Навіщо насправді їздити на дизайн-конференції

💡 Усі статті, обговорення, новини про дизайн — в одному місці. Приєднуйтесь до Design спільноти!

Особисті враження, лайфхаки та спостереження від дизайнерки, яка кайфує не лише від контенту, а й від спільноти.

Привіт! Я — Оксана Плечій, UI/UX дизайнерка в Sombra. У дизайні вже понад п’ять років. За цей час зрозуміла: найбільше мене драйвить не тільки створювати зручні інтерфейси, а й бути частиною спільноти. Конференції — саме про це.

Чому ми їздимо на конференції, якщо весь контент можна переглянути на YouTube?

Уяви: ти в Лондоні, на Config. Навколо — тисячі дизайнерів. Але найцінніше — не лекції. А кави між ними, розмови, фідбеки, натхнення.

Спочатку я думала, що напишу статтю суто про Config 2025, бо це була знакова подія для мене. Я давно мріяла потрапити на конференцію від Figma — мабуть, останні п’ять років — і хотіла поділитися своїми враженнями.

Проте з часом зрозуміла: конференції — це не лише про контент. Усі виступи й навчання можна спокійно подивитися вдома, онлайн. Нові знання я здобуваю у власному темпі: читаю книги та статті, дивлюсь туторіали.

А конференції — це про інше.

Нетворк, ідеї, атмосфера

Це про людей. Про нові знайомства, про натхнення, про те, щоб вийти зі звичної бульбашки. Щоб зловити нову ідею, подумати по-іншому, а вже вдома сісти й зробити глибший ресерч.

Тому я розповім загалом про конференції. Однією з них був Config 2025 London. Також хочу згадати Pixel Perfect — конференція в Лондоні з трохи іншим форматом. І ще одна — Digital Thinker від Awwwards у Торонто, де я також була учасницею.

Залишу вам кілька фото щоб передати вайб 🚀

Config 2025 London

PixelPerfect 2025 London

Digital Thinker 2023 Toronto

Хочу зробити підсумок: чому я люблю такі події. І чим дизайнерські конференції відрізняються від звичайних ІТ-івентів. Дизайнерські конференції — це окрема категорія. Бо «дизайн» — дуже широке поняття. Наприклад, мене не так сильно цікавлять суто візуальні речі. Вони, звісно, надихають, але в роботі я більше фокусуюсь на UX. Для мене саме ця частина — ключова.

Що потрібно знати, коли їдеш на дизайн-конференцію?

Неважливо, це в Україні чи за кордоном — суть одна. Важливо заздалегідь дізнатися всю інформацію: про локацію, реєстрацію, графік подій. Бо welcome merch — це не тільки приємно, а й часто корисно: бейджі з QR, футболки, піни, книжки.

Міні-лайфхак: часто реєстрація відкривається за день до старту. І це — чудова можливість уже знайти своїх людей та отримати свій бейдж та мерч.

Я, наприклад, нормально себе почуваю, коли їду сама. Бо знаю: точно знайду з ким провести час. Найкращі розмови часто починаються просто з фрази «Привіт, на яку лекцію найбільше хочеш потрапити?».

Формати, атмосфера, досвід

Конференції бувають одноденні або дводенні. Якщо два дні — взагалі шик. Бо перший день знайомишся, другий — вже зібралась компанія на каву або навіть на спільний похід по спікерах.

Такі конференції як Config чи Design Thinker — це масштабні івенти на тисячі людей. Там свої правила гри: спікери зазвичай мають окремі зони, спілкуються вибірково, хоча іноді їх можна зловити у коридорі або на Afterparty.

А от Pixel Perfect — зовсім інший вайб. Камерна атмосфера, одна велика зона з диванчиками, мало учасників. Спікери максимально відкриті, говорять із кожним, дають фідбеки, діляться досвідом. Це був прямий, щирий контакт. І це кайф.

Онлайн проти офлайн: досвід Metaverse

Я нещодавно була на онлайн-конференції Kruppi, яка проходила у Metaverse. Це була моя перша така подія, і мені стало цікаво спробувати новий формат. Але з реалізацією були нюанси: комунікація не пішла, якість трансляції була слабка, хоч інтернет працював ідеально.

Я й раніше була на онлайн-івентах — наприклад, Config — і там усе було стабільно. Але Metaverse-досвід залишив подвійне враження.

Онлайн — це окей, коли тебе цікавить суто контент. Але якщо хочеться більше — атмосфери, знайомств, натхнення — тоді тільки офлайн.

Легкий старт: смолтоки, LinkedIn і бейджі

Дизайнери зазвичай відкриті й комунікабельні. Просто підійди й запитай:

• Хто твій фаворит серед спікерів?
• Яку тему чекаєш найбільше?
• Ти в продукті, аутсорсі, агенції?
• Скільки років у дизайні?

І розмова піде сама собою.

До речі, на багатьох бейджах є QR-коди з посиланням на LinkedIn. Потім можна додати цих людей, слідкувати за їх активністю — це надихає!

Afterparty і чати — ще одна форма нетворкінгу

Після конференції завжди є Afterparty. Іноді — організоване в барі або кафе, іноді — неформальне, просто зустрілись після лекцій. І навіть якщо офіційного немає — це не заважає зібрати власну міні-тусу.

Також багато конференцій мають свої чати. У когось це Instagram, у когось WhatsApp-група — як у Pixel Perfect. Там навіть через місяць після івенту продовжують обмінюватися добірками, порадами й новинами. Це як маленька спільнота, яка залишилась з тобою.

Спікери та тренди

Я завжди нотую виступи. Потім повертаюсь до них, пишу свої summary, гуглю теми, досліджую глибше. Спікери часто діляться ресурсами, ідеями, прикладами. А ще можна просто зайти на їх сторінку й знайти цілу бібліотеку знань.

Ще крутіше — коли спілкуєшся з іншими дизайнерами і розумієш, які теми зараз усім болять. Один із вічних — тайтл. Хто ми такі: продукт-дизайнери? UX/UI? Діджитал? Інтерфейс-дизайнери? У кожного своя думка, і це завжди весело обговорювати.

Цікаві концепції, які відкриваються завдяки живому спілкуванню

Я, наприклад, добре знайома з менторством — думаю, майже кожна компанія так чи інакше його впроваджує. Але от нещодавно вперше дізналася про концепцію Onboarding buddy. Ідея в тому, що це не ментор, а людина, яка просто допомагає новачкові пройти адаптацію: розповісти про компанію, показати, де які файли, як працюють процеси, які очікування. Без довгострокових зобов‘язань — просто супровід на старті. Класна штука, бо вона і знімає тиск із «баді», і дозволяє новій людині швидко влитись у команду.

Про інтерфейси — і чому поняття «вебдизайнер» уже не працює.

Сучасний інтерфейс — це вже не просто веб чи мобілка. Це й розумні будинки, годинники, авто, голосові інтерфейси, AR/VR, сенсорні панелі. І коли ти починаєш дивитися ширше, розумієш, що поняття «вебдизайнер» стає занадто вузьким. Тайтл «інтерфейс-дизайнер» набирає нової ваги, бо він охоплює всі ці нові контексти.

AI — тема № 1.

Найбільше зараз обговорюють саме AI. Як дизайнери з ним працюють, які інструменти вже використовують — від ресерчу, аналізу даних, до створення прототипів, вайрфреймів і навіть генерації коду.

Типовий кейс: якщо ти можеш зібрати гарну анімацію, і передати розробнику вже готовий фрагмент коду — це ж win-win. Це економить час, підвищує якість і просто полегшує співпрацю. Навіщо ігнорувати можливості, якщо вони вже поруч?

No-code / Low-code — теж гарячий напрям.

Дуже популярна тема — як дизайнери можуть працювати без прямої участі розробників. Як самостійно будувати, оновлювати й менеджити компонентні бібліотеки, інтерфейси, навіть цілі системи. Це не про те, щоб замінити девелоперів, а про ефективність. Особливо коли йдеться про стартапи, MVP або невеликі команди, де час = ресурс.

Мікроанімації — дрібниця, яка багато вирішує.

Зараз дуже багато уваги приділяється анімаціям. Мікроанімації вже давно не просто «фішечка» чи прикраса. Вони створюють відчуття «живого» продукту, задають темп, покращують навігацію, емоційне сприйняття. І коли зростає кількість інтерфейсів, типів екранів і сценаріїв взаємодії — це стає реально важливим елементом UX.

Суперапи — теж не нова, але зараз надзвичайно актуальна тема.

Так, про суперапи говорять уже давно, але зараз — новий виток. Бо з кожним роком з‘являється більше девайсів, і більша плутанина. Немає єдиного середовища для керування всім одразу. І ось тут ідея суперапу — одного потужного інтерфейсу, який поєднує все — стає супер

А де ж відбуваються ці всі топові події?

Найпопулярніші міста для UX-дизайнерських конференцій у Європі — це Лондон, Берлін, Амстердам, Барселона, Відень та Копенгаген. Там відбуваються щорічні великі конференції, які вже стали культовими. Якщо хочеш побачити, куди рухається дизайн — тобі туди. Додам кілька конференцій на які ще хочу колись попасти)

Berlin, Germany — prompt: UX

Copenhagen, Denmark — UX Nordic

Leiden, Netherlands — UXinsight Festival

London, UK — UX London

Vienna, Austria — uxcon

Чекліст — що взяти з собою?

• Зареєструватися заздалегідь (щоб знайти друзів і отримати мерч)
• Підготувати LinkedIn + QR
• Вивчити програму і створити свій власний трек, щоб точно нічого не пропустити
• Поставити собі 3 цілі на конференцію
• Не соромся бути першою, хто знайомиться!

Висновок? Їдьте. Слухайте. Говоріть.

Для мене конференції — це завжди трохи більше, ніж просто професійна подія. Це можливість вийти з рутини, потрапити у середовище, де всі говорять однією мовою, але бачать світ по-різному. Це той момент, коли ти не просто слухаєш спікерів, а відчуваєш, що хочеш ставити питання, сумніватися, перевіряти свої підходи, змінювати щось у роботі.

Так, можна подивитись запис. Але енергію, живі інсайти і спільноту між слайдами, не передасть жодне відео. І саме це робить такі події цінними.

Я не їжджу на конференції «тому що треба». Я їжджу, бо це дає мені заряд, нові думки і ще більше любові до того, що я роблю.

І якщо хоч раз відчули цей вайб — вже не зможете інакше.

Тому якщо ви дизайнер — спробуте поїхати хоча б раз. Не заради трендів, а заради себе!

І наостанок...
Я свідома громадянинка, доначу, відкриваю дружні банки, відвідую акції. Роблю все що в моїх силах, наприклад зараз на добровільних засадах є лектором та ментором на курсі з UX UI дизану для військових та їхніх сімей від Івано-Франківського IT Кластеру. Розумію, що мій посил може образити хлопців, які зараз не мають нагоди фізично відвідувати події. Проте я все одно хотіла написати саме цю статтю, бо завдяки нашим захисникам я маю можливість жити повним життям та робити речі, які мене щиро запалюють.