Перший українець серед переможців Swift Student Challenge. Моя подорож на WWDC ’25

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Привіт, спільното! Я — Тимофій, і я перший з України виграв Swift Student Challenge від Apple. Тут я поділюсь своєю історією, як козаки на WWDC поїхали.

Почну з маленької передісторії — 2 роки тому я вступив до Київської Школи Економіки на програму «Програмна Інженерія та Бізнес Аналіз», де я знайшов класних людей та ми вирішили робити стартап-застосунок. Стартап провалився, але я почав вчити Swift та SwiftUI, писати маленькі застосунки для iPhone — і мені це сподобалось. Протягом цього часу я розвивав свої навички та в грудні 2024 року почав думати над ідеями для того, щоб податись на Swift Student Challenge.

Я почув про нього десь на просторах LinkedIn і подумав, що було б класно спробувати. Виявилось, недарма.

Тепер про сам конкурс — Apple щорічно проводить Swift Student Challenge (раніше він називався Scholars), де вони нагороджували студентів за їх ідеї та створені застосунки. Останні два роки діють наступні правила:

• Взяти участь у конкурсі мають право лише студенти будь-якої програми, що не мають роботи у IT-сфері.
• Студенти мають самостійно створити застосунок на будь-яку тему, що може бути протестований без підключення до інтернету та за 5 хвилин.
• 350 учасників визнаються переможцями та отримують сертифікат, один рік безкоштовного Apple Developer Account, AirPods Max та можливість пройти тест на визначення рівня Swift.
• 50 людей з переможців визнаються обраними (Distinguished) та отримують запрошення на Worldwide Developer Conference, що відбувається кожного року на початку червня.

Повертаємось до грудня

Ми з моїм ментором почали працювати над застосунком для новин з ціллю вивчити нові технології. І, не до кінця усвідомивши правила, я думав відправити його на конкурс. Наприкінці січня я зрозумів, що новинний застосунок без інтернету не може працювати. Тому у швидкому темпі почав думати над новими ідеями. Я зупинився на ідеї застосунка для дихальних вправ, бо саме тоді переживав панічні атаки. Як би сумно це не звучало, це зробило гарну передісторію для мого проєкту.

Мій застосунок базується на наукових практиках, що є доступними онлайн, і, по факту, є путівником систематичного дихання. Я намагався зробити його якомога більш інтерактивним та повністю інклюзивним: від підбору контрастних кольорів до фокуса уваги для людей, що користуються телефоном за допомогою функцій Доступності. Я також приділив велику увагу чистому та структурованому коду, щоб у разі чого його було легко оновити та покращити.

Користуючись нагодою, хочу виразити величезну вдячність своєму ментору Олексію Куркіну за те, що терпів мене та навчив багатьом цікавим технологіям. Якби не він, думаю, я б не мав таких чудових можливостей.

Я закінчив роботу десь за тиждень до дедлайну, відправив заявку та дуже довго чекав на результати. Я памʼятаю, як перевіряв пошту кожну годину за тиждень до очікуваної дати отримання результатів, щоб просто не пропустити того клятого листа.

Коли прийшов той лист, я відкривав його по фейстайму з друзями, і памʼятаю, що дуже довго не міг повірити у побачене. Мене обрали Distinguished Winner та я їду в Apple!

Я отримав листа наприкінці березня, і мав час до червня, щоб відкрити візу, отримати офіційне запрошення та підготуватись до поїздки. Щодо візи я дуже сильно переживав, бо це моя перша віза і за тиждень до мого інтервʼю стався скандал в Овальному кабінеті. Але я маю зазначити, що підтримка Apple з цього боку була дуже швидкою та корисною — у них є окремий департамент, що займається візами для співробітників, і нам було надано до нього доступ. Apple також має закриті ресурси для працівників, як-от Apple Travel, що дозволяє бронювати квитки на літаки та готелі, що також було досить зручно.

Fast Forward місяць, дуже довгий переліт та таксі до готелю — і я в Купертино! До речі, порада щодо Jet Lag — якщо не спати за день до вильоту і заснути в літаку — можна нормально функціонувати у новому часовому поясі.

Що відбувалося в Apple

В день приїзду ми заселилися у готель (кожен переможець мав розкішний номер через дорогу від Apple Park), познайомились та поділились своїми застосунками. Я зрозумів, наскільки круті ідеї перемогли і як мені пощастило опинитися в цьому колі. Також маю сказати, що з організаційних питань все було на вищому рівні — персонал в готелі знав все, що нам треба робити, наші автобуси приїздили вчасно, Apple заплатили і за літаки, і за готель, і за таксі до готелю.

В перший день нас забрали зробити бейдж, провели екскурсію по основному кампусу, дали розібрати навушники та відвезли на pre-party у перший кампус (Infinite Loop). Ми зробили спільне фото з Тімом Куком, послухали, що на нас чекає. Це вже був досить насичений день, бо ми мали можливість поспілкуватися як з командою, так і з розробниками. На тій самій вечірці ми зустріли людину, що зробила величезний вклад у розвиток Swift — Paul Hudson. Він має свій сайт HackingWithSwift з нескінченною кількістю власних уроків по Swift, SwiftUI, UIKit та загалом розробки під Apple-пристрої. Я починав вчити Swift з його уроків, тому якщо ви тільки починаєте — дуже раджу відвідати цей сайт.

Там також була мапа відвідувачів, та основною більшістю на ній були розробники з Америки та Європи.

На зображенні мапа не повна

Другий день — день самої конференції, коли Apple показує оновлення для всіх своїх пристроїв — і це був неодмінно чудовий досвід! Всі розробники, що присутні на кампусі у день конференції, мають можливість дивитись презентацію на величезному, аж занадто яскравому екрані, що встановлюється спеціально під цю подію. Apple Park спроєктований таким чином, що скляна стіна їдальні кампусу може заїжджати, щоб мати можливість розмістити ще більше людей. Зі сторони це виглядає дуже масивно.

Фото було зроблено з 4-го поверху

Переможцям були заброньовані місця майже на початку, тож ми мали можливість насолодитись презентацією на повну.

Також хочеться відмітити якість кухні — Apple дійсно піклується про своїх співробітників :) Хоча розробники казали, що не кожного дня є настільки велике різноманіття страв, та їх все одно часто балують делікатесами. Більшість з них не має потреби готувати їжу з дому, коли в кампусі готують професійні кухарі.

Після презентації, поки всі були у шоці від рідкого скла та глобального оновлення на iPad, ми мали можливість поговорити з Craig Federighi, старшим віцепрезидентом з розробки програмного забезпечення. Дехто навіть встиг показати йому свої застосунки.

Після того я мав можливість виловити Тіма Кука, щоб зробити з ним особисту фотографію, якою я дуже пишаюсь :)

Після того почалась презентація Set of the Union, де Apple пояснили деталі нового дизайн-коду, показали нові API та багато різних нових речей для розробників. Дуже раджу переглянути, якщо ви дотичні до сфери.

SETU почалось з того, що 50 переможців згадали з великої сцени та показали на тому величезному екрані (я згори над другою цифрою 2). До речі, я — перший українець, що отримав статус Distinguished Winner, і це підтвердила пані Esther Hare, Senior Director in Worldwide Developer Marketing в Apple, що займається організацією цього конкурсу. Для мене велика честь першим представляти нашу країну.

Після презентацій та обіду ми мали можливість прогулятись по кампусу, доєднатись до групових лаб, що по факту виглядало наступним чином: територія була розбита по темах, як-от SwiftUI, Design і так далі, для кожної стояла величезна кількість столиків. Там ходили розробники Apple, з якими можна було поспілкуватись на дотичні теми, обговорити код та отримати пораду. Я мав дуже класну можливість поговорити про SwiftData, оновлення Swift та інші цікаві теми.

Нам також дали скуштувати черешні, що ростуть у кампусі. Вони були дуже смачні. На жаль, сезон яблук ще не почався.

До речі, внутрішнє коло кампусу було повністю тераформовано. До Apple там була парковка Hewlett Packard, а на той час ще Steve Jobs хотів відновити історичний рельєф Каліфорнії, що він і зробив. Сьогодні там все — таке, як було колись, з історичними рослинами та деревами. Всередині живуть качки та білки (перевірено на власні очі), для качок навіть окрему водойму зробили.

Але не качками єдиними — водойма штучна, але зроблена таким чином, щоб створювати «білий шум» по колу. Це зроблено для того, щоб працівники могли повністю зануритись у роботу та мати приватні розмови.

Коли я мав вільний час, зустрівся з представниками команди MacPaw. Ми мали чудову розмову та я показав їм, де дають черешень. В захваті були всі.

Нагулявшись кампусом, ми мали можливість поспілкуватись з розробниками з Німеччини, що переїхали в Америку на постійній основі. Кажуть, що Apple надає повний релокаційний пакет і з їх зарплатами вони змогли собі дозволити купити будинок і досить комфортно жити. Та силіконова долина побудована навколо техно-гігантів, і окрім роботи там нічого робити. Я також це помітив трошки пізніше: ми пішли шукати, де можна купити піци, і найближче таке місце було за 20 хвилин пішки від нашого готелю.

Відійшовши від кампусу, я відчув, що ми опинились в іншому світі: абсолютно пусті вулиці, занедбані одноповерхові будинки, дуже широкі траси та буквально ніякої інфраструктури навколо. Не можу казати про всю San Francisco Bay Area, та з того, що бачив та чув від місцевих — місто засинає о десятій вечора і живе за графіком компаній. По дорозі до того закладу ми побачили лишень один магазин і той був з азійськими продуктами. Жодного звичайного продуктового, жодної кавʼярні чи чогось схожого, тільки заправки.

Другий день закінчився студентським заходом, який організували переможці минулих років. Ми мали можливість презентувати наші застосунки та поспілкуватися з іншими переможцями. Виявилося, не тільки студенти відвідували цей захід, бо після події я отримав пропозицію стажування у німецькому стартапі, чому дуже радий.

Цей захід також дав мені зрозуміти, що перемогли абсолютно різні проєкти — від «дошки бажань», в якій існує багато віджетів, як-от калькулятор (все написано з нуля!), так і простецькі застосунки, де весь дизайн був намальований ніби у Paint. Тому якщо ви вагались, чи подаватись — памʼятайте, що кодова частина — не єдиний критерій відбору. Ідея та історія грає набагато важливішу роль.

Третій день пройшов спокійніше, та, направду, перебити день презентації було дуже важко.

Нам було надано доступ до закритої конференції, де розробники більш детально охопили нові зміни та показали, як були розроблені певні системні застосунки. Також вони розказали про новий застосунок для створення іконок, і він дійсно виглядає круто. Ця конференція транслювалась іншим розробникам, що сиділи в інших залах, а переможці та деякі партнери мали можливість побачити це наживо.

Мабуть, найголовніше, що я виніс з цієї конференції — в Apple працюють звичайні люди, які так само люблять жартувати та робити прикольні штуки. Я збився з рахунку на 12-му жарті за перші пів години.

Після цього ми мали пікнік — обід в Apple Park, де мій друг-італієць жалівся на неправильну назву пасти. Після того нас розділили на маленькі команди та дали поспілкуватись з розробниками з різних сервісів. Я говорив з розробниками програми «Здоровʼя». Цікавий факт: зібрати проєкт цього застосунку займає 27 хвилин, і це на найпотужнішому чипі.

Потім цікава презентація про доступність — глухонімий чоловік, що працює в Apple 10 років, поділився, як правильно підлаштувати застосунок для людей з особливими потребами та як краще його тестувати. Apple робить наголос на інклюзивність, і, на мою особисту думку, це дуже важливо.

Після того ми мали сесію рефлексії, де обговорили надзвичайну кількість подій, що з нами відбулася за ці три дні, і за нашим запитом нам подарували ще по футболці, яку мали наші ментори (вони найкраще собі хотіли забрати :). Я дуже здивований, як швидко вони змогли це провернути.

Закривала той день після-вечірка, де зібрались всі переможці та топпосадовці. Там ми мали можливість ще більше обмінятись контактами та поспілкуватись про їх теперішнє та наше майбутнє. Я також поділився своєю історією та переконався, щоб ще більше людей знали правдиву історію війни.

Потім Apple Visitor Center, багато витрачених грошей на мерч, що продається тільки там та дорога до готелю. В останній день мені вдалося зустрітися особисто з розробником, що працює над безпекою Web-сервісів. Цю зустріч мені влаштував мій знайомий, що працює в Apple в Дубліні, Ірландії, за що я йому дуже вдячний. Вона тривала близько трьох годин. Я отримав фідбек на мій застосунок, цікаві інсайти, якими не можу поділитися та напрями, в яких далі рухатись. Це також підтвердило тезу, що в Apple працюють люди, такі самі, як і ми.

Це була крайня подія з моєї подорожі, потім цікава розмова з таксистом про штучний інтелект, аеропорт та приліт додому.

Трошки більше про мій застосунок

Він виглядає так:

І робить саме те, що від нього очікуєш. Тільки з красивими анімаціями, статистикою та вібрацією. Я планую викласти його в App Store, якщо так — я лишу посилання в коментарях, або шукайте Breezi на просторах інтернету.

Підсумовуючи: я дуже вдячний, що мав таку можливість. Я познайомився з багатьма цікавими людьми, ми сильно здружилися з іншими переможцями, я відвідав силіконову долину, та й Америку загалом вперше. Обмінявся контактами із впливовими людьми, на словах отримав пропозицію від MacPaw, отримав інший офер від європейської компанії, відвідав безліч цікавих заходів та здійснив мрію — побувати у чарівному колі Apple.

І все це — через те, що не побоявся податись на конкурс. На превеликий жаль, виграти поїздку можна один раз в житті, тому якщо ви — студент в IT-сфері або IT — ваше хобі, дуже рекомендую податись наступного року. Не переживайте за код: хоча він і грає роль, та головне — ідея, бачення та історія. У вмілих руках ChatGPT може допомогти з кодом (шановні читачі з MacPaw, я писав код самостійно, мені викладав ваш співробітник). Якщо наважитесь — можете писати мені в LinkedIn, буду радий допомогти :)

Мій LinkedIn

Моє портфоліо

Дякую, що дочитали до кінця. Сподіваюсь, ця історія була цікавою та корисною. Нехай щастить!