Мій шлях від інженера до продуктового лідера у міжнародній компанії

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Якщо ви думаєте, що технарю складно стати лідером, то моя історія доведе, що це цілком реально. У 25 років я захистила Ph.D. із радіовимірювальних приладів, впевнена, що моє життя буде пов’язане з наукою і технологіями. Мені подобалося занурюватися в дослідження, висувати гіпотези й перевіряти їх, і цей підхід я застосовую досі. Але доля вирішила інакше. Почавши як програмістка, я скоро зрозуміла: створювати продукт — це не тільки про код. Це про те, як мислити out side of the box, стратегувати й взаємодіяти з людьми.

Кар’єра в ІТ далеко не завжди пряма стежка від першої роботи до менеджерського крісла. Успіх залежить не лише від того, як добре ти знаєш мови програмування чи всякі технічні штучки. Тут про те, як ти вмієш змінювати себе, вирощувати нові частини своєї персоналії й тим самим змінювати світ. Я вірила, що технології змінюють межі можливого, що зумовило мій розвиток з розробниці до позиції продуктової лідерки в Stellantis. Мій шлях був тернистим: від перших спроб писати код (коли злітав Apache HTTP Server і я не встигала виконати тетове завдання для першої роботи) до моментів, коли я приймала рішення про продукт і його фічі.

Що ж робити, коли мучить думка, що ти не хочеш більше створювати код? Як перейти від ролі розробника до ролі, де ти сам створюєш roadmap, vision and mission продукту, важливого для користувачів?

Початок кар’єри. Від програміста до PMa

Свою кар’єру в ІТ я почала з досліджень у сфері радіотехніки, що вилилось у захист кандидатської дисертації на тему «Радіовимірювальний прилад для визначення потужності оптичного випромінювання». Ще в аспірантурі я навчилась розбиратися в складних речах, не здаватися навіть якщо складно і здається неможливим з першого погляду, а також виконувати завдання без зайвих емоцій. Але з часом стало очевидно, що наука в Україні не дасть бажаного: грошей там було замало, а місця — ще менше. Тож я почала шукати інші способи реалізувати себе.

Урешті-решт я вирішила спробувати себе в розробці програмного забезпечення. Мій вибір впав на мову програмування PHP, яка на той момент мала попит для розробки web aplication. Після отримання оферу я почала працювати backend-розробницею. Проте швидко зрозуміла, що мені не вистачає знань одного лише backend, тому опанувала ще й frontend. Я стала краще розуміти, як різні частини продукту взаємодіють між собою.

Як розробниця я зрозуміла, що таке дедлайни, баги, а також необхідність швидкого навчання. Болючим стало усвідомлення того, що навіть ідеально виконаний проєкт може піти в «довгий ящик». Після того, як я завершила технічно бездоганний продукт, про нього просто забули. І тут я замислилася: чому так сталося? Як так вийшло, що ми не запитали користувачів про їхні потреби? Чи ми запитали, але отримали не ті відповіді, що дійсно важливі?

То був переломний момент для мене. Я відчула сильний біль усіх розробників, коли їхня кропітка робота виявляється марною. І нарешті зрозуміла значення ідіоми про мавпячу працю. В мене виник мільйон запитань: чому бізнес витрачає кошти і платить зарплату інженерам за продукт, який не потрібен користувачам? Прийшов час дослідити, як ухвалюються рішення про створення продуктів, надважливих для користувачів. Так я вирішила світчнутися у продакт-менеджмент.

Як змінюється мислення. Виклики управління та лідерства

Коли я отримала офер у продуктовому стартапі у сфері робототехніки, я занурилась в роботу над продуктом from scratch. Відповідала за все: від пошуків команди до переговорів із китайськими постачальниками комплектації для роботів. Тут мені дуже знадобилися знання з радіотехніки, а програмістський досвід став справжньою суперсилою. Завдяки тому, що я раніше сама була програмістом, легко розбиралася в архітектурних рішеннях, які ми застосовували.

Спочатку я прокачала стратегічне мислення і навичку планування. Балансувала між технічними можливостями команди та бізнес-потребами. Вчилася розставляти пріоритети, щоб продукт знайшов своє місце на ринку. Одним із найскладніших завдань було сформувати vision and mision для продукту, які поєднують реальні потреби людей із цілями компанії. Я годинами копалася в дослідженнях ринку, аналізувала конкурентів і розбиралася, чого хочуть користувачі, щоб знайти ту саму унікальну фішку нашого продукту.

Найголовніше, що я засвоїла, — це делегування. Спочатку я намагалася тримати все під контролем, але потім зрозуміла: хорошій команді потрібна свобода. Довіряти людям і давати їм простір для ідей підсилює і команду і лідера.

Робота в міжнародному середовищі була для мене справжньою школою життя. Я працювала з людьми з усього світу: колумбійськими інженерами, китайськими постачальниками, індійськими розробниками, бразильськими менеджерами, а ще з купою європейських і американських колег. Такий досвід не тільки розширив мої горизонти, а й навчив мене бути лідером. Я навчилась мислити стратегічно й налагоджувати контакт із людьми з абсолютно різним культурним бекграундом.

Вихід на міжнародний рівень і глобальні проєкти

Після початку повномасштабного вторгнення мені довелося перебратися до Польщі. Дуже швидко я зрозуміла, що європейський ІТ-ринок живе за своїми правилами — іноді вони навіть суперечать тому, до чого я звикла в Україні. Але разом із цим з’явилися й нові можливості. У Польщі активно шукають людей такі техгіганти, як Google і Stellantis (один із найбільших автовиробників у світі).

Мені пощастило пройти співбесіди в обох компаніях. Цікаво, що рекрутерка Google сама мене знайшла через LinkedIn — мабуть, зацікавив мій технічний досвід, особливо робота з Big Data і машинним навчанням. Але процес відбору в Google затягнувся на віки, і я зупинила свій вибір на Stellantis. Там усе було схоже, але на кілька місяців швидше.

У міжнародних компаніях відбір — це ціла епопея, яка може тривати місяцями. Для порівняння, в Україні у 2021 році я отримала офер уже через місяць після першої співбесіди. Тож такий повільний темп у Європі став для мене справжнім сюрпризом.

Чим відрізняються локальні та міжнародні проєкти

Робота в міжнародній корпорації — це зовсім інший світ порівняно з локальними компаніями. Ось що кидається в очі:

• Масштаб і складність проєктів — робота ведеться не на рівні окремого ринку, а для десятків країн одразу. Наприклад, необхідно запустити застосунок, що буде працювати на всіх континентах, підтримуючи 12 автомобільних брендів.
• Регламентовані процеси — великі компанії мають складну структуру ухвалення рішень, що впливає на швидкість реалізації змін. То був мій великий біль після гнучкого і динамічного українського ІТ.
• Багатонаціональні команди — необхідність враховувати культурні та часові відмінності при організації роботи.

Бюрократія часом виводить із себе, але це не привід опускати руки — треба вчитися швидко ухвалювати розумні рішення. Секрет у тому, щоб знайти баланс: трохи свободи, як у стартапах, і трохи порядку, як у корпораціях.

У міжнародних компаніях не дивляться, скільки років ти відсидів на одному місці. Їм важливо, що ти приніс нового і який вплив зробив. Саме це стало моїм квитком до швидкого кар’єрного росту. Працюючи в новій компанії, я навчилася вести глобальні продукти, згуртовувати команди з різних куточків світу і мислити на кілька кроків уперед. І знаєте що? Навіть якщо ти починаєш із локального ринку, у міжнародній компанії можна досягти висот.

Чому менторство і навчання такі важливі для кар’єри

Навчання і менторство — це не просто допомога іншим, а й крутий спосіб рости самому. Коли ти ділишся знаннями, то краще розбираєшся в темі, прокачуєш уміння спілкуватися і починаєш мислити більш стратегічно. Для мене менторство — це не просто хобі, а ключова частина моєї кар’єри.

Працюючи ментором у Alchemist Accelerator, Growth Mentor та WomenTech Network, я підтримую підприємців, стартапи та спеціалістів. Допомагаю їм розвивати продукти, шукати можливості на ринку і будувати бізнес-моделі, які реально працюють.

Ще одним важливим кроком для мене стало викладання в Laba/Robot_dreams. Я створювала лекції, практичні заняття і домашки з управління ІТ-продуктами, а потім вчила групу з 30 людей. Цей досвід навчив мене бачити картину ширше і водночас заглиблюватися в деталі — від планування проєктів і аналізу потреб користувачів до спілкування, наставництва і навіть уміння розповідати історії. Бо коли пояснюєш щось іншим, сам починаєш краще все структурувати.

Робота над курсом змушує чітко формулювати думки і адаптувати їх під різні аудиторії. Менторство вчить мотивувати людей і давати їм підтримку. А коли обмінюєшся знаннями й досвідом, відкриваються двері до нових ідей і співпраці.

Як прокласти свій шлях від інженера до продуктового лідера

• Розвивайте мислення, орієнтоване на продукт і бізнес. Інженери чудово розбираються в технічній стороні продуктів, але для продакт-менеджменту потрібно дивитися ширше, як продукт приноситиме прибуток.
• Ази продакт-менеджменту зайвими не будуть. Курси, книги, блоги чи вебінари — підходить усе.
• Беріть на себе більше відповідальності там, де можливо. Якщо ви інженер, спробуйте додати до своїх завдань щось із продакт-сфери: аналіз, роботу з вимогами чи спілкування з користувачами.
• Ментор теж не завадить. Досвідчена людина поруч — це як ліфт, який доставить вас на правильний поверх швидко та з комфортом.
• Навичка розуміти аналітику. Те, як ви вмієте розбиратися в даних, відчувати потреби користувачів і ухвалювати рішення на основі цифр — просто must-have для продакт-менеджера.

Такий світч вимагає активності й розвитку нових навичок. Не бійтеся ризикувати та ухвалювати сміливі рішення, адже, як відомо, доля на боці хоробрих (Fortes fortuna adiuvat).

Замість висновків

Мій шлях про те, як віра в технології та готовність постійно навчатися можуть відкривати нові горизонти. Я почала з програмування й досліджень, а потім дійшла до створення продуктів. Опанувала мистецтво поєднання технічного фундаменту зі стратегічним мисленням. А праця з командами з усього світу змусила знаходити баланс між свободою та структурою, адже продуктове лідерство не тільки про прибуток і бізнес KPI, а й про прагнення зробити світ кращим.

Буду рада поспілкуватися й поділитися досвідом у LinkedIn.