Привіт

Відкриваю месенджер, бачу нове повідомлення, думаю, що це щось термінове. А там... просто «Привіт». І все. Ні деталей, ні питання, ні контексту. Чекаю кілька хвилин, намагаючись не перемикати увагу, але продовження немає. Врешті-решт, відповідаю: «Привіт». І що далі? Знову тиша.

Ця ситуація знайома кожному. Коли людина пише «Привіт» і не продовжує, вона змушує тебе чекати, переривати свої задачі, думати, що ж вона хотіла. Це терміново чи може почекати? Це важливе питання чи просто бажання поговорити? Поки не отримав продовження, мозок уже витрачає ресурси на здогадки.
Мені здається, що це не просто незручна дрібниця, а проблема робочої комунікації. Уявіть, що ви заходите в офіс до колеги, кажете «Привіт» і... мовчите. Колега відкладає свою справу, дивиться на вас, а ви стоїте й чекаєте, доки він відповість. А потім іще кілька секунд мовчите, перш ніж перейти до суті питання. Безглуздо, правда? Але ж у чатах це відбувається щодня.

Чому це проблема? Тому що кожен «Привіт» без деталей — це переривання уваги. Якщо людина занурена у задачу, а її відволікає сповіщення, їй знадобиться час, щоб повернутися в робочий ритм. Якщо ж таких повідомлень багато, продуктивність просто розчиняється між перемиканнями уваги.

Якщо вже починаєш розмову — кажи, про що вона. «Привіт» + суть питання = швидка і ефективна комунікація. Це економить час, спрощує роботу і допомагає швидше вирішувати задачі. І це не про формальність чи сухість, а про повагу до часу співрозмовника.
А якщо вам самі так пишуть? Не поспішайте відповідати одразу, дайте людині можливість продовжити. Або запитайте прямо: «Що саме потрібно?» Це створює звичку писати по суті й допомагає зробити комунікацію зручнішою для всіх.

Якщо вас теж бісить, коли пишуть тільки «Привіт» — став лайк. 😀

Немає альтернативного текстового опису для цього зображення

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Взяв собі за золоте правило, і у робочих комунікаціях, і в особистих переписках, ігнорувати всю писанину, доки не було поставлене конкретне питання адресоване конкретно мені або хоча б групі людей, до якої я відношуся (наприклад — «Колеги, ...?»). Ставлюся до цього, як до «людині просто треба виговоритися», без прив’язки до обсягу тексту — хоч там голе «Привіт», хоч ессе на 3000 слів.

Якщо там немає чогось, схожого на «Олександре, можеш будь ласка подивитися на цю задачу/проблему/логи?» або «Не підкажеш, де подивитися/дізнатися про *Х*?» або (в особистих повідомленнях) «Не хочеш на цих вихідних зібратися на пиво і шашлички?» — продовжую займатися роботою, а людина нехай сама вирішує, коли вона готова перейти до суті і чи готова взагалі.

У найгіршому випадку, мене можуть запитати: «Ти пропустив моє повідомлення? Ти нічого не відповів», завжди можна відповісти «Там не було ніякого питання, на яке я міг би відповісти чи call to action, яку я мав би виконати». Слава богу, з адекватними людьми до цього не доходить, а неадекватні люди не мають впливу на твій кар’єрний шлях, тож все окей в обох випадках.

а неадекватні люди не мають впливу на твій кар’єрний шлях, тож все окей в обох випадках.

Ось тут я б не був настільки впевнений... ;(

Відкриваю щоденний дайджест DOU у Gmail, бачу одна з нових тем називається просто «Привіт», думаю, що це знову за лайно? А там дійсно якесь лайно.

Так, тут далеко від вашого топіка «Доколе?». А там же така цікава назва))
ps — ні)

Я це робив, коли це ще не було мейнстрімом.

Що та коли зробив, «лайно»?) Вітаю.

Не лінь було час витрачати щоб знайти лайно мамонта? Візьми з полки пиріжок.

В тому випадку якщо це ви — ні))

Просто не відповідаю, поки немає конкретики. Не бачу у тому проблеми, плюс не вважаю, що не відповідати на такі повідомлення — це грубість навіть для корпоративної переписки.

По моим наблюдениям это рекрутерское.
— Здравствуйте Евгений.
— Здравствуйте.
(2 часа)
— Вы рассматриваете предложения о работе?
— Излагайте.
(4 часа)
— а какие ваши финансовые ожидания ?
...
и в хороший сезон пинг может доходить до двух суток

100500 recipients circle copypaste

Так, терпіти не можу, тому сам коротко суть питання видаю в тому ж повідомленні. Тим більше, коли ти начальник на ремоуті і твоє «привіт» може означати і щось погане.
Ще я терпіти не можу, коли бачу сповіщення в Teams про картинку. Зазвичай я відразу передбачаю якийсь баг, а коли воно ще й не самозрозуміле, то тим більше харить...

Скоріш за все питання було вже вирішене іншим шляхом бо ви були не доступні в той момент.

Якщо вас теж бісить, коли пишуть тільки «Привіт» — став лайк.

лайк. особливо коли так топіки називають.

Привіт. При наявності у вас достатніх потужностей і базових знань пітона ви можете інтегрувати телеграм кліент апі і відносно легку нейронку типу Mistral 7b(або mamay lm до якого в мене поки руки не дійшли) яка буде вести діалог за вас. Я б зробив так. Ну або інтегрувати апі чат гпт. Пройде досить багато часу поки хтось зрозуміє навіть з містралем)))

Колись в студентському віці робив примітивний чатбот для аськи, який просто видавав рандомні фрази з бд. Він був досить не поганий у флірті з дівчатами.

Ну або як варіант вимкнути всі сповіщення і не паритися по всякій фігні. Все рівно малоймовірно що чимось вийде допомоги враховуючи час реакції, навіть якщо це терміново. В кінці кінців подзвонять, якщо хтось помер.

Привіт.
Якщо ти боїшся втратити стан «занурення», а це саме так, то ти людина натхнення. До речі, як і я. Проте натхнення це не надійно. Краще мати занотований план. Виконувати його step-by-step значно легше чим у стан натхнення зазирати у далечінь далекого майбутнього, яке до того ж може взагалі не відбутися.
На «привіт» треба просто відповідати «привіт». Навіть «як ся маєш?» буде вже зайвим.
Завжди займайся якоюсь рутиною з плану — постав саме рутинні обов’язки першочерговими кроками виконання твого плану. І не плануй свій план тоді, коли хтось може тобі сказати «привіт» бо складання плану якраз потребує натхнення.
Спостерігання майбутнього у стані натхнення це дуже інтимний процесс. Найкраще робити його наодинці. І робити дуже обережно, бо як я вже написав — натхнення дуже оманлива штука.
Дуже легко побачити все і вийшовши зі стану не отримати нічого реального. Тому треба брати з цього астралу якомога менше. Все інше завтра знову тебе атакуватиме, якщо сьогодні щось реалізуєш у режимі step-by-step.
Бо реалізація ідей потребує саме покрокових дій. Поступового неквапливого наближення до більш менш прийнятного результату.

та ну... це вже величезний обсяг інформації...

хто?
сказав, написав чи ще в якийсь спосіб повідомив... чи повідомила
який контекст — робочий чи особистий?
яка інтонація?
і т.д.

а якщо ти ще й бачиш людину — це ще більше інформації...

Підписатись на коментарі