IT 90-х чи ІТ сьогодення: що краще?

Я сам не застав 90-ті, але для багатьох читачів DOU цей період добре знайомий. Дехто вже тоді працював в ІТ і був свідком зародження галузі.

ІТ в 90-х — це буквально епоха перших персональних комп’ютерів, модемів, DOS та Windows 95. Програмування тоді було ближче до інженерії. Без хмар, без смартфонів, але з духом справжнього відкриття. Люди творили з нуля.

В свою ж чергу ІТ сьогодні — це вже розвинена цифрова інфраструктура. Всюди є хмари, мобільні додатки, ШІ, автоматизація, масове програмування, глобальні команди. Розробка стала швидшою, але й складнішою. Технології тепер скрізь, але ринок дуже перенасичений.

То що ж вам ближче: ІТ тих часів, коли все робили з нуля, чи все таки сьогоднішній темп розвитку і масштаб?

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

В 90-е ИТ как такового не было.
Как отрасли экономики, производящей продукты или услуги, так и по количеству занятого народа.
Во-первых золотые головы советского разлива частью свитчнулись в бизнес, частью уехали. И таким образом прервали традицию и школу — младшему поколению пришлось не учиться у мастеров, а разбираться самим с нуля.
Головы среднего разлива обслуживали другие отрасли — телеком, финансовый сектор, промышленную автоматизацию.
ИТ в современном понимания началось где-то с начала нулевых и было закрытой кастой состоящей в основном из выпускников профильных факультетов.
Золотым временем я бы назвал период где-то с 2005-го до 2015-го, когда отрасль разрослась и начала куститься, но кого попало туда не брали, то есть это уже был не элитарный клуб, но ещё и не проходной двор.
Нынешнее состояние оставляет большой знак вопроса.
Галерный бизнес умер и это хорошо, но локальный продукт ещё в состоянии зародыша и может не выжить или стать монстром.
Продолжаем наблюдать.

Нагадали анекдота про программіста у якого спитали, чи хоче він повернутись у 80-90-ті ? Він сказав: «що? Знову за клаву EC-1840 або Іскра-1030? Ні, дякую!». Це про початок 90-х. Про «нульові» вже було більше цікаво. Вже були адекватні ноутбуки, який ніякий, але мобільний інтернет, якого вистачало принаймні для ssh через інфра-червоний порт на 9600 через Siemens-ME45. І ми були ще молоді і обезбашенні. Мені 23 і я вже був «досвідченим сіньором».
Зараз значно краще. Головне — не померти, а решта в індустрії ОК. Є тільки одне бажання — щоб не існувало сусідньої країни.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

90-ті — це коли я писав на асемблері драйвер віртуальної пам’яті для розширення основної пам’яті під дос до 768 кБ (640 не всім вистачало!) для самостійно розробленої і зпаяної плати на «поіск». І ще заробляв копійки. А зараз можна розробляти щось примітивне і спокійно почувати себе фінансово. Може ШІ пинка дасть, але навряд чи )

Йдеться про дуже ранні 90-ті. Починаючи із другої пловини 90-х, це в сутності сучасна ера. Тоді з’явилось усе що використовується і вдосконалюється по сьогодні, або через закон Вірта в софті навпаки деградує :).
Початок сьогоденної ери в ІТ можна сміло брати від процессора Intel Pentium pro 1995, Windows 95 та Linux 1.0 1994.
P.S. і386 32 розрядний із захищеним режимом вийшов в 1985 році. Тобто сінклари і т.д це був вже лютий анахронізм насправді, та не для купонів там які різали ножицями і накалували на спицю :) Тим більше до 1992 взагалі ще СРСР був, під санкціями особливо до компютерної техніки та електроніки.

Бракує пірацького софта на СД, Вінди «звір», радіобазарів, де тусили однодумці, а не бариги-цигани з мобілами. на Радіобазар ходив як в церкву, повертався з чистою душею та гарним настроєм.

Бракує пірацького софта на СД

дивне ностальжі

При чому воно швидше з нульвих :) CD привод в компі в 90-ті це було про щось, що десь там є на заході та у олігархів і коштує шалені бабки, десь так до 98-99. Були дискети, здебільшого і ще з винтами один до одного ходили у кого були власні компи.

На Вінді-95 не було логіну в систему, як на Win NT, 2000. Ну, тобто, щось таке було, типу вікно, типу логін, жмеш кнопку Кенсел — і воно просто зникало, заходь, ноу проблем.
Я працював жуніор тестером, і мене це не влаштовувало, тому я пішов на віддалений хост під Віндою-2000, зробив скріншот робочого стола з діалоговим вікном Логін, і поставив собі на шпалери під Віндою-95

Якось потім підходить тімлід і «з ноги» починає користуватись моїм компом — вводить в шпалери свій логін, а воно не вводиться. Я кажу «це шпалери», він не одразу вкурив, ще раз спробував ввести свій логін в систему, потім ржав.

жмеш кнопку Кенсел — і воно просто зникало, заходь, ноу проблем.

Це залежало від налаштувань. Парою кліків можна було зробити і як в W2K.

У 90х всі знали що вінда Маздай
Але тільки 30 років потому це стало більш-менш реальною перспективою завдяки МакОС )

Та куди там WSL та Microsoft Likes Linux, а Білл Гейтц та Лінус Торвальдс потоваришували.
www.reddit.com/...​inus_torvalds_bill_gates
Зі Стівом Джобсом вони наспрвді завжди товаришували, це стало відомо вже в нульві і що вороджа було напрвленим маркетинговим трюком. Попри те, що в 1997-му саме Білл та Microsoft вклались у Apple при повернені Стіва і це було вже ясно.

... було вже ясно

... навіть все ясно, і гарні заголовки можна зробити:
Заговор проти blue-collar програмістів! Відбирають останню віддушину з помастадаїти! Чьто дєлать? Куда смотріт профсоюз?!

Із якогось журналу 90х

Вір, мій друг, пройде пора
Вінди і ламерського софта
І на руїнах Майкрософта
Напишуть наші імена

на початок інтернет ери — комп.паперові журнали мабуть ще існували, актуальність про що в них писали... мм.. не в курсі

У кінці дев’яностих комп, зібраний всього рік тому із «середньої» комплектухи, ставав реально брухтом. А ціна заліза по відношенню до зарплати айтівця була набагото вище ніж зараз.

А тепер я сиджу за компом на базі платформи, що була презентована 14 років тому, і не маю жодних підстав робити апгрейд, бо всього вистачає: 64 GB RAM, 4.4 GHz CPU, NVMe, RAID5 та таке інше (єдине, що дурновата одинадцята вінда без бубну не стане, та вона і не потрібна поки).

сиджу за компом на базі платформи, що була презентована 14 років тому

Набагато раніше, щвидше за усе це або IBM PC подібна машина на базі сімейства Windows NT 1993 року, чи сервер на базі Linux 1991, або Apple на базі операційної системи NeXTSTEP 1989 зараз відомої як Mac OS X з 2001, щоправда ті змінили 3 архітектури заліза — Motorola, PowerPC, Intel і от тепер ARM.
Про різні Commodore Amiga, BeBox і т.п. зараз мало вже хто чув навіть. Не кажучи вже про ДВК-3М чи Іскра 1030, Robotron, чисто зелені монохромні монітори типу Hercules і т.п. Так само як і про архітектури : Sun SPARC, MIPS і т.д. Більшість народу в 90-ті теж стикалась лише з консолями типу : NES, Sega, Sony PS і дуже рідко Panasonic 3DO.

Вважаю всі плюси, які б там не були раніше, перекриваються одним величезним мінусом — фактично у всі роки до ковіду, тобто і 90-і, і нульові, і десяті, аж до 2020-2021 — більшість людей була змушена працювати з офісу. Любов програмістів до офісу прекрасно показана у фільмі Office Space.

Зараз, в епоху work from home, швидкого інтернету, хмарних сервісів, розвитку АІ — досить класно живеться. Трошки задовбують безкінечні мітинги, але в принципі у нормальних компаніях і командах досі домінуючим вайбом є інженерний вайб, а не менеджерський. Плюс, якщо хочеться поностальгувати за часами, коли «залізо було ближче» — можна купити всілякого різного на барахолці і пиляти персональні проєкти, як софтверні, так і хардверні.

Я б точно не хотів повертатися у часи, коли швидкість інтернету вимірялася кілобітами в секунду.

>Зараз, в епоху work from home

А де
Мене погонщик в ельфіях заганяє в офіс :(
Знайти інше не можу бо ринок в сраці

"Франсуа, Франсуа, повертайсь на Україну"©пісня
У нас тут демократія — в офіс не женуть, по домівках ховаються ;-)

Тоді люди вміли програмувати. Зараз пишуть десктопний софт на js. Sapienti sat.

ну так-то для того щоб усвідомленом писати на джаваскріпті тре 4 штуки пхд в кампуктер сайнс.

кількість кодерів з різним бекграундом і без phd і без комп’ютер сайнс освіти взагалі — яке співпало по часу з галерним роздуванням в айті — не зовсім підтверджують «4 штуки пхд»

А чим той же Visual Basic так супер краще за Elexir ? Тоді десь була статистика, що переважна кількість програм для Windows створявалась саме на Visual Basic. А Visual Basic for web просто програв конкуренцію JavaScript під час першої браузерної війни, виключно через закритий стандарт.

А чим той же Visual Basic так супер краще за Elexir ? Тоді десь була статистика, що переважна кількість програм для Windows створявалась саме на Visual Basic.

Вітя перегрівся і пішов в рознос...

Тогда было по-своему прикольно, сейчас по-своему.
Я правда начал получать зарплату в 99г (не то чтобы уже 90е)

Тогда было прикольно тем, что ты просто программист.
Процесс собеседования простой, но ответственности на тебя сваливается гораздо больше. Тебе дают задачу, ты её решаешь. Если ты не тупой, то обычно находишь какое-то решение.
А, да. Платят тебе копейки. Моя первая зарплата 50$. И могут задержать зарплату месяца на 3.

ИМХО, самые жирные года 2012-2013.
Отличное время для ИТшников, ужасное время для ИТ.
Тебя со всех сторон облизывают, создают тебе условия, чтобы ты только сидел. Чтобы сам факт наличия твоей тушки, можно было продать заказчику.

Технологически, мне сейчас нравиться больше. Много чего есть, много чего хорошо сделано, много чего бесплатно. Много чего стОит сущие копейки.
Создавать что-то для души — одно удовольствие.

ИМХО, сейчас ИТ выравнивается, относительно других индустрий.
Хороший процесс для ИТ, не такой хороший для ИТшников. Многие рано или поздно потеряют работу( в т.ч. и я) Но для самой индустрии, ИМХО, это хорошо.

Вот только в системе капитализма, ничего хорошого индустрии которая теряет деньги не предвещает. Кризис .COM как известно ударил кувалдой и в сущности сделал из выживших монополистов. Хорошо, очень хорошо, для владельцев монополий, плохо для индустрии в целом, даже для работников самих монополий — которых вообще сокращают на мороз десятками тысяч, в том числе после 25 летней карьере в корпорациях.

в 90х ИТ специалисты это были реально профи — им не требовались курсы програмирования и они не задавали вопросов типа какой язык програмирования учить.

Да все было на 100% точно так же в этом отношении, на рынке средств разработки тоже была конкуренция поставщиков.
Всё современные стеки кроме .NET родом от туда — Python 1991, Java, JavaScript та PHP — 1995, , С/С++ 98 и дальше причём Microsoft, Borland и Digital Mars, и не смотря на тот же язык, это были разные среды. Опять же повально был Pascal и Delphi, пока Microsoft не задушили Borland кадровой атакой.
Вопрос что учить ? Стоял совсем не так, а что учить помимо того что учат в школе или университете, потому что родилось мнение что «ничему востребованному на рынке, там не учат». Как в последствии оказалось, главное все же были базовые принципы.
Вот что с ног на голову — интернет, доступность по цене оборудования при чем любого в том числе Apple, доступность по цене иняза, любого учебные материалы и т.д.

Зараз краще.

  • Швидкий інтернет.
  • Швидкі пристрої.
  • Краще попит на IT-продукти.
  • Купа навчальних матеріалів в будь-який формі.
  • Дешеві памʼять та сховище.
  • Висока мобільність.
Не треба сумувати за дискетами по 1.4 та модемами на 33600.

Швидкість пристроїв і дешева пам’ять повністю нівелюються тормознутипи та розпухшими операційними системами та додатками. UI latency у часи DOS/Win95 була нижчою за сучасну разів у 10 (а може і в 100).

Єдине, що зараз однозначно краще — це інтернет (і швидкість і доступність) та носії інформації. Все інше +/- так само, десь краще, десь гірше.

Швидкість пристроїв і дешева пам’ять повністю нівелюються тормознутипи та розпухшими операційними системами та додатками.

Я вам пропоную зробити простий експеримент. Знайдіть десь компʼютер 20ти річної давнини з OS хоча б Windows XP, та попрацюйте на ньому.

UI latency у часи DOS/Win95 була нижчою за сучасну разів у 10 (а може і в 100).

Це з розряду «трава була зеленіша» та «дискети по 1.44Мб». Час завантаження Win95 на Pentium 100 з доволі швидким диском був десь в районі 5 хвилин. Переміщення вікна по екрану було з лагами та статтерами. Ви просто не памʼятаєте цього.

Інтерфейс Turbo C на комп’ютері з 286-м процесором і 1 мегабайтом оперативної пам’яті працював досить швидко.

Він працював миттєво, відкриття вікна потребувало одного кадру розгортки монітора.

Можна спорити про потреби, але порівнювати tui з сучасною графікою це зовсім не те саме. Більш цікаво булоб як оптимізують код останні років хнадцять після того його як почали впиратися в обмеження зі збільшенням clock rate.

як оптимізують код останні років хнадцять

1. Переписують все на Electronjs

2. Додають непотрібні AI-фічі і кнопки які не можна вимкнути.

3. Додають підписки з щомісячною оплатою.

4. ...

5. Profit!!!

:)

Це більш щось ближче до того як оптимізують профіт на ринку за рахунок швидкої розробки.
Малось на увазі трохи більш технічні речі — на зразок оптимізації під можливості сучасних cpu з їх code prediction. Десь було що старий код написаний хнадцять років тому не дає приріст перфомансу в рекламних н-разів на нових cpu, а тільки незначне, і що з ним робити в плані доволі незначного рефакторінгу щоб досягти суттєвого приросту.

Алгоритм передбачення в сучасних процах не детермінований. Там працюють нейронки під капотом зараз. Але, старий код може працювати швидко, якщо його просто перекомпілювати з використанням сучасних ключів оптимізації.

Алгоритм передбачення в сучасних процах не детермінований

Наскільки пам’ятаю відмічали що flow не детермінований (в розумінні вірогідністі), але результат залишається детермінованим

якщо його просто перекомпілювати з використанням сучасних ключів оптимізації

в багатьох випадках — так, цікаві саме випадки коли того недостатньо і загальні підходи плюс в яких точках щось трохи перероблюють

але результат залишається детермінованим

Для повторюваних випадків так. Але в нас нескінченна кількість варіантів на вході.

цікаві саме випадки коли того недостатньо

Коли впирається все в однопоточність.

Це не більше ніж спогади. Я б хотів уточнити, що тільки пара 286+287 працювали більш-менш нормально, прості 286 були ще тими слоупоками.

Яким чином наявність FPU прискорювала швидкість відмальовки інтерфейсу чи взагалі швидкість роботи компілятора?

Коли тобі треба растерізувати векторний шрифт, то FP впорається з цим краще, ніж INT. Про компілятор нічого не скажу.

Turbo C/Pascal/Basic — це текстовий UI. Шрифти лише в знакогенераторі відеокарти.

A Win3.11 — не текстовий. Деякі редактори зображень запускалися не в текстовому режимі також.

не пам’ятаю а turbo basic існував взагалі такий?

Відносно tui — коректно порівнювати з роботою не в графічному середовищі, без нього завантажена система з усіма сучасними плюсами — особливо щоб лаги були не помічав. Враховуючи що це не однозадачний дос.

не пам’ятаю а turbo basic існував взагалі такий?

ШІ каже, що був...

я — не пам’ятаю, як доречі і софта на ньому, але то непринципово бо «high performance, no lags» з бейсік інтерпретацією часів турбо сі та турбо паскаль то булаб інша тема

Конечно! Даже шутка тех времён: «Турбо-Васик для компьютера „Ириша“»

якось повз пройшло не поміченим, сінклери самозборні пам’ятаю, і бейсік там який не був стигматизований на відміну від інших використань, а за турбо-басік з іришами навіть і не чув тоді, це де розповсюджено було?

бейсік там який не був стигматизований на відміну від інших використань

Там вариантов-то особо и не было :-)

це де розповсюджено було?

Распечатки с АЦПУ :-)

сінклери... бейсік який не був стигматизований

Там вариантов-то особо и не было

не було, точніше були чи сінклер-бейсік чи асемблер, і точно що якби були сі чи паскаль то з бейсіком не гралися би і там, пізніше у часи коли почали прикручувати до них флоповоди може ще щось з’явилося хз

Були і паскаль і сі, тільки на відміну від басіка вони не були прошиті в ROM, їх треба було завантажувати окремо, як будь-які інші програми. Ну і, звісно, пам’яті на код там залишалось на тисячу рядків приблизно.

Існував. І на відміну від більшості інших бейсиків, це був компілятор, що давав на виході самодостатній EXE. І номери строк не обов’язково було писати, доречі, що робило його трохи приємнішим за інші діалекти.

Цікавий факт з бейсіком, тих хто писали на PC на ньому в оточенні не було зовсім (може тому і пройшло повз). Після інфо про існування TurboBasic вже якось навіть не рішуся загуглити TurboFortran, а то ще вийде що Борланд і до нього добирався в ті часи.

Ні, турбо фортрану наче не було. Із екзотики був Turbo Prolog.
А крім турбо бейсіка ще був Power Basic, теж компілятор, навіть під Win32 збирав EXE.

Бейсік був стигматизованим ще з універа (за виключенням сінклер варіанта), на пк був мабуть тоді qbasic (в назві також можу помилятися), і з віндовс потім (але то пізніше трохи) вже теж майже не мав справи, тому power бейсіки проходили десь повз.

QBasic та Quick Basic — це Microsoft
Turbo Basic — це Borland
Обидва — доволі продвінуті із без обов’язкових номерів рядків.
У деяких місцях легко нагадували Pascal.

Чим він може нагадувати хз, штовхалися між собою тоді софт на паскалі і на сі, бейсік відносили до зовсім іншої категорії.

Він не був популярним, тому на нього сильно і не дивились.
Але якщо номери рядків не обов’язкові, то організовувати програми також треба через «структурне програмування» — іфи, цикли, субрутини (функції)
Тому і нагадує Pascal

До речі, відкрив вікі, а воно каже, що PowerBasic — це продовжувач Turbo Basic
Ну і приклади коду, без номері рядків і зі структурними конструкціями
en.wikipedia.org/wiki/PowerBASIC

Дякую але зовсім не цікавився Бейсіком маючи діло з Паскалем, якщо відносно що тригерить на Паскаль іноді — то відмітив би Go (трохи менше) та Odin (трохи більше), але це вже з сучасних мов.

Чим він може нагадувати хз, штовхалися між собою тоді софт на паскалі і на сі, бейсік відносили до зовсім іншої категорії.

Это в твоей песочнице. На QuickBASIC писали вполне серьезный коммерческий софт. Он потом, кстати, в Visual Basic переродился.
А «толкались» тогда FoxPro, Clipper и бегающие вокруг 1С-ники — вот там замес был :-)

ага, qbasic з якого навіть студентам рекомендували не розпочинати, ваяйте собі далі в басіки не в піcочниці, на іришах, хто заважає)

А... понятно. Политрука от ИТ сразу видно :-)

З.Ы. Я понял, что ты из «красноглазиков», можешь с лозунгами проходить мимо, здесь тебе пищи нет ;-)

Із екзотики був Turbo Prolog.

Екзотика — не екзотика, а ми на ньому лабораторки робили в інституті, на 4 курсі.
В принципі, воно трохи «іграшкове» було, але мозги нагружало добре.
Можна було пробувати програмувати у функціональному стилі, ми навіть пошук найкоротшого шляху у графі змогли нафігачити :)

У мене є ретро-система на базі Socket 7, так що не треба нічого пам’ятати. Будь-яке меню Win98/NT відкривається миттєво і не має жодної затримки. Вікна тягаються без лагів, якщо відеокарта не S3 Trio, а хоча б Savage. А на сучасних системах стандартний «калькулятор» запускаються більше секунди.

А завантаження системи за декілька хвилин пояснюється виключно тим, що в принципі оптимізацією «холодного» старту стали займатись лише у часи WinXP.

Ще раз кажу, завантаження Win9x відбувалось синхронно-послідовно. Наприклад, на час очікування відповіді DHCP-серверу все повністю зупинялось. Тому порівнювати швидкість завантаження абсолютно некоректно, порівнювати треба швидкість роботи.

В ядрі Win9x не використовувався алгоритм витискальної багатозадачності, там була кооперативна модель. Це значить, що якщо в тебе є якась жадібна до ресурсів програма, то вона могла дуже рідко віддавати іншим програмам процесор, що призводило до нескінченних лагів, підвисань, заморозок. Тому швидкість роботи навіть операційної системи залежила від того, що було в ній запущено.

В ядрі Win9x не використовувався алгоритм витискальної багатозадачності, там була кооперативна модель

Кул сторі, але це не так.

Ядро Win9x навіть програми для Win16 виконувало в режимі витісняючої багатозадачності, не кажучи вже про Win32. Відповідний системний виклик Yield() був позначений як deprecated і просто дорівнював виклику Sleep(0).

А ось так звана «вершина прогресу» та «авангард технологій», дуже обожнювана ДОУвцями Apple, у своїй MacOS навіть у третьому тисячолітті все ще використовувала кооперативну модель, як Win3.x.

Це ти описав windows 3.x
Якраз із windows 95 мультизадачність стала витискальною

Строго говоря Win3.x была графической надстройкой над MS-DOS.

не совсем так по скольку дос всё же ж не предполагал ни какой «много задачности» именно на программном уровне апи а вот винда 3.х уже была именно многозадачной как именно апи с циклом обработки сообщений

резидентні програми, та пішли ми на куй. от прям на рівні 21h/31h апі зроблено, типова багатозадачність де запущені процесі на паузі, а скедулер надає їм поток виконання по перериванню чи таймеру

Там був певний гібрид через підтримку легасі коду. Саме через це Win2K вже будували на NT ядрі.

Але визнаю, дав маху трохи.

гібрид там був на рівні 16-bit thunking там цікаво працювали треди, але як добре що це все поховали

Треба ще віддати належне процеробам, ті доволі активно розвивали в CPU все, що могло допомогти OS менше падати, бути надійнішою, стабільнішою. Без них ми б ще й досі страждали...

Фанетазьор. В 98 вікна «тягались без лагів» хіба що в режимі спокою, коли система була не завантажена.

В сучасній системі при навантаженні теж лагає. Біда в тому, що лагає і без навантаження.

У мене досі eeePC 2008 року з winXp як putty термінал працює інколи. Все там швидко, хоча процесор повне дно.

Що саме швидко? Давайте специфікацію компʼютеру, розподільчу здатність екрану, тощо.

Екран 10″ (1024×600) матовий / Intel Celeron M 353 (0,9 ГГц) / RAM 2 ГБ / HDD 160 ГБ / Intel GMA 950 / Wi-Fi / LAN / веб-камера / Windows XP Home / чорний / 1,45 кг

Відеокарта яка? Не відомо?

Пропустив, вибачаюсь.
Вельми цікаво, скоріше за все нюанс в підтримці DX9 відеокартою та маленькій розподільчій здатності екрану.

От я не впевнений, що 2d прискорення у вінді також йде через DX. Може зараз і йде, а тоді — хз.

Саме 2d прискорення — це доволі специфічний і старий звір і там була купа різновидів і до вінди, і у вінді. Навіть прості виклики BitBlt/StretchBlt/CreateDIBSection використовували 2d прискорення (якщо воно було) з незапам’ятних часів без того, щоби щось додатково вказувати.

А взагалі для відмальовки UI багато і не треба — прискорені основні операції, операції з растрами і подвійна буферизація.
Тому навіть дохляки типу S3 Virge або Intel GMA прекрасно себе чухали, головне — не заважати їм.

Там XP, не 9x встановлена. В ній багато чого вже було перероблено, половину інтерфейсу там взагалі на HTML зроблено було, якщо памʼять не підводить.

Використання DirectX для GUI почалося з Vista.

XP була наступною після Vista

Цікаві вибрики памʼяті... треба було трохи покопатися та згадати деякі факти, як одразу стало зрозуміло, що я тупо переплутав Win7 та XP... Старий став...

UI latency у часи DOS/Win95 була нижчою за сучасну разів у 10 (а може і в 100).

Це банально брехня, яку зафорсили фанатики віндовс хп. Але реальні досліди довели, що у тої ж 11 вінди інпут лаг набагато менший. А ваша швидкість роботи викликана лише методами роботи CRT монітора і його надвисоких герцовок. Хороший CRT монітор запросто видавав в 640×480 174 Гц, а на 800×600 120 Гц, і було куча варіантів і режимів роботи цього самого монітора. А щоб досягнути тих самих герцовок на жк моніторах треба було 12 років еволюції.

Фігню якусь несеш. Ніхто не брав Eizo чи Nec щоб з ними в режимі 800×600 працювати.
P.S.
Херове було латенсі, за рідкісними винятками.

Але реальні досліди довели, що у тої ж 11 вінди інпут лаг набагато менший

Пруф на інструментальне дослудження є?

А ваша швидкість роботи викликана лише методами роботи CRT монітора і його надвисоких герцовок.

«Герцовка» жодним чином не допоможе, якщо сам вивід має високу затримку. А якщо все залежить тільки від частоти кадрів, то значить внутрішня затримка відсутня.

в 90-ті голова працювала як ЦПУ, зараз хард і софт шикарні. Все, як завжди...

Та й зараз ще нічого так)

експерти, коли подешевшають оті штуки, що перетворюють тепло в електрику?
www.youtube.com/watch?v=YlWA8PUZjoQ

не скоро, а може і ніколи взагалі

вони мають малу ефективність, порядка 5%, тому розвивати і покращувати їх нема великого змісту
насправді, є і ефективніші, але вони не терплять перегріву і дуже дорогі

сонячні батареї якось же удосконалюються, і дешевшають...

зовсім різні ефекти
— сонячні панелі — фотоелектричний ефект
— термо-електричні елементи — ефект Зеебека

Термогенератори принципово не можуть мати якусь значну ефективність просто із законів термодинаміки. А який сенс корячитись і вдосконалювати щось, що ніколи не вийде за межі п’яти відсотків?

Устал удивляться. Коллекторы из боросиликатного стекла эффективность больше 60%. Надо только до ума довести технологию. На отопление 100м кв. 6 квадратных метров коллектора достаточно.

На опалення — так
А ми обговорюємо термо-електричний ефект Зеебека — доволі специфічна штука із купою вимог, які протирічать одна одній

Мені цікавіше було в дев’яностих.

Тоді більше зосереджувалися на алгоритмах. Треба було думати.

Зараз більше на якомусь boilerplate коді або інтерфейсах користувача, і треба читати про купу фреймворків, які за тебе мають щось робити.

Ага бульбашкове сортування, метод Ньютона для інтегрування

Найнуднішим колись здавалися поліноми Лагранжа, потім розуміння що воно таке — в деяких задачах допомагало. Тобто важко сказати що коли знадобитись може.

В 90-х не було DS, ML, big data. Скукота.

ну взагалі-то було, але не в Україні, в Україні був дос, борланд і 200 долларів зпшка.

До речі, нормальна зарплата, в 90-х 200 баксів як зараз 2000.

Ні, доллар 1991 року, це 2+ доллари сучасних. 200 долларів 1991 року, відповідно біля 500 сучасних, тобто джуновська зпшка. Правда вона все ще непогана, якщо порівнювати зі справжніми інженерами в інших сферах, де твоя зпшка була ящиком тушняка, і це прям вигідна угода.

доллар 1991 року, це 2+ доллари
сучасних

В Штатах наверное так. А в Украине 60 баксов была хорошая зарплата, 100 — отличная, у меня знакомая главбухом за эти деньги работала.

Думаю, середня ціна м2 гостинки на Лісовому, як еталон паритету покупної спроможності долара для палати мір та ваг.

Думаю, середня ціна м2 гостинки на Лісовому, як еталон

Думал об этом. Самое дешёвое стандартное жилье в Киеве стоило 7-8К. Единичные экстремальные случаи (в хлам убитая или в какой-нибудь жопе посреди промзоны 6-6К5. Сейчас это наверное раза в 4 дороже, не больше.
Рынок насыщен, другие стандарты жизни, массовая автомобилизация включила в игру пригород.

На днях один на форумі нерухомості писав, що зробив інвестуційну покупку сабжа за $28К під «освіжаючий ремонт» з метою «здачі в оренду».

Думаю это судьба всего маломерного советского фонда. Как покупка под постоянное проживание для себя он смысла не имеет. А как вариант дешёвой аренды очень даже.

На початку 2000х однушка на 1 поверсі біля м. Чернігівська коштувала $5к, біля Лівобережки на 6-му (1 км) — $6к

На початку 2000х однушка на 1 поверсі біля м. Чернігівська коштувала $5к, біля Лівобережки на 6-му (1 км) — $6к

Может быть сразу после кризиса 98-го?
В 2002-м родители жены апгрейдили хрущ на современный дом и цены росли от просмотра к просмотру. В конце-концов они взяли двушку в начале Троещины за 24К.

судячи по формі ОК-5, а там на жаль тільки 98-й рік, все що раніше не цифровізували чи що, на початок року у мене була зп по курсу $250, було небагато по відчуттям, у той новий рік я купив собі нокію 8110i, було щось типу 550 баксів, був удар по бюджету :) зараз з двушкою баксів впевненіше можна себе відчувати

В 90-е в кодинге было главное — колоссальная маржинальность т.к. зарплаты были типа долларов 50, и контора могла брать с американцев смешные 15 баксов в час и процветать — процветать это мягко говоря, владелец тима человек в 10 мог построить себе настоящий дворец но конечно, и браткам надо было отстёгивать. Крупные файлы тогда пересылали на винтах со стюардессами, а для почты было UUCP — одно на всех, десяток звонков для обмена почтой в день, по несколько минут каждый...
Ну а айти в современном смысле — тогда это называлось «офшорное программирование» — ни на каких ЕС-ках не было. Это уже были (б/ушные) клоны IBM AT, PS/2 и 386-х. ЕС-ки — это 80-е, а не 90-е, махровый совок, тогда и престиж профессии был на нуле (как и у бухгалтеров, сейчас то и другое выглядит дико).

Не скажу что это главное, но был и такой бизнес. Кстати, упомянутый мною выше Телесенс. Что мне там и не понравилось. Заодно и арендой помещений занимались

А чего в этом плохого-то? И какой ещё бизнес в айти был? Продукты первые видимые в мире появлись только где-то в последние 10 лет в Украине, разве нет?

торговлю людьми, и бизнес на аренде не надо называть IT-технологией.

«Серьож, сході в бухалтерію, там Людка апять падставку для кофє сламала..»
ну, таке...

Скільки разів я перся в єбеня, щоб натиснути намлок)))

свята людина ))))

ІТ сьогодні — це вже розвинена цифрова інфраструктура. Всюди є хмари, мобільні додатки, ШІ, автоматизація, масове програмування, глобальні команди. Розробка стала швидшою, але й складнішою. Технології тепер скрізь, але ринок дуже перенасичений.

США — це сучасна країна, правда ж? айтівці там... технічний прогрес... все таке...

новина... сьогодні у штаті Техас річка за 2 години піднялася на 9 метрів (!!!)
24 загиблих і 25 ще не знайшли...
www.nta.ua/...​tnyogo_taboru_video_74274

у прогноз погоди люди не вміють...
садити мільярди дерев, які б коріннями утримували воду — не вміють...
мабуть кращі уми працюють у фейсбуках та інстаграмах... там зарплата більша...

Не не вміють, а не хочуть ну тобто цим централізовано не займаються, прості люди ходять на роботу та по своїх ділах і рідко бувають активісти які зберуть громаду насадити дерев там і т.п. Бо зібратись на погроми в Лос Анжелесі як бачимо без проблем зібрались, на раз. Кажуть картелі які мали «профспілки нелегалів» в сутності галери на ІT cлензі, якраз усіх збирали деяким заплативши за агітацію.
В цей самий час візьмемо скажімо Китай, от там Сі особисто навіть саджає дерева www.youtube.com/...​watch?v=7VHE_kcJPlo&t=81s Існує державна програма, яку народ із ентузіазмом підтримує.
В ЄС здебільшого триндять на мітингах що це важливо, витрачаючи час та гроші на самі мітинги, тим не менше значно краще ситуація.
P.S. Проблема постійних мітингів не в самих мітингах, а те що не відпрацьовані механізми отримання результатів. Коли вони постійно проходять — а результати скромні, або їх нема треба міняти технологію самих мітингів.
P.S.S. У абсолютно республіканського Техасу, найбільші електричні вітропарки в США тобто справа не в безпосередньо політичних поглядах, а в вмінні отримувати результати за рахунок технології як інтелектуальної так і фізичної праці.
P.P.P.S. Ще в 90-ті висадкою дерев замались школяри, в СРСР була держ програма. Особливо насаджували тополі.

Сі особисто навіть саджає дерева www.youtube.com/...​watch?v=7VHE_kcJPlo&t=81s Існує державна програма, яку народ із ентузіазмом підтримує.

у США під час великої депресії висаджували дерева
www.youtube.com/watch?v=PlmuBh119Mw

Франклін Рузвельт, чи Дональд Трам, як власне Білл Клінтон там, чи Джо Байден це дуже великі різниці, в якомусь сенсі всі троє останніх це — Генрі Кісенджер, зовнішня політика яку він започаикував. В свою чергу це один з аналізів команди зібраної нафтовими магнатами, під загальним керівництвом Девіда Рокфеллера.
В іншому сенсі, усе по старому. Рузвельт теж умовно закрив очі голодомор, чи війну у Фінляндії наприклад за яку СРСР виключили із Лігі націй. Так само як і на прямі домовленості Сталіна та Гітлера з розділом Польщі. Чекали доки Європа перегризе один одному горлянки. Америка мала дуже великий зиск з радянської індустріалізації. Та потім нациська Німеччина яка захопила чи мала в прямих фашиських союзникам практично усю Європу та ше і Японію, ставала надзвичайно небезпечною в усіх планах.
2. Схоже там в Конгресі, навіть республіканці прозріли та пригадати деякі уроки історії.

Тополі? — мабуть це Бігфарма спонсорувала 😉🤣

Там ціла низка причин гловна з яких — вони дуже швидко ростуть, ботаніки рекомендували насаджувати саме тополі. Чоловічі саджанці, які не пускають пух часто не відбирали, для міського озелення.
Усі здоровезні дерева, які пиляли останні 20 років з санітарних причин, це якраз спадок часів польотів в космос, біпланів Ан-2, та кукурудзи.
2. Алергія на пух, спричинена тим що тополі дуже активно поглинають шкідливі речовини із вихлопних газів автомобілів. В 50-60 її звісно не було, такої автомобілізації як сьогодні, навіть в США.

США — це сучасна країна, правда ж?

Акри, милі, фути, галони, мормони — дуже по сучасному. Така ж країна як і всі із своїми приколами. Велика країна великі проблеми.
А так жити можна. Але кількість редітів про банкрутство через медицину відштовхує

Я в Японію закохався

Штати здорової людини

Нє, приколи є, але недоліків явних я не знайшов

Люди цікаві є

а хотлайн був паперовим каталогом... А розетка продавала тільки комп’ютерну комплекту... А бігмір, мета уа и Гала нет були реально крутими порталами

Ех були часи ))
Пам’ятаю в 1999-му з батьком гортали той хотлайн і шукали де к3пити готовий комп і в кого дешевше.
І раніше таки розетка продавала комплектухи.
Але 2008-й все перекроїв і всі почали продавати все від клавіатур до вібраторів.
Пам’ятаю як бродив по книжковому ринку на Петрівці в пошуках технічної літератури.

Пам’ятаю як бродив по книжковому ринку на Петрівці в пошуках технічної літератури.

А ще до петрівки ринок кочував з місця на місце, бо менти ганяли. Приїжджати треба було до 8 ранку — бо всі новинки продавалися з фур, перекупи хапали їх стопками та задирали ціни.

Якось бачив як чувак з фури кидав пакунки з книгами просто через плече на землю. Йому кричать — обережно, людей заб’єш! А він у відповідь зневажливо — та які то люди — читачі-книголюби!

А бігмір, мета уа и Гала нет були реально крутими порталами

С дейтингами...
На которых сидели не доярки мечтающие склеить столичного миллионера, а правильные девочки из корпоративного бизнеса, с которыми ты заведомо находился на одной волне, и конверсия сообщений к которым приближалась к ста процентам.

Программистам? Не смеши 😁

Мне не нравиться слово «давали». Оно подразумевает, что «просили»
Я бы сказал «проявляли встречную заинтересованность».

Да ,да помню — ’ скинь код пополннения тогда позвоню ’ )

Да ,да помню — ’ скинь код пополннения тогда позвоню ’ )

Не, это уже позже, когда инет и мобильники дошли до отсталых слоев общества.

Мне ближе 90-е. Хотя работать программистом начал еще в 80-е. Нельзя сравнивать. Разные времена. Менялся и подход и люди и оценка. То, что сейчас толкучка и вроде бы большие деньги испортило человеческий и инженерный подход. Мусора стало больше. Ну, и стремление к бабкам заменило интерес и желание что-то стоящее создать самому. Большинство я б даже программистами не назвал. Скорее старатели. Ну, да.. Новое Эльдорадо. Собирается всякий инициативный сброд. Не совсем без интеллекта, но это уже не самое главное. Главное что бы бабло и сегодня.

Ой, дякую
Прямо флешбек з нульових
2004 рік. Я, молодий програміст, шукаю першу роботу. Запрошують на співбесіду в Фоззі. Офіс знаходиться в місті Вишневе, на складі. Ну тобто звичайна промзона, кінцева зупинка маршрутки з Києва, десь світить ліхтар, пізня осінь, калюжі, ями.
В якогось пʼяного мужика запитав де тут власне склад, він махнув в сторону дверей. З дверей вилізло якесь чмо в формі охоронця, запитало куди, сказав що на співбесіду. Воно мене оглянуло, спитало що я мабуть в офіс, я підтвердив, воно махнуло кудись в сторону воріт і пішло далі спати.
Пішов у вказаному напрямку. Там знову калюжі, фури, запах солярки і ще чогось такого романтичного, постсовкового.
За допомогою хлопців, які розвантажували фуру знайшов таки той офіс.
Вхід в офіс був через склад. Тобто заходиш через розвантажувальну рампу, потрапляєш на склад і там коло стіни сходини на другий поверх, де сидить адміністрація та бухгалтерія з програмістами.
Там власне в третіх дверях і була та каптьорка без вікон де сиділо два чоловіки в розтягнутих светрах і якась дівчина.
Ну короче там того, зґвалтували по сіквелу, розповіли що нічого не знаю і дуже поважно пояснили що вони там справжніми речами займаються і компанія в них серйозна і вони тут на складі заробляють серйозні гроші тому такого йолопа як я їм не треба.
Але чомусь сидів ото, слухав їх і хотілось пару гривень їм дати на маршрутку до Києва. Якось воно не ассоціювалось оця їхня крутизна і середовище навколо них. Сумно було те спостерігати.

О, я там даже неделю «отработал». Так и не дождавшись, ни оформления, ни даже каких внятных разговоров о з/п и круге обязанностей, ушел «на обед» и больше не вернулся. Никто не перезвонил.

Слышал про байку , что когда то пришел один Джун сидел "в коридоре’ долгое время а потом дорос до начальника департамента и всем рассказывал как он сидел в проходном коридоре и делал работу и терпел

Батько брав на роботу, я бачив демонтаж величезних, вже древніх суперкомпютерів на металобрухт — у Києві було ~50 великих суперкомютерів які використовувались для різних наукових обчислень типу ядерного вибуху або буріння газової свердловини. Великі дядьки майже ридали ломом ламаючи монстра на якомму самі ж роками працювали (майже всі вони виїхали до кінця 90х). Тоді багато хто хвастались, хто що вкрав, от батько знайомого вкрав справжній вертоліт Мі-8, інший невелику фабрику й здав верстати на брухт — в країні дійсно було «видимо-не-видимо» добра, що можна було продати. А от програмуючи ти майже нічого не вкрадеш, тож в програмування йшли такі .. як я) Тому не коректно порівнювати з тими часами, зараз розробник $1M за місяць навряд чи заробить — хтось скаже «вирвані роки» а хтось скаже «золотий старт», зрозуміло одне — було досить сильно по іншому

програмуючи ти майже нічого не вкрадеш, тож в програмування йшли такі .. як я)

про «піратський» софт скромно промовчите? )

який ще «піратський»? — все легально у кіосках продавалося: наприклад декілька windows, OS/2, всі програми для офіса, ключи надруковано на обкладинці — на одному CD — все за 8-10 гривень, чесна ліцензія)
Ну і ігрові збірники — 50, 100, 200 геймів — на одному CD, за чесну ринкову ціну)

Здається, по 5 грн (1 бакс) на Петрівці були — ще й 4 герої в нас вийшли раніше, ніж за кордоном. Але крешилися, якщо зайти до в’язниці.

так, на Петрівці мабуть дешевше було в порівнянні з кіосками, я спершу Петрівку тільки як книжковий ринок розглядав, коли ще компа не було..

В Україні айті 90х, це якась мясорубка, бо в тебе за 10 років пройшло 30 років еволюції компів. Від спектрумів зібраних в підвалах НДІ і PDP11-сумісних совків там же, але на поверх вище, до перших пнів з нт віндою. Ну і щоб отримати комп в 90х, його для початку треба було десь вкрасти. Бо для того, щоб заробити на комп, треба було вписатись в якусь мутну темку, для туповатого колишнього школяря, зазвичай це отримати права і зайнятись перегоном машин. А перегнати навіть одну машину через польшу, це те саме, що зараз проїхати через афганістан. І от за пару перегонів, якщо тебе не пристрелили десь в Польші, ти міг в тачку в навантаження завантажити якийсь середній Пк, там якусь амігу 4000 чи 486, чи ще якусь фігню. А молодий український бізнес в цей час, як завжди займався скамом, тому вони могли закупати в 1996 застарілі 286 і парити їх лохам вже в Україні по 2000 долларів. А 2 кіло долларів в 1995, це норм квартира в Житомирі якомусь.

Та ми й зараз з нуля робимо

Зараз залізо швидше, цікавіше і різноманітніше

1990-2009 взагалі якийсь втрачений період в розвитку технологій

З появою айфона (дешеві IMU) і куди стало набагато цікавіше.

А взагалі все шалено розвивається, і наука, і технології. Якщо хтось цього не бачить, то чим я можу допомогти?

Че ?? В 90-ті за рік, компьютер застарівав, а за два вже безнадійно застарівав. Про ціни написав комрад вище. Як зараз пам’ятаю в 96-му сучасний PC на Pentium, який тягнув щось типу : Duke Nukem, Blood або Quake це був еквівалент по ціні нового автомобіля Волга з салону.
Трошки дешевше був на AMD К6-2, та теж ціна жигулів, в ігровусі де були самі приставки хазяїн купив такий один, сидів в інтернет і нікого не пускав, гордився. В 98-му на відкритих дверях в університет я побачив повноцінний 3D з прискоренням на SGI машині там демонстрували Unigraphics, вона коштувала $10 000, це були шалені гроші. І вже десь в 2005 стандартні загально доступні PC з відеокартами GeForce чи Radeon, за стандартні +/- $1000 видавали східний результат, а офіси SG в Маунтін Вью вже займали Google. Інтернет став загально доступним, а не по святах і коли по роботі треба і т.д. Мобільний телефон — був фактично атрибутом нового руського, в нульві він був вже і у пенсіонерів і т.д. Це була найбільш розтуча галузь.
Тогочасні темпи зросту індустрії припинились не раніше 2015 року. Багато в чому бо настав фізичний приділ техпроцессів, тепер зниження на кожні 2 нм коштують капіталовкладень до 20 мільярдів долларів і TSMC мало не монополізували ринок.
Ринки які були переважно : американскими, японскими та європейськими (Nokia, Simens, Ericson тощо) зараз переважно, азійські : Китай, Тайвань, Корея, Індія. Усі вищі керівники корпорацій навіть американских — азіати, виробництво і розробка теж переважно в Азії тощо.

Багато в чому бо настав фізичний приділ техпроцессів, тепер зниження на кожні 2 нм коштують капіталовкладень до 20 мільярдів долларів і TSMC мало не монополізували ринок.

Ведь очевидные вещи говоришь. Нужна наука, новые архитектуры. А по факту нахер никому не нужно. И не только здесь. Я устал предлагать. И уже не первый год.. www.youtube.com/watch?v=qKUoCeGvXnA . Там есть еще ролики. Реальная многопроцессорность. Кстати, и на этом форуме тоже не дают размещать.

А чим ота багатопроцессорність краще від багатоядерності, яка вже по суті, стандарт?

Ты б почитал. Там совсем другая архитектура. Даже не машина Тьюринга. Там реально по другому машина работает. Не команды по порядку. И распараллеливаются даже выражения. Но ли логика работы самого компьютера другая. Там и примеры есть.. И язык новый. Стандарт это потоки. А у меня все по другому. Вот пример работы здесь www.youtube.com/watch?v=SR0EhVm2Rvw

Ну там, насколько помню, агенты — программно-аппаратные сервисы (акторы) на pub/sub. Обычно если такое надо — то берут какую-то систему, которая запускает акторов на обычном железе: Akka, MS Orleans, Erlang/Elixir. Или пишут сами за пару недель на С или С++ поверх Линуха или RTOS, когда мало ресурсов.

То есть, такое можно запустить на обычном железе. Оно не настолько эффективно, как было бы на специализированном, но железо сейчас мощное, поэтому всем пофиг. А специализированное железо делать дорого.

Или пишут сами за пару недель на С или С++ поверх Линуха или RTOS, когда мало ресурсов.

Кто ж спорит. Именно это я и говорю здесь www.youtube.com/watch?v=Iwbqn4qBZpY
Написать не трудно. Трудно довести до коммерческого продукта. Часть я сделал даже на 11-винде. Net. Транслятор и виртуальную машину. Что б заработало в полный рост надо написать хотя бы для двух контроллеров STM32 и ESP32 виртуальную машину. Я за это не берусь. А это и есть главная фишка.. Сделать что б круче АРДУИНО.. Но, нет ни людей ни денег. Я на полном нуле после оккупации и разгрома дома.. А инвестора нет. Кроме того я предвижу кучу мелочевых проблем по практическому внедрению.. С первого раза не получится что б выстрелило. Учебник по языку, по программам.. по работе с транслятором и в системе.. А я один.. А нужно хотя бы пяток приборов сделать..Что б показать преимущества и продажи...

Ну я тоже уже 2 года без работы после выгорания.

Для мелких плат надо не виртуальную машину, а небольшую прослойку поверх RTOS (FreeRTOS или uC/OS-III), которая будет использовать системные потоки для обработки сообщений агентами. Так как агенты не общаются напрямую, а только сообщениями, и порядок обработки сообщений недетерминирован, то один поток операционной системы может по-очереди запускать всех агентов, у которых есть сообщения во входящих очередях — и от такой последовательной обработки задач не меняется контракт (принцип работы Машины Кузьмина).

А по поводу нового языка и учебника — думаю, людям проще было бы научиться пользоваться библиотекой на С, у которой вместо новых операторов нового языка были бы обычные функции. Их там у Кузьмина всего десяток-два, а в минималистичных акторах — вообще пару штук: выделить память под сообщение, отправить сообщение, и получить сообщение.

у которых есть сообщения во входящих очередях — и от такой последовательной обработки задач не меняется контракт (принцип работы Машины Кузьмина).

А вот это уже не так. Я б не хотел затевать тут технический спор. Не место и без смысла. Выходи в личку (если оно того стоит) и поговорим.

Не знаю, стоит ли. Уже обсуждали до войны.

И мне проще текстом, чем голосом.

З точки зору программіста, це одне і те саме, якщо звісно розділяєма спільна пам’ять і кеши, бо не умі архітектури однакові.
Ключова різниця в схемотехніці самого компьютера, багаточіпові як тоді називали супер компьютери та мейнфрейми значно дорожчі.
Якраз через ринкові механізми у виробництві на сьогодні дві головних архітектури це x86-64 AMD-Intel та ARM. В 90-х і ще на початку нульолвих було ціла безліч, Motorolla, SUN Spark, Power PC , MIPS (Apple та Sony PlayStation), та низка інших.
А от з появою GPU, був 3DFX піонер тепертна дискретному ринку Nvidea, AMD та Intel з стратегією вбудованого, і новими дискретними чіпами які чомусь не стали хітами продажів. Так само йде такий же прогресс із конкуренцією на ринку мобільних GPU.

ну по факту в ціні, більше проців, відповідно більше контроллерів, більше оперативки більше всього. Як це відбувається з серваками і двухголовими робочими станціями. Воркстейшн на двух тредріперах, потребує по 128 гіг ецц памяті на слот, материнка дорожча бо це 30 слойний текстоліт, тобі тре два чіпсета, у тебе виростає складність системи і складність у створенні софта для неї і складність обслуговування цієї системи. Більшість розробників з одним чіпом справитись не можуть, а тут їм дають декілька.

Софт був занудний, якийсь невкінценний клієнт-сервер з переходом на веб. Може це в мене таке відчуття від перших років становлення галерного бізнесу, але здавалося, що буде вічна Java і C#

З цікавого в нас був хіба комп’ютер віжин в медицині (1996), ну і цирк (2003+)

А з року так 2010-го поперло — від фінансів на GPU до пошуку картинок на GPU. Ну а далі дрони, і мене цікавить наразі лише ця вузька тематика, але й там прогрес шалений

В 90-ті за рік, компьютер застарівав, а за два вже безнадійно застарівав.

Ну це було актуально аж до другого покоління intel core і відеокарт 900 серії.

А взагалі все шалено розвивається, і наука, і технології

Де розвивається, 15 років вже застій. Просто подивись за що давали нобелівку останні роки. За абсолютно вторичну безкорисну срань.

Я так думаю что значит не нужно. Не созрела необходимость.

В сенсі ? В 2023 наприклад премію присудили Каталін Каріко та Дрю Вайсман, з Університету Пенсильванії які запропонували теорію на який базується мРНК-вакцини, такі які від COVID-19 зокрема виробництва Pfizer та Moderna.
2021 — отримали вчені-хіміки Бенджамін Ліст і Девід Макміллан, за розробку органо-каталізаторів і їх теорії, це зменшить собівартість виробництва ліків і низки інших хімічних компонетнів як то красок, акумуляторів і т.д. в рази.
В 2020 Еммануель Шарпантьє та Дженніфер Дудна фактично за теорію та метод CRISPR/Cas9 яка в основі перших ефективних ліків проти раку, які дають можливість імунній системі розпізнавати уражені клітини і вибивати їх, робиться методом внесень змін до ДНК, ліки вже подекуди доступні в США та ЄС.
В 2019 премію отримали Джон Б. Гуденаф, М. Стенлі Віттінгем і Акіра Йошіно за розробку літій-іонних акумуляторів.
В 2017 премію отримали — американці Рейнер Вайсс, Баррі Баріш та Кіп Торн — які отримали ,за внесок у прожект LIGO та відкриття гравітаційних хвиль.
З останнього цікавого фінська компанія Stora Enso за допомогою вчених розробила акумулятори на основі відходів папірового виробництва — легіну, тобто сировина — дерево.
Також є позитивні досліди щодо натрій-іонних акумуляторів які мають сходні до літій іонних показники, при цьому знано дешевше (в 50 разів) і простіше утилізуються. Також такі акумулятори значно безпечніші з проти пожеж. В цьому році китайська фірма CATL почала комерційний випуск таких батарей для електромобілів Naxtra, характеристики по циклах значно підвищили за рахунок оксидного катоду.

Острецов каже що треба переходити на елементи живлення на основі Нікель 63

Острецов каже що треба переходити на елементи живлення на основі Нікель 63

Здоровий глузд каже, що треба переходити на максимально універсальні ДВС, які не залежать від нафти. Кароч відкотитись хоча б до стандарту євро-2

треба переходити на максимально універсальні ДВС, які не залежать від нафти

це типу танкові дизелі? :)
ідея і гарна, і погана — викиди оксидів азоту не просто так обмежують

2.8D від прадо чи хайлюкса, це не танковий дизель пхах

Ти написав

максимально універсальні ДВС

Це, на мою думку, девайс, у який можна заливати соляру, бензин, керосин, спірт метіл або етил (біоетанол і все таке різне), метіл-чогось-там-ефір або навіть спробувати зріджений пропан-бутан і воно буде працювати на ньому. Або навіть на газогенераторі, який працює на дровах (КНДР до сих пір таке має).

Наскільки знаю, така фіча є у танкових дизелів або у газотурбінних моторів, типу як у вертольота або того ж танка Абрамс або Т-80.

Якщо трохи розширити вимоги — двигун не тільки _внутрішнього_ але і _зовнішнього_ згорання, то їх стає більше — парові (поршень або турбіна) або двигуни Стірлінга. Тоді список палив ще більший, бо там можна і на вуглі, і на природньому газі або ацетилені. Але з ними возні більше.

В Бразилії 27% палива це етанол, який домішують в нафтове паливо. З першого серпня 2025, обов’язково буде 30%. Виготовляють переважно з цукрового тросника. Також ЄС та США массово виробляють біодизель, це усе можна лити в звичайний ДВС і вуглець знаходиться в замкнутому циклі, навідміну від викопного палива, де він викидується атмосферу гігатоннами. Характеристики біосолярки, кращі ніж у нафтової. Сировина — ріпак та пальмове масло.

Тут спір скорше про термінологію — хто що вважає «максимально універсальні ДВС» і чим їх таки заправляти

В більшості випадків йдеться про співвідношення. ДВС став значно популярніший за скажімо паровий двигун, при вже східних показниках ККД в 20-му столітті в першу чергу через відносну дешивизну нафти як палива. Собівартість її добичи приблизно від 100 до 1000 разів дешевше за кам’не вугілля, двивлячись від характеристик родовища. До нафтової кризи в 70-ті роки, з посуті створенням ОПЕК та монопольних дій на ринку, у відповідь на підримку США — Ізраелю у вінах проти мусульмаских держав (що завди було приводом, як і колись держава херостоносців в тому самому місці), бензин, солярка та керосин могли коштувати дешевше за воду. В США була ера массл карів та сухопутних яхт від Кадилак та Лінкольн-Меркюрі. 50-60 роки и перша частина 70-х, це був самий розквіт економічної ери нафти. СРСР натомість літав в комсмос та будував мега літаки, гелікоптери, танкові армади, тисячі ракет, тракторів, самоскидів, целіна і т.д.
Зараз перехідний період, бо Інтернет спричинив ще інформаціну революцію, якої не було з моменту винайдення книгопичатання. В цілому відомо, що енергія нас оточує і є купа технологій її отримання і використання : акумулятори, водень, біопаливо тощо. Та так само як і в минулі рази із нафтою, зміна технологій спричинить переросподіл капіталів. Тому і війна — нафтові монополії та диктатури, залишаться в новому світі неуділ, або як Вестінгауз самі інвестують.

елементи живлення на основі Нікель 63

а чим цей Нікель 63 такий спеціальний?

Перетворюється з міді за допомогою прискорювача Богомолова в даний ізотоп, а потім йде зворотній процес розпаду ізотопа в мідь.

Наскільки я зрозумів, воно там виділяє бета-частинки. Батарейки на бета-частинках не дуже потужні і з ККД не дуже.
Плюс, який буде ККД всього процесу — зарядити мідь у прискорювачі і потім отримати назад енергію

В прискорювачі, Острєцов казав, 50%. В батареї, думаю теж десь такого порядку. Але це ж таки ліпше чим нічого, коли відпрацюють весь уран 235, а 238, як кажуть, хоч дупою жуй. А ще ж є торій.
Зустрічне запитання, який ККД АЕС?

Зустрічне запитання, який ККД АЕС?

Десь 30%-35%
Прикидка така: реактор дає 3 ГВт теплових і віддає ± 1 ГВт електричних

А ти ще забуваєш що треба той нікчемний відсоток рідксісного ізотопу урана видобути та відцентрифузити.

В прискорювачі
50%

Якби це працювало, можна було б просто прискорювачем прискорити протон в інший протон і зробити працюючий термояд.

Але є всілякі там перерізи захоплень, розсіювання Резерфорда і оце все...

Керований термояд в наших (земних) умовах неможливий, а от джерела живлення на основі ЯРТ, Острецов каже, що цілком доказаний наукою факт, і що давно зроблені експерементальні установки.

Цей коментар був до ефективності наробки нікелю-63 в прискорювачі. Не 50% там, а мільонні, а то і мільярдні долі корисного виходу будуть.

Тобто уран 235 в ТВЕЛах ліпше і він не в дефіциті в ККД високий

Так, значно ліпше. Не буває в «залізі» задач, які не зроблені бо всі такі дурні і не розуміють, але якийсь геніальний чувак знає як все порішати, якщо щось не зроблено — воно або зовсім не працює, або вимагає величезних ресурсів на девелопмент від ідеї, до закінченого продукту.

Чудова ідея, враховуючи наскільки сильно він мажеться і не береться сцинтиляторами і трубками Гейгера в металевих корпусах, але потужно фонить на шкірі і при потраплянні всередину.

Ти що його замість «зірочки» чи вазеліна збираєшся використовувати? (як літій з літій-іон батареї)

Мова про те, що «батарейка», попавши в смітник чи іншим способом зламавшись, зможе влаштувати надзвичайно масштабний і складний в дезактивації срач.
І так є немало проблем з утилізацією деяких типів ламп, де тим нікелем-63 ініціювали газовий розряд.

Проблема витягнути і вставити стержень (як в ААА батарейці тільки вуглецевий), можливо інакша буде конструкція, спеціально навченими людьми в спеціально облаштованих місцях? ТВЕЛи ж витягують, і не тільки, при тому, що сучасна ЯЕ дуже і дуже неекологічна в порівнянні з ЯРТ (створення певних ізотопів у прискорювачах, а потім їх «розряд», тобто розпад, і далі по безвідходному циклу)

«батарейка», попавши в смітник чи іншим способом зламавшись, зможе влаштувати надзвичайно масштабний і складний в дезактивації срач.

зато не ЧАЕС, просто і немасштабно

Я дивлюся на напівпровідникові детектори і MEMS IMU — прогрес шалений за 10 років

Ну і рідна Nvidia також не зупиняється, зараз на дроні можна мати стільки дурі, скільки треба

За синій лазер в 2014-му, до прикладу

А взагалі запитав у Шат Жепете, досить багато цікавого з фізики сталося, топологічні гіроскопи наприклад

Розвиток наскільки я розумію це відносно технології, інженерія, і т.д. — тобто навкруги прикладної складової. Відносно фізика per se по суті нічого значного проривного, навіть з поясненнями/розумінням існуючих фундацій суттєво застрягли (принаймні так здається зі сторони по тій інфо що загалом є).

Писали ж вище, що знайшли гравітаційні волни.

Відповідна техніка як заслуга інженерії і технологій, detection чого-небудь в розряд фундаментальних теорій важко записати

Усе те саме тільки розмір інший.

В 90-е ИТ как такового не было.
Как отрасли экономики, производящей продукты или услуги, так и по количеству занятого народа.
Во-первых золотые головы советского разлива частью свитчнулись в бизнес, частью уехали. И таким образом прервали традицию и школу — младшему поколению пришлось не учиться у мастеров, а разбираться самим с нуля.
Головы среднего разлива обслуживали другие отрасли — телеком, финансовый сектор, промышленную автоматизацию.
ИТ в современном понимания началось где-то с начала нулевых и было закрытой кастой состоящей в основном из выпускников профильных факультетов.
Золотым временем я бы назвал период где-то с 2005-го до 2015-го, когда отрасль разрослась и начала куститься, но кого попало туда не брали, то есть это уже был не элитарный клуб, но ещё и не проходной двор.
Нынешнее состояние оставляет большой знак вопроса.
Галерный бизнес умер и это хорошо, но локальный продукт ещё в состоянии зародыша и может не выжить или стать монстром.
Продолжаем наблюдать.

В 90-е ИТ как такового не было.

Зараз прийде якийсь «фантазер» и розкаже, що в 90-х було 500.000 тисяч ІТшників в Україні, як хотів мені в іншій темі довести.

Он наверно имеет ввиду меня. Вот только я писал про время распада совка и пост-совка + про людей, которые работали с ОЕМ те «пользователь ПК» — что не совсем отвечает современному определению «программист». Я его попросил суметь понять написанный текст, но у человека, очевидно, проблемы с пониманием

Нашел этот топик. Да согласен с тем поинтом, что это было царство эксплуатантов — просто админов, которые корпоративные сети поддерживали, телеком-админов, которые построили мобильную связь и интернет, DBA и кучу спецов которые работали в свокм специализированном софте и занимались конфигурированием, написанимем библиотек и плагинов в интересах своих предприятий.
Мир конфигурастов 1С даст хорошее представление о тех временах.

Сейчас они себя гордо называют интеграторы.

Якось видавали, що кількості в 50 000 ІТ шників ми досягли приблизно в 2012 році. До війни в 2022 мали десь 300 тисяч вже. Найбільший скачок відбувся коли Азаров дозволив ФОП і запустив сюди міжнародні галери, зокрема із білоруським походженням, це десь 2010. До цього моменту були конверти та усі інші прелісті. Щоправда з тих самих часів народ і масово став емігрувати, раніше сильно менше 1-2 з контори виїжджали, в 14-му десь 80% зібрали шмотки і нахивали п’ятами, дехто повернувся десь в 18-20-х роках. З 22-го, навіть рахувати не берусь, простіше тих хто залишився.
Так чи інакше увесь наш ІТ разом взятий, це менше і за TATA і приблизно розмір Acenture.

Кажуть, що історія іде по колу (в продвинутих соціумах, по спіралі), так що велкам бек вперед в минуле, чи назад в майбутнє, кому як.

В 90-е ИТ как такового не было.

Звісно не було, і в 80-і не було, і в 70-і не було. Бо цей термін придумали офіс менеджери 2000-х щоб не бруднити манікюр при заміні картріджа в принтері. ))

с 2005-го до 2015-го

Десь з 2010 «ловили на вулиці» та відправляли на галеру всіх хто хоч щось ледве тямив. Типова співбесіда була — «Малює на дошці С++ чи С#, - Знаєш що це? Берем!»

Серйозно? А я після захисту кандидатської в 2007 пішов на співбесіду до якоїсь академії де треба було ворд, ексель викладати. Мене заломали, але поставили цінне питання, ти чого після фіз.-мат. кандидатської та статтей сюди прийшов? Дякуючи цьому питанню, я зригнув закордон і все понеслося.

Видимо я не там жил. Хотя я никогда не работал на фирмах. Рубин (тогда хозяин Телесенса) был моим хорошим знакомым и я зашел (по его звонку) к его менеджеру насчет поработать. Был один вопрос «ты API знаешь?». Я ответил что нет. На этом собеседование закончилось. Рассказывать что я их сам могу их писать мне расхотелось.

Рассказывать что я их сам могу их писать мне расхотелось.

Тоді чому відповіли що не знаю?

Тоді чому відповіли що не знаю?

Расхотелось. Я понял там нужны другие люди.

В 1995-99 ми робили софт на замовлення на базі «ядра для створення клієнт-серверних систем»

Цікаво було місцями, ORM написали непоганий, можна було продуктизувати, але ж...

Попередній досвід дав можливість стартувати галєрку

Галєрку перетворили в авіаносець...

А чому гелерний бізнес помер? Аутсорса нема вже? Може дурне питання, але я з маленького міста тому не в курсі.

Галерний бізнес не помер а пішов з України із-за війни та дешевизни індусів. У Єпама он 638 java вакансій по світу. www.epam.com/...​gs?query=java&country=all
Люксфот 135:
career.luxoft.com/jobs?keyword=java

із-за війни та дешевизни індусів

И Дия Сити. Но нам от этого не легче.

Ну тут я можу поспорити, адже галери самі пушили ту дія-сіті. Порошенко навіть в офіс ГлоблЛоджика якось приїжав, щоб порекламувати цю вигідну схему. Менеджемент Епаму, Люксофту та інших на якісь зібрання бігали, де обговорювали вигідність цієї схеми.

Менеджемент Епаму, Люксофту та інших на якісь зібрання бігали, де обговорювали вигідність цієї схеми.

ИМХО это типичная менеджерская заморочка — всегда улыбаться любой заморочке начальства и гнуть свою линию на практике.
Тут я отдельно должен подчеркнуть — если мелкие галеры ещё можно с определенной натяжкой назвать ИТ-компаниями, то крупные это чисто торговый бизнес по перепродаже голов.
Со всеми нюансами присущими торгашам.

Так саме великим галерам те було і вигадно. Один лише пункт про непераманювання чого вартував. Чи ота спільна база працівників, щоб швиденько подивитись хто де працює.

Мабуть реально «золотим» часом був період десь з 15-16 по кінець 21-го. Бо до 15-16 були відходняки від світової економічної кризи, нестабільність на ринку, потім зразу полізли орки, крим, бамбас. В 16-му все більш-менш стабілізувалося, країна цвіла, айті росло, росли зарплати, безвіз дав можливість бути ближче до замовника, цифровізація всього і вся навколо, нові айтішні контори щодня. На період 19-21 припав пік зарплат та шалений попит на айтішників. В 21-му середній сеньйор в Києві жив набагато краще, ніж його колега будь-де в Європі чи Америці. В 22 це все обломалось.

Можу тільки уявити, який би був кайф зараз в Україні, якби в 22 не полізли грязножопі підараси.

Не був би, так як ковідне бабло закінчилось, а нове ще не почали друкувати, США на днях чи то прийняв новий бюджет, чи то підняв стелю держборгу, або і то і друге.

США на днях чи то прийняв новий бюджет, чи то підняв стелю держборгу, або і то і друге.

Відпустили потолок держборгу на скількись там трильйонів.

Не був би, так як ковідне бабло закінчилось, а нове ще не почали друкувати

Ті пару тисяч, що прибавились до зп під час ковіду, сильно загальну картину не змінюють. Загалом становище серед айтішників продовжувало покращуватись ще навіть перший рік повномасштабної війни. Не все ж на піндосах зав’язано.

Ну в першій половині нульових класно жилось хакерам (вони ж також айтішники), бо західні банківські системи диряві, як друшляг, українські силовики абсолютно і наглухо ігнорують інтерполи, фбр і інші іноземні спецслужби, українські суди дивляться на 80 томів справи і зі словами мені впадлу це читати відпускають чувачків на всі 4 сторони, кардери собі будують хати в Одесі по 20 мільйонів долларів з датацентрами в підвалі і стають депутатами, феррарі по Донецьку їздить більше, ніж в Маранелло. Більшість з них зараз являються долларовими міліардерами, бо вклались в біткоїн нормально на початку 10х.

а конкретні прізвища будуть, чи ми тут побрехеньками міряємось?..

Ну як мінімум Дмитро Голубов, хацкер, адмін портала кардер планет, один з найбільших тримачів криптовалюти в Україні, кіберзлочинець. Мав присісти на пляшку на 12 років, але суддя зі словами мені впадлу це читати, закрив справу за відсутністю доказів. Був взятий на поруки регіоналами в тому числі і Бойком. Депутат Верховної зради України за Порошенка, член Інтернет партії тої самої де Дарт Вейдер був. Брав на поруки Труханова в 2018. В тій же інтернет партії, були його набагато менші відомі комради, але також пов’язані зі взломом мастеркарда, з яких нікого не посадили.

Ну, це одиничні точкові випадки. Таких вистачає в кожну епоху. А от в плані тачок та хат, то наші айтішники до війни, і під час неї, живуть куди краще, ніж їх європейські колеги.

Правильна відповідь — сьогодення
Бо інакше скажуть що ти просто застряг в минулому. Хоча 20-річним значно простіше любити сьогодення, ніж 40-річним

Ну, я під депреснячок вирішив порозвивати ідею оптимізуючоо форт-компілятора, який ми робили в 1994-му. Найцікавіше, що запрацювало. ВИявилося, що стекова машина еквівалентна SSA.

А потім подіяли антидепресанти, і час страждати фігньою закінчився :)

Але впадати в дитинство завжди можна

Автор, ви що саме запитуєте? Бо плутанина якась) звичайно «темп розвитку» завжди краще аніж його відсутність. Це навіть не питання епохи, а факт.

Підкажіть хто знає, в 90-і Pascal це як зараз що?

Мені більше до смаку асоціація з Python. На Pascal в 90-х можна було написати як CLI-програму, так і UI за допомогою простих або наворочених бібліотек типу Turbo Vision. І інший синтаксис, без скобок {}, а з begin/end.

в 90-і Pascal це як зараз що?

якщо не брати розповсюдженність і наявність значної кількості альтернатив, то найбільш на pascal тригерить зараз go та odin

Це як зараз С чи С++
Але ближче все ж таки до звичайного С, без ++

в 90-і Pascal це як зараз що?

По фічах — Go
По розповсюдженості — Python або JS
я так бачу

ну джаваскріпт скоріше за все, так само тебе чмирять «справжні программісти на С», як і тоді, власне ті самі люди, що і тоді, а ти плачеш і витираєш соплі 200 євровими купюрами.

В який період 90-х, як вже писали за цей час пройшло одразу декілька епох. В ранні 90-ті всюди був Basic, потім повально Turbo Pascal, а потім легендарне релігійне розділення із священними війнами на адептів Borland та Microsoft із Delphi та Visaul Studio (Borland C++ теж відносився до перших, а Visual Basic до других). Потім було приблизно те саме між Java та С#, теж протистояння монстрів Долини Sun та Micorosoft.
Так що я би сказав що зараз Pascal/Object Pascal другої половини 90-х, та початку нульових це як зараз JavaScript — просто усюди, тоді JavaScript, що зараз Rust.
Pacal у подобі Delhphi та Object Pasacal/Lazarus усе ще існує, та булої слави, особливо комерційної, як за життя Borland, звісно він не має.
P.S. LAMP PHP усе ще має скоро померти.

В нас досі в цирку гуя на паскалі

Клієнт хотів-хотів переписати на кюті, але прийшов нормальний інвестор і не дав тратити гроші на хуйню

гуя на паскалі... переписати на кюті

якщо робити порівняння з qt, чи порівнювати pascal і c++ в такому ракурсі -
яке саме мається на увазі gui (мабуть з delphi)?

Так, на Дельфі якомусь крайньому пишеться. Починали в 2003-му, вже не пам1ятаю, яке було тоді, 5 чи 7.

Приблизно так і здогадувався, з паскаль працював до делфі, тому для себе порівняння складається в ракурсі мов (сі, паскаль, і тд). В рамках фреймворк порівняннь gui [qt vs pascal] незвично бачити.

Pacal у подобі Delhphi та Object Pasacal/Lazarus усе ще існує, та булої слави, особливо комерційної, як за життя Borland, звісно він не має.

VB також живий. Ну впринципі це два слони на яких тримається економіка, на заході це віжуал бейсік, у на це піратська делфі, і всіх все влаштовує. Ну і зараз на цьому ділі до сих пір приємно писати, та ж делфі вже під керуванням ембаркадеро норм розвивається, матеріали для навчання доступні, так що, якщо треба писати саме десктопний софт, то хороший варіант. Єдине, що мені не подобається, що для того, щоб оновити делфі, його треба ручками через панельку видалити, скачати і встановити по дідовськи заново.

ІТ в 90-х епоха ... модемів, DOS та Windows 95

Скоріш як початок розповсюдження unix у нас, плюс інтернет, мережі, і т.д. все закрутилося і пішло-поїхало. Dos, win3x, win9x були теж, але то важко як маркер IT вважати (більш як ознака бурхливого розповсюдження офісного софту).

Розробка стала швидшою, але й складнішою

значно швидшою точно, в назвати «складнішою» то мінімум треба під знаком питання ставити

ринок [програмування] дуже перенасичений

раніше бувало називали пузиром подібне перенасичення

На межі 90-х і нульових було так. Кажуть, син маминої подруги програміст. Через пів року- рік, його вже забрали в Англію чи Америку. Ті розтягнуті светри вже давно 50-літні дяді закордоном.

60+, чтобы уехать в Штаты надо было иметь полную вышку и какой-то опыт работы на 90-й год.

Бабки та знайомства треба було мати, або єврейське походження. Там так виник район Брайтон Біч, звідки втікли чорношкірі, що там жили. По легенді, банда колишніх одеситів, Їх там били і грабували на пляжах :)

До речі, в кінотеатрі «Жовтень» якраз тривають покази фільму «Дика любов» 1993 року. Це історія про молодих програмістів на зорі незалежної України. Головний герой мріє про переїзд до США та кар’єру в Microsoft. Якби він знав, чим це для нього обернеться. Раджу до перегляду всім, хто ностальгує за прекрасними 90-ми, безтурботними для нас та сповненими надій для наших молодих батьків.

Посилання на фільм.

в кінотеатрі «Жовтень»

нічосє — досі тримається
до речі — ходили? як зараз кінотеатри під час тривоги — не просять на вихід?

«Дика любов» 1993 року

да, непогане було кіно
Плем’я 2014 — вже виглядає жорсткішим, але все ще на рівні «Ромео і Джульєтта», ще не «Макбет»

Це історія про молодих програмістів

ну, відсотків на 5% — так )

Так, регулярно відвідую мої улюблені кінотеатри «Жовтень» і «Лейпциг». Якраз нещодавно дивився саме «Дику любов» у «Жовтні» й перебуваю під сильним враженням.

Під час тривоги сеанс припиняється, глядачів просять покинути кінотеатр. Якщо тривога скасовується протягом 15 хвилин, показ поновлюють. Якщо ні, то глядачі мають право без додаткової оплати піти на інший показ того ж фільму. Для цього треба звернутися на касу.

Жовтень спеціалізується на фестивальному кіно. Дуже люблю іноді подивитись там якийсь арт-хаус мовою оригіналу з субтитрами в компанії приємних вихованих молодих людей, в основному студентів Могилянки.

безтурботними для нас та сповненими надій для наших молодих батьків.

Сарказм 80-й левел.

Нє, ну 1990-94 були достатньо безтурботними

Фізматліцей, страждання різною фігньою...

Нагадали анекдота про программіста у якого спитали, чи хоче він повернутись у 80-90-ті ? Він сказав: «що? Знову за клаву EC-1840 або Іскра-1030? Ні, дякую!». Це про початок 90-х. Про «нульові» вже було більше цікаво. Вже були адекватні ноутбуки, який ніякий, але мобільний інтернет, якого вистачало принаймні для ssh через інфра-червоний порт на 9600 через Siemens-ME45. І ми були ще молоді і обезбашенні. Мені 23 і я вже був «досвідченим сіньором».
Зараз значно краще. Головне — не померти, а решта в індустрії ОК. Є тільки одне бажання — щоб не існувало сусідньої країни.

щоб не існувало сусідньої країни.

Прикинь у них таке саме бажання, в 90-ті взагалі один одного за особливо різні країни ніхто не вважав, можна було їздити до родичів яких як відомо приблизно 10 мільйонів в обидві сторони по внутрішніх паспортах. А з 1997 взагалі був підписаний державний договір про дружбу uk.wikipedia.org/...​ю_і_Російською_Федерацією
Сьогодні нас стравили, там якась гидота і тут людей пихають в бусіки. Із великим задоволенням один одного ріжем, при чому з обох сторін для простого народу абсолютно не ясно на хіба?
Тим не менше, швидше би до путлера прийшла політична смерть.

Сьогодні нас стравили, там якась гидота і тут людей пихають в бусіки. Із великим задоволенням один одного ріжем, при чому з обох сторін для простого народу абсолютно не ясно на хіба?

Сам ты гидота. Ты не для дебилов пишешь. Не кто-то стравил, а конкретная мразь засевшая в кремле. И нет никаких обоих сторон. Есть конкретный агрессор, который убивает. На хиба это правда, загадка. Но ничего не меняет, какой бы ни был ответ у этой загадки. Лучше всего трибунал в Гааге.

а конкретная мразь засевшая в кремле

тут без заперечень

Разом з тим не він один «молодець». От Дуда при виході у відставку усе підтвердив youtu.be/34ppN3OC3Zc?t=794 Нас навмисно стравили, це було банально вигідно, ціну на нафту вдалось знизити для США, а на ГАЗ та нафту для ЄС навпаки збільшити.

Разом з тим не він один «молодець». От Дуда при вихіді у відставку усе підтвердив

А ты реально гнида. И что тут подтвердил Дуда? Что ему Байден запретил помогать. Чего ты его приплел. Польша на нас не нападала, а дальше слушай как Польша нам помогла с танками и прочим. Или Байден нам не помогал? Твое желание обосрать всех прозрачно как стакан воды. Что б на обосраном тобой фоне Путин выглядел вполне пристойно. Я таких как ты щелкаю на раз. Ты ж тупой, а мы украинцы. Симоньян или Соловьев из тебя не получится. А еще раз такое напишешь попрошу тебя забанить.

Згадай закони робототехніки :)

Вік канєшна трохи провокує, але тема цікава

Ну я вважаю, що якби не Майдан, нас би зжерли тепленькими як Білорусь. Просто кацапи не зрозуміли, що з нами не можна бикувать, а треба дружить. А тепер пізно, і їм пизда.

Айтішник 90-х — бородатий немитий ботан, цікавий іншим бородатим нематим ботанам з IT. Зарплати, імідж і популярність відповідні.

Це от зовсім не так, читай вище це усе було дуже коштовним. Навіть в різних фільмах — місцевий хакер, одна з найцінніших постатей. Від Матриці до «День рождения Буржуя».
BTW Комедійний фільм Хакери 1995-го року, там є купа справжніх моментів від консультацій справжніх, з Анжеліно Джолі раджу подивитись, якраз передає ту епоху в ІТ.
Розтягнуті світера, то взагалі мем походженням з 70-х і повністю американській. У нас таке було радше в нульові, і HR-ри які зазвичай були заводилами по офісам, розвішували фотки по конторах, як народ став стригтись і стильніше одягатись — коли на кармані перестав гуляти вітер.

Та нормальні були люди. Пісень про них не складали, як про тогочасних бухгалтерів, але кіно знимали. youtu.be/...​z5moU?si=qHwjmvb9YwNMvy74

зараз дівчата не кличуть допомогти з компʼютером поки батьки на дачу поїхали, а у 90-ті кликали :(

Зараз краще

res.cloudinary.com/...​/tuvshbyd1zwhjpioizjt.jpg

Знову ж таки, на лінкедин дівчата перші пишуть. З фото і короткою автобіографією. Бонусом можно загуглити відразу її соцмережі та вирішити чи варто з нею спілкуватися. Ще й до того ж людина плюс-мінус з твого кола та має розуміння твоїх інтересів, а не оте що попало з завищеною самооцінкою.
В 90х та нульових такої фічі не було.

А компʼютери то таке.. мене одного разу покликали щоб познайомити з сусідкою по квартирі, але там така сусідка була що довелось таки дійсно ремонтувати компʼютер.

Зараз краще

res.cloudinary.com/...​/tuvshbyd1zwhjpioizjt.jpg

Не, эта шара кончилась. Сейчас каждый лох «в ИТ»

В айті то вони може і ввійшли, але ж робота не в кожного є. Так що скоро дівчата вже будуть питати фідбек з поточного місця роботи, ну типу щоб перевірити адекватність.

В айті то вони може і ввійшли, але ж робота не в кожного є.

"Так вы тоже рассказывайте"©
Совсем нет так, как та овца из 95-го(?)
года, которая грузила нас, что высшее образование только для лохов
(из нашей тогдашней троицы Паша в больших ментовских погонах, Юра с собственной конторой по обслуживанию ЖКХ, ну и я лох наемный)

Та мені вже не треба, а от молодь скоро з офером на побачення буде йти, от побачите)

В 90ті звісно ні, але на початку 2000х аська була доволі потужною платформою для знайомств, і перші часи сама можливість сидіти в сеті була косвеною ознакою того, що людина більш-менш адекватна (тобто має певний рівень інтелекту). За певними виключеннями.
Тематичні тусовки в фідо теж були розповсюджені.
З’явились перші майданчики для фанфіктворчості на кшталт Тол ересеа.

Це офігезний кайф свободи спілкування на потрібні теми всупереч відстаням. Наразі це норма, а тоді було просто космос.

та і дівчата які кликали в 90-ті вже не дівчата.

дівчата не кличуть допомогти з компʼютеро

так воно і проходило завжди в установку вінди і ремонтам.

ответ на вопрос будет в очень сильной мере искажен перенесением ощущений от нашей собственной молодости на окружающую действительность
Что тогда, что сейчас — у индустрии есть непаханное поле фронтира. Да, в 90-е было сложнее погрязнуть в сытости и это отсеивало вкатышей. Но одновременно это же и минус, когда у тебя выбор между фронтиром и пожрать нормально

Все рівно не зрозумів. Перекладіть будь-ласка, бо я застарий вже для цього сленгу.

на кінці за-лу-пи
з.і.
тебе ще з ІТ не вигнали ссаними хідниками?

Все рівно не дійшло.
Так я в айті не заходив, так, збоку постояв

Но одновременно это же и минус, когда у тебя выбор между фронтиром и пожрать нормально

Воно і зараз майже так, просто трохи поляризовано.

За фронтір або платять, але нам так не буде, бо воно все десь «там, в прекрасному далеко»
Типовий приклад — всякі Джейн Стріти з їхніми окамлами

Або не платять, бо ніхто не розуміє, для чого це, тому тільки у своє задоволення

Бородаті та у безрозмірних светрах.. памятаю

І вонючі, бо з гігієною погано було, зате дивувались чому їм не дають

Не застав щоб прям IT 90х, але нульові то було дійсно цікаво. Головне що памʼятаю кожна навіть малесенька інновація сприймалась як справжнє диво. Зараз навіть AIшечка так не захоплює

Ага, памʼятаю отих дивакуватих с++ сників які не сприймали джаву з сішарпом за платформу, бо це ж обʼєкти треба руками дестроїти і ніякої рантайм компіляції, тільки тоді їхня ота фігня с формочками для бухгалтерії буде працювати.
А ще отой віндєкапєц постійний, теж символ епохи, ггг

для цього був FoxPro, а потім настала ера 1С

То пан просто не бачив «термінаторів 1с»

В первой жаве даже рантайм компиляции не было. Первая интерпретатором была

Так, було таке. Цікаво щоб сказали би ті динозаври аби дізнались що років так через 30 буде тайпскріпт, який компілюється в джаваскріпт і оце все одна з основних технологій для створення серверного коду, який обробляє мільйони запитів)

C++ -ники для бухгалтерії — це скорше був виняток і вони могли бухтіти все, що хочеш

У бухгалтеріях панували Foxpro/Foxbase/Clipper — зоопарк софта самописного і замовного, який потім все одно дописували. Купа PRG-шок, купа DBF-ок.
І обов’язковий скіл налаштувати мережу, щоби мережеві шари не падали, а то вся робота стає

В нас в клієнта бізнес наїбнувся, бо на жаву перейшли в 2001-му

Жерло ресурси і було дорого і гальмувало

90-00. Тогда надо было думать в обязательном порядке. И больше простора для инноваций

Не сказав би.
В нульові треба було знати тільки сішарп та англійську.
Зараз купу усього. Починаючи від хтмл і закінчуючи кубернетісом.

В нульові треба було знати тільки сішарп та англійську

Англійську зараз не менше, навіть більш очікувано що знання lingua franca мабуть і питати скоро перестануть (бо має бути по дефолту вже, запитувати тільки який рівень має сенс).
Шарп та інші можливі опції з наявних — і тоді не була універсальною вимогою так і зараз не є такою.

Зараз купу усього. Починаючи від хтмл ...

ага, чогось нагадує запит на вміння працювати в ms office

зараз залізо подешевшало, кацапів може вбивати дронами кожен гаражний кооператив

а думати зараз треба більше, задачки цікавіші

коротше, категорично незгідний. може тому, що тоді для мене був період виживання, і спогади не особливо райдужні

Підписатись на коментарі