NAURocket: як студенти Київського Авіаційного повернули аматорські ракетні пуски в Україну

Вітаю! Мене звати Олександра, я керую комунікаціями в Київському авіаційному інституті (раніше — НАУ), який вже більше року проходить процес реформ. Зі зміною керівництва і ліквідації жорсткого контролю з боку адміністрації, студентство в КАІ почало оживати — про що і буде ця колонка :)

Трохи алюмінію, твердого палива і нездоланного бажання запустити щось у небо — і 16 квітня 2025 року команда студентів Державного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ) здійснила перші за кілька років аматорські ракетні пуски. Після півроку розробок, тестів і узгоджень команда NAURocket вивела у повітря дві експериментальні ракети — «Деймос» і «Фобос».

Проєкт NAURocket відродили після кількарічної перерви, а результатом стало не тільки повернення студентів Авіаційного до ракетобудування, а й запуск програми системного розвитку цієї галузі в університеті.

Технічні характеристики ракет

Деймос і Фобос — це аматорські некеровані ракети на твердому карамельному (сорбітному) паливі. Довжина — 2 метри, всередині — Arduino з кількома датчиками і автоматичною парашутною системою на сервоприводах. Мета запуску — досягти ракетами висоти 700–1000 метрів, перевірити роботу систем телеметрії, парашутного гальмування в апогеї та GPS-маяків для пошуку ракет після приземлення.

Команда NAURocket працювала у трьох напрямах:

• електроніка й програмування;
• розробка конструкції;
• виготовлення двигунів.

Жодна з ракет не досягла вертикальної траєкторії, а перша — взагалі пішла за балістичною. Проте телеметрія і бортові системи відпрацювали справно. Як кажуть люди з досвідом у галузі: «Якщо ракета здійснила сходження з пускової і при цьому пускова установка залишилася ціла, значить, випробування успішні» ;)

За словами команди, в ці 10-15 секунд, поки ракета стартує і летить, у тебе в голові прокручуються всі спогади вашої кількамісячної підготовки: від першої зустрічі з ідеєю, спроб взяти до рук деталі, успіхів і невдач, аж до самої поїздки на полігон.

Як пройшли пуски?

За словами Артема Коваленка, керівника СКБ NAURocket, обидві ракети успішно стартували, однак сильний вітер і технічні нюанси вплинули на траєкторію їхнього польоту. Одна з ракет пішла по балістичній кривій, інша — відхилилася. Парашутні системи не спрацювали, але бортова електроніка та телеметрія відпрацювали коректно.

Науковий консультант та спонсор СКБ Сергій Піпко додає: «Головне досягнення — адміністрація КАІ домоглася допуску студентів на полігон і запуски пройшли під контролем військових. З успіхів — обидві ракети полетіли, всі, хто запускав, залишилися цілі, природа не постраждала.

Але виявилися і деякі недоліки. Через сильний вітер траєкторія польоту була далека від вертикальної, система порятунку не спрацювала, ракети постраждали. GPS-трекери не передали координати, але обидві ракети були знайдені, будемо вивчати і з’ясовувати причини проблем. І будемо будувати нові ракети!»

Навіщо Україні аматорські ракетні майданчики?

У США аматорське ракетобудування давно стало частиною підготовки фахівців для космічної та оборонної галузей. Наприклад, студенти Embry-Riddle Aeronautical University у 2023-му підняли свою ракету на 14,5 км. А в квітні 2025-го New Zealand Rocketry Association побила рекорд, вивівши ракету Meraki II на 121 км.

В Україні через воєнний стан аматорські пуски опинилися під суворим контролем. Якщо раніше ракети запускали на віддалених полях, зараз це можливо лише на спеціалізованих майданчиках.

Київський Авіаційний пройшов повний цикл погоджень із Державним науково-дослідним інститутом випробувань озброєння та військової техніки впродовж 2 місяців. Пуски відбулися на офіційному полігоні «Залізний полігон».

Від імені КАІ завдячуємо фахівцям вищезазначеного інституту за гнучкість і супровід пусків.

Хто стоїть за NAURocket?

Проєкт NAURocket зібрав 10 студентів-ентузіастів. Серед них — Артем Коваленко і Григорій Бандевич, які минулого року стали стипендіатами програми підтримки інженерних проєктів КАІ та банку ПУМБ.

У планах NAURocket — розробка керованих ракет із системами наведення та машинним зором. Паралельно команда готує серію нових експериментальних пусків та розширює набір учасників.

Вакансії в КБ відкриті для:

• embedded-інженерів (авіоніка, системи управління)
• спеціалістів з міцності та аеродинаміки
• розробників машинного зору
• хіміків для створення двигунів
• SMM-фахівців і графічних дизайнерів
• наукових блогерів, авторів технічних матеріалів

Заповнити заявку можна за цим посиланням.

NAURocket — це не просто про перші студентські кроки у ракетній галузі. Це про те, як в умовах війни, обмежень і бюрократії можна запускати проєкти, що живуть на ентузіазмі команди, вивчати динаміку польоту, писати софт для бортових систем і збирати навколо людей, які не бояться помилятися — і працювати далі.

Проєкт існував у КАІ у 2018–2021 роках, поки університет не пережив складні роки управлінських змін. І те, що у 2024-му його вдалося повернути, — це ознака, що університети можуть бути не лише про аудиторії та заліковки, а й про справжні експерименти та дух інженерного авантюризму.

Далі будуть нові ракети, нові траєкторії і, цілком можливо, нові рекорди. І якщо ви хочете бути частиною цієї історії — приєднуйтесь до NAURocket.