Мене відключив Djinni — і я вдячна

Останнього разу, коли я шукала роботу, я навіть не розглядала українські компанії. Просто не було сенсу. Їхні зарплатні очікування виглядали комічно, а більшість проєктів — мʼяко кажучи, сумнівно.

Djinni автоматично вимкнув мій профіль — через нуль відгуків. І, найімовірніше, причина в тому, що я поставила зарплатний ценз, який в Україні вважається «нахабством».

Водночас на міжнародному ринку я знайшла хорошу роботу за два тижні. Бо знаю топово свій стек і англійську. Бо знаю, що хочу. І бо не вірю в те, що аутсорс — це обовʼязковий старт для розробника.

📦 «Український аутсорс — це непогано, але...»

...тільки якщо ваша мета — стабільна робота без зайвого стресу. Але якщо ви хочете рости, ставати сильними інженерами, розуміти бізнес, відповідати за продукт — тоді це не трамплін, а в’язке болото.

Я працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?

У жодній з них у мене не було code review.

Ніхто не запитував, чому я зробила саме так. Ніхто не обговорював рішення. Просто таска — і в прод.

Мене не питали, що саме ми будуємо. Я не знала, хто наш користувач. Часто навіть замовник не знав.

Це не девелопмент. Це набір рухів, які виглядають як робота.

🛐 Культ «сильних українських розробників»

Я знаю, що зараз прозвучить непопулярно. Але я скажу це:

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

Так, є винятки. Але в середньому:

  • дуже слабкі софт-скіли (і вміння пояснювати свої рішення),
  • низька здатність до роботи в команді,
  • відсутність бізнес-мислення,
  • токсичне ставлення до будь-якої критики.

Це не особиста претензія. Це — мій досвід як розробниці, яка працювала і з українськими командами, і з міжнародними.

🧪 Ми створили паралельну реальність

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна. У нас же це повноцінний «тримай зарплату, тримай посаду».

Фірми дарують тестувальників клієнтам «у подарунок». Це сюр. Як і десятки проектів типу рулеток, дейтинг-додатків, «аналітик фейсів з камери» і так далі.

Ми не пишемо архітектуру для Google. Ми не запускаємо ядро Stripe. Ми просто проєктуємо ілюзію важливості.

💰 А тепер — про гроші

Я знаю, що багато хто цього не хоче чути. Але $4000 для сеньйора — це копійки на міжнародному ринку.

Це нормальна зарплата для мідла в Європі. І навіть там — не в усіх країнах.

Проблема в тому, що:

  • більшість айтішників не виходить за межі укрІнфобульбашки;
  • англійська — слабка;
  • самовпевненість — висока;
  • інтерес до продукту — майже нуль.

Тому ми погоджуємося на все — аби не залишитись без «теплої ванни».

🔥 Але ця стаття — не для всіх

Я не засуджую тих, хто хоче просто спокійно працювати.

Це нормально.

Але не треба робити вигляд, що це вершина IT-культури.

Бо насправді вона — місцями дуже зіпсована. І якщо ми не почнемо чесно це визнавати, то станемо просто дешевим ресурсом, який ще й дякує, що його «погладили».

🧭 Все, що тобі треба, щоб вибратись:

  • англійська;
  • здоровий погляд на себе;
  • бажання рости — навіть якщо страшно.

Світ набагато більший, ніж український аутсорс.

І він чекає на тебе. Якщо ти справді хочеш вийти.

🟣 Я написала це не для того, щоб «покрити лайном» аутсорс. Я написала це, бо хочу достукатись до тих, хто тільки починає.

Ти маєш право вибору. Просто зроби його свідомо.

👍ПодобаєтьсяСподобалось25
До обраногоВ обраному6
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Коли у я 2022 шукав роботу по прямих контрактах, у мене напряму під час співбесіди питали: «а тебе на війну не заберуть?». Я відповідав, що все пучком, це ще на максимум 2-3 тижні, дайте більше зброї. У 2023, коли стало зрозуміло, що війна надовго, то вже й ніхто на співбесіду не запрошував, просто відповідали стандартною заготовкою «we carefully reviewed your application...». Зараз я уже нічого й не шукаю. Якщо робота за гроші є, то я уже у кращій позиції, ніж великий відсоток людей у цій країні.

Важко сперечатися, що аутсорс не те місце, де люди зацікавлені у якісній розробці. Навпаки, чим гірше, тим більше людино-годин можна впарити замовнику.

Але факт лишається фактом. Від жінки у цій державі й у цих умовах вимагається приблизно як від 13-річної дитини. Хочеш служиш, хочеш не служиш. Хочеш вийшла гуляти з дому без військово-облікових документів. Хочеш поїхала закордон подивитися, чи рівно Вермеєр у галереї висить. Хочеш написала пасквіль про те, що проблема, звісно, у слабкому рівні англійської мови, а не в тому, що ніхто не хоче витрачати кілька місяців на онбординг людини, яку потім у один момент відправлять на фронт.

Я вже давно не обурююся, і в мене не підгорає. Лишилася просто втома.

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна.

яка іронія коли про це говорить цілий Lavavel (sic) Engineer — усім же відомо що у західних компаній Lavavel інженери це стала норма. Краще б не ганьбилися.
Вставлю свої 5 копійок — при досвіді роботи на відомі компанії, лідери в індустріях — я залишаюсь високої думки про українських інженерів.
Щодо англійської — між іншим — чим глобальніша компанія тим менш радикальне ставлення до рівня англійської (у французів, кітайців та японців з англійською не так щоби краще ніж у українських розробників). Взагалі Стейкхолдерам похр який рівень англійської у розробників — пріоритет хто як деліверить — з сучасними тулзами це не є блокером, imho.
З самовпевненістю українських розробників — теж промахнулися: відомий факт, що розробники з пост радянських країн якраз мають брак впевненості та самопрезентативних навичок.

токсичне ставлення до будь-якої критики

Ваша стаття звичайно зовсім не токсична, від неї віє добротою і позитивом.

Абсолютно геніальна рейдж-байт стаття написана llm (емоджі на кожному підзаголовку можна було б і прибрати), людина явно має досвід спілкування в таких інтернет-субкультурах як чотири-чан.

Геніально абсолютно все, навіть мета-гра з гітхабом повністю заповненим llm слопом ні-про-що.

Я знімаю шляпу, тисну руку також редакції доу які, звичайно, все розуміють і постять контент просто щоб зібрати трафіку.

А мені тема сподобалася, тож дякую, що розповіли про свій досвід

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Собака — это не кот, и не код, поэтому Джинн и не Алладин, Лампа есть, работы нет

Але $4000 для сеньйора — це копійки на міжнародному ринку

Я так розумію тут йдеться про net. Такий рівень не у всіх країнах ЄС легко отримати Middle SE. Звісно, все депендс та авторка правильно акцентує увагу на софт. скілах, мові, базовим навичкам інженера. Ба більше, не дуже коректно порівнювати рівень зарплатні, оскільки у ЄС у тебе різко падає купівельна спроможність у порівнянні з Україною. Про вартість нерухомості я взагалі мовчу. Звісно, тут питання пріо: не можемо нехтувати іншими благами, сильними інституціями тощо — які ти отримуєш за рахунок, зокрема, вищих податків у країнах ЄС.

Ну наприклад в Іспанії гуд лак знайти Сіньйора вище за 4000$
Все залежить від країни, стаття, токсичний висер.

Щастя тобі, здоровля і діточок побільше

Це в мене вже хвороба, чи цей текст таки написаний ChatGPT?

У жодній з них у мене не було code review.

Це особисто ваша проблема.

У мене останні 20 років жодної не було, де не було б код-ревʼю для чогось серйозного. Поверхневий код-ревʼю був, при тому, що тести хоча б на happy path виконувались. А щоб не було зовсім — не було. Одноразовий код не враховуємо.

Може, ви як раз тільки одноразовий і писали?

Я в «аутсорсі» не був. Був у продуктових (більше) і «аутстафі» (менше).

(І знаєте, що цікаво? Поверхневий ревʼю, не-тестування за межами одного бажаного сценарію, заборона на серйозні зміни навіть де вони аж волали так вимагались і пр. і пр. — все йшло від іноземних замовників і фінансових керівників, які знали тільки як гнати фічі. При чому тут Україна?)

Це не девелопмент. Це набір рухів, які виглядають як робота.

Це вже показує «корисність» ваших висновків при такому обмеженому досвіді.

дуже слабкі софт-скіли (і вміння пояснювати свої рішення),

«Софт-скіли» в вашому розумінні не розшифровані.

Пояснювати — всі вміли пояснювати, з ким це виясняв. Було мало досвіду, були неоптимальні рішення, але пояснювали всі.

низька здатність до роботи в команді,

Достатня. Були, звісно, окремі одинаки. Але мала частина.

відсутність бізнес-мислення,

Це не питання до розробника.

токсичне ставлення до будь-якої критики.

По більшости — не було такого.

Світ набагато більший, ніж український аутсорс.

​1. Те, що ви кажете саме про аутсорс, вже показує обмеженість.

​2. Все вказане для аутсорса — проблеми стилю і якости керівництва, а не виконавців.

Ну і, як тут сказали, ваш «аутсорс» явно обмежений сайтами-одноразками.

Один єдиний вірний пункт — англійська дійсно дуже обмежена. Але навіть це не впливає при наявности гарних менеджерів. Якщо вони є.

Висновок: маячня, яка не варта часу на читання. Вкрай обмежений досвід автора не переноситься за межі його бульбашки (починаю повторювати сусідні коментарі... ок, головне вже сказано).

Хоча в коментарях можна пошукати щось корисніше і навіть поговорити.

Повністю згоден з автором, просто на 200%, працював з десятком укр. проектів. Це якийсь сюр у більшості випадків....

працював з десятком укр. проектів. Це якийсь сюр у більшості випадків....

Ще й вимагають 5к$, коли Радж готовий за 500$ зробити, ще й шанобливо Сіром мене називає а не хамить

Здравствуйте

Так, є винятки. Але в середньому:
дуже слабкі софт-скіли (і вміння пояснювати свої рішення),
низька здатність до роботи в команді,
відсутність бізнес-мислення,
токсичне ставлення до будь-якої критики.

Такую оценку часто слышал от неайтишников, которым приходилось общаться с некоторыми айтишниками даже на бытовом уровне. )

Было бы интересно почитать вашу статью про внутренности западных компаний и то, как украинцы адаптируются в западных нормальных компаниях.

П.С. Вы ткнули палкой в осиное гнездо.

Тут більше вміння щось зарішати поза області тех задач. Але це більше скіл манагерів і з досвідом приходить розуміння що це питання важливе, бо твій манагер зазвичай буде мати скіли, як бозя)))

Тоже интересно. Не все же могут почти весь рабочий день сидеть за ПК и напрягать зрение в монитор как программисты. У менеджеров в этом плане может быть нагрузка меньше.

Ну, 4k и для укр синьора — откровенно маловато. Норм синьор получает 6..7k. Я как Lead AQA получал и больше. На руки. В Украине, да ) Поэтому миф про синьора за 4k — это из разряда влажных мечт работодателя. Ну если мы про реальных синьоров, а не нарисованных. Т.е., которые потянут таски без постоянного контроля и ещё и в бизнес-домене разберутся. И — да, ревью оч часто тогда формальность — просмотрели код, sonar code smells не нашёл — окей, можно кидать на тестирование. Патамуша спрашивать, почему человек выбрал именно такой подход — надобности нет. Он объяснит )) Ну и в принципе, это задача лида — на момент делегирования задачи высокоуровнево объяснить, что же там надо делать и какие технологии использовать. Ну, например, если таска «насетапить базу» — то в таске должно быть описано, это mySQL или Postgress или ещё что-нить. А для того, чтоб это определить, есть backlog grooming, где это как раз и обсуждается. А обсуждать это на ревью после того, как таска уже сделана — процессно неверно, ибо приведёт к критической потере времени на переделывание таски с нуля, если выбран неверный подход.
P.S. Не защищаю укр IT, ибо сам уже там не работаю, но фактаж автора вызывает у меня большие сомнения в том, что автор знает реалии достаточно глубоко. Если автор свалил из Украины лет 10..15 назад и сведения базируются на данных того периода — тогда окей, но за это время многое поменялось. И в процессах, и в зарплатах, и в подходе к «синьорности». Например, лет 10 назад было нормой услышать от AQA «я вообще без дупля, что такое процессы и как тестировать — я просто перевожу текст теста из TCMS в код». Но, скажем, лет 5..7 назад такие чуваки были уже исключением, по крайней мере, в крупных конторах — они просто стали не нужны, рынок переключился на смешанные роли типа General QA — т.е., чувака, который может и руками протестить, и код потом написать. Т.е., он может нести полную ответственность за качество своей части продукта, а не только переводить тесты в код. Аналогично поменялся подход и к разработке: если те же 10 лет назад разрабы прям-таки кичились тем, что принципиально не лезут в бизнес-домен, мол «напиши мне всё в таске, я сделаю, как написано» — то уже лет 5 назад такой подход стал намного реже и разрабы начали думать не только о том, что написано в таске, но ещё и о том, что же нужно заказчику. Почему? Опять же рынок: темпы разработки значительно ускорились и на полноценную UAT фазу просто перестали выделять время. Следовательно, выколупывать ошибки, связанные с несоответствием продукта требованиям бизнес-процессов стали на этапе системного тестирования. И разрабам и тестерам пришлось быстро выбросить идею невмешательства в бизнес-домен — патамуша за дверью стоит 10 таких, которые готовы в нём копаться и те, кто не были к такому готовы, просто были выброшены с мейнстрим рынка, ушли куда-то в более нишевые проекты.

Я розумію, що вам пиха болить, але перечитайте свою статтю, можливо ви самі усвідомите, що не так.

токсичне ставлення до будь-якої критики

Це ж ви про себе, ні? Можливо і вся стаття була написана про себе, не про нас. Задумайтесь.

Ну і про нас так само, нє переймайтесь. Король голий. Самі знаєте коли жінку бомбить, вона між рядками каже правду.

Жінку, чоловіка, бойовий гелікоптер. Мені все одно. Подібний газлайтинг не повинен заохочуватися.

Певний час тому була HR-ша з Google (ніби повернулась і тут бізнес започаткувала). У неї там був чіткий аналіз, що насправді наш рівень далеко не амариканський, там не може бути Senior React JS наприклад. Разом із тим самі американці вважають, що в ваших країнах взагалі нічого вище за сільке господарство бути не може, а себе занадто переоцінюють, та про це їй сказав колега з Греції.

Американці в ІТ бізнесі варяться на два десятиліття довше за нас, у них 50-60 річних Principal/Fellow чуваків уже армія.
Якщо ж порівнювати молодих, то не все так однозначно. Тим паче молоді у них часто навіть не випускники їхніх ВУЗів, а вихідці з Азії і з тієї ж східної Європи.
ІТ-курси в них також популярні. І випускають вони також недоучок.

Чомусь ми тільки зписали радянський досвід. Між іншим перший радянський комп’ютер було зроблено в Києві в 1950 році uk.wikipedia.org/...​онна_обчислювальна_машина
Перший радянскій мікрочіп створенно в 1965, в рамках программи луноходів. А перший массовий випуск мікрочіпів (клонів Intel) так само почав завод Квазар, в Києві в 1972 році. От під це усе АН СРСР і АН УРСР заряджали усю радянську систему освіти. Уряди ставили чіткі цілі — фундаментальна наука, освіта і виробництво, та силовий блок їх виконували, коли винаходити коли просто викрадали чи реверс інженерили та відтворювали технологію. Американці робили і роблять так само, до прикладу Microsoft. Ну і посто вони створили систему де різні : Енштейни, Сікорскі та Тесли зїзжаються з усього світу. Тобто інвеститаційно сприятливі умови.
Щодо безпосередньо бізнесу — торгівлі, маркетингу, міжнародним відносинам і т.д. — то про це знало дуже не багато людей. Зараз це вже не так, швидше навпаки.

Це не було так масово.
Коли американці повним ходом переносили паперові документи на електронні носії, в совках і пост-совках всі клерки освоювали електричну друкарську машинку, на виході якої все ще був папір.

Чому тоді постійно ставиться питання : «Чим замінити 1С» ?

SAP — 1972 рік
1C — 1991 рік
Не знаю, чесно.

Чого всі порівнюють SAP і 1С. SAP це з самого початку рішення для автоматизації гігантських підприємств. У них бізнес модель побудована на розробці комплексних рішень для корпорацій, тобто навіть не загальне вирішення проблем бізнесу, а тільки маленької його части, гігантських корп. 1С — це автоматизація палаток, це замінник зошита в сільпо, куди борги записують. Те що, відносно великі компанії використовють 1С в своїх процесах, означає лише те, що вони досі великий ларьок з примітивною бухгалтерією «прибыло — убыло — остаток».

По тому інсайту, що в мене є, сам ERP розробка продукту почалась в 1990 і там вже була модель, коли був німецький менеджмент і команда розробки білоруського походження, частина безпосередньо в США, частина в Мінську. Ті хто був в США репатрував в Ізраїль, та до Ізраілю недоїхав, а потрапив в Бостон де працював на IBM над OS/2. Зараз супорт і розвиток SAP ERP точно є і в Києві.
У 1С безумовно інша бізнес модель була з початку, власне певний час партнерами особливо по бізнесу тобто маркетингу і виводу продукту на ринок, B2B enterprice були Lotus Software та IBM.

Ніхто не буде замінювати інформаційні системи на розроблені противником, ворогом у війнах 1949-1990.

Коли в Україні виникли з нуля виробництва, корпорації, що їм став потрібен SAP? Звичайно, коли Roshen, «Наша ряба», МХП та решта почали налагуджувати процеси, це 2005-2010 чи вже після 2013?

заряджали усю радянську систему освіти

спершу з «кибернетика продажная девка капитализма», а потім «все как один, пишем програмы и выращиваем кукурузу»

і кожного разу з’являлись все більш

чіткі цілі

по «догоним и перегоним»

«кибернетика продажная девка капитализма»,

може генетика? )

і генетика певно, щось раніше щось пізніше

Таки лише лженаука, без усього цього блядcтва

«Короткий філософський словник» містить досить невтішні й навіть зловісні
характеристики кібернетики: «реакційна лженаука»

tc.csc.knu.ua/...​023/09/Glushkov_100-2.pdf

Варіації «заклеймения лженаук» як ворожих ідеології сов.партії. Потім щоб хоч якось наздогнати навіть надбавки були аж до розвалу совка за те щоб вчилися на кібернетиці. Але вже і то не допомогло.

ІТ-курси в них також популярні. І випускають вони також недоучок.

Усі ми так чи інакше в певному вигляді недоучки і десь чогось не знаємо. Тільки одні про це знають та щось з цим роблять, а інші найрозумніші люди на світі які усіх всіх шапками закидають і море по коліно.

«Я працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?
У жодній з них у мене не було code review.
Ніхто не запитував, чому я зробила саме так. Ніхто не обговорював рішення. Просто таска — і в прод.»

Перестав читати статтю на цьому місці, бо так не буває в реальності

У жодній з них у мене не було code review.
бо так не буває в реальності

Це PHP-шники, у них свої культурні особливості.
Я б ставився до цього як до можливості рухатися швидше в розробці. Ну і довіра, довіра понад усе :-)

Просто таска — і в прод

Найвищий ступінь довіри до розробників :-)

В реальності, коли буде реальний такий проект — ти його будеш вважати його кращім в твоєму житті. Ніхто не докапується, а бувають такі які будуть діставати, що от назва перемінної master — це не політ коректно, треба щоб було host і т.д. (там частіше за усе політичні же і причини докапатись, в кінцевому швидше за усе менеджер зтупив із знаймством поясненням ролей, розділенням обрв’язків та постановкою ціллей та задач проекту).
От ти закриваєш собі таски по мірі потреб, хочеш швидше — хочеш повільніше, сам вирішуєш який залишити технічний борг, коли його закрити тощо, і бабосік йде на рахунки.
Але коли є колеги і контрагенти, так вже не вийде, усе підлягає формалізації та певному рівню бюрократичних процессів, є плани бюджети узгодження і т.д.
Власне тому в класиці IT менеджменту — малі команди, до 10 людей. В подробиці до Фредеріка Брукса в «Міфічна людино година» та досліди і статистику зібрану в IBM ще в 60-70 роки минулого століття.

В реальності, коли буде реальний такий проект — ти його будеш вважати його кращім в твоєму житті

Або ні, бо кожен городить збоку свій велосипед через 40 іфів, а коли воно вже купи не тримається, то просто звільняється і йде на нормальний проект.
Чомусь у вас якщо рев‘ю, то зразу доколупування до імен змінних, а як його нема, то всі прям єдинорогами какають. Але в реальності, якщо вас дрючать за неполіткоректні змінні, то у вас проблема не з рев‘ю

Code Review лише форма спілкування в команді, я про це писав вже знизу. Реальний корінь проблеми аутсорсу, це — червоний океан. За Адамом Смітом та Давидом Рикардо — тенденція норми прибутку до зниження. Досить довго бізнеси робили бабло доки є, масштабуванням методом грубої сили, умовно гребли усіх підряд на frontend свідомо йшли на сворення Senior React developers з студентів на $1000 зарплатні і т.д. Зараз це вже не працює і ті же В’єтнамці можуть саботувати проект конкурентам завалюючи ревью коментарями яких більше за рядків коду, після чого доходить до конфлікту із вищім керіництвом (хоча там він був і до того, просто ескалація яка пойшла через низ — а була на початку). А індійці сильно підтягнули свій загальний рівень, хоча ще 15 років тому це був рівень першокурсників першого семестру здебільшого. Турки наприклад, вже нічим не гірше, а можливо і краще за Українців. А ще є інша східна Європа : Балтійскі країни, Польща, Угорщина, Румунія, та Болгарія. Ще є Чехія, яка власне вде вважається західною Європою. В таких умовах — тупик, треба виходити на блакитний океан, робити стрибок в інноваціях. Де не буде кому робити вам саботуєче ревью і тим саботувати вам строки та бюджети які через кокуренцію і без того порізали. Ви в такій моделі експерт і самі можете робити комусь ревью.

Ще є Чехія, яка власне

дає проекти на аутсорс

ти його будеш вважати його кращім в твоєму житті

Я бував на таких проєктах — це мої персональні петпроєкти на гітхабі) Ніхто не доколупується до коду, не вказує тобі як називати зміні бо нікому твій код не потрібен, красота!)
Насправді я переконаний, що в невеликих типових scrum-командах наявність код рев’ю має куди більше переваг, ніж їх відсутність. На код рев’ю, часто можуть помітити потенційні баги, що дає змогу виправити їх до того як QA знайдуть їх під час тестування. Також можуть виявити потенційні проблеми з перформансом або запропонувати краще рішення, тощо. Інша вагома перевага, що це натуральний процес синхронізації між девелоперами по досвіду та кодовій базі. А якщо на код рев’ю часто виникає забагато доколупувань та/або холіварів, то це має лікуватись більш ретельним узгодженням (усно або письмово) код конвеншенів

Щоб знайти потенційні помилки або проблеми з швидкодією, треба щоб людина, яка проводила це рев’ю мала як мінімум відповідний досвід та кваліфікацію, як максимум бажання розбиратися в коді стороннього розробника настільки, щоб зрозуміти написане.

Майже так — буває. В двох моїх галерних телеком проєктах — якщо ревʼю і було, то таке слабке, що серйозно там нічого не перевірялось. Я міг пару троянов всадити, ніхто б не помітив.
Яка спеціалізація у ТС, я не зовсім зрозумів. Але можливо, що там взагалі не перевіряли. Якщо це сайтошльопство — так іного і не чекаю.

Тепер у нас є чат гпт, який може рев’ювнути код і реально знайти там проблеми.

Опечатки знаходить чудово, а ось data race у Golang пропускає поки

В тій каші, що ми писали і супроводжували, він би ніць не знайшов, крім простого «херня, рефакторіть».
Але рефакторити не дозволяли, тому користі нуль.

аутсорс — це обовʼязковий старт для розробника

АТБ чи завод — це обов’язковий старт для розробника, щоб не забувати як живуть простолюдини.

Але якщо ви хочете рости, ставати сильними інженерами, розуміти бізнес, відповідати за продукт — тоді це не трамплін, а в’язке болото.

Але ж виживати будь-де і за будь-яких умов і відрізняють сильну людину від всіх інших. Записувати свіжий код під диктовку індуса — ліда, і мавпа може, а прийти голим в осине гніздо, розворушити його і піти переможцем не покусаним можуть тільки одиниці.

У жодній з них у мене не було code review.

А якби був, то топік називався би «Токсичний світ сексистського айті». Бо код ревью завжди закінчується, що твою роботу привселюдно обсирають, або буває і гірше, тобі в лице либу давлять, а самі як пацюки міточку про низький перформанс ставлять і на вихід.

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

Це не легенда, це просто застаріла інформація 90-2000х років, коли навколо було купа людей зі справжньою вищою освітою, досвідом роботи в нді, і непоганим інженерним бекграундом, якщо людина там в 80-90х закінчила якийсь філіал мфті чи мехмат кну чи кпі і попрацювала 10 років над надсекретнимим системами наведення ракет, чи якимось керування атомних енергетичних установок, то калякать формочки в делфі вона могла на рівні калякальщиків формочок з сша, але не за 100к долларів в рік, а за десяточку в рік. Зараз все давно змінилося, рівень освіти впав як в Україні, так і в світі загалом, та і розроблювані системи з формочки до бази даних, перетворились на гігантські комбайни.

Зараз українець, і інші постсовки, це прокачені індуси відповідно і платня чуть більше ніж у індусів, але вже не такі привабливі як раніше, так ще й з нестабільного регіона.

дуже слабкі софт-скіли (і вміння пояснювати свої рішення),

так ти що не можеш без слів зрозуміти, що треба робити? Ну качай телепатію.

низька здатність до роботи в команді

ну один в полі воїн

відсутність бізнес-мислення

Так присутнє ж, я набираю буковки на клавіатурі, а мені за це на криптогаманець капають долари. Бізнес — бізнес. Без бізнес мислення, я б це робив за безкоштовно.

токсичне ставлення до будь-якої критики

твоя стаття — г**но!

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник

Наприклад пхп розробник інтернет магазинів на ларавелі.

Фірми дарують тестувальників клієнтам «у подарунок».

Ну да прокол, тре за тестування брати гроші.

Як і десятки проектів типу рулеток, дейтинг-додатків, «аналітик фейсів з камери» і так далі.

У тебе «відсутність бізнес-мислення,»

більшість айтішників не виходить за межі укрІнфобульбашки

А нащо ?

англійська — слабка

І що, он половина США англійської не знає, це не заважає їм жити.

самовпевненість — висока

я — піз**тий!

інтерес до продукту — майже нуль

я б сказав навіть менше нуля, та і продукт має зацікавити лише інвестора, щоб той дав бабок на некст раунд фінансування.

не треба робити вигляд, що це вершина IT-культури.

Що таке айті культура? Пердіти в лице співробітницям, і ставити сало на заставку вінди мусульманкам, це IT культура?

Світ набагато більший, ніж український аутсорс.

Світ набагато більший ніж айтішка, світ набагато більший ніж гонитва за бабками, світ набагато більший ніж Євген Дикий і чсв Антона Зеленкова.

І він чекає на тебе. Якщо ти справді хочеш вийти.

На мене чекає третя штурмова. А вийти я хочу у вікно.

Ваша агресія не схожа на критику — це проекція болю.
Ви називаєте аутсорс «болотом», але при цьому самі демонструєте глибоку зневагу до будь-якої інженерної праці, яка не відповідає вашому уявленню про «справжній розвиток». Ви ображаєте всіх — тестувальників, Laravel-розробників, українських інженерів, людей із слабшою англійською. І все це — в стилі образливої клоунади.

Але за вашим фарсом — гіркота і комплекси.
Те, що ви не пережили нормального code review, ще не означає, що це завжди «приниження». Те, що ви не навчилися працювати в команді — не робить командну роботу токсичною.
Сарказм — це не сила. Це слабка броня, за якою часто ховається втома, втрата віри в розвиток, і глузування з себе через інших.

Мене не принижує ваше глузування з Laravel — бо я знаю, що будую справжні продукти.
Зі складною логікою, з памʼяттю LLM, з реальними інструментами, які працюють. І якщо ви вважаєте, що це «калякання формочок», значить ви просто не там дивитеся.

Ваш коментар — це не рефлексія. Це брудна розрядка.
Можливо, вона вам справді потрібна. Але не називайте це аналітикою, бо це просто крик людини, якій боляче — і яка хоче зробити боляче іншим. І хоч я вам цього не бажаю, але нагадаю: ніколи не пізно навчитися не гидити в чужий бік, щоб почуватись вищим.

Мене не принижує ваше глузування з Laravel

А мене принижує, ставлення до мануального тестування, як до чогось недостойного.

Ви називаєте аутсорс «болотом»

Але це ж ти назвала аутсорс болотом. Це що, за нахабні спроби переписати історію.

Ви ображаєте всіх — тестувальників, Laravel-розробників, українських інженерів, людей із слабшою англійською

Але це ж ти всіх ображала.

Зі складною логікою, з памʼяттю LLM, з реальними інструментами, які працюють.

Складну логіку зробити легко, складно зробити просту логіку. АУФ

для мідла в Європі

Але ми не в Європі, а для України 4к це дуже добра платня, можна утримувати табір циган на ці гроші, і кожен рік їздити на море в Одесу.

Так уважаємий, про Одесу поакуратнєй пожалуйста. Не тільки лиш всі ойтішнєги можуть дозволити собі відпочинок там. ))
Жарти про дешеву Туреччину і дорогу Одесу вони не на пустому місці з’явились ))

Украинские разработчики самые прагматичные. Они не лезут в бизнес-мышление, обсуждение продукта и правильно делают, сделал таску и свободен. За это зарплату не повысят, и вообще таким делом занимаются менеджеры, хотите трепать языком делайте переход, а разработчиков нанимают чтобы они приносили результат и не лезли куда не надо.

Абсолютно геніальна рейдж-байт стаття написана llm (емоджі на кожному підзаголовку можна було б і прибрати), людина явно має досвід спілкування в таких інтернет-субкультурах як чотири-чан.

Геніально абсолютно все, навіть мета-гра з гітхабом повністю заповненим llm слопом ні-про-що.

Я знімаю шляпу, тисну руку також редакції доу які, звичайно, все розуміють і постять контент просто щоб зібрати трафіку.

О, дякую за цей аналіз.
Ціную, що в 2025 році ви все ще вірите в концепт «редж-байту.

Мета-гра з гітхабом, llm слоп і підзаголовки — дуже глибокий деконструктивізм.
Просто поясню: я — не ллм, і не ваші уявлення про «субкультури».
Я — реальна людина з реальним досвідом в продукті, коді, людях, зламі, зціленні й системах, яких ви, схоже, боїтеся.

А щодо DOУ — так, постять. А ще постять люди. Іноді люди, які не бояться вийти з інфобульбашки, навіть коли їх обливають помиями.
І я рада, що мій текст бодай викликав у вас реакцію, бо це означає, що він живіший за сотню ваших коментів.

Навіть ваші відповіді структурно звучать як резпонзи ChatGPT — структура текста, стилістичні вибори, знамениті конструкції «This is not x, this is y», ви навіть полінились прибрати em dash символи :D

Em dash на DOU зовсім не показник, тут скрипт перетворює в повідомленнях мінус, оточений пробілами — на em dash. Пам’ятайте це. Й можете погратися сами.

Ще звичні «лапки» перетворюються на «ялинку». Може ще щось є, це з того, що помітив.

Ще ь​і -> ы.

перетворює в повідомленнях мінус

— перетворює ascii minus
‐ чи всі?

Коментарі до статті «Мене відключив Djinni — і я вдячна» демонструють вкрай полярну реакцію читачів, від категоричного несприйняття до повної згоди з тезами авторки. Багато коментарів переростають у гостру дискусію, що свідчить про чутливість порушених тем у спільноті.

Ось детальний аналіз ключових тем та аргументів, що виникли в коментарях:

**1. Тон авторки та її авторитетність**
* **Критика:** Значна частина коментарів різко критикує тон статті, називаючи її «токсичною», «жалюгідною», «крінжем» і проявом «епідемії нарцисизму». Авторку звинувачують у «обсиранні» колишніх компаній, тіммейтів та українського ІТ загалом після 4,5 років співпраці. Іронічно сприймається назва статті «Я вдячна», враховуючи її критичний зміст. Деякі коментатори вважають, що авторка має «завищену самооцінку» або «роздуте его». Сарказм викликають її заяви про «топове» знання стеку й англійської, особливо з огляду на технічну одруківку «Lavavel» у профілі, яку багато хто використовує для тролінгу.
* **Підтримка:** Деякі читачі дякують за «тверезий і чесний погляд», «зважене доповнення» та за «альтернативний погляд і вихід за нашу інфобульбашку». Авторка ж захищає свій тон, зазначаючи, що це не «сарказм», а «правда, іноді болюча, іноді різка», сказана вголос, яка має на меті «розбурхати болото». Вона вважає, що критика зосереджена на опечатках та емоціях замість суті.

**2. Code Review та інженерна культура**
* **Твердження авторки:** Вона стверджує, що в жодній з аутсорс- чи аутстаф-компаній, де вона працювала, не було code review, обговорень рішень, розуміння продукту чи користувача. На її думку, це «не девелопмент», а «набір рухів, які виглядають як робота». Це, за її словами, типово для українського ІТ, де «час девелопера» — це товар, а не інвестиція.
* **Контраргументи:**
* Чимало коментаторів заперечують повну відсутність code review: «жодного разу не бачив компанію, де в потоці задачі не було б peer code review». Інший користувач пише, що працював у кількох аутсорс/аутстаф компаніях, і «всю код рев’ю були», але при цьому на «прямому контракті не було)».
* Evgeny Tolchinsky, який має 11 років досвіду в українському ІТ, стверджує, що «не бачив компаній без code review», оскільки працював переважно в продуктових компаніях, де розробники «мають думати про продукт».
* Деякі вважають, що відсутність code review не завжди є проблемою, або що існують інші ефективніші форми спілкування, наприклад, парне програмування. Навіть у FAANG компаніях буває, що зміни затверджує «сусід по столу в одне лице».
* **Відповідь авторки:** Вона визнає, що деякі працюють у середовищі з code review, але ставить питання, «наскільки це виняток, а не норма для багатьох українських розробників». Вона підкреслює, що цільова аудиторія її статті — ті, хто тільки починає свій шлях.

**3. «Штучні» професії (Мануальний тестувальник)**
* **Твердження авторки:** Вона називає мануального тестувальника «штучною» професією, яка «в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна», натомість «у нас же це повноцінний „тримай зарплату, тримай посаду“».
* **Контраргументи:**
* Dmytro Maliarenko вважає іронією, що Laravel-інженер знецінює роль QA Manual, і запитує, «Що робить вашу роль особливою? що дає вам почуття переваги над QA Manual?».
* Yuriy Zaliznyak стверджує, що «на власні очі бачив мануальних манкітестерів» у кожній іноземній компанії, де працював, навіть «білих американських американців із Америки».
* Slavik Savko та Просто Анон також заперечують, що це українська вигадка, і підкреслюють, що «ця роль є і процвітає». Згадується, що Apple шукає класичного тестувальника з початковим знанням Python.
* **Відповідь авторки:** Вона визнає, що такі професії не зникли всюди, але їх масова інституціоналізація в Україні є «симптомом».

**4. «Міф про сильних українських розробників»**
* **Твердження авторки:** Авторка називає його «переоціненою легендою», посилаючись на слабкі софт-скіли, низьку здатність до роботи в команді, відсутність бізнес-мислення та токсичне ставлення до критики, спираючись на свій досвід роботи як в українських, так і в міжнародних командах.
* **Контраргументи:**
* Kostya Novak наполягає, що українські розробники «доволі сильно цінуються» на міжнародному ринку, і такі статті можуть зашкодити «високій репутації». Він також зауважує, що розробники з пострадянських країн «мають брак впевненості та самопрезентативних навичок», що суперечить тезі авторки про «високу самовпевненість».
* Oleksandr V, який вважає себе «досить середненьким розробником», легко знайшов роботу в Канаді, Польщі та Чехії «за рахунок досвіду отриманого працюючи з українськими розробниками в українських компаніях».
* Andrei Litvinov підтверджує, що українські найми були «одними з найкращих» у його досвіді.
* Beaver Green погоджується, що легенду створили «діди» з вищою освітою та червоними дипломами, які працювали в перших ІТ-компаніях або навіть були професорами. Він вважає, що зараз українське ІТ пішло шляхом «галер», «беручи кількістю замість якості».
* **Відповідь авторки:** Авторка уточнює, що її текст — «не про „всі погані“», а про «системну норму», яка склалася в аутсорсі: безвідповідальність, відсутність інженерної культури, нульова взаємодія з продуктом. Вона зізнається, що їй «боляче бачити, як одні українці починають пояснювати іншим, чому вони нібито „просто втомилися“ і „їм не підгорає“», і що вона «пробує артикулювати хворобу». Вона наводить приклади, коли українські аутсорс-команди звільняли в міжнародних компаніях через «неякісний код» і «токсичну поведінку».

**5. Зарплати та фінансові очікування**
* **Твердження авторки:** $4000 для сеньйора — це «копійки на міжнародному ринку» і «нормальна зарплата для мідла в Європі». Вона наголошує, що це не про податки, а про «позиціонування» та «культуру найму і очікувань».
* **Контраргументи:**
* Багато хто не погоджується, вважаючи $4000 значною сумою, особливо в Україні.
* Vitaliy Fedoriv та Beaver Green наголошують на різниці між «gross» та «net» зарплатами, зазначаючи, що $4000 «чистими» в Україні можуть відповідати $100 000 на рік «до податків» у країнах з високим оподаткуванням.
* Vic (Programmer) наводить порівняльні погодинні ставки для джуніорів та сеньйорів у різних містах світу (США, Лондон, Берлін, Токіо, Київ), показуючи, що київські ставки значно нижчі. Він пояснює цю різницю «політ-економічним положенням і місцем України в світі», а також додає, що $4000 можуть бути «дуже не погано» в Канзасі, але «ціною оренди убитої однушки» у Сан-Франциско.
* Дехто вважає, що «робота це не тільки гроші», а авторка плутає це з експлуатацією.
* **Відповідь авторки:** Вона підтверджує, що йдеться про «gross» зарплату та «позиціонування», а не бухгалтерію. Вона критикує тих, хто «плутає „робота має сенс“ із „працювати без гідної оплати“», називаючи це експлуатацією. Вона також зауважує, що на Djinni багато Laravel-вакансій пропонують $1000-$2500 для людей з 5+ роками досвіду, що, на її думку, є «мідлівською або нижче» за міжнародними мірками.

**6. Українська ІТ-екосистема та аутсорс**
* **Твердження авторки:** Українські компанії мають «комічні» зарплатні очікування та «сумнівні» проєкти. Аутсорс — це «вʼязке болото» для тих, хто прагне зростати, розуміти бізнес і відповідати за продукт. Це бізнес-модель, де український розробник є «змінним тілом із фіксованою ставкою — і жодного впливу». Це «місцями дуже зіпсована» ІТ-культура, яка може зробити українців «дешевим ресурсом».
* **Підтримка:**
* Beaver Green погоджується, що український аутсорс продає «людино-години», аби уникнути ризику, і не відповідає за результат, діючи як «кадрові агенції».
* EA погоджується, що аутсорс — «не найкраще місце для прокачування інженерної експертизи».
* **Контраргументи/Нюанси:**
* Keksus1884 вважає, що аутсорс є «одним з небагатьох соціальних ліфтів» у країні для тих, хто хоче «нарубати грошей», тоді як продуктові компанії — для тих, хто хоче «творити».
* Vic (Programmer) називає аутсорс «бізнес тупиком» та «червоним океаном». Він розглядає це в контексті деградації України як «failed state» та «колоніальної» економічної моделі, де «найпримітивніші бізнес моделі» переважають. Він стверджує, що проблеми, описані авторкою, є «усі класичні проблеми нашого ІТ».
* Юрко мав «один із двох технологічно найсильніших» проєктів в українському аутстафі, з високим рівнем організації та інженерної культури. Він вважає, що аутсорс є «дном» виключно «через зарплати», а не через інженерну культуру.
* Lialia Sakhno уточнює, що її мета — «не „покрити лайном“ аутсорс», а «достукатись до тих, хто тільки починає», щоб вони зробили «свідомий» вибір.

**7. Виклики для чоловіків-розробників (Контекст війни)**
* **Коментарі:** Keksus1884 піднімає болюче питання: у 2022 році його напряму питали, чи «не заберуть на війну», а у 2023-му вже не запрошували на співбесіди, отримуючи стандартні відмови. Він зазначає, що «від жінки у цій державі й у цих умовах вимагається приблизно як від 13-річної дитини», яка може вільно пересуватися і працювати. Євгенія Невська (HR-manager) підтверджує, що аутсорс часто є «єдиним заробітком» для чоловіків, оскільки закордонні кастомери «все ще не хочуть розглядати чоловіків (кандидатів) з України», вимагаючи «фізично бути не в Україні». Вона вважає прямі контракти «мало реалістичними» для чоловіків в Україні.
* **Відповідь авторки:** Lialia Sakhno визнає, що це «болісний і чесний» коментар, і що умови для українських чоловіків «глибоко несправедливі», зокрема «в контексті міжнародної роботи». Однак вона наполягає, що «система давно побудована так, аби продавати „людино-години“, а не людей, які творять», і ця система «формує айтішну реальність у країні — незалежно від статі, обліку». Вона стверджує, що знає багатьох чоловіків, які отримують хороші пропозиції, і що «військова обмеженість існує — але замовники не всі і не всюди ставлять на ній хрест». Авторка закликає говорити не «це мало реалістично», а «як це зробити реалістичним». Юрко, один з коментаторів, поділився, що отримав прямий контракт, перебуваючи в Україні, але тепер для рекрутерів він «в Португалії».

**8. Поради для «виходу» та пошуку роботи**
* **Поради авторки:** Вона стверджує, що для «виходу» потрібні «англійська; здоровий погляд на себе; бажання рости — навіть якщо страшно». Вона радить використовувати LaraJobs для Laravel-вакансій від продуктових компаній зі Штатів, Європи та Азії, де є «адекватні умови, культуру й фокус на продукт». Вона заохочує уявити себе «просто інженеркою, яка виходить на глобальний ринок».
* **Інші поради/коментарі:**
* Beaver Green пропонує шлях: аутсорс -> аутстаф -> аутстаф для топів (Amazon, Microsoft, Google) -> «онсайт» переїзд до США. Він також зауважує, що «вийти» (покинути країну) зараз заборонено для чоловіків.
* Nikita Podgorbunskyi просить детальніше розповісти, «як і де шукали» роботу.
* Vladyslav Koval жартівливо обурюється, що авторка випередила його з публікацією схожого посту про вихід на прямі контракти.

**9. Англійська мова та софт-скіли**
* **Твердження авторки:** За її спостереженнями, у більшості айтішників «англійська — слабка», «самовпевненість — висока», «інтерес до продукту — майже нуль», а софт-скіли «дуже слабкі» (вміння пояснювати рішення, працювати в команді, бізнес-мислення, ставлення до критики).
* **Контраргументи:**
* Dmytro Maliarenko заперечує, що «чим глобальніша компанія тим менш радикальне ставлення до рівня англійської». Він зауважує, що французи, китайці та японці також не завжди мають кращу англійську, ніж українці, а «Стейкхолдерам похр який рівень англійської у розробників — пріоритет хто як деліверить». Він також стверджує, що «розробники з пост радянських країн якраз мають брак впевненості та самопрезентативних навичок», що суперечить тезі авторки.
* **Відповідь авторки:** Вона називає тезу «головне — щоб діліверив» «дегуманізацією», яка перетворює розробника на «механічного виконавця» і є причиною вигорання. Вона вважає, що мова — це «інфраструктура мислення» і «здатність будувати складне з іншими».
* Михайло Твердохлібов, який тільки починає шлях в ІТ, погоджується, що вміння пояснювати свої рішення є цінним, бо «люди все менше і менше це вміють робити».

**10. Djinni як платформа для пошуку роботи**
* **Ситуація авторки:** Її профіль на Djinni був вимкнений через нуль відгуків, ймовірно, через «нахабний» за українськими мірками зарплатний ценз.
* **Коментарі:** Юнит тест стверджує, що на Djinni «давно нету достойно оплачиваемых вак», або це «фейки», а платформа «померла» як місце для високих зарплат роки два тому, ставши притулком для «місцевих бодішопів».
* **Відповідь авторки:** Вона підтверджує, що на Djinni багато Laravel-вакансій, але 90% з них пропонують $1000-$2500 для сеньйорів з 5+ роками досвіду, що, на її думку, «нормалізувало ідею „нормальної синьйорської зарплати“, яка насправді — мідлівська або нижче за міжнародними мірками».

Загалом, коментарі відображають глибокий розкол і суперечки всередині української ІТ-спільноти щодо якості освіти, культури праці, зарплатних очікувань та впливу зовнішніх факторів, таких як війна. Стаття змусила багатьох висловити власні, часто болісні, досвіди та погляди.

а як ви це зробили? просто дали лінк на коменти у віконце чатгпт?

notebooklm.google.com
1. створив новий блокнот
2. додав джерело інформацїї — лінк на цю сторінку
3. написав задачу — детально проаналізуй коментарі

Хтось схоже сиру переїв

Рекомендую авторці анонімізуватися, бо ця жалюгідна стаття залишить жирну пляму на репутації.

Кому вона всралась та репутація в укр айті, якщо працюєш і живеш закордоном.

Пане ФОП, ви не умнічайте а думайте про вашу репутацію та роботу краще. Авторка молодець що розкрила темні сторони укр ойті.

бо немає більше сайту ’італійського’ it

більшість айтішників не виходить за межі укрІнфобульбашки
англійська — слабка

Все дійсно так. Але бракує фактажу.
Вчилась 2013-19 ХНУРЕ
2016- червень 2022 робота в українському ІТ
вересень 22 — по сьогодні в іноземних компаніях.
Всього три рядки і кільком сотням з трьох тисяч читачів не потрібно знаходити профіль linkedin щоб зрозуміти на базі досвіду в яких компаніях написана стаття.
На жаль, назви що українських, що іноземних компаній мені ні про що не говорять.
Щоб скласти уявлення про український аутсорс варто попрацювати в ТОП-10 аутсорсів на західних проєктах. Щоб мати уявлення про іноземні компанії в якійсь з корпорацій Fortune 500.

Всього три рядки і кільком сотням з трьох тисяч читачів не потрібно знаходити профіль linkedin щоб зрозуміти на базі досвіду в яких компаніях написана стаття.

цікаво, що заважало просто спитати в авторки? )

Що заважало авторці коротко представитись щоб 9 тисяч читачів бачили досвід, на основі якого написані роздуми?

Власний досвід — не сертифікат від Fortune 500.
Я справді пройшла крізь токсичний український аутсорс, через повне вигоряння, через знецінення і культуру мовчання.
Потім були компанії з іншою культурою — і порівняння стало болісно чітким.

Стаття — не про те, «де я працювала», а про те, що я бачила, відчувала і пережила як інженерка.
І якщо досвід не з мого LinkedIn, а з мого життя — то чи не краще все ж обговорювати зміст, а не CV?

Щоб обговорювати досвід з життя це до психотерапевтів, вони за це бабки беруть. І навіть допомогають, якщо досвід був травмуючим. Терапевти з КПТ гарно пропрацьовують негативний досвід. Самотужки в кілька разів довже, залужить від людини, 1-5 років.

Я справді пройшла крізь токсичний український аутсорс

Рога Inc., Копита Шульги Ltd. і Криві Милиці Інтернешенл. В іншому випадку я б сказав, що невідома компанія це нічого не значить. У мене найкращий період був як раз у компанії, про яку не знає ніхто, крім одного замовника. Але я не узагальнюю на всіх.

І якщо досвід не з мого LinkedIn, а з мого життя — то чи не краще все ж обговорювати зміст, а не CV?

На жаль, в даному випадку саме CV. Бо ваш досвід нічого не скаже про те, що діється в лідерах того ж аутсорсу. Може, там було б те ж саме — а може і повністю протилежне.

От як би у вас було б ще 3-5 років в (умовному) Epam/SoftServe/etc. — можна було б думати про те, що це хоч частково схоже на універсалію.

Стаття — не про те, «де я працювала», а про те, що я бачила, відчувала і пережила як інженерка.

Думаю, більшість цікавить досвід, отриманий як інженер. Не в сенсі як чоловік, а в сенсі, щоб стать не впливала.

Виявити світлих людей і Djinni.

Людина перестає рости після завершення статевого дозрівання, зазвичай у віці 18-25 років, коли хрящі, що відповідають за збільшення росту, повністю замінюються кістковою тканиною.

бажання рости — навіть якщо страшно

Не плутаємо ріст і вагу. Не в кожного є бажання мати вагу. Таблиця зріст вага. Все то регуляється. Податками також. Не треба оцього, що оптимально для регіону вага чи ріст такий, хоча це є)
Напевно ніхто нічого не зрозумів, але якщо ти ростеш після 25 років, то вже є питання.
Ідеально утопічне суспільство, де всім всього вистачає і ресурсів є достатньо.

Збираємо бінго:

Я працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?
У жодній з них у мене не було code review.
Ніхто не запитував, чому я зробила саме так. Ніхто не обговорював рішення.
Просто таска — і в прод.
Це не девелопмент. Це набір рухів, які виглядають як робота.
Lialia Sakhno
SiteCraft.Co
Laravel and Vue.js Developer
Jan 2018 — Jun 2022 · 4 yrs 6 mos

1. Обісрати компанію після 4,5 років співпраці — Done ✅

— дуже слабкі софт-скіли (і вміння пояснювати свої рішення),
— низька здатність до роботи в команді,
— відсутність бізнес-мислення,
— токсичне ставлення до будь-якої критики.
Це — мій досвід як розробниці, яка працювала і з українськими командами

2. Обісрати тіммейтів — Done ✅

і міжнародними

3. Підлизати — Done ✅

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда

4. Перейти до іноземної компанії і обісрати загалом усіх українських розробників — Done ✅

токсичне ставлення до будь-якої критики.
Інколи здається, що «Senior Software Engineer» і «КГ/АМ» — це про один і той самий рівень глибини мислення

6. Токсичне ставлення до критики — Done ✅

укрІнфобульбашки;

7. Обісрати усе українське IT — Done ✅

за несколько лет сотрудничества хочу отметить гибкость в подходе. руководство слушает и слышит, есть контакт и фидбэк. есть соцпакетные плюшки, без бюрократии, разве что отпуска хотелось бы чуть больше. проекты в основном интересные, скилы есть где развить, в тч и английского. Очень красивый офис.

как-то аж грустно стало. пока скилы качаются — и фидбек есть и контакт

«я вдячна» в названии топика выглядит теперь иронично

Знаєте, я боялась писати цю статтю.

Бо знала, що буде ось це — аналіз під мікроскопом, «викриття», цькування.

Але я все одно написала. Бо я більше не хочу мовчати. Бо цей досвід — не тільки мій. І якщо вже ви вирішили «збирати біо», то ось: я була частиною системи, яка не вчила, не поважала, не слухала. І я пішла, щоб не згаснути.

Якщо вас це злить — подивіться, чому. Якщо вам це болить — ми, можливо, маємо більше спільного, ніж здається.

а если я не понимаю как сочетаются
>я була частиною системи, яка не вчила, не поважала, не слухала
и
>руководство слушает и слышит, есть контакт и фидбэк
и зачем столько драмы при переходе с места работы похуже на место работы получше, после того как на предыдущем прокачались скилы? ладно галерам досталось, ладно токсичным гребцам, но уж бедолагам тестировщикам-то за что прилетело?

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

А можливо цей факт і допоміг автору отримати роботу, так як насправді це не міф, українські розробники на міжнародному ринку доволі сильно цінуються і не спроста, але коли туди набіжать ось такі недорозвинені особи, то це реально може стати легендою і наша висока репутація, яка будувалась найкращими українськими розробниками дуже швидко зникне.

на міжнародному ринку доволі сильно цінуються і не спроста

Ну як «цінуються» $40 на годину, після чого крутитимуть носом. Треба вімірювати у формальних показниках.
Американскій джуніор в Долині в середньому коштує $56-$63, senior $81.
В Нью Йорк еррії джуніор обійдеться $50-$55, cеніор $75.
London — junior $25.40 — $31.75, senior $57.15 — $76.20.
Berlin junior $26.75 — $32.10 , $32.10 — $42.80.
Tokyo — junior $24 — $28, senior $35 — $42.
Kyiv — junior $10 — $18, senior $25 — $40
Тут же був цикл статей про економіку аутсорсу.
dou.ua/...​les/profit-vs-salaries-1
dou.ua/...​les/profit-vs-salaries-2
dou.ua/...​les/profit-vs-salaries-3
І відповідно про тупік аутсорсу
dou.ua/...​les/outsourcing-deadlock
Тобто для вищого керівництва та власне і для усіх, усе і давно не є секретом. Те що дівчину бомбануло на СИР!!! зав’язано далеко не на пустому місці. Так є скляна стеля із зарплат вона обумовлена політ-економічним положенням і місцем України в світі. Власне через те саме найбагатші люди в світі мешкають в США станом на зараз, а така сама робота як на аутсорсі оплачується в США подекуди в 10+ разів дорожче, а робітники мають великий перелік соц гарантій і захищені законодавством і т.д. При цьому платять значно більше податків в абсолютних цифрах (якщо без ФОП чи Дії Сіті то Україна взагалі податкове Пекло) і вартість життя значно дорожче.

Статье 15 лет как бы )

Какой ? Экономика аустсорса, 2016 год первая статья цикла. За 9 лет какие принципиальные изменения ?
Первое СOVID-19 и тотальный ремоут в 2020.
Второе — инфляция доллара, впрочем и большинства валют на планете.
Третье 2022 — повномасштабное вторжение. Опять же задело почти всю планету, а разрослось кстати от Арабской весны и затяжной войны в Сирии. ИТ задело через сворачивание финансирования множества проектов, но скорее перекинуло деньги на милтечь.
Четвёртое — AI лихорадка.
Данные по ЗП, свежие я кстати потянул через Gemini.

Ну то навіть за

$40 на годину

багато конкурентів з інших країн, але виберуть нас, це по-перше. А по-друге це те що зп українських розробників вже легко переганяють польські зп, а це вже як Україна на максималках з усіма бенефітами.
Я от вже багато разів на різних міжнародних проектах бачив український слід, в деяких проектах видно що українці там працювали вже дуже давно і робили основу проекта ще коли він тільки починався, і зроблено все дуже якісно, хоч проект і дуже складний.

А чому не Казахстан чи Узбекистан чи Туреччину наприклад ?
Ну або Балтійскі країни, чи Болгарію або Румунію ? При тому що в цих країнах массово осів народ з України та федерації.
Ринок аутсорсу — це вже червоний океан, пропозиція перевищує попит і далі вже за Адамом Смітом та Давидом Рикардо, тенденція норми прибутку до зниження.
Аутосорс це бізнес тупик, при усіх інших тут є ціла купа факторів, чому є приділ розвитку і масштабування такого типу бізнесу. Тому є сенс думати як створювати нові ринки. Спойлер просто повторювати за США, що вони там роблять вже не вийде, вже інтернет і вже так вміє вся планета.

тільки у українському айті людина з 5 роками досвіду у командах типу «я та моя собака зробили уєбсайт» може написати про себе сіньор-фуллстек-топ-знавець

Kostya, у вашому коментарі є одне ключове слово — «недорозвинені особи».

І знаєте, з цього моменту будь-яка «висока репутація» українських розробників, про яку ви говорите, зникає не через мене. Вона зникає через таке токсичне ставлення до колег.

Я не ваша вітрина. Я не мушу мовчати про системні проблеми, щоб ви не втратили бонус за реферал.

Якщо репутація українських фахівців тримається на мовчанні, страху й токсичності — то хай краще впаде і збудується знову, на гідності, співпраці та свободі говорити правду.

Я нікого не образила. Але мене — щойно так. І я не дозволю цього більше.

А ось цей факт мабуть підняв его автора до небес, хоча це абсолютно нічого не значить.

Водночас на міжнародному ринку я знайшла хорошу роботу за два тижні.

Можливо тому що на міжнародному ринку не дрюкають технічну частину, як це роблять на тих же галерах, там взагалі по технологіям можуть задати одне чи два питання по типу чи був такий проект чи ні. Там більше розраховують на довіру, що ти справді розбираєшся в темі і можеш те що написано в резюме. І може пройти навіть півроку поки вони зрозуміють що ти профнепридатна. Тому пройти співбесіду будучи вафелькою це цілком реально, а тому нема чого задирати носа.

Можливо тому що на міжнародному ринку не дрюкають технічну частину, як це роблять на тих же галерах, там взагалі по технологіям можуть задати одне чи два питання по типу чи був такий проект чи ні.

Тоді LeetCode треба закривати, а книги типу Cracking the Coding Interview перестали би продаватись, натомість вони є безцелером продажів.

Можливо тому що на міжнародному ринку не дрюкають технічну частину

Ви давно інтерв’ю проходили у міжнародні компанії? Зараз два технічні раунди — це майже всюди у хороших компаніях.

Недавно проходив якраз, кілька місяців тому. І декілька років тому також проходив. Як і тоді так і зараз пройти технічну співбесіду для сіньйора це на раз два. Рідко питають щось складне, або може спитають якесь одне складне і після того як я відповів то більше вже нічого не питають, а так то одні базові стандартні питання, які знає будь-який мідл.
Тільки один раз було 2 технічні раунди, і то мабуть тільки тому що на перший раунд питали зовсім елементарне, там і мідл все відповів би, то мабуть було забагато тих хто його пройшов і зробили другий етап. Але може так і було заплановано, я хз. Це з досвіду 4 європейских компаній.
І був на двох співбесідах укр компаній, отам якраз таки мінімум годину ганяли технічними нюансами, всякими хитрими питаннями та особливими випадками, які знають мабуть тільки сіньйори.
Тому пройти на нашу «галеру» це не так то просто, бо є конкуренція з таких же наших, які шарять нормально(ну як мінімум парочка шарящих завжди знайдеться).
В міжнародну компанію попасти теж не легко, але там відсіюють ще по багато іншим критеріям, ніж технічні навички.

більшої маячні сьогодні ще не читав. Ви працювали взагалі на прямому контракті колись?

А до чого тут прямий контракт взагалі? Я проходив співбесіди і в укр компанії, і в європейські, і співбесіди спочатку в компанію, а потім співбесіду з клієнтом на проект. Так от пройти європейську технічну співбесіду завжди було легше ніж пройти таку ж з укр. сторони. Як я вже писав то бувало що в європейські компанії взагалі технічно майже нічого не питали, але з укр. сторони завжди дрюкали по повній.
Якщо в тебе не так, це не значить що у всіх не так, я написав як в мене було за час моїх співбесід.

На клієнтську співбесіду йде відібраний галерою кандидат, можливо, тому жорстко вже й не питають. У мене теж щось схоже було, могли вже майже нічого на клієнтській і не питати. Але це некоректне порівняння з тим, коли ти йдеш на прямий контракт і ніхто попередній раунд технічний від галери не проводить, компанія сама відбирає кандидатів по технічній співбесіді

Я знаю це, буває що клієнт довіряє галері, але якщо дуже довіряє то нащо тоді проводить своє технічне інтерв"ю? А буває не довіряє і питає як хоче, а галера потрібна для того щоб відсіяти зовсім непридатних. Це все зрозуміло, і я написав досвід, коли був на співбесідах І через галеру І без неї одразу в європейську компанію, якщо ця компанія не кінцевий клієнт, а розробляє щось, що потім продає іншим, то для мене це наче і не прямий контракт, і в той же час це і не укр галера. Ну і не завжди зрозуміло яка це компанія, так називаємий прямий контракт чи посередник між багатьма дрібними компаніями, от вони кажуть є проект такий то, і співбесідують на нього, а що потім з цим проектом вони роблять мені не завжди зрозуміло одразу, та і байдуже впринципі, є підходящий проект і за нього платять — мені підходить.

Лол, який крінж, стаття рівня ображеного мідла, який думає що цінніший за інших і вже сам готовий бути аріхтектором. А насправді ж просто черговий гребець/вайтішнік/недосіньйор(потрібне підкреслити) з завищеною самооцінкою і відчуттям власної неперевершеності...
Особливо після такого, як взагалі можна вважати себе сіньйором....

Я працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?
У жодній з них у мене не було code review.
Мене не питали, що саме ми будуємо. Я не знала, хто наш користувач. Часто навіть замовник не знав.

Без жодного рев«ю воно вже вважає що знає свій стек «топово», ну це facepalm.. А про англійську, то навіть вчителі з рівнем С1-С2 ніколи не скажуть що вони знають англійську «топово».

Бо знаю топово свій стек і англійську.

І ще при цьому воно вимагає зп вищу за зп укр галер...

Дякую, Kostya, за цей приклад.

Ваш коментар — це і є причина, чому я більше не мовчу. Бо українська айтішна спільнота надто довго вдавала, що ось така зверхність, зневага, «воно», «недосіньйор» — це просто «жарти», або «відгук по суті».

Мій досвід реальний. Мої слова — правдиві. І я їх не писала для того, щоб сподобатися вам чи отримати від вас схвалення.

Ви пишете про «топовий стек» і C2, ніби це гарантія гідності. А я вірю, що гідність — це не принижувати інших за те, що вони говорять правду про свій досвід.

І ні, я не «ображений мідл». Я людина. Людина, яка просто втомилась мовчати.

Ваш коментар — це і є причина, чому я більше не мовчу.

іноді краще жувати і мовчати, ніж публікувати такі статті.

А зараз почала відповідати якусь чухню на заслужені коментарі від української ІТ спільноти, яка цілком виправдано офігіла від такого зашквару, що тільки підтверджує що тобі необхідно вийти з ІТ і зайти до психолога.

автор больше 10 лет прогребла на шлюпках без код ревью

теперь будучи успешной, уверенной, обладая здоровым взглядом на себя и контрактом на 4к+, оказалось что старт в украинский аутсорсе/аутстафе вовсе не нужен. По какому-то стечению обстоятельств ее коллеги по веслу на этих печальных шлюпках оказались не фонтан, одна она в белом пальто красивая и с неизвестно откуда появившимися (очевидно же не на этих шлюпках!) ТОПОВЫМИ скилами

с высоты пройденного пути, преисполнившись в своем познании и обширнейшем опыте (очень репрезентативном), она готова рассказать и про украинское айти, и про украинских гребцов, и про культуру, спасибо что снизошла к бедолагам

працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?
У жодній з них у мене не було code review.
Ніхто не запитував, чому я зробила саме так. Ніхто не обговорював рішення. Просто таска — і в прод.
Мене не питали, що саме ми будуємо. Я не знала, хто наш користувач. Часто навіть замовник не знав.

автор может объяснить, при чем тут вообще несчастная аутстаф шлюпка, которая просто продает людей на проект, к тому что на проекте нет код ревью? а если попасть на этот же проект напрямую, то код ревью появится?

Ну якщо прибрати TRUMP CASE. То в цілому, що вона написала.? Те що в нас є 23 річні сіоніори? В багатьох проектах супорт та болото та скляна стеля для карьєри і зарплати. Те що із освітою давно не камільфо тому більшість компаній мають в сабе курси, із англйської мови майже усі бо це біч системи освіти. Радянська система була орієнтовна на фізико-математичний напрямок — бо мін оборони і оброн пром. Іняз завжи був елітним, із еліних шкіл починався із великих міст, бо був пов’язаний із міжнародною дипломатією. Зараз вже трудовик за сумісністю читає наприклад біологію і 5 років видаленка. Так нам це сказав зам міністра освіти особисто. Щоправда англійька в ІТ-шників покращілась, а фізмат погіршився.
Ляп-ляп і в продакшн, абсолютно класична тема.
Трактор — класична тема, особливо коли йдеться про карьєру і заробітки.
Це усього лише усі класичні проблеми нашого ІТ.

>ссср, международная дипломатия, трудовики и биология
>Це усього лише усі класичні проблеми нашого ІТ
не в бровь, а в глаз!

Як цікаво: що більше я говорю відверто, тим менше мене чують, і тим активніше вигадують за мене — де я працювала, що я думаю, що хотіла сказати.

Ви можете писати літературними конструкціями про «шлюпки», «успіх» і «контракти на 4k+». Можете уявляти мене як образ з сатири — з пальтом, C2 і «топовим стеком». Але це не має нічого спільного з реальністю. Це про ваші уявлення, не про мій досвід.

А мій досвід — не про критику аутстафу. А про нормалізацію хаосу, у якому інженер працює без технічної підтримки, без зворотного зв’язку, без розуміння, що він будує.

Якщо ви в таких умовах не були — я рада за вас. Але коли я про це говорю, це не «згори вниз». Це зсередини — з того самого айті, яке ви так запекло захищаєте, навіть не розібравшись, проти чого насправді протест.

господи, это же настолько простая мысль

А про нормалізацію хаосу, у якому інженер працює без технічної підтримки, без зворотного зв’язку, без розуміння, що він будує.

это не имеет никакого отношения вообще ни к галере ни к продукту. есть компании/проекты где инженерная культура лучше, есть где хуже. есть смысл искать проекты с инженерной культурой получше (хотя зайчевать лучше наоборот в болоте)

ты работала в компании(ях) где ее не считай было, окей. Закономерно оказалось, что там еще и зарплаты ниже рынка, кто бы мог подумать. Закономерно оказалось, что коллеги там попались не с «топовыми скиллами», интересно как же так могло получиться

и вроде как, дорогая Ляля уже почти поняла, что этого опыта недостаточно, чтобы вообще как-то пытаться украинское галерное айти характеризовать. Но в последний момент Ляля все-таки выбрала драму

открытым остается только вопрос, как же в этом хаосе, в том что называется

це не трамплін, а в’язке болото.

смогли развиться «топовые» скиллы? откуда смог появиться «топовый» английский?

проекты в основном интересные, скилы есть где развить, в тч и английского

неужели предыдущее место работы все-таки стало трамплином? Ну и слава богу, так будет лучше и Ляле, и украинскому галерному айти

жодного разу не бачив компанію, де в потоці задачі не було б peer code review. можливі нюанси, типу срачний хотфікс який треба вже через десять секунд, тоді техвождь може підлити зразу і під свою відповідальність, але це вийняток а не правило.

також у кожній іноземній компаніі, де працював, на власні очі бачив мануальних манкітестерів, при чому іноді це навіть були білі американські американці із америки із американськими паспортами.

А в реалії не так багато народу розуміє сенс процедури code review. В сутності що це є ? Це форма спілкування команди. Існує є дві форми ревью. Team cross review — усі члени команди дивляться за тим, що роблять інші члени команди з метою уникнення конфліктів та подвійної роботи.
Code owner — фактично прийомка реазультатів та оцінка структурної і алгоритмічної якості коду ведучим технічним спеціалістом.
Дуже често там в середені, за просто йде політична боротьба і гризня на почві економічної в стутності кокуренції. Скажімо два підрядника і одні просто відверто саботують роботу конкурентів вносячі по 50 і більше блокуючих коментарів, тобто флудінг саботаж. В Раді так із законами які, категорично не хочуть приймати політичні опоненти з політичних причин, боряться.
Коли нема зовсім code review це насправді ніпрощо не каже, просто команда ще не прийшла до необхідності його робити. Погано це чи добре, насправді від контексту залежить.

просто команда ще не прийшла до необхідності його робити

Або прийшла до безглуздості цього ритуалу та скасувала його...

В тому і срава, що це не просто рітуал. Це форма спілкування один із одним, тільки і по усьому.

Є інші способи спілкування, більш ефективні. Наприклад сесії парного програмування. Не постійні, періодичні. Набагато кращий ефект.

Якщо існує інша ефективана форма спілкування, то звісно нема сенсу тримати дві.

будешь удивлен, но даже в фангах есть (и его дофига) код ревью когда все изменения апрувит твой сосед по столу в одно лицо и оно идет в прод на миллионы юзеров. Я не смог убедить чуваков что так большие проекты не ранятся , что это прямоу путь к жопе.

Авторка в цій темі пише

про занепад культури в українському аутсорсі, про низький рівень софт-скілів, про слабке розуміння продукту.

Але це виключно ваш досвід. Один із двох технологічно найсильніших моїх проектів був українським аутстафом. А по рівню організації роботи та інженерної культури — він був першим з величезним відривом. І по софт-скілам і розумінню продукту там у всіх було чудово, компанія активно насаджувала принципи лідерства амазону працівникам. Я там сильно виріс і дуже вдячний своєму ліду і ПМу за це, і хоча б за те, що показали, як круто може бути. І в іншому українському аутсорсі в мене теж були ревʼю. Тож ви просто працювали по всяких українських помийках, а тепер прийшли сюди правду-матку про аутсорс рубати. Дякую, залиште собі.
Перечитав свій коментар, виглядає так, наче я прийшов своє болото захищати. Це не так, мене з 23 року цікавлять виключно прямі контракти, але не тому, що там якісь нереальні інженерні культури та небожителі працюють, а лише через гроші. Коли український аутсорс/аутстаф пропонував еквівалентну котлету — я ходив працювати й до них. Ви ж, таке враження, після років протирання штанів по всяких помийках вперше залетіли на прямий контракт і в нормальне місце, і прийшли розповісти, яка ви крута і яке аутсорс дно, це не схоже на щире бажання поділитися досвідом, тому аудиторія і не сприйняла статтю. Так, аутсорс дно, але виключно через зарплати.

Слон у кімнаті — це те, як дратує когось сам факт того, що я посміла говорити.

Не ідеалізую себе. Мій досвід — це не абсолют. Але він реальний.

Якщо у вас був інший досвід — я щиро рада за вас.
Це не змагання, у кого «все було топовіше». Це спроба розповісти, чому для когось індустрія виглядала інакше.

Мене зворушують коментарі людей, яким пощастило потрапити в хороші команди — і які вдячні.
Але дивно, коли це вдячність у формі:
«О, ви просто з болота, вам не пощастило. Тож помовчіть.»

Я не маю на меті узагальнювати. Я розповідаю, як воно було в мене.
І я не зобовʼязана змовчати, бо когось ранить те, що моя правда не схожа на їхню.

як дратує когось сам факт того, що я посміла говорити.

Божечки, скільки драми. Прийти, дефекуватися на весь аутсорс, а потім писати таке — ну це кек

Цілком згідний з автором. Я от тільки починаю, і як от мені стати професіоналом, звичайно тільки прокачуючи свої скіли. Але це не може тримати довго, потрібні гроші, і вже треба шукати роботу, і за свою манеру спілкування, вже отримую пропозиції на майбутню роботу. Я розумію чого я знаю і чого ні, я можу пояснити чому я так думаю і так вирішив. І думаю це вже повинно цінитися, не тому що це мої навички, а тому що люди все менше і менше це вміють робити. Можна багато статей на таку тему написати але сенс, я думав так збільшити шанси на працевлатування і що тільки витрачений час. Розумні зразу бачать розумних і беруть до себе, не освідченні тягнуть туди де і вони всіх інших. Але саме головне що треба постіно мати на думці, «коли ваша думка стала вашою» і " ви реагуєте на свої слова і абстракції а не на реальність". Щоб донести свою думку треба сотні речень, тому всі сил і наснаги і удачі.

Вибачте, але це якийсь потік свідомості. Чому не можна прокачувати скіли на роботі або після роботи? Ви шукаєте роботу чи вже отримали її «за свою манеру спілкування»? Ви впевнені, що й справді можете щось пояснити? Бо я ще на першій половині поста зламався. Далі ви пишете, що хотіли статтями підвищити шанси на працевлаштування. Навіщо, якщо вам пропонують роботу за «вашу манеру спілкування»?
Єдине, з чим можу погодитися, так це з тим, що

я можу пояснити чому я так думаю ... люди все менше і менше це вміють робити

Манера спілкування і тон має значення.
Порноактриси там є правильний тон.
Тембр голосу також має значення для акторів.

Для рекрутера тон є важливим?

Під бюджет знайти кваліфікованого треба, а бюджети зараз є при цінах європейських і зарплатах українських різні. Платоспроможність зростає.

Я маю на увазі що я приймаю рішення на підставі подій , знань, а не просто емоційно.

Коли у я 2022 шукав роботу по прямих контрактах, у мене напряму під час співбесіди питали: «а тебе на війну не заберуть?». Я відповідав, що все пучком, це ще на максимум 2-3 тижні, дайте більше зброї. У 2023, коли стало зрозуміло, що війна надовго, то вже й ніхто на співбесіду не запрошував, просто відповідали стандартною заготовкою «we carefully reviewed your application...». Зараз я уже нічого й не шукаю. Якщо робота за гроші є, то я уже у кращій позиції, ніж великий відсоток людей у цій країні.

Важко сперечатися, що аутсорс не те місце, де люди зацікавлені у якісній розробці. Навпаки, чим гірше, тим більше людино-годин можна впарити замовнику.

Але факт лишається фактом. Від жінки у цій державі й у цих умовах вимагається приблизно як від 13-річної дитини. Хочеш служиш, хочеш не служиш. Хочеш вийшла гуляти з дому без військово-облікових документів. Хочеш поїхала закордон подивитися, чи рівно Вермеєр у галереї висить. Хочеш написала пасквіль про те, що проблема, звісно, у слабкому рівні англійської мови, а не в тому, що ніхто не хоче витрачати кілька місяців на онбординг людини, яку потім у один момент відправлять на фронт.

Я вже давно не обурююся, і в мене не підгорає. Лишилася просто втома.

Дякую за цей коментар — він болісний і чесний. Я абсолютно згодна: для українських чоловіків зараз умови максимально невільні, і це глибоко несправедливо. У тому числі — в контексті міжнародної роботи.

Але знаєте, що ще несправедливо?

Те, що навіть ті, хто не мають військового обліку, не потрапляють на позиції з повагою до інженерної експертизи. Те, що система давно побудована так, аби продавати «людино-години», а не людей, які творять. І саме ця система формує айтішну реальність у країні — незалежно від статі, обліку.

Мені боляче бачити, як одні українці починають пояснювати іншим, чому вони нібито «просто втомилися» і «їм не підгорає». Усі ми в одному човні, тільки хтось гребе по пояс у багні, а хтось уже навчився плавати.

І я не пишу «пасквіль». Я пробую артикулювати хворобу — бо тільки через це ми колись зможемо її вилікувати.

Якщо чесно, я пропрацював 75% своєї доволі довгої кар’єри у продуктових компаніях, і я не бачу якоїсь системи чи несправедливості. Хто хоче творити, працює у продуктових компаніях. Я радий за них, що вони можуть реалізувати свій творчий потенціал. Хто хоче нарубати грошей, працює у аутсорсі. За них я теж радий, бо вони знайшли один з небагатьох соціальних ліфтів, доступних у цій країні.

Можливо, у Вас трошки інша перспектива. Але мені виглядає, що кожен отримує те, на що працював. І я у тому числі.

аби продавати «людино-години», а не людей, які творять

Продають те, за що платять.
За людино-години платять, за людей, які творять — ні.

Я вже скільки людино-годин витратила, щоб ціну дізнатися.

Зробіть сайт, де є можливість КТ розмістити верхньої та нижньої щелепи розмістити. Нехай у кого є бажання і час працювати беруть замовлення.

Є можливість так меблі робити. Розміщуєш проект і майстри хто вільний і є бажання. Також профіль треба заповнювати СТРУКТУРИЗОВАНО. Подача інформації.

Десь недавно було про категоризацію — coder — developer — software_engineer
і була доволі цікаво почути що кількість coders/coder_teams збільшується значно швидше всіх інших (незважаючи що вона і так сама значна по масовості вже).

Пояснення було що така бізнес-модель з розщепленням на маленькі спеціалізовані категорії а-ля coder(code translator) і т.д. — вигідніша, і тому потреби в developers чи software engineers як розробників з більш широкими можливостями — значно просіли, і навіть іноді можуть заважати детально розписаному flow розробки у великих компаніях.

Я відповідав, що все пучком, це ще на максимум 2-3 тижні, дайте більше зброї.

Забавно!

Коли ми наймали, українські найми були одними з найкращих. Треба було пошукати, але більшість крутих наймів були саме з України.

Дякую за зважене доповнення. І я цілком вірю, що багато класних наймів були з України — бо сама з України і знаю таких людей.

Мій текст — не про «всі погані», а про системну норму, яка склалась в аутсорсі: безвідповідальність, відсутність інженерної культури, нульова взаємодія з продуктом. Якщо найм вести уважно, з хорошим процесом — можна знайти справді сильних людей. Але загальний рівень середовища, на жаль, залишає бажати кращого.

Рада, що вам вдавалося пробиватись крізь цю статистику 🙌

У нас був норм процесс. У аутсорсі майже не працював, тому не можу коментувати, але думаю, що він буває різний.

Вам уже писали, що ви на базі свого обмеженого досвіду (причому судячи з лінкедін ще й у невеличких компаніях) робите висновки про увесь український аутсорс. ;)

Оцінюють по роботі!
Наприклад, по сайтах, які роблять видно професійність інженерів і команди).

Хто сайти стоматологій робить?
Дає завдання технічному фахівцю?
Хто відповідає за заповнення?

Я ось бачу роботи тут цих професіоналів з великим свіжим підтверженим досвідом та купою рекомендацій. Такі зручні є сайти.

Також ці професійні є на DOU. Такі круті є сторінки в LinkedIn та інших соціальних мережах.
Не знаю хто коли їх наймав і призначав.

Согласен с тем, что украинский аутсорс не лучшее место для прокачивания инженерной экспертизы. С другой стороны, там довольно легко свичнуться в бизнес сторону, но это скорее про «мутки», что для среднего разработчика очень стрессово.

Дякую за тверезий і чесний погляд. Згодна — часто в аутсорсі можна звично «відкататись у бік бізнесу», але це рідко про розвиток, швидше про адаптацію під мутні процеси і виживання в багаторівневій структурі.

І для середнього розробника це справді стрес. Саме тому хотілося сказати вголос: не всі мусять це терпіти. Існують інші траєкторії — навіть із України. Просто про них не заведено говорити.

Але $4000 для сеньйора — це копійки на міжнародному ринку.

а ви про gross чи про net?
бо є суттєва різниця, особливо для країн з високим оподаткуванням — ви з тих же 7500 гросс десь в районі 4.4к і отримаєте чистими.
неодноразово ж обговорювали цей «нюанс».

Йдеться, звісно, про gross — бо йдеться не про податки, а про позиціонування. Якщо ти сеньйор і тобі платять $4000 gross, тебе не просто недоплачують — тебе не сприймають серйозно як інженера.

І мій пост саме про це: не про бухгалтерію, а про культуру найму і очікувань.

платять $4000 gross, тебе не просто недоплачують — тебе не сприймають серйозно як інженера.

Годі вже нести всяку фігню

Дивно порівнювати 4к в Европі та Україні. В такому випадку варто порівнювати take-home pay.

Яка культура найму є в нашій країні?

Моя донька грала в футбол з хлопцями. Говорить, що хоче бути суддею, але тут приходить жирненький хлопчина з боксу «культура найму» і говорить, що зараз як «лупане», бо тільки після цього є суддею бути можливість. Ось скажіть з такими софт скілами народжуються чи це є виховання. Національний менталітет і традиції. Історія не вигадано. Заснована на реальній прогулянці.

Воу воу...яке позиціонування...ваша зарплата це не ваша «ціна» і навіть не ціна ваших скіллів. Це ж ще про конʼюнктуру ринку, вдачу та ваш бекграунд.

Особисто я обираю життя в Тайланді та 1% податку — тому мене цікавить в першу чергу net, краще умовні 100 монет ніж 200 з яких половина піде в податки та ще й в офіс ходити треба.

Але $4000 для сеньйора — це копійки

ну нифига себе)

А хіба не так? І 5 копійки, але це вже вище за медіану

Ну для ларавеля мб не копійки, я чув, за нього мало платять. А так, взагалі-то копійки відносно прямих контрактів)

О каких суммах идет речь, раз уже и 5000 копейки? Я спешу тебя расстроить, но средняя работа на продуктовую компанию удаленно (т.н. «Прямой» контракт) даст тебе примерно такие же деньги. Дураков нет, никто не будет платить Калифорнийские деньги в восточной Европе (за редкими исключениями).

8-10к, у всякому випадку я собі саме такі позиції шукаю зараз. Це вищі середнього гроші, але вповні реальні. Каліфорнійські гроші, на жаль, і справді ніхто платити не буде, це одиничні вакансії. З цього

даст тебе примерно такие же деньги

хіхікнув, звісно ж, якщо з рівняння забрати маржу галери, то вийдуть ті самі гроші, аякже. З власного досвіду говориш?

Ключевая фраза «выше среднего», а не «прямые контракты». Если что, 8к на фулл ремоте это примерно топ1%. Искать можно что угодно, но статистика примерно такая.

Конечно будет больше, ровно на те +500, что как раз есть разница между тем что тебе предлагают в Украинских аутстаффах и компаниях которые напрямую нанимают контракторов из восточной Европы.

Кстати, галеры это фактически единственный способ получить Американский рейт в Европе рядовому гребцу.

8к на фулл ремоте это примерно топ1%

Маєте статистику чи просто казочка? Я не вірю, що настільки офігенний і шукаю собі топ 1% вакансій.

ровно на те +500

Отакої, відколи це в аутстафах маржа 10% за сініора на 5к? Маєте, чим слова підкріпити, чи знову казочка?

получить Американский рейт

Галери — єдиний спосіб отримати рейт в 30 баксів? Що ще розкажете?

Я в целом не против если ты будешь искать, и считать себя кем-то — мне без разницы. У меня нет задачи тебя убедить — я обращаюсь в целом к людям. Ты в свою очередь можешь опубликовать свою статистику и фактаж, люди почитают и убедятся что 8-10к — это тривиальный случай для работы напрямую.

Американский рейт это не 30$, сам себе противоречишь. Американские проекты с их бюджетами практически не работают напрямую с контракторами из Европы — только через прослойки.

Тобто хуйню п***анув ти, а статистику маю наводити я? Не збираюсь ні в чому переконувати і продовжувати цей діалог, думай далі, що прямий контракт — це +500, а 8к — це топ 1%

Не нервничай, вены лопнут.

Меня не нужно убеждать. По фактам — ты вбросил тейк, ложность которого очевидна почти всем, кто сталкивался с поиском работы.

Да, боюсь что в таком случае, именно тебе необходимо подкреплять свою позицию.

Я думаю тебе достаточно будет предоставить свою статистику — из скольки % общений с рекрутерами, указанная тобой вилка была подтверждена, сколько пройдено техничек и сколько офферов.

Людям будет полезно послушать.

це ти вкинув тейк, перечитай гілку. Статистику не веду і для тебе нічого компілювати не збираюсь, по відчуттям — на мою вилку погоджується значно більше, ніж 1%, на порядок десь, а то й ще більше. Подібних офера я мав 4, половина з них — це були навіть не прямі контракти, а український аутстаф. Продовжуй думати, що то 1%, гарне виправдання для себе

Что с тобой, чел?

А хіба не так? І 5 копійки
8-10к, у всякому випадку я собі саме такі позиції шукаю зараз. Це вищі середнього гроші,

То что мне не надо доказывать, я уже повторять не буду в третий раз.

Ну хоть что-то с тебя выжали, ок. Исходя из твоих слов что за период 2023-2025, ты получил 4 оффера на 8-10 тысяч долл гросс.
Ты большой молодец!
Тогда поделись деталями, будет многим полезно. Что за компании, что за детали, сколько ты отсобесился.

не треба — то й не доводь, бувай здоровий. Вчися вести дискусії і розуміти, що таке тейк і чому його треба доводити. У мене тут недоведених тейків нема

Я не вірю, що настільки офігенний і шукаю собі топ 1% вакансій.

Може і не топ 1%, але все ж 8к це дуже багато для individual contributor.
Я не міняю роботу з 2021 бо не можу тих самих 8к+ знайти.
Тепер для цього треба бути сіньор архітектом в наших компаніях або сильним техлідом напряму.

ну так, остання співбесіда, де я таку вилку називав і вона була прийнята — то якраз була техлідська позиція. Але це значно більше, ніж 1%. Рядовий гребець спокійно може отримати +30-40% до зп на галері, тобто 5к => 6.5-7k. Я ніде не казав, що 8к просто так на прямих контрактах роздають, треба бути сильним розробником

техлідська позиція

В цьому суть.
Для звичайного оффшорного дева 7к це десь стеля. 8к+ це вже лід, архітектор чи навіть директор.

Не зовсім так, я свої офери отримував як просто сініор, але специфічної спеціалізації

Дивлячись де. Навіть в тих же США, десь в :Канзасі, Коннектикуті чи Монтані — це дуже не погано. А в Санфранциско — чи Нью Йорку це ціна оренди убитої однушки. Для того же Києва, насправді це дуже не погано, та поряд промто є значно багатші люди, типу суддей КСУ, або якихось власників торгових сітей. Проти них $4000 на місяць — нікчемна жалюгідь.

У жодній з них у мене не було code review.

Співчуваю. Я не бачив компаній без code review, може не варто в таких працювати?

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна. У нас же це повноцінний «тримай зарплату, тримай посаду».

А потім приходять до мене чи до моїх колег з запитами на консалтінг чому у нас продукт г... дякую продовжуйте

Я розумію, що вам складно уявити відсутність code review — і це добре. Бо це означає, що ви працюєте в середовищі, де код переглядають. Але чи замислювались ви, наскільки це виняток, а не норма для багатьох українських розробників?

Тисячі розробників в Україні працюють в системі, де code review формальний або взагалі відсутній. Де головна мета — не якість, не зростання, не продукт, а просто «закрити таску» і тримати розробника зайнятим. Бо це — аутсорсна економіка, в якій «час девелопера» — це товар, а не інвестиція.

Тож можливо питання не в тому, «чому я працювала в таких компаніях». А в тому, чому такі компанії досі становлять критичну масу в українському ІТ — і чому їх досі вважають нормою.

Я за 11 років роботи в іт в Україні працював тільки в одній аутсорсинг компанії, всі інші продуктові. І тут розробники мають думати про продукт, інакше це не працює. Може тому я і бачив нормальні практики розробки

Але чи замислювались ви, наскільки це виняток, а не норма для багатьох українських розробників?

Це виняток хіба у твоїй голові.

Але чи замислювались ви, наскільки це виняток, а не норма для багатьох українських розробників?

Тисячі розробників в Україні працюють в системі, де code review формальний або взагалі відсутній.

Ви про кого взагалі? Гадаєте, в топ 50 найбільших IT-компаній України на проєктах не знають, що таке код рев’ю? Це в EPAM чи в SoftServe код рев’ю це виняток, ліл? Звідки ви взяли таку статистику?

З ноунейм харківської галери.

Де це вас вкусив Дональд Трамп ? Тепер оце виєте на місяць кепслоком болд шріфтом.
2. Напевно момент в тому, що бомбить напевно через те — що є і певна правда в усьому цьому. Ми давно віже індуси з нульових якщо обьєективно дивитись на речі, СРСР перестав існувати 33 років тому і його спадщіна тає на очах. А сучасні індуси давно вже сильно-сильно підтягнулись. Наприклад індуси зараз будують власні космічні ракети та авіаносці, що робили УРСР в 1992-му, тепер не може виготовляти зараз патрони для стрілецької зброї (щось типу робиться та це дуже далеко від повного циклу, бо жоден із компонентів сировни не виготовляється не порохів не кольових металів і т.д. тобто геть нічого нема). Тепер без зовіншньої фінансової і віськово технічної допомоги Україна як деражава протириматься 2-3 місяці. В нас вже усі ознаки failed state за Ульрихом Шнеккером. Тобто

  • Втрата контролю за частиною теріторії — 20% окуповано іншою державою
  • Ассоціальне суспільство — системне відсікання більшості соціальних груп від економічних ресурсів, загальні втрати компетенцій, критичне зниження якості науки та освіти і доступу до них поза елітами
  • Деградація політичного устрою — авторитарні та олігархічні методи прийнятя рішень, репрессії проти політичної опозиції, виключення більшості соціальних груп від участі в політиці в першу чергу відмова в праві бути обраним, грубі порушення прав людини
В таких умовах і виходять найпримітивніші бізнес моделі, тобто — відносини не рівноцінного обміну берем щось тут з ресурсів, що є і продаєм це в інші успішні соціосистеми, за дешево в їх системах оціники вартості (тобто метрополія — колонія, классика імперіалізму) Аустафінг безумовно один з таких підходів, це лізінг персоналу. За Леніном : «Политика есть концентрированное выражение экономики».

Це мило — почати коментар із сарказму, а закінчити визнанням, що суть тексту, в принципі, вірна. Навряд чи це форма «виє на місяць» — це, скоріше, називається говорити вголос про речі, про які більшість вголос не говорить.

І якщо вже проводити порівняння з індусами — цікаво, що саме ті, кого ще 10 років тому вважали «нижчими» в ієрархії аутсорсу, сьогодні масово сидять у FAANG, запускають стартапи, очолюють департаменти в Google та Amazon. І їм уже давно не треба доводити свою профпридатність у коментарях на локальних форумах.

Давайте краще подумаємо, чому так.

Давайте краще подумаємо, чому так.

Тому що массово свалили в іншу соціо-систсему, яка є однією із військово політичних лідерів на планеті, використовуючи механізми міграції, візи B2 т.д. та можливість експлуатації соплемінників які залишились в Азії, що в свою чергу дало вирішальну конкурентну перевагу в корпоративній боротьбі за владу. Білі просто так не могли, або самим треба було їхати в Азію і усе там організовувати, що зробили наприклад Apple. Тобто классика — саме так розвалилась римска Імперія, робивши ассиміліяцію еліт захоплених колоній. На цьому і консолідація классичних американськіх еліт навколо Дональда Трампа (білого расиста), тобто вони визнали, що як так буде далі — білим не полишать шансів, непотизм та землячиство : було, є буде. Лідери провідних американских корпорацій станом на зараз це азіати. Перед останній оплот білих — Intel в IT і той було втрачено, тепер це теж тайваньский капітал. Білі тобто представники кавказької расси різко втрачають провідні ролі на планеті. Не в останню чергу тому що економічна модель Бухаріна-Сяопіна, значно ефективніше за ліберальний не регульваний ринок, Адама Смітта в якому періодично фінансові махінації та кризи. В якості логічного прикладу — жодну китайську корпорацію станом на зараз не очолює представник кавказької расси, усі вищі керівники та власники — китайці (це узагальненна назва десь 128 національностей). Те саме скажімо із індійськими, або наприклад японскими корпораціями, чи Тайванем.
Що робити — дивитись на японців, в сутності уся Азія дуже багато в чому брала приклади і адаптувала підходи саме з Японії та СРСР.

Цікаво спостерігати, як сарказм «про Трампа й кепслок» раптово перетворився на монументальний аналіз деградації України — після коментаря, який зачепив.

Та гаразд. Спробуймо розібрати по суті.

Ви апелюєте до системної кризи, яка має безліч шарів: війна, колоніальна спадщина, неоліберальна економіка, тіньовий ринок праці, відсутність емансипаційного проєкту для більшості населення. Але яким чином усе це — аргумент на користь аутсорсу як норми? Як саме цей фон легітимізує інженерну деградацію та конвеєрне «закриття тасок» як верх інженерної думки?

Ви говорите про Індію — але чомусь опускаєте, що сьогоднішні «ті, хто 10 років тому писав кривий PHP за $200», масово сидять у Google, FAANG, стартапах, і саме вони вирішують архітектуру, AI-стратегії, і керують командами в тих самих «західних» корпораціях. Ви правда не бачите, що ця динаміка — не випадкова?

Ви бачите деградацію — але вважаєте нормальним, що в більшості компаній немає code review, немає growth-плану, немає доступу до рішень. Ви говорите про «зовнішнє управління», але захищаєте бізнес-модель, де український розробник є змінним тілом із фіксованою ставкою — і жодного впливу.

Тому ні, я не «вию на місяць». Я просто більше не хочу робити вигляд, що така модель — єдина можлива.

Та це бот, не витрачайте на нього часу)

але вважаєте нормальним, що в більшості компаній немає code review, немає growth-плану, немає доступу до рішень.

Це інжерена культура, яку формує освіта, в свою чергу освіта механізм трансляції знань отриманих познанням тобто : філософією, теологією, наукою, та мистецтвом. Ключовий упор радянської системи освіти був на фундаментальній науці. В свою чергу політична опозиція тобто десиденти походили саме із академічної середи, лідером був академік Андрій Сахаров. В рамках боротьби лідери КПСС — корумпували систему. І так само віділок від віділку тих самих галер сильно відрізняється один від одного, зазвичай усе сильно залежить від інженерної культури клієнта, та так само можуть бути зроблені тренінги підвищення кваліфікації і т.д. Більшість гелер — це філіали іноземних компаній.
2. Якщо ми візьмемо американську систему науки та освіти, як і аналітики, яка безумовно так само драйвиться урядом США і Пентагоном — то там зробили досліди щоді інженерної культури з розрбики ПО. Університет Кернегі Мелоун створив, модель CMM uk.wikipedia.org/...​Capability_Maturity_Model , для потреби визначення можливості підрядника до виконання завдання для Пентагону. Було з’ясовано, що 80% організацій знаходять на рівні 1, тобто «хаотичний процесс», або «ляп-ляп та в продакшн» на слензі. Тобто в сутності в США те саме, що і у сюди. А ми їх мало не в усьому копіюємо методом культу Карго, чого робити не варто.

але захищаєте бізнес-модель, де український розробник є змінним тілом із фіксованою ставкою — і жодного впливу.

По перше це не зовсім так, ви наприклад завжди можете тракторнути і працювати без посередників, на галері це зазвичай завжди трикратне підвищення в позиції. Або підти в фріланс, або створити продукт типу : Git lab, Grammarly, Stalker і т.д. і набувати експертизи із більш складних бізнес моделей (прямий контракт це той самий аутсорс, бо ніякий він не прямий це інша форма галери без забов’язань тому і більший прибуток, але і вищі ризики). Щодо бізнес моделі аустсорсу — так вона є кінечною, це варто усвідомити. Чому мало продукту і інших бізнес моделей — ряд факторів. Доступ до інвестицій — а їсти треба і десь жити, не усі можуть бутсрапитись. Захист інтелектуальних прав, рейдерство, маскі шоу і т.д. Україна в індексі простоти ведення бізнесу між Індією та Пуерте Ріко.

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

Не сказал бы, я довольно средненький разработчик по украинским меркам, без высшего образования и алгоритмического задротства вполне спокойно находил работу в Канаде, Польше и Чехии. Чисто за счет опыта полученного работая с украинскими разработчиками в украинских компаниях.

Це, скоріше, приклад плутання тепла з мʼяким. Знайти роботу в аутсорсі за кордоном — не значить автоматично отримати розвиток або побачити справжній рівень. Я теж працювала на канадський аутсорс 4 роки — і саме завдяки цьому вивчила англійську. Але ще й ледь не втратила бажання жити, писати код і бачити сенс у професії.

Бо задачі були відсторонені, команда — мовчазна, код — без ревʼю, зворотного звʼязку не було взагалі. Просто таски, що сипалися зверху без контексту, без розуміння користувача, без живого продукту.

Працювати не означає розвиватися.
А «набирати досвід» — не те саме, що ставати сильнішим.

Тому я й пишу ці речі: не щоб когось знецінити, а щоб ті, хто ще попереду на цьому шляху, не думали, що «міжнародна робота» — це автоматично щось якісне. Світ складніший. І гівно-проекти є і в Канаді, і в Польщі, і в Чехії. Просто в інших обгортках.

Знайти роботу в аутсорсі за кордоном

Я нiколи не працював в аутсорсi. I не коментую iншi вашi тези, але все ж таки незважаючи на низький рiвень рiзних речей, нашi розробники все ж таки доволi сильнi

Омг, іноді дивлюсь на цей поток срачових топіків на доу чи в лінкедині, типу:
— хр не надав відгук кандидату;
— кандидат не так вдягнувся на інтервью;
— жінок не беруть в розробники;
— міжнародна робота — то не обов’язково щось якісне;
— ...;
І думаю, тая бля довбаний геній серед цих ідіотів засравших інтернет очевидним.

Спершу подумав, що це вже вийшов подкаст від Макса з коментарем про статтю))) Звучить дуже правдоподібно)))

$4000 для сеньйора — це копійки на міжнародному ринку

оскільки на довгострокових контрактах зазвичай обговорюють саме yearly salary, то — так

Цілком згодна, що на довгострокових контрактах зазвичай обговорюють річну зарплату. Але моє формулювання «$4000 для сеньйора — це копійки» було саме в цьому контексті: $4000/місяць → $48,000/рік. І на міжнародному ринку це справді нижня межа для сеньйора, особливо в США, UK, Нідерландах, Німеччині.

Тож якщо ви хотіли підтвердити мою тезу — дякую. Якщо хотіли її спростувати — не зовсім зрозуміло, як саме це мало спрацювати.

На міжнародному ринку це нижче нижньої межі для сініора

особливо в США, UK, Нідерландах, Німеччині.

В один рядок поставити США і ущербні європейські зарплати...

Інколи здається, що «Senior Software Engineer» і «КГ/АМ» — це про один і той самий рівень глибини мислення. Але, можливо, це просто поганий день.

Ну так, глибина мислення це коли у тебе на проекті не було code review. І робиш висновок, що його ніде нема в аутсорсі.

Погоджуюсь:

Український аутсорс — це непогано, але тільки якщо ваша мета — стабільна робота без зайвого стресу. Інакше це не трамплін, а в’язке болото.
Це не девелопмент. Це набір рухів, які виглядають як робота.

У цьому сама суть галерного бізнеса — продавати не продукт, а «людино-години» аби уникати будь-якого ризику. Фактично українській аутсорс не відповідає за результат. І взагалі ІТ-галери насправді не ІТ-компанії, а «кадрові агенції» бо не мають своїх продуктів.

Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна.

Я постійно про це пишу і говорю. Український «манки-тостер» це той самий AI, який «Anonymous Indus». Можливе це тільки у бідних країнах де праця людини коштує дешевше, ніж автоматизація.
Не згоден:

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

Бо ви описали сучасних вайтиншиків — «зумерів»:
dou.ua/forums/topic/53532
А легенду створили «діди» з червоними дипломами типу мене. Перші ІТ компанії — це були «філіали» ІТ-вузів. Іноді навіть викладачі їх організовували чи там працювали. Отже навіть джуни — це були спеціалісти з вищою освітою у комп’ютерних науках. А іноді на аутсорсі працювали навіть професори! Отже не дивно що рівень українського аутсорсу вражав замовників — це як заплатити за підробку — а випадково отримати справжній швейцарський годинник.
Але з часом більшість цих «легендарних» девелоперів переїхали працювати у топ-ІТ компанії. Або створили стартапи та продалися тим же топам.
А українське ІТ пішло шляхом «галер», беручі кількістю замість якості. Не секрет що найбільш прибутковий спеціаліст для галери — це не досвідчений «гуру», а джун, якого продали як синьйора (маржа 300%).

Але $4000 для сеньйора — це копійки на міжнародному ринку. Це нормальна зарплата для мідла в Європі.

Забули про податки! $4000 чистими в Україні — це може бути десь під $100 000 на рік до податків. А ще треба враховувати де жити: у провінції $100К не запропонують, а у великих містах більше половини піде тільки на оренду.

Все, що тобі треба, щоб вибратись

Починай в аутсорсі, як наберешся досвіду переходь на аутстаф. Попрацюй як аустаф на топи: Амазон, Майкрософт, Гугл. Після цього переходь до них на «онсайт». Більшість синьйорів, з якими я починав, так і переїхали у США.

Світ набагато більший, ніж український аутсорс. І він чекає на тебе. Якщо ти справді хочеш вийти.

Зараз таке писати — «не на часі». Бо «вийти» зараз заборонено.

У цьому сама суть галерного бізнеса — продавати не продукт, а «людино-години» аби уникати будь-якого ризику. Фактично українській аутсорс не відповідає за результат. І взагалі ІТ-галери насправді не ІТ-компанії, а «кадрові агенції» бо не мають своїх продуктів.

цікаво... от підшипниковий завод, наприклад, випускає продукт, чи — так собі...?
а шахта, чи електростанція?

Дякую вам. Ваш коментар — один із небагатьох, у яких я побачила не захист улюбленої бульбашки, а мислення, досвід і бажання говорити по суті.

Мені дуже відгукується метафора про «людино-години» — саме це я й мала на увазі, коли говорила про відсутність відповідальності в аутсорсі. Ви дуже точно це сформулювали.

Історію з «айтішниками з кафедр» я теж добре памʼятаю — це було. І це справді пояснює, чому деякі сильні інженери виросли навіть у галерах. Але зараз таких умов усе менше, а формальна система за інерцією працює далі — без змісту, без сенсу.

Мені важливо було написати цю статтю не з презирства — а як заклик до чесності. Бо я сама з того середовища, і я знаю, як боляче бачити, що ти топчешся на місці, коли вже час летіти.

Дякую вам за гідну розмову.
Це рідкість — і цінність.

Зайшов на ваш сайт. Англійську ви не знаєте. Хоч проженіть це все через чатгпт, попросіть відредагувати.

Автор не знає як назва фреймворка, на якому вона працює, пишеться.
Lavavel Engeneer))))

Так, дякую, справді була технічна очепятка в описі — вже виправила.

Цікаво лише, що серед десятків тез, які я підняла в статті, ви звернули увагу саме на одруківку. Це добре ілюструє рівень дискусії, в якій частина спільноти воліє тролити замість аналізувати.

Не знаю про яку очепятку йде мова. Я більше про загальний рівень володіння мовою. Ви пишете «I’m a Full-Stack software engineer who knows what complex custom development is and understands how to do it best.»
Але так не говорять «how to do it best», це може і граматично допустимо, але носії мови так не кажуть. Можна сказати «how to do it in the best way», але це теж звучить трохи незграбно. Краще «how to do it well».
І таких моментів, які видають не дуже високий рівень володіння мовою, у вас багато.

Бо знаю топово свій стек і англійську.
Проблема в тому, що:
самовпевненість — висока;
Все, що тобі треба, щоб вибратись:
здоровий погляд на себе;

Просто на djinni напевно Lavavel вакансій немає. Ви б хоча б ліві смайлики зі згенерованої статті поприбирали. Як контраргумент, щодо українського айті, скажу, що у нас є криптоєвангелісти, які займають позицію СЕО з 19 років! І річним обертом компаінї 600к! після її продажу /sarcasm

На djinni якраз дуже багато Laravel-вакансій — просто 90% з них пропонують між $1000 і $2500 для людей із 5+ роками досвіду. І це якраз ілюструє одну з моїх тез: український ринок нормалізував ідею «нормальної синьйорської зарплати», яка насправді — мідлівська або нижче за міжнародними мірками.

Щодо смайликів і генерації — я не стидаюсь використовувати інструменти, якщо вони пришвидшують рутинне. Але весь зміст, усі ідеї й досвід — мій. І якщо ви бачите тільки emoji і опечатки, а не тези — то це радше характеристика вашої оптики, ніж моєї спроможності.

І нарешті — CEO в 19 років у криптосекторі справді є. Питання в тому, що це ще не гарантує ні сенсу, ні культури, ні зростання — як і сотні Laravel-вакансій на $1800.

А тепер, можливо, повернемося до теми.

так розумію, мова потрібна для того, щоб нею спілкуватися... правильно ?
ну і де ваші коменти? та вже хоч англійською... хто на шо вчився )

после этого топика 19-летний криптосео так-то кажется адекватным и обаятельным парнем

Я написала це, бо хочу достукатись до тих, хто тільки починає.

ага.......... синьори, геть з теми! )

Проблема в тому, що:
більшість айтішників не виходить за межі укрІнфобульбашки;

ви мабуть вважаєте, що чим більше знань, тим краще... а це далеко не завжди так...
.....................................
почав я гратися з NotebookLM від гуглу...
так там те, що модель працює тільки з моїми файлами, і не шукає кожного разу в інтернеті — позиціонується як перевага...

Знаєте, я б ще зрозуміла, якби ви взяли цитату зі статті й розбили по суті — по ідеї, по логіці, по аргументах.

Але ви виклали скрін з typo і зробили з цього мем.
І ще 15 осіб це лайкнули.

Дякую вам. Ви тільки підтверджуєте мою тезу, що частина айтішної спільноти живе не рефлексією, не відповідальністю, не думкою — а радістю з того, що знайшли, до чого можна прикопатися.
Без сенсу. Без гідності.Але разом.

Вітаю, хлопці, ви перемогли одну букву.

але ж бачите, замість того, щоб подякувати мені, ви без гідності, без сенсу накатали пасивно-агресивний допис. не живете рефлексією

я можу взяти ваш допис автобіографічний на гітхабі та знайти там десятки помилок, який аргументовано закриє питання про топове знання англійської, але який у цьому сенс ? моя ціль як старшого товариша навчити вас не плювати у колодязь суспільства, бо як ви вірно підмітили, суспільство завжди переможе

Але разом.
Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

Допоки бізнес не зустрівся з іншою легендою, про сильних індійських розробників...

Краще розкажіть як і де шукали, те що в українському іт є певна стеля і проекти не завжди фонтан то секрет полішенеля

Цілком згодна: те, що в українському IT є стеля, — давно вже не секрет. Але як знайти вихід — дуже залежить від стеку, мови і навіть особистих пріоритетів.

Я, наприклад, працюю в Laravel-екосистемі, і мій основний ресурс для пошуку — це LaraJobs (larajobs.com). Там є вакансії від продуктових компаній зі Штатів, Європи й Азії — не завжди з найвищими зарплатами, але з адекватними умовами, культурою й фокусом на продукт.

Я не писала про це прямо в статті, бо чудово розумію, що для Python, .NET, Go чи мобільного стеку шляхи інші. І я не претендую на універсальність. Просто ділюся досвідом — з точки зору того, хто вибрався зі стелі, і хоче сказати тим, хто ще під нею: це можливо.

Мені допомогло одне: уявити себе не «українською розробницею, якій не світить», а просто інженеркою, яка виходить на глобальний ринок. Якщо може знайти роботу німець чи поляк — чому не я?

Я, наприклад, працюю в Laravel-екосистемі, і мій основний ресурс для пошуку — це LaraJobs (larajobs.com).

Дякую, хоча список невеличкий з вакансій

Якщо може знайти роботу німець чи поляк — чому не я?

Наприклад тому що їм не траба візу в США =)

Просто ділюся досвідом — з точки зору того, хто вибрався зі стелі, і хоче сказати тим, хто ще під нею: це можливо.

Звісно можливо лише треба знати як, дякую що поділились досвідом

Наприклад тому що їм не траба візу в США =)

ради справедливости, рабочую визу им надо как и всем остальным (кроме канадцев, хотя с ними могу ошибаться)

у канадців і мексіканців є окрема робоча віза TN, www.uscis.gov/...​rs/tn-usmca-professionals

але її теж треба отримати, є відмови

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна.

яка іронія коли про це говорить цілий Lavavel (sic) Engineer — усім же відомо що у західних компаній Lavavel інженери це стала норма. Краще б не ганьбилися.
Вставлю свої 5 копійок — при досвіді роботи на відомі компанії, лідери в індустріях — я залишаюсь високої думки про українських інженерів.
Щодо англійської — між іншим — чим глобальніша компанія тим менш радикальне ставлення до рівня англійської (у французів, кітайців та японців з англійською не так щоби краще ніж у українських розробників). Взагалі Стейкхолдерам похр який рівень англійської у розробників — пріоритет хто як деліверить — з сучасними тулзами це не є блокером, imho.
З самовпевненістю українських розробників — теж промахнулися: відомий факт, що розробники з пост радянських країн якраз мають брак впевненості та самопрезентативних навичок.

Dmytro, ваш коментар — хороший приклад того, як можна перекреслити людську і професійну гідність через один typo.

Так, у скріні справді була опечатка — Lavavel замість Laravel. Але будувати на цьому своє «ганьба» — це як сміятися з людини, яка перечепилася, і робити з цього висновок про її компетентність.

Щодо вашої тези «похр, який рівень англійської, головне — щоб діліверив»:
Для мене це — дегуманізація. Розробник у такій парадигмі перетворюється не на мислячу людину, яка будує продукт, а на механічного виконавця задач. І саме це — причина вигорання, відсутності сенсу.

Я не хочу працювати в команді, де мені потрібен AI-перекладач, щоб зрозуміти колегу.
Так само як не хочу бути в середовищі, де немає простору для думки, обговорення, бачення.
Мова — це не просто «не блокер». Це інфраструктура мислення. Це здатність будувати складне з іншими. Якщо з цим «похр», то й результат буде відповідний.

І останнє. Я не пишу ці речі з позиції зверху. Я сама пройшла через усе це. І пишу саме тому, що знаю: ми можемо краще. Але спочатку треба припинити знущатися й почати слухати.

Для мене це — дегуманізація

Це реальність. Західні і будь-які інші корпорації так працюють.
Вилізайте ви зі своєї бульбашки.
Людей наймають і звільняють сотнями. Англійська-шманглійська. SDLC стандарти нікого не цікавлять. Треба гарне демо, щоб менеджер твого менеджера показав своєму менеджерові, що він заслуговує на наступний промоушен.

Щодо вашої тези «похр, який рівень англійської, головне — щоб діліверив»:
Для мене це — дегуманізація.

У вас, часом, волосся не пофарбоване в блакитний?

Dmytro, ваш коментар — хороший приклад того, як можна перекреслити людську і професійну гідність через один typo.

я не перекреслюю вашу людську гідність через ваш typo. Всі помиляються і я теж. Ви навіть зараз не розумієте в чому проблема. Справа не в цієї опечатці. Справа в тому, що ви — як Laravel Engineer — знецінює те роль QA Manual — з вашої точки зору начебто вже неїснуючої повноцінно в західних компаніях. Laravel Engineer vs QA Manual? OneToolEngineer знецінює QA Manual? Все ще не бачите в чому справа? Що робить вашу роль особливою? що дає вам почуття переваги над QA Manual? Зніміть корону. На цьому я будував своє ʼганьбаʼ а не на вашому тайпо. Скільки ви зараз знайдете вакансій на Glassdoor для Laravel Engineer та QA Manual?

Щодо вашої тези «похр, який рівень англійської, головне — щоб діліверив»:
Для мене це — дегуманізація. Розробник у такій парадигмі перетворюється не на мислячу людину, яка будує продукт, а на механічного виконавця задач. І саме це — причина вигорання, відсутності сенсу.

Дегуманізація — це коли ви оцінюєте або знецінюєте професійно людину починаючи з її рівня англійської.

на джинне давно нету достойно оплачиваемых вак, либо это фейки , либо «мы еще сами не знаем», как платформа для высоких зарплат он помер года 2 назад, там ошиваются только местные бодишопы, которые еле могут наскрести на зарплату мидла еще и торговаться хотят.
Либо скам, крипта, стартап-потогонка с горящими на вчера тасками и очередной финтех

Два года назад были Люксофт, ГлобалЛоджик и прочие большие галеры со своими неликвидными проектами и наймом прозапас.
Джин изначально был создан под модель «перейти на +500» и нормальные наниматели на него не заходили.

На джині до 23 року наймали всі українські компанії, не позорся і більше нічого про айті не пиши, а краще — взагалі нічого не пиши

На джині до 23 року наймали всі українські компанії,

Вот-вот «украинская компания» это лучшее описание места, где не стоит работать

Не українські теж наймали. Головне — не варто працювати з тобою

Головне — не варто
працювати з тобою

Как скажете, пан директор.

Ну, як не соромно! Я набивав поста про те, як ми допомагаємо знайти вихід на прямі контракти і які ключові аспекти потрібно врахувати.
І тут ось вона виходе зі своім постом і пожинає всі лаври. Я засмучений бо не встиг запостити вчасно.
Не можна ж так!

😅 Буває! Але я вірю, що твій пост усе одно буде сильний — і, чесно, нам усім не завадить більше таких розмов. Бо «вихід на прямі контракти» — це окрема культура мислення, і тут точно є що ділити не на лайки, а на досвід.

Давай, я перша хвиля — ти друга, затверджувальна 😄

Ніколи не думала, що чесний текст про мій досвід викличе таку хвилю. Але якщо комусь потрібно обзиватися, щоб не думати — значить, тема справді болюча. Дякую тим, хто говорить по суті. Іншим — бажаю більше рефлексії. Працюю далі.

Яку хвилю? 15 комментариев?))

про мій досвід

Ви в статті обісрали ВСІХ українських розробників. Зі всіма вже перепрацювали?

Тю, я думав у всіх імунітет на це.
Та і тут не те щоб обсиралово. Здорова критика, у більшості я все це і так знав. Та і всі і так знаємо та розуміємо.
Єдине що не згоден з роллю мануального тестувальника. Це не Українська вигадка. Ця роль є і процвітає.

між іншим, ви пишете цікаво, тож дякую за інформацію! альтернативний погляд і вихід за нашу інфобульбашку — це ж добре!

Якщо ви не впізнали фірмовий стиль чату, то вам краще навчитися його бачити, бо такої шляпи ставатиме все більше

не, ну вы немного скандально подали информацию. Всё по делу, но обидно тем, кто не знает английского. Аж вон по 10 комментов некоторые пишут)

А мені тема сподобалася, тож дякую, що розповіли про свій досвід

Аутсорс в Україні для багатьох зараз єдиний заробіток, поки закордонні кастомери все ще не хочуть розглядати чоловіків ( кандидатів) з України.

Наче аутсорс в Україні сильно розглядає чоловіків з України

А закордонні? Прямі контракти хто встиг до 2022, той і добре.
Те, що у пані вийшло, це клас. Але для чоловіків, що в Україні, це мало реалістично.

Євгеніє, я розумію, чому вам здається, що це «нереалістично». Але якщо чесно — саме через таку інтонацію «ну, пані вийшло, а чоловікам ні» нічого й не змінюється.

Я теж живу в Україні, і теж беру участь у проектах напряму. І знаю багатьох чоловіків, які отримують хороші пропозиції — не завжди легко, не завжди одразу, але отримують.
Так, військова обмеженість існує — але замовники не всі і не всюди ставлять на ній хрест.

І тим більше вона не скасовує англійську, технічний рівень, зрілий досвід, розуміння бізнесу. Якщо ми хочемо зберегти українських спеціалістів у глобальному ринку — треба говорити не «це мало реалістично», а «як це зробити реалістичним».

Пані, щодо інтонації — не вигадуйте.Я абсолютно спокійно це написала. Те, що ви наповнені оптимізмом- це чудово. Я більш реалістично дивлюся і працюю з кастомерами закордонними і бачила не раз ситуації, коли ніякі аргументи, даже якщо кандидат десь на Заході України ітд- поки не працюють. У більшості — людина має фізично бути не в Україні.
Те, що ви захайлайтили( англійська, зрілий досвід ітд) — це ж для багатьох очевидні речі.

Зі свого досвіду можу сказати — що в контексті співпраці з одним з представлених в Україні аутсорсерів — поточна локація не в пріоритеті. Але щодо прямих контрактів — хз, можливо й потрібно як у коменті пана Юрка нижче.

Але ви тут мечете бісер перед свинею — топікстартер несе неймовірну дичину щодо усього — компенсацій, англійської, менталітету...

Я протягом війни отримав прямий контракт, знаходячись в Україні і не приховуючи цього. Тож, аутсорс — не єдиний заробіток. Але знайти прямий контракт в поточних умовах і справді нелегко, тому тепер для рекрутерів я в Португалії 😎

Мій меседж був більш на те, що зараз є робота — і добре. І тут неважливо, чи галера, чи невеликий аутсорс, чи продукт. Робота робиться, гроші платять.
Чому саме за аутсорс написала так я, бо просто більшість вакансій->більшість оферів.
Авторку можуть скоротити, звільнити, чи інша причина — і тоді буде ситуація: не плюй в колодязь, з якого будеш пити.

До речі, коли контракт підписуєте, не треба бути в Португалії при цьому?Податки локальні ітд?

До речі, коли контракт підписуєте, не треба бути в Португалії при цьому?Податки локальні ітд?

Не знаю, я по такій схемі поки тільки співбесідуюсь, оферів ще не отримував) на співбесідах кажу, що як діджитал номад можу на укр фоп отримувати гроші (не знаю навіть, наскільки це правда). В контрактах до цього було тільки моє імʼя і банківський рахунок, документів не просили ніколи.

Все, що тобі треба, щоб вибратись

Ну от скажіть. Вибрались? А навіщо срати на інших?
А якби не вибрались, срали б на тих, хто вибрався?
А може ви знаєте, що більшість українських чоловіків не може «вибратися»? І проблема не в рівні англійської чи софт-скілах.

Повідомлення отримав...
Ви взагалі працювали за кордоном?

Сергію, я не «сру на інших». Я говорю публічно про речі, які десятиліттями були шепотом: про занепад культури в українському аутсорсі, про низький рівень софт-скілів, про слабке розуміння продукту.

Мене це болить, бо я сама з цього середовища. І я знаю, як це — вигоріти, розчаруватись, відчувати, що світ тебе не чекає. Але якщо я змогла, то, можливо, зможе і хтось інший — якщо побачить приклад.

Щодо «більшість не може вибратись» — а я й не кажу, що винна тільки англійська чи софт-скіли.
Але хіба від того, що я про це промовчу, щось зміниться?

Я не зневажаю. Я говорю. Бо мовчання — це зручне болото. А я хочу трохи його розбурхати.

Я говорю публічно про речі, які десятиліттями були шепотом: про занепад культури в українському аутсорсі,

Стільки пафосу, вам самій не смішно таке писати?)

Я ще розумію людина працює вже роками в ФААНГах

Але замінивши якісь українські рога і комита (ви ж ніколи не працювали на галерах хоча б топ 10 по розміру) на якісь іноземні рога і копита...

Правильна назва компанії — «Багаʼ та Коміти»

Те, що тут описано, можна порівняти з промінем світла в темній коморі. Людина, яка тримає ліхтарик, бачить лише те, що цей промінь освітлює. Якщо в коморі є і шафа, і телевізор, але світло падає лише на телевізор, то людина скаже, що бачить телевізор, а про шафу вона просто не знатиме.

Так само і в цьому випадку — описано реальний досвід, який стикався з багатьма згаданими явищами, але не охопив повноти картини. Правильно тут зауважено, що авторка не мала досвіду роботи в топових аутсорсингових компаніях, де ситуація може суттєво відрізнятися від наведеної.

Тому важливо пам’ятати, що окремі історії — цінні, але вони висвітлюють лише частину ширшої реальності.

Г о л о х в о с т и й. Дурні хахли! Ідіть здорові! Што значить проста мужва? Ніякого понятія нєту, ніякой делікатной хвантазії... так і пре! А вот у меня в галавє завсегди такий водеволь, што только мерсі, потому — образованний чоловєк!

Нащо ви зробили цей публічний акт дефекації? Всі і цілому і так це знають.

інтерес до продукту — майже нуль.

ЛОЛ
Ви хоч в одній західній корпорації працювали?
Ви працювали з українцями поза українськими компаніями?
Можливо це ви трошки в бульбашці?

До речі, щодо «сильної репутації» українських команд.
За час своєї роботи я двічі бачила в міжнародних компаніях, як повністю звільняли українські аутсорс-команди — бо вони зривали дедлайни, писали неякісний код і поводилися токсично.

Мені було соромно. Не тому, що я «з тих самих», а тому, що я знаю, що ми можемо краще. Але ця культура вседозволеності, самозаспокоєності, небажання чути критику — вона нас топить.

Якщо ми не скажемо це вголос, то наступного разу просто знову не наймуть.
І не через війну. А через досвід.

$4000 для сеньйора — це копійки

Робота це не тільки гроші, автору таке важко уявити. Є навіть таке поняття як волонтер, працюють за безплатно, божевільні напевно.

Цікаво, як часто ви плутаєте «робота має сенс» із «працювати без гідної оплати».
Я чудово знаю, що існує волонтерство. Я волонтерила. Але коли компанія має бюджет, платить клієнтами, а інженеру каже: «ну ти ж не заради грошей, правда?» — це не благодійність, це експлуатація.

Писати про «божевільних волонтерів» — це, до речі, теж трохи токсично. Але, можливо, просто образило, що я назвала речі своїми іменами.

токсичне ставлення до будь-якої критики

Ваша стаття звичайно зовсім не токсична, від неї віє добротою і позитивом.

Сарказм — це теж форма токсичності, особливо якщо він замінює аргументи.

Моя стаття — не про доброту. Вона про правду. Іноді болючу, іноді різку, але сказану вголос. Якщо вам це здається токсичністю — можливо, ми просто по-різному розуміємо, що таке здорове середовище.

Але дякую, що читаєте. Навіть якщо для цього доводиться приховувати роздратування під «позитивом».

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

Якщо це твердження засновано на роботі у аутсорсі, то згоден. Там люди стають сенйорами просто тому, що набрали три-п’ять рочків досвіду (тут вже були 23-річні сінйори з 3 рочками досвіду з умовних Епамів). У гарних продуктових компаніях багато сильних українських спеціалістів.

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна.

Дійсно, у великих міжнародних компаніях зараз частіше за все є лише SDET або Software Engineer in Test, що по дефолту означає, що людина пише код. Але є і виключення. Наприклад, Apple шукає класичного тестувальника в Купертіно з початковим рівнем знання Python: jobs.apple.com/...​7658/software-qa-engineer.

Але не треба робити вигляд, що це вершина IT-культури.

А хто робить? Аутсорс тут недарма називають галерами.

Абсолютно згодна: в продуктових компаніях справді є сильні українські спеціалісти. І моя стаття — не про всіх, а про системну культуру, яка сформувалась в аутсорсі.

Так само і з «штучними професіями» — вони не зникли всюди, але те, як масово вони інституціоналізувались в Україні, це теж симптом.
І ні, я не вважаю, що продуктові компанії — вершина культури. Але точно вважаю, що звичка «чесно говорити про якість» — крок до неї.

Ще раз дякую за рівний тон і тверезу оцінку.

Я працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?

У жодній з них у мене не було code review.

Я теж працював у кількох аутсорс/аутстаф, і всю код рев’ю були.

А на прямому контракті не було)

Я не знала, хто наш користувач. Часто навіть замовник не знав.

До чого тут укр ІТ? Це реалії будь якого проекту)

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна

Ще й як існує.
Пані, у вас дивна логіка «нема на моїх кількох(2?) проектах — значить немає у більшості західних компаній».

Але $4000 для сеньйора — це копійки на міжнародному ринку.

Ще в 2021 7к для сіньора це була хороша ЗП вже доступна в Україні.

Підписатись на коментарі