40 років свободи: як Free Software Foundation змінила хід ІТ-історії

Цього року Free Software Foundation (FSF) відзначає 40 років з дня заснування. Її вплив на сучасну ІТ-індустрію — глибший, ніж здається на перший погляд. Вільне програмне забезпечення стало фундаментом багатьох технологій, без яких ми не уявляємо сьогодення: від операційних систем до хмарних сервісів.

У цьому пості — коротка історія руху, який розпочався з філософії свободи, а перетворився на один із найважливіших напрямів у розвитку цифрових технологій.

Як усе почалося: Столлман і GNU

У 1983 році американський програміст Річард Столлман оголосив про початок роботи над проєктом GNU (GNU’s Not Unix) — повністю вільною операційною системою, сумісною з Unix.

Метою було дати користувачам право запускати, змінювати, вивчати та поширювати програмне забезпечення. На той момент це було радикальною ідеєю, яка йшла врозріз із тодішнім курсом на комерціалізацію софту.

У 1985 році Столлман створив Free Software Foundation — некомерційну організацію для підтримки розробки GNU і просування філософії свободи програмного забезпечення.

Народження GPL: свобода в ліцензії

У 1989 році FSF представила GNU General Public License (GPL) — першу ліцензію, яка не просто дозволяла змінювати код, а зобов’язувала поширювати похідні проєкти також як вільне ПЗ.

Цей механізм зберігає «ланцюг свободи»: ти можеш змінювати код як хочеш, але не маєш права закривати його від інших.

Саме завдяки GPL ми маємо такі продукти, як Linux, WordPress, VLC, Blender, GIMP тощо.

Вплив на світ: GNU, Linux і open source

Хоч GNU був задуманий як повна ОС, її ядро так і не було завершене. У 1991 році з’явилося ядро Linux (розробник — Лінус Торвальдс), яке чудово поєдналося з GNU.

Так народилася комбінація, яку ми сьогодні називаємо GNU/Linux — основа більшості серверів у світі, Android, Chromebook, а також сотень дистрибутивів.

FSF стала основою для формування open-source культури, хоча сама організація віддає перевагу саме терміну «free software», наголошуючи на етичних аспектах свободи, а не лише на «відкритості коду».

Актуальність у 2025

У світі, де зростає залежність від пропрієтарних хмарних сервісів, алгоритмів AI і платформ типу GitHub Copilot, принципи FSF звучать як ніколи гостро:

  • Контроль над своїми інструментами
  • Прозорість коду
  • Запобігання масовому стеженню через ПЗ
  • Право на приватність і цифрову автономію

FSF і сьогодні веде боротьбу проти DRM (через кампанію Defective by Design), підтримує проекти типу Libreboot, Replicant (вільна альтернатива Android) і консультує по юридичних питаннях ліцензування.

Висновок

Free Software Foundation змінила хід історії ІТ — від зухвалої філософії до конкретних інструментів, які ми використовуємо щодня.
40 років потому її ідеї залишаються актуальними, особливо в епоху хмар, AI і тотальної централізації.

Якщо ви сьогодні працюєте з Python, Kubernetes, або просто пишете скрипт у Bash — подякуйте FSF.

Як ви ставитеся до ідеї вільного програмного забезпечення?
Чи важливо для вас, щоб код був не просто відкритим, а й етично вільним?

Конференція до 40-річчя FSF

З нагоди 40-річчя Free Software Foundation ми організовуємо спеціальну конференцію, присвячену історії FSF, питанню розвитку інноваційних технологій, управління продуктами і проєктами.

Більше про цю подію Ви можете дізнатися за посиланням: Free Software Conference Ukraine, 4 травня | DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Справжня цінність — у дорозі, а не в пункті призначення навіть, якщо це утопія.
Чи не стала «вільність» просто інструментом для розробки дешевих пропрієтарних продуктів?
Часом сьогодні не «вільний код» тренує штучний інтелект і потім GitHub Copilot за певну суму дозволяє написати саме ту пропрієтарну програму?

Всім добра!

Справжня цінність — у дорозі, а не в пункті призначення навіть, якщо це утопія.

— Це Ви маєте на увазі, що тренування моделей — це і є справжня цінність вільного ПЗ?

Можна інтерпретувати як завгодно бо і цінність для кожного своя та і не відразу вона зрозуміла.

А для Вас яка цінність Відкритого ПЗ?

Конкуренція як двигун прогресу.
Перемагає не той, хто закрив код і підсадив користувачів на ліцензію, а той, хто створює кращий продукт, сервіс, досвід, створює можливості для росту, хоча зрештою це просте формулювання одного із векторів моїх роздумів.

тобто не важливо, чи код відкритий, чи закритий, так, Романе? — в першу чергу дивимось на якість продукту

Перемагає не той, хто закрив код і підсадив користувачів на ліцензію

Насправді і таке буває — у випадку суворого vendor lock. Але на довгі часи це не діє, з таких місць зазвичай уходить новізна і вони схлопуються на тлі новіших розробок.

а той, хто створює кращий продукт, сервіс, досвід, створює можливості для росту,

У типових випадках в IT перемагає не краще, а перше більш-менш придатне. Питання тільки в тому, як визначити нішу.

У типових випадках в IT перемагає не краще, а перше більш-менш придатне. Питання тільки в тому, як визначити нішу.

Ви в цьому впевнені, Валентине? Все ж, якщо деякий продукт надає більше функціоналу який потрбен користувачам, ніж інші, він мабуть і переможе, чи не так?

1) «Придатне» — це і є «надає функціонал», але як саме, з якими проблемами, нефатальними багами і потрібними зусиллями од юзера — менш впливає.
2) Впливає тільки головна частина функціональности. Якщо іншого не буде, все одно куплятимуть. 90% юзерів використовують 10% функцій (хоча дещо різні набори).

Чи не стала «вільність» просто інструментом для розробки дешевих пропрієтарних продуктів?

Багато в чому так і є. На базі Linux створюють міліони варіантів appliance, і в сам Linux ідуть тільки драйвери і платформні доробки, а не софт, що працює поверх нього.

Але це було в значній мірі і ціллю всього руху.

Сам Linux, принаймні, продовжує розвиватися як вільне програмне забезпечення, — що поглиблює зання в галузі знань про операційні системи

Замало, оманливо і безцільно.

Не вказано, наприклад, як з 1970-го року почалось принципове розділення продажу і розповсюдження апаратного і програмного забезпечення, вони стали незалежні. Описано, наприклад, тут. І на це потребувалось рішення суду.

Не вказано, що до GNU були BSD, MIT і інші, у яких вільний розвиток софту був викликаний вимогою вільного доступу до результатів створеного за рахунок податкодавців (США), і це було зразком і для Столлмана, що таке можливо в принципі — і це з 1970х. Тому, ось це:

Метою було дати користувачам право запускати, змінювати, вивчати та поширювати програмне забезпечення. На той момент це було радикальною ідеєю, яка йшла врозріз із тодішнім курсом на комерціалізацію софту.

підтасовка, ідея була вже відома і мала своїх прихільників. Таке право вже було в рамках ліцензій університетського стилю. Новим, що зробив Столлман, було додавання у ліцензії вимоги не обмежувати це право далі: хто отримав продукт, мав право отримувати (і вимагати, згідно ліцензії) джерельні коди і самому розвивати далі необмежено. Да, це далі вказано в статті. Але акценти на те, що це десь не з нуля зроблено як принципова ідея — вони обманюють.

Да, Столлман і створене їм FSF зробили революцію, додавши базовий шар того, що не можна «перехилити» на себе навіть концентрацією зусиль з розробки, весь публічний розвиток має повертатись до загального використання. З його розвитком BSD перестала бути такою базою, це остаточно сталось біля 1995 року. Всі інші підходи і більш або менш рестриктивні ліцензії, софт під ними — базуються на тому, что GPL шар розвивається як те, чого не можна забрати. В цьому сенсі він — найближчий до оптимуму для такої ролі. Проблеми, звісно, є, і кожного місяця хтось скандалить — як, наприклад, плата за використання у чужих хмарах. Але це признак розвитку.

Якщо ви на цій конференції не згадаєте — причому, добрими словами, а не якось інакше — попередників і альтернативні підходи, то на гарні відгуки можете не чекати.

Wow! Валентине, Ви — «ходяча енциклопедія»?

Я виріс професійно в часи, коли все описане входило в силу (не починалось — для цього не настільки старий — але мало найбільш бурхливий характер).

До Вашого відома: вийшла чергова публікація, присвячена вільному програмному забезпеченню: dou.ua/forums/topic/53435

Вадиме, а що це за конференція така, чи могли б розповісти докладніше?

Разом з Free Software Foundation організовуємо конференцію у Львові, присвячену майбутній глобальній події LibrePlanet. Тема конференції: зустріч з інженерами та менеджерами, зацікавленими в розробці хороших продуктів, обговорення лібертаріанства, архітектури вільного програмного забезпечення, вільних рішень для управління бізнесом та самого управління бізнесом. Будь ласка, приєднуйтесь офлайн/онлайн для участі та/або презентації ваших досягнень

dou.ua/calendar/53406

Хочу подякувати за зворотній зв’язок. Цікаву і корисну інформацію Ви додали в коментарі до даної статті, але не можу погодитись з Вашими певними словами.

1) Оманливо — в якому місці?;
2) Замало — моя публікація не була створена для повної історії FSF. Даної інформації цілком достатньо для розуміння про організацію;
3) Безцільно — це взагалі що мається на увазі?

Тому ось це

Метою було дати користувачам право запускати, змінювати, вивчати та поширювати програмне забезпечення. На той момент це було радикальною ідеєю, яка йшла врозріз із тодішнім курсом на комерціалізацію софту.

підтасовка

— Яка ж це підтасовка? Це часи розвитку таких компаній як Cray Research, Oracle, Microsoft, Apple, потім Sun Microsystems, Dell, Cisco, які були і є загалом комерційно — налаштованими

Це часи розвитку таких компаній як Cray Research, Oracle, Microsoft, Apple, потім Sun Microsystems, Dell, Cisco, які були і є загалом комерційно — налаштованими

Ок, підкреслюю знову: мета FSF була не в тому, що просто надати таке право — воно і так надавалось стандартним існуючим методом: ліцензіями, і було багато результатів такого надання. Мета була створити повний «стек» технологій, у яких не просто така властивість — а в яких ще й 1) це право не могло бути обмежено у похідних розробках, 2) результати доробок повертаються в загальне використання — а також, крім безпосередньо кода, комьюніті, репутацію, структури, що допомагали юридично, і т.д.

І це принципова різниця, яку якщо не розуміти — не зрозуміло, чому той FSF взагалі зʼявився, чому на нього і на Linux було стільки вилито бруду, чому Microsoft вважав GNU і Linux своїми головними ворогами і зробив все, щоб зіпсувати їх репутацію (що значною мірою вдалось), звідки взялись гасла «Downloading Linux, you are downloading communism», і так далі.

1) Оманливо — в якому місці?;
2) Замало — моя публікація не була створена для повної історії FSF. Даної інформації цілком достатньо для розуміння про організацію;

Ніт! Саме тому, що я описав в попередньому своєму абзаці, нічого вказаного вами _не_ достатньо для розуміння про організацію. Не зрозуміло, чому вона настільки невідворотно політизована, але і інтернаціональна, чому бореться не тільки за софт, а і за свободу взагалі, чому позиції Столлмана («мы говорим „Партия“ — подразумеваем „Ленин“», ага) настільки радикальні, якими вони є. Ви в своєму описі вихолостили головне, фактично перекресливши всю роботу FSF і суть тої «свободи», яку проголошуєте.

Не можна так...

Хочу подякувати за зворотній зв’язок.

Прошу:)

Тепер обміркуйте, що я тут написав, порівняйте з документами FSF, ліцензіями семейства GPL і супроводжуючими документами, і це тільки початок...

...Саме тому, що я описав в попередньому своєму абзаці, нічого вказаного вами _не_ достатньо для розуміння про організацію. Не зрозуміло, чому вона настільки невідворотно політизована, але і інтернаціональна, чому бореться не тільки за софт, а і за свободу взагалі, чому позиції Столлмана ... настільки радикальні, якими вони є...

Ви хочете, щоби я написав про те, чому організація FSF «політизована», чи просто про факт цієї політизованості?

Щоб ви зрозуміли і підкреслили різницю між просто open source — і free software в розумінні FSF, чому і в чому вона принципова, на що це впливає і які наслідки.

Занадто глибоко копаєте, Валентине, чи Вам не здається?

:))

Ні, не занадто. Ось якщо я б питав про подробиці тих явищ, що призвели до появи, наприклад, DARPA, чи як телефонний хакінг сприяв розвитку ідей Столлмана — це було б глибоко. А різниця між підходами BSD/MIT і GPL це найсаміша сутність.

... Не зрозуміло, чому вона настільки невідворотно політизована, але і інтернаціональна, чому бореться не тільки за софт, а і за свободу взагалі, чому позиції Столлмана («мы говорим „Партия“ — подразумеваем „Ленин“», ага) настільки радикальні, якими вони є. Ви в своєму описі вихолостили головне, фактично перекресливши всю роботу FSF і суть тої «свободи», яку проголошуєте.

Чи не здається Вам, що поняття «політизованість» не зовсім сюди підходить? Я розумію, що Ви говорите про «політики», яким намагається слідувати FSF в своїй роботі. При цьому «політизоване» використовують зазвичай, коли говорять про Політику. А тут, мабуть, підійде слово «інституціоналізоване», Ви згодні?

Політика це не тільки на рівні відносин країн, ви надто звужено її сприймаєте. Але, якщо вам так зручно — хай буде. При умові такого мапінгу понять, згоден.

Головне, що сама принциповість різниці між просто відкритим для розвитку софтом і тим, що в розвитку не може бути обмежений, хоча б в публічно видимій частині — її не можна ігнорувати і втрачати з виду, вона є тим, що зробило весь світ FOSS і особливо FSF тим, що вони є зараз.

В статті за посиланням розповідається про напрямки відкритого ПЗ, які існували до створення Free Software Foundation.
dou.ua/forums/topic/53574

Підписатись на коментарі