Як телефонний хакінг сприяв розвитку ідей Столлмана

Річард Столлман — засновник руху за вільне програмне забезпечення та автор GNU General Public License. Його ідеї про свободу користувачів, відкритий код і етичне програмування стали основою для сучасного розуміння цифрових прав. Але звідки виникло це бачення? Одним із джерел натхнення для Столлмана була культура телефонного хакінгу — або «фрікінгу» — яка процвітала в США у 1960–70-х роках.

Телефонний хакінг: джерело натхнення

Телефонний хакінг, або фрікінг, — це практика дослідження та маніпулювання телефонними мережами з метою безкоштовного здійснення дзвінків або вивчення системи. Фріки використовували спеціальні пристрої, такі як «блакитні коробки», для відтворення тонів, які контролювали телефонні мережі. Ця діяльність була не лише технічною грою, але й формою протесту проти монополій, таких як AT&T, і символом прагнення до свободи інформації.

Столлман, хоча й не був безпосередньо залучений до фрікінгу, був глибоко вражений духом цієї культури. Він бачив у ній приклад того, як технічні знання можуть використовуватися для підриву авторитарних структур і просування свободи.

У 1970-х роках Столлман працював у Лабораторії штучного інтелекту MIT, де панувала культура хакерства — прагнення до творчого вирішення проблем, обміну знаннями та відкритості. Ця атмосфера сприяла формуванню його переконань щодо важливості вільного доступу до програмного забезпечення та інформації.

«Хакери зазвичай не поважали безглузді правила, які адміністратори люблять запроваджувати, тому шукали обхідні шляхи. Наприклад, коли комп’ютери в Массачусетському технологічному інституті почали мати „безпеку“ (тобто обмеження на те, що можуть робити користувачі), деякі хакери знайшли хитрі способи обійти безпеку, частково для того, щоб вільно користуватися комп’ютерами, а частково просто заради кмітливості (хакінг не обов’язково має бути корисним). Однак лише деякі хакери робили це — багато хто був зайнятий іншими видами кмітливості, такими як розміщення якогось цікавого предмета на вершині великого купола Массачусетського технологічного інституту , пошук способу виконати певне обчислення лише з 5 інструкцій, коли найкоротша відома програма вимагала 6, написання програми для друку чисел римськими цифрами або написання програми для розуміння питань англійською мовою. (Хакінг не обов’язково має бути без практичного використання.)» — Річард Столлман.

Столлман вважав, що обмеження доступу до коду суперечить духу хакерства і перешкоджає технічному прогресу. Це переконання стало основою для його подальшої роботи над GNU і рухом за вільне програмне забезпечення.

«Тим часом інша група хакерів у Массачусетському технологічному інституті знайшла інше рішення проблеми комп’ютерної безпеки: вони розробили Несумісну систему розподілу часу без „функцій“ безпеки. У хакерському раю, у славні дні Лабораторії штучного інтелекту, не було зламу безпеки, бо не було безпеки, яку можна було б зламати. Саме там, у цьому середовищі, я навчився бути хакером, хоча й раніше виявляв схильність до цього. У нас було багато інших сфер, у яких можна було грайливо проявити кмітливість, не створюючи штучних перешкод для безпеки, які потім доводилося долати.» — Річард Столлман.

У 1983 році Столлман започаткував проєкт GNU з метою створення вільної операційної системи. Щоб захистити свободи користувачів, він розробив концепцію copyleft — юридичний механізм, який дозволяє вільно використовувати, змінювати та поширювати програмне забезпечення, за умови збереження тих самих прав для інших. Це було своєрідним «хаком» системи авторських прав, спрямованим на забезпечення свободи, а не обмеження

Висновок

Культура телефонного хакінгу, з її прагненням до свободи та технічної творчості, значною мірою вплинула на формування ідей Річарда Столлмана. Вона стала джерелом натхнення для його боротьби за вільне програмне забезпечення та права користувачів. Сьогодні ці ідеї залишаються актуальними, нагадуючи нам про важливість відкритості, співпраці та свободи в цифрову епоху.

Ця публікація є частиною циклу статей, присвячених конференції Free Software Conference Ukraine, яка цього року проводиться в знак святкування 40 річниці FSF 18 травня у м. Львів. Більше деталей за посиланням: Free Software Conference Ukraine, 18 травня | DOU.

Інші статті:

1. 40 років свободи: як Free Software Foundation змінила хід ІТ-історії | DOU
2. Від бронювання авіаквитків до їжака Соніка: Історія програмного забезпечення, яку ми забули | DOU
3. Які напрямки відкритого ПЗ існували в світі до створення Free Software Foundation | DOU
4. Шлях відомих технологічних компаній від протистояння до підтримки вільного ПЗ | DOU