Liquid Glass — сучасний скевоморфізм

💡 Усі статті, обговорення, новини про Mobile — в одному місці. Приєднуйтесь до Mobile спільноти!

Час від часу я натрапляю в Pinterest чи X (колишній Twitter) на естетичні концепти Frutiger Aero, скляні інтерфейси, кнопки з ефектом гелю, краплі води на іконках. Коли я це бачу, у мене одне відчуття — ностальгія. І довгий час я думав, що саме там цим штукам і місце.

Варто Apple назвати це Liquid Glass — і ось вже стара добра скляна естетика повертається не як спогад, а як фіча. І тепер я не можу не подумати: ми знову повертаємось до візуального перевантаження?

Знову скевоморфізм, тільки сучасний

Скевоморфізм — це коли елементи інтерфейсу виглядають як речі з реального світу. Наприклад, кнопка в додатку схожа на справжню кнопку, іконка «папка» — як папка з документами, або нотатки в iPhone — як аркуші паперу в блокноті.

Кожна епоха в UI-дизайні намагалась бути «найближчою до користувача». І в цьому сенсі скевоморфізм мав сенс — тоді ще треба було пояснювати, що кнопка — це кнопка, а папка — це місце для файлів. Це було необхідно. Але з кожним роком, коли користувач ставав досвідченішим, інтерфейс ставав простішим.

Ми пройшли через Aqua, Aero, TouchWiz — і щоразу графічний стиль ускладнювався, щоб вразити.

Потім усе змінилось: Metro, Material Design, iOS 7. Весь ринок дружно скинув градієнти й глянці, і настав період функціонального мінімалізму. І, чесно, це був ковток свіжого повітря.

Зараз: нібито нове, але з минулого

І ось ми у 2025, і Apple презентує Liquid Glass. І я такий: «А хіба ми це вже не проходили?».

Так, тепер це зроблено з кращими ефектами, адаптовано під нові чипи й екрани, виглядає вражаюче, навіть красиво. Але чи потрібно це з погляду UX? Навряд чи.
Бо головне в інтерфейсі — це не те, наскільки красиво блищить кнопка, а як швидко я можу знайти потрібну дію. Коли все виблискує, переливається, має тіні, контрасти — фокус зникає. Інтерфейс перестає бути прозорим (не візуально, а ментально). Ми знову починаємо витрачати мілісекунди на «подивитись», а не «зробити».

Здається, ми просто в циклі

Якщо подивитися на історію UI-дизайну, видно закономірність: ускладнення → спрощення → ускладнення → спрощення. І зараз ми знову на піку нового ускладнення, яке через пару років, найімовірніше, знову зведеться до мінімалізму — тільки вже з новою назвою. Бо контент завжди перемагає форму. Спочатку вау, потім втома, потім — пошук ефективності.

Так, Liquid Glass виглядає круто. Але з погляду дизайну — це крок назад у зручності. Якщо вам треба вразити — це те, що треба. Якщо ж ваш інтерфейс має допомагати людині виконати задачу швидко краще не вдаватися до імітації скла. Це як ювелірно зроблений меч — гарний, але важкий. І не факт, що зручний у бою.
Тому я радше за у бік простоти. Але подивимось, скільки часу ми пробудемо в цьому новому «скляному» витку.

Також я ще пишу у своєму Medium, тому буду радий, якщо підпишетесь.