Чи може Product Owner бути CEO стартапу

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Мене звуть Влада Подкуйко, я 6 років працюю в mono і 3 роки розбудовую еквайринговий бізнес на різних позиціях. Зараз моя роль — Product Owner. Ми починали з команди у 4-5 людей, а зараз це вже понад 55 людей, не рахуючи операційний блок.

Моє хобі — це вивчення організаційних структур. Я часто спілкуюсь з менеджментом з різних компаній, аналізую вплив структури їхньої компанії на діяльність на посадах, і яка різниця у функціональних обов’язках між ролями в системі. Бо в бізнесі спочатку йдуть люди, а потім продукт. Цей аналіз вилився в мої приватні роздуми на тему рівнів менеджерів, і чи взагалі важливо, який в тебе тайтл в компанії.

ІТ-індустрія настільки динамічна, що від посад з однаковими назвами у компаніях часто очікують абсолютно різне. Чи є різниця між CPO у корпорації та CEO у компанії на 100 людей? Хто такий bizdev? Чим відрізняється Product Owner від Head of Product?

Навіть опис вакансій зазвичай ідентичний, але відрізняється тайтл посади. Незрозуміло, чи доречно подаватися на позицію Head of product, якщо ти зараз працюєш як РМ, хоча обов’язки у вакансії ідентичні з тим, які виконуєш.

Важливо ще «на березі» з’ясувати та синхронізувати очікування роботодавця від посади. На співбесідах обов’язково треба голосом перепитати, які функціональні обов’язки позиції.

Матрична структура та роль Product Owner у mono

Коли monobank лише починався, існувала функціональна модель управління. Кожен менеджер був відповідальний за свій напрям: і Head of Product, і PO, і PM, і bizdev, і Business Area Lead. Однак усі називалися однаково — менеджери проєктів. Така позиція чітко описувала вплив і спектр обов’язків: менеджер був «тамадою» свого напряму.

Попри те, що monobank стартував як стартап із 11 продуктовими менеджерами, зараз це велика кількість нішевих бізнесів із командою менеджерів з понад 35 людей.

Зараз у компанії діє матрична організаційна структура, де роль CPO відсутня. Тому Product Owner фактично є CPO свого локального напряму чи продукту. Важливо зазначити, що є напрями (наприклад, «Клієнтські сервіси» в app або «Платежі») та продукти:

  • Expirenza (єдиний QR-код для ресторанів);
  • Market by mono (маркетплейс в app);
  • Base by mono (cервіс для донатів);
  • Plata by mono (еквайринг для бізнесів) тощо.

Як у напрямах, так і в продуктах є свій Product Owner (усього 7 людей).

Зони відповідальності Product Owner

З огляду на те, що лише 7 людей керують розвитком напрямів та продуктів, стає очевидно, що вони мають дуже широкий спектр зон відповідальності. У нас відкрито кажуть: «Product Owner відповідальний за все, що коїться в його проєкті». Це чітко окреслює очікування компанії від PO — виконання обов’язків CEO, але в масштабах продукту чи напряму.

Порівняймо обов’язки Product Owner та CEO в big enterprise.

Очікування бізнесу від Product Owner:

  • Управління людьми: взаємодія з командою розробників, стейкхолдерами, клієнтами.
  • Фокус: тактичне керування розвитком продукту.
  • Завдання: пріоритизація завдань, управління беклогом, робота зі зворотним зв’язком.
  • Вплив: оптимізація продукту для максимальної цінності та доходу.

Очікування бізнесу від CEO:

  • Відповідає за: стратегічне управління та загальні результати компанії.
  • Роль: визначає місію, бачення та цілі, приймає ключові бізнес-рішення, управляє топ-менеджментом.
  • Вплив: веде компанію до зростання, керує ризиками та інвестиціями.

Переклавши обов’язки CEO на масштаби команди від 15 до 40 людей, ми отримуємо майже те саме, що й у обов’язках Product Owner.

А ось 5 рівнів менеджерства (за моєю версією):

  1. Менеджер із лінійним мисленням: чекає, що йому скажуть робити.
  2. Функціональний менеджер: знає, що робити в проєкті, займається тактичними питаннями.
  3. Менеджер зі стратегією: мислить довгостроково, залучає інші команди.
  4. Менеджер із системним мисленням: бачить проєкт як комплексну взаємозалежну систему (рівень CEO).
  5. Менеджер-візіонер: дивиться в майбутнє, створює нові ринки та тренди.

Особливою відмінністю CEO (4 рівень) від PO (2 рівень) є P&L-орієнтованість. Більшість менеджерів не вважають за потрібне розбиратися в P&L свого проєкту, бо це відповідальність CFO.

Чому ж P&L важливий для Product Owner? CFO — керує капіталом, який вже є. PO — працює над збільшенням капіталу через розвиток проєкту.

Кейс з практики

Розглянемо приклад мачурності РО, і чому він не відповідає очікуванням бізнесу.

Коли власник бізнесу або CЕО ставить задачу РО на збільшення частки ринку, майже в 100% не буде проговорено, якою ціною ця частка може збільшитись. Амбіційний менеджер скаже «перемога будь-якою ціною», отже під ризик попадає загальна прибутковість проєкту. РО може надати крейзі умови для демпінгу (сказати «у нас все безкоштовно», коли у конкурентів ціна 100 грн), РО може найняти додаткових людей у команду, що збільшить витрати ФОП (фонд оплати праці), РО відкладе оптимізацію витрат всередині проєкту, бо оптимізація всередині відмінна від стратегії захоплення ринку. В результаті цього PL проєкту збитковий, але частка ринку велика.

Чи це те, що в РО замовляли власники бізнесу/CEO, коли казали збільшити частку ринку? Начебто так.

А чи влаштовує власників бізнесу, що зараз вони мають збитковий проєкт? Звичайно ні. Власники бізнесу розраховують, що РО збільшує прибутки, а не применшує. В результаті цієї історії РО показав себе як менеджер 2 рівня, а не менеджер 4-5 рівня.

Поки не лунає фраза «треба збільшити частку ринку, і ми згодні на збитковий проєкт», керівник повинен будувати стратегію збільшення частки ринку з фокусом на PL і статтю доходів. Цей формат подовжує час до досягнення цілі, але не втрачає економічну привабливість бізнес-юніту. Вас ніколи не посварять, що ви збільшили частку ринку не так швидко, як планували, але зберегли та залучили кошти в бізнес. І якщо менеджер цього не зрозумів сам, то це його відрізняє від менеджера 4-5 рівнів.

Що Product Owner, що СЕО — це ролі, які ми виконуємо. Роль залежить від організаційної структури компанії, чим більше вона ієрархічна, тим більше там «ролей».

Ще важливо зауважити, що назва ролей залежить від его власників бізнесу. Якщо власник хоче, щоб в нього працювати лише директори (director of) чи віце-президенти (VP of), а за функціональними обов’язками це може бути звичайний проджект-менеджер, то треба це або прийняти, або шукати іншу компанію.

Звертайте увагу на функціональні обов’язки більше, ніж на назву посади, не соромтесь уточнювати очікування бізнесу від вас.

Отже, чому Product Owner може бути CEO стартапу

Розглядаючи функціональну частину цих ролей у monobank, маємо такі спільні характеристики:

  1. Широкий спектр відповідальностей: PO у mono має дуже схожі функції з CEO стартапу завдяки відсутності позиції CPO, HRD та інших c-level позицій, що формує широкий спектр зон відповідальності.
  2. P&L-орієнтованість: вимога до PO в mono включає відповідальність за фінансову ефективність проєкту.
  3. Стратегічне мислення: PO повинен поєднувати тактичні дії з довгостроковою стратегією розвитку продукту.
  4. People management: Управління командами, залучення у продажі та маркетинг є частиною обов’язків PO.

Таким чином, Product Owner у monо — це не лише менеджер проєкту, а фактично CEO свого продукту. І якщо PO може впоратися з цими обов’язками в масштабах одного напряму чи продукту, цілком логічно, що він зможе ефективно керувати й стартапом.

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

А ще монобанк приклав руку до того щоб Револют прикрили.
Така от конкуренція. Дякую, що працюєте в такій прекрасній компанії ;)

Револют не хотів працювати за українським законодавством, з таким підходом йому в Сомалі

Які норми порушив револют?

відсутність банківської ліцензії наприклад?

Закон України «Про валюту і валютні операції» закріпив принцип свободи здійснення валютних операцій.

Цей принцип прямо передбачає право українців відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Ані українцю, ані іноземній фінансовій установі (Revolut) для цього не потрібно отримувати жодних дозволів та/або ліцензій в НБУ.

Не потрібно займатися черіпікінгом

Що тобі вже не так?

А як його прикрили — в ньому більше не можна відкрити рахунок, чи на нього більше не можна перерахувати кошти?

більше не можна відкрити рахунок

Наведу ще приклади: Stripe, Wise посилають українців далеко.

Пользуюсь Wise (тогда он еще кажется был transferwise) с августа 2020 года. Регистрация исключительно по укр документам.

Можливо реєстрацію для нових клієнтів прикрили. І це я мав на увазі для реєстрації рахунку ТОВ, там напевно інші умови.

При чому тут вони якщо саме до Революта домахався ОГО?

Головне не питати власників на які бабки створювався моно і універсалбанк, і тоді можна продовжувати гратись в корпоративний булшіт.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

А кого вибирати то?

Поки з потенційних кандидатів Зеленський виглядає не так вже й погано.

Ймовірність шо буде сценарій «Кличко канєшно набрид, але ну не Пальчевського ж» тільки на президентський дуже й дуже ймовірний.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коли monobank лише починався

Тут у читача може виникнути ілюзія, що монобанк колись був невеликим проектом з мінімом фінансування, а не проект з топ-менеджментом і ресурсом Привата.

Це чітко окреслює очікування компанії від PO — виконання обов’язків CEO, але в масштабах продукту чи напряму.

Робота сучасного СЕО це шукати фінансування та не здохнути після на оверконкурентному ринку.

а не менеджер 4-5 рівня

5-го? Це як? Як в книгах Кіосакі?

Таким чином, Product Owner у monо — це не лише менеджер проєкту, а фактично CEO свого продукту. І якщо PO може впоратися з цими обов’язками в масштабах одного напряму чи продукту, цілком логічно, що він зможе ефективно керувати й стартапом.

— СЕО несе повні особисті ризики: перед інвесторами, банками, регуляторами, державою. Які з цих ризиків несе РО?
— Стратегія в стартапі — це не «як розвивати продукт», а «як зробити так, щоб бізнес взагалі вижив через 3 місяці». Що з цього: знаходження фінансування, державна реєстрація, взаємовідносини з державою, інфраструктура є в рамках «стратегічної відповідальності» РО?
— monobank — це не стартап і ніколи їм не був. Це бізнес з фінансовою системною опорою, інституційними зв’язками, медійною силою, командним бекграундом. CEO стартапу ж працює в абсолютному вакуумі: без ринку, без користувачів, без бюджету, без визнання, без safety net.

Цілком погоджуюся!

До речі, ще одна похідна від мінімальних ресурсів — СЕО повинен працювати постійно, адже втратити будь-яку можливість може бути колосальним ризиком

Не впевнений, що РО часто іде з офісу після 20 чи працює на вихідних

от тут якраз «все добре» :))))

«Таким чином, Product Owner у monо — це не лише менеджер проєкту, а фактично CEO свого продукту. І якщо PO може впоратися з цими обов’язками в масштабах одного напряму чи продукту, цілком логічно, що він зможе ефективно керувати й стартапом»

Не погоджуюся з цією тезою, швидше за все в тебе цей баєс через те, що ти ніколи не була СЕО стартапу, це взагалі нелогічно.

Скоуп відповідальності схожий, але є декілька ключових відмінностей

Ти стоврюєш продукт на ресурси монобанку і дуже побічно відповідаєш за їхній розподіл. В кесі СЕО стартапу:
— ти повністю відповідаєш за те щоб знайти ресурси і якщо не знайдеш — твої проблеми, закривайся/звільняй людей — всім байдуже
— навіть якщо вийде знайти ресурси — їх майже завжди буде критично недостатньо і якість/складність прийняття рішень в цих обставинах суттєво зростає
— в умових обмеженості ресурсів, тобі прейдеться продавати продукт дуже віддалений від ідеалу і ти будеш змушена вислуховувати дуже багато негативного та жорсткого фідбеку і покірно кивати, адже в таких обставинах — кожен клієнт неймовірно цінний
— в тебе немає багатьох сервісів, які ти зараз вважаєш дефолтними: фактино в Моно ти створюєш продукт в тепличних умовах, в тебе є офіс/юридичний сапорт/налаштовані платіжки/бренд для хайрінгу і тд
— в тебе значна доля еквіті, але постійно прийдеться ним жертвувати і ти обираєш яким чином його розподіляти
— тобі потрібно власноруч шукати джерела експертизи або робити примітивні помилки, не вийде побігти жалітися менеджменту на існуючі проблеми чи за порадою — всім байдуже

Порівняймо обов’язки Product Owner та CEO
в big enterprise.

Те саме що порівнювати ручного тестера і РО

Голос із натовпу: після певної межі відповідальності ПМ перестає бути найманим працівником і або отримує частку або йде нахер із компанії. Відповідь чому можете пошукати самостійно )

не бачив у статті жодної інформації на основі котрої можна "як підтвердити так і спростувати"© таку карʼєрну можливість в mono для РО :)

Гороховский ни разу в своих интервью не сказал, что в Моно кто- то из наемных сотрудников стал совладельцем.

і що це означає? що раз про це не говорять, то цього не може існувати?

The developer is Fintech Band, a company owned by Olexandr and Dmytro Dubilet, Oleg Gorokhovsky, Mykhailo Rogalsky, Volodymyr Yatsenko, Lyudmyla Shmalchenko, and Vadym Kovalyov.

Хто з них ПМ, не підкажете?

крім «співвласників» бувають же й інші формати та історії. Нехай кожен лишиться при своєму :)

Гороховский ни разу в своих интервью не сказал, что в Моно кто- то из наемных сотрудников стал совладельцем.
і що це означає? що раз про це не говорять, то цього не може існувати?
крім «співвласників» бувають же й інші формати та історії

wut?

CEO у вашому розумінні завжди є, або стає (як швидко? в яких долях?) одним із співвласників?

Вам конче потрібен коуч з логіки

тільки після того, як вам допоможе коуч з етики та спілкування ;) (якщо допоможе)

Так, це інтернет, тут можуть і наxуй відправити

Підписатись на коментарі