А ти своя людина?

Знаєте, що я зрозумів? Неважливо, який ти технічний спеціаліст, головне — що ти своя людина.

Так було і на службі, і в цивільному житті. По хрін, що ти кращий спеціаліст — у пріоритеті завжди будуть кєнти, подружані чи лояльні люди. Особливо, якщо ще й язик «шершавий». 🤷‍♂️

Я завжди дивувався такому вибору людей, адже це неправильно. Чи, точніше, несправедливо. Хоча яка, власне, справедливість у нашому світі? Наприклад, на службі ті, хто постійно піддакували командирам, навіть якщо в них були серйозні фейли, все одно отримували підвищення. Бо вони свої люди.

Так само і в цивільних компаніях. Наприклад, знаю випадки в одній великій українській компанії, де у відділ КБ відбирають людей після випробувального терміну не за їхніми технічними скілами, а лише за тим, чи сподобався ти керівнику. 🥲

Тому мені важко в такому світі, адже я завжди спілкуюся тільки з тими людьми, які мені симпатизують. Ніколи не підлизувався до когось, хоча, можливо, треба змінити підхід. Але це вже важко зробити, та й це суперечить моїм моральним принципам. Ох ці принципи... постійно від них страждаю. 🤕

А ви помічали такий підхід у вашій компанії? 🤔

Всім спокійного та продуктивного дня!

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Вау, виявляється в соціумі вирішують соціальні навички, ось так новина=)

"

Я завжди дивувався такому вибору людей, адже це неправильно

"

"

адже я завжди спілкуюся тільки з тими людьми, які мені симпатизують.

"

всё ок, Вы делаете также, как и все вокруг вас)

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Бо професіоналізм то звичайно класно, класно мати у племені крутого мисливця здатного вбити мамонта, мало не самотушки, але коли приходить інше плем’я щоб вас знищити то набагато важливіше знати на кого ти можеш покластися і що буде тримати вас як соціальну групу разом звідси таке явище як конформізм, лояльність до системи і купа інших які сформувалися за десятки тисяч років еволюції

(другий космонавт приставля люфу тобі до спини)

— Так було завжди.

знаєте, якщо дивитись на оце: своя / не своя людина — майже у всіх компаніях в яких я працював, мене б точно віднесли до «своїх»)

І я думаю, що частина колег — легко б сказали, що типу «незаслужено жеж, я ж теж працюю добре»

але в цю своякість входить те, що не давали сотні інших працівників, які були в команді:
— нові підходи, які тестувались — впроваджувались і приносили кошти/економію (десятки і сотні таких)
— відкритість, прозорість і перед тими, хто працював зі мною і перед менеджментом
— швидкість (те що інші робили тижнями чи місяцями, в мене в середньому виходило за дні чи тижні), там де супер-дорогі експерти не приносили результати роками, я показував перші критичні результати для компанії за місяць.

Ні перемоги були не всюди, і не завжди, але завжди я був відкритий до того, щоб послухати кожного, почути кожного, зробити так, щоб не нашкодити всім (нашкодити найменшому числу людей, і з найбільшим імпактом) і йти далі.

завжди рекомендую, перед тим як як думати, що хтось забирає чергову посаду чи підвищення «за своякість» / «по блату» — подумайте чи були ви в цій команді тим, хто:
— зумів продати себе
— зумів продати результат
— зумів пропушити зміни і розказати про їх важливість (інколи гарними презентаціями та красивими цифрами)
— зумів потім показати цей результат, та донести до правильних стейкхолдерів
— зробив це все без токсичності, а лаконічно, швидко і якісно (щоб і ваша команда була заряджена і в настрої, і менеджмент)

дуже багато де буде ні, більш того — 90% інженерів з якими я працював зовсім цього не вміють. Ті хто вміють швидко отримують свої привілегії/своякість і ще багато плюшок.

Я сперечатись не буду я з перфоманс команди, і трошки по іншому мислю, але і в наших командах — це далеко не атрибути всіх людей. Вже давно в хороших компаніях/на топ позиціях (і щоб до них добратись) люди роблять презентації в стилі Джобса і це вважається bear minimum, щоб продати свою команду і себе (і так, коли ви вибираєте роботу — теж важливо брати до уваги хто ваш менеджер і чи він вміє це робити, бо одні команди/стріми можуть роздуватись, не через значну потребу, а через вміння продати результат)

лан, просто до соточки коментарів хотів добити))
можна закривати тред))

Так буває в стартапах коли важливий не результат а дорога. Або коли фаундер не має цілі. Таке буває при фемілі інвестмент.

Все так. Десь від старшого наглядача і вище випадкових людей меншість.

Так было всегда и будет.
Твои скиллы до фени если бюджетом компании рулит твой друг.

Печально признать, чем дальше по карьере тем большо Данный факт выходит на первое место.

Печально признать, чем дальше по карьере тем большо Данный факт выходит на первое место.

чем дальше по карьере — тем хардскиллы в принципе все меньше играют роль. Они иногда даже вредны, так как диреткор не может отслеживать все последние технологии детально.

Директор? Бери выше, гораздо выше.

Так тут есть простой способ борьбы с этим — быть фрилансером, работать на себя. Потом — мутить свой аутсорс. Как раз тогда оно не будет Вам мешать и на профите это будет сразу видно. В работе по найму так можно потому что наёмным работникам платят гроши. Можно нанять двоих кто будет работать + одного кента чтобы с ним приятно общаться, и ещё профит останется.

та я думав колись про фріланс, але в мене напрям зараз такий, що не по фрілансиш))

кєнти, подружані чи лояльні люди

Частіше за все — це упередження, або просте небажання прийняти, що в людини кращі софт-скіли

не за їхніми технічними скілами

Саме так — підвищують за софт-скілами, а хард-скіли повинні бути у гарного виконавця — навіщо його підвищувати, якщо він на своєму місці гарно перформить?

ну це я
софт та хард скіли збс
але допис не про це)

а про що допис? що всюди кумовство та корупція? ну тоді шукай кума собі :)

відбирають людей після випробувального терміну не за їхніми технічними скілами, а лише за тим, чи сподобався ти керівнику.

Так і має бути.
Що з скілового але лінивого працівника? Або конфліктного? Або безвідповідального?

А з чого ви взяли що той праівник, який не сподобався лінивий, конфліктний чи безвідповідальний?)

Мабуть тому, що лінився, конфліктував та поводився безвідповідально?

ну у вашому випадуку можливо в моєму ні)

А з чого ви взяли що той праівник, який не сподобався

Бо він не сподобався.
По якій ж причині керівнику він не подобається як працівник. Для мене це одне з тих трьох.

А для когось це «не того знаку зодіаку», або «мені не подобається його костюм». І що?

Або більш перспективного ? ;)
У нас ще достатньо керівників, котрі дико бояться конкуренції (меритократію в нас не побудовано поки)

Або більш перспективного ? ;)
У нас ще достатньо керівників,
котрі дико бояться конкуренції

Якщо людина добре робить свою роботу і робить кроків щоб себе «світити» людям вище, то її ніхто звільняти не буде.
А якщо пробує «підісра#и» прямому керівнику, то і правильно що її треба звільнити)

Может быть даже проще — оба одинаково хороши, но один дотошный, там где нужна скорость, а другой спешит там, где надо все довести до идеала.

Чувак, ты передёргиваешь.
Свой человек, это тот, кто получил сходное образование и воспитание, имеет такие же ценности и взгляды на жизнь и понимает тебя с полуслова.
И да, с таким легко работать, потому что даже если он чего-то не знает, он будет задавать правильные вопросы и быстро закроет пробелы.
А подхалим — это подхалим.

та ти передьоргуєш, навчіться читати нормально

Українською — пересмикуєш або перекручуєш.

ну коли не має аргументів, то залишається тільки вказувати на помилки)

Ошибка — случайность, а это незнание родного языка.

Мудакам в професії подобається бути професійними мудаками (свавілля, неконкурентні переваги, преференції, приниження та образи слабших), але лише до тих пір, поки хтось з ними не поводиться як професійний мудак.

Тоді скривджені мудаками мудаки кричать «Памагіті, спасіте, требуєм законності, празрачності і справєдлівості», як правило, наглухо забуваючи, що до цього вони неодноразово самі поводилися як професійні мудаки.

Це притаманно людям в цілому, принаймні допоки ми розмножуємось статтєвим шляхом і кінцева ціль усіх організмів на планеті — продовження власної генетичної лінії
Назва цьому — непотизм uk.wikipedia.org/wiki/Непотизм
Тим не менше є закономірності — хто опиняється на горі і вже собі обирає світу як самі захочуть. А хто як китайці що будують велики китайську стіну чи гребці на галері — лише важка робота, а з усіх заохочень — зняття попередньо накладених стягнень і ще батога можуть всипати в тому числі просто так, бо мають право.
Так само закономірно ящо трапляється перебір, а керівництво втрачає легітимність — то що імператору Чжу Юцзяню, що Людовику XVI з Марією-Антуанеттою стало не краще.

Курівник — теж людина, тому у першу чергу дбає про свої інтереси, а потім вже за інтереси роботодавця.
Я усе життя був альтруїстом, але тепер розумію що це — лише результат маніпулятивного виховання. Будь який альтруїст рано чи пізно розуміє що у той час, як він намагається щось робити для «суспільного блага», інші люди просто користуються його халявною працею задля власного задоволення. Отже здоровий егоїзм — це запорука будь-яких нормальних відносин.
Я інтроверт і не вмію заводити правильні знайомства чи лизати комусь дупу. У кращому випадку нормальні люди вважатимуть мене дивним, відлюдькуватим, у гіршому — токсичним.
Але, як не дивно, за роки моєї роботи на галерах я бачив не тільки добре ставлення до мене з боку менеджерів — а навіть лестощі та неочікувані підвищення. І це при тому, що менеджерам постійно доводилося слухати моє ниття що я не хочу підвищення — краще посадить мене на нормальний проєкт.
Проте ніякого дива у цьому нема. Менеджери так робили суто з егоїстичних міркувань.
Бо менеджер знав що по-перше я не люблю гроші — отже працюватиму там, де інший зажравшийся синьор з ринка буде вимагати щонайменше +500. І навіть усі неочікувані підвищення моєї зарплати — це просто була «корекція»: за політиками компанії докидували кілька сотен баксів до середньої по ринку аби не переманили.
А по-друге менеджер знав що я зможу розібратися з будь-яким легасі гівно-кодом, у якому звичайні мідли просто потонуть. Будь-який синьор готовий робити проєкт з нуля по книгам. Бо ще нема технічного боргу і чужого гівно-кода. Зовсім інша справа — величезний легасі ентерпрайз, який 10 років писали різні команди і де розібратися не простіше ніж намалювати мапу Одеських катакомб чи Лондонської підземки. Знайти причину та пофіксити баг тут іноді вимагає застосування «дедуктивного методу» не гірше за Шерлока Холмса. Я впевнений що не найбільш розумний синьйор і можна найти іньшого, який зможе те саме. Але чи захоче він на такий проект, і скільки йому треба платити аби він погодився? А я не вмів сказати НІ, особливо коли мене дуже лагідно умовляли.
Ну а по-третє у менеджера не було жодних важелів на мене натиснути. Бо я мріяв аби мене звільнили з такої роботи. І кожної зарплати мені вистачало щонайменше на 3 місяці наперед — отже гроші не мали значення. Не оштрафувати, не звільнити. Тим більше що ніким замінити.
Отже попри усі мої недоліки для менеджерів я був корисним та незамінним (як мінімум за ті самі гроші). Ну а «лизати дупу» — це основне вміння менеджера. Без цього він а ні клієнта, а ні свого боса не задовільнить. Отже заради власної користі менеджер не проти трохи підлестити і такого примхливого синьйора, як я. Тим більше якщо лагідні слова нічого не коштують — але допомагають зекономити реальні гроші.
Отже якщо не вмієте у софт — скіли — качайте краще технічні скіли. Станете незамінним — «самі усе запропонують і самі усе дадуть», як Майстеру. Бо сраколізів багато — а професіоналів не так.

Альтруїзм для підлих, злих та жадібних персонажів — це життєва дурість. Є повно різноманітних можливостей проявити свій альтруїзм: для дітей, для природи, для тварин, для якихось суспільних проектів.

Якщо мова не про якусь інженерію чи медицину, де правильні скіли дійсно дуже важливі, то в пріорітеті завжди будуть корєші та кєнти, тому що гарно складений дружній колектив із середняків буде працювати ефективніше ніж колектив геніїв-самодурів, кожен з яких вважає себе правим.
Тому так, who you know is more important than what you know. Інтровертам в цьому світі тяжко.

тому що гарно складений дружній колектив із середняків буде працювати ефективніше ніж колектив геніїв-самодурів, кожен з яких вважає себе правим.

Цьому безліч прикладів зовсім зворотнього і в історії і по власним прикладам по житті.
Такі колективи зазвичай — живуть як студенти, гуляють аж за тиждень до сессії.
Зокрема і через це якісні системи менеджменту, створють певний стресс в колективі навмисно тільки порізному. Десь щоби отримувати результат діють виключно батогами бо так влаштована система, десь також і пряниками. Десь же обіцяють — світле майбутне, тому товарищі вийдемо на суботник підтримаємо Стаханова. Тим не менше — який не застосовує своє право — то це поганий кервник, в тому числі для власних підлеглих. Керівник вдрізняється від цапа відбувайла (тобто номінальна особа, лише з відповідальністю але без жодних повноважень) — наявністю ресурса, тобто в нього в руках має бути можливість як всипати батога так і надати пряника. В бізнесі — лице зо приймає рішення, це той хто має право фінансового підпису (наймає, звільняє, підвищує чи розжалує і т.п. це усе про фінансовий підпис). Так такі люди часто можуть приймати рішення виключно за принципами непотизму, кум-брат-сват лояльні люди, підхалими і т.д. Є досліди — що нідочого доброго це не призводить.

створють певний стресс в колективі навмисно тільки порізному.

Навіщо? Людина в стресі працює погано. Якщо працівника треба мотивувати робити його роботу, то краще його звільнити та найняти більш мотивованого.

Тим не менше — від керівник який не застосовує своє право — то це поганий кервник, в тому числі для власних підлеглих.

Керівник мусить бути в першу чергу лідером, а не пастухом чи мамкою.

Навіщо? Людина в стресі працює погано.

А чи є пруфи? Якщо брати шахи, то я не впевнений, бо треба адреналін, мотивація, бажання... Чи це намагаєшся видавати бажане за дійсне?

Якщо працівника треба мотивувати робити його роботу, то краще його звільнити та найняти більш мотивованого.

Ну... питання знайти більш мотивованого. Дефіцит кадрів — не відразу знайдеш. Далі, треба час на онбоардінг, розібратися. Скільки треба часу, щоб вийти на максимальний перфоманс? А потім мотивація теж може впасти, треба знову шукати нового?

А чи є пруфи?

Пошукайте статті про вплив стресу на організм та вплив на продуктивність. Мені зараз ліньки це робити.

Дефіцит кадрів — не відразу знайдеш.

Це не є проблемою.

Далі, треба час на онбоардінг, розібратися.

Така важка доля наймитів.

Скільки треба часу, щоб вийти на максимальний перфоманс?

Максимальний перфоманс цього працівника, чи попереднього, який нічого не хотів робити?

А потім мотивація теж може впасти, треба знову шукати нового?

Навіщо ви наймаєте того, хто вже невмотивований? о_О

Без стресу люди роблять те, що комфортно, а не те, що треба

Мінімальні дози стресу корисні

Хронічний+гострий — дорога в дурку. Я знаю, я там був

Без стресу люди роблять те, що комфортно, а не те, що треба

Якщо людині подобається те, що вона робить, то це відбувається без стресу. Якщо бізнес вміє конвертувати результати роботи такої людини в цінність, активи, попит — то взагалі всі зірки зійшлися та всім буде комфортно.

Мінімальні дози стресу корисні

Навіщо вони взагалі потрібні? Щоб що? Краще працювати від цього не вийде.

Якщо людині подобається те, що вона робить, то це відбувається без стресу.

Тільки часто це погано корелює з тим, що потрібно бізнесу. Мені подобається писати шахове двигло, а бізнесу треба мережі. Це не кажучи, що коли ти знаходиш роботу мрії, то з часом розумієш, що то була несправжня мрія, а насправді ти хочеш...

Навіщо вони взагалі потрібні? Щоб що?

Наприклад, стрес стимулює приймати рішення. Наприклад, ти сидиш за думаєш, чи винести реалізацію в окремий клас, чи поки що й так непогано. І ти дивишся, дивишся... вирішуєш попити кави, потім погортати FB. А потім бачиш, що часу обмаль, стрес, та починаєш щось робити.

Друга користь це мобілізація ресурсів.

Тільки часто це погано корелює з тим, що потрібно бізнесу.

Значить це не та робота, де треба працювати. Або не той бізнес.

Це не кажучи, що коли ти знаходиш роботу мрії, то з часом розумієш, що то була несправжня мрія, а насправді ти хочеш...

... нічого не робити, але щоб були гроші завжди... :D

А потім бачиш, що часу обмаль, стрес, та починаєш щось робити.
Друга користь це мобілізація ресурсів.

Ви ж розумієте, що в такому режимі будь-яке місце роботи дуже швидко перетворюється на каторгу? Не тому, що над вами знущається хтось на роботі, а тому що ви так й не навчилися не прокрастинувати.

Значить це не та робота, де треба працювати. Або не той бізнес.

Або це властивості людини.

... нічого не робити, але щоб були гроші завжди... :D

От це причина, чому стрес необхідний, бо робота без стресу завершується цим.

Ви ж розумієте, що в такому режимі будь-яке місце роботи дуже швидко перетворюється на каторгу?

Не впевненний... Особисто я більше згадую саме стресові моменти, які ьули здолані, та насолоду від цього. Це самі яскраві сторінки.

Особисто я більше згадую саме стресові моменти, які ьули здолані, та насолоду від цього. Це самі яскраві сторінки.

Така особливість роботи нашого мозку. Погані речі закріплюються набагато швидше та надовше, ніж гарні. Особливо ті, що пов’язані з будь-якою емоційною (хімічною) реакцією. Але, вміння насолоджуватися позитивними моментами треба також не забувати прокачувати.

От це причина, чому стрес необхідний, бо робота без стресу завершується цим.

Ви просто стресоголік. Ваш мотиватор — зовнішній, а не внутрішній. Іншими словами, вам потрібний зовнішній імпульс, щоб летіти. Це дуже погано з точки зору бізнесу. Вас треба зайвий раз контролювати, вирішувати наслідки вашого зайвого стресу, не допускати вигоряння, тощо.

я завжди спілкуюся тільки з тими людьми, які мені симпатизують
у пріоритеті завжди будуть кєнти, подружані чи лояльні люди

Проти корупції, але щоб кум міг порішати.

Неважливо, який ти технічний спеціаліст, головне — що ти своя людина.

из сленгового словаря* советской эпохи:
нужный человек — нужник

* лиц, не входящих в партэлиту

самий корисний термін совка — це само слово совок

відбирають людей після випробувального терміну не за їхніми технічними Скілами, а лише за тим, чи сподобався ти керівнику. 🥲

Бо толку з того що людина класний спец, якщо вона жорсткий токсік з яким спілкуватися прям дуже важко. Їй що не скажеш то іноді думаєш, що самому простіше зробити, бо спілкування або найменше зауваження людині перетворюється на проблему.

Тож якщо в компанії спілкуються голосом, а не тільки переписками і тим більше якщо ще й є оффлайн відвідування офісу де з цією людиною будеш проводити час — то так, факт того що людина просто сподобалася керівнику чи колективу може дійсно відігравати роль.

Картман, роби все сам. За тебе ніхто не зробить. Гугли.
А якщо не твоє — то нічого нікому не кажі — не твоє діло, якщо ти не манагер.
Якщо ти манагер — повинен за всіх все пам’ятати і делікатно нагадувати.

Бо толку з того що людина класний спец, якщо вона жорсткий токсік з яким спілкуватися прям дуже важко.

Це наприклад були Стів Джобс, або Сергій Корольов і ще купа. Взагалі люди які вимагають від тих з кими працють кваліфікації і результатів — дуже не приємні, у них завжди будуть з кимись сварки так вже воно влаштовано. Іа сучасних — Ілон Маск наприклад. І що ? А він найбагатша людина на планеті і займається експедицією на Марс. І це не ви йому можете виключити Starlink — а він вам.
Контр приклад — є команда в якій : Ярмак, Арахамія, Стефанчук, Гетьманцев, Безугла. Усіх «токсичних» (хоча це зовсім інший амкриканскій психологічний термін який означає пассивну агрессію) : Разумков, Богдан, Гончарук, Арестович, Залужний і т.д. які мали власну думку керівник просто позбувся. Які результати ?

А чим не сподобався Ярмак? Його пісні цілком актуальні і зараз, а з початку війни він взагалі пішов добровольцем на фронт.

Мені складно резюме створити. Чи хтось влаштовувався на роботу без нього — просто розповідаючи у месенджері наприклад нашвидкоруч історію свого життя?

Мужик, просто поспілкуйся з чатом гпт.
Задай промпт: «Я тобі буду розповідати про своє життя, а коли я напишу ’ПОЧАТИ ГЕНЕРАЦІЮ’, згенеруй мені професійне резюме для роботи в ІТ. Якщо потрібно, задавай уточнюючі запитання.»
Можеш скопіпастити і користуватися.

Якщо спрацює — Пришлеш мені пиво з першої зарплати.

В людини хвороба. Прочитай його теми де він про це писав. Можемо тільки поспівчувати😢

Так, читав, але всеодно, хай пробує щось робити.

Не тільки. Можете перевірити, чи здатен я бути гарним тестувальником. Створити test suit, пройти всі case, занести отримані результати у Jira...

Якщо спрацює — Пришлеш мені пиво з першої зарплати.

Нема питань. За працевлаштування така ціна навіть замала.

Хтось має робити роботу, ти можеш сподобатися керівнику не тільки тим, що схожий на Челентано і ходиш з ним в курилку. Що командиру зверху прилетить , що цивільний начальник з одними підлизами не протягне довго. Ми повертаємося до вічного питання софт і хард скілів))

Вот поэтому те страны, те народы и социумы, где уровень этого минимален, где на первом плане хоть плохенькая, но меритократия, хотябы в попытках, которые хоть как-то стараются, вот там процветание, там успех, там есть результат и прогресс. А есть народы которые через это так и не переступили. Даже не так, не то, что не переступили, а даже признать открыто не могут, насколько все худо. Вот те народы живут, собственно, как мы и живем.

Имхо в данном конкретном случае, автор просто видит себя обиженным.

А возможности все еще равные у всех. Просто почему-то некоторые забывают, что для существования любой системы нужны как специалисты с крутыми хард скилами, так и те, кто может договариваться. Да даже с теми же стейкхолдерами. И часто такие люди и идут дальше по карьерной лестнице, при этом их хард скилс могут быть «меньше» других. А вот тем другим кажется, что их несправедливо отодвинули те, кто «лижет зад..цу»

Я працював в гріді на американському проекті, де була одна із самих токсичних культур, що я бачив. Ніякою меритократією там і не пахло, а український менеджмент тільки бігав їм жопи підставляв. Якщо ви думаєте, що Європа/Америка кудись вирвалась в цьому плані і у них немає тотального фаворитизму скрізь і завжди, то ви сильно помиляєтесь й кудись не туди дивитесь.

P.S.: коли я звільнявся з гріда перед початком вторгнення, то нам, українським девам, зп ще начисляли пацанчики з саратова та воронєжа, а на созвонах просили говорити порєбриковою патамучта калєгі нє панімалі. Це вже пофіксили чи дальше граєте в меритократію?

Якщо ви думаєте, що Європа/Америка кудись вирвалась в цьому плані і у них немає тотального фаворитизму скрізь і завжди, то ви сильно помиляєтесь

Вы наверное из тех, кто утверждает что «все люди одинаковы», «все народы одинаковы». Только никто из вас никогда не мог обьяснить, почему-же тогда эти люди и народы живут так по-разному.

Ех, я якраз із тих, хто дуже давно усвідомив, що всі люди різні в силу своїх етнічних, культурних та соціальних відмінностей.

Розумію, коли мова про армію чи якесь там КБ, але до чого це тут?
Айті — це і так еталон мінімального кумовства, менше вже не буває.

То ваша думка, в тих індусів і кумівство і касти. Та і серед менеджменту компаній повно)) Як робоча конячка-дев ви з цим не стикаєтесь майже. На якомусь рівні, щоб пробити скляну стелю, вам прийдеться закорешитися з кимось. Або сидіти на тому самому місці, як робить 99%.

Як робоча конячка-дев ви з цим не стикаєтесь майже.

Так і автор наче не голова колхоза.

Це зветься нетворкінг)))

Антон пізнає світ

Та з подивом дізнається, що світ не ідеальний... Так мило :)

Я завжди дивувався такому вибору людей, адже це неправильно.

Взагалі-то правильно. Бажано ще щоб ці персонажи присягали особисто тобі на вірність.

Немає можливості виключити суб’єктивізм в оцінці інших. Тому справедливість лише у тому, що якщо тебе не влаштовує — шукай краще. Не знайшов — значить усе справедливо.

Ніколи не підлизувався до когось, хоча, можливо, треба змінити підхід.

І це дуже суб’єктивна оцінка.

А ви помічали такий підхід у вашій компанії?

Я не переймаюся оцінкою інших. Мені важливіше моє.

В принципі, майже з усім погоджусь.
Писав в іншій темі:

Як показала практика, всі можуть ставити тобі навіть оцінки «Exceed expectations», але грошей на підвищення не мати( ну або казати, що не мають ), а через півроку взагалі скоротити проект і тебе виставити на мороз, навіть без мінімального оплачуваного бенчу бо знову ж таки «нема бюджету» і пофіг на твої оцінки, твої позапроектні активності для контори, твою лояльність протягом 3 років( без підвищення ), рекомендації клієнтів, менторинг джунів, виграний хакатон в конторі, пресейли та навіть написання статей.

А потім виявилось, до речі, що для певної категорії бюджет на бенч таки є, але тебе в цю категорію не включили, але це окрема історія.

"

Я завжди дивувався такому вибору людей, адже це неправильно

"

"

адже я завжди спілкуюся тільки з тими людьми, які мені симпатизують.

"

всё ок, Вы делаете также, как и все вокруг вас)

ало, я ж не керівник, хахаха

ну от приміром... кум-брат-сват... повністю вписалися в колектив... продемонстрували лояльність... зайняли усі ключові посади, відтіснивши всіх інших...

і шо? прибуток звідки? зарплати звідки ?
з’ясовується, що все-таки роботу хтось має виконувати........

взагалі, сам по собі факт, що ти чийсь знайомий... сам цей факт — нейтральний......
якщо хтось мажор — це зовсім не означає відсутність здібностей до навчання...
а якщо, приміром, тебе обурює насправедливість, — це ж не означає автоматично, що ти правий? )))

справедливість це суб’єктивна хрінь
Наче всю роботу виконує тільки керівник, в нього ж ще є працівники окрім любимчиків)

Тобто керівник лох і просто ні за що платить гроші любимчикам?

звичайно ні, платить всім а виділяє тільки любимчиків)

Я ж з власного досвіду пишу, якщо у вас такого не було то це добре)

Мені все одно на то що когось виділяють. Лиш би за роботу гроші платились.

керівник

усе дуже просто... підходиш до начальства і кажеш:
«Іван Петрович... я тут випадково дізнався, що в іншій компанії за таку саму роботу, як в мене, — платять вдвічі більше...»

і далі уважно слухаєш:
— він або підвищить тобі зарплату,
— або вкаже на недоліки в твоїй роботі
— або звільнить

в будь-якому разі — якась визначеність )

З досвіду ніколи так не треба робити, це сприймається як шантаж під дулом пістолета. Навіть як підвищіть зарплату, то затаїть злобу. Якщо в сусідній конторі вище зарплата і вас туди покликали, є офер — збирайте монатки і йдіть в іншу контору. На фоні грошей навіть рідня дуже запросто лається так, що до поножовщіни може дійти. Так само як у собаки є харчова агресія, що він може навіть хазяїна покусати.
Навчальний же менеджер — просто так зарплату ніколи не підвищіть, він зазвичай навісить за це додаткові обов’язки та роботу.

це сприймається як шантаж

чого це... а якщо це правда?
хіба начальник сам не бачить, шо в іншій компанії більше платять?

що заважає проговорити цю ситуацію в робочому порядку?
начальник може сказати — ну не можу я більше платити... але ось дивися — можу тобі краший графік... та варіантів купа може бути... начальник же — не обов’язково ворог

Ну от ви прораб і вийняли наприклад робочого покласти штукатурку в квартирі, а він вам заявляє десь на чверті роботи — що прораб що ремонтує сусідню квартиру за такий самий ремонт платить більше? Ви що негайно підвищіте зарплатню ремонтнику і жодним чином не обуретесь ?
Інша справа ви дізнались, що сусід і справді сманює до себе карщі кадри, а то може і сманює в дісності що дуже негативно впливає на ваш бізнес, ви можете залишитись з ремонтом сам на сам — доведеться брати студентів ПТУ та самостійно їх вчити, витрачаючи на це час та грощі. На це можете запропонувати (а може і навіть є фізична можливість) робочому скажімо крім штукатурки покласи в квартирі, ще і плитку (за додаткову плату звісно, бо інакше це кидок) або дати додаткові замовлення ще на дві три квартири які в черзі.
От так усе і працює звичайнісенькі ринкові — базарні відносини. І усяке є і обидві сторони можуть бути як дальновидними бізнесменами, так і закінчиними козлами та кидалами, бракоділами і т.п.

Аналогія з прорабом не підходить.
1) Про вартість робіт за ремонтні роботи домовляються «на березі». І якщо в процесі роботи бригадир викидує такий фінт — він йде лісом разом з усією бригадою.
2) Ремонт, зазвичай, не триває роками.
3) Ремонт це не робота на ІТ-компанію з щомісячним надходженням на рахунок.

Тож, на мою думку, цілком нормально підійти до свого керівника і прямо сказати:
«Я пропоную підвищити мені зарплату. Тому що моя вартість на ринку праці виросла. Я хочу 5000, у мене є пропозиції від інших компаній».
І якщо є офер, то обидва варіанти, як погодження, так і відмова, будуть прийнятні.
І це нормально, так і формується ринкова ціна.

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

© Василь Симоненко

не за їхніми технічними скілами, а лише за тим, чи сподобався ти керівнику.
адже я завжди спілкуюся тільки з тими людьми, які мені симпатизують

от і керівники власне хочуть працювати лише з людьми які їм симпатизують).

Так я ж не керівник) Ну і як був з підлеглими я спілкувався зі всіма нормально і жополизтво не терпів)

Ух а з вас би вийшов непоганий совєцкий человек)

Ви не розумієте в чому суть посад, і чому у посад є свої обов’язки.

Ваші ж роздуми це про те як «жити життя» на роботі, але о сюрприз, у роботи є свій сенс, це не просто місце куди приходиш по дєнюжку)

Тому якщо попадають в таку систему то біжіть звідти)

та походу це ви не зрозуміли суть допису, а одразу ярлик повісили «совецкого чєловєка»))

Тому мені важко в такому світі, адже я завжди спілкуюся тільки з тими людьми, які мені симпатизують.

Якщо ви притримуєтесь даного принципу і на роботі, то вас від тих людей про яких ви писали нічого не відрізняє.
Ті самі пропетленці/совєцькі люди)

я вже писав вище, коли був керівником, то спілкувався зі всіма і не виділяв любимчиків)

Вау, виявляється в соціумі вирішують соціальні навички, ось так новина=)

підлабузництво така собі соціальна навичка)

Одна из главных для карьеры. Добро пожаловать в реальный мир!

Бачив таке в держустановах — майже наскрізь візантійщина підхалімство та кумовство

Хтось ж має взяти естафету «предків»)

Пс
Вас тільки це трігернуло?)

Наприклад, на службі ті, хто постійно піддакували командирам, навіть якщо в них були серйозні фейли, все одно отримували підвищення. Бо вони свої люди.

Цей тіп розуміє що загинуть багато людей, але якщо не підлизнути то і самого можуть відправити)

так можливо такого не повинно бути? Софт скіли важливі, але не жополивство і постійне піддакування

язик «шершавий»
підлабузництво
жополивство

Якось забагато дартаньянства, якщо чесно.

Насправді лояльність є дуже цінним активом, бо ключове питання у взаємодії між людьми це питання довіри. Кому ти спокійніше залишиш дитину на два дні — рідній бабусі чи незнайомій «дипломованій мері попінс з прекрасними рекомендаціями»? Чи буде це через «шершавий язик» бабусі, чи може є якісь інші причини? Так ото ж...

Насправді лояльність є дуже цінним активом

Бігом забирайте очолювати ВПК такий талант пропадає)

Чому саме ВПК?

Насправді лояльність є дуже цінним активом, бо ключове питання у взаємодії між людьми це питання довіри. Кому ти спокійніше залишиш дитину на два дні — рідній бабусі чи незнайомій «дипломованій мері попінс з прекрасними рекомендаціями»? Чи буде це через «шершавий язик» бабусі, чи може є якісь інші причини? Так ото ж...

++

Люди вже почали плутати нормальні, людські відносини з підлабузництвом. Вмикають оцю всю новомодну херню на роботі, типу «це мої персональні кордони», «це не мої обовʼязки», а потім дивуються «а чо його запромоутили а мене нє».

Хард-скіли хард-скілами, але є дуже багато позицій де краще поставити трохи слабшу технічно, але адекватну людину, ніж невʼїб*ться-в-поворот-спеціаліста з яким спілкуватись неприємно, бо йому не дай бог напиши на 5 хвилин пізніше кінця дня — він скандал влаштовує

невʼїб*ться-в-поворот-спеціаліста з яким спілкуватись неприємно

Я таким зазвичай ставлю складну задачу. Коли лушпіння пихатості з нього злітає, бо задача виявляється не такою простою та геній думки не може її швидко вирішити попри всі декларації, тоді розмова стає знову конструктивною. ;) Але так, краще таких уникати, вони є першими кандидатами на звільнення.

Чим більше просте в економічному плані суспільство, тим більше в ньому рівень непотизму. Найбільші рівні в африканских, поленезійських і т.п. племенах — там усі взагалі один одному кум-брат-сват, найменщі напирклад в американській науці.
Якщо ви порівняєте держ установи та ферму в селі, то в держ установах ще буде усе далеко не так погано. Як то кажуть «Усі блатними бути не можуть, хтось же і працювати має».
Так а для Візантії — еталонній корупції разом із більшістю китайських імператорских дінастій, усе скінчилось погано.

Підписатись на коментарі