ІТ для всіх, навіть для тих, хто працював на Delphi

У світі, де новий фреймворк викликає не менше ажіотажу, ніж чергова модель iPhone, IT-індустрія звикла захоплюватися «молодими, амбітними та голодними». Та поки одні радісно діляться у LinkedIn першим пет-проєктом на React, інші — спокійно, без гучних заяв — підтримують роботу критично важливих систем, які ніхто не має права «викотити у продакшн з багами».

То чому ж індустрія, яка так пишається своєю відкритістю та інноваційністю, досі так насторожено ставиться до віку? І чи не настав час визнати: саме старші фахівці приносять у команди не тільки технічну глибину, а й людську зрілість?

Цей текст — не критика молодості. А нагадування: зрілість — це теж капітал. І, можливо, один із найбільш недооцінених у сучасному IT.

1. Стереотипи про «старших» айтішників

У кожної галузі є свої міфи. В ІТ один із найживучіших — це ідея, що після 35-ти кар’єра повільно скочується вниз, а після 45-ти — ти вже майже динозавр, який не знає, як писати prompt в AI.

Ось кілька розповсюджених упереджень — і реальність, яка за ними стоїть:

Стереотип 1: Вони (себто старші фахівці) не встигають за новими технологіями

Реальність: Більшість з них — ті самі люди, які першими кинули Windows і пішли на Linux. Просто тепер вони не женуться за хайпом, а вибирають ті технології, які реально працюють. Вони теж юзають ChatGPT — просто для складних, нетривіальних запитів, а не щоб «згенеруй мені CRUD з фреймворком, який вийшов вчора».

Стереотип 2: Їм складно інтегруватися в молоді команди

Реальність: Це не про вік — це про атмосферу. Якщо в команді цінують підтримку, досвід і емпатію — досвідчений айтішник стане не перешкодою, а точкою опори. Саме вони часто надають команді стабільність і глибину, коли всі решта ще вчаться тримати баланс між обсягами роботи й дедлайнами.

Стереотип 3: Вони не адаптивні

Реальність: Ви серйозно? Ці люди пережили еволюцію від Pascal до TypeScript, від J2EE до Spring Boot, і не втратили глузд. Вони навчилися вчитися — і це головне.

Стереотип 4 (ось він якраз підтверджується): У них гірший рівень англійської

Реальність: Так, це правда — для багатьох, хто починав кар’єру ще у 90-х чи 2000-х, англійська справді була не must-have. Проєкти були переважно локальними, навчання — українською або російською, і ніхто не питав на співбесіді «How do you usually approach solving tech problems?». Але ж мова — це навичка, а не дата народження в паспорті. Її можна підтягнути, особливо якщо є реальна потреба та трохи командної підтримки.

2. Переваги досвідчених фахівців

Всі, певно, чули цей анекдот: HR: «Шукаємо Junior Ruby on Rails Dev з 25-річним досвідом»

Реальність: Ruby on Rails з’явився у 2004-му. І знаєте, хто може його знати зсередини? Ті самі люди, які були там «від самого початку».

В сучасному ІТ індустрія часто захоплюється молодими блискавичними мізками, які «горять» від ідей. Але давайте чесно: ентузіазм — це прекрасно, поки не треба дебажити код, який написав ChatGPT і про який ти маєш тільки поверхневе уявлення.

• Досвід = розуміння контексту:

Старші фахівці знають не лише як, а й чому. Вони не просто фіксять баг — вони йдуть у глибину. Вони можуть і докопатися до центру Землі, якщо треба. Бо їх навчали так: зрозумій проблему, а не просто залатай її патчем.

• Не тільки «технарі», але й архітектори:

Їхній досвід дозволяє їм бачити не лише задачі, а й систему в цілому. Вони розуміють довготривалі наслідки короткотермінових рішень — і саме тому часто стають тими, хто тримає технічну якість проєкту.

• Терпіння і стійкість:

Коли дедлайн «на вчора», а продакшин знову впав — молодий студент у паніці. А сеньйор з 20-річним досвідом просто спокійно робить свою роботу. Він уже це бачив. І не раз.

• Ментори, які пам’ятають інтернет ще з модемами:

Їхня сила не лише в тому, що вони можуть навчити. А ще й у тому, як вони це роблять. Без токсичності, зверхності чи «а от у мої часи» — а з розумінням, що всі ми колись були джунами.

• Вони за стабільність:

Старші ІТ-фахівці — це не ті, хто стрибає з проєкту на проєкт у пошуках «чогось кращого». Їм нецікаво просто «набити портфоліо» або попрацювати 6 місяців заради нової лінійки в резюме, бо:

• Вони шукають роботу, яку справді люблять, і команду, де можна залишитися надовго. Їхній підхід — будувати, а не тестити.
• До того ж, такі спеціалісти мають стратегічне мислення — вони думають не лише про спринт, а про марафон.

3. Скільки років середньому айтівцю: статистика й що вона нам каже

За даними Delo.ua за 2023 рік, середній вік українського IT-фахівця складає 31 рік. Для порівняння: у 2020-му цей показник становив 28 років (джерело — DOU). Тобто вік спеціалістів поступово зростає, що говорить про дорослішання галузі.

Як виглядає розподіл віку серед айтівців:

• Інтерни та джуни — 24–25 років
• Мідли — 27 років
• Сеньйори та тімліди — 31 рік
• Техліди, менеджери, керівники — 32 роки
• СТО, CEO, Architects, Program Directors — 34 роки
• Найстарші — DBA (36 років), DevOps/SRE та ERP/CRM (32 роки)

Але найцікавіше це те, як мало в ІТ людей віком 40+:

Тобто, усього 5,7% айтівців — це люди, старші за 40 років. І це показує, що в індустрії, яка давно перейшла стадію «молодої», все ще існує значний віковий дисбаланс.

4. Чому в ІТ так мало людей віком 40+?

1. IT в Україні почало активно розвиватися тільки у 2000-х.
   Ті, кому зараз 45+, у 90-х не мали змоги піти в IT — це ще не була масова професія.
2. Стереотипи з боку ринку.
   Хоча ІТ уже давно виросло з іміджу «молодіжної тусовки», на ринку ще трапляються упередження. Вік часто сприймають як недолік, а не як джерело досвіду та надійності.
3. Професійна ротація.
   Частина спеціалістів 40+ мігрує в менеджмент, засновують стартапи або йдуть у суміжні сфери — консалтинг, продакт-менеджмент, бізнес-аналіз тощо.

Висновок: IT — це не про вік. Це про цінність.

Світ змінюється, технології — ще швидше. Але є дещо, що залишається незмінним: люди, які творять ці технології. І в той час, як ринок IT десятиліттями будував образ молодого, безсонного генія з ноутбуком у кав’ярні, реальність набагато глибша, цікавіша й зріліша.

Айтішник 40+ — це не «дивина» в індустрії. Це — людина, яка бачила, як змінювались парадигми, як на зміну Java Applets прийшов Node.js, як розвивалися мови, фреймворки, архітектурні підходи. Вони не лише пам’ятають часи, коли все писалось у блокноті — вони пережили, адаптувались і прийняли нове.

Їхній досвід — це не минуле. Це актив.
Той, хто вмів розгрібати баги до StackOverflow, точно не загубиться в епоху ChatGPT. І хоча вони теж користуються штучним інтелектом, на відміну від багатьох — розуміють, що не кожну помилку можна вирішити prompt’ом. Іноді потрібно зануритися глибоко. Саме це — головна суперсила зрілих фахівців: терпіння, критичне мислення і системне бачення.

Старші айтішники часто менш схильні до «робочого туризму» — вони шукають не просто черговий проєкт, а справу, з якою хочуть бути надовго. Їм важлива стабільність, сенс, етика процесів. І саме тому вони так цінні для команд, які будують щось складне, велике, довготривале.

Так, в ІТ все ще є чимало ейджизму. Але ми маємо можливість це змінити:

• Компанії можуть почати відкривати двері не тільки для молодих амбіцій, а й для зрілих професіоналів, які приносять стабільність та досвід.
• Рекрутери можуть прибрати вікові стереотипи та оцінювати кандидата за його навичками, а не за датою народження.
• Спільнота може створити нову норму, де вік — не бар’єр, а додатковий ресурс, який приносить цінність та компетентність.

І коли ми нарешті приймемо, що молодість — це не головна валюта в IT, ця індустрія стане ще мудрішою. І — сильнішою.

1 — delo.ua/...​eni-v-maibutnyomu-427600

2 — dou.ua/...​a/articles/portrait-2022