Дві помилки Performance Review. Як ми їх виправили та чому це спрацювало

💡 Усі статті, обговорення, новини про HR — в одному місці. Приєднуйтесь до HR спільноти!

Мене звати Альона Коротецька і я співпрацюю з United Tech на позиції Head of HR. У цій статті я розповім, як ми побудували процес Performance Review, який став дієвим інструментом розвитку команди та підсилення бізнесу. Ви дізнаєтесь, з чого ми починали впровадження Performance Review, які виклики зустріли та як їх подолали, як додали оцінку компетенцій і зробили процес прозорішим, а головне — який вплив це має на результати.

Також розповім:

  • Як побудувати Performance Review.
  • Як визначити та оцінювати компетенції по-справжньому об’єктивно.
  • Як уникнути помилок «усереднення» та «поблажливості».
  • Чому шкала Лайкерта працює краще, ніж 10-бальна.
  • Як Performance Review може впливати на прибуток і розвиток.
  • Що означає «додатковий вплив» спеціаліста і як його помітити.

Коли ми лише починали впроваджувати Performance Review, для мене було принципово важливо зробити цей процес не формальністю, а реальним інструментом розвитку. Я з самого початку прагнула, щоб оцінка давала відчутну користь: допомагала спеціалістам розвиватися, а бізнесу зростати.

Разом із командою ми прийняли цей виклик, і зараз Performance Review — це один із ключових процесів, що допомагає оцінювати результати роботи спеціалістів, розвивати їхні компетенції, покращувати бізнес-показники та підсилювати цінності компанії.

З чого все почалося

Виникнення системного Performance Review було відповіддю на запит бізнесу: ми хотіли не лише розуміти рівень ефективності кожного спеціаліста, але й чітко окреслити, що потрібно для їхнього подальшого розвитку. Іноді можна почути питання: навіщо бізнесу інвестувати в розвиток власних співробітників, якщо можна найняти фахівця вже з потрібним набором навичок? Наш досвід показує, що стратегічний розвиток команди вигідний усім сторонам.

По-перше, це підвищує залученість і лояльність: люди відчувають, що компанія зацікавлена в їхньому зростанні. По-друге, внутрішнє зростання кадрів забезпечує бізнесу фахівців, глибоко обізнаних із продуктом і культурою компанії, що в довгостроковій перспективі ефективніше, ніж постійний пошук нових людей на ринку.

Крім того, я не раз чула від самих спеціалістів, що їм бракує розуміння, як вони можуть впливати на свій розвиток і куди рухатися далі. З боку менеджерів теж була проблема: не вистачало відкритого діалогу і структурованої, чіткої відповіді на ці запити. Я поставила собі за мету об’єднати ці дві «болі» єдиним рішенням — Performance Review, яке дало б можливість спеціалістам бачити свої сильні сторони, розуміти зони росту та отримати конкретні орієнтири для професійного розвитку, а бізнесу стимулювати ефективність команди.

Починали ми з доволі базового підходу. Спочатку разом із менеджерами ставили для кожного спеціаліста робочі цілі та через певний період оцінювали їхнє виконання. На першому етапі використовували методологію SMART, але згодом перейшли на OKR. Так ми сфокусувалися на більш амбітних цілях із чіткими ключовими результатами.

Звісно, на практиці виникали складнощі: компанія швидко росла, бізнес-пріоритети змінювалися, тож наш процес доводилося часто підлаштовувати під нові умови. Проте поступово нам вдалося відпрацювати алгоритм, який успішно працює й досі.

Водночас бізнес-результати — це лише одна частина рівняння. Інша, не менш важлива, це набір навичок і якостей, які допомагають команді досягати поставлених цілей. Після кількох перших циклів Performance Review я спостерігала різноманітні запити й очікування від спеціалістів у залишених ними фідбеках. Спочатку хотілося врахувати все, адже кожен відгук важливий. Але швидко стало очевидно: більшість очікувань повторюються і напряму відображають культуру та цінності компанії. Тому я склала і класифікувала ці побажання і ми заклали їх в основу першої версії оцінки компетенцій, яка стала частиною Performance Review.

Початкова версія оцінювання компетенцій виглядала як опитувальник: низка запитань, кожне з яких прив’язане до певної компетенції, а відповіді на них мали показати, наскільки ця компетенція розвинена у спеціаліста. Наші компетенції тоді поділялися на два типи:

Корпоративні компетенції: спільні для всіх ролей, відображають ключові цінності компанії та те, що ми очікуємо від кожного спеціаліста.

Менеджерські компетенції: для керівних позицій. Наприклад, лідерство, побудова сильної команди та ефективних процесів.

Озираючись назад, я розумію, що та перша версія була недосконалою. Оцінювати цілу компетенцію на основі лише кількох питань було не надто об’єктивно, адже справжня компетенція охоплює значно ширший спектр поведінкових проявів. Переломним моментом стали результати кількох Performance Review, де з’ясувалося, що різні люди по-різному трактують одну й ту саму компетенцію.

Наприклад, «ефективну комунікацію» дехто сприймав як особисту симпатію чи просто дружню манеру спілкування. Але приємність у поведінці та звичка говорити «привіт» кожному ще не гарантують уміння чітко доносити інформацію чи узгоджувати рішення в робочих питаннях. Тоді стало очевидно, наскільки важливо мати єдине, прозоре визначення кожної компетенції.

Щоб вирівняти розуміння, ми розробили для кожної компетенції набір чітких поведінкових маркерів — конкретних проявів, за якими можна побачити цю компетенцію в щоденній роботі. Це зробило очікування зрозумілішими й для тих, хто оцінює, і для тих, кого оцінюють.

Приклад однієї з компетенцій та її маркерів:

Для оцінювання компетенцій ми обрали комбінований підхід: поєднали числову оцінку та метод оцінки 360 градусів. Кожен маркер компетенції оцінювався за шкалою, а фідбек збирали з кількох джерел: від самого спеціаліста, його колег і менеджера. Це дозволило перевести прояви компетенцій у кількісний вимір, будувати на їх основі графіки прогресу та, що найважливіше, зробити оцінювання більш об’єктивним.

Залучення декількох оцінювачів знижує суб’єктивність. Так у нашому Performance Review, окрім блоку «Цілі та результати», з’явився розділ Competencies. Він давав чітку картину сильних і слабких сторін, на основі якої спеціаліст отримував рекомендації, як покращувати свої навички.

Виклики та вдосконалення

Ми проводили Performance Review кожні шість місяців для кожного спеціаліста. Приблизно за півтора року регулярних рев’ю накопичили достатньо даних, щоб побачити нові точки для покращення процесу. Перш за все стало зрозуміло, що при швидкому зростанні компанії кількість оцінювань стала дуже великою, і це займало багато часу. У поспіху якість почала страждати.

Ми помітили дві повторювані помилки в оцінюванні: схильність до усереднення оцінок (central tendency) та поблажливість в оцінках (leniency error). Тобто колеги або намагалися ставити всім нейтральні бали, уникаючи крайнощів, або ж навпаки усім виставляли максимально високі оцінки, ухиляючись від низьких.

Основна причина таких похибок — нестача часу і відсутність обов’язкового кроку з поясненням оцінки. Коли рев’ю потрібно зробити швидко, виникає спокуса обрати «золоту середину» або похвалити всіх підряд, аби нікого не засмутити та не витрачати час на детальні коментарі. У результаті ми отримували гарні цифри без контексту. А контекст, конкретні приклади й пояснення, — це ж найцінніше в оцінці, і він залишався поза системою.

Ми взялися розв’язувати ці проблеми одразу з кількох боків:

● Оптимізація частоти рев’ю. Зменшили частоту оцінювань: перейшли на річний цикл Performance Review для досвідчених спеціалістів. Для менш досвідчених співробітників частота залишилася раз на 6 місяців, адже на початку кар’єри людина проходить інтенсивний етап розвитку і може потребувати частішого коригування. Зниження кількості рев’ю розвантажило і команду, і оцінювачів, що дало можливість приділити більше уваги якості зворотного зв’язку.

● Спрощення форми оцінювання. Прибрали виставлення оцінки за кожен маркер компетенції окремо. Замість цього залишили маркери як довідник в описі компетенції: вони слугують орієнтиром очікуваної поведінки. Оцінювач тепер дає одну інтегральну оцінку по кожній компетенції, враховуючи всі прояви, замість того щоб проставляти бал за кожен пункт.

● Зміна шкали оцінки. Раніше ми використовували 10-бальну систему (Numeric Rating Scale). Ми вирішили зробити її зрозумілішою і перейшли на шкалу

Лайкерта — ввели чотири чіткі категорії замість цифр:

  • «Незадовільно»
  • «Потребує покращення»
  • «Відповідає очікуванням»
  • «Перевищує очікування»

Приклад, як бачить результат спеціаліст:

Як це вплинуло на результативність

Зменшення кількості рев’ю та спрощення форми допомогло мінімізувати згадані похибки. Чіткі категорії замість розмитих балів змушують оцінювачів уважніше обирати рівень та обґрунтовувати його. Відповідно знизилась і схильність усіх «усереднювати» або бути надто поблажливими. Для побудови внутрішніх графіків ми все ще конвертуємо категорії Лайкерта у числові значення, але це вже «під капотом» HR-системи. Спеціалісти ж бачать тільки підсумкову категорію своєї оцінки.

Додатково ми впровадили обов’язковий коментар до кожної оцінки. Тепер, якщо менеджер чи колега ставить бал за компетенцію, він має навести конкретний приклад або пояснення. Це зробило фідбек значно змістовнішим і ціннішим для того, кого оцінюють. А в останній ітерації процесу ми дали спеціалістам можливість переглядати відкриті коментарі від колег і менеджера. Тобто після рев’ю співробітник може побачити конкретні ситуації та приклади, на основі яких йому виставили ті чи інші оцінки, і глибше зрозуміти свої зони росту.

Також після кожного Performance Review наша HR-команда спільно з менеджером формує для спеціаліста IDP і надає доступ до навчальних матеріалів, щоб допомогти розвинути необхідні компетенції. Таким чином результати оцінки не залишаються просто цифрами, а переходять у конкретні кроки розвитку для кожного члена команди.

Вплив на бізнес

Одна з основних цінностей нашої компанії — Result Orientation. Тому ми завжди відстежуємо, як удосконалення процесів позначається на бізнес-показниках, і впровадження глибокого Performance Review не було винятком.

Як вже згадувала, спочатку ми оцінювали виконання індивідуальних цілей, фактично, чи досягав спеціаліст поставлених перед ним результатів. Потім перейшли до більш амбітного підходу OKR, щоб спрямувати команди на досягнення вимірюваних цілей, прив’язаних до розвитку продукту.

Згодом ми зробили наступний крок: почали фокусувати спеціалістів на тому, як саме їхні результати впливають на бізнес компанії. Нам важливо, щоб люди розуміли: кожна виконана мета — це частина більшої картини розвитку бізнесу. Щобільше, спеціаліст може впливати на бізнес і додатковими ініціативами, навіть якщо вони не були прямо закладені в план.

Щоб підсвітити цей зв’язок, ми ввели в Performance Review два рівні оцінки впливу:

● Плановий вплив. Виконання основних поставлених цілей і досягнення очікуваних результатів (те, що було заплановано і входить у прямі обов’язки).

● Додатковий вплив (extra impact). Результати, що перевищують очікування і приносять бізнесу додаткову цінність поза запланованим.

Такий підхід підвищує залученість і продуктивність команд. Спеціалісти розуміють, що їхні позапланові зусилля та ініціативи не залишаються непоміченими, а навпаки, вони мають прямий вплив на розвиток компанії, що позитивно відображається на їхній власній кар’єрі та винагороді. Іншими словами, якщо робиш більше, ніж від тебе очікують, твій внесок сприяє росту бізнесу і зрештою позначиться на твоєму професійному та фінансовому зростанні.

Зрештою, така дворівнева система Performance Review допомагає компанії орієнтувати команду на реальний внесок у бізнес, мотивує людей досягати високих результатів і забезпечує більш об’єктивну та всебічну оцінку їхньої роботи.

Мої невеликі поради читачам

Для HR-фахівців і менеджерів: будуйте процес Performance Review осмислено, з фокусом на розвиток людей і потреби бізнесу. Не сприймайте рев’ю як формальність або рутину, зробіть його інструментом, що реально працює на покращення результатів. Чіткі критерії, прозорий зворотний зв’язок і прив’язка цілей до бізнес-цінностей перетворюють Performance Review із процесу «для галочки» на рушій зростання компанії.

Для спеціалістів: ставтеся до Performance Review відповідально і проактивно. Це не просто оцінка вашої роботи за певний період, а можливість отримати цінний фідбек та зрозуміти свої точки росту. Використовуйте Performance Review як шанс заявити про свої досягнення, поставити нові цілі та підвищити кваліфікацію. Ваша залученість у цей процес прямо впливає на ваш професійний розвиток і навіть рівень доходу.

Performance Review — це про зростання та реальний вплив. Якщо вибудувати культуру прозорого і змістовного рев’ю, виграють усі: спеціалісти постійно вдосконалюються і досягають нового рівня, а бізнес отримує сильну, вмотивовану команду і покращення ключових показників.

Стартувало літнє зарплатне опитування DOU. Збираємо відповіді 15 тисяч ІТ-фахівців в анкеті. Долучайтеся!

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Привіт!
Ознайомилась зі всіма коментарями, відчула, що тема Performance Review викликає багато емоцій і для багатьох є чутливою. Тому вирішила додати всім одну відповідь.
Цілком допускаю, що у когось міг бути неприємний досвід у минулому. У нас процес побудований по-іншому: з акцентом на прозорість, гнучкість і живу взаємодію. Ми не розглядаємо Performance Review як автоматичний інструмент для перегляду компенсації, це окремий процес. Водночас можу впевнено сказати: системних проблем із питаннями справедливої оплати у нас немає.
Ми впровадили цю систему не заради «галочок». Так, у процесі є формалізовані етапи, але за ними завжди стоїть HR-команда, яка глибоко занурюється в контекст, слухає і веде діалог. Ми рухаємося поряд зі спеціалістом, щоб рішення було чесним і комфортним: і для самого спеціаліста, і для компанії. Ми про людей і про реальні рішення, які працюють для обох сторін.

Реакція як на черговий шкільний доказ теореми Ферма. Можливо, це добрі наївні наміри, можливо — цинічне освоєння коштів. Але як може бути, що «процес побудований по-іншому», якщо досягти повної прозорості, справедливості та людяності в оцінці performance практично неможливо? Тому й шукають слабкі місця, бо збої реальності — неминучі, і виявити їх не так уже й складно. Як і у випадку з теоремою Ферма, яку намагались довести сотні років: якби було ну так просто, то вже б усі так давно й робили.

Реакція як на черговий шкільний доказ теореми Ферма.

Та не лише.
Перформанс рев’ю та інши ХР теми, для багатьох, це про класову боротьбу — злі галери експлоатують беззахисних розробників. Деякі коментарі навіть в цій темі були про це.

Зайвий стрес та очікувана реакція на подразник.

Кто там из вас рухаеться поряд з специалистом — вы балласт и вас уволят в первую очередь как только стане меньше фондов. Ничего личного, просто сделают такой самый перформанс ревью вашей команде — с вашей командой перформанс Х, без вашей команды перформанс Х. Вы конечно можете рассказывать что перформанс улучшается, но это относительно вашей шкалы, а относительно другой шкалы он остается такой же, поэтому ничего не поменяется если вас всех уволить.

Дякую за статтю.Я би хотіла запитати, пару питань, буду вдячна за коментар :

Чи по результатах кожного рев’ю є перегляд зп, чи лише співробітник отримає зв’язок щодо вдосконалення/ фідбеку його ключових компетенцій?

Чи може людина ініціювати самостійно підвищення зп, аплаїтися на вище посади внутрі компанії, чи вона має дочекатися щорічного рев’ю?

Якщо співробітника звільняють, а показники рев’ю достатні для роботи( вище середнього ітд) — як ви такі кейси пояснюєте співробітникам?

Як особисто співробітник може відчути вплив власних показників по ітогу рев’ю на прибуток бізнесу — чи є у вас стоки, акції для співробітників ітд?
Дякую.

Вдячна за запитання — відповідаю, спираючись на наш підхід і досвід:

Чи по результатах кожного рев’ю є перегляд зп, чи лише співробітник отримає зв’язок щодо вдосконалення/фідбеку його ключових компетенцій?

Перегляд компенсації залежить в першу чергу від впливу на цінність для бізнесу, тому, якщо на момент підведення підсумків роботи спеціаліст ефективно взаємодіяв і виконав цілі, вплинув на business value та приніс додатковий business value — в такому випадку рев’ю завжди закінчується переглядом компенсації.

Чи може людина ініціювати самостійно підвищення зп, аплаїтися на вище посади внутрі компанії, чи вона має дочекатися щорічного рев’ю?

Так, звісно. Також в нас є регламентований позаплановий (off-cycle salary review) — це перегляд гонорару поза звичайним графіком. Він може відбуватися з різних причин і в будь-який час за ініціативою спеціаліста або його менеджера, не чекаючи дати наступного рев’ю.

Якщо співробітника звільняють, а показники рев’ю достатні для роботи (вище середнього і т.д.) — як ви такі кейси пояснюєте співробітникам?

У нас немає потреби звільняти працівників із хорошими результатами. Якщо спеціаліст демонструє стабільно хороший перформанс — це, навпаки, підстава для розвитку та довгострокової співпраці. Винятком може бути лише ситуація, коли виникає невідповідність культурі та цінностям. Але такі речі рідко виявляються лише під час рев’ю і точно не мають ставати причиною раптового звільнення. Навіть якщо є такі сигнали, ми зобов’язані дати людині зворотний зв’язок, пояснити, що саме не так і як це впливає на команду чи процеси, а також надати можливість виправити ситуацію. Важливо, щоб все відбувалося прозоро, із чітким розумінням можливих сценаріїв розвитку подій.

Як особисто співробітник може відчути вплив власних показників по ітогу рев’ю на прибуток бізнесу — чи є у вас стоки, акції для співробітників і т.д.?

У нас система цілей побудована таким чином, що вони каскадуються від бізнес-цілей компанії до команд і кожного окремого спеціаліста. Завдяки цьому видно, як саме індивідуальний внесок впливає на загальний результат бізнесу.
Крім того, спеціаліст може відчути вплив завдяки своїм діям і ідеям. Наприклад, міг впровадити ідею корисної фічі або механіки, що поліпшила бізнесові показники, або повпливала на скорочення часу доставки продукту, або вдалось впровадити процес, який дозволив працювати швидше та якісніше.
Щодо бонусів — так, в нас є щорічна бонусна система, пов’язана з бізнес-показниками.

Спочатку в нас був погано поставлений процес ревю і багато людей отримували нормальне підвищення і при цьому працювали буз тиску. Потім ми провели реформи і тепер отримати нормальне підвищення зп вкрай складно а співробітники мусять вджобувати

Бідосі... Що б ще таке зробити, щоб нічого не робити та гроші були...

Performance Review — це не про підвищення зарплатні або посади. Performance Review — це про те, кого будуть звільняти першим при наступної «опттимізації» в компанії.

А частіше за усе скорочуватимуть тих, хто більше коштує бізнесу — комрад, з досаіду кризи 2008. За великим рахунком десь так року до 2012 ніхто ніякими ревью не займався взагалі. Але десь в 10-му році ринок почав рости і народ почав джампати по конторам на +500. Тодішній прем’єр азаров побачив перспективи в ІТ, запустив сюди великі російскі і білоруські галери, дозволили тему із ФОП (до того були, як тоді водилося мінімалка та конверти) і пішов зріст. І десь в 12-мц році HR-и массово стали залучати іноземну практику з Долини Anual performance review, щоби менеджери безконтрольно не роздавали бабки на контроль аттрішену . Спочатку на тих ревью добавляли по 50 баксів для усіх і по більше для тих кого хотіли затримати бо на ринку було мало пропозиції але великий попит на конкретну спеціалізацію. Скажвмо Java та C#.NET фулстек розробку готові були цілувати в дупу, при умові знань фреймверків. В тренду був ActionScript та Flash, там реально були 23 річні архітектори — тобто були замовники, а з виконавцями було не дуже. Доволі швидко трендом ринку став Frontend.
Що було тоді і змінилось зараз? Тоді ринок задавали Big Tech з США. Тепер цей американскій ринок конкретно трахнув Китай та Тайвань. Постраждали навіть фундаментальні компанії як то Intel та Microsoft. В усіх цих Big Tech народ массово писав — як і в нас, що весь цей Anual performance review, лайно собаче. І просто збирав монатки і скажімо переходив із Google в Netflix, бо ті краще платять, а нерухомість тільки росте в ціні.

Дві помилки performance review:
думати що підвищать більше ніж на інфляцію та зміну тайтлу при будь-якій продуктивності
при сильній позиції кандидата на ринку чекати на перформанс ревью для розмови про гроші.

В попередній компанії підвищували більше ніж на інфляцію
В великих компаніях, особливо, які торгуються на біржах є вікно підвищення зп, і це доволі не часто. Тому приходити просто так глупо

Мій досвід: інфляція(10відсотків), грейд на мідла(нормальний рейз), інфляція, позачергова розмова з моєї ініціативи(нормально), пустота бо була позачергова розмова, інфляція, грейд на сеньйора(нормальний рейз), інфляція, інфляція, позачергова розмова з офером, не домовились, зміна компанії, інфляція, інфляція, розмова з офером, інфляція, інфляція, зміна компанії, інфляція. Зараз ринок мертвий, оферів вище поки нема, тому сиджу, чекаю черговий рейз на інфляцію.

Самое адекватное ревью было в Амазоне, ну по крайней мере было в моей команде. Цель ревью было — выделить какая у кого сильная сторона и как ее можна прокачать еще больше. Если прокачивать дальше нечего, то какой второй сильный скилл и как качать его. Нафига качать слону скилл для бега, или нафига качать кролику скилл тягать бревна. Каждый человек имеет сильные и слабые стороны, качать нада сильные. Но если ХР наплел директору что качать нада все — то в компании в конце концов останутся только авердж девелоперы.

Я маю проходити Перформанс Ревью, щоб отримати гроші які я і так заробив? Чи Галерні дармоїди памятають що ви живете за рахунок різниці між тим що платять клієнти і що отримують розробники?
Можете скільки завгодно обгортати цю ПР какашку в гарні слова і намагатись придати цьому благі значення, вміст цієї «конфети» не зміниться.

PR это галерный кал, либо платите бабки по рыночному рейту либо офер от конкурентов и до свидания штурмуйте дальше свои графики, баллы, фидбеки и шкалы заполнения

PR это галерный кал, либо платите бабки по рыночному рейту либо офер от конкурентов

Ринок — 100.
ЗП людини — 110.
Людина може працювати на 50% краще. Краще вимірюється по різному — більше тасків, навчанни джунів, участь в пресейлах, виступи на конференціях (що дають впізнаваність конторі) і тд.
Реальна потреба на ринку 90-110.
---
Немає перформанс рев’ю — компанія втрачає додаткові «сервіси» від робітника, робітник втрачає додаткові гроші. А якщо ринок піде вгору, то компанія ризикує втратити працівника непомітивши зміну ринку, а працівник втрачає у кар’єрному та потенційно професійному зростанні при переході в іншу компанію (бо перехід, вмотиваний грошима через зміну коньюктури ринку, не гарантує складніших задач).

Клієнт платить 110, а деву галера платить 90.
А різницю аутсорс намагається виправдати всякими «ми одна сімья», «працювати у нас то привілегія»

Не хочу тебе розчаровувати, у продуктових компаніях він теж є

не везде, я знаю продукты, где нету занудных талент манагеров, бомбящими километровыми тренингами, и анкетами с PR, и рейт получше чем в бодишопах

І що? Це означає що у ВСІХ продуктових немає?

Пам’ятаю колись працював в компанії де практикувались оці всі перфоманс рев’ю з матрицями скілів та іншими фідбеками 360.
Одного разу прийшов на перфоманс рев’ю з чітким усвідомленням що повинні похвалити і додати ЗП, бо за пару місяці до нього витягнув пресейл своїми овертаймами. Ну так трапилось що в процесі розробки вирішили трошки змінити задачу, що призвело до того, що скоп задачі виріс на третину, а те, що зробили до цього моменту треба було викинути та зробити заново. Ну замовник трошки інше захотів побачити, а в нас жеж там кастомер обсешин і кастомер завжди прямо. За овертайми нічого не заплатили, ну, написали подяку в загальному чаті і все.
Думав хоч на перфоманс рев’ю це згадають та зп добавлять. Але ні, як і раніше розповіли що треба краще працювати та розвиватися.
Десь через півроку помітив що за забором ЗП вища та повідомив керівництво що або підвищують ЗП, або шукаю нову роботу.
Додали десь 20 відсотків ЗП.
Незважаючи на такі собі результати отих фідбеків 360.
В компанії працював досить довго, до того моменту поки поточний проект не закрили через те, що компанію замовника не купила інша замовника і в нового власника вже був той софт, який наша команда підтримувала, але своє і від іншого вендора.
Хоча так, теж казали що вони там родина і все таке інше.
Це вам фідбек 360 на оті всі перфоманс рев’ю і іншу діч, яку ви тут несете. Ви працюєте з людьми у яких є інтелект, який часто вищий ніж ваш. І обманути їх навішавши розумних слів не вийде. Усвідомте це вже нарешті.

Незважаючи на такі собі результати отих фідбеків 360.

Так по суті це барьєр не підвищувати і не підвищувати зарплату, на цьому усе. Як пишуть це діє по усюди, проблема в Microsoft була. Проблема в Google і т.д. В сутності метод 360 взагалі треба виключно для оцінки роботи керівника. Щоб йому показали з гори, що він або занадто злий або занадто добрий. Теж таке собі, бо треба показувати фінансові результати та чіткі KPI бо бізнес керується цифрами, або прогорає.
Але annual performance review не має з цим нічого спільного, це психологічний трюк щоби відвертітись від того, що в на роботу ходять заробляти гроші і ніяких інших цілей, зазвичай немає. Просто компанія робить фальшиву мотивацію, щоби притримати обслуговуючи персонал у себе по довше не витрачаючи на це кошти. Зазвичай зворотна сторона монополії, або аутсорсу де весь прибуток — це різниця с грошами взятими з клієнта і собівартістю роботи ІТ-шників. Бізнес не має ніяких планів розвиватись і шось розширювати, і так усе влаштовує. А як що має — то відбирає персонал керуючись якимось баченням керівника, наприклад йде на ринок і купляє стартап.

Так я про це якраз і кажу)
І що цікаво, якщо бойовий юніт таки потрібний і не просить якихось нереальних умов, то комранія радісно йде йому на щустріч незважаючи на негативні результати попередніх рев’ю.
І навіть ейчари якось забувають про важливість чесних фідбеків що повинні бути для отримання бажаного.

Это может быть и так, но всё-таки стоит помнить, что ревью — это не только про зарплату, а ещё и возможность получить объективную обратную связь, увидеть свои сильные и слабые стороны со стороны и понять, в каком направлении развиваться дальше.

Розвиватися щоб що? Щоб тебе могли продати дорожче ще й на другий проект, паралельно з першим?
Так я й сам себе продати можу іншій галері і чудово знаю як це робити, навіщо мені допомога першої галери?

а layoff decision-making в «не только про, а еще» входить?

Реальность, есть начальник — это тот кто тебе непосредственно платит деньги, все остальные колеги, контр агенты и т.д. Как и в продажах, ЛПР — лицо принимающее решение тоесть имеющее право распоряжаться ресурсами. Вот этот самый начальник имеет свои цели, бизнес цели или личные или поставленные более высокопоставленным начальством, владельцем, советом директоров от акционеров т.д. Как правило цель которую они ставят всегда примерно одна и таже — обеспечить норму прибыли и хорошие финансовые показатели отдачи от бизнеса. Может конечно и полет на : Луну, Марс там и т.д. и быстрее нежели конкуренты — но там тоже в итоге это косвенно всеравно выводить на финансы и влияние.
Так вот совсем не обязательно в текущей позиции предполагается какой то профессиональный и карьерный рост, скажем надо поддерживать сервера поискового движка в рабочем состоянии фиксить баги, делать ипрувменты. Никакого карьерного роста в этой позиции нет и никогда не будет, это обыкновенная должность исполнителя, но требующая квалификации ее выполнять. И цена привлечения специалиста, на эту должность весьма существенная, при том на рынке конкуренция за кадры предложение больше спроса и растёт цена согласно Адаму Смитту и Давиду Рикардо.
Стоит задача как удержать сотрудника от перехода к конкурентам и избежать трат связанных с текучкой кадров, соответственно снижением нормы прибыли? Повышать зарплату тоже крайне не желательно, но и не хочется чтобы перешёл в абстрактный Netflix на + 100 000 в год, т.е. ушел к конкурентам вместе с профессиональными знаниями и приёмами работы.
И тут в действие вступает старый добрый принцип — покажи ослику морковку.
В целом же как писали, основное растет бизнес тость приносит больше денег день ото дня и от тебя и твоей работы тут есть толк, или наоборот все стоит или вообще плохо. Хоть кровь младенцев пей на рабочем месте — но приноси деньги и все будет хорошо, скажут это кола. И хоть работай круглосуточно и без выходных, а так же туфли чисти директору — скажут : «Денег нет, но вы держитесь».

Якщо у робітника є якась слабка сторона, то що заважає керівнику просто про це йому повідомити без всякої оцієї фігні?

Чому ж об’єктивну, коли суб’єктивну, та ще й дуже суб’єктивну. Далі, свої сильні й слабі сторони ти й так знаєш. А куди розвиватися залежить більше від того, що тобі цікаво.

оці всі перфоманс рев’ю з матрицями скілів та іншими фідбеками 360.

та это повсеместно на всех больших бодишопах, возможно руководству выгоднее держать штат дармоедов и опытных психологов, которые будут штурмовать гребцов, вынуждая их заполнять груду бесполезных графиков, пунктов, диаграм, лишь бы оттягивать как можно больше пересмотр рейта и убеждая что надо еще повышать квалификацию и «развиваться в других направлениях» которые не нужны или не интересны

Завжди розглядав оцінки продуктивності як перекладання відповідальності.

По-перше, продуктивність окремого працівника залежить не стільки від його мотивації, скільки від задач, які йому дають. Якщо давати легкі задачі, то продуктивність буде високою. Якщо задачі не писати код, а допомагати іншим працівникам, то продуктивність буде дорівнювати нулю, хоча цінність при цьому буде набагато вищою.

По-друге, в командній роботі важливий результат, який показує команда в цілому. А тут все залежить від якості менеджменту, а не продуктивності членів команди. Окремі люди можуть викладатися на всі 146%, але кінцевий результат, через незадовільний рівень керування, все одно буде поганим.

Наостанок, створюється внутрішня конкуренція, яка погано впливає на бізнес в цілому. Люди починають конкурувати між собою за ресурси та кращу оцінку. Замість обʼєднання зусиль буде розшарування на групи, які завжди будуть завищувати оцінки один одному. Хоча ціль у всіх мусить бути одна — приносити більше цінності компанії, саме це мусить слугувати головним способом винагороди.

Annual performance review — як така біч індустрії взятий в американській армії, який призводить до величезних проблем навіть в Big Tech. Саме ця система призводить до не здорової внутрішньої конкуренції і корпоративних війн, за ресурси де з рештою усе стає IBM в 80-90, коли усе вище керівництво компанії нічого не знає про компьютери, а потім тяжкі кризи.
Подобається вам або ні — на протязі дуже довгого часу, старатегія кадрового резерву виявляється більш дієвою. При усіх інших, усе усеодно залежатиме від корпоративної культури створеної особистістю керівника. Хоч як це не подобається фондовим біржам, чи виборчій демократії.
Задача оцінки співробітника, виключно прерогатива його керівника. І інструмент контролю та мотивації також.

Лайкерта — ввели чотири чіткі категорії замість цифр:

«Незадовільно» (0-49)
«Потребує покращення» (50-74)
«Відповідає очікуванням» (75-94)
«Перевищує очікування» (95-100)
Приклад, як бачить результат спеціаліст:

Якщо я прочитав скрін правильно, то ви зробили хну. Якщо не правильно, то переконайтесь, що донести правильне прочитання до працівників, інакше те саме що і в попередньому пункті.

Перше.
У шкали Лайкерта є 2 типових проблеми:
1) Схильність уникати крайніх відповідей. Тому Незадовільно та Перевищує очікування будуть зустрічатись рідко. В реальності ця оцінка буде чисто індикатором особистих відносин між тим хто оцінює і кого оцінюють, або вже зовсім 0 перформансу.
2) Схильність обирати середній варіант. Якого у вас немає, тому його значення буде розкидано між Потребує покращення та Відповідає очікуванням __рандомно__.
Суть шкали підштовхнути людину дати чеснішу відповідь у форматі Добре-Погано (значення 2 та 4 з 5)

Друге.
«Потребує покращення» (50-74).
В якому світі оцінка краще середньої потребує покращення? Я можу лише придумати «токсичну потогонку».
Можливо у вас сталось викривлення за рахунок шкали або це демо приклад. Але в цілому, людина що отримала рев’ю де так багато «Потребує покращення» як на скріні мала б бути кандидатом на звільнення. І тут ще проблема, що воно буде демотивувати працівника, і ви це не одразу помітите.

якщо менеджер чи колега ставить бал за компетенцію, він має навести конкретний приклад або пояснення.

Оце дієва техніка для будь-якого фідбеку, вона не лише допомагає оцінити «частність» оцінки, а і самій людині переглянути оцінку.
Але оскільки рев’ю — не основна зайнятість, а скоріше не найприємніша рутина, то з часом люди випрацьовують типові пояснення свої оцінок.

Дякую, за змістовний коментар і що порушуєте важливу тему. Кожна подібна дискусія допомагає перевіряти себе і ставати точнішими.
Ми якраз багато працювали над тим, щоб уникнути «оцінки заради оцінки» або усереднених балів без змісту.

У шкалах з кількома категоріями часто є упередження щодо крайніх варіантів. Ми це розуміємо і тому активно вчимо лідерів та колег давати фідбек із прикладами, аналізуємо статистику за понад два роки та вже зараз бачимо, що у нас усі чотири категорії реально використовуються, включно з «Перевищує» та «Незадовільно», вимагаємо не просто вибору, а коментарів до оцінок, що знижує випадковість і «ефект натискання середини».

Тепер щодо відсутності середнього варіанту.
Ця шкала побудована не на математичному середньому, а на якісних рівнях перформансу, де кожна категорія відображає поведінкові прояви. В цьому випадку:
«Потребує покращення» — це не нижче середнього і не 50% від максимуму, а незавершене або нестабільне досягнення очікувань
«Відповідає очікуванням» — це стабільне, впевнене виконання ролі
Ми не використовуємо арифметику, це логічне зонування, подібне до розподілу в Болонській системі (де, наприклад, 91–100 — це «5», а не «75+»).

Про на останок про потребу пояснювати оцінки.
Повністю згодна, що оцінка без прикладу втрачає цінність. Тому в цій системі обов’язково кожна оцінка має супроводжуватись конкретним прикладом або поясненням. Це підвищує прозорість, довіру та допомагає як тому, хто оцінює, так і тому, кого оцінюють, краще зрозуміти зони росту чи сили.
Сподіваюсь, вдалось додати більше контексту. )

«Потребує покращення» — це не нижче середнього і не 50% від максимуму, а незавершене або нестабільне досягнення очікувань

Тоді це не відповідає легенді, яку ви навели. І в цілому, те що на скріні — це лоуперформер.
Там ще цікавий момент, що є оцінка менеджерських скілів. І якщо оцінювали менеджера/ліда, то він явно не справляється. А якщо лінійного працівника, то не ясно для чого оцінювали велику сатину пинктів.

Ми не використовуємо арифметику, це логічне зонування, подібне до розподілу в Болонській системі (де, наприклад, 91–100 — це «5», а не «75+»).

Оце ще дуже цікава тема. Я не знаю чи є в самих доках по болонському процесу настанову про шкалу. Але суть болонського процесу якраз у формалізації оцінки, тобто число первинне, а грейд (А/Б/...) вторинне, тобто схоже, що у вас навпаки, тобто ви додали ту проблему, яку вони хотіли вирішити.
Далі гірше. Навіть в Україні є 2-3 типових шкали:
1) 60 — зарах, 100 — максимум, де «відмінно» — 95+; В одному виші бачив 91+ — відмінно. І в принципі, теоретично викладач задає шкалу, просто мало хто заморочується.
2) А є шкала — де топ 10% — відмінно, тобто 98/100 — це добре, якщо у 10% 99/100. При тому зараховано ще 60.
На заході є 70/100 — нижня границя.
Та і в цілому те що ок в освіті, не ок в оцінці працівників. Наприклад шкала 2 краще мотивує студентів, на вищі досягнення, за умови, що у них присутня хоч якась базова мотивація. Але в роботі — це буде дуже токсичний інструмент.

Вражений, що все ще лишилися люди, яких хвилює такі питання.

Мне кажется в умелых руках Performance Review очень полезен для стажеров, джунов, мидлов, вообщем для всех кому есть куда «доучится» чтобы получить новый уровень мастерства.

Это работает если наставники/менеджеры и прочие отнесутья к задаче с душой,
и действительно покажут слабые места, выставят нужные цели и помогут их достичь.

Но бывает, что человек уже сениор и уже давно плавает на галере.
И откровенно говоря, непонятно что это Review дает полезного.
Он уже либо не хочет ничего учить,
либо не может ничего учить,

либо даже если и выучит — ни его вклад в проект ни его рейт никак уже не улучшится.

Вообщем в галерных реалиях этот процесс скорее бессмысленный, реальная цель которого реже поднимать зепку гребцам.

Но при этом, людям на галерах в массе нравится этот процесс. Нечто вроде дедовщины.
Все мечтают поскорее оказаться по другую его сторону, и cтав лидом чи манагером гонять новоприбывших

Хорошая статья.

Які показники хотіли покращити цим процесом і який вийшов результат в порівнянні з запланованим? Взагалі перфоманс ревю це одне питання до тім ліда та ПМа — «А Вася норм працює?» та й по тому.

Никогда не понимал смысла этих ревью.
Сколько раз не проходил — доход не повышали. По началу только уровень стресса рос.
Просто морковка от компании, за которой ты гонишься ради эфемерного шанса получить +10% к зп.

Скажемо так, якщо в тебе буде поганий результат — то точно грошей не дадуть. Якщо хороший — з деяко невеликою імовірністю дадуть.

Часто перфоманс рев’ю йшло після того моменту як вирішили питання, кому дати гроші. Ну може бути там щось лишалося з бюджету і комусь реально те рев’ю допомогло, я таких людей не знаю) манагер те питання «пробиває» і починає задовго до рев’ю.

поганий результат — то точно грошей не дадуть, якщо хороший — з деякою імовірністю дадуть

а якщо можливо (under)performers list бувби як база для звільнення?

p.s. на цю тему десь було... youtu.be/7LuwPdp-_4c

fortune.com/...​ntinuous-feedback-better
Annual performance reviews are outdated and it’s time for bosses to rethink the fraught tradition
P.S. Вже більше 10 років говорять, що ці перформанс ревю до одного місця..
Якщо в менеджмента є плани поміняти працівників на дешевші шестерьонки чи просто когось вижити з проекту, то ніякі формочки перформенс апрайсалів не поможуть. Менеджмент також міг впливати на якість тасок які поступали до інженера і інше..

З більше 10-и років досвіду роботи є такі висновки.. Працювати краще в аутсорсі з американськими клієнтами на пряму без прокладок-менеджерів і HR тощо.. Ідеально — на прямих контрактах. Основна метрика тоді твоєї роботи — чи є клієнт хеппі (і чи достатньо багато в тебе унікальних знань по проекту і ти готовий інколи в неробочий час відписати-попрацювати). Якщо продуктова компанія.. то щось стабільне з перспективою стати ключовим інженером. Ідеально — пиляти свій стартап на стороні. Всі ці перформанс апрайзали для замилювання очей і ускладення лишнього роботи кадроводів (функція яких колись була вести трудові)

Постривайте.. А за що ХР-ПП харчуваться будуть?

ХР-ПП ще щось роблять, а от справжні дармоїди — то делівері менеджери. І чим більша шлюбка, тим більше дармоїдів

Вони дивляться щоб ніщо не загрожувало бонусам сенйор менеджменту (Дир+).

Так влаштовано людське суспільство.

делівері менеджери

Це може бути нова назва onsite pm, хоча часто так — це позиція відверто дармоїда, гроші беруть за не існуючю позицію. Особливо коли є Srum чи SAFe, де нема такої ролі в процесі. Є Product Owner та Scum Master, Release train ingener і т.д..
Але яких тільки ролей ходити по мітингам не вводять особливо на стороні посередників та клієнта. Менеджер такий, менеджер сякий, секьюріті на протязі усього прожекту і т.д, які не потрібні не для чого і нізащо не відповідають. Чому так ? Численні посередники витягують бабло з бюджету банально. Таким чином створюється система, де гроші є на усе крім як на розробку, тестування, відладку, розгортання і обладнання.
Як кажуть на росії : «Двое пашут, семеро руками машут».

програмінг, менеджмент ... семеро руками машуть

по суті такий самий social factor при автоматизації — як з першим так і з другим

p.s. нагадало деякі enterprise software diagrams

Наскільки я знаю, деякі делівері співпрацюють в зв’язці з сейлзами. Умовно, сейлзи знаходять клієнтів, а делівері сапортять від презентації, підпису контрактів і далі протягом відкритих позицій.
Хоча за власними спостереженнями, коли маємо складнощі і треба іноді клієнтів трохи охолодити з їх вимогами, від делівері 0 допомоги, одні обіцянки.

підпису контрактів і далі протягом відкритих позицій.

Це абсолютно усе що завгодно під цією назвою. Що delivery тобто доставка ? Що доставляють — піцу?
On site pm, тобто product manager чи там buiseness analist хто де та як це назва тоді ок, ясно. Це людина яка відповідає за аналіз вимог і ставить робоче завдання робочій групі, яка реалізує задачу автоматизації.

делівері сапортять від презентації, підпису контрактів і далі протягом відкритих позицій.

Що значить «сапортить», accounting — або HR директора там і т.п. ок тоді ясно. Тут робота в тому щоби знайти персонал, займатись підвищенням кваліфікації і т.д. Тут же виходить чистої води посередник, який бере гроші лише за посередництво, дуже часто. Тобто взагалі ніхто не HR, не програміст і не продавець — жодної відповідальності, гроші майже надурно. Підприємець наприклад, може попасти на гроші і несе ризики. Можуть бути неустойка, інвестиції згоріти і т.д.
Але є купа людей які буквально не роблять нічого навіть посередництва, клієнт ввів таку не існуючу роль в проєкті та туди настафили бознакого з якоїсь посередницької третьої фірми, чи в штаті клієнта взяли якогось нікчему і т.д.. От взагалі жодної відповідальності за будь що, фактично і будь яких вимог до кваліфікації щось вміти і т.д. Але їм за це платять і при чому платять більше чім будь кому хто задіяний в роботі. Це чисто сіра схема із висмоктування бюджету, прямо кажучи це відкат.

Щодо делівері — на жаль, я можу зробити вдох/ видих і рухатися далі.Є на галерах сміливці і , можливо, вони мають рацію.Але це одразу шаг на звільнення. Ніхто таких людей не тримає.

З іншого боку ви десь в крамниці там чи при покупці чогось теж же не скажете, мені погано платять чи взагалі не заплатили, зате не звільнили, тому грошей нема і дайте товар чи послуги на дурно, чи не так ?
Сутність в тому, що посередників звісно усі хочуть позбутись за першої ліпшої можливості, особливо коли їх ніхто не кликав, а краще щоби їх взагалі не було. Та в них є потреба, бо без посередника дуже часто неможливо вирішити конфлікт.
Ну а деліевері на практиці, пуста назва яка обзначає усе що завгодно в конкретному контексті. Від реально керівника з правом фінансового підпису, до бознакого.

Я до того вела, що я більш — менш вже розумію ,як воно працює і де варто сказати, а де- ні. Да і галери не рік існують, і там теж не ідіоти працюють і скоріш все розуміють. Просто працює- не чіпай,скоріш такий підхід.
Да і ви навели приклад не дуже релевантний.В контексті компаній ,ми- наймані працівники і варто завжди подумати, чи треба десь витрачати свій час і нерви.
В вашому прикладі, я скоріш більш в вигідний позиції( це про скарбниці приклад)

вижити з проекту, то ніякі формочки перформенс апрайсалів не поможуть.

ну дивлячись кому, найманому працівнику звісно. А от кому треба, запросто можею

Підписатись на коментарі