Airbnb почався з трьох матраців, а ми все ще пишемо ідеальний код. Про мистецтво швидкого MVP

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Привіт, спільното. Я Саломе Мікадзе — co-founder у Movadex та product strategist. Стипендіатка Knight-Hennessy в Стенфорді. Допомагаю українським стартапам використовувати нашу технічну експертизу в правильний час: спочатку для швидких експериментів, потім для побудови world-class продуктів.

Коли Браян Ческі здавав надувні матраци незнайомцям за $80 і годував їх пластівцями, він не знав, що будує компанію на $75 мільярдів. Він просто намагався заплатити за оренду.

Минулого тижня на менторській сесії в місцевому акселераторі в Кремнієвій долині я спілкувалася з командою, яка вже п’ять місяців розробляє застосунок для доставки їжі. Показують мені мікросервісну архітектуру, Kubernetes-кластер, GraphQL API.

«Круто! А скільки замовлень обробили?» — питаю.

«Ще не запускали. Дописуємо рекомендаційну систему на машинному навчанні.»

Звучить знайомо? За сім років консультування стартапів я помітила парадокс: наша суперсила (вміння робити якісно) стає нашою слабкістю на старті. Ми настільки добрі в розробці, що забуваємо головне правило MVP (мінімально життєздатний продукт): спочатку перевір, потім будуй.

Як я навчилася перевіряти гіпотези за 15 хвилин

В Movadex у мене є формат 15-хвилинних сесій з підприємцями і фаундерами. За цей час треба допомогти сфокусувати гіпотезу та зрозуміти, як її перевірити без коду. Спочатку я думала, що це неможливо, особливо коли лиш запускала цей формат в 2020 році. За останні роки я допомогла понад 100 стартапам пройти шлях від розмитої ідеї до робочого продукту, який користувачі готові купувати. Мій підхід завжди починається з простого питання: «А чи справді люди готові за це платити?»

Яскравий приклад — CoVoice. Засновники прийшли зі складною технічною візією поєднувати перекладачів та юзерів, але ми запропонували їм спочатку перевірити саму гіпотезу на ринку. Замість того, щоб витрачати місяці на розробку штучного інтелекту, ми створили «Uber для живих перекладачів». Турист натискає кнопку, за 3 хвилини отримує відеодзвінок від носія мови за $20 на годину. Протягом двох тижнів моя команда в Movadex спроєктувала весь користувацький шлях — від реєстрації туриста до системи оплати перекладачам.

Команда клієнта зрозуміла головне: ти можеш мати найкрутішу технологію, але якщо не розв’язуєш справжню проблему людини простим способом, продукт мертвий. Саме тому ми завжди починаємо не з технологій, а з людей. Мої клієнти цінують те, що за кілька тижнів бачать не презентацію, а робочий прототип, з яким можна йти до інвесторів або покупців з реальними цифрами в руках.

Кремнієва долина: мистецтво перевіряти гіпотези елегантно

Дрю Х’юстон рік писав Dropbox. Ідеальна синхронізація, елегантний код. Запустив... і тиша. Тоді він зробив геніальну річ: записав 3-хвилинне відео, де показав, як файл «магічно» з’являється на різних комп’ютерах. Нічого не працювало насправді. Просто відео. 75,000 заявок за ніч.

Buffer взагалі почався з landing page. Була кнопка «Plans & Pricing», яка вела на сторінку «Вибачте, ми ще на стадії розробки, залиште свій email». Джоел Гаскойн просто хотів зрозуміти, чи готові люди платити за планування твітів. Виявилось, що готові. $22 мільйони ARR сьогодні.

Коли власний продукт підказав головний урок

У 2022 році ми запустили MovAI — один з перших голосових AI-асистентів. Ще до того, як ChatGPT інтегрував голосові функції. Ми були піонерами! Розробили складну архітектуру розпізнавання мови, інтеграції з різними API, beautiful UI. І що? Коли ChatGPT додав голосові функції, наш застосунок втратив свою унікальність майже миттєво.

Урок? Ми сфокусувалися на технології, а не на проблемі користувачів. Якби спочатку перевірили гіпотезу «чи готові люди говорити з AI замість того, щоб друкувати?», могли б півотнути вчасно. Тепер цю історію я розповідаю кожному клієнту. Навіть найкращий код не врятує, якщо ви вирішуєте не ту проблему.

Artsted: як agile врятувала арт-інвестиційну платформу

Один з наших проєктів — Artsted, арт-інвестиційна платформа. Спочатку клієнт мав амбітну візію: «хочемо повноцінну платформу з аукціонами, експертними оцінками та блокчейн-сертифікатами». Спойлер — зрештою вони все це реалізували, але не одразу.

На початку ми з командою запропонували інше: давайте перевіримо, чи готові люди взагалі купувати частки в картинах онлайн? Ми почали з простого, замість місяців розробки зробили мінімальну версію продукту. Найцікавіше почалося потім. Поки клієнт зосередився на валідації гіпотези, спілкувався з потенційними покупцями, аналізував їхню поведінку, шукав справжні потреби, наша команда працювала над швидким втіленням його висновків у продукт.

Кожні два тижні ми синхронізувалися: клієнт ділився інсайтами з ринку, а ми показували, як технічно це реалізувати максимально швидко. Дизайнери, розробники та я працювали як єдиний організм, не було бюрократії «передай завдання далі», всі розуміли мету. Agile тут був не методологією, а філософією життя: замість планування на місяці вперед ми реагували на реальні дані від користувачів.

Спочатку базова купівля часток, потім соціальні функції, потім експертні оцінки. Кожна наступна фіча з’являлася тільки після того, як попередня довела свою цінність.

Спершу це була швидка синергія та експерименти. А далі, коли ми точно знали, що працює, команда Artsted вже будувала складну архітектуру, ті самі аукціони та блокчейн. Але вже на міцному фундаменті перевірених гіпотез.

Truffles: як Tinder зустрів рекрутинг

Нещодавно працювали з німецьким стартапом Truffles, який використовує Tinder-функції свайпу для пошуку роботи. Здається просто? Але за цією простотою стоїть глибоке розуміння проблеми: традиційні джоб-борди занадто складній нудні.

Замість створення «ще одного LinkedIn» вони запустили MVP: мобільний застосунок, де можна свайпати вакансії як профілі в Tinder. Право — цікаво, ліво — не підходить. HR-и побачили, хто лайкнув їхню вакансію. Все.

Результат? За перші місяці тисячі завантажень в Німеччині та контракти з рекрутинговими агентствами. А могли б рік розробляти «повноцінну платформу» з відеоінтерв’ю, тестуваннями та штучним інтелектом.

Uprice: коли навіть прості ідеї потребують валідації

Uprice, застосунок для конвертації цін, здавався нам безпрограшним. Ну хто не хоче швидко порівнювати ціни в різних валютах під час подорожей? Зробили красивий MVP за тиждень. Виявилося, люди вже використовують Google для цього. Наш застосунок був кращий технічно, але користувачі не бачили достатньої цінності, щоб завантажувати ще один додаток. Урок: навіть «очевидні» ідеї потребують валідації. Тепер я завжди питаю: «А як люди вирішують цю проблему зараз? І чому наше рішення в 10 разів краще?»

MVP development framework: як 100+ стартапів навчили мене швидкості

За роки роботи я пройшла шлях від «давайте зробимо як у всіх» до власного підходу, який народився з болючих помилок та неймовірних перемог. Щоразу, коли бачила, як крута ідея вмирає через невміння її показати, розуміла — проблема не в технологіях, а в тому, як ми спілкуємося з людьми.

Мій фреймворк це про те, як перетворити хаос в голові на щось, що люди миттєво «схоплюють»:

1. 48-годинний тест реальності. Забудьте про код на місяці. Figma, лендінг, Google Forms — і за два дні ви знаєте, чи люди готові віддати вам свої гроші. Я бачила, як засновники економили пів року життя завдяки одному вікенду експериментів.
2. П’ять скрінів історії. Якщо не можете розповісти користувацький шлях за п’ять простих кроків, ідея сира. Найкращі продукти — це ідеальні детективи, де все зрозуміло без пояснень.
3. Дизайн як суперсила. Кожен піксель працює на довіру. Кнопку має хотітися натиснути, форма не має лякати, кольори мають заспокоювати. Дизайн перетворює складне рішення на очевидний вибір.

Цей досвід виріс у програму в Movadex, яка за два тижні перетворює «у мене є ідея» на «ось робочий продукт, ось потенційні користувачі, ось цифри для інвесторів». За мізерні гроші порівняно з тим, скільки коштує помилка.

Тому що найстрашніше — це не провал, а місяці життя на продукт, який нікому не потрібен.

Формула, яка змінила моє розуміння MVP

Швидкість отримання фідбеку × Гнучкість змін = Шанси на успіх

Ця ментальна формула не з підручника, я її вивела, спостерігаючи за стартапами в Стенфорді, найкращій школі інновацій світу. Кожен день ми аналізуємо, чому одні проєкти вибухають успіхом, а інші тихо помирають в кутку. Відповідь виявилася простою до болю: чим швидше дізнаєшся правду про свій продукт і чим легше змінити курс, тим більше шансів побудувати те, що справді потрібно людям.

Коли припиняти експерименти? У мене є п’ять сигналів:

• Користувачі повертаються! Хоча б 40% залишаються з вами довше тижня. Люди просять конкретні фічі: «додайте експорт в PDF», «зробіть темну тему» замість сумнівів в самій ідеї. Ви змушені комусь відмовляти через обмеження MVP. Це кайф, коли попит перевищує можливості.

• Цифри в фінансового відділу починають складатися в бізнес-модель, а не в мрії.
• І найцікавіший сигнал — вам стає трохи страшно щось зламати. Поки можете без жалю викинути половину коду, ви ще шукаєте. Але щойно з’являється обережність: «а що, як це зламає весь флоу?», ви наближаєтеся до чогось справжнього.

Це той момент, коли MVP перестає бути експериментом і стає продуктом.

Часто чую від клієнтів: «у нас взагалі немає фандингу, ми супер обмежені, працюємо на голому ентузіазмі». Раніше я намагалася співпрацювати з командами на будь-якій стадії, але зрозуміла — якщо ідея справді хороша та валідована, вона зазвичай або вже має початкове фінансування, або генерує попит, що дозволяє команді зібрати ресурси для MVP.

Якщо ви вже на тій стадії, де ще немає мінімального бюджету на валідацію, ось мій плейбук.

Почніть із формулювання однієї чіткої гіпотези

Наприклад: «Малі кав’ярні в Києві готові сплачувати $30 на місяць за просту програму лояльності.» Оберіть спосіб валідації без розробки: лендінг за день. Одне ключове повідомлення + кнопка «Замовити». Дивіться на конверсію, а не на трафік. Проведіть 10 інтерв’ю з потенційними юзерами. Не просто «чи подобається ідея», а «чи готові заплатити прямо зараз». Якщо за 10 розмов жодного «так», гіпотеза потребує переосмислення.

Figma-прототип як тест

Створюйте не просто «красивий дизайн», а інтерактивний прототип, який імітує справжній продукт. Користувач має пройти весь шлях від реєстрації до оплати, клікаючи по кнопках. Ключ у тому, щоб записувати сесії тестування. Дивіться, де люди зупиняються, де плутаються, що їх дратує. Але найголовніше — в кінці тесту ставте пряме питання: «Якби це було справжнім застосунком і коштувало $X, ви б купили прямо зараз?» Якщо відповідь «так», просіть залишити email та невелику предоплату

($5-10) як підтвердження серйозності намірів. Це різниця між «мені подобається» та «я готовий платити».

Приклад: для одного з наших проєктів я особисто показувала Figma-прототип туристам в аеропорту. З 20 людей 7 дали нам свої контакти й погодилися на тестову транзакцію в $1. Це був сигнал продовжувати.

Ручна послуга для 3-5 клієнтів

Це «fake-it-til-you-make-it» підхід. Замість розробки автоматизованої системи робите все вручну, але клієнт цього не знає. Приклад з Zappos: замість створення складної e-commerce платформи з інвентарем та логістикою засновник Ніколас Свінмурн зробив простий сайт з фотографіями взуття. Коли хтось робив замовлення, він особисто йшов у звичайний магазин взуття, купував потрібну пару за роздрібною ціною та відправляв клієнту. Перші клієнти думали, що за сайтом стоїть величезний склад та команда.

Насправді там був один чоловік з кредиткою, який щодня бігав по магазинах. Але Свінмурн дізнався найголовніше: чи готові люди купувати взуття онлайн не примірявши, які розміри найпопулярніші, скільки людей повертають товар, які питання ставлять про доставку. Цей підхід показав реальний попит на онлайн-продаж взуття (тоді це було революційно) та всі больові точки клієнтів до того, як вони інвестували мільйони в склади та технології.

Результат — Zappos продали Amazon за $1.2 мільярда. Головний урок: якщо ви можете надати послугу вручну для 5-10 клієнтів, ви дізнаєтеся більше про свій ринок, ніж за місяці досліджень.

Чому це не про «робити абияк»

MVP — це не про погану якість чи поганий код. Це про якість гіпотези. Airbnb з матрацами перевіряв: чи готові люди ночувати в незнайомців? Dropbox з відео: чи потрібна синхронізація файлів? Ваш ідеальний код не відповідає на головне питання: чи це комусь потрібно?

Наша українська суперсила — робити якісно. Українські розробники створюють продукти для Apple, Google, Microsoft. Наш код працює в космосі (буквально — в SpaceX).

Давайте використаємо цю суперсилу правильно: спочатку знайдемо, ЩО робити, а потім зробимо це бездоганно. Бо найкращий код — це той, який вирішує справжню проблему. Навіть якщо спочатку він був написаний «на колінці» за вихідні.

Стартувало літнє зарплатне опитування DOU. Збираємо відповіді 15 тисяч ІТ-фахівців в анкеті. Долучайтеся!