Питання на питання — норм чи ні?

— Коли дедлайн по цьому проєкту?
— А ти бачив останнє оновлення в Trello?
— Ми вже отримали фідбек від клієнта?
— А ти питав у Саші?
Знайомі діалоги?

Є люди, для яких відповідати питанням на питання — це звичний стиль комунікації. Вони ніби уточнюють деталі, ніби повертають ініціативу назад. Але в реальності це може виглядати як уникнення відповіді або просто затягування діалогу.
Я не кажу, що це завжди погано. Іноді це справді логічно — коли питання потребує додаткового контексту. Але якщо це перетворюється на звичку, то комунікація стає схожою на довгу гру у «пінг-понг»: замість конкретики — ланцюжок питань, який може тягнутися нескінченно.

На мою думку, якщо можна дати відповідь одразу — краще дати відповідь і тільки потім уточнювати. Це економить час і робить спілкування простішим.

Наприклад:
— Коли дедлайн по проєкту?
✅ Дедлайн у п’ятницю. Якщо тобі потрібно більше деталей, подивися в Trello [посилання].
— Ми вже отримали фідбек від клієнта?
✅ Так, отримали. Але краще уточнити в Саші, він у курсі всіх деталей.

Такий формат економить мінімум одне зайве повідомлення і дозволяє швидше рухатися до суті.

У робочій переписці час — це ресурс. Якщо кожен відповідатиме питанням на питання, процеси будуть сповільнюватися, а робота перетвориться на нескінченний обмін уточненнями. Тому краще одразу давати інформацію, яку маєш, а потім, якщо потрібно — додавати свої питання.

А як ви ставитеся до питань на питання? Норм чи краще уникати? 😊

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Наприклад:
— Коли дедлайн по проєкту?
✅ Дедлайн у п’ятницю. Якщо тобі потрібно більше деталей, подивися в Trello [посилання].
— Ми вже отримали фідбек від клієнта?
✅ Так, отримали. Але краще уточнити в Саші, він у курсі всіх деталей.

Люди ліниві. Будеш відповідати на питання — всі до тебе тільки і будуть звертатися. Відповідь питанням на питання це просто розмовна форма такої відповіді. При бажанні можна переформулювати й без:

— Коли дедлайн по проєкту?
— Усі матеріали, пов’язані з дедлайном, у нас лежать в Trello, подивися там

— Ми вже отримали фідбек від клієнта?
— За питання комунікації з клієнтами відповідає Саша.

Поки є час і натхнення — розповім тут ще одну цікаву бувалину зі світу ІТ.
Але для початку анекдот в тему:

Студент зустрічає професора з довгою бородою у коридорі і питає:
— А ви коли спите — бороду зверху ковдри кладете чи під ковдру ховаєте?
Професор замислився та відповів:
— А от не знаю! якось не звертав увагу.
Через тиждень професор знов бачить цього студента у коридорі. Підбігає до нього і каже:
— Що ж ти наробив, паскуднику! Я вже тиждень не можу спати — і так не зручно і інакше.

Отже з мого досвіду відповідь типу «А ти у кого питав?» часто виникає на легасі проєктах де вже ніхто не розуміє як що має працювати — тому у кожного є своє правильне бачення.
Одного разу у мене виникло цілком практичне питання: якщо робоча зміни людини випадає на час, коли переводять годинник — то скільки годин людина має працювати і за скільки годин їй мають нарахувати оплату?
Насправді мало хто замислюється про таке — бо не часто стикається. Але якщо люди чергують у нічну зміну — то виходить от що:
— Коли годинник переводять на час уперед: фактично одна робоча година зникає. Тобто людина закінчить роботу у той самий час, але фактично проведе на роботі не 8, а 7 годин. Відповідно обсяг робіт запланований на 8 годин доведеться встигнути за 7.
— Коли годинник переводять на час назад: фактично одна робоча дублюється (скажімо 2 година ночі наступає двічі). Тобто людина закінчить роботу у той самий час, але фактично проведе на роботі не 8, а 9 годин.
У більшості випадків на це просто не звертають уваги і вважають що людина працювала як завжди 8 годин. Але комп’ютер не розуміє таких припущень. Більше того — вони викликають помилки у розрахунках. Уявіть що це водій який кудись їде. Якщо комп’ютер не врахує що одна година «зникла» — то він буде вважати що водій за 8 годин доїде вчасно, як завжди.
Історія почалася коли я зіштовхнувся з такою проблемою: клієнт поскаржився що у день переводу годинників увесь розклад був сформований невірно.
Далі поступово виявилося що ніхто не замислювався як має працювати система у такому випадку. QA казали що на це нема вимог і відповідали «А ти питав продакт овнера?», продакт овнер відправив до бізнес аналітика, той взагалі підключив юристів аби з’ясувати які на це закони ...
Поступово виникле величезне листування, куди була залучена купа людей з різних відділів, а у СС стояли вже топ-менеджери. Жоден не хотів брати на себе відповідальність сказати як же буде правильно. Аби пришвидшити рішення зібрали мітинг в усіма залученими людьми. На мітингу з’ясували що більшість людей не розуміють чому комп’ютер рахує що між 23:00 одного дня і 7:00 іншого може не завжди бути 8 годин. Аби це з’ясувати — у команду обговорення проблеми вирішили покликати технічних спеціалістів: архітектів і тех-лідів інших команд. Аби зрозуміти хто як рахує і чому. Виявилося що усі рахують по-різному і це скоріше питання налаштувань операційної системи. На цьому етапі до обговорення додалися ще й адміни. Але адміни швидко зіскочили посилаючись на те, що усі сервера працюють з UTC часом і там нема переводу годинників. Тому порадили спитати фронтенд розробників як вони підтримують часовий пояс користувачів. Таким чином питання пройшло по колу, зібрало величезну дискусійну групу — і повернулося до девелоперів. Якщо ви розробляли фронтенд то добре знаєте як JavaScript підтримує тайм-зони...
Оскільки годинники переводять тільки двічі на рік — то поки тривали обговорення пройшло декілька тижнів і проблема стала неактуальною. У підсумку вирішили що проблема у налаштуваннях операційної системи на якій працює браузер клієнта. Там є можливість відключити відстеження переводу годинників — отже клієнт має сам цим керувати.
Потім ще декілька разів двічі на рік надходили схожі скарги від клієнтів коли щось не так порахувало — але тепер вже можна було закривати цю проблему як дублікат.
Підсумок: якщо на питання відповідають питанням — то це тільки тому що соромляться відповісти «А біс його знає!».

колись їхав у поїзді у ніч переводу стрілок назад...
думав... як же воно буде...
та просто поїзд зупинився, і годину простояв )

Жоден не хотів брати на себе відповідальність сказати як же буде правильно.

ключове ))) тому як правило, довга переиска це пошук того хто візьме, або має взяти, на себе відповідальність.)

Інколи людям просто варто зробити хоч якийсь попередній аналіз самостійно, перш ніж підходити з питаннями.

Я, наприклад, часто питаю ПМа, чи читав він останній комент щодо тікета (причому, я його ще й тегаю в тих коментах), коли він питає, чому статус Blocked. Бо я витратила купу часу на детальний опис, чому задача не може бути взята в роботу (часто з конкретними прикладами і скріншотами), і було б непогано, якби й він витратив якийсь час, щоб прочитати це пояснення і зробити певні висновки, бо описати в двох словах інколи просто неможливо (а ще на це витрачається час всієї команди, бо він всі ці питання ставить на загальних мітингах, і якщо хтось почне пояснювати заново, то слухати також будуть всі).

Чи був у мене колега, якому було лінь прочитати доку по Гітфлоу, і він питав, що він робить не так замість того, щоб переглянути ту одну нещасну сторінку А4.

Так що, часто зустрічні питання задаються саме з метою підштовхнути співрозмовника до аналізу інформації. Особливо коли цей співрозмовник систематично ігнорує той факт, що інформація вже є, залишилось тільки самостійно з нею ознайомитись

Питання можна задавати лише по черзі, але краще не задавати їх взагалі. Перше, чому нас мають навчати в школі це правилам спілкування.

Пасивно агресивна риса деяких синьорів/лідів/начальників з ЧСВ по відношенню к підлеглим або нижчим по рангу.

Не завжди. Інколи це бажання дати джуну вудочку замість риби. І питання на питання ставиться таким чином, що джун відповідає «ааа, я зрозумів» і уходить

Ти вважаєш його ідіотом, тому що він чогось не розуміє, тому ти в ролі Жертви, бо тобі приходиться мати справу з ідіотами. Питання це завжди роль Жертви, завжди. Чим більше відповідей, тим більше нових питань.

Задавати питання це завжди імітація ролі Жертви, або роль Жертви, завжди. Тому питання, краще взагалі не задавати, тільки заклик до дії.

Если человек к вам подошел и вы позволили с собой заговорить, выслушали просьбу или предложение и не остановили, не ушли с самого начала, теперь вы обязаны согласиться хотя бы на одно предложение, теперь вы не можете проигнорировать или отказать, это будет тяжёлое оскорбление, которое может привести к реальным последствиям разного характера, но, вы теперь можете требовать озвучить 100 разных предложений, пока не выберете то, которое вас устроит, но обязаны выбрать хотя бы одно из 100 предложений и выполнить взятые на себя обязательства, договоренности, потому что, если обманите, нормальный, не униженный человек, вам точно устроит реальные последствия.

Будьте осторожны, будьте людьми, будьте ответственны!

шось не поняв... чєловєк сам подошол... з якого моменту я стаю винуватим ?

А як ви ставитеся до питань на питання?

Чому питаєте?

Підписатись на коментарі