Робота і ПТСР

Сьогодні хочу розповісти, як працюється з ПТСР. Пишу з власного досвіду.

Бачив деякі пости про те, що ось повернуться наші контужені Захисники — і буде повна жопа. Звісно, держава повинна працювати над психологічною реабілітацією ветеранів, але, як ми знаємо, наразі їй не до цього. Тому це відповідальність і суспільства також: ми повинні допомогти нашим Захисникам у реінтеграції в цивільне життя.

Але тепер до теми поста. Якщо коротко — працюється важко, особливо якщо робота стресова. Адже стрес може викликати, так би мовити, загострення. Взагалі, при ПТСР, якщо хтось не знає, спостерігається підвищена тривожність, яка впливає на роботу тим, що ти постійно переперевіряєш свій результат.

Також є проблема зі зміною настрою. Я іноді можу покричати або, навпаки, впасти в депресію, але мені пощастило з колективом — вони ставляться до цього з розумінням. 😅

Через проблеми зі сном не завжди хочеться працювати — хочеться тільки спати. І через це знижується концентрація та увага, що іноді призводить до некритичних проблем.

Та навіть із цим ветерани — дуже проактивні та ініціативні люди, які завжди доводять свої задачі до завершення. Можливо, від компаній потрібен просто унікальний підхід до таких людей — наприклад, частіше давати можливість працювати віддалено тощо. Головне — звертати увагу на результат!

Тому хочу ще раз сказати: ПТСР, попри всі труднощі, не заважає нормально працювати! Головне — не боятися розмовляти з такими людьми, і тоді ваш бізнес тільки виграє.

Адже ветерани це не лише про «проблеми», а ще цінний досвід, витривалість попри всі проблеми зі здоров’ям а також відповідальність!

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Друг, у нас пол-страны с ПТСР-ом. Не у всех он такой острый, как после фронта, но поверь — каждый, кого разбудил ночной прилет, каждый, кто потерял близкого на фронте или в тылу, носит его в себе. Учимся жить в новой реальности.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

насілувати місяць і ти полікувався в психологів, но не забув і коли не поспиш не поіш то звичайно буде реагувати на таку ситуацію гостро або тебе вібуть «ну як воно весело було»

тому як такого поняття птср і немає тому що це незаконно
і є

десь в якомусь інтерв’ю на ютубі чув історію одного бійця, який був у полоні. після полону його птср — він інколи встає і співає гімн росії, тому що в полоні їх там заставляли його співати, ну і плюс нелюдські умови і знущання. отак психіка відреагувала. я там зрозумів що йому самому від того смішно, але це реально ніби 1984 якийсь. хто читав той знає, що мається на увазі.
думаю, що українському суспільству треба буде навчитись залишити срачі (особливо мовні) у минулому і прокачувати толерантність і взаєморозуміння до оточуючих.

Лучше пусть пройдёт ещё гражданская если очень нужно поубивать у кого любимый язык русский, тогда будет всё хорошо до следующего несовпадающего признака, тогда ещё одна гражданская, и ещё, пока не останется reference implementation

Спасибо за ваше мнение, но я думаю вы очень сильно заблуждаетесь. Ну, либо вы бот.

думаю, що українському суспільству треба буде навчитись залишити срачі (особливо мовні) у минулому і прокачувати толерантність і взаєморозуміння до оточуючих.

Суспільство, яке зараз в соцмережах аналізує кожного учасника євробачення на предмет того в якому році відвідував рашку, чи фоловить в інстаграмі будь-кого із російських діячів культури і чи лайкнув хоч один пост хоч когось хто прямо чи косвено підтримав війну проти України чи підтримав рашку чи совок на будь-якому етапі життя? І на основі досліджень випускає довідку за представника якої країни треба голосувати на євробаченні а за кого ні?

Суспільство, у якого зараз пригорає від перемоги австрійського оперного співака, який о Боже, посмів фоловити в інстаграмі Нетребко (російську оперну співачку, яка половину життя живе в Австрії і має австрійське громадянство), яка хоч і висловлювалась кілька раз проти війни, но в 2012 році дозволила розмістити себе в списку 500 знаменитостей, які ніби-то підтримують путіна.

Успіхів. Це суспільство хворе. Так, всі українці мають повне право ненавидіти рашку, ніхто не забороняє, але ж не треба перетворювати це на смисл свого життя.

пісенний щорічний конкурс серед європейських країн (+ Австралія).

Як завжди, Сіднейське ТРО вчить недолугих хохлів кого і як їм ненавидіти.

Вже написав коментар про це, але винесу окремим постом.
Зіткнувся з цікавим дослідженням про відчуття стресу, депресивного стану, ПТСР. Проводили в три хвили, на військових, цивільних чоловіках і жінки.
Повний текст дослідження
habitus.od.ua/...​rnals/2024/68-2024/26.pdf
Графік з досліджень
res.cloudinary.com/...​/q21zmh6npwby66r1zdb2.png
Легенда:
В першій хвилі було опитано 1938 громадян
України в період з 28.09.2022 по 18.02.2023.
В другій хвилі було опитано 436 громадян
України в період з 20.04.2024 по 28.04.2024.
В третій хвилі було опитано 274 громадянина
України в період з 09.12.2024 по 15.12.2024.

ППН — Переживання психічного напруження
BDI-II — Рівень депресивності
PCL-5 — Ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР)

І з цього дослідження вийшли доволі цікави результати, що найбільший ПТСр відчувають чоловіки (барабанна дроб) за кордоном, найменше військові.

Так шо допомоги потребують, в першу чергу, ті хто виїхав (жарт).

І з цього дослідження вийшли доволі цікави результати, що найбільший ПТСр відчувають чоловіки (барабанна дроб) за кордоном, найменше військові.

Цивільні за кордоном а не чоловіки за кордоном. Що, власне очіковано, так як більшість із них це біженці, без знання мови, які б ніколи в мирний час не виїхали. Так що той ще стресс. В якомусь Львові було б набагато легше.

Цивільні за кордоном а не чоловіки за кордоном.

Так, цивільні за кордоном. А в останньому графіку «цивільні чоловіки» також в лідерах.

Що, власне очіковано, так як більшість із них це біженці, без знання мови, які б ніколи в мирний час не виїхали.

В умовах опитування виїзд мав бути вже після початку повномасштабного вторгнення. Тож це яка раз біженці.

Коли стрес, то наша психіка максимально нас захищає, тому, ми більш — менш дуже адекватно сприймаємо і діємо.
Але, коли наступає стабільність, то чекають ще гірші моменти: буде багато людей з інсультами, активізуються у людей сердечні захворювання ітд.
Я кажу, бо у батьків, коли після місяців обстрілів ітд, стало спокійніше, вони поховали купу знайомих, ще дуже багато онкохворих людей стало ( і це за короткий час).

тут проглядається сумний вибір:
або постійний сильний стрес і психіка максимально нас захищає (як довго?)
або смерть від онкозахворювань... у чотирьох стінах...

кращі варіанти є?

є, звернутись до спеціалістів, які будуть підтримувати психічний стан в більш-менш стабільному стані

якось воно... а хто підтримує тих спеціалістів?

ПТРС займаються лікарі психотерапевти. Це суттєва ментально-соматична хвороба гоомональний збій і т.д., яку лікують зокрема і медикаментами в гострій фазі. Необхідне професійне фахове лікування. В цілому в США дуже вооючій країні, усе вже вивчено та поставлено на потік, особливо після В’єтнамської війни. Та це відповідні бюджети і направлена діяльність.

Юра, я не знаю, наскільки довго захищає.Я нещодавно була вдома( я туди -сюди катаюсь часто) і йшла просто з песиком по вулиці і мені стало зле. Я не знаю, чи це схоже на паніку, але мені здавалося, що серце вискочить. А причина проста: я чз 3 роки згадала будинок, де ми і ще декілька людей ховалися від винищувачів в Ірпені.
Тобто, я три роки катаюся туди -сюди і от тільки зараз флешбекі. А що казати про людей, котрі щодня під обстрілами.

йшла просто з песиком по вулиці і мені стало зле. Я не знаю, чи це схоже на паніку, але мені здавалося, що серце вискочить. А причина проста: я чз 3 роки згадала будинок, де ми і ще декілька людей ховалися від винищувачів в Ірпені.

нахіба винищувачу будинок?
(звісно... в той момент про таке не думається)
думаю, це страх смерті...
мабуть це якось пропрацьовується — самостійно... з фахівцем... з книжками.. .з мудрими людьми.. і т.д.

А що казати про людей, котрі щодня під обстрілами.

тут питання в тому, насільки добровільно там люди знаходяться...
теоретично ризик для життя є всюди... і в мирному житті також...
є і плюси на прифронтовій території... нерухомість дешевша і т.д.... жарт )

Тоді був повітряний бій між винищувачами( я не знаю, як правильно це називається) і ми не могли бігти на евакуацію, бо вони дуже низько літали і туди — сюди. Ми ховалися, поки вони відлетять. Нас взагалі розвернули чз ці літаки, але повертатися вже було небезпечно. Тому, ми бігли далі ,коли було гучно, але літаки вже відлетіли.

а... тепер ясно... бо я думав, що був цілеспрямований обстріл,
звісно, все одно краще ховатися, бо випадковий уламок на голову нічим не кращий (

у нашому містечку, коли наближалися колони техніки.. тероборонівці спочатку їх зупинили... віджали в них танк... поставили на висоті (у місті), і почали обстрілювати ту колону...
наступного ранку прилетів літак, і скинув чотири авіабомби... 30 будинків без дахів ... хто ж знав шо рашисти такі дурні...

мені здавалося, що серце вискочить. А причина проста: я чз 3 роки згадала будинок, де ми і ще декілька людей ховалися від винищувачів

це класичний опис так званої панічної атаки,
але варто б в кардіолога проконсультуватись, щоб виключити інші причини

Адреналін перестає з рештою стимулювати дофамінові бурі, власне і адреналін теж перестає вироблятись в шалених дозах. Якраз у тих у кого реальність змінюються бо війна, катаклізми і т.д не страждають стильно на ПТСР. Власне задля цього армії з дуже давніх часів використовують муштру, де ті хто давно служить влаштовуючи новобранцям теплий прийом. Метод відомий в усіх професійних арміях, як відомо походить із древньо грецької Спарти, але розвинувся максимально в Римському Легіоні (стройова і т.д. це якраз звідти).
Та коли війна невідємна частина диття може відбутись зміна особистості коли скажемо Александр Македонскій вбив друга в гніві на пиру, або Тімучін Чінгіз Хан наказав відрізати в захопленому Хорезмі усім по вуху і йому привезли величезнуикорзину вух.

Онко захворювання, мають генетичну природу, це генетичний розлад клітин. Станом на зараз науці до кінця не відома природа їх появ, є теорія про вірусне походження зокрема, вплив вірусу папіломи людини. Зв’язка зі стресовими станами наразі не виявлено, навідміну від наприклад іонізуючого облучення, або дії канцерогених хімічних речовин. Дуже потужним канцерогеном є — бензоперєн, міститься в складі вихлопних газів. Бензопрєн є небезпечний навіть в дуже малих концентраціях. Через перевищення макимально дозволених концентрацій вихлопних газів фактично в усіх розвинених місцях, як наслідок автомобілезації, зараз по світу є епідемія раку якої ніколи не було в історії людства. З іншого боку економіка нафти призвела до прогресу людства якого теж ніколи не було в історії. Станом на зараз в світі вже більше 8 мільярдів людей, це більше ніж будь коли. Для зменшення концентрації бензіпрена потрібні спеціалні пристрої каталізатори та вживання речовин для дегазації оксиду азоту так само отруйного концерогену, концентрація якого збільшуєтться в результаті дії каталізаторів. Це здорожчує як саму конструкції транспорту, так і ціну експлуатації, тому це часто саботують, бо це зниження норми прибутку.
P.S. Про війну вже писав, вона теж є прямим наслідком існуючої економіки нафти. Чому зокрема Україна, знову як і минулі два рази ? Де йде газогін Дружба зокрема, тобто постачання ресурсів із Азії в Європу, стратегічно важлива ділянка на Шовковому Шляху.
Багато хто з вчених, бізнесу і т.д. вважає, що політичного вістковог вирішення питання не існує. Виключно розвиток науково технічного прогресу бо людство вперлось в приділи економіки нафти, і вирішує це як завжди в тупу війною. Доки ми не перейдем в інший економіко-енергетичний уклад, нас чекають війни, та епідемії зокрема і продовжуватиметься епідемія онкології. Наступний ресурс який буде дефіцитним — прісна вода.

Онко захворювання, мають генетичну природу, це генетичний розлад клітин.

Не варто скидати з вагів епігенетику, котра корелює з якістю життя en.wikipedia.org/wiki/Epigenetics

Epigenetic dysregulation is a common feature of a myriad of human diseases, particularly cancer. Defining the epigenetic defects associated with malignant tumors has become a focus of cancer research resulting in the gradual elucidation of cancer cell epigenetic regulation. In fact, most stages of tumor progression, including tumorigenesis, promotion, progression, and recurrence are accompanied by epigenetic alterations, some of which can be reversed by epigenetic drugs.
www.nature.com/...​ticles/s41420-024-01803-z

Там є і інші досліди. Скажімо в Сибіру чи глибокій Африці, чи глибині сельви в Південній Америці, захворювання на онкологію в процентному відношенні рази менші ніж по великих містах. А біля шкідливих виробництв, типу Алеї раку в Луїзіані (uk.wikipedia.org/wiki/Ракова_алея), або Кривий Ріг поряд із Криворож Сталлю і т.д. рівень онко захворювань, взагалі захмарний.
В гірський місцевості щоправда, з підвищеним природнім радіаційним фоном теж захворюваність дещо вища, та дуже далеко всеодно від екологічної забрудненості.
А біля великих трас, великий рівень у всієї флори і фауни, уражені рослини, дерева і т.д.
P.S. Головний вбивця в США — це ожиріння яке сприяє серцево-судинним захворюванням (теж досліди про консерванти в їжі і т.д.), а не онкологія. В США світі з онкологією, баряться навпаки найкраще, після лікування виживає більше 60%, в Україні усе вкрай погано навпаки з цим, якість вкрай низька як і по більшості екс СРСР. Безпосередньо величезний рівень різниці у впровадженні науки та техніки в медицину та іншої підготовки, хоча ціна звісно значно менша.

Кривий Ріг

В мене батько звідти. Про рак від нього не чув. Бабуся померла від раку вже після років життя в Києві.

в Сибіру чи глибокій Африці, чи глибині сельви в Південній Америці

Дуже імовірно, що там здебільшого до ракового віку не доживають.

Там якась дика статистика, лідує рак шкіри до 18 000 випадків зафіксовано one.kr.ua/news/20050 1000 людей в рік помирає (тобто лише смертність), на 646 748 населення. Що ще гірше біля 100 дітей в рік фіксується онкозахворювань.

Ну то треба порівнювати статистику за віковими групами з іншими регіонами.
Недаремно в Охматдиті є відділення дитячої онкології. В Кривому Розі за рік від раку померло 3 дітей. А скільки по Україні?

Через проблеми зі сном не завжди хочеться працювати — хочеться тільки спати. І через це знижується концентрація та увага, що іноді призводить до некритичних проблем.

це може бути ознакою нецікавої роботи...
або погано провітрюваного приміщення...
або нестачі певних речовин в організмі...

в моєму випадку це саме ПТСР, який в мене діагностовано ще з 2107 року. А після служби в 2022 році було загострення, що погіршило мій стан(

Полностью легализовать все производные марихуаны в любом виде, без всяких рецептов. По доступным ценам (это, всего навсего, сорняк). Если не будет марихуаны — будет алкоголь. Лучше уж марихуана, от нее люди инертные и спокойные, от алкоголя — буйные

Лучше уж марихуана, от нее люди инертные и спокойные

а такий образ обкуреного веселого пафосного... ги-ги-ги.. це від чого?

от незнания и потребления полицайской пропаганды из телевизора

Если не будет марихуаны — будет алкоголь.

А будет марихуана — будет героин.

підтримую, медичний канабіс дуже допомагає і це набагато краще ніж алкоголь. Адже при алкогольному сп’янінні спадають всі захисні бар’єри і весь той стрес, що був всередині виходить на зовні. І це призводить до дуже поганих ситуацій.

ви підтримуєте медичний канабіс для лікування ПТСР чи

Полностью легализовать все производные марихуаны в любом виде, без всяких рецептов. По доступным ценам

тільки в медичних цілях і при рецепті)

в Німеччині дозволили і без рецепту. я точно не знаю, але ніби є якісь обмеження щодо керування авто впродовж доби чи може більше. це робиться також для декриміналізації сфери торгівлі канабісом.

Лучше уж марихуана, от нее люди инертные и спокойные

Не факт, если что-то тревожит — трава может «запаять» еще сильнее вплоть до паранойи. Там нужна полноценная работа с психиатром и нормальными психотропными препаратами(транквилизаторы, нейролептики, АД и т.д.) с предсказуемым действием к не просто «дунул травки и жить стало збс».

Я хоч й не був у війську, але умудрився піймати панічний розлад. Передумов ніяких не було, я на обстріли, вибухи реагував я б сказав навіть спокійніше за середнє по лікарні.

Для тих хто не знає (я наприклад не знав, думав що панічна атака — це просто коли людина дуже сильно через щось хвилюється), це коли тривога/страх замикається в рекурсію. В тебе наприклад прискорене серцебиття, ти думаєш «а чого це в мене так серце швидко бʼється», це викликає тривогу, яка ще більше прискорює серцебиття й так по колу, до поки страх не нарастає до того, що ти думаєш, що зараз помреш. А панічна атака ще й блін схожа по симтомам на серцеві проблеми. Після декількох панічних атак може зʼявитись страх самої панічної атаки, який теж запускає панічну атаку.

Звісно я не одразу зрозумів що це щось з кукухою не так, бо я навіть не думав що від тривожності може настільки боліти шлунок, серцебиття поки ти просто сидиш 100-110, високий тиск й так далі.

Коротше після півроку ходіння по лікарям, (до психолога теж звертався, коли зʼявилась підозра на панічні атаки — не допомогло, хоча зупинило прогресування іпохондрії), сів на антидепресанти — й все повністю пройшло на 3-4й тиждень. Тиск/серцебиття прийшли в норму, шлунок більше не болить. Причому антидепресанти в мойому випадку спрацювали навіть краще ніж бета-блокатори що мені кардиолог виписував для зниження пульсу/тиску (принаймні побочки точно меньше).

Й як потім виявилось, я не один такий, коли підіймаєш тему, одразу знайшлось ще декілька знайомих з такими ж історіями — багато часу ходіння по лікарям, купа обстежень, все повністтю пройшло після антидепресантів.

Але порада, якщо ви з таким зтикаєтесь — спочатку зробіть чекап, щоб виключити фізіологічні проблеми. Якщо все ок, сміливо йдіть до психіатра. Ця хрінь після певної точки сама собою не проходить, навіть після переїзду у безпечне місто, й іпохондрія буде прогресувати.

чекап

колись з цікавості купив за 120 грн. пульсоксиметр... вдягається на палець...за кілька секунд видно поточний пульс... ну і валяється на підвіконні...
іноді міряю... якщо звичні 60 (у спокійному стані) — все ок... а краще ще менше...
якщо більше 70 — починаю думати, що корегувати... їжу. сон, фізичну активність, рівень стресу...

ще пригадалася історія з книжки...
один тип у 40 років подивився на свій пивний живіт, шуми в серці... і... почав бігати ультрамарафони )
ну і один з цікавих епізодів... перед одним із серйозних забігів (шось там 100 чи 200 км), проконсультувавсшись з фахівцем... склали план...

біжить він значить... на руці розумній годинник... коли пульс перевищує 120.. переходить на шаг... через деякий час біжить знову...
спочатку відстав від усіх... ледь не останнім був... але потім інші почали виснажуватися і сходити з дистанції... так і виграв ті змагання

Передумов ніяких не було, я на обстріли, вибухи реагував я б сказав навіть спокійніше за середнє по лікарні.

А оно так и работает — в минуту опасности психика проглатывает стресс и мыслишь ясно, реагируешь адекватно. А потом, в самое неожиданное время пружина разжимается.

сів на антидепресанти — й все повністю пройшло

А коли перестав приймати все повернулося ?

Якась тривожність яка була завжди — так, повертається, від фізіології не втечеш, але відношення до неї змінюється, на антидепресантах здобуваєш новий досвід, цей досвід залишається в памʼяті й дуже позитивно впливає потім. А таке загострення як панічні атаки — не повертаються, й сподіваюсь ніколи не повернуться, ну нахєр такі глюки психіки.

Причому антидепресанти в мойому випадку спрацювали навіть краще ніж бета-блокатори

СІЗЗС? Мені теж через тиждень як рукою зняло. При чому рівень депресії приблизно такий самий а ось тривожність і ПА зникли. А так історія схожа, пульс 150, тиск 160/110, швидка всі діла.

как назывался антидипресант , лечу стресс )

Проблема в том, что от государства помощи будет минимум, нужны какие-то частные организации, которые будут помогать людям и давать возможности работать с психологами. И не менее сложная задача, как мне кажется — направить этих людей к психологам, потому что бОльшая часть врядли пойдёт сама.

Тут надо самим осознать это, видеть в других и в себе и адекватно относится.
Только боюсь, что в нашем обществе слишком много комсомольцев, которые будут сеять тревогу и конфликты.

Думаю не в комсомольцах основной вопрос. ПТСР реальная и не выдуманная проблема. Теперь смотрим — какой процент людей у нас просто обычный медицинский чекап проходит регулярно? предположим 5%, хотя явно меньше кмк. Явно в армии оставшихся 95% бОльшая часть. Теперь обьясни им, что психолог нужен и прочее и прочее. Люди бухать начинают скорее не от отсутствия психолога, они и к обычным врачам не приучены ходить так, как это нужно, а тут целый психолог аж! И бухло — типа «легкое решение». Я думаю должно быть так — демобилизовывают тебя и на выходе дают в зубы направление к психологу по месту жительства за счет государства с обязательной явкой и контролем. У тебя всё ок? прекрасно, свободен, можешь не ходить. Не ок? ходи на сеансы пока не попустит. Я себе это так представляю, но не знаю как оно в реальности возможно.

ПТСР реальная и не выдуманная проблема

Которая, как огромная часть болезней заживает сама, если не расковыривать рану. В случае ПТСР это спокойная, максимально расслабленная и доброжелательная атмосфера.
Проблема же в том, что в нашем обществе ненормально большое количество людей озабоченных построением виртуальных иерархий и выяснения своей ранговости в них.
От простого «чому не на мові», до сложных изысканий, что чей-то брата кума сосед когда-то гастарбайтил на Чукотке и это непростительная зрада.

Которая, как огромная часть болезней заживает сама, если не расковыривать рану. В случае ПТСР это спокойная, максимально расслабленная и доброжелательная атмосфера.

Навіть не знаю, яка з цих частин дурніша. Дай Бог і далі вам жити, хворіючи лише застудою.

Проблема же в том, что в нашем обществе ненормально большое количество людей озабоченных построением виртуальных иерархий и выяснения своей ранговости в них.

В темі люди діляться досвідом і підтримують одне одного, одні ви ходите і розказуєте, як вам мова болить

одні ви ходите і розказуєте, як вам мова болить

в соседних темах — рррряяяя в цивилизацию 7 добавили рашку!!!
разработчик из Фастова, живущий 30 лет в Израиле продаёт игру в рашку — ганьба, низабудимнипрастим!!!!

1. В жодних із сусідніх тем це не було оффтопом, як тут.
2. Що ж ви проігнорували всі інші теми, де я писав?
3. Вибачте, буду писати тільки пости, схожі на ваші. Oh, wait

1. Да и тут это не то чтобы оффтоп, как мне кажется. А то, что мы это наблюдаем в соседних темах, просто делает это иллюстрацией к написанному Евгением.
2. Вова, я должен был написать тебе ответ на любой твой коммент? Это что-то новое
3. Вова, делай что хочешь)

В темі люди діляться досвідом і підтримують одне одного, одні ви ходите
і розказ

А вот и герой моего поста узнал себя и прибежал отметиться.
Здравствуй Вова!

Проблема же в том, что в нашем обществе ненормально большое количество людей озабоченных построением виртуальных иерархий и выяснения своей ранговости в них.

к сожалению, согласен на все 100%

Типичное поведение любых дикарей

Я бы сказал — детей. Вечные подростки с бесконечным выяснением труъ митол или не труъ.

однозначно. вообще ученые писали что в поведении детей в коллективах как-раз особо проявляется все первобытное и инстинктивное
в романе «Повелитель мух» хорошо описано

Діти жорстоки. Але «Володар мух» таки художній твір, уява.

В реальності, як я читав, вийшло навпаки.
babel.ua/...​u-kommunu-vot-ih-istoriya

Которая, как огромная часть болезней заживает сама, если не расковыривать рану. В случае ПТСР это спокойная, максимально расслабленная и доброжелательная атмосфера.

Не зовсім так. Зазвичай ПТСр це реакція психіки на щось що його злякало. Це можуть бути різні речи. Наприклад: 1. Сам по собі початок війни. 2. Вибух шахеда десь поруч. 3. Або приліт 500 кг бомби в окоп з змогою побачити наслідків. Це все буде ПТСр, але це все дуже різний ПТСр по пливу на психіку.
Ще момент — особиста чутливість людини. Хтось всю війну пройде і залишиться нормальною людиною, а для когось вибух шахеда на іншому кінці міста буде психотравмою на все життя.
Ну і додаткові фактори. Сором, відчуття провини: «Я втік, вони ні». «Я залишився живий, а весь взвод помер».
Тож — так, в більшості випадків ПТСр проходить сам по собі з мінімальними наслідками. Але є випадки де, наприклад, людина дуже відповідальна, з відчуттям справедливості — ось їй може все життя снитися по ночам як кричав перед смертю товариш, а він до нього не добіг.

Мон ами, вы ошибочно трактуете ПТСР, как присущий только войне. Травма это любой сильный или систематический стрес — смерть близкого, измена партнёра, булинг в школе. Война просто штампует стрессы в массовом количестве.

кричав перед смертю товариш, а він до нього не добіг.

Поверь мне, у очень многих в мирной жизни остаются несказанные слова и невыполненные обязательства перед теми кто внезапно умер. Первые несколько лет мучит, потом отпускает.
Но тут важно, чтобы на необработанный стресс не прилетел вдогонку следующий. А с вернувшимся с фронта это типовая ситуация.

Мон ами, вы ошибочно трактуете ПТСР

Не писав я такого. ПТСр може бути після чого завгодно, після зґвалтування, побиття, пожару. Просто під час бойових дій ПТСР стає масовим явищем. Тому часто асоціюється з військовими.

Поверь мне

Я перепрошую, у вас який досвід роботи і з чим саме? Чому я маю просто «вірити»? :)

у очень многих в мирной жизни остаются несказанные слова и невыполненные обязательства перед теми кто внезапно умер.

Те що ви пишете це про відчуття провини. Я приводив приклад комбінації ПТСР + щось ще, що може ускладнювати реабілітацію. Але є багато інших факторів що може ускладнювати.
і адаптація до мирних умов, і стосунки в родині і особисті особливості.

направление к психологу по месту жительства за счет государства с обязательной явкой и контролем

А где эти все 100К психологов за счет государства?

это я мечтаю. так то понятно, что все эти 100К психологов приблизительно там же, где баллистика украинской разработки и украинские пенсии будущих поколений. Максимум что светит — волонтёры организуют какие-то центры.

Откуда у вас такая вера в «украинских психологов»? Оно все идет гамузом в одной упаковке. Какой народ ,какая страна — такая и медицина. «уход врача очень важен для больного — чем дальше уйдет врач тем лучше» Тем более психологи — вотчина инстаграмных очковтирателей и прочих коучей. Дай бог один на тысячу будет вязать лыка в профессии + будет иметь мораль/этику. В остальном же абы хапнуть бабок с человека в трудный час

у меня нет в них веры и вы правы. Но хоть что-то делать надо? плохой психолог всё равно лучше, чем отсутствие психолога и присутствие водки.

плохой психолог всё равно лучше

Слышал про пару случаев, когда был намного хуже, чем без

плохой психолог всё равно лучше
Слышал про пару случаев, когда был намного хуже, чем без

Класифікація наступна: god, bad та ugly :)

Дякую, що поділився, це важлива тема.

Твій досвід важливий! Навіть якщо хтось намагається знецінити його фразами на кшталт " ...та пів країни має ПТСР..." чи «... зараз всі від ПТСР страждають». Ці досвіди різні, їх немажливо порівнювати з ряду причин, якщо людина володіє хочаб краплею аналітичного мислення і має рідних/близьких, що на фронті + тих цивільних, хто постраждав від обстрілів.

Супер класно, що зараз більше компаній та сусльство включаються і створюють умови для ветеранів. Сподіваюсь, що цьому буде дедалі більше приділятись належна увага.

хтось намагається знецінити його

Алла, расскажите это мужу, у которого, жена и дети остались под развалинами дома, детям, которые до последнего надеялись, что их одноклассник выжил, семьям, которые третий год скроллят паблики на опознание пленных и мертвых, в надежде, если не увидеть живым, то хоть похоронить по-людски, да хотя бы тем людям, которые утром после налета созваниваются со знакомыми и слышат: «все пучком, только стена треснула и окна повылетали».

Що саме я повинна розповісти? Всі випадки різні, їх не можна порівнювати. Бо це не одне й те ж саме. Працювати потрібно з кожним індивідуально. І треба саме працювати, а не розповідати про «... у всіх ПТСР». Ви намагаєтесь все згребти до купи, чому претензії мені?

. І треба саме працювати, а не розповідати про «... у всіх ПТСР».

Потому что ПТСР в разной степени у большинства жителей Украины.

чому претензії мені?

Потому что вы сказали трендовую глупость. Подозреваю, что война не вошла по-настоящему в ваш маня-мирок.

у нас пол-страны с ПТСР-ом

ось це ваша

трендовую глупость

.

Судячи з того, як ви постійно знецінююєте досвід інших, навіть не заглибившись в деталі, то дивуватись таким закидам немає сенсу. Нехай ваш «маня-мирнячок» процвітає без травм війни.

Твій досвід важливий! Навіть якщо хтось намагається знецінити його фразами на кшталт " ...та пів країни має ПТСР..." чи «... зараз всі від ПТСР страждають»

Непонятно почему эти фразы должны обесценивать что-то

Ці досвіди різні, їх немажливо порівнювати з ряду причин, якщо людина володіє хочаб краплею аналітичного мислення і має рідних/близьких, що на фронті

Ці близькі кажуть, що масштабні ракетні атаки на Київ — це теж дуже страшно. Тому єдиний у цьому топіку, хто знецінює чужий досвід, це ти. Підозрюю це через те, що війну бачила тільки по новинах.

Друг, у нас пол-страны с ПТСР-ом. Не у всех он такой острый, как после фронта, но поверь — каждый, кого разбудил ночной прилет, каждый, кто потерял близкого на фронте или в тылу, носит его в себе. Учимся жить в новой реальности.

Почему пол. 99%
Остальная похибка это кастрюли которые думают что аэропорты до сих пор работают

ну так тому і не треба боятись звертатись до спеціалістів за допомогою. Зараз багато є безкоштовних ініціатив з психологічної допомоги

Так воно і є. Навіть ті ще виїхали мають ПТСр. Ось графіки досліджень
res.cloudinary.com/...​/upaoiflz51z5wd5pucxf.png

ППН — Переживання психічного напруження
BDI-II — Рівень депресивності
PCL-5 — Ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР)

У мене після дебатів на доу іноді буває ПТСР. Треба зав’язувати з цим...

Через проблеми зі сном не завжди хочеться працювати — хочеться тільки спати.

Пуер зранку та в обід не допомагає?

В цілому не допомагає бо замість бодрості дуже швидко стаєш роздратований як чорт, порушується увага та концетрація, може спати хотітись усе одно, банально може бути прокарстінація така що краще лягти і поспати пару годин, але через денний сон нічний ламається іще гірше і вже іде по пзд звичний розпорядок дня — спорт, їжа...
Розлад сну це такий геморой шо п**ц. Коли лежиш и хочеться заснути может бути тремор рук або напруження у мязах шиї чи спини, може кидати кожно разу як занурюєшься у сон і та раз 10, втрачається відчуття часу, задється що годинку не спиш та ворочаєся, а воно пройшло 3 години, прокидаєшся о 3 ранку і згадуєш як тобі щось не так сказали і ти в голові прокручуєш діалоги або спориш з ким не вадлось поспорити в реалі.

Зтикався із розладом сну багато разів, це сука прокляття.

через денний сон нічний ламається іще гірше і вже іде по пзд звичний розпорядок дня — спорт, їжа...

тут виникає питання — шо важливіше... виспатися, чи чогось там досягти...
може це звичний розпорядок неправильний?

виспатися.
Знання приходять і уходять, а мозком треба дружити.

Особливо, якщо є якісь проблеми типу вигоряння, депресивні стани, птср, контузія.

Часто виспатися підсилює депресію, бо не встигаєш жити.
При такій загрозі на перший план варто ставити щось досягти, при тому — щось одне й конкретне.

Часто виспатися підсилює депресію, бо не встигаєш жити.

за всіх не знаю... в мене в більшості випадків проблеми починаються коли цілими днями сиджу в хаті, в інтернеті, без сонця, без фізичної активності... тобто сам винний...

Так, коли є змога — треба вилазити з хати незважаючи на сонливість. Вона до обіду пройде, а добрі спогади — лишаться.

Часто виспатися підсилює депресію, бо не встигаєш жити.

якщо брати суто сон, як потребу, то її треба задовольняти, це база, н.м.п.
Т.зв. «гіперсомнія» може супроводжувати як депресію, так і лікування антидепресантами.

Ти походу не розумієш. Розлад сну це коли ти хочеш спати але не засипаєтсья, фізично! Коли діти до 2 ночі туплять в інсті, а потім ниють що делйк на 10 то рано це не про розлад сну.

Коли діти до 2 ночі туплять в інсті, а потім ниють що делйк на 10 то рано це не про розлад сну

по суті це робота в нічну зміну...

є купа досліджень, які свідчать що у тих хто працює вночі, більше проблем зі здоров’ям...

Розлад сну це коли ти хочеш спати але не засипаєтсья, фізично!

епізодично таке буває в кожного...
я в таких випадках вмикаю якесь кіно... і через півгодини засинаю... ну або через пару серій...

читав статтю колись про сон. науковий медичний журнал. правда там про мишей було, але у людей схожі процеси.
так от під час сну мозок через лімфатичну систему накачується рідиною, що якби промиває мозок від всякого непотребу, а коли просинаєшся рідина викачується. так от коли не спиш такого не відбувається. так що відсутність нормального сну має не тільки психологічні негативні ефекти.
на жаль ссилки на статтю не маю.

Підписатись на коментарі