Як побороти синдром самозванця, якщо хочеш потрапити в lovemark-компанію

💡 Усі статті, обговорення, новини про тестування — в одному місці. Приєднуйтесь до QA спільноти!

Привіт! Я Юля, і я довгий час була джуном у всьому потроху, боячись подаватися на позиції Middle. Зараз це змінилося. Я працюю там, де мріяла, і на посаді, яку хотіла — QA Engineer в mono. Мій досвід буде корисним для Junior-фахівців, світчерів, а також для тих, хто засидівся на одному місці й прагне більшого.

Комплексний підхід

Близько п’яти років я стрибала між компаніями та посадами в пошуках себе, цікавих проєктів, гідної зарплати та можливостей для розвитку. Але час невпинно рухався, а звання «довічного джуна» вселяло в мене екзистенційний жах. Бо знання всього потроху з різних сфер IT не купить мені спешелті-каву (ви ці ціни бачили?) і не забезпечить усі мої донати на ЗСУ.

Тоді я вирішила пройти навчання, яке дало б мені комплексну базу. Обрала Mate academy. Чи могла б я впоратися самостійно з Coursera та Udemy? Можливо. Але чи хотілося мені знову занурюватися в купу неструктурованої інформації та розбиратися в протиріччях між різними джерелами знань? Ніт. Якби я ще раз прочитала про необхідність штудіювати книжку Савіна, то викинула б ноутбук у вікно.

Але пам’ятайте: знання, здобуті на курсах, не повинні бути вершиною вашого професійного розвитку — вони мають стати трампліном для подальшого навчання, вивчення технологій і пошуку того, що вам підходить, а що ні, а також того, де вам знадобиться допомога менторів.

До речі, докопувати менторів із питаннями було моїм улюбленим заняттям — і вам раджу. Якщо складно — почніть із цікавих завдань. Якщо щось здається нелогічним — шукайте інші пояснення на YouTube, у статтях, блогах. Мені особисто ніколи нічого не зрозуміло з першого разу, тож у мене немає вибору, окрім як перелопачувати всі можливі джерела й питати всіх довкола. Передаю привіт РДУжникам — тримаємось!

Визнайте свій досвід як цілісний пазл

Якщо ви вже маєте досвід у різних професіях, IT чи ні — це важливі частини вашого пазла. Стрибки між різними роботами та набуті навички не роблять вас посередністю — вони формують унікальний погляд на світ. Важливо побачити в цьому логіку та власну цінність, а не розглядати як хаотичний набір невдач.

Фрагменти всіх цих ролей, обов’язків і відповідальностей склалися в органічну картину моєї кар’єри. Де б я не була й над чим би не працювала — я завжди прагнула покращити продукт і робочі процеси. Як редактор за освітою, могла б це збагнути і раніше, звісно.

Я шукала баги всюди: перевіряла документацію, ламала контактні форми, вишукувала помилки на сайтах компаній і, як міська божевільна, писала їм електронні листи про те, що варто виправити. Я знаходила проєкти на Upwork і Fiverr, щоб здобути безкоштовний досвід, паралельно гортаючи профільні статті, аби зрозуміти більше.

Маючи певний досвід у QA, я зрозуміла, що він був більше про контроль якості роботи сапорту, що є досить нішевою потребою на ринку. Але навіть із цього можна здобути знання, які покажуть майбутньому роботодавцю, що ви цілеспрямований кандидат, який не здається та прагне здобувати досвід.

Не дозволяйте вакансіям лякати вас

Серед моїх «цілей» були українські продуктові компанії, які мають чітку громадянську позицію, сплачують податки в Україні та донатять на ЗСУ. Тому вакансія на DOU від mono буквально світилася для мене янгольським світлом і звучала, як райські арфи (уявіть собі).

Підготовка й планування — талант і прокляття тривожника. Я бачила перед собою скарб, занадто важкий, щоб підняти його, ще й із припискою Middle. Тож підготувала індивідуальний мотиваційний лист, відкоригувала резюме, розкривши ті пункти, які були актуальними для вакансії, і надіслала CV.

Зробіть усе, що можете, — так у вас не залишиться відчуття, що справа у вас. Бо з вами все гаразд. Я не очікувала відповіді, але отримала її того ж дня. Я чекала на стрес, але отримала приємний досвід спілкування з рекрутерами. Я думала, що мені скажуть: «Вибачте, це Middle-позиція, ми шукаємо іншого кандидата», але отримала запрошення на співбесіду вже на завтра.

Роботодавці оцінюють кандидатів комплексно, а не лише за чек-листом вимог. Будьте сміливіше! У вас є що запропонувати, навіть якщо ваше резюме не метчиться з вакансією на 100%. Якщо якісь вимоги будуть критичними й вас відсіють — це теж нормально. Не буде нереалістичних очікувань, натомість буде наступна вакансія мрії, наступна чудова команда, де ви розквітнете.

Фокусуйтеся на діях, а не на сумнівах

Моя статистика на момент пошуку роботи виглядала так: 404 подачі резюме, 237 повідомлень у LinkedIn до рекрутерів, 151 follow-up із нагадуванням про себе, 7 співбесід і 4 тестові завдання. І я знала, що це ще не кінець. Пройшовши курси й взявши під контроль синдром самозванця, я подавалася на кожну вакансію та була готова виконати будь-яке тестове завдання.

Дії допомагають подолати сумніви — з кожною новою спробою приходить більше впевненості. Якщо на співбесіді запитали щось, чого не знаєш, — тепер є що підучити й рухатися далі.

На інтерв’ю в mono ми швидко обговорили організаційні моменти, команду та продукт. Я дала волю своєму овершерінгу й сказала, що погоджуся на будь-яку винагороду, аби тільки працювати в класній команді (не робіть так).

На технічній частині з Lead QA ми розібрали мій досвід та інструменти, з якими я працювала — все як завжди. Я пішла зі співбесіди з чітким розумінням, над чим мені ще варто попрацювати.

Цінуйте цей досвід. Кожна співбесіда дає вам нові знання, розширює розуміння ринку й наближає до мети. Дійте: пишіть рекрутерам, складайте мотиваційні листи, ретельно вивчайте вакансії, щоб бачити свій шлях уперед.

Проактивність — ваша суперсила

Багато хто боїться «нав’язуватися» або сумнівається у своїх діях. Але саме проактивність допомагає вам виділятися серед інших кандидатів. У моєму випадку це зіграло вирішальну роль.

Перед співбесідою я виконала три простих ритуали, без смс і реєстрації:

16-17 травня, Київ. Квитки тут!👇

• Розібралася з процесом. Дізналася, скільки етапів співбесіди очікується, які саме інтерв’ю, хто буде присутній, чи будуть тестові завдання або нестандартні запитання.
• Актуалізувала комунікацію. У день співбесіди написала рекрутеру, щоб переконатися, що все в силі (занадто багато разів чула, що вакансія вже закрита).
• Подзвонила подрузі та сказала, що якщо провалю це інтерв’ю, то кидаю IT і йду працювати ліфтером (так, у мене і такий досвід є).

Як виявилося пізніше, саме проактивність стала одним з аргументів на мою користь при прийнятті рішення про оффер. Тож дійте, ставте запитання, ініціюйте комунікацію — це ваша перевага, а не нав’язливість!

Не бійтеся отримати відмову

Відмова не означає, що ви недостатньо хороші. Це просто частина шляху, і я не втомлюся це повторювати.

Синдром самозванця зникає, коли ви дієте, а не зациклюєтесь на сумнівах. Коли ви починаєте цінувати свої зусилля та шлях, який вже пройшли.

Якщо після співбесіди здається, що ви «not enough», пам’ятайте: не знати чогось — це нормально. Пройде пів року, у вас буде крута робота та новий досвід, а про ту відмову ви навіть не згадаєте.

Визначте свої цінності та шукайте компанію, яка їх поділяє

Я хотіла працювати в середовищі, де люди люблять свій продукт, користуються ним і відстоюють його інтереси. Бо коли команда просто «відсиджує зміну», складно відчувати залученість і вкладатися в проєкт, який навіть його творцям нецікавий.

Мотивація та цікавість — мій рушій. Саме вони допомагають мені вчитися, шукати слабкі місця продукту та пропонувати покращення. А ініціативність, раз втративши, дуже складно відновити.

Тому закликаю вас не боятися писати про свої цінності та принципи в CV чи супровідних листах. Крута компанія зверне увагу на вашу відвертість, і ви швидше знайдете місце, де будете «на своїй хвилі».

Так а куди далі?

Пам’ятайте про важливість регулярного фідбеку від ліда, people partner-а та колег. Дізнавайтеся, куди в компанії можна рухатися далі, які є можливості та потреби продукту. І не забувайте знаходити цікаве у своїх щоденних завданнях, а також шукати задачі, які вас захоплюють.

Якщо заплуталися — малюйте схеми. Якщо забуваєте деталі — записуйте їх і клейте стікери на стіну за монітором (у мене їх досі 100500 😅). Якщо вам не підходить один спосіб навчання — пробуйте інший.

Для мене, як для людини, яка ледве пройшла курс Java (і засвоїла з нього менше, ніж хотілося б), писати автотести здавалося нереальним. Але зараз я вже це роблю! Я навчилася розуміти їх, аналізувати готові тести, відстежувати, як вони працюють, повторювати вивчений матеріал і складати сотні шматочків пазлу в єдину картину.

Це звучить не ідеально, але воно працює для мене. І це єдине, що важливо. Я прийняла той факт, що не можу просто завчити щось, поки сама не «помацаю» готовий тест, не розберу його по цеглинці. І тепер отримую нереальне задоволення від своєї роботи.

Тож я закликаю всіх: хапайтеся за можливості навчитися, перетворюйте свою кар’єру на задоволення, приймайте нові виклики та перемагайте їх. Життя занадто коротке, щоб марнувати його на нецікаві речі та сумніви в собі.