Тестові на стіл: як один пост запустив дискусію про рекрутинг у комунікаціях

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

52К людей, 104К+ переглядів і шквал коментарів — мій LinkedIn-пост про злив тестових завдань став не просто вірусним, а зрушив пласт у темі прозорості найму. Чи варто кандидатам ховати свої роботи? Чи має компанія платити за ідеї? І, найголовніше, чи етично показувати свої роботи?

Ця тема викликала спектр емоцій у професійній спільноті — саме час розібрати її глибше.

Насправді, я сподівалася на 10 лайків від своїх же колег-комунікаційників, а маю вірусний пост, який живе своїм життям.

Моя ціль — обмін досвідом із колегами-комунікаційниками, які наразі в пошуку роботи та демонструють свою експертизу і досвід. Тестові — це тема-табу, а обмаль чи відсутність фідбеку від компанії не дає розуміння реального враження про виконану роботу. Демонструючи свої виконані роботи [на закриті вакансії], я надаю майданчик для порівняння, натхнення та можливість роботи над помилками чи покращення свого кейсу, адже тестові — це сильний testimonial навичок, що може бути вирішальними для отримання оферу.

Будучи першопрохідцем у цій темі, шукаю підтримку серед колег, щоб зі статусу «контроверсійно» перейти на нову норму, де обмін досвідом може бути і в такій формі.