AI агенти vs людська взаємодія: швидкість виконання завдань залежно від інтерфейсу взаємодії
Друзі, симуляція інциденту, наближеного до продакшн-сценарію, продемонструвала значну різницю у швидкості виконання завдань залежно від інтерфейсу взаємодії:
• Людська взаємодія (чат з колегами) — 37 хвилин
• Cursor (текстовий чат з агентом) — 6.15 хвилин
• VoiceOps (голосова взаємодія з агентом) — 22 хвилини
(Використав набір промтів (prompts), що і в спілкуванні в чаті з колегами)
Cursor агент з MCP серверами (~50 інструментів):
- kubernetes-mcp-server — управління ресурсами Kubernetes
- flux operator — управління ресурсами Flux
- github — інструменти source control
- ed210 — інструменти реліз контролера
Людський фактор
Людський фактор вносить значні затримки у процес, однак поки що залишається найбільш гнучким та надійним джерелом контексту, експертизи та прийняття рішень у випадках, коли AI агент стикається з неоднозначністю або нестачею даних.
Cursor-агент у текстовому режимі
Cursor-агент у текстовому режимі — найефективніший інтерфейс у контексті швидкості, що демонструє ~6x перевагу над звичайною «людською» співпрацею.
VoiceOps-підхід також ефективніший за людське спілкування, однак вимагає більше часу, ніж текстовий агент, через природні затримки в голосовій комунікації (прослуховування, уточнення, підтвердження).
Таким чином, поєднання агентів (MCP, Cursor, VoiceOps etc) з людською експертизою поки забезпечує оптимальний баланс між швидкістю реакції та якістю прийнятих рішень. Актуальним напрямком для подальшого розвитку інцидент-менеджменту в cучасних умовах, бачу покращення роботи інструментів (MCP tools) та автоматизацію процесу Code Review з мінімальним залученням людини.
Немає коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів