Громада, Python та щирі обійми. Мій досвід учителювання в селі

💡 Усі статті, обговорення, новини про Python — в одному місці. Приєднуйтесь до Python спільноти!

Мене звати Олена Гаврилюк, і це моя історія — айтівиці, яка наважилася на дауншифтинг та пішла в сільську школу викладати інформатику й математику.

Раніше я працювала React Native розробницею в невеликому американському стартапі. А потім вирішила змінити своє життя: долучилася до програми лідерського розвитку через учителювання в малих громадах — «Навчай» від ГО «Навчай для України». Так я на рік переїхала в село Блиставиця на Київщині, де нині викладаю в державній школі.

Про те, що мене мотивувало стати вчителькою, як цей досвід на мене вплинув і що спільного між ІТ та сферою освіти — розповідаю в матеріалі.

Робота в IT

До викладання я працювала React Native розробницею в одному невеличкому американському стартапі: створювала мобільний застосунок для виклику майстра додому.

На початку 2024 року я вже чітко усвідомлювала, що більше не хочу «клацати кнопочки», замінювати функціональність на подібну, виконувати чергові редизайни чи інші «дуже важливі» завдання. Було бажання зайнятися чимось кардинально іншим, пізнати людей поза бульбашкою знайомих та друзів.

А поки визначалася з новим вектором розвитку, вирішила знайти суспільно корисну справу на найближчі кілька років.

Від бажання спробувати — до вчителювання в сільській школі

Якось ми їхали потягом з друзями, й один з них згадав про програму «Навчай». Він коротко переповів суть ініціативи: можливість піти вчителювати на рік або два за підтримки й менторства організації, навчатися лідерства та отримати додаткову стипендію. Відтоді бажання спробувати не покидало мене. Не думала, що все трапиться настільки швидко, але ось я вже пів року як викладаю в школі математику.

Мені імпонувала місія громадської організації «Навчай для України», її спільнота й цінності. Особливо вабила можливість долучитися до розвитку громади. Колись я працювала проєктною менеджеркою в ІТ, тому було цікаво порівняти ці досвіди. До того ж за рік учителювання я сподівалася суттєво прокачати навички публічних виступів.

Окрім математики, я веду уроки інформатики в 7 класі. Частина програми — кілька тижнів вивчення мови Python. Думала: ось він, мій зоряний час. Зараз як запрограмуємо! Та виявилося, що за такий короткий час нелегко пояснити дітям, як і навіщо їм писати той дивний код. Це стало моїм маленьким розчаруванням. Однак попри все мені подобається організовувати навчальний процес та ознайомлювати учнів з інформаційними технологіями.

Ще один цікавий аспект роботи в школі — це електронні журнали. Дивлюся на них з двох перспектив: як вчителька, яка буркоче через незручну функціональність, і як розробниця з обмеженим часом та бюджетом (бо так це, напевно, і було). Дещо навіть занотовувала на випадок, якщо одного дня вирішу розробити власну версію електронного журналу.

Завдяки досвіду в ІТ я маю фінансову подушку, яка дозволяє витримати різницю між попереднім доходом і нинішньою зарплатнею в школі. Вивела для себе формулу ідеального поєднання робіт (поки що теоретичну): вранці — три-чотири уроки до 12:00, а далі — кодити або тестувати щось на парттаймі. Це дасть змогу і працювати для душі — з дітьми, і підтримувати звичний рівень життя.

Раніше мені бракувало відчуття сенсу — хотілося мати заради чого вставати щоранку. Тепер така мотивація є. Освіта — це галузь, яку потрібно підтримувати вже зараз і ще наполегливіше розвивати після перемоги.

Втім, потреба бути корисною, яка й спонукала мене долучитися до програми, вже закрита. Зараз моя мотивація — довести розпочате до логічного завершення. Хочеться вірити, що моя присутність у школі справді щось змінює. Йдеться не лише про знання з математики, а й про приклад людяності та доброти, який я намагалася подавати.

Що спільного між IT і педагогікою

Ці дві сфери мають більше перетинів, ніж може здатися на перший погляд. Обидві потребують постійного навчання, гнучкості та вміння працювати з інформацією. ІТ-спеціалісти створюють рішення для складних проблем, а вчителі — формують мислення майбутніх поколінь та допомагають дітям розкрити свій потенціал.

Обидві галузі змінюють світ — кожна по-своєму.

Проте саме у вчителюванні відчувається прямий контакт із джерелом креативності та нестандартного мислення — дітьми. Викладання сповнює буденну роботу новими сенсами: ти не просто створюєш презентацію на урок, а й впливаєш на учнів та учениць — людей, які завтра розвиватимуть цю країну разом з нами.

Мене тішить, що сьогодні, щоб стати вчителем, не обовʼязково прощатися з ІТ. Громадська організація «Навчай для України» створює програми, які дають змогу викладати у форматі онлайн-волонтерства. Можна поєднувати вчителювання з поточною зайнятістю або ж узяти паузу в роботі на рік-два й офіційно працевлаштуватись у школі — я вибрала другий варіант.

Вчителювання — це про історії, які зігрівають

Мене якось попросили розповісти про найцікавіший випадок, який трапився в школі. Та я не змогла назвати один. Вчительський досвід складається з безлічі маленьких історій.

Цінними для мене стають прості моменти, як-от коли учні:

• цікавляться моїм самопочуттям, коли помічають, що щось не так;
• обіймають під час зустрічі або на прощання;
• пропонують смаколики;
• роблять компліменти — іноді щиро, іноді з прихованим наміром пересісти до подружки :);
• запитують, чи лишуся на наступний рік або чи не хочу стати їхньою класною керівницею;
• уточнюють, коли щось незрозуміло;
• продовжують навчатися, попри складнощі;
• активніше працюють на уроках після неформального спілкування в укритті;
• можуть подуркувати — на камеру та без;
• стають слухнянішими, коли на урок приходить «новий» дорослий;
• грають зі мною в настільні ігри під час повітряних тривог;
• не соромляться бути справжніми.

Жодного разу я не пошкодувала, що пішла з IT й стала сільською вчителькою інформатики та математики. Мої управлінські навички зміцнилися, так само як і вміння керувати власним часом. А ще я вбачаю справжній сенс у нинішній роботі.

Запрошую і вас стати рольовими моделями для дітей. Змініть своє життя через учителювання в малій громаді — і день за днем допомагайте трансформувати українську освіту.