Мене відключив Djinni — і я вдячна

Останнього разу, коли я шукала роботу, я навіть не розглядала українські компанії. Просто не було сенсу. Їхні зарплатні очікування виглядали комічно, а більшість проєктів — мʼяко кажучи, сумнівно.

Djinni автоматично вимкнув мій профіль — через нуль відгуків. І, найімовірніше, причина в тому, що я поставила зарплатний ценз, який в Україні вважається «нахабством».

Водночас на міжнародному ринку я знайшла хорошу роботу за два тижні. Бо знаю топово свій стек і англійську. Бо знаю, що хочу. І бо не вірю в те, що аутсорс — це обовʼязковий старт для розробника.

📦 «Український аутсорс — це непогано, але...»

...тільки якщо ваша мета — стабільна робота без зайвого стресу. Але якщо ви хочете рости, ставати сильними інженерами, розуміти бізнес, відповідати за продукт — тоді це не трамплін, а в’язке болото.

Я працювала в кількох аутсорс- і аустаф-компаніях. І знаєте що?

У жодній з них у мене не було code review.

Ніхто не запитував, чому я зробила саме так. Ніхто не обговорював рішення. Просто таска — і в прод.

Мене не питали, що саме ми будуємо. Я не знала, хто наш користувач. Часто навіть замовник не знав.

Це не девелопмент. Це набір рухів, які виглядають як робота.

🛐 Культ «сильних українських розробників»

Я знаю, що зараз прозвучить непопулярно. Але я скажу це:

Міф про «сильних українських розробників» — це переоцінена легенда.

Так, є винятки. Але в середньому:

• дуже слабкі софт-скіли (і вміння пояснювати свої рішення),
• низька здатність до роботи в команді,
• відсутність бізнес-мислення,
• токсичне ставлення до будь-якої критики.

Це не особиста претензія. Це — мій досвід як розробниці, яка працювала і з українськими командами, і з міжнародними.

🧪 Ми створили паралельну реальність

Окремо хочеться згадати «штучні» професії, які стали тут нормою. Наприклад, мануальний тестувальник — роль, яку в більшості західних компаній вже не існує як повноцінна. У нас же це повноцінний «тримай зарплату, тримай посаду».

Фірми дарують тестувальників клієнтам «у подарунок». Це сюр. Як і десятки проектів типу рулеток, дейтинг-додатків, «аналітик фейсів з камери» і так далі.

Ми не пишемо архітектуру для Google. Ми не запускаємо ядро Stripe. Ми просто проєктуємо ілюзію важливості.

💰 А тепер — про гроші

Я знаю, що багато хто цього не хоче чути. Але $4000 для сеньйора — це копійки на міжнародному ринку.

Це нормальна зарплата для мідла в Європі. І навіть там — не в усіх країнах.

Проблема в тому, що:

• більшість айтішників не виходить за межі укрІнфобульбашки;
• англійська — слабка;
• самовпевненість — висока;
• інтерес до продукту — майже нуль.

Тому ми погоджуємося на все — аби не залишитись без «теплої ванни».

🔥 Але ця стаття — не для всіх

Я не засуджую тих, хто хоче просто спокійно працювати.

Це нормально.

Але не треба робити вигляд, що це вершина IT-культури.

Бо насправді вона — місцями дуже зіпсована. І якщо ми не почнемо чесно це визнавати, то станемо просто дешевим ресурсом, який ще й дякує, що його «погладили».

🧭 Все, що тобі треба, щоб вибратись:

• англійська;
• здоровий погляд на себе;
• бажання рости — навіть якщо страшно.

Світ набагато більший, ніж український аутсорс.

І він чекає на тебе. Якщо ти справді хочеш вийти.

🟣 Я написала це не для того, щоб «покрити лайном» аутсорс. Я написала це, бо хочу достукатись до тих, хто тільки починає.

Ти маєш право вибору. Просто зроби його свідомо.