Сем Альтман визнав, що OpenAI повинна платити за інтелектуальну власність авторів

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Нещодавно СЕО OpenAI, Сем Альтман дав доволі цікаве інтерв’ю голові TED, Крісу Андерсону.

Найбільш болючою темою у розмові була проблема інтелектуальної власності — коли її озвучили, це викликало овації від глядачів:

Багато авторів обурені, що у них фактично крадуть їх роботи, а компанії активно користуються «сірою» правовою зоною щодо навчання ШІ.

На претензії Сем дуже часто уникав прямих відповідей та загалом притримувався «захисної тактики». Втім, деякі конкретні речі він проговорив вголос.

Зокрема, за словами Альтмана, для розв’язання контрверсійних питань потрібно створити свою окрему економічну модель — яка буде регулювати заробіток ШІ на творчій діяльності. У такого рішення є свої конфліктні моменти: наприклад, якщо модель генерує матеріал, «беручі натхнення» із семи різних авторів. Як ми тоді будемо розподіляти ці гроші? Незрозуміло.

Ведучій запропонував рішення «першого дня»: генеруєш матеріал у стилі конкретного автора — власник оригіналу отримує процент.

Альтман в цілому погодився із цією пропозицією від Андерсона:

«Знову ж таки, зараз ми не намагаємося генерувати зображення у стилі конкретного митця. Просто кажучи, що цей художник живий — ми цього не робимо. Але, я думаю, було б круто розробити нову [економічну] модель, де, якщо ти кажеш: „Я хочу зробити це в стилі цього художника“, і вони на це погоджуються, то там з’являється модель отримання прибутку»

Проблема з інтелектуальною власністю зараз стоїть дуже гостро: наприклад, нещодавно додані зображення у стилі студії Ghibli від ChatGPT стали чи не одним із найпопулярніших продуктів за всю історію компанії.

Також, правовласники почали ловити ботів-«скраперів» у веб-лабіринти, щоб не давати ШІ навчатися на їхніх матеріалах.

Конфлікт доходить навіть до рівня країн: OpenAI та Google нещодавно попрохали уряд США дозволити навчати моделі на захищеному авторським правом контенті — обґрунтовують такі рішення «перегонами із Китаєм», які американські компанії можуть програти.