Чому військове виробництво — не пріоритет у воюючій країні

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до Defence tech спільноти!

І що з цим робити піарнику

Коли країна воює, здавалося б, оборонна промисловість має бути в центрі уваги. Нові розробки, інновації, навчання військових — усе це про реальну ефективність на фронті. Але на практиці — навіть найважливіші новини з мілтеку часто не потрапляють у ЗМІ. А якщо потрапляють — це майже завжди результат довгого проробленого маршруту, а не автоматичне «о, круто, публікуємо!».

Мене звуть Марина Мазуренко і я займаюсь PR у Skiftech — українській miltech-компанії, яка створює лазерні тактичні екосистеми для військових тренувань. За пів року ми зробили понад 100 публікацій у медіа. У цьому тексті — про те, чому це складно, чому мілтеку не дають ефіру і як все ж таки бути публічними, коли говорити напряму — неможливо.

Чому про оборонку не пишуть?

«Ми не публікуємо рекламу військових товарів»

Це перше, що можна почути у відповідь на навіть ідеально підготовлений прес-реліз. Медіа не хочуть виглядати як «промоутери війни», навіть якщо мова про навчальні симулятори чи безпекові технології. Деякі зарубіжні редакції навіть офіційно прописують це у своїй політиці — ніяких згадок про військову продукцію без реклами.

Війна — це важко. Люди втомились

Навіть усередині країни є запит на «нормальність» — світські новини, івенти, бізнес. Матеріали, що стосуються війни, часто сприймаються як тригери. Особливо якщо їх багато або вони подані сухо й технічно.

Медіа вже не публікують новини безкоштовно

Навіть якщо новина дійсно важлива. Якщо це звучить як «ми зробили продукт», редакції зазвичай чекають на комерційну пропозицію. І так — це стосується не лише miltech, а й ІТ, логістики, медицини.

Як працювати в таких умовах?

Не новина, а історія

Навіть якщо ви запустили щось справді інноваційне, просто повідомлення про факт — не працює.
Краще розказати:
— Яку проблему це вирішує?
— Кому це вже допомагає?
— Яка ситуація була до і після?

Було: «Скіфтех запустив нову екосистему обладнання».
Стало: «Як сучасні військові готуються до бою — кейс з навчального центру».

Шукати журналістів, а не медіа

Класичні новинні редакції — це не єдиний канал. Є журналісти, блогери та експерти, які спеціалізуються на оборонці, волонтерських темах, технологіях. Вони більше відкриті до тем, які складно продати редактору, але які варті уваги.

Формула проста: Не «поставте новину», а «давайте поговоримо про тему».

Говорити не про продукт, а про сенси

У мілтеку є великий плюс — це сфера, де місія реально має значення. Ви не просто «щось зробили», ви впливаєте на живі та чутливі процеси.

Можна говорити:
— про зміну філософії військової підготовки
— про переосмислення безпеки
— про тих, хто вчить інших виживати

Це не реклама. Це — контекст. А контекст — це й є найсильніший PR.

Що реально працює?

Telegram, LinkedIn, вузькі спільноти

Це платформи, де можна будувати репутацію напряму. Без фільтрів, без політик «тільки з грошима». Там аудиторія чутлива до смислів і історій.

Блоги і авторські колонки

Професійна експертиза завжди цікава. Ви можете не називати продукт — але якщо поясните, як зараз навчають штурмовиків, чим симуляція бою відрізняється від звичайного «учбового полігону» — це вже цінно.

Що не працює взагалі

• Прес-реліз без історії. Не надсилайте текст із заголовком «Компанія Х представила Y». Це одразу в спам.
• Очікування, що журналіст сам «розпише». Він не буде. Або не зрозуміє.
• Мовчати, бо NDA. Якщо не можна говорити про все — говоріть про те, що можна. І робіть це регулярно.

Замість висновку

Оборонна індустрія в Україні — це не просто ринок. Це інфраструктура перемоги. Але вона не буде на видноті, якщо про неї не говорити.

PR у мілтеку — це не про релізи. Це про смисли, безпеку, інновацію, майбутнє. Головне — звучати по-людськи. І звучати регулярно.

P.S. Якщо ви в мілтеку і не знаєте, з чого почати — пишіть. Я щиро вболіваю за те, щоб хороші розробки мали голос.