, велика вдяка.
З часом з резюме прибрав усе що повязано з військовою службою, уже змінив 3-5 компаній, працюю в Європі, в теорії це повинно бути +, але в більшості це -, тобто ніхто не хоче зв’язуватися із війсьоквими, це потрібно сприйняти.( і подумати що робити з резюме)
спробувати різні варіанти з чи без служби (не вказуй вік, службу заміни на департамент якийсь в міністерстві), але головне не спутати :) Але тут важливе питання диплому, якщо він військовий то потім компанії його попросять, так що ...
Відношення до життя і всього — зовсім інше, з часом це зрозумієш станеш нормальною цивільною людиною) нема матів, тупих приколів, пошуку справедливості, якогось пресингу від кервіництва, дурні накази це просто дитяче в порівнянні з військовим ідиотизмом.

— навчайся, особливо англійський, шукай однодумців, девів з ким можна поспілкуватися, роби якийсь маленький проєкт, проси до когось в допомогу, ментора шукай, стукай в будь які двері (кидай резюме, рвися на будь які курси платні(гловне знати міру:) вони дають базові знання і не замінять 3-4 роки реального проєкту), безоплатні де отримаєш досвід, зрозумієш, для чого ця мова, як працює великий бізнес, як відбувається робота в ІТ командах)
Як мінімум проси фідбеки що не так, ну і розраховуй на 6-12 місяців пошуку а також роби план Б, тобто фінансова подушка за рік може і закінчитися, а роботи може і не бути, повинен знати що робити далі, бо потім очікування і реальність можуть не співпасти
Пошук роботи повинен стати фултайм роботою ;)
стек уж писали, все що повязано з веб розробкою на Java

загалом успіху, дякую за службу

Дякую за вичерпний коментар! 🫡👍

особливо англійська

о, до речі дуже точно, що я сам собі підсказав би нн-років тому — тобулоб не якісь технології, а саме по-перше англійська і бажано хоч трохи розмовна. Бо знадобилась би в любому випадку в тому чи іншому вигляді, навіть не кажучи щоб самому отримувати інформацію на lingua franca без чиїхось перекладів (вдалих чи невдалих) і чиєсь точки зору на то.

p.s. можливо з розвитком різних переклад- технологій це не так вже актуально на сьогодні, але все одно відніс би English до essential tools

Якраз зараз підвищую свій рівень , проходжу курс , читаю книжки. Давно хотів навчитися вільно спілкуватися англійською, бо до цього лише розумів:)
Це мабуть найкращий зі скилів, тому що знадобиться у будь якій сфері. Да і просто классно :)

Мені також колись shadowing (тобто повторення вголос по відео на ютюб які знаходив з тією технікою) дуже допоміг почати говорити, стд фрази в’їдаються дуже швидко і потім вже відпадає потреба юзати повільний мат.апарат граматики для того щоб щось сказати.

Беріть онлайн уроки з носіями, можете пошукати на Preply. Ніщо так не заставляє почати розмовляти, як необхідність говорити з носієм. Або пошукайте якісь організації з волонтерами, типу ENGin. Головне це регулярність та усвідомлення, що без цього — ніяк.

Чи можна мене вважати світчером?

в цілому так

Чому така реакція на військовий бекграунд?

через профдеформацію, але це стосується всіх світчерів. комусь щастить, коли попередній досвід лягая на домен. але світчерам завжди треба було пробиватись через упередженність.
+ зараз ринок переохолодженний

я би порадив пробиватись через стажування та інтернатури
і завжди була купа і саме вони мені колись допомогли. пошукайте в епамі, глобалі чи софтсерві.
або школи і буткемпи, пам’ятаю були в генезисі, байнарі і тд.
через них можна і потрапити в компанію.

також, можливо, джава сильно обмежить наявні можливості, якби я починав, то обрав би щось інше

Тому що для рекрутерів це великий ризик, особливо якщо робота не віддалена, а у офісі. Невідомо що у Вас з кукухою після усього пережитого, чи впишитеся в колектив ніжних офісних працівників, чи не буде страшно колегам працювати з людиною, яка не боїться тримати зброю та вбивати інших людей, плюс військова дисципліна теж сильно відрізняється від agile розробки, де все дуже адаптивно. Це абсолютно протилежний світ, навіть питання не у хард скілах, а у цінностях. У вашому випадку йдіть типу у мілітарі ІТ, якесь АІ для дронів, cybersecurity etc це буде хоча б логічно. Удачі.

Ну собсно панове, що і треба було довести

Сирна еліта strikes back

Показово що про оцінку кукухи пише особа жіночої статі

Зате принаймні чесно

Нажаль багато хто так важає. В 17 році чув такий самий камент від декількох HR і після цього ніколи на співбесідах і на випробувальному не згадував про службу в армії

а ці каменти «чи не буде страшно колегам» — мені от цікаво чому на переважно віддаленому форматі колегам має бути страшно і чи все у них ок з психікою в такому випадку)

Я, чесно кажучи, очікував саме такого ставлення хоч і у скритому форматі ну або відверто — як от у допису вище. Все норм, розумію.

Довбограі існують завжди, завжди є ті хто упереджено поставляться до жінок, старих, циган, євреїв, негрів, україномовних, військових, хворих на снід, встав своє, важливо не проектувати це на себе

Тут питання навіть не в розумінні, розуміти таке якраз не варто, таким людям поможе лише дрючок — тому ці групи й мають бути соціально захищені на законодавчому рівні.

Сприймай це скоріше як погоду, ти ж не жалієшся на дощ що він мокрий, ти просто береш парасольку.

Безкоштовне розуміння якраз виправдовує подібне ставлення, таке заслуговує лише на осуд, але цей осуд теж в нікуди. життя щасливіше якщо не носити в собі день у день осуд чи розуміння довб***бів. Є кращі речі, якими можна наповнити життя, ніж це

просто цікаво, дітей ви теж дрючком виховуєте чи плануєте виховувати?
суцільний дрючок це російський світогляд, не впевнена що воно нам треба.

можете вічно нарікати на аморальну сирну еліту, але людська психіка така яка є. та і власне сирна еліта останній час не така уже і елітна, якщо подивитись на тенденції ринку. то все інерція)) більше того, я прям дуже впевнена що такі самі проблеми будуть і з «голодранським неайтішним бізнесом», і тут постає питання, у кого краще побудовані корпоративні процеси, хто має навики не вирішувати складні проблеми простим чином.

просто оголосити захищені групи і всіх інших мудаками не достатньо, треба досліджувати схеми як усі можуть жити у менш-більш злагоді, а також займатись едукацією, тренінгами, фасилітацією, корегувати цілі тімбілдінгу, а не просто бухати). кількість людей яким ви оце зараз хочете наваляти впаде до трьох закоренілих соціопатів))

бо на квоти у номінації на Оскар потім приходить Трамп. а хворих на снід стали менше шарахатись після обіймів з принцесою Діаною.

що супер простого кожен з нас зараз може зробити? наприклад прямо вже піти до свого HR, або підняти питання на Піконі, якщо у компанії щось таке є. щоб було видно що таке питання у пріоритеті прямо вже. я в понеділок так і зроблю.

персонально для вас «дрючок» — дисциплінарні й адміністративні методи впливу компанії та держави на спвробітника

Ваш монолог про все на світі й ні про шо конкретно мене трохи розважив, але мушу з сумом відзначити що ви ще одна особа жіночої статі, в якої права в житті обмежуються лише жіночими. Вам здається подобається захищати абстрактного рекрутера який дискримінує військових

але людська психіка така яка є

А звісно, це все ця психіка, токо от якщо хтось себе не контролює, може йому чи їй не варто працювати з людьми, тим більше в рекрутингу, вам не здається? Це називається профнепридатність, таких гнати треба сцяними тряпками

1. вирішення проблеми, розуміння, і все таке, це взагалі не мало б бути до пана Олега, він і так зробив дуже багато. тому оце глобальне не до нього а до людей які зараз працюють у сфері ІТ
2. я не захищаю нікого, тим більше рекрутера у цьому контексті я ніде не писала що рекрутер молодець.
3. для ефективнішого вирішення проблеми треба дивитись у її природу а не тоталітарними методами гасити результат. іноді хеппі флов це не адміністративні і дисциплінарні методи. думаю, це саме такий випадок у силу його емоційної зарядженості.
4. про жіночі права я скіпну як нерелевантне, не знаю чого ви взагалі щось таке вирішили. мені взагалі здається що з мого повідомлення ви зрозуміли дуже мало.
5. людина не здатна контролювати свій кожен пчих, ви також. багато рішень приймають без належного аналізу. коли людина контролює геть усе, вона невдовзі досягає крайнього виснаження. для того щоб менше контролювати те що не треба, люди навчаються, напрацьовують шаблони і автоматизовують процеси.
6. іноді люди приймають погані рішення не тому що вони гамнюки а тому що у той момент не бачать кращих рішень. тому існують софт скіли, тому командна робота і дає кращий результат за «5 ефективних менеджерів», бо ніхто не ідеальний і всемогутній, ви теж.
7. найголовніше, чого я взагалі оце тут пишу. ми зараз не у ситуації щоб сратись всередині країни і чмирити своїх, це чудовий приклад дуже поганого рішення.

А шо з кукухою в тих кому ракета в квартиру залетіла, пропоную тоді і таких доджити, а ще тих кто виїздив з окупації. Готовність до цивільного життя повинна оцінювати людина з освітою в психіатрії а не дівчинка ПТУшниця в міні юбці:)

Ну так дівчинка в міні юбці і не буде оцінювати чи готові Ви до цивільного життя, просто відмете Вас як кандидата, це набагато легше, тим більше зараз сотні інших кандидатів та є з кого обирати. Питання у тому, що все оцінюється ризиками, ніхто не знає який досвід ви здобули, що у Вас у голові та чи не підете вирішувати питання до боса умовно з гранатою, чи не будете принципово відстоювати якісь питання. Дівчинка в міні юбці в першу чергу дивиться, наскільки Ви пасуєте до колективу, наскільки приємно буде з Вами працювати, а потім поверхнево дивиться хардскіли (у яких сама не розуміється). Тому саме цю дівчину треба пройти як перший етап співбесіди, щоб потрапити на технічну співбесіду, де вже реально будуть оцінювати хардскіли. Якщо Ви адекватна людина, маєте просто знати детально про упередженість та бути готовим боротися та постійно доказувати своє місце під сонцем, це нормально. Яким чином це робити, вирішувати Вам — або не згадувати військову службу і вигадувати інший досвід, чи згадувати військову службу, але подати її треба так, щоб було логічним чому Ви тут опинилися і подаєтеся саме на цю вакансію. Питання більше у тому, якщо Вас відмітають, тому що Ви дуже відрізняєтесь від типових айтішників, тут питання до Вас: чи буде Вам комфортно працювати з людьми, які зовсім на Вас не схожі та мають зовсім інші цінності та погляди?

які зовсім на Вас не схожі

а якщо вон чорношкірі!!!111 чи вони лівші!

Дякую за відвертість. Це багато що пояснює. 👍🫡

не боїться тримати зброю та вбивати інших людей

Тобто ви називаєте людьми руснявих підорів, що зруйнували мирне цивільне життя, і боїтесь тих, хто здатен тримати зброю, щобвбивати тих покидьків!?
Так відомо, що у Вас з кукухою — типовий стокгольмський синдром!

Ну і відносно

Чому ж військовий досвід сприймається інакше?

Уяви що в команді 5 ухилянтів і колишній військовий. Менеджери бояться конфліктів. Тому покажи на співбесіді що ти спокійно відносишся до ухилянтів.

Може це і звучить дивно, але на то вона і перша робота що до тебе відносяться з максимальною недовірою (мене не брали на роботу через фотку в ще тоді vk:)

Дуже цікава думка😁. Чесно кажучи до «ухилянтів» я ставлюсь з розумінням, тому що це дійсно важкий вибір. Найважче прийняти той факт , що тебе можуть вбити.

Наразі мій стек знань включає:
Java
Spring Boot (базово)
Git
Maven
Розуміння Docker
Подаючись на trainee-вакансії, я помітив, що за вимогами підходжу.

Навіть 10 років тому «spring boot(базово)» було б недостатньо.

Гуглиш питання на <топік> interview questions (наприклад spring boot interview questions), і хоча б на половину треба знати відповідь.
Для прикладу, одне з перших в гуглі досить адекватне www.baeldung.com/...​-boot-interview-questions

І так по всьому
— Database (SQL, і хоча б початитати про noSQL)
— Patterns (які є типи для бекенду, хоча б по одному назвати)
— architecture patterns (різниця monolith vs micro service)
— testing (різниця unit vs integration, що таке TDD і як його практикувати, mock vs spy)
— алгоритми (погуглити базові задачки типу «reverse string, find min/max/average»)
— очевидно що сама джава (стріми, типи, equals & hash code, equals vs ==, garbage collector що таке, ну і багато іншого що гугл видає на «java interview questions»)
— agile (що таке scrum, story point, product owner, waterfall vs agile)
— деплоймент (почнеться з питання «а куди ти свій код деплоїв», і очікується що ти згадаєш AWS чи Google Cloud). Кілька AWS сервісів руками попробувати, ECS, ECR. Розказати нащо ті докер імеджі. Як подивитись логи в докер інстансі.
— базові networking знання, що таке apache/nginx, tcp vs udp, що таке протокол, ssh, як законектитись на ремоут машину, що таке firewall, vpn, HTTP реквести (які є, header vs body)
— питання які гугляться по software engineer backend questions, типу map CRUD on HTTP verbs/methods, як працює Basic access authentication
— spring (що таке bean, їхні типи, які основні анотації, і куча іншого)

Оце все це насправді був мінімум ще 10 років тому (хіба без докера і клаудів). Влаштуватись на першу роботу ніколи не було легко, бо це тільки виглядає що треба «вивчити синтаксис і написати todo апку».

Тому вчись, заведи в гугл документ(и) і там записуй всі питання і відповіді які нагуглиш.

Дякую за пораду, але я описував стек для створеного топіку і не вказав все що вмію, або знаю, а для того щоб позначити намір куди рухаюсь. Питання в назві топіку 🫡
Але круто що так детально дали пораду що і як робити 👍

Шкода що двічі лайк не можна поставити вашій відповіді 🫡👍

sick!
нереально для трейні імхо...

нереально для трейні імхо

Трейні не буде знати все на 100%, але хоча б почитає і на співбесіді щось та й згадає по кожному топіку.

Ну і щоб тебе взяли ти маєш бути кращим за інших.
Бо вибір 20 років студента чи 35 років свічера з тими самими скілами очевидний (нажаль).
А ще в молодих набагато краща англійська, тупо у всіх.

Якби я була військовою, то вибрала б щось з cyber security чи embedded розробки (кодинг FPGA плат IOT девайсів). Бо це виглядало би трохи логічніше для рекрутерів (та й навіть перспективніше на наступні 5-10 років).

пригадалася книжка... бізнес-роман...
kniga.biz.ua/...​-ogranichenii-001903.html
можеш десь скачати, або купити, якщо зацікавишся
аудіоверсія на ютубі
www.youtube.com/watch?v=w8S3bkQ1q5Q
...........................
там йдеться про реорганізацію компанії, яка займається розробкою та промисловим виробництвом обладнання... в т.ч. військового призначення

у в керівниці компанії є хлопець — льотчик у відставці...
іноді він їй дає поради по роботі... з точки зору свого військового мислення...

— колишній військовий
— гроші поки є

це аж дві причини, чому тобою складно маніпулювати...
...........................
може ти звик до дисципліни, збираєшся багато працювати... будувати кар’єру... висловлювати пропозиції... впливати на політику фірми... конкурувати за посади... може, рекрутери тебе просто бояться ? )

Цікава думка :))
Насправді , і я вважаю що більшість таких як я, після всього пережитого та побаченого хочеться не підкорювати найвищі вершини, а просто якісно та дисципліновано робити роботу.
Хоча під моїм керівництвом було 27 людей за підготовку яких я відповідав. Морально тяжко (якщо емпат як я) брати відповідальність за життя побратимів. Але ми йшли не вмирати за Україну , а вбивати за Україну і у цьому черпали сили.
Тому деякі лідерські якості все ж таки є ;)

це аж дві причини, чому тобою складно маніпулювати...

До речі дуже влучний пойнт, який не варто скидати

Незважаючи на всю цю поверхневу «культуру відкритості» й демонстративний openminded, люди не помічають які вони твердолобі, чекають від кандидата певних патернів, як у поведінці так і у відповідях. Майже як синдром данінга крюгера тільки в розрізі твердолобості

Люди які мають життєвого досвіду трохи ширше ніж дім-сімʼя-клавіатура мають перспективу в думках і легко рвуть шаблон всяким скучаючим рафінованим рекрутерам, які на діжурні запитання отримують недіжурні відповіді які їм мало зрозумілі. Те саме стосується власне роботи — офіс це ще той гадюшнік з подвійними стандартами

Хто не звик прогинатися — тому важко ужитися з дебілізмом тупих тасок, всяких дотошних 1-1 і мітингів де від тебе щось чекають але від тебе нічого не залежить і проч беззмістовної активності якої повно

Подушка теж розслабляє в цьому плані. Вільніше висловлюєш думки — більше шансів не сподобатись якійсь рафінованій балді

А після БД то погляд на життя й багато питань з цивільними ну дуже різний

Найкращий варіант потрапити в команду таких же або де є такі ж, які з розумінням віднесуться і підтримають

Якщо справді думаєш що справа в службі — ну просто вирішується. Можеш такий хак зробити

згадай всі питання що тобі задають. Напиши відповіді, зроби перерву, уяви що ти сінйьор з 10роками досвіду що не служив. І напиши відповіді з такої уявної особистості. Можеш нагенерувати в якомусь жпт для натхнення, але таке краще з голови робити щоб запамятовувалось. Повтори кілька раз вголос для впевненості. Якщо є хтось щоб слухав — хай слухають і коригують.
Наступного разу на питання просто випльовуй ці відповіді й просто не кажи нічого про службу на перших етапах інтервʼю. на перших етапах взагалі краще не плескати зайвого — ти конкуруєш з сотнями. На пізніших етапах — там уже десятки й одиниці з тобою конкурують, але все одно поки контракт не отримав — ти кандидат якого ще не взяли на роботу, а не друг з яким можна говорити про все на світі

Тому деякі лідерські якості все ж таки є ;)

Їх найкраще демонструвати після підписаного контракту, психологія на інтервʼю скоріше зіграє з тобою гру тобі в мінус. залежить від співрозмовника, але трейні з лідерськими замашками в будь-якому виконанні — це реально тебе підісре на багатьох інтервʼю просто статистично. Це і інтонація і манера розмови яку ти можеш не помічати, але помітить (хай навіть підсвідомо) той хто тебе слухає

Подумай про роль ПМа чи продакт овнера. Якщо ти справді керував кількадесят людей, думаю тобі буде набагато комфортніше в цих ролях і буде набагато органічніше сприйматись досвід лідерства, ніж пробиватись якимось джавагвинтиком

🫡🫡🫡 круто та доступно. Дякую за коментар!

Головне не забувай що не все залежить від тебе, але робити ще один крок — завжди залежить від тебе. 100 невдалих інтервʼю які ти проходитимеш швидко, поможуть тобі сильно більше ніж 10 невдалих, якими ти будеш себе грузити що зробив не так і які будуть тебе гризти, хай це тебе просто не зупиняє.
Усякого успіху

лідерські якості

щоб остаточно заплутати... )

ще є така штука, яку можна назвати «шлях майстра»... ..
це коли людині щось подобається робити... і поступово, з досвідом... робить краще за всіх...
приміром, автослюсар... до якого всі йдуть...
або хтось готує найсмачнішу піццу... і завжди є постійні клієнти...
або сеньор, який на своєму місці... і не хоче бути керівником...
або токар 6 розряду...
(як у тому старому фільмі... «не всі хочуть бути керівниками»...)
і т.д. думаю зрозуміло...

якщо пощастить знайти улюблену справу.. і вона буде вписуватися в потреби суспільства...

Насправді дещо упереджене ставлення до світчерів існує. Але треба розуміти що це за стереотип такий — світчер?
По-перше це людина, яка прийшла в ІТ через гроші. Тобто до цього вона вже обрала спеціальність, займалася нею декілька років, а потім вирішила кинути усе і змінити на ІТ. Чому? Бо почула що в ІТ багато платять!
Чому це погано? Бо гроші — погана мотивація. Наприклад людина, яка вирішила бути лікарем і багато років працювала у державній лікарні — вона робила це бо хотіла допомагати людям. І можливо вона лікувала навіть тих, хто не міг заплатити — і відчувала що робить добру справу.
І ось така людина приходить в ІТ. Яка в неї мотивація? Чи буде вона відчувати що робить щось корисне? Чи не буде у неї внутрішнього конфлікту що вона займається якоюсь фігнею за гроші — а могла б рятувати людей?
Така проблема знайома і ІТшникам, які справді навчалися у ВУЗі і мріяли зробити щось революційне ... але платять їм за формошльопство, а революційне нікому не потрібне.
Від роботи, яка «не до душі», людина дуже швидко вигоряє.
По-друге. Не секрет що багато звичайних людей, звикли що їм мають платити тільки за присутність на робочому місці. Кажуть що, наприклад, водопровідник — спеціаліст, чи навіть простий будівельник — можуть заробляти непогані гроші на ремонтах. Але! Для цього людина по-перше має бути профі, по-друге вміти «крутитися». Проте більшість людей обирають для себе роботу, де не треба напружуватися (особливо у державному секторі) — але відповідно і платять менше! От і виходить що хороший спеціалист світчером навряд чи стане. А от людина яка звикла відсвіжувати роботу за ставку — думає що в ІТ те саме, але більше платять.
Отже такі свічери, приходячи в ІТ — звикли працювати так само, як на попередній роботі — не напружуючись. Але ж це означає що комусь — таки доводиться виконувати усю складну роботу замість них! Тому справжні ІТшники світчерів не дуже люблять.
По-третє: світчерам не цікаво глибоко копати. Вони ходять на роботу не за відкриттями, а за грошима. Отже розбиратися як що працює — їм не цікаво. Це як шофер, який каже що моя робота — водити машину, а розбиратися як там мотор працює — це не моє. Зрозуміло що користь з такого водія набагато менша, ніж від того, який може сам починитись і доїхати.
Якщо ви не хочете вважатися світчером — то не будьте ним! Рекрутерам взагалі не обов’язково знати чим ви займалися раніше. Ваша ціль — показати що ви можете добре робити саме те, що потрібно на роботі. Починайте як звичайний джуніор: навчиться робити що треба, викладіть приклади своєї роботи у гітхаб, спробуйте отримати досвід на фрілансі, долучиться до якогось опенсорс проєкта чи стартапа. Тобто отримайте якусь репутацію та приклади своєї майстерності. І в резюме робить акцент саме на цьому: що у вас нема комерційного досвіду — але є потрібний практичний досвід аби швидко включитися в роботу і починати приносити користь. Бо джунам відмовляють у першу чергу тому, що поки джун почне давати віддачу пройде чимало часу. Тому віддають перевагу джунам з досвідом попередньої роботи.
P.S. Усе написане було справедливе до 2022 року. Зараз ринок ІТ в Україні дуже змінився — тому можливо навіть девелоперам з досвідом не легко знайти роботу — отже у джунів без досвіда майже нема шансів. І це не тому що вони світчери. З іншого боку у звільненого від ризику мобілізації це може бути непоганим козирем. Тим більше що є можливість виїхати і працювати в іноземному офісі, де більше вакансій.

де не треба напружуватися (особливо у державному секторі)

ага... аякже... там велика відповідальність за малі гроші...

якось тимчасово на місяць взяли мене на роботу у міськраду... вирішити їм деякі проблеми...
так сиджу там в кабінеті за компом... і прямо фізично відчуваю напруження в хребті... тягар відповідальності..

Просто зрозумій що нормальних рекрутерів дуже мало, більшість з них якраз і стали рекрутерами бо ні на що більше мізків не вистачило, а не тому що це їм подобається, дуже часто вони і самі вчорашні касири АТБ. Тому пройти через них дуже складно, і проблема більше в них, а не в тобі конкретно, ну це окрім того що бажаючих дуже багато.

На швидкий результат не розраховуй, це може зайняти роки, але спробуй це:
1) Пробуй подаватись через рекомендації друзів
2) Подавайся на стажування в компаніях, не зважай на технології, перепригнути буде простіше, а може і сподобається те що навчать, або в компанії з часом відкриється вакансія на те що ти хочеш і ти вже будеш у них під боком як перший кандидат.
3) Якщо можеш виїзжати то вкажи локацію якусь за кордоном, там люди в пріоритеті, українські компанії наймуть швидше того хто за кордоном, ніж в Україні. Це буде твоя суттєва перевага, в разі потреби просто з"їздиш туди на онбордінг.

Світчери зазвичай показують свій git

Черрипик

Ніхто не зобовʼязаний бути чимось комусь. На мороз кидають всіх

Зараз не найкращий час шукати роботу.

Будь-яка невдача сприймається як проблема на твоєму боці. Це зовсім не так, не варто колупатися в собі.

Я не кажу що якийсь bias відсутній. Це можливо і це фактор завжди — як по відношенню до вікових груп чи статі чи купі інших речей, так і може бути до військових, але це не твоя проблема — це проблема певного рекрутера-довб***ба

Нмд це трабла що держава не дає по шиї за таке бізнесу

Сконцентруйся на тому що ти можеш змінити, а не шукай причини в чужому дибілізмі, які ти не контролюєш

Якщо задався свічнутись — набивай, подавайся, шукай доки не знайдеш.

що IT має свої неписані правила та усталені підходи

Елітізм, професійний синдром пупа землі, гроші понад усе. Будь готовий

Java
Spring Boot (базово)
Git
Maven
Розуміння Docker

Цього малувато, якщо є можливість десь причепитись до реального проекта в будь-якій ролі — чіпляйся. Може на гітхаб чи якийсь держ чи мілтек, хз. В цьому теж трабла — всім насправді треба готовий спец, якого вони назвуть трейні щоб не платити ніх.

дивна постановка питання, воно ніяк не корелює з вашою проблемою.
припустимо я вам скажу, що так, ви свічер, чи це якось змінить ваші шанси на отримання trainee посади? Ні.
з того які питання людина задає по тематиці, можна зрозуміти, на скільки вона шарить в цій тематиці. по вашим поки враження, що ви зовсім на початку і недостатньо знаєте про IT сферу в прицнипі, не те щоб про технічну частину.
тому цілком можна припустити, що відмови не через військовий бекграунд, а через бекграунд і загальне розуміння в принципі.
краще задайте собі наступні питання:
— який я маю рівень англійської?
— що я знаю про всякі корпоративні базворди по типу scrum, agile, sprint і ролі не-розробників PM, QC, QA, BA?
— чи достатньо я вже вивчив основні технології хоча б для trainee/intern рівня?

про всякі корпоративні базворди

так а шо, усе IT корпоративне ?

Чи можна мене вважати світчером?

Ваннабі-світчером хіба що, до світчера ще дорости треба (отримати перший офер) :)

Я маю можливість навчатися і не збираюся зупинятися. Просто хотілося б зрозуміти, що викликає таку настороженість у рекрутерів.

Відсутність досвіду викликає, а не військовий бекграунд як такий. Зараз дуже складний ринок, абсолютно безжальний до новачків, бо вистачає кандидатів з досвідом.

отримати перший офер

Навіть це може бути випадковість, треба дійти до рівня, коли ти в принципі будеш потрібним спеціалістом.

Рекрутеры как огня боятся любой нестандартности.

Та я не те що потребую роботи ( з грошима все норм). Чисто технічно людина яка кардинально хоче змінити професію вважається світчером? Чи це стосується чисто дотичних професій , як мені відповів попередній спеціаліст.

Чисто технічно людина яка кардинально хоче змінити професію вважається світчером?

Світчер це скоріше людина, яка змінила професію. Або в самому IT так називають людей, які змінили свій стек. А хочуть... Багато людей хочуть змінити.

Свитчер это скорее тот, кто в вечных поисках места где больше платят.
Человек, который меняет профессию потому что старая себя исчерпала, ИМХО обычный человек.

Потім зупинився на C++, але після глибшого вивчення зрозумів, що для роботи з ним доведеться освоювати UE4/5, що мені також не зайшло.

Незрозуміла логіка.

Чи можна мене вважати світчером?

Коли буде 2-3 роки досвіду, то напевне так. А що цього це лише спроба.

Закінчив курс з Java, пройшов додаткові курси на Udemy

Це ніщо, особливо якщо брати Java.

Я знаю, що чимало людей змінюють професію в IT з різних сфер, і для них це нормально. Чому ж військовий досвід сприймається інакше?

Не впевнений, що з різних сфер це нормально. Кому як повезе. Можливо, якщо досвід дотичний... Java це зазвичай корпоративні рішення, тому в принципі корпоративний досвід міг би згодитися.

Зрозумів 😁
Прийдеться знову йти штурмувати посадки адже цьому навчитися легше ніж за півтора року базово освоїти програмування 😁😁😁

Вам ’шашечки або їхати?’ я в розробку ’вкотувався ’ роки 3-4 до першого оферу, незважаючи що сам працював в ІТ сфері . Спробуйте інтернатуру стажування у великих компаніях . Це значно підвищить шанси отримати офер.

Конкретно на даний момент то «шашечки» бо є багато часу на підготовку і на деякі інші речі:) Якщо чесно на зараз я прекрасно розумію що знайти перший офер важко тому і не рипаюсь. Там основний посил мого питання в назві топіку і пояснення ситуації в описі.

Підписатись на коментарі