Мій шлях від тестувальника бекенду до техніка FPV 92-ї ОШБр

💡 Усі статті, обговорення, новини про тестування — в одному місці. Приєднуйтесь до QA спільноти!

Мене звати Ярослав Овсієнко, позивний «Альпініст». Я пройшов шлях від тестувальника в ІТ до командира відділення безпілотних авіаційних комплексів. У цій статті я розкажу, як ІТ-навички допомагають на фронті та чому зараз саме технічні фахівці можуть змінити хід сучасної війни.

Про минуле в ІТ

До повномасштабного вторгнення я працював у невеликій українській продуктовій компанії, що створювала програмне забезпечення для гірничовидобувної галузі. Вона допомагала великим компаніям, які займалися розробкою корисних копалин. Проєкти були дуже різноманітні: інспекція стволів, лазерне сканування, інтеграція великих об’єднаних даних з іншими компаніями. Це були дуже цікаві проєкти.

Основна моя спеціалізація — тестування бек-енду. Я працював тестувальником, і мені дуже подобалось працювати більше на бекенді — SQL, таблиці тощо. Тестував саме бекенд-частину застосунків, інтеграції, і так далі.

Робота в ІТ дала мені цінний досвід аналітики та швидкого пошуку рішень, що пізніше виявилося незамінним в умовах сучасного фронту.

Як ІТ-спеціаліст став військовим

Питання про мотивацію в умовах повномасштабної війни було ключовим. На початку повномасштабного вторгнення ми з приятелем пішли до ТЦК і кажемо: От ми хочемо приєднатися. На що нам відповіли, що і так дуже багато народу, ви не потрібні наразі. Ми такі: ну ок, не потрібні, так не потрібні.

Через кілька місяців після цього сталася наступна історія. Я пішов у супермаркет, бачу — стоїть бус. Думаю — о, так це ж воно! Підійшов: «Повістку мені, будь ласка». Жіночка сумно каже: «Ну добре, ви ж розумієте, вас завтра кудись відправлять». Я такий: «Та добре, не питання».

Я мав досвід строкової служби (2001-2003). Мені відмовили у службі за фахом зі строкової служби, але запропонували «Добробат». Приєднався на місяць... На той час мені там не дуже подобалось, не так я все уявляв. Після цього, подумавши, що це не моє, я повернувся до цивільного життя «тримати економічний фронт», донатячи частину своєї ЗП.

Так плинув час, і в якийсь момент я почав усвідомлювати, що коли я прокидаюсь кожного ранку, щось мені на душі недобре. Через деякий час я зрозумів, що треба приєднатися до війська, тому що я там зроблю набагато більше, ніж роблю тут. Я свідомо готувався: пройшов курси Mavic, кілька вишколів з такмеду, склав резюме і розіслав у бригади. Першим був підрозділ Code 9.2 у складі 92-ї ОШБр. Після БЗВП я вже був направлений у підрозділ.

Як відреагували рідні, друзі, колеги на таке рішення

Я отримав дуже вагому для мене підтримку. Мати засмутилася, але підтримала мене, колеги також мене максимально підтримали, друзі також. Мені потім розказав мій дуже добрий знайомий, що він давно вже у війську, і він 100% знав, що я рано чи пізно приєднаюсь. Ну тобто я був задоволений, підтримали усі, це було важливо для мене.

Чому саме дрони

Це сфера, яка постійно розвивається, як і IT: завжди щось нове з’являється — частоти, дрони, прошивки. Я розумів, що це буде цікаво. Хоча спочатку я думав про пілотування, мої IT-навички виявилися критично важливими саме в роботі в майстерні з FPV-дронами. Якщо ми кажемо про FPV — це про програмне забезпечення. Дуже багато треба часу, щоб налаштувати дрон. Зараз це кастомні прошивки, які треба зашити, підредагувати під потреби фронту.

Також ти постійно стикаєшся з обладнанням: ретранслятори, антени... Те, що я непогано розуміюся в комп’ютерах, мені дуже допомогло.

Бойовий шлях: від скидів до техніка FPV

Мій шлях у підрозділі був різноманітним. Коли я потрапив туди, вважав, що прийду і піду в FPV. Перед тим, як потрапити до війська, я купив собі пульт, встановив Liftoff і там літав. І досить непогано літав і думав: от зараз мене візьмуть у пілоти.

Спочатку FPV-напрямку в підрозділі не було. Командир запропонував або на «вампіри», або на скиди з Mavic. Я став споряджаючим БК у досвідченого пілота на скидах. Коли з’явилися FPV, мене поставили пілотом і старшим зміни FPV-розрахунку.

Зараз я технік FPV-взводу. Оскільки це взвод FPV, дуже багато дронів у нас різної комплектації... Треба їх прошивати, лагодити та віддавати хлопцям, які запустять їх на ціль. Роботи дуже багато. Я відчуваю, ніби повернувся до цивільної професії. Саме IT-скіли допомагають мені у нинішній праці з дронами.

Як отримав позивний «Альпініст»

Коли я потрапив у підрозділ, у перший же день зі мною поспілкувався командир роти. Він спитав, чим я жив на «гражданці» і чи є в мене позивний. Я кажу: «Позивного в мене немає». А він питає: «Чим займався?» Я кажу: «Окрім роботи — спілкування з друзями тощо. Я ходив у гори, займався на стенді, допомагав інструктору проводити заняття з дітьми та дорослими. Це було моє хобі, яке я дуже люблю». Після цього я отримав позивний «Альпініст». Я сподіваюся, коли закінчиться повномасштабна війна (нашою перемогою, звісно), я повернуся до свого хобі.

Як змінилося життя і ставлення до себе

Моє життя змінилося, але я не вважаю, що в гіршу сторону, тому що я зустрів досить багато хлопців та дівчат, які стали моїми побратимами та посестрами, яких я дуже люблю. Я розумію, що роблю важливу справу і навіть якщо були моменти, коли я замислювався, а варто було йти чи не варто було йти, кожен раз я розумію, що вчинив вірно і зараз на своєму місці.

І якби хтось спитав мене: «Якщо відкотитися в минуле, чи зробив би ти такий самий крок?» — я на 100% впевнений: я б зробив його, але набагато раніше!

Чому навчила армія

Насамперед це, мабуть, братерство. Коли я потрапив у підрозділ, я не знав, що на мене очікує. Так, я вирішив сам приєднатися до війська, але як ми всі розуміємо, є дуже багато різних думок в голові. Але коли я потрапив в підрозділ і побачив хлопців, вони побачили мене, і ми почали спілкуватися, я зрозумів, що зробив правильний вибір і що це моє.

Актуальні технічні напрямки

Говорячи про найактуальніші технічні напрямки, я б виділив дрони та протидію ворожим БпЛА, а також РЕБ (радіоелектронну боротьбу) та РЕР (радіоелектронну розвідку). Є дуже багато викликів і дуже потрібні люди з технічним підґрунтям, які зможуть все це вдосконалити та вивести на новий рівень.

Своїм колегам по IT-цеху та всім технарям я хочу сказати наступне. Хочу подякувати всім, хто нам допомагає: волонтерам, людям, які друкують скиди на 3D-принтерах... Це дуже важливо. Але коли я потрапив до війська, зрозумів, що людський ресурс — це набагато важливіше. Не вистачає саме людей, які можуть прийти й своєю світлою головою знайти рішення, які наблизять нашу перемогу.

Я не знаю, що може бути важливіше за це. Саме тому, якщо ви ще вагаєтесь, оберіть собі підрозділ, попитайте у військових — я впевнений, у вас є друзі або приятелі військові. Йдіть до нього, обирайте посаду, яка вам найбільше сподобалась.

Місце IT-фахівця — у сучасній армії

Моя історія — це наочний приклад того, як цивільні IT-навички можуть стати потужною зброєю в умовах сучасного фронту.

92-га окрема штурмова бригада, де я зараз служу, дуже потребує технічних фахівців. Ми живемо в часи, коли війна — це не лише фізичні зіткнення, а й технології, розвідка даних, кібербезпека та безпілотники. Зараз потрібні люди, готові застосовувати свої технічні навички для захисту країни, а саме:

Оператори та техніки БпЛА.
Фахівці з РЕБ/РЕР.
Програмісти та аналітики.
Техніки та інженери з обслуговування спецтехніки.

Я розумію, що багато моїх колег по IT, можливо, зараз мають сумніви чи роздуми про своє місце у всьому цьому. Але ось що я можу сказати — ваші знання, ваша логіка і здатність розв’язувати складні задачі можуть стати тим, чого зараз так не вистачає нашій армії.

Ми потребуємо людей, готових прийти та використати свої навички для спільної мети — наблизити нашу перемогу. Якщо вам цікава відеоверсія цієї розповіді, можете подивитися її тут.

Якщо ви відчуваєте, що можете долучитися — 92-га ОШБр завжди рада новим фахівцям. Всі деталі можна знайти на нашому сайті або зв’язатися з нами за телефоном: 0800310092.