ІТ — фахівчиня з душею науковиці

Привіт! Мене звати Вікторія Трофимчук і я міжнародний веб майстер у міжнародній компанії, яка є лідером у сфері телемедицини, яка трансформує спосіб взаємодії пацієнтів з лікарями та аптеками, кидаючи виклик неефективним традиційним практикам та впроваджуючи сучасні цифрові методи.

У моєму житті є два світи, які здаються несумісними, але чомусь мирно співіснують у мені: ІТ і наука. Один — швидкий, технологічний, прагматичний. Інший — глибокий, рефлексивний, нескінченно допитливий. Між ними я — як міст, як дослідниця, що не боїться пробувати жити в багатьох площинах одночасно.

Старт: інженерія, яка починається з питань

Мені завжди було цікаво: як усе влаштовано? Як ми обробляємо інформацію? Як думає машина? А як людина?

Кожен із нас хоч раз у житті задавався такими питаннями, і я не була винятком. Пам’ятаю, як настав час обирати спеціальність для вступу, і я без вагань обрала «Комп’ютерні науки». Навчалася за спеціальністю «Інформаційні управляючі системи та технології» та отримала кваліфікацію «Комп’ютерний аналітик» — назва довга, але суть проста: керувати складним через логіку, і це справді захопливо. Коли всі мої однокурсники пішли працювати в ІТ, я вирішила продовжувати навчання в аспірантурі, дослідження... багато досліджень: телекомунікації, математичне моделювання, штучний інтелект, кіберзахист. І головне — бажання не просто зрозуміти систему, а поставити їй правильні запитання.
Чи жалію я про обраний шлях? Ні!

Адже паралельно навчанню в аспірантурі я працювала в компанії як програміст-аналітик, набуваючи практичні навички. Було важко, але все можливо. Саме в цей період я створила свій перший сайт для громадської організації, а потім ще один — для будівельної компанії, і ще... Пізніше я почала тісно співпрацювати з громадською організацією на волонтерських засадах.

Викладачка, яка вчиться в кожній аудиторії

Після аспірантури я почала викладати. Працювала в університетах, читала лекції, готувала студентів до наукових конференцій. Я викладала технічні дисципліни: бази даних, операційні системи, моделювання систем, UI/UX-дизайн, аналіз вимог до програмного забезпечення, кібербезпеку.

Мене завжди надихала та мить, коли в очах майбутнього інженера з’являвся вогник: «А якщо зробити отак?..»

Викладання — це не лише передача знань. Це про терпіння (багато терпіння), про вміння пояснити складне простими словами, про відчуття моменту, коли теорія обертається на практику прямо у чиїйсь уяві. Це також можливість постійного навчання — бо кожне запитання студента змушує подумати глибше.

В цей період розпочинається тісна співпраця з громадською організацією: це була всеукраїнська громадська організація підприємців. Я працювала на волонтерських засадах. Організація мала власні друковані видання, до яких я була безпосередньо долучена. Я координувала проекти, пов’язані з публікацією видань, і я була керівницею проєкту. Брали участь у різних конкурсах від українських міністерств та закордонних і вигравали. Це був чудовий досвід поєднання слова, дії та структури. Там я навчилася ще одній важливій речі: світ змінюється не від інструкцій, а від ідей.

У ІТ — це складно?

У моєму житті завжди балансували наука та ІТ. Мій перехід в ІТ був не стрибком, а органічним зростанням.

Сьогодні я працюю як international webmaster у сфері медицини. Мої завдання — це CRM, оптимізація сайтів, адаптація продуктів до локальних ринків, координація технічних рішень. Я в content-відділі, але працюю з технічної сторони. Компанія стрімко розвивається, має міжнародну присутність і клієнтів у багатьох країнах. Я беру участь в адаптації вебрішень для нових ринків, супроводжую технічні інтеграції, взаємодію з розробниками, тестую функціонал. Це не тільки про технології — це про людей, яким ці технології служать.

А ще — я продовжую писати наукові статті, продовжую свою наукову діяльність, виступаю на конференціях всеукраїнських та міжнародних, думаю, читаю, шукаю. Проведення досліджень і написання наукових робіт приносить мені щире задоволення.

Що я відкрила між двома світами

Поєднувати науку та ІТ — не тільки можливо, а й необхідно. Там, де технології шукають сенсу, наука приходить з ідеєю. Там, де дослідження губляться в абстракції, ІТ дає форму й результат.

Один із моїх улюблених прикладів — це застосування методів соціального моделювання до кібербезпеки. Це тема, яку я досліджувала в одній зі своїх статей. Ми створювали математичні моделі соціальних інженерних атак і намагалися передбачити поведінку користувача в кризових інформаційних ситуаціях. Це був момент, коли наука ожила в ІТ-продукті.

Дослідницьке мислення — це навичка жити без готових відповідей. Це спокій у хаосі. Це здатність побачити алгоритм у випадковості.

Не потрібно обирати «або-або». Можна бути і в цифрах, і в текстах. І в бізнесі, і в лабораторії. І в мріях, і в діях.

Якщо ви на роздоріжжі

Світ наполегливо радить обрати одне. Але що, як вибір — це ілюзія? Що, як справжня сила — у поєднанні?

Я хочу поділитись своєю дорогою. І якщо моя історія стане для когось поштовхом — це буде найкращий фідбек.

А якщо цікаво зазирнути глибше — ось кілька тем, над якими я працювала:

Дякую, що дочитали. Буду рада обговоренню, питанням, досвіду — і вашій історії теж.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Я міжнародний веб майстер у міжнародній компанії

Доу треба щось з модерацією робить.

Навіщо це тут? Мені це схоже на примітивне інстаграм інфоциганство. Але не за гроші, бо пані курси не продає, а так, за увагу. Тік ток на мінімалках.

Але що, як вибір — це ілюзія?

Ви серйозно? Ви були в аспірантурі і ще й викладали?

Дослідницьке мислення — це навичка жити без готових відповідей. Це спокій у хаосі. Це здатність побачити алгоритм у випадковості.

І після цього вони ще ставлять під сумнів ефект Деннінга-Крюгера.

Не будь таким негативним, завдяки правильному фону працювати легше)

Що я відкрила між двома світами
Не потрібно обирати «або-або». Можна бути і в цифрах, і в текстах. І в бізнесі, і в лабораторії. І в мріях, і в діях.
Якщо ви на роздоріжжі
Світ наполегливо радить обрати одне. Але що, як вибір — це ілюзія? Що, як справжня сила — у поєднанні?

«Вибирай життя. Вибирай роботу. Вибирай кар’єру. Вибирай сім’ю. Вибирай великі телевізори, пральні машини, автомобілі, компакт-диск плейєри, електричні консервні ножі. Вибирай хороше здоров’я, низький рівень холестерину і стоматологічну страховку. Вибирай нерухомість і акуратно виплачуй внески. Вибери свій перший будинок. Вибирай своїх друзів. Вибери собі курорт і шикарні валізи. Вибери костюм-трійку кращої фірми з найдорожчого матеріалу. Вибери набір „Зроби сам“, щоб було чим зайнятися недільним ранком.Вибери зручний диван, щоб розвалитися на ньому й дивитися деградуюче шоу. Набивай своє черево всякою всячиною. Вибери загнивання в кінці всього і пригадай із соромом наостанок своїх друзяк-покидьків, яких ти заклав щоб видертися. Вибирай майбутнє. Вибирай життя... Але навіщо мені це все? Я не став вибирати життя... Я вибрав щось інше... Причини? Які можуть бути причини, коли є героїн?» © фільм ’На голці’

;-)

Какой размер, это единственное что важно знать, остальное есть у многих

Світ наполегливо радить обрати одне. Але що, як вибір — це ілюзія?

А що як нема роздоріжжя, ні вибору ні ілюзії, а є лише порожнеча. Порожнеча, яку скільки не наповнюй, все одно там порожнеча, яка не відпускає і спати не дає

Шлунок називається 🤔

Кожен із нас хоч раз у житті задавався такими питаннями,

Нє, я людина проста. Питання що я буду їсти завтра і де його взять — єдине питання яким я коли небуть задавався :)

судячи з кількості слів «я» — це резюме, чи шось таке )
ви оволоділи інструментами — тому що вам було цікаво... але кому це потрібно, крім вас ?

Ви молодець що влаштувались в ІТ, все таки в джуна ЗП більша ніж в професора)

Наукою заради зарплати ніколи не займалися, колись студентам майбутнім можливим науковцям казали — якщо ви маєте сподівання що десь наука то високопрофітна діяльність в цьому плані — залиште свої мрії зразу.

В нульових не так казали. Наука це надійний спосіб виїхати і влаштуватися закордоном. Керівників вибирали за одним критерієм — хто часо їздить закордон на конференції, чи співпарцює там.

В нульових не так казали. Наука це надійний спосіб виїхати і влаштуватися закордоном

а звідки бралася кваліфікація, щоб надійно влаштуватися за кордоном?
(у нас же наче освіта відстала, совкова ?)

а звідки бралася кваліфікація, щоб надійно влаштуватися за кордоном?
(у нас же наче освіта відстала, совкова ?)

А закордоном теж не святі горщики ліплять. Найбільша проблема була це англійська, яку совкова освіта не могла дати в достатній якості.

То про закордон і говорили коли казали про мрії, що такийже же принцип і там (не відносно де жити, а в порівнянні з альтернативами в фінансовому плані в одному і томуж середовищі). І то тоді розказували з свого дуже дуже довгого експірієнсу роботи в науці, та щоб трохи ясніше студенти/аспіранти визначались зі своїми цілями і пріоритетами.

Наука це як соціальний ліфт, і закордоном теж, між іншим.

Досить таки можливо, але всеж таки йти в науку заради соціального ліфту... не знаю чи найкраща ідея

ну може він і прав, але якщо сідати в будь-який ліфт, то все одно куди він довезе © Аліса в соціальній багатоповерхівці

LLC «Professional Pre-Higher College «Optima», Ukraine

Саме так, більшість тікають від визначеної точки А, а кінцева точка В не має особливого значення, головне що B != A.

Угу, таким же ніде не буде добре

Ну наша міжнародна вебмайстерка уже на голову вища за більшість. Якби там не було навіть це не всім чомусь доступно

> Не потрібно обирати «або-або».

Тобто в принципі думаю на словесному рівні мабуть всі це розуміють, не всі чомусь по життю так живуть хз чому. Треба віддати ій належне хоч трошечки. Насправді взагалі рідко коли обовʼязково треба вибирати

якщо сідати в будь-який ліфт, то все одно куди він довезе

А якщо не сідати, то все одно щось трапиться, бо завжди щось відбувається. І жодного разу не було, щоб чогось такого не було)

p.s. звідки — не пам’ятаю, напевно Швейк

Якшо і звідкись то сам не знаю, швейка не читав особливо сам не знаю

Між а і б що підсовує життя завжди є не вибирати варіант взагалі, чи взяти а+б, чи почекати, є часто інші варіанти не на поверхні, є варіант іти навмання

Ну і те шо називають вибором блін це теж ще. Не всякий вибір на поверхні, вибір як такий

Це взагалі тємка
В принципі має бути якась філософська мутота про це я підозрюю, але я часом шукав і так не знайшов

От я якось в дитинстві спробував руку підняти. Працює! І потім спробував руці скомандувати піднятись. Не працює :) а спробував посидіти нерухомо чи скомандувати собі не думати. :) а зупини собі серце... йопта та я ж бляха себе взагалі не контролюю виявляється. А що я тоді взагалі контролюю і що є вибір? Я не вибираю жити, не вибираю померти. Я вибираю тільки може спосіб самогубства виявляється. З тих пор мене ніхто не любить :)

Так, це з ’Пригод бравого вояка Швейка’, достеменно! Знайшов цей епізод)

«— Якщо так, — додав Швейк, — то пан капрал може цим пишатися, бо хай би чим той рапорт скінчився, він мусить бути спокійний і не хвилюватися. Всяке хвилювання шкодить здоров’ю, а ми тепер в армії повинні берегти своє здоров’я, бо ж воєнні злигодні вимагають від кожного зокрема не бути здохлятиною. А якщо вас, пане капрале, й замкнуть, — вів далі Швейк з милим усміхом, — і вас спіткає якась прикрість, то аж ніяк не занепадайте духом. Вони будуть думати своє, а ви собі думайте своє. Так, наприклад, я знав одного вугляра франтішка Шквора. На початку війни він сидів зі мною в тюрмі управління поліції в Празі за державну зраду, а пізніше його, мабуть, таки стратили через якусь там прагматичну санкцію. Коли його на слідстві питали, чи він має якісь заперечення щодо протоколу, він сказав: „Як було, так було, все ж таки якось було, і ще ніколи так не було, щоб якось не було“.

Потім його кинули в темну, не давали два дні ні їсти, ні пити й знову повели на допит, а він тримався свого, мовляв, як було, так було, все ж таки якось було, і ще ніколи так не було, щоб якось не було. Можливо, коли його потім передали до військового суду, з тим він поплентав і під шибеницю.»

В науці є рівні: бакалавр, мастер, докторант, постдок1, постдок2, ..., тенюр, асистент, проф. Не обов’язково всі проходити, на кожному кроці можна злиняти в бізнес.

Погодьтеся, закордоном наука розвиненіша.

Наука це надійний спосіб виїхати і влаштуватися закордоном.

Це був надійний спосіб виїхати, і то залежно від спеціалізації.
Наприклад, деіндустріалізація, екологічні регуляції, нове лабораторне обладнання і можливості квантовохімічних симуляцій дуже скоротили попит на хіміків закордоном он-сайт, а що потребує експерименту, те можна аутсорснути на Енамін, бажаючих вбивати здоров’я за 500 баксів вистачає.

Це був надійний спосіб виїхати, і то залежно від спеціалізації.

Для теоретиків це і зараз працює. Під час війни багато науковиць виїхало на постдоки (тобто з кінцями). А під час ковіду взагалі, знаю один постдок числився в італії а сидів у себе вдома в Україні.

Теоретикам потім важче перейти в індустрію, а просто перечекати 1-2 постдоки і свічатись в ІТ чи ще щось стороннє в 35+ це такий собі життєвий план.

Та ні, не важко, повно знайомих так зробили в ~35.

Ну как сказать... Кремниевую долину создали именно учёные. Интелы всякие, Квалкомы... За ними всеми стояли фундаментальные научные открытия их основателей.
Цукерберг и прочие любители быстрых денег из Интернета пришли на все готовое.

Цукерберг и прочие любители быстрых денег из Интернета пришли на все готовое

як сказати.. якщо правильно пам’ятаю (лінь шукати) то Page-n-Green працювали над алгоритмами пошуку в рамках АІ досліджень для PhD в Стенфорді, і вирішили краще ніж PhD отримувати — реалізувати все у власній компанії

Кремниевую долину создали именно учёные.

...під потреби тодішнього мілтеку. Не те, що б український ставав від цього факту перспективнішим.

я міжнародний веб майстер

міжнародна веб майстериння

яка є лідером у сфері

лідеркою

та отримала кваліфікацію «Комп’ютерний аналітик»

Комп’ютерна аналітикіння

я працювала в компанії як програміст-аналітик

як програмістка-аналиткіння

і т.д. і т.п., послідовною треба бути, стільки помилок в тексті )

і я міжнародний веб майстер у міжнародній компанії,

міжнародний — це сайти англійською робите ?

документація до фреймворка англійською написана

Підписатись на коментарі