Поділіться досвідом прийому антидепресантів

Привіт

Хочу спитати про досвід людей які приймали антидепресанти. Вдалий це був чи не вдалий досвід? Який висновок зробили в результаті?

Питаю, бо на одному із сеансів з психотерапією спочатку відчув що просто більше не маю сил рухатись вперед, а потім отримав пропозицію звернутись до психіатра.

Обдумуючи її, зрозумів що в мене дуже багато вже фізичних симптомів що депресивного, що тривожного досвід, я мовчу вже про психічний стан тотальної втоми, відсутності почуттів до будь чого і не бажання щось робити, навіть те що колись було цікавим (і взагалі щось колись було цікавим)

і здається що все це тягнеться настільки давно, що стало нормою

Буду вдячний якщо поділитесь своїм досвідом

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

У меня долгий опыт борьбы с депрессией, первый раз проходил курс психотерапии ещё в 2012 году, потом ещё раз в 2017.

В конце 2023 года опять накрыло сильно, лежал в кровати и трудно было встать. Обратился к психиатру по совету друга, собственно он меня и записал на приём.

С ноября 2023 года принимаю антидепрессанты под присмотром врача. Был период подбора — меняли препараты, меняли дозировку, но остановились на 50 мг Сертралина.

Могу сказать, что жизнь изменилась к лучшему практически сразу, примерно через 7-10 дней после начала приёма. Могу снова работать, интересоваться чем-то новым, классно проводить время с семьёй (до начала приёма меня трудно было вытянуть из дому).

Каждый день стал просто «нормальным». То есть могу радоваться, могу огорчаться, и в целом испытывать разные эмоции, но по-умолчанию мне просто «нормально». Чтобы загрустить — должно что-то неприятное случиться, а чтобы обрадоваться — приятное. С моей точки зрения, это и есть здоровый эмоциональный фон.

Из побочек — набрал 4 килограмма лишнего веса. Но блин, я готов начать себя ограничивать в еде и больше заниматься физ. активностью, получив взамен нормальное настроение.

UPD. Поддерживаю людей, которые написали об обязательном контроле состояния врачом. На стадии подбора препаратов и дозировки у меня были разные эффекты, например гипомания и немотивированая агрессия.

Приємно бачити, що цю тему серйозно обговорюють. Здається років 10 назад якщо щось таке написати в пабліку, то була б купа порад «просто не будь таким, то все вигадки» і т.д.

А шо вам наш досвід? Він в усіх різний. Знайдіть собі лікаря і пробуйте потрохи під наглядом.

Їх доречі не тільки від депресії приймають. Я приймав від хронічного болю, який виник після covid і не проходив приблизно півроку. Еффект був кльовий.
До антидепресантів: усе болить, це капець, хз як з чим жити.
На антидепресантах: усе болить — ну та й пофіг, піду подивлюсь серіальчик.
Основний недолік: на роботі дедлайн за тиждень — ну та й пофіг, піду подивлюсь серіальчик.

Привіт. Поділюся своїм досвідом, коментар буде великим, бо тема мене дуже чіпляє. У мене дуже затяжна історія, але до 2024 року вона остаточно перетворилася на доволі важку депресію. Було складно навіть вставати з ліжка — не те, що працювати чи щось робити, тривога, дратівливість зашкалювали і ще купа приватних речей, які я б не хотів тут описувати.

Через те, що історія довга, я досить багато начитався теорії, різних книжок (саме професійних, які радять терапевти), тому в теорії знав багато, але нічого не робив для покращення стану. Нарешті, коли стало вже нестерпно, звернувся до своєї подруги-психотерапевтки, щоб вона порадила мені лікаря. Прийом був онлайн, ми поговорили 30-40 хвилин, я розповів трошки про своє життя, як себе почуваю зараз, про різні періоди, конкретні події — це не терапія, але психіатру теж для контексту важливо розуміти, що призвело до стану пацієнта.

В результаті мені поставили тривожно-депресивний розлад. Лікарка мене спитала, чого в моєму стані на цей момент більше — тривоги чи саме апатії, я подумав і зрозумів, що тривожність переважає зараз. Тож мені прописали сертралін (найбільш відомий як золофт, але є дженеріки, в тому числі українського виробництва).

Це інгібітор зворотного захоплення серотоніну, один з «найпопулярніших» антидепресантів. Як вони діють, можеш погуглити. Уже десь на третій-четвертий день я відчув, як тривоги стало значно менше. Мене більше не лякав будь-який звук, схожий на сирену, чи взагалі будь-які різкі звуки. Значно менше дратував фоновий шум з вулиці чи взагалі хоч десь. І почали потроху з’являтися сили. Спочатку просто на те, щоб встати з ліжка і зробити мінімальне прибирання, зробити якісь базові робочі задачі, винести сміття з хати. Це все ще робилося без бажання й ініціативи, але принаймні знаходилися сили, що вже був прогрес.

Десь за місяць-півтора прогрес був очевидний. З’явилася мотивація не лише на базовий догляд за собою і житлом, але й на якісь проактивні речі — зустрітися з кимось на каву, подивитися чи спробувати щось нове, вийти погуляти, ну і повернувся інтерес до роботи, якісь ідеї, знову почало виникати бажання зробити щось цікаве.

В процесі у мене було ще декілька дзвінків з лікаркою, де ми коригували дозу, а також призначали ще препарати. Це важливий процес, бо зазвичай одним препаратом не обмежується, в залежності від тяжкості перебігу, працює комбінація, яку ще треба підбирати.

Однак в силу певних особистих причин процес підбору я поки припинив. Залишився на своїй дозі сертраліну і поки на ній тримаюсь уже місяці чотири. Планую пізніше повернутися до підбору остаточної схеми, але поки приймаю сертралін і все.

Працював підбір у моєму випадку так. Призначили мінімальну дозу сертраліну — вона почала допомагати, через тиждень збільшили. Але погіршився і так не дуже гарний сон — призначили новий препарат. Від нового препарату ефект був невеликий, але почався тремор в руках (ефект описаний в інструкції). Препарат скасували, призначили інший. Тремор припинився, сон трошки покращився. На цьому я підбір призупинив, але ось так воно плюс-мінус і працює — дивляться як препарат діє, якщо негатив переважає позитив, щось міняють.

Десь через 4-5 місяців після початку прийому антидепресантів я наважився на психотерапію. Вдруге, бо перший досвід за пару років до того був не дуже вдалим і без медикаментів. Наразі в терапії вже 3 місяці, і вже відчуваю позитивний вплив. Але це окрема історія.

Загалом прийом антидепресантів — одне з найкращих рішень в моєму житті. Але дуже важливо — не пробувати жодних препаратів самостійно. Вони всі дуже специфічні для різних станів, працюють у комбінаціях і в кожній історії схема може бути своя. Тому тільки через лікаря.

Якщо є якісь питання, пиши сюди або в приватні повідомлення. Що знаю, підкажу!

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Приймав раніше, кілька років, різні. Досвід позитивний. Боятися не треба (за умови адекватного призначення). За цей час я став знавцем цих препаратів, параллельно вивчав їх де міг, форуми, статті і т.д. Але у мене від СІЗЗС є побічний ефект — дуже поганий сон. Тому треба добавляти щось седативне, типу Трітіко або Міртазапіна трохи, і тоді все норм.
Але хочеться сказати трохи про лікарів які їх назначають. На жаль це не завжди адекватні рішення. Буває що спочатку вони думають що у тебе нічого серйозного і починають назначати щось з типу напів-плацебо обо ще якійсь мутні препарати. Потім починають їх міняти, міксувати і т.д. Або навпаки дають досить проблемні препарати з яких не так легко потім злісти (типу пароксетин, венлафаксін, міртазапін в великих дозах). Тому раджу хоч трохи розбиратись що вам назначають. Як на мене типова і безпроблемна початкова схема що має працювати це типу есциталопрам або сертралін, плюс на перші два тижні назначають щось заспокійливе типу атипових нейролептиків або гідазепаму. Але це схема для ’новачків’, для досвідчених депрессіоністів там вже друга справа...

позитивний досвід, приймала 2, поступово. Дозволили вилізти з ями апатії і тривожності.
Самолікування не раджу по багатьох причинах:
— В деяких АД серйозні побічні дії які змінюються відносно дозування. Треба корегувати дозу, аналізувати побічні дії.
— діяти починають не одразу, перші 2 тижні десь шляються по організму, на цей час можуть бути прописані інші препарати щоб відчути ефект і почати позитивні зміни одразу,
— без психотерапії(поговорить за жизнь), зміни в житті будуть не повноцінними. З мого досвіду АД гарно забирають апатію, тривогу, сум, також зявляються сили. Але для позитивних змін в житті потрібні ще вчинки, не завжди вони відбуваються самі по собі, деколи треба порадитись з професіоналом як поступово підійти до вирішення реальних ваших негативних ситуацій в житті
— взагальному з середини голови ситуація не завжди обєктивно сприймається, зовнішній спостерігач буде помічним

Психотерапія краще поведінкова, щоб налагодити життя. А роками говорити з психоаналітиком про дитячі травми можна потім.

Невдалий (опіпрам). «Працювати» дуже погано поєднувалося з побічкою (тиск, кумарний стан). Висновок: виявилося, що я не настільки хочу виструбнути з вікна у порівнянні з побічкою. Повернувся до антитривожних.

якщо підете до психіатра а не будете займатись самолікуванням, а також з прийомом АД будете продовжувати терапію шоб вилікуватись — 90% шо досвід буде вдалим.
без терапії ви депресію не вилікуєте, на жаль

Принимаю более полугода, после диагностирования депрессии. Что можно сказать — помогают очень сильно, состояние отличается на 200%. Настроение стало гораздо более ровным, улучшилась память, приступы злобы и тревоги также уменьшились.
В приниципе, в последний раз такое ровное состояние было лет 15-20 назад. Из неочевидных плюсов — появились какие-то мелкие хобби и привязанности, о которых за время нахождения в депрессии успел позабыть (музыка, etc). Понемногу восстанавливаются социальные связи.
Из минусов — набор веса (это видимо у многих), сонливость — причем в разное время суток (приступообразно — в 10 утра в 15 дня).
В любом случае — рекомендую (после консультации врача). Что особенно важно, чем дольше в депрессивном состоянии находишься, тем сильнее когнитивные функции страдают.
Бывают дни когда происходят откаты по состоянию и настроению, но и это легче переносить.
С врачом обязательно отслеживать побочные эффекты, в первые месяцы по крайней мере, толерантность организма у всех разная, важно не допускать парадоксальных реакций.
Якщо писатиму далі — постараюся, щоб коментарі були українською мовою.

а где вы врача нашли и с первого ли раза попался толковый?

Врача порекомендовали. Однако я живу в Молдове (наверняка есть возможность проконсультировать онлайн, но с рецептами возможны трудности). Если есть необходимость — напишу детали личным сообщением.

Привет!

У меня были следующие проблемы: много работал и потом срывался на окружающих, тоже пришел к психиатру (жена притащила) чтобы подобрала препарат, когда я буду спокоен и при этом не тупой. Уже лет пять принимаю, все ок. Единственное что за эти 5 лет я уменьшил его дозировку, принимаю четверть таблетки.

Привіт, я хочу вас підтримати і сказати, що це ок тема і ок звертатись за допомогою. Але спеціалісти...ммм, бувають дуже різні і навіть дорогі коштовні консультації бувають руйнуючими.

5 років тому я вперше звернулась до психіатра, з перепадами настрою. Спочатку поставили діагноз «Циклотимія». Виписали купу препаратів. Стало гірше, депресія стала вираженою, поставили «Депресію». Потім додався «Генералізований тривожний розлад». Все так само купа препаратів, а стан гірше і гірше. Змінила лікаря. Так само купа препаратів і не ясно від якого який ефект. І так три роки. Сказали що це резистентна до лікування депресія. То мені дуже погано, то все ок і можна жити. Потім я випадково потрапила до одного психіатра, котрий пояснив, що мені назначали замалі неробочі дозування. Діагностував, окрім депресії, розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). Спочатку один антидепрессант пробували, сертралін, дійшли до максимального дозування, ніякого покращення. Потім другий, венлафаксин, ніякого покращення. Потім комбінацію венлафаксин + міртазапін. То покращення, то знову погано.

І тут в мене осяяння щодо моїх епізодів покращення. Я мало сплю, багато роблю, я активна, мені все цікаво, за всьо беруся смєло і море по коліно, АААА це ж гіпоманія, а не ремісія. Лікар мені не повірив, бо я не роблю нічого екстравагантного та того що виходить за межі. Я звертаюсь до іншого лікаря, вона теж не вірить. Звертаюсь до ще одного і вуаля, давайте пробувать лікувати не резистентну депрессію, а біполярний аффективний розлад другого типу (БАР-2). Я злажу з антидепрессантів, сама знаходжу протокол лікування БАР в США і пропоную лікарці каріпразін (у нас він як ліки для шизофренії). І шо ви думаєте? Пакращення. А потім ще через рік виявляється, що в моєї бабусі теж БАР.
Зараз в мене знову погіршення, знову депресивний епізод, з новим лікарем додали бупропіон до схеми, подивимось чо буде.

Шо я хочу сказать... ну по-перше, мені спаскудили метаболізм неправильним лікуванням, я набрала 40 кг, прікіньтє, це такий треш. Зараз вже скинула 20, але самооцінка на дні....
По-друге, ніззя просто плисти по течії і довіритись лікарю, треба все вивчати, читати, питати, ставити під сумнів.
По-третє, правильне лікування це кайф, воно серйозно полегшує життє.

Ну і психотерапія, так, за неї вже багато написали. Я була в терапії задовго до початку лікування. Дуже гарна штука. Я працюю в методі позитивної психотерапії. Але мені здається що тут більше рішає особистість психотерапевта, аніж метод.

А з діагнозом РДУГ в мене взагалі все настільки приколдесно склалось, що ми оформили громадську організацію, зробили сайтєк, купу статей написали, інформуємо людей про розлад, діагностику, лікування, препарати і так далі.

я вперше звернулась до психіатра, з перепадами настрою

Отут навіть я, не психіатр, поки читав запідозрив БАР.

Стало гірше, депресія стала вираженою, поставили «Депресію»

А отут вже тривожний звоночок прям=)

Привіт!
Нажаль маю досвід з цією темою. Сподіваюсь що буде корисно тим, хто цікавиться.
1) Нічого страшного у тому щобу звернутися до психолога/психіатра немає. Говорят, що у багатьох з нас «нормальна реакція на ненормальні обставини (війна, втрати, проблеми, тощо)». У такіх обставина звернутися до спеціаліста — це нормально. Ненормально вдавати що «все ок».
2) Не треба поспішати ставити собі діагноз Депрессія, особливо без огляду відповідного спеціаліста. Бо депрессія це це досить серйозна комплексна психологічно-фізична хвороба, яку нажаль сильно спростили та знецінили.
3) Немає «чарівних» пігулок, нажаль. Антідепрессанти, навіть правильно підібрані, добре працюють у комплексі з психотерапією, змінами у режимі роботи/відпочинку, інформаційній гігієною тощо.
4) Останнє — обговорювати таку тему на форумі це ОК. Але призначати собі ліки на основі порад інших людей, «яким ці пігулки допомогли» — взагалі не ОК, і може привести до поганих результатів.
Тримайтесь, обіймаю!

подумалось...
людина щодня завантажує в себе кілограм їжі...
ну і... чому в тисячу разів менший за вагою антидепресант впливає сильніше?

То есть вместо обезболивающего можно макарошками кормить?

саме це я і мав на увазі! пишіть ще!

я столкнулся с АД в 2021 г. сначала попал на врача, который не смог подобрать мне препарат.
потом таки нашел нужный мне препарат (зашел сертралин).
вместе с сертралином принимал оланзапин.

в моем случае, спустя 2года приема, препараты перестали помогать.
я обратился к психотерапевту.
Прошел 2года психотерапии (гештальт-терапия, психоанализ) — сейчас уже 1,5г обхожусь без АД.

А шо вам наш досвід? Він в усіх різний. Знайдіть собі лікаря і пробуйте потрохи під наглядом.

Їх доречі не тільки від депресії приймають. Я приймав від хронічного болю, який виник після covid і не проходив приблизно півроку. Еффект був кльовий.
До антидепресантів: усе болить, це капець, хз як з чим жити.
На антидепресантах: усе болить — ну та й пофіг, піду подивлюсь серіальчик.
Основний недолік: на роботі дедлайн за тиждень — ну та й пофіг, піду подивлюсь серіальчик.

Основний недолік: на роботі дедлайн за тиждень — ну та й пофіг, піду подивлюсь серіальчик.

Це точно недолік? Це ж рецепт щастя...

Якщо ви знайдете грамотного фахівця і дотримуватиметеся всіх його рекомендацій з приводу прийому, то все буде чудово. Єдине, що я не знаю, наскільки важкий у вас стан. Мені дуже допоміг психіатр і за 1 консультацію виписав мені рецепт, який через 2-3 місяці вивів мене у нормальний стан.

Однак у мене є кілька знайомих, які під час прийому артеріального тиску продовжували пити алкоголь, не працювали з першопричиною через яку вони опинилися в такому стані.

регулярно пʼю, курю і матюкаюсь — спробуй

Питаю, бо на одному із сеансів з психотерапією спочатку відчув що просто більше не маю сил рухатись вперед, а потім отримав пропозицію звернутись до психіатра.

то не ходи більше на психотерапію, від якої в тебе зникає сила рухатись і де дають пропозиції

тотальної втоми, відсутності почуттів до будь чого і не бажання щось робити, навіть

Проблема людей — що вони від себе забагато хочуть і чекають

хочеш працювати — ляж полежи, і пройде. З якого біса в тебе має бути постійне бажання щось робити тим більше постійно. Це якраз навпаки психи ті — хто постійно чимось себе грузять і панікують коли ім раптом мотиваційного адреналіна малувато.

Зроби ментальну вправу і уяви собі наступне: в дитинстві мені було цікаво лазити на дерева, а тепер чомусь нецікаво, які антидепресанти допоможуть повернути моє натхнення до лазіння по деревах. Ніякі. Просто мені впадло

Нецікаво то й хер з ним, забий болт і живи нецікавий день далі. Де взагалі написано що кожен день має бути щось цікаво

здається що все це тягнеться настільки давно, що стало нормою

У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся. ©

Життя ж не діснейленд. А ти не дерево в землі корінням. Якщо десь паршиво — можеш переміститись чи змінити оточення чи власне ставлення до нього — наприклад забити болт. Ну хтось і таблетки пʼє

У меня долгий опыт борьбы с депрессией, первый раз проходил курс психотерапии ещё в 2012 году, потом ещё раз в 2017.

В конце 2023 года опять накрыло сильно, лежал в кровати и трудно было встать. Обратился к психиатру по совету друга, собственно он меня и записал на приём.

С ноября 2023 года принимаю антидепрессанты под присмотром врача. Был период подбора — меняли препараты, меняли дозировку, но остановились на 50 мг Сертралина.

Могу сказать, что жизнь изменилась к лучшему практически сразу, примерно через 7-10 дней после начала приёма. Могу снова работать, интересоваться чем-то новым, классно проводить время с семьёй (до начала приёма меня трудно было вытянуть из дому).

Каждый день стал просто «нормальным». То есть могу радоваться, могу огорчаться, и в целом испытывать разные эмоции, но по-умолчанию мне просто «нормально». Чтобы загрустить — должно что-то неприятное случиться, а чтобы обрадоваться — приятное. С моей точки зрения, это и есть здоровый эмоциональный фон.

Из побочек — набрал 4 килограмма лишнего веса. Но блин, я готов начать себя ограничивать в еде и больше заниматься физ. активностью, получив взамен нормальное настроение.

UPD. Поддерживаю людей, которые написали об обязательном контроле состояния врачом. На стадии подбора препаратов и дозировки у меня были разные эффекты, например гипомания и немотивированая агрессия.

Приємно бачити, що цю тему серйозно обговорюють. Здається років 10 назад якщо щось таке написати в пабліку, то була б купа порад «просто не будь таким, то все вигадки» і т.д.

ІТ дорослішає, ще кілька років і будемо всерйоз обговорювати лікарства під лисіння, кризу середнього віку і т.п.)

та ну, ще є стількі тем для обговорення

Коли ви усвідомили, що ви старпер?
У команді інженерів роботаксі Tesla — жодної пенсіонерки
Чи є альтернатива віагрі?
За якими критеріями ви обирали будинок пристарілих?
Чи сумісні склероз і скрам — мій досвід
Колега з деменцією газлайтит мій код
Ділимося фотографіями робочих місць у домі престарілих

Коли ви усвідомили, що ви старпер?

спершу думав що стартапер, не встиг озирнутися — старпер(

За якими критеріями ви обирали будинок пристарілих?

біля річки Днепр — щоб після 45 рочків сплавлятися..

Чи сумісні склероз і скрам — мій досвід

ще вчора знав, але забув

Колега з деменцією газлайтит мій код

— твій код — лайно!
— та я знаю)

Ділимося фотографіями робочих місць у домі престарілих

my super star(per) look ;-)

Еще не повзрослело. Когда будет тема про плановую колоноскопию — вот тогда можно сказать, что уже позврослело.

Її бажано як можна раніше робити, ніколи не знаєш є у тебе генетична схильність до проблем у тій частині чи ні.

Учитывая, что первую при отсутствии анамнеза у кровных родственников рекомендуют проходить в 40, если и повзрослел, то мОлодо душой.

Про тонометр, кстати, тема уже есть boosty.to/...​76-4efd-aeb6-2623e229abd8

Вдалий, якщо правильно підібрати дозування.

Мені підібрали правильно з другого разу.

Потім важливо вчасно зіскочити.

Наразі політ нормальний

Я пил Эсциталопрам 20 мг каждый день в течении года, выписал себе его сам, по советам CEO биохакров из Долины.
Внезапно сразу помогло, продуктивность сильно выросла, и я реально сильно удивился, что и никаких побочек, и никакого отходняка, когда перестал пить, не было вообще.
А я уже наслушался страшилок, и собрался слазить долго и мучительно, как с Героина.
И у родственников было тоже все было хорошо.
Так что не надо мучаться, надо сразу пить таблетки.
И мне смешно читать, что разработчики на DOU воспринимают антидепрессанты как что-то сильно страшное, что надо пить в крайнем случаи.
Как химиотерапию, или операцию на мозге прям.
У старых поколений антидепрестанов действительно были сильные побочки, из-за этого пошли все эти страшилки, а у новых их нет.

Тільки все ж краще звернутись до спеціаліста спочатку, бо те що працює на одній людині, іншу може вбити. І я не тільки про психіатра, а про загальні можливі наслідки. Он внизу пишуть, що хтось вагу набрав сильно, хтось втратив. То ж можливо доведеться компенсувати щось чимось.

Есциталопрам дуже класний андитепресант, справді побочки немає, ну окрім, відомої побочки, ну ви знаєте... була картинка «очікування: не кінчаєш життя самогубством; реальність: просто не кінчаєш». Хоча в мойому випадку й остання побочка не була прям настільки вираженою.

В мене він був для лікування панічних атак, тому все інше було не в пріоритеті, й для цього він допоміг дуже добре. Мені сподобалось що мінімум зміненої свідомості, я відчуваю себе все ж таки собою, але відчуття гарної відпуски. Я часто навіть під час відпуски не можу розслабитись, а на есциталопрамі була ота сама правильна відпуска, коли реально відпочиваєш, при тому що ніякої реальної фізичної відпуски я не брав. Під час війни дуже допомогло відновити ресурс психіки.

Але треба підбирати все ж таки з лікарем. Бо що-що, а ось підвищення продуктивності в мене не те що не було, а навіть навпаки — мені просто стало пофігу, й взагалі не міг змусити себе працювати. Але не усюди, десь продуктивність виросла, наприклад коли мене щось засмучує або навіть злить по роботі, часто через неякісний код та нудні таски, це дуже сильно погіршує продуктивність. На есциталопрамі стало набагато краще — я перестав «варитись» в думках. Тому плюс на мінус й в середньому без змін тут.

Й одразу зазначу момент, ні, антидепресанти це не тимчасовий хак. Через їх еффект ти здобуваєш новий досвід, в тебе зʼявляється нова поведінка, нові реакції на проблеми. Цей досвід ти не викинеш з голови, й після відміни антидепресантів глобальні проблеми (тобто ті що були з вами завжди, а не якийсь травматичний досвід), так, повертається назад, але твоя реакція на це змінюється, ти вже навчився реагувати по іншому.

Але будь ласка, не виписуйте собі їх самі, антидепресанти починають діяти з 2-3 тижня, їх треба підбирати, бо індівідуальна реакція. Якщо у вас тривожність — то перші 2-3 тижні буде погіршення через антидпресанти, саме тому паралельно з ними на перші 2-4 тижні виписують додаткого заспокійлеве. Під час війни вам будь який психіатр їх випише без проблем, всі розуміють ситуацію. Просто робіть це під наглядом лікаря.

В сенсі «виписувати самому собі». Це ж начебто рецептурна група препаратів.

Це конкретно до дого що було в коментарі вишче:

выписал себе его сам

Хоч й рецептурна, але в багатьох аптеках рецепт або взагалі не питають, або просто питають чи є, так для галочки, та навіть якщо перевірять, дістати рецепт нефіг дєлать, й у друга попросити, й прийти до якогось державного психіатра, який не буде розбиратись, набрехати — ось й тримай рецепт.

Просто краще зайвий раз нагадати що не треба так робити. Можливо автор коментаря вишче добре вивчив тему, а можливо йому повезло, але рандомна людина може побачити й взагалі не розбираясь подумати що такий підхід це норм.

Це такі ж симптоми як і при низькому тестостероні. Спочатку чекап пройди, тести здай, особлива увага на гормаонний профайл, вітамі D і групу вітамінів В (необхідні для нормальної діяльності мозку), нормалізуй сон якщо є проблеми.

Якщо з цим все нормально, а симптоми не проходять, тоді вже можна йти до спеціалістів.

Якщо ні, гормони нормалізуються нормалізацією ваги, спортом, нормальним сном. Вітаміни — БАДами і збалансованим харчуванням (вітаміни групи B).

Приймав до року. Полетів від них тестерон в 0, набрав 20кг+. Тепер вже лікуюсь від їх прийому.
Так ж ситуація у трьох знайомих, 4ий повністю пропадає бажання їсти і він навпаки схуд занадто, і через силу їсть.

Лікарі, здебільшого виписують і їм фіолетово на побочки.

Мені взагалі казав психіатр, що фактично антидепресанти треба приймати, коли є суїцидальні думки. Все інше можна і так вирішити.

Для себе зробив висновок, що ніколи знову приймати, будь-які антидепресанти, при жодних умовах не буду. Назадто великий демедж для організму. (Причому отримують всі, кожен по своєму)

По факту можна пробувати здавати аналізи на Д та залізо, пити якщо дифіцит. пити якийсь гліцин, б12 і тп. Можливо не так відпускає, зате не треба буде лікуватись після.

Але це мій досвід. Я не знаю, що у тебе. Можливо ріл потрібні антидепресанти і без них ніяк. Тому краще все ж довіряти лікарю, але просити список побічних ефектів і що треба здавати, щоб одразу зафіксувати, чи є проблеми від прийому цих ліків.

Депресняк в принципі характеризується тим, що ти хочеш здохнути, бо не маєш кули від себе подітися :)

відсутності почуттів до будь чого

Будисти б сказали що ти досягнув нірвани)

Психотерапевт не допомагав, звернувся до психіатра, той назначив аналізи крові, показало низький рівень В12 і вітаміну Д.
Призначив антидепресант Золофт, який підібрали щоб я міг кататись на машині і давало більше енергії.
За кілька місяців все прийшло в норма.
Так що не треба лякатись антидепресантів

P. S. Препарат «Енеріон» Також допомагає знайти сили та покращує мислення

показало низький рівень В12 і вітаміну Д.
Призначив антидепресант

так це міг би і нутріціолог — дієтолог виявити... тільки призначити корекцію раціону

Я і сам вам можу призначити вітаміни.
Але психіатр оцінює психофізичний стан і назначає необхідні аналізи. Там ще було кілька, вже не пам’ятаю які, але те, зо допомогло із підбором лікування.
Корекція раціону коли занижені показники вітамвнів, а коли, наприклад В12 в глибокому дефіциті — ти будеш довго через харчування відновлювати, тому призначають уколи — 10 днів і ти вже по іншому себе почуваєш. І це лише частина лікування

Щоб отримати глибокий дефіцит B12 це треба бути жостким веганом. Вам встановили причину дефіциту?

щоб отримати дефіцит будь якого вітаміну — достатньо неправильну роботу ШКТ або прийом деяких препаратів.
Наприклад у мого батька глибокий дефіцит В12 з’явився після довготривалого прийому заліза, який приписали пити після важкої операції, але забули туточнити коли зупинитись.
у нього був стан, коли не було сил і бажання щось робити взагалі, іноджі навіть їсти.
За два тижні уколів В12 та прийому фолієвої кислоти все налагодилось і він повернувся у звичну форму.
У кожного організму працює по своєму в залежності від стилю життя, та конкретного раціону харчування, тому однозначного рішення для всіх немає, треба розглядати кожен приклад індивідуально.
Проте — проведення повного огляду і здача аналізів -це перший і великий крок на шляху до відновлення.

P.S. у мене був низький В12 в силу недостатнього споживання білка

щоб отримати дефіцит будь якого вітаміну — достатньо неправильну роботу ШКТ або прийом деяких препаратів.

Угу, тому і кажу що треба причину встановити якщо харчування норм. Якщо харчування не норм, тоді робити його норм.

норм чи не норм — це ти відразу не зрозумієш, а відновлення вітамінів через харчування — це процес довготривалий і може бути не завжди вдалим

Угу, від кількох місяців до пів року щоб побачити результат.

проведення повного огляду і здача аналізів -це перший і великий крок на шляху до відновлення.

вартість?

загальний аналіз крові + додаткові аналізи на вітаміни і якісь там ще(не пам’ятаю) це десь 2-3 тис. інші лікарі по необхідності

забули туточнити коли зупинитись

В інструкціях до ліків не забувають уточняти, яка тривалість прийому.

це було давно, подробиць не пам’ятаю вже

Я і сам вам можу призначити вітаміни.

Якщо ви не живете в специфічних умовах, самостійний прийом вітамінів без визначення дефіциту лише шкодить (за невеликими винятками, на кшталт фолієвої кислоти вагітним).

Нормальний досвід. Почалися ПА майже кожен день (пульс 140+, тиск 150+) впродовж декількох місяців, невролог запропонувала спробувати СІОЗС — вже за тиждень все повернулося в норму.

ДОУ вже форум про медикаменти? Що ж, давайте поговоримо про анальгетики, про опіати, про транквілізатори тощо. Ну камон, такі речі вирішуються виключно індивідуально і з лікарем, але ніяк не на форумах, тим паче ще й іт.

і про народну медицину... різні цілющі трави!

Ой, це взагалі стригерить мене на неадеквата який рветься назовні, почувши про такі магічні речі!)

різні цілющі трави!

+ мухомори! предки-берсерки рекомендують)

мухомори

ти пробував? кажуть, що там якщо непощастить, то можна зрозуміти все.

не пробував, мені для ефекту сп’яніння вистачає 0.5 пивасика раз на тиждень чи два..
нащо ті мухомори, коли таке розмаїття комп. геймів від фентезі до психоделіка)

круто, коли від геймів чи фентезі ефект як от мухоморів.

нащо ті мухомори

та просто цікаво. зараз про це багато говорять, хайп чи шо. але коли на ютубі відео про таких дивишся, то якось сцикотно, бо якісь старанні ці любітелі мухоморів

Ну судячи по відгуках на поважних ресурсах, то ефект від них навіть в великих дозах такий собі (соррі, але в мікродозінг взагалі не вірю) — erowid.org/...​s/subs/exp_Amanitas.shtml

erowid.org/...​s/subs/exp_Amanitas.shtml

бгг ))

я не знаю як вони взагалі міряють свій мікродозінг. це ж гриб. по аналогії з яблуком. звідкіля знати скільки там цукру чи вітаміну С? воно ж від багатьох параметрів залежить і навіть на одному дереві яблука будуть відрізнятися.

Та це всіх не- і квазілегальних речовин стосується. Ніколи не знаєш що там підмішали.

Тобі яке діло, не подобається топік то проходиш мимо.
Мені точно про таблетки цікавіше почитати ніж висе#и laravel дева яка змогла продукт попасти

Сорі, не можу. У мене ДОУ викликав залежність ще більше 10 років потому, досі відчепитися не можу( Мабудь тре препарати пропити, чи не так?

ну нашо ти це написав?
мій внутрішній дослідник тут же згенерував питання:
«от цікаво, а якими речовинами лікується залежність від доу?»
і як тепер жити?

Він просто пробував і йому не допомогли) походу пригоряє

Та капець, всіх бабусь на районі вже обійшов. От зараз ДОУ сам клікбейтами намагається мене позбавитися, може колись це подіє...

А де він питає які медикаменти приймати і де їх дістати? Ткніть носом. Чувак в цілому питає про досвід користування, чи допомагають, як швидко, чого очікувати.

Але згоден, можна було б у чагпт спитати. Але все-одно, реальний досвід від реальних людей психологічно сприймається краще, ніж якась там виборка.

Реальний суб’єктивний досвід частіше діє негативно ніж позитивно, в таких питаннях.

Та вже ж був топік на ДОУ пару років назад чи ще перед війною — хз, де користувачі описували тріп репорти від ЛСД, псилоцибінових грибів і кетаміну. Тут справа в тому, що справді цікаву дискусію на цю тему можна було б вести тільки з виключно анонімними аккаунтами і люди під реальними іменами навряд чи будуть писати про це відкрито, які б у них досвіди не були.

можливо зовсім не в тему але є дослідження що регулярна фізична активність (особливо на свіжому повітрі) діє як антидепрессант. Велос, біг, скандинавська ходьба, штанга там ітд. Є навіть таке поняття як ейфорія бігуна.
3-5 сессій на тиждень по 45хв дають результ. Проста китайська доріжка для ходьби (6км/г) рішає навіть якщо погода чи ситуація не сприяє спорту назовні.

Відбірний газлайтинг. В таких ситуаціях людина банально не може піти на кухню кави зварити, це вимагає колосальних зусиль.

ну це ж не раптово... треба ще постаратися довести себе до такого стану...

та що там старатися? за пару тижнів може статися так, що сам не замітеш і будеш в шоці, що раптом не можеш штані натягнути.

типу гудуть шахеди... а ти такий... та ну їх на**й... лінь вставати... все одно безвихідь.. і спиш собі далі )

тобто таблетки наше всьо а все що не хімія то газлайтинг? Почитайте побічні в тих антидепресантів. Там потім печінку нирки серце лікувати паравозом... ну і коли ви захочете з них злізти буде привіт ще той від мозку — можна і не пережити. Суіцидальні і все оце полізе..Тому єдиного рецепту не існує. А ось те що тіло більше впливає на психоемоційний стан ні все інше — це аксіома. Я ж Вам не шишки пропоную їсти чи «не брати близько до серця».

Так, вплив на організм є звісно, як і у будьякого іншого продукту чи препарату.
Щодо злізти — це ви з власного досвіду чи чатгпт підсказав?
Просто цікаво.

Друже, я теж свої напади поганого настрою лікую поїздками на вєліку кілометрів на 100. Але коли у людини депресія, то немає ресурсу навіть на базові речі, бо часто люди перестають їсти, митись і в деяких випадках все чим зайнята голова — думки про самогубство.

Це збій «хімії» у мозку. У людини патологічний дисбаланс нейромедіаторів і його в багатьох випадках можна виправити тільки медикаментозно.

Ти ж зрештою не пропонуватимеш за аналогією людині з епілепсією не приймати протиепілептичні препарати, бо це хімія і взагалі треба просто пропити відвар ромашки?

відвар ромашки

може деякі антидепресанти — це очищена і концентрована ромашка?

просто комусь подобається ідея:
додам звичку... собі в раціон чай з ромашки з горОду, і м’яко, протягом кількох місяців відчую покращення... заодно попрацюю над причинами проблеми...
(ну або шматок риби щодня — щоб підняти В12, амінокислоти, фосфор і т.д)

інший підхід... більш високотехнологічний:
підібрати фармпрепарат... більш сильнодіючий... під наглядом фахівця...
приміром, наступного дня людина буде знову стрибати, як раніше... зануриться у звичні справи... і навіть не подумає про причини... які може нікуди не зникли...

Почитайте побічні в тих антидепресантів. Там потім печінку нирки серце лікувати паравозом... ну і коли ви захочете з них злізти буде привіт ще той від мозку — можна і не пережити.

Ви гоните? Ви про які антидепресанти взагалі читали? МАО? Де ви взагалі таку хєрню вичитали? Цих антидепресантів є дуже багато видів.

А ось те що тіло більше впливає на психоемоційний стан ні все інше — це аксіома

Так, й тому коли стан не важкий, зазвичай й починають саме з такого. Відновити режим дня, сон, фізична активність, хоббі, психотерапія. В 90% випадків цього вже достатньо. Антидепресанти для тих випадків коли цього не достатньо. В депресивних та тривожних станах є певна точка невозврату, після якою в тебе вже не вистачає сил щоб вибратись самому, й:

ну це ж не раптово... треба ще постаратися довести себе до такого стану...

Абсолютна неправда, Достатньо просто стресу напродовж довгого часу, щоб все відбувалось повільно й ти навіть не помічав як все стає гірше, й дійшов до цієї точки невозврату. Й це навіть не враховуючи індівідуальні особливості психіки, багато з чого є тупо вродженим, та ж схильність до депресивних станів.

Плюс війна. В нормальному житті, в тебе може просто щось статись, якось нормалізуватись й тебе «витягне» з депресії само по собі, війна ж створює постійний фоновий стрес, який заважає цьому нормальному відновленню.

гонять гівно по трубам. Якщо мосьє не вкурсі рекомендую ознайомитись Гугл допоможе — antidepressants side effects, withdrwal issues. Падаюче лібідо і набір ваги — це два найпрекрасніших. А ще brain zaps і suicidal toughts.

Падаюче лібідо і набір ваги — це два найпрекрасніших

Слушай, ну у тебя на одной чаше весов лежит лишний вес и падающее либидо, а на другой — невозможность нормально функционировать в принципе, когда единственное, что хорошо получается — это спать.

А если при этом есть семья и до сих пор не уволили с работы, то ещё добавь постоянное чувство вины от несделанной работы и невыполненных обещаний. Но ты ничего не можешь с ними сделать, только можешь перевернуться на другой бок. Даже есть особо не хочется, душ принимаешь раз в три-четыре дня, зубы можно не чистить, и так сойдёт. Либидо? Ну физически может и функционирует, но вот только тебе вообще плевать, ну максимум подрочить можно, ведь секс требует общения, а тебе хочется спрятаться в норку и не видеть никого.

Почитайте побочку до вітамінок. Там теж багато чого буде. В усіх ліках побочки багато й часто набагато більше й гірше ніж в антидепресантах — вони просто забовязані писати все що зафіксували, навіть якщо це може не бути повʼязано з ліками взагалі. Щодо того що пишуть реальні люди, не забувайте що пишуть зазвичай мала кількість людей й в двох крайнощах — коли все добре й коли все погано. Для більшості людей — ну так, є певна побочка, але нічого серйозного, багато хто б й не помітив би якби лікар не попередив.

Не забувайте що антидепресант це серйозні ліки, на які треба рецепт, а не вітамінки. В випадках коли треба їх пити — у вас й так лібідо не буде й без усяких таблеток.

antidepressants side effects

ну а side effects від депрессії це може бути звільнення, руйнування соціальних зв’язків, розлучення, деградація по всім напрямкам, суїцид. знижене лібідо та набір ваги у порівнянні — то такі дрібниці

цікаво що звільнення запросто може усунути першопричину депресії. Але люди часто про це здогадуються постфактум коли їх відпустило після звільнення. Ну і війна і ринок не спонукають до таких рухів з власної ініціативи. Але якщо тошнить від роботи можливо причина в ній самій

Але люди часто про це здогадуються постфактум

та люди взагалі тупі, витрачають щорічно тількі в США бюджету на 500 мільйонів доларів на вивчення тієї депрессії, а воно ж все просто — побігав, штангу потягав, звільнився і здоров.

цікаво що звільнення запросто може усунути першопричину депресії.

Тоді це не депресія була, так нам ще лікар пояснював якому компанія групове заняння оплатила

якщо хватило бажання написати пост на ДОУ, то побігати також зможе

Відбірний газлайтинг — це використовувати термінг газлайтинг, де він недоречний.
P.S. з іншою частиною коментаря повністю погоджуюсь.

Це не #черговий_вигаданий_термін#, а реальність — і від того, що ви на реальність будете ображатися, вона не зміниться. Ну і таблетки без спорту не діють взагалі.

а ще можна піти попрацювати на зборі ягід... якраз сезон розпочався... 10-11 годин робочий день )

О! Та я хотів ще додати городництво/садівництво/посадити деревця/підстригти травичку та інший гарденінг — але воно не всім підійде — треба мати де садити ;-) Тобто тим хто вже заробив на хатинку з ділянкою це ще одна гарна фізична активність з весни по зиму.

а хто ще не заробив — на полі ваканісій безліч )

Якщо діло доходить до стану дійсно депресивного, то на таке людина вже скоріш за все — не здатна, нажаль.

то від конкретного випадка залежить. у професійних спортсменів теж трапляється депресія. і не тому, що мало бігав, а навпаки добігався до депресії

Оце молодець! Весь світ б’ється десятиріччями над проблемою ефективного лікування клінічних депресій, а Ігор раз — і вирішив складну проблему чудовим, простим і невірним рішенням!

В Офісі Простих Рішень на Банковій стажування проходили?

Вдалий. В будь-якому разі, нічого не втратиш, якщо спробуєш. Якщо не допоможе, просто перестанеш приймати.

Що означає нічого не втратиш??! Антидепресанти це лотерея. Комусь допоможе перший прописаний, а іншого буде бомбити так, що на роки з життя випаде, бо вже шукатиме ліки від того стану в який ввели андидепресанти. І щастям буде повернутися в стан до прийому ліків. Джерело: жахливий досвід в сім’ї.

Антидепресанти це лотерея.

ну не зовсім лотерея...
хоча... «нічого не втратиш в будь-якому разі» — і я б не став такі поради давати )

про передбачуваність...
якщо, приміром, заварити міцного чаю з м’ятою — потягне в сон...
цілком передбачувана реакція організму — і це широко відомо без усяких хімічних аналізів
--------------------------
антидепресанти — ця штука промислового виробництва...
там відома хімічна формула
є детальна інструкція — із застереженнями... там же все написано!
а сильнодіючі мабуть просто так в аптеці і не купиш...

головна проблема мабуть — чи знають насправді люди свій організм?
самостійно чи за допомогою фахівців...

(я до того, що лотерея — це коли зовсім нема знання...
а тут... розумні цивілізовані люди все-таки... мабуть)

Вперше потрапив до психіатра коли стало вже зовсім погано. АД і інший психфарм працюють чудово, дуже допомогли, і зрозумів що треба було ще 20 років тому пройти курс, можливо зовсім по іншому склалося б життя.
Психіатр — це не тілки дурка (гарантована дурка це коли явна шиза або бажання вбити себе чи оточуючих). А так спеціаліст оцінить стан і якщо справді є потреба то пропише сучасні ліки які дуже допоможуть.

У мене знайома вже третій рік приймає. По її відгукам, стало набагато краще, була апатія абсолютна, не можна було навіть з ліжка встати.

Тільки ні в якому разі не купувати самому. Психотерапевт повинен вам підібрати, якщо це необхідно.

третій рік приймає

це не дофіга?
за такий час мабуть можна вже й вилікуватися...
(ну або це просто бад... харчова добавка)

Ви просто не в курсі що це не просто так все вилікувати, деякі десятиліттями сидять на антидепресантах так як без них дисперсія повертається

На них сидять все життя, бо це не лікування, а просто боротьба із симптомами. Якщо відмінешь то все вертається

Є хронічні хвороби, від яких вилікуватися неможливо. Дуже багато людей у світі зараз змушені не по своїй волі спонсорувати фармкомпанії. І часто це питання життя і смерті, в деяких випадках повільної і болісної.

це як спробувати вилікувати діабет

британські вчені виявили, що раніше діабету не було...
звідки він взявся?

Ось **наочна таблиця-схема** причин зростання захворюваності на **діабет ІІ типу** — із групуванням за типами факторів:

---

### 🧾 **Причини зростання поширеності діабету** (особливо ІІ типу)

| № | Група факторів | Приклад / суть | Механізм дії |
| ------ | ---------------------------- | -------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------- |
| **1** | 🍔 Харчові | - Надмірне споживання цукру
— Оброблені продукти | → Надлишок глюкози → інсулінорезистентність |
| **2** | 🛋 Гіподинамія | - Мало руху
— Сидяча робота | → Зниження чутливості клітин до інсуліну |
| **3** | ⚖ Ожиріння | - Особливо черевне | → Хронічне запалення, метаболічні порушення |
| **4** | 👵 Старіння | - Більше людей у віці 60+ | → Природне зниження функції підшлункової |
| **5** | 🧬 Спадковість + епігенетика | - Діти батьків із діабетом
— Вплив навколишнього середовища | → Схильність до інсулінорезистентності |
| **6** | 🤰 Вагітність | - Гестаційний діабет | → Ризик розвитку діабету в матері та дитини |
| **7** | 🌆 Урбанізація | - Місто, стрес, фастфуд | → Зміна стилю життя на «метаболічно шкідливий» |
| **8** | 💊 Медикаменти | - Стероїди, антипсихотики | → Побічні ефекти — підвищення рівня глюкози |
| **9** | 💸 Соціальні умови | - Дешеві продукти
— Недоступність лікаря | → Високий ризик + відсутність контролю |
| **10** | 🧪 Покращення діагностики | - Ширше обстеження населення | → Виявляється більше випадків, раніше не діагностованих |

---

### 🔁 **Фактори-посередники**

| Фактор | Дія |
| ------------------------ | ---------------------------------- |
| 😟 Стрес | ↑ кортизол → ↑ глюкоза, переїдання |
| 💤 Недосипання | ↓ чутливість до інсуліну |
| 🦠 Мікробіота кишківника | Впливає на метаболізм глюкози |
| ☢ Екологія, токсини | Порушення гормональної регуляції |

---

### 🔚 Висновок

> **Зростання діабету** — наслідок сукупності:
>
> * надлишкового споживання енергії,
> * дефіциту руху,
> * впливу соціального середовища,
> * біологічних змін в організмі людини через старіння та епігенетичні механізми.

Якщо треба — зроблю **графічну інфографіку** або діаграму типу «дерево причин».

скажи жпт, щоб генерив тексти без іконок, а то вже блювати хочеться від цього кольорового лайна

Висновок:

> **Зростання діабету** — наслідок сукупності:
>
> * надлишкового споживання енергії,
> * дефіциту руху,
> * впливу соціального середовища,
> * біологічних змін в організмі людини через старіння та епігенетичні механізми.

британські вчені виявили, що раніше діабету не було...

раніше — це коли?

Тільки уточнення — психіатр. І краще, якщо звичайно є на це ресурс, сходити до 2-3 різних спеціалістів, щоб більш точно сформулювати план лікування. У деяких випадках антидепресанти і не потрібні.

1.5 грами триптофану перед сном — непогано вставляє і контрить тривогу/депресію, але щоб відчути ефект треба попити хоча б 2 тижні. Це якщо що натуральна амінокислота.

непогано вставляє.. перед сном... натуральна...

пригадався випадок... з натуральною їжею )
готував вечерю... смажив картоплю.. пішов на город нарвати якоїсь зелені......
садиба була чужа... орендував... тому орієнтувався, де шо росте, не дуже...
якраз березень був...рання весна... бачу якась гарна зелень... дуже схожа на часник......
нарвав... накришив на смажену картоплю...... поїв...
було дуже погано...
з тих пір я ненавиджу нарциси )
res.cloudinary.com/...​/xhyy6rp8nwkebotr9sbl.png

Дідо розказував до війни одні чуваки польські не мали чим закусувати самогонку то рвали в квітнику цибулини квітів.

закусувати самогонку то рвали в квітнику цибулини квітів.

хтозна... може з самогонкою краще заходить )

Привіт. Поділюся своїм досвідом, коментар буде великим, бо тема мене дуже чіпляє. У мене дуже затяжна історія, але до 2024 року вона остаточно перетворилася на доволі важку депресію. Було складно навіть вставати з ліжка — не те, що працювати чи щось робити, тривога, дратівливість зашкалювали і ще купа приватних речей, які я б не хотів тут описувати.

Через те, що історія довга, я досить багато начитався теорії, різних книжок (саме професійних, які радять терапевти), тому в теорії знав багато, але нічого не робив для покращення стану. Нарешті, коли стало вже нестерпно, звернувся до своєї подруги-психотерапевтки, щоб вона порадила мені лікаря. Прийом був онлайн, ми поговорили 30-40 хвилин, я розповів трошки про своє життя, як себе почуваю зараз, про різні періоди, конкретні події — це не терапія, але психіатру теж для контексту важливо розуміти, що призвело до стану пацієнта.

В результаті мені поставили тривожно-депресивний розлад. Лікарка мене спитала, чого в моєму стані на цей момент більше — тривоги чи саме апатії, я подумав і зрозумів, що тривожність переважає зараз. Тож мені прописали сертралін (найбільш відомий як золофт, але є дженеріки, в тому числі українського виробництва).

Це інгібітор зворотного захоплення серотоніну, один з «найпопулярніших» антидепресантів. Як вони діють, можеш погуглити. Уже десь на третій-четвертий день я відчув, як тривоги стало значно менше. Мене більше не лякав будь-який звук, схожий на сирену, чи взагалі будь-які різкі звуки. Значно менше дратував фоновий шум з вулиці чи взагалі хоч десь. І почали потроху з’являтися сили. Спочатку просто на те, щоб встати з ліжка і зробити мінімальне прибирання, зробити якісь базові робочі задачі, винести сміття з хати. Це все ще робилося без бажання й ініціативи, але принаймні знаходилися сили, що вже був прогрес.

Десь за місяць-півтора прогрес був очевидний. З’явилася мотивація не лише на базовий догляд за собою і житлом, але й на якісь проактивні речі — зустрітися з кимось на каву, подивитися чи спробувати щось нове, вийти погуляти, ну і повернувся інтерес до роботи, якісь ідеї, знову почало виникати бажання зробити щось цікаве.

В процесі у мене було ще декілька дзвінків з лікаркою, де ми коригували дозу, а також призначали ще препарати. Це важливий процес, бо зазвичай одним препаратом не обмежується, в залежності від тяжкості перебігу, працює комбінація, яку ще треба підбирати.

Однак в силу певних особистих причин процес підбору я поки припинив. Залишився на своїй дозі сертраліну і поки на ній тримаюсь уже місяці чотири. Планую пізніше повернутися до підбору остаточної схеми, але поки приймаю сертралін і все.

Працював підбір у моєму випадку так. Призначили мінімальну дозу сертраліну — вона почала допомагати, через тиждень збільшили. Але погіршився і так не дуже гарний сон — призначили новий препарат. Від нового препарату ефект був невеликий, але почався тремор в руках (ефект описаний в інструкції). Препарат скасували, призначили інший. Тремор припинився, сон трошки покращився. На цьому я підбір призупинив, але ось так воно плюс-мінус і працює — дивляться як препарат діє, якщо негатив переважає позитив, щось міняють.

Десь через 4-5 місяців після початку прийому антидепресантів я наважився на психотерапію. Вдруге, бо перший досвід за пару років до того був не дуже вдалим і без медикаментів. Наразі в терапії вже 3 місяці, і вже відчуваю позитивний вплив. Але це окрема історія.

Загалом прийом антидепресантів — одне з найкращих рішень в моєму житті. Але дуже важливо — не пробувати жодних препаратів самостійно. Вони всі дуже специфічні для різних станів, працюють у комбінаціях і в кожній історії схема може бути своя. Тому тільки через лікаря.

Якщо є якісь питання, пиши сюди або в приватні повідомлення. Що знаю, підкажу!

Теж був на золофті і підписуюсь під кожним словом. Єдина відмінність — я виходив на «свою» дозу десь близько 2,5 місяців. Тобто доза збільшувалась не щотижня, а кожні 3. Повний курс тривав рік. В кінці курсу зменшувати дозу треба ще більш поступово, щоб не відбулось різкого погіршення.

Підписатись на коментарі