Технічне інтерв’ю очима інженера: поради кандидатам і інтерв’юерам

💡 Усі статті, обговорення, новини про HR — в одному місці. Приєднуйтесь до HR спільноти!

Привіт! Мене звати Іра, я — Senior Java Backend Developer у компанії Svitla Systems, і загалом в індустрії вже 7 років. За цей час я не раз була і кандидатом, і інтерв’юером, тож маю певне уявлення про те, як виглядає технічне інтерв’ю зсередини.

Кожна проведена співбесіда — це не лише перевірка знань, а й цінний досвід, який допомагає зрозуміти, що працює, а що ні. Я помітила типові помилки як з боку інтерв’юера, так і з боку кандидата і маю висновки, як зробити процес інтерв’ю більш ефективним і продуктивним.

Перша частина статті — для інтерв’юерів, друга — для кандидатів. Сподіваюся, ці інсайти допоможуть зробити ваш досвід технічних співбесід легшим, структурованішим і, можливо, навіть приємнішим.

Частина перша. Для інтерв’юерів

1. Підготовка до співбесіди

Найперше, найочевидніше — і, мабуть, час від часу ігнороване — уважно прочитайте резюме кандидата. Дизайн резюме може бути не менш важливим, ніж технологічний стек, з яким працював кандидат, або ролі, які він виконував.

Я бачила чимало резюме, де досвід роботи з різних компаній просто скопійовано й вставлено без жодних змін. Це майже не дає інтерв’юеру уявлення про реальний досвід: чи справді робота була однаковою (у стилі «фіксив баги й імплементував фічі за вимогами стейкхолдерів»), чи кандидат просто вирішив зекономити час, не редагуючи текст.

Розуміння сильних сторін кандидата в попередніх проєктах допоможе сформулювати релевантні запитання, зосереджені на його досвіді та вимогах вакансії. Ба більше, коли рекрутери отримують сотні резюме на одну позицію, слабко структуровані чи неінформативні резюме часто навіть не доходять до етапу зідзвону.

Маленький лайфхак: фрази на кшталт «У вашому резюме ви згадували про досвід з...» показують кандидатові, що ви справді читали його резюме й допомагають встановити контакт.

Ось кілька цитат від моїх колег щодо цього:

  • «Найперше — це мати розуміння, навіщо вам потрібен кандидат і якою буде його роль у проєкті. Найбільша проблема багатьох співбесід у тому, що питання абсолютно не стосуються фактичної ролі. Це навряд чи допоможе знайти потрібну людину. Намагайтеся якнайкраще узгоджувати питання з тією роллю, яку ви шукаєте».
  • «Зважайте на рівень кваліфікації кандидата — завдання і питання мають відрізнятися залежно від рівня».

Мені дуже подобаються ці думки. Особисто в мене інтерес до співбесіди часто зникає, коли вона починається з питань на кшталт «Назвіть усі методи класу Object у Java», а далі — стандартні запити з Google: «Що питають у Senior Java Engineer». У таких випадках, будучи кандидатом, я завжди запитую: «А як часто ви застосовуєте цю інформацію на практиці?» (І зазвичай не отримую переконливих відповідей).

2. Методологія проведення співбесіди

Найкращий спосіб провести продуктивну співбесіду — уникати надто загальних питань, які легко знайти в Google за запитом «питання для Java Middle / Senior інтерв’ю». Золоте правило: чим краще ви вивчили резюме кандидата та вимоги проєкту, тим якіснішою буде співбесіда — і тим більше корисної інформації ви отримаєте для оцінки досвіду та навичок.

Я стараюся дотримуватися правила 80/20: говорити 20% часу, а решту 80% віддавати кандидату.

Завжди аналізуйте відповіді кандидата, звертаючи увагу на термінологію, яку він використовує. Це може підказати вам, наскільки глибоко він розуміє технічні концепції, яку саме роль виконував у команді, і який рівень досвіду має.

На одній із моїх перших співбесід, коли інтерв’юер запитав, що таке Spring, я відповіла, що це те, що спрощує життя розробникам. Більше нічого про фреймворк я сказати не змогла — просто тому, що на той момент ще не доросла до рівня Middle.

Також хорошим прийомом під час інтерв’ю є прохання до кандидата описати свою роль у проєктах та розповісти, з якими викликами стикався, як їх долав і які навички технічного лідерства розвинув.

У цей момент зверніть увагу на пояснення кандидата, склад команди, формат взаємодії та його підхід до розв’язання проблем. Якщо кандидат претендує на позицію в поточному проєкті, над яким ви працюєте, то ви й самі добре розумієте, наскільки самостійним має бути учасник команди. Це дозволяє приймати рішення, базуючись на реальних потребах.

Іноді важливішим є не те, що саме відповів кандидат, а те, як саме він мислить і підходить до розв’язання проблем.

Ось кілька корисних порад від моїх колег:

  • «Намагайтеся менше говорити про себе — дайте кандидату змогу розповісти про свою кар’єру. У них завжди є, що сказати, коли мова заходить про самопрезентацію. Але не тисніть на них».
  • «Уникайте питань, на які можна легко відповісти за допомогою Google. Вони мало що говорять про реальні вміння кандидата».
  • «Коли запитуєте про практичні завдання, робіть питання простими. Просити реалізувати оптимізований алгоритм глибокого сортування навряд чи буде доречним. Важливо зрозуміти сам підхід до розв’язання проблеми — і для цього часто достатньо простого завдання».
  • «Зважайте на рівень кандидата — питання для Junior, Middle і Senior повинні відрізнятись».
  • «Гарний кандидат — це не завжди той, хто знає відповіді на всі питання (особливо типові з Google)».
  • «Теорія та практика мають перевірятися разом. Практичне завдання, яке логічно пов’язане з попереднім теоретичним питанням, допоможе зрозуміти, чи кандидат може застосовувати знання на практиці».

3. Практичне завдання

Деякі співбесіди пропонують лише практичні завдання та кілька технічних запитань. Чи це добре, залежить від ваших цілей інтерв’ю та ролей, на які ви проводите співбесіду.

У деяких випадках доцільно поспілкуватися з кандидатами, щоб побачити, як вони підходять до розв’язання задач, як формулюють запитання та мислять вголос — це може бути частиною вашого процесу. Якщо інтерв’ю проводиться для іншого клієнта, важливо враховувати його контекст і бізнес-цілі.

Практичні завдання мають залежати від рівня кандидата та потреб проєкту. У будь-якому разі варто готувати типові завдання, які трапляються на проєкті, для якого ви проводите співбесіду (якщо йдеться про кандидата до себе або на сусідній проєкт).

Звертайте увагу на мову тіла, вираз обличчя та очі кандидата під час виконання тестового завдання. Так ви зможете помітити рівень стресу, впевненість, а також можливий читінг.

У мене були співбесіди, де кандидати читили, і це, чесно кажучи, були не найкращі інтерв’ю. Під читінгом я маю на увазі, що кандидат був не сам на співбесіді, і хтось інший (досвідченіший) підказував, що відповідати або що писати в завданні. Якщо кандидат вимикає мікрофон і камеру, а потім починає швидко й правильно писати код, але як тільки його просять увімкнути камеру та мікрофон — код стає неправильним або зникає взагалі, — це явна ознака підказок або надиктовки.

У будь-якому разі інтерв’юери повинні поважати кандидатів і не змушувати їх почуватися дискомфортно. Колись я проходила технічну співбесіду в одну з українських аутсорс-компаній, і в мене залишився негативний досвід: інтерв’юер дозволяв собі морально тиснути, по кілька разів перепитуючи те саме, хоча я чесно сказала, що не знаю відповіді. Відтоді я завжди відписую в LinkedIn рекрутерам цієї компанії, що не зацікавлена в їхніх пропозиціях. ІТ-світ досить тісний, а сарафанне радіо — найкращий маркетолог.

Пам’ятайте, що під час технічної співбесіди інтерв’юер — це єдина людина, яка представляє компанію.

Ще один дієвий спосіб, який теж можна вважати практичним завданням, — це «псевдопрограмування» з кандидатом. Спробуйте разом спроєктувати концепцію «ідеальної програми» під конкретні цілі проєкту. Мисліть вголос разом із кандидатом — обговорюйте архітектуру, вибір бази даних, оптимізацію, шаблони проєктування, інфраструктуру та інші важливі аспекти. Звертайте увагу на терміни, які він використовує, як розглядає проблеми, чи шукає довгострокові рішення, чи обирає найпростішу реалізацію без урахування наслідків. Це допоможе глибше зрозуміти технічні знання кандидата, його підхід до розв’язання проблем та вміння створювати стійкі рішення.

Рекомендую занотовувати під час інтерв’ю, як кандидат підходить до завдань, які питання ставить, як міркує. Це допоможе скласти обґрунтований відгук. Найкраще — надати його одразу після інтерв’ю, поки деталі ще свіжі.

Інший мій колега, який проводив зі мною інтерв’ю деякий час тому, сказав: «Просто погугли, якщо не знаєш або не пам’ятаєш». Питання стосувалося регулярного виразу, який я майже не використовувала в попередньому досвіді. До цього моменту я думала, що співбесіди — це виключно про знання з голови. Але саме цей момент змінив моє ставлення.

Реальність така: пошук рішень — через Google, інструменти ШІ чи документацію — це частина щоденної роботи розробника, незалежно від рівня. Від джунів до архітекторів — усі користуються зовнішніми джерелами, щоб заповнити прогалини, знайти ефективні підходи або вивчити щось нове. Важливо, наскільки добре кандидат формулює запити і як орієнтується в цих джерелах.

Так, тут можливе нерозуміння між «читінгом» і «використанням ШІ». Але саме в цьому й криється різниця: читінг — це спроба видати чужу відповідь за свою, без розуміння. А свідоме використання Google чи ШІ — це про ефективність і вміння шукати рішення без втрати критичного мислення. Розробник, який знає, де і як шукати, а головне — навіщо, у реальному проєкті цінніший за того, хто все завчив, але не може застосувати знання в контексті.

4. Професійні міркування

Під час співбесіди важливо проявляти повагу й бути ввічливими до кандидата — навіть якщо ви як інтерв’юер уже зрозуміли, що ця людина, ймовірно, не підходить на посаду. Пам’ятайте: ви представляєте компанію і повинні дотримуватись її цінностей.

Не соромтеся допомогти, якщо бачите, що кандидат застряг або сам просить про це. Зважайте: по той бік екрана хвилювання зазвичай більше, ніж у вас.

Якщо співрозмовник відхиляється від теми, м’яко поверніть розмову в потрібне русло — з повагою, без критики.

Ось порада від мого колеги:

«Будьте чесними! Якщо ви вже вирішили, що кандидат не підходить (а це трапляється на більшості співбесід), просто скажіть про це в кінці й поясніть причини. Не залишайте людину в невизначеності. Прямий зворотний зв’язок цінується значно більше, ніж просте „Ми вам зателефонуємо“».

Частина 2. Для кандидатів

Тепер подивімося на іншу сторону медалі — як воно «бути кандидатом». Кожен із нас хоча б раз був у цій позиції й має певне уявлення про те, як готуватися до технічних співбесід та проходити їх.

Та якщо вам усе ще трохи тривожно стосовно технічної співбесіди, сподіваюся, деякі мої спостереження, поради та підказки допоможуть вам здобути впевненість і пройти цей процес.

0. Резюме

Перш ніж планувати та готуватися до технічної співбесіди, раджу переглянути своє резюме: чи актуальні в ньому дані й чи достатньо повно представлений ваш попередній досвід.

У першому розділі першої частини статті я писала про те, як важливо, щоб інтерв’юер уважно переглянув резюме кандидата перед зустріччю. Це справді важливо для розуміння технічного бекграунду, сфери роботи та стеку технологій.

Не полінуйтесь додати опис того, чим саме ви займалися на попередньому проєкті, який був склад команди, які обов’язки виконували. Це, повірте, дуже спростить підготовку інтерв’юера до зустрічі. Особливо якщо він або вона шукає колегу до себе в команду чи на сусідній проєкт: ознайомившись із вашими завданнями, буде набагато легше зрозуміти, наскільки комфортно вам буде працювати разом у разі успішного проходження співбесіди.

1. Підготовка

Отже, якщо вас запросили на технічну співбесіду — вітаю! Скоріше за все, ваше резюме вже пройшло технічну оцінку, тож із попереднім етапом ви впоралися.

Ніхто не знає наперед, що саме запитають на співбесіді, але зазвичай рекрутери надають інформацію про очікування від проєкту та технологічний стек компанії. Отже, перший інпут ви вже маєте.

Як мінімум, ви зможете дізнатися, з чим працює команда, і знайти збіг із власним досвідом. На цьому етапі я раджу згадати у себе в голові (як Шерлок у своїх лабіринтах розуму) досвід із тими чи іншими фреймворками: які були труднощі, як ви їх вирішили, що запам’яталося. Власний досвід зазвичай цінується більше, ніж теорія з інтернету.

Щоб підготуватися до технічної та практичної частини, можна пройти пробні співбесіди на безплатних платформах, таких як LeetCode, HackerRank, Pramp або Interviewing.io (до речі, остання заявляє, що там можна пройти інтерв’ю з інженерами з Amazon, Google та Facebook).

Хоча це не обов’язково, але точно буде плюсом дослідити компанію: її цінності, продукти. Було б чудово, якби ви спробували один із продуктів, протестували його та дали зворотний зв’язок.

Одного разу мені випала нагода пройти співбесіду в одному з українських банків. Перед зустріччю я встановила їхній застосунок, спробувала зареєструватися і зробила кілька скриншотів із пропозиціями щодо покращень, якими поділилася під час інтерв’ю. Product owner цього продукту також був присутній і приємно здивувався тому, що я це зробила. Деякі з «покращень» уже були їм відомі, але деякі взяли до уваги для майбутніх оновлень або виправлення помилок (принаймні, так мені сказали).

2. Будьте чесними

Пам’ятайте: цілком нормально чогось не знати. Ніхто не очікує, що ви будете експертом у всьому. Найважливіше — бути чесним щодо своїх навичок і знань.

Якщо ви стикаєтесь із питанням, на яке не маєте відповіді, не бійтеся це визнати. Технічні інтерв’юери розуміють, що неможливо знати все, і оцінять вашу відкритість. Спокійно скажіть: «Я не знайомий із цією темою, але залюбки дізнався б більше». Більшість людей розуміють, що ви найкраще орієнтуєтесь у тому, з чим працювали безпосередньо.

Але я прекрасно розумію, що для багатьох сказати «я не знаю» — зовсім не просто. Це може викликати страх або розгубленість. Я знаю це з власного досвіду: свого часу пройшла через трансформацію, чимало страхів і десятки технічних співбесід. І не раз чула від інтерв’юерів: чесність і щирість завжди кращі за вигадування того, чого насправді не знаєш. Адже те, що намагаєшся приховати чи «дотягнути» на співбесіді, з великою ймовірністю стане очевидним уже в перші місяці роботи.

Тому щиро бажаю вам якомога швидше пройти через цей період тривоги й не боятися бути чесними — ні з собою, ні з іншими.

Технічна співбесіда — це не лише про правильні відповіді. Вона й про те, як ви мислите, аналізуєте, підходите до складних ситуацій. Покажіть, що ви відкриті до навчання й готові зростати.

Також будьте готові обговорити свій попередній досвід. Швидше за все, вас запитають про складні завдання, невдачі або ролі, які ви виконували. Добре, якщо у вас напоготові буде кілька коротких історій із ключовими моментами — це завжди допомагає створити глибший контакт.

3. Ставте запитання та мисліть вголос

Комунікація — ключ до успішної співбесіди. Якщо щось незрозуміло, попросіть уточнення. Якщо ви застрягли під час практичного завдання — зупиніться, скажіть, що вам потрібен момент подумати, або попросіть підказку.

Інтерв’юери часто більше зацікавлені у вашому підході до проблем, ніж в ідеальних рішеннях. Запитання свідчать про вашу зацікавленість і допомагають переконатися, що ви на правильному шляху. Це також шанс показати, як ви мислите.

Мислення вголос дуже корисне. Воно дає уявлення про ваші міркування, як ви оцінюєте різні підходи та справляєтесь зі складністю. Навіть без ідеального результату ваша логіка може справити сильне враження.

У більшості випадків вам запропонують поставити питання про компанію наприкінці. Не соромтесь питати про культуру, стиль роботи, технології або процеси. Якщо ви дослідили компанію наперед, ваші запитання будуть обґрунтованішими — це покаже, що ви не просто шукаєте роботу, а серйозно підходите до вибору.

4. Зробіть паузу, якщо потрібно

Це абсолютно нормально — нервувати перед чи під час співбесіди. До речі, інтерв’юери також можуть нервувати — їм теж хочеться справити гарне враження та провести розмову в комфортному форматі.

Головне — залишатися зосередженим і контролювати емоції. Зробіть глибокий вдих, попийте води або попросіть коротку паузу, щоб зібратися з думками. Це краще, ніж поспішати з відповіддю.

Пам’ятаю, був кейс, коли я спіймала себе на бажанні дати швидку, але скоріше за все неповну відповідь. Зупинивши себе на цьому, я зробила глибокий вдих, подумки пробіглась по ключових аспектах питання, і лише тоді надала більш повну відповідь, згадавши навіть приклад застосуванням цих знань із власного досвіду.

Зовсім невелика пауза допомогла мені сформулювати значно більш обґрунтовану й точу відповідь, ще й доповнену прикладом з досвіду.

5. Зверніть увагу на свої soft skills

Повага до часу одне одного — це завжди плюс як для інтерв’юера, так і для кандидата. Намагайтеся відповідати чітко й по суті, не заглиблюючись у зайві деталі.

Комунікація, командна робота й навички розв’язання проблем — не менш важливі за технічні знання. Інтерв’юери часто звертають на них особливу увагу. Вас можуть запитати про досвід співпраці в команді, вирішення конфліктів або ваш внесок у проєкти. Добре, якщо у вас є приклади, якими ви готові поділитися.

Особисто для мене — як для інтерв’юера, так і для кандидата — важливо, щоб співбесіда була не формальністю, а комфортною розмовою. У ролі кандидата я завжди намагаюся залишатися собою, іноді додаючи трохи легкого гумору. У світі ІТ є чимало універсальних жартів, які зрозумілі майже в кожній компанії. Та сама фраза «Це не баг, а фіча», сказана в підходящий момент, часто викликає посмішку й допомагає перевести розмову в більш невимушене русло.

Для мене такі моменти — не просто спосіб зменшити напругу. Вони створюють справжній людський контакт, який, на мою думку, є ключем до взаєморозуміння.

На завершення

Пошук «свого» місця — це дорога з двостороннім рухом. Іноді доводиться пройти кілька співбесід, щоб знайти компанію й роль, які справді відповідають вашим цінностям і досвіду. Не засмучуйтесь, якщо щось не вдається з першого разу — кожна співбесіда допомагає навчитись, вдосконалитись і краще зрозуміти себе. Навіть якщо все пішло не за планом — це не поразка, а можливість зробити висновки й рухатись далі.

Чекліст для інтерв’юерів:

  • Читайте уважно резюме. Звертайте увагу на деталі, щоб сформулювати релевантні запитання.
  • Підбирайте питання відповідно до ролі. Уникайте зайвої складності, якщо вона не потрібна для оцінки основних навичок.
  • Говоріть менше, слухайте більше. Дотримуйтесь правила 80/20 — дайте кандидату можливість висловитися.
  • Аналізуйте термінологію. Особливо уважно слухайте, як кандидат описує технічні концепції.
  • Спостерігайте за мовою тіла. Це може підказати рівень напруги, впевненість або, навпаки, нещирість.
  • Будьте професійними та ввічливими. Ви — обличчя компанії на співбесіді.
  • Спробуйте «псевдопрограмування». Разом подумайте над концепцією «ідеального» рішення для вашого проєкту.
  • Робіть нотатки. Це допоможе сформулювати обґрунтований фідбек після зустрічі.

І дещо для кандидатів:

  • Оновіть резюме. Перевірте, чи актуальні в ньому ваш досвід, технічний стек, ролі й завдання.
  • Пригадайте свій досвід. Особливо з фреймворками та технологіями, які згадані в описі вакансії.
  • Дослідіть компанію. Ознайомтеся з її продуктами, цінностями — і, за можливості, протестуйте щось із власним зворотним зв’язком.
  • Будьте чесними. Якщо чогось не знаєте — скажіть про це прямо. Це завжди краще за вгадування.
  • Комунікуйте й мисліть вголос. Ставте уточнення, якщо щось незрозуміло, і пояснюйте хід своїх думок.
  • Не соромтесь взяти паузу. Краще зібратися з думками, ніж поспішати з відповіддю.
  • Проявляйте себе. Покажіть свої soft skills — будьте щирими, комунікабельними, з повагою до часу інтерв’юера. Легкий гумор або природна невимушеність часто допомагають створити комфортну атмосферу.

Сподіваюся, ці поради з мого досвіду допоможуть вам впевненіше проводити й проходити технічні інтерв’ю.

Бажаю вам вдалих зустрічей і, головне, знайти саме той «найкращий збіг»!

Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.

👍ПодобаєтьсяСподобалось13
До обраногоВ обраному4
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Найперше, найочевидніше — і, мабуть, час від часу ігнороване — уважно прочитайте резюме кандидата.

мізансцена:
два краснооких, втомлених тіпА вітаються, один з них тримає ще теплий аркуш CV, обидва впиваються в нього поглядами, швидко читають.

коли інтерв’юер запитав, що таке Spring, я відповіла, що це те, що спрощує життя розробникам. Більше нічого про фреймворк я сказати не змогла — просто тому, що на той момент ще не доросла до рівня Middle.

Це який рік був, 2009?)
В 2012 на курси при галері б не взяли з такою відповідю

Цікаве запитання, чесно кажучи — точної дати вже й не згадаю. Але це було після близько двох років роботи в одному з українських банків. Я була частиною команди, яка відповідала за онлайн-флоу видачі споживчих кредитів. Стек був доволі скромним: Java 8, монолітна архітектура, ESB як інтеграційне рішення. Технологічного різноманіття не вистачало, і, як я вже розумію з часом, я почала знайомитись із новими підходами та фреймворками трохи запізно.

Тому так — доводилось «трохи попозоритись» на співбесідах і болісно переосмислити свій рівень. На той момент я щиро вважала себе ближче до мідла, але досвід і ринок швидко внесли свої корективи.

Думаю, багато хто з нас проходив через подібні «болючі» моменти росту. Вони теж важливі.

Стаття запізнилась на кілька років з таким «ідеалістичним підходом», може ще в 2021 була б актуальна. Зараз, як би це не сумно визнавати, раціонально ігнорувати більшість порад, і на жаль, багато контор так і роблять. Але навіть без цього деякі поради просто не працюють або мають викривлену оптику в більшості випадків. Підсівчу лише деякі.

Особисто в мене інтерес до співбесіди часто зникає, коли вона починається з питань на кшталт «Назвіть усі методи класу Object у Java»

1) Технічна співбесіда — це не про «інтерес» кандидата, цього слова взагалі не має бути в оцінці ефективності питань. Ключове — що може інтерв’юер зрозуміти з того чи іншого питання чи групи питань.
2) Я теж не люблю це питання (як інтерв’юер, як кандидат — це ок, бо воно дозволяє направити розмову в певне русло). Проте є люди, що можуть ефективно розвинути його особливо коли позиція про багатопотоковість чи умовно низькорівневі оптимізації. І це ключове, а не чийсь інтерес

Я стараюся дотримуватися правила 80/20: говорити 20% часу, а решту 80% віддавати кандидату.

Красива порада. Не ясно як ви гарантуєте її дотримання та як забезпечуєте саме 20, а не 10 чи 30. А якщо немає чіткої вимоги про 20%, то для чого ця порада? У вас так чи інакше вийде 10-30%, якщо інтерв’юер має на меті співбесіду, а не проведення уроку.

На одній із моїх перших співбесід, коли інтерв’юер запитав, що таке Spring, я відповіла, що це те, що спрощує життя розробникам. Більше нічого про фреймворк я сказати не змогла — просто тому, що на той момент ще не доросла до рівня Middle.

Пепередній абзац про термінологію незрозумілий. Але це повна дурня. Знання Спрінга — це не про рівень, а про знання спрінга. На поточному ринку джава джун має чітко розуміти, що спрінг. 7 років тому це не дуже було потрібно, але знову ж це знання не є ні необхідньою, ні достатньою умовою для мідла. І є сценарії коли сеньйор може відповісти «Спрінг — це веб фреймворк» (наприклад, якщо він працював з дата інженерією в основному).

Не полінуйтесь додати опис того, чим саме ви займалися на попередньому проєкті, який був склад команди, які обов’язки виконували. Це, повірте, дуже спростить підготовку інтерв’юера до зустрічі.

Вся секція «для кандидата» — це «за все хороше, проти всього поганого». Власне для джуна, що йде до першої співбесіди воно має сенс, але не далі.
Але ближче до цитати. На поточному ринку не факт, що резюме будуть читати уважно, в постковід були люди, що не читали резюме, а просто вихоплювали пару ключових технологій. Тут варто згадати важливіть цього коментаря dou.ua/...​rums/topic/54758/#2988612 Те що ви напишете не так важливо, як те щоб текст резюме матчився з вимогами вакансії по ключовим словам. І нехай ви розпишете структуру команди, якщо це не в вимогах вас не пропустить АТС.

А тепер трохи крику про написати в резюме:
Вже кілька разів стикався з ситуацією де в резюме описав на яких проектах використовував технологію і дати проектів. І все одно приходить питання від ХР «Скільки років у вас з технологією Х?»

Спокійно скажіть: «Я не знайомий із цією темою, але залюбки дізнався б більше».

Оце вже про софтскіли. Є інтерв’юери для яких це норм відповідь, є ті хто після слів «не знайомий» можуть просто списати кандидата. Якось мав неприємну розмову, бо після співбесіди я рекомендував найм, а мій колега рекомендував відсіяти, бо у людини не було досвіду з одним з блоків технологічних скілів, і його мало цікавило, що по досвіду людина б розібралась дуже швидко.
Тут софтскіл — це вгадати тип інтерв’юера.

Дякую вам за те, що виділили свій час не лише для прочитання статті, а й для того, щоб поділилися таким детальним фідбеком !

Стосовно запізнення — особливо не зупинятимусь, так як не вважаю, що ділитися власним досвідом може бути запізно. Навіть якщо частина аудиторії вже давно сформувала свій підхід, завжди знайдуться ті, кому така інформація буде актуальною — принаймні як привід для переосмислення або дискусії.

Щодо поради 20/80 — це не «чітка вимога», як і абсолютно все в даній статті, так як і сказано в назві, мова йде про «власний досвід» та «поради». Я декілька разів була кандидатом на технічних співбесідах, де інтервьювер вважав за правильне забагато говорити, що коли доходила черга мені відповідати, я вже не мала розуміння, про що взагалі було питання. Тому здебільшого для уникнення таких випадків дана порада і наведена. З ваших «так чи інакше вийде 10-30%» слідує те саме, що і «говоріть 20% часу, а решту віддайте кандидату», просто іншими словами.

Стосовно вашого коментаря про «дурню» — дозволю собі не погодитись, так як не маю бажання вважати «дурнею» свій досвід, і навіть якщо він не схожий на досвід інших сотней тисяч інженерів. Він мій, він індивідуальний, і він не зобовязаний відповідати очікуванням інших людей. Стосовно достатніх або не достатніх умов для мідла чи сеньйора — це питання виключно проекту, який має відкриту вакансію з певним переліком необхідних навичок.

Щодо резюме і реальності ринку — це теж важливе зауваження. Те, що ATS може відсіяти резюме незалежно від змісту — прикра правда сьогодення. Саме тому я у статті і намагалася заохотити кандидатів не тільки підлаштовувати резюме під ключові слова, а й давати трохи більше змісту там, де це можливо. Хоча, безумовно, не всі інтервьюери читають все — але коли хтось читає, це може зіграти в плюс.

В будь якому випадку, ще раз дякую вам за вашу думку. Впевнена, вона теж знайде свого читача і, можливо, стане в нагоді комусь, хто зараз шукає свій підхід до проведення або проходження технічного інтервью.

Найкращі співбесіди, які я проходив, завжди були у форматі дружньої бесіди двох спеціалістів на технічні теми. Найгірші — це коли мене тупо по списку питали стандартні питання, навіть особливо не цікавлячись, чи використовував я це на практиці. От останні — це зазвичай був український аутсорс (топ 5 компаній)

Дякую, що поділилися досвідом! Повністю згодна — найбільш цінні інтерв’ю зазвичай проходять у форматі діалогу, де двоє спеціалістів обмінюються думками, підходами й навіть сумнівами. Такий підхід і знімає напругу, і дає змогу краще побачити справжній досвід та спосіб мислення кандидата.

Сухе опитування по списку — на жаль, досить поширене явище, особливо коли процес «поставлений на потік». Але мені хочеться вірити, що поступово ми рухаємось до більш зрілих форматів.

І пам’ятайте про головне — можна не вміти красиво і правильно формулювати теорію, але вміти застосовувати її на практиці не під лупою. Тобто не коли над тобою стоять (так званий live coding).
Так так, є такі люди, і вони дуже прекрасні спеціалісти

Дякую вам за цей коментар — він дуже влучний і важливий !

Повністю з вами погоджуюсь, далеко не всі сильні інженери комфортно почуваються під час live coding та ще й в умовах інтерв’ю. Але при цьому чудово орієнтуються в системах, приймають якісні технічні рішення і роблять реальну цінність у роботі.

Тут, мабуть, і є одне з головних завдань інтерв’ю — не загнати людину в рамки формату, а дати їй шанс показати себе у звичному для неї стилі мислення.

В будь якому випадку, дана стаття є виключно інформативною і носить інформацію, отриману з власного досвіду. Вона (стаття) буде більш актуальною для тих людей, які тільки наближаються до ролі технічного інтервьювера, та для тих, хто готується до наступних (перших) технічних співбесід.

Щодо резюме, то мені особисто якось пофік на дизайн (ну хіба воно дуже дивно виглядатиме — але походу такі кандидати у нас до технічного інтерв’ю не доходять)
Але порадив би не включати в резюме технології/фреймворки і т.п. з якими ви тільки поверхнево знайомі. Воно, можливо, якось і допомагає пройти попередній скрінінг резюме, але потім на тех.інтерв’ю це виглядає не дуже, особливо коли виявляється що кандидат плаває в половині того, що заявлено в резюме.
p.s.
а я таки задаю «питання з гугла», переважно коли кандидат сиплеться на більш складних питаннях. допомагає зрозуміти реальний рівень кандидата плюс чи готувався він до інтерв’ю взагалі.

Щодо резюме, то мені особисто якось пофік на дизайн

Це коли вже воно до вас, hiring manager’а/інтерв’юера дійшло.

А для того воно має прорватися через кола пекла в ATS (Applicant Tracking System).
Де його будуть парсить косойобні парсери (що не «розуміють» красівого форматування, яке кандидат знайшов на сервісах шаблонів в енторнетах, від слова взагалі) і галлюцинуючий ШІ.
А потім ще HR/рекрутери 90 відсоткам яких взагалі на все пофіг.

Та немає там ніякого ШІ.
Коротше, замість розлогої відповіді про ats:
www.youtube.com/watch?v=nUlomY7RsIg

та я неправильно побудував речення

косойобні парсери — атс, щі — самі рекрутери

Дякую вам за коментар і за те, що знайшли час прочитати статтю !

Повністю згодна з думкою про обережність у резюме — це справді важливий момент. Часто в гонитві за кращими шансами кандидати можуть трохи «перебільшити», але це зазвичай швидко виявляється на практиці й шкодить більше, ніж допомагає. Можливо, варто більше говорити про цю тонку межу між «знайомий з технологією» і «готовий її використовувати у продакшні».

Щодо «питань з гугла» — дякую, що поділилися своїм підходом! Це цікавий інструмент, особливо як спосіб перевірки адаптивності кандидата, і це чудово, що ви знайшли те, що допомагає вам краще розуміти співрозмовника.

Підписатись на коментарі